Вилорогові Antilocapridae родина ссавців з ряду Оленеподібні Cerviformes seu Artiodactyla сестринська група до оленевих

Вилорогові (Antilocapridae) — родина ссавців з ряду Оленеподібні (Cerviformes, seu Artiodactyla), сестринська група до оленевих (Cervidae), бикових (Bovidae) і жирафових (Giraffidae), разом з якими формує підряд «жуйних» (Pecora). Найбличими родичами вилорогових є жирафові, разом з якими вони формують надродину Giraffoidea. Вилорогові є ендеміками Північної Америки, за її межі вони ніколи не виходили.

Вилорогові Період існування: ранній міоцен — наш час

Дві самиці вилороги
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Парнокопитні (Artiodactyla)
Надродина:	Giraffoidea
Родина:	Вилорогові (Antilocapridae) Gray, 1866
Роди
Antilocapra † † †Tetrameryx та інші (див. текст)
Вікісховище: Antilocapridae

Характеристика

Сучасний вилоріг зустрічається в степах та пустелях Північної Америки. Тварини середніх розмірів, з довжиною та висотою тіла в межах 1–1,5 м і вагою до 60 кг. У них приземкувате тіло з довгими та тонкими ногами. Їхня шерсть є блідо-коричнева на спині та білувата на черевній частині з характерними білими та чорними плями на голові та шиї. Щільне хутро чудово захищає тварин як від холоду, так і від надмірного тепла. Основною ознакою, яка вирізняє вилорогів серед інших копитних є їхні роги, які як і в порожнисторогих складаються з кератинових чохлів над кістяною основою, проте відрізняються тим, що кератинові чохли періодично скидаються (щорічно у самців, та нерегулярно у самиць). Роги прямі та складаються з двох відгалужень чи вил. Коротше відгалуження тягнеться вперед, і довше, що тягнеться в протилежний бік.

Вилороги найшвидші тварини серед бігунів на довгі дистанції, в деяких випадках досягають швидкості до 95 км/год, та підтримують швидкість понад 50 км/год на дистанціях в декілька кілометрів.

Ці парнокопитні переважно перебувають у невеликих стадах або групах влітку, а взимку збираються у більші скупчення. Їхні стада мають добре розвинуту соціальну ієрархію. Вилороги є полігамними тваринами, тобто самиці в період розмноження запліднюють декілька самиць. Вилороги володіють досконалим зором, завдяки розміщенню їх очей, високо на черепі, це пристосування дає можливість пильнувати хижаків коли вони пасуться.

Еволюція

Вилорогові виникли в Північній Америці, де вони займали екологічну нішу, аналогічну тій, яку займали бикові Старого Світу. В міоцені і пліоцені вони були ріноманітною і успішною групою, що включала багато видів. У деяких видів були чудернацькі роги химерної форми, або багато рогів (чотири або шість).

Види

підродина Antilocaprinae
- Триба Antilocaprini
  - Рід Antilocapra
    - Antilocapra americana - Вилоріг
      - A. a. americana - Вилоріг звичайний
      - A. a. mexicana - Вилоріг мексиканський
      - A. a. peninsularis - Вилоріг півострівний
      - A. a. sonoriensis - Вилоріг сонорський
      - A. a. oregona - Вилоріг орегонський
  - Рід †
    - Texoceros altidens
    - Texoceros edensis
    - Texoceros guymonensis
    - Texoceros minorei
    - Texoceros texanus
    - Texoceros vaughani
- Триба †
  - Рід †
    - Ilingoceros alexandrae
    - Ilingoceros schizoceros
  - Рід †
    - Ottoceros peacevalleyensis
  - Рід †
    - Plioceros blicki
    - Plioceros dehlini
    - Plioceros floblairi
  - Рід †
    - Sphenophalos garciae
    - Sphenophalos middleswarti
    - Sphenophalos nevadanus
- Триба †
  - Рід †
    - Proantilocapra platycornea
  - Рід †
    - Osbornoceros osborni
- Триба
  - Рід † - (= Breameryx)
    - Capromeryx arizonensis - (= B. arizonensis)
    - Capromeryx furcifer - (= B. minimus, C. minimus)
    - Capromeryx gidleyi - (= B. gidleyi)
    - Capromeryx mexicana - (= B. mexicana)
    - Capromeryx minor - (= B. minor)
    - Capromeryx tauntonensis
  - Рід †
    - Ceratomeryx prenticei
  - Рід †Hayoceros
    - Hayoceros barbouri
    - Hayoceros falkenbachi
  - Рід †
    - Hexameryx simpsoni
  - Рід †
    - Hexobelomeryx fricki
    - Hexobelomeryx simpsoni
  - Рід †
    - Stockoceros conklingi (= S. onusrosagris)
  - Рід †Tetrameryx
    - Tetrameryx irvingtonensis
    - Tetrameryx knoxensis
    - Tetrameryx mooseri
    - Tetrameryx shuleri
    - Tetrameryx tacubayensis
Підродина †
- Рід †Cosoryx
  - Cosoryx agilis
  - Cosoryx cerroensis
  - Cosoryx furcatus
  - Cosoryx ilfonensis
  - Cosoryx trilateralis
- Рід †
  - Meryceros crucensis
  - Merycerus crucianus
  - Meryceros hookwayi
  - Meryceros joraki
  - Meryceros major
  - Meryceros nenzelensis
  - Meryceros warreni
- Рід †
  - Merycodus furcatus
  - Merycodus grandis
  - Merycodus necatus
  - Merycodus prodromus
  - Merycodus sabulonis
- Рід †
  - Paracosoryx alticornis
  - Paracosoryx burgensis
  - Paracosoryx dawesensis
  - Paracosoryx furlongi
  - Paracosoryx loxoceros
  - Paracosoryx nevadensis
  - Paracosoryx wilsoni
- Рід †
  - Ramoceros brevicornis
  - Ramoceros coronatus
  - Ramoceros marthae
  - Ramoceros merriami
  - Ramoceros osborni
  - Ramoceros palmatus
  - Ramoceros ramosus
- Рід †
  - Submeryceros crucianus
  - Submeryceros minimus
  - Submeryceros minor

Примітки

Richards, G.D.; McCrossin, M.L. (1991). A new species of Antilocapra from the late Quaternary of California. Geobios. 24 (5): 623—635. doi:10.1016/0016-6995(91)80027-W.
Davis, E.B.; Calède, J.J. (January 2012). Extending the utility of artiodactyl postcrania for species-level identifications using multivariate morphometric analyses. Palaeontologia Electronica. 15 (1): 1A:22p. Процитовано 13 серпня 2020.
Semprebon, G.M.; Rivals, F. (September 2007). Was grass more prevalent in the pronghorn past? An assessment of the dietary adaptations of Miocene to Recent Antilocapridae (Mammalia: Artiodactyla). Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 253 (3–4): 332—347. doi:10.1016/j.palaeo.2007.06.006.
Carranza-Castenada, O.; Aranda-Gomez, J.J. та ін. (April 2013). (PDF). Contributions in Science. 521: 13—49. S2CID 53606726. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2019. Процитовано 13 серпня 2020.
Beatty, B.L.; Martin, L.D. (June 2009). . PalaeoBios. 29 (1): 29—35. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 13 серпня 2020.

Джерела

Myers, P. 2000. "Antilocapridae" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed March 13, 2006 [ 4 лютого 2006 у Wayback Machine.](Англійською).
Родина вилорогових (Antilocapridae) в книзі «Види ссавців світу» (2005) [1] [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]

[Richards1991-1] Richards, G.D.; McCrossin, M.L. (1991). A new species of Antilocapra from the late Quaternary of California. Geobios. 24 (5): 623—635. doi:10.1016/0016-6995(91)80027-W.

[Davis2012-2] Davis, E.B.; Calède, J.J. (January 2012). Extending the utility of artiodactyl postcrania for species-level identifications using multivariate morphometric analyses. Palaeontologia Electronica. 15 (1): 1A:22p. Процитовано 13 серпня 2020.

[Semprebon2007-3] Semprebon, G.M.; Rivals, F. (September 2007). Was grass more prevalent in the pronghorn past? An assessment of the dietary adaptations of Miocene to Recent Antilocapridae (Mammalia: Artiodactyla). Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 253 (3–4): 332—347. doi:10.1016/j.palaeo.2007.06.006.

[Carranza2013-4] Carranza-Castenada, O.; Aranda-Gomez, J.J. та ін. (April 2013). (PDF). Contributions in Science. 521: 13—49. S2CID 53606726. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2019. Процитовано 13 серпня 2020.

[Beatty2009-5] Beatty, B.L.; Martin, L.D. (June 2009). . PalaeoBios. 29 (1): 29—35. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 13 серпня 2020.