У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Печенізьке поле Печені зьке По ле регіональний ландшафтний парк в У

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Печенізьке поле.

Печені́зьке По́ле — регіональний ландшафтний парк в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області.

Печенізьке Поле
На березі Печенізького водосховища
49°57′23″ пн. ш. 37°03′06″ сх. д. / 49.95638889002777461° пн. ш. 37.051666670027778139° сх. д.Координати: 49°57′23″ пн. ш. 37°03′06″ сх. д. / 49.95638889002777461° пн. ш. 37.051666670027778139° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Харківська область, Печенізький район, неподалік від сіл Артемівка і Мартове
Площа	4 997,6 га
Засновано	1999 р.
Оператор	Еко-Агрофірма «Фауна»
Печенізьке поле (ландшафтний парк) (Харківська область)

Печенізьке поле у Вікісховищі

Розташований на території Печенізького району Харківської області, на північ від села Артемівка і на схід від села Мартове.

Площа 4 997,6 га. Утворений в 1999 році. Перебуває у віданні Еко-Агрофірми «Фауна».

Географія

Опис

Типова для регіону балочна система, врізана в підвищене плато, на межі степової і лісостепової зон. Рельєф території парку здебільшого хвилястий.

Територія ландшафтного парку охоплює нижню частину балки річки Гнилиця, яка простяглася зі сходу на захід і впадає в Печенізьке водосховище (Сіверський Дінець). Від осі цієї балки межа парку віддаляється максимум на 2,7 км. Вздовж балки територія парку має довжину 8 км. Днище балки широке (до 250 м) і заболочене, є тимчасовим водотоком (нерідко називають річкою). Гнилушка має дуже пологі схили, в її балці є невеликі греблі, утворені після перегородження русла річки.

У південній частині парку розташована балка , завдовжки близько 3,5 км. Сулимів Яр, на відміну від Гнилиці, характеризується крутішими і часто прямовисними схилами.

Найхарактернішим для даного району є терасний лесово-степовий тип місцевості, проте трапляється і надзаплавно-піщано-боровий тип.

Згідно з фізико-географічним районуванням України (1968 року), ця територія належить до Донецько-Дінської північно-степової провінції степової зони і до Старобільської степової області південних відрогів Середньоруської височини, південно-західна частина якої, де і розташована територія парку, виділяється в Донецько-Оскольську підобласть, що займає переважно межиріччя Сіверського Дінця і Осколу.

Території ПЗФ у складі РЛП

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий РЛП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території регіонального ландшафтного парку «Печенізьке поле» входять такі об'єкти ПЗФ України:

Заказник місцевого значення «Печенізький», ландшафтний.

Природоохоронні зобов'язання

За охорону парку відповідають:

Еко-агрофірма «Фауна» — 349, га.
ТОВ Агрофірма «Мартова» — 1232,9 га.
СТОВ «Артемівка» — 1508,4 га.
ПСП «Лаванда» — 499,5 га.
Чугуєво-Бабчанський ДЛГ — 110,0 га.
Фермерські господарства — 718,88 га.
Водогосподарське підприємство «Харківкомунпромвід» — 150,0 га.
Інші землекористувачі — 11,0 га.
Артемівська сільрада — 99,2 га.
Мартівська сільрада — 317,9 га.

Біосфера

Рослинний світ

На території парку представлені степові, лугові, болотні і деревно-чагарникові комплекси фауни з низкою рідкісних видів.

Тваринний світ

Серед наземних хребетних у парку «Печенізькому полі» трапляються:

Центр з розведення рідкісних і зникомих видів птахів

На території «Печенізького Поля» створено Центр з розведення рідкісних і зникомих видів птахів, занесених до Європейської Червоної книги і Червоної книги України, серед яких: дрохва, огар, казарка червоновола , журавель степовий і т. д. На базі Центру здійснюється міжрегіональна науково-практична програма «Збереження степу та відновлення східноєвропейської популяції дрохви».

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Печенізьке поле (ландшафтний парк)

Примітки

. ПЗФ Харківської області. Архів оригіналу за 26 лютого 2016. Процитовано 12 вересня 2013.
В.А. Токарський, Т.А. Атемасова, Л.М. Горєлова. (PDF). МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. Каразіна. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2013.
. Природно-Заповідний фонд України. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 12 вересня 2013.

[harkiv.ru.PechenPole185-1] . ПЗФ Харківської області. Архів оригіналу за 26 лютого 2016. Процитовано 12 вересня 2013.

[Ohorona.ridkisnih-2] В.А. Токарський, Т.А. Атемасова, Л.М. Горєлова. (PDF). МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. Каразіна. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2013.

[nature.land.kiev.ua.pzf1-20-3] . Природно-Заповідний фонд України. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 12 вересня 2013.