Земське військо 1806 —1807 років — тимчасове міліційне військове формування в Російській імперії, яке скликано в 1806 році російським імператором Олександром І, під час Війни четвертої коаліції 1806 —1807 років. Після укладання Тільзитського миру 1807 року земське ополчення було розформовано.
Земське військо 1806 —1807 років | |
---|---|
На службі | з 3 грудня 1806 — 27 вересня 1807 |
Країна | Російська імперія |
Вид | Земське військо |
Тип | ополчення |
Чисельність | 200 000 |
Війни/битви | Війна четвертої коаліції |
Історія заснування
В 1806 році, Росія опинилася в стані ведення двох воєн. В центральній та західній Європі розгорнулася Війна четвертої коаліції, де проти Французькою імперією, та її сателітів воювала коаліція великих держав (Британська імперія, Королівство Пруссія, Російська імперія). Майже в той же час Росія вела війну на Кавказі та в південно-східній Європі Російсько-турецьку війну. В цьому становищі, за умови успішних дій армії французького імператора Наполеона І, російський імператор Олександр І оголошує маніфест 3 грудня 1806 року, яким скликає Земське військо (міліцію) в губерніях Російської імперії силами місцевих шляхетських органів самоврядування.
«…примушують Нас надатися до сильніших засобів для відвертання її зробивши місцеві тимчасові ополчення чи міліції, готові усюди та миттєво на підкріплення армій регулярних , та маюча змогу надати супротивнику на кожному кроці не переборні сили у вірних синах батьківщини з’єднаних на оборону коштовних своїх вигод…»
(Олександр І)
Структура ополчення
Вся Російська імперія поділена була на сім областей (округів), для упорядкованого формування Земського війська. В кожну область, входило по декілька губерній. Наприклад V область (округ) включала в себе Слобідсько-Українську, Орловську, Курську та Воронізьку губернії. Для кожної губернії були встановлені розміри залучених до міліції ополченців. Для Слобідсько-Української губернії було встановлено набрати 15 000 чоловік.
Сенат призначав окружних головнокомандувачів міліції. Командувача губернської міліції обирала сама місцева шляхта губернії. Також місцеве шляхетство робило вибори поміж собою, щоб призначити повітових командувачів міліції, та тисячних керівників (тисяцьких).
Рядових ополченців брали з державних та власницьких селян віком від 17 до 50 років. Також до ополчення брали міщан.
Однострій ополчення
Рядові ополченці були одягнені в звичайний селянський одяг. Єдиною вимогою було не голити бороди.
Для офіцерів міліції були введені однострої. Мундири темно-зеленого кольору, зразку яких було розіслано до обласних керівників міліції. Жилет був білого кольору. Нижній одяг був, темно-зеленим як й колір мундиру. Головний убір – чорний фетровий капелюх зі срібною кокардою та високим зеленим султаном. Головнокомандувачі міліції областей мали можливість одягати свій мундир військових частин де вони раніше служили. Колір комірів, обшлагів та кантів в кожній області був свій, наприклад в V-й області він був рожевим.
В ополченні були свої військові звання (посади) та притаманні їм знаки розрізнення:
- Головнокомандувач міліції області - знаками розрізнення були два золотих еполета;
- Командувач міліції губернії - знаками розрізнення були: еполет на лівому плечі, та погон на правому;
- Командувач міліції повіту - знаками розрізнення були два золотих погона;
- Тисячний керівник - знаком розрізнення був еполет на лівому плечі;
- П’ятисотський керівник - знаком розрізнення був погон на лівому плечі;
- Сотський керівник – без знаків розрізнення;
- П’ятидесятський керівник – без знаків розрізнення.
Головнокомандувач міліції області | Командувач міліції губернії | Командувач міліції повіту | Тисячний керівник | П’ятисотський керівник | Сотський та П’ятидесятський керівник |
Головнокомандувач, та губернські і повітові командувачі, при мундирі носили шпагу чи шаблю по бажанню. Керівники міліції, мали за холодну зброю шаблю.
В березні 1807 року находить наказ сформувати з ополченців в кожної губернії стрілецькі батальйони по 600 ополченців для поповнення армії. Військовикам нових батальйонів надано нові однакові однострої: кафтан, панталони, шинелі темно-зеленого та сірого сукна. Чорні пояркові чако з лакованими козирками. Чако були прикрашені кокардами з чорно-помаранчевою стрічкою.
Скасування ополчення
Після невдалої для Росії битви під Фрідландом 2 червня 1807 року, російське військо відійшло за Німан. 12 червня було укладене перемир’я між Французькою та Російською імперіями. А 27 червня укладений Тільзитський мир. 27 вересня вийшов маніфест зо скасував Земське ополчення.
Але імператор Олександр І замість того, щоб відпустити людей на домівки, 177 000 колишніх ополченців з 200 000 перевів до рекрутів, що викликало незадоволення, а також повстання.
Нагороди
Після закінчення війни, почалися нагородження керівників ополчення. Крім того, була затверджена окрема медаль для простих ополченців і офіцерів. Звичайні ополченці отримували срібні медалі на георгіївській стрічці. Офіцерам надавалася золота медаль, в залежності від приймання участі в боях на георгіївській чи володимирській стрічці.
Також було дозволено й надалі носити мундир ополчення, після його скасування.
Див. також
Джерела
- Ілляшевич Л.В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна №25.1885. — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено.Київ. 28 березня 1885 року)
- Радянська енциклопедія історії України. — К., 1971. — т. 3.
- Петерс Д. І. Наградні медалі Російської імперії XIX–XX століття. Каталог — М.:Археографічний центр, 1996.—291с. —ISBN 5-86169-043-Х., № 27
- Сингаевський В. Н. Військово-державні символи Росії. — СПб.:ТОВ "Видавництво «Полігон», 2008.—256с. — (ТОВ"Видавництво «АСТ») — (ТОВ"Видавництво «Полігон»)
- Потрашков С.В. . "Харківські полки: три сторіччя історії". Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2015.
Примітки
- Ілляшевич Л.В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна №25.1885. — С.73 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено.Київ. 28 березня 1885 року)
- Ілляшевич Л.В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна №25.1885. — С.75 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено.Київ. 28 березня 1885 року)
- Петерс Д. І. Наградні медалі Російської імперії XIX–XX століття. Каталог — М.:Археографічний центр, 1996. —С.45-46—291с. —ISBN 5-86169-043-Х., № 27
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemske vijsko 1806 1807 rokiv timchasove milicijne vijskove formuvannya v Rosijskij imperiyi yake sklikano v 1806 roci rosijskim imperatorom Oleksandrom I pid chas Vijni chetvertoyi koaliciyi 1806 1807 rokiv Pislya ukladannya Tilzitskogo miru 1807 roku zemske opolchennya bulo rozformovano Zemske vijsko 1806 1807 rokivNa sluzhbiz 3 grudnya 1806 27 veresnya 1807KrayinaRosijska imperiyaVidZemske vijskoTipopolchennyaChiselnist200 000Vijni bitviVijna chetvertoyi koaliciyiIstoriya zasnuvannyaV 1806 roci Rosiya opinilasya v stani vedennya dvoh voyen V centralnij ta zahidnij Yevropi rozgornulasya Vijna chetvertoyi koaliciyi de proti Francuzkoyu imperiyeyu ta yiyi satelitiv voyuvala koaliciya velikih derzhav Britanska imperiya Korolivstvo Prussiya Rosijska imperiya Majzhe v toj zhe chas Rosiya vela vijnu na Kavkazi ta v pivdenno shidnij Yevropi Rosijsko turecku vijnu V comu stanovishi za umovi uspishnih dij armiyi francuzkogo imperatora Napoleona I rosijskij imperator Oleksandr I ogoloshuye manifest 3 grudnya 1806 roku yakim sklikaye Zemske vijsko miliciyu v guberniyah Rosijskoyi imperiyi silami miscevih shlyahetskih organiv samovryaduvannya primushuyut Nas nadatisya do silnishih zasobiv dlya vidvertannya yiyi zrobivshi miscevi timchasovi opolchennya chi miliciyi gotovi usyudi ta mittyevo na pidkriplennya armij regulyarnih ta mayucha zmogu nadati suprotivniku na kozhnomu kroci ne pereborni sili u virnih sinah batkivshini z yednanih na oboronu koshtovnih svoyih vigod Oleksandr I Struktura opolchennyaVsya Rosijska imperiya podilena bula na sim oblastej okrugiv dlya uporyadkovanogo formuvannya Zemskogo vijska V kozhnu oblast vhodilo po dekilka gubernij Napriklad V oblast okrug vklyuchala v sebe Slobidsko Ukrayinsku Orlovsku Kursku ta Voronizku guberniyi Dlya kozhnoyi guberniyi buli vstanovleni rozmiri zaluchenih do miliciyi opolchenciv Dlya Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi bulo vstanovleno nabrati 15 000 cholovik Senat priznachav okruzhnih golovnokomanduvachiv miliciyi Komanduvacha gubernskoyi miliciyi obirala sama misceva shlyahta guberniyi Takozh misceve shlyahetstvo robilo vibori pomizh soboyu shob priznachiti povitovih komanduvachiv miliciyi ta tisyachnih kerivnikiv tisyackih Ryadovih opolchenciv brali z derzhavnih ta vlasnickih selyan vikom vid 17 do 50 rokiv Takozh do opolchennya brali mishan Odnostrij opolchennyaRyadovi opolchenci buli odyagneni v zvichajnij selyanskij odyag Yedinoyu vimogoyu bulo ne goliti borodi Dlya oficeriv miliciyi buli vvedeni odnostroyi Mundiri temno zelenogo koloru zrazku yakih bulo rozislano do oblasnih kerivnikiv miliciyi Zhilet buv bilogo koloru Nizhnij odyag buv temno zelenim yak j kolir mundiru Golovnij ubir chornij fetrovij kapelyuh zi sribnoyu kokardoyu ta visokim zelenim sultanom Golovnokomanduvachi miliciyi oblastej mali mozhlivist odyagati svij mundir vijskovih chastin de voni ranishe sluzhili Kolir komiriv obshlagiv ta kantiv v kozhnij oblasti buv svij napriklad v V j oblasti vin buv rozhevim V opolchenni buli svoyi vijskovi zvannya posadi ta pritamanni yim znaki rozriznennya Golovnokomanduvach miliciyi oblasti znakami rozriznennya buli dva zolotih epoleta Komanduvach miliciyi guberniyi znakami rozriznennya buli epolet na livomu plechi ta pogon na pravomu Komanduvach miliciyi povitu znakami rozriznennya buli dva zolotih pogona Tisyachnij kerivnik znakom rozriznennya buv epolet na livomu plechi P yatisotskij kerivnik znakom rozriznennya buv pogon na livomu plechi Sotskij kerivnik bez znakiv rozriznennya P yatidesyatskij kerivnik bez znakiv rozriznennya Golovnokomanduvach miliciyi oblasti Komanduvach miliciyi guberniyi Komanduvach miliciyi povitu Tisyachnij kerivnik P yatisotskij kerivnik Sotskij ta P yatidesyatskij kerivnik Golovnokomanduvach ta gubernski i povitovi komanduvachi pri mundiri nosili shpagu chi shablyu po bazhannyu Kerivniki miliciyi mali za holodnu zbroyu shablyu V berezni 1807 roku nahodit nakaz sformuvati z opolchenciv v kozhnoyi guberniyi strilecki bataljoni po 600 opolchenciv dlya popovnennya armiyi Vijskovikam novih bataljoniv nadano novi odnakovi odnostroyi kaftan pantaloni shineli temno zelenogo ta sirogo sukna Chorni poyarkovi chako z lakovanimi kozirkami Chako buli prikrasheni kokardami z chorno pomaranchevoyu strichkoyu Skasuvannya opolchennyaFajl Medal For zemstvo army gold averse jpgZolota medal Zemskomu vijsku Pislya nevdaloyi dlya Rosiyi bitvi pid Fridlandom 2 chervnya 1807 roku rosijske vijsko vidijshlo za Niman 12 chervnya bulo ukladene peremir ya mizh Francuzkoyu ta Rosijskoyu imperiyami A 27 chervnya ukladenij Tilzitskij mir 27 veresnya vijshov manifest zo skasuvav Zemske opolchennya Ale imperator Oleksandr I zamist togo shob vidpustiti lyudej na domivki 177 000 kolishnih opolchenciv z 200 000 pereviv do rekrutiv sho viklikalo nezadovolennya a takozh povstannya NagorodiPislya zakinchennya vijni pochalisya nagorodzhennya kerivnikiv opolchennya Krim togo bula zatverdzhena okrema medal dlya prostih opolchenciv i oficeriv Zvichajni opolchenci otrimuvali sribni medali na georgiyivskij strichci Oficeram nadavalasya zolota medal v zalezhnosti vid prijmannya uchasti v boyah na georgiyivskij chi volodimirskij strichci Takozh bulo dozvoleno j nadali nositi mundir opolchennya pislya jogo skasuvannya Div takozhVijna chetvertoyi koaliciyi Zemske vijsko Medal Zemskomu vijsku Slobidsko Ukrayinska miliciya 1806 1807 rokivDzherelaIllyashevich L V Korotkij naris istoriyi harkivskoyi shlyahti Harkiv tip M Zilberberga Ribna 25 1885 166 s 32 s prikladok Do druku dozvoleno Kiyiv 28 bereznya 1885 roku Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1971 t 3 Peters D I Nagradni medali Rosijskoyi imperiyi XIX XX stolittya Katalog M Arheografichnij centr 1996 291s ISBN 5 86169 043 H 27 Singaevskij V N Vijskovo derzhavni simvoli Rosiyi SPb TOV Vidavnictvo Poligon 2008 256s ISBN 978 5 17 046520 0 TOV Vidavnictvo AST ISBN 978 5 89173 357 2 TOV Vidavnictvo Poligon Potrashkov S V Harkivski polki tri storichchya istoriyi Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 3 bereznya 2015 PrimitkiIllyashevich L V Korotkij naris istoriyi harkivskoyi shlyahti Harkiv tip M Zilberberga Ribna 25 1885 S 73 166 s 32 s prikladok Do druku dozvoleno Kiyiv 28 bereznya 1885 roku Illyashevich L V Korotkij naris istoriyi harkivskoyi shlyahti Harkiv tip M Zilberberga Ribna 25 1885 S 75 166 s 32 s prikladok Do druku dozvoleno Kiyiv 28 bereznya 1885 roku Peters D I Nagradni medali Rosijskoyi imperiyi XIX XX stolittya Katalog M Arheografichnij centr 1996 S 45 46 291s ISBN 5 86169 043 H 27