Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хвороба Віллебранда англ Von Willebrand disease спадкове захворювання крові що характеризується виникненням епізодичних

Хвороба Віллебранда

Хвороба Віллебранда

Хвороба Віллебранда (англ. Von Willebrand disease) — спадкове захворювання крові, що характеризується виникненням епізодичних спонтанних кровотеч, які схожі з кровотечами при гемофілії. Захворювання успадковується за принципом аутосомного домінування і пов'язане з дефіцитом фактора фон Віллебранда, який бере участь в адгезії тромбоцитів на коллагені і захищає VIII фактор від протеолізу. При дефіциті фактора фон Віллебранда, VIII фактор піддається протеолізу і його вміст у плазмі знижується. Крім того при хворобі Віллебранда знижується вміст серотоніну і розвивається патологічна дилятація судин та підвищення їх проникності. При хворобі Віллебранда спостерігаються найдовші кровотечі через те, що у хворих порушені всі три ланки гемостазу.

Хвороба Віллебранда
Спеціальністьгематологія
Симптомикровотеча, носова кровотеча, крововилив, геморагічні діатези, гематома, гемартроз, шлунково-кишкова кровотеча, геморагічний інсульт і субарахноїдальний крововилив
Причинифактор фон Віллебранда
Препаратидесмопресин[1] і d[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-113B12
МКХ-10D68.0
OMIM193400
DiseasesDB14007
eMedicineped/2419
MeSHD014842

Є три форми хвороби Віллебранда: успадкований, набутий та псевдо (або тромбоцитарний) тип. Виокремлюють три типи спадкової хвороби Віллебранда: ХВ Тип I, ХВ Тип II, і ХВ III. Для Типу ІІ ХВ існують чотири різні підтипи. Тромбоцитарний тип ХВ також є спадковим захворювання. ХВ I типу найпоширеніша, і протікає, як правило, безсимптомно або проявляється легкими симптомами, такими як носові кровотечі. Існують різні фактори, які впливають на прояви і тяжкість симптомів ХВ, такі як група крові.

Причина кровотеч — порушення згортання крові через недостатню активність фактора Віллебранда. Поширеність хвороби Віллебранда становить 1 на 800—1000.

Хвороба Віллебранда названа на честь Еріка Адольфа фон Віллебранда, фінського педіатра, що вперше описав захворювання в 1926 році.

Синоніми

Ангіогемофілія; атромбопенічний пурпур; атромбоцитопенічний пурпур; геморагічна капіляропатія; конституціональна тромбопатія, конституціональна тромбопатія фон Віллебранда-Юргенса; спадкова псевдогемофілія; синдром Юргенса; судинна гемофілія, псевдогемофілія.

Класифікація

Є три тип хвороби Віллебранда:

  • успадкований (спадковий):
    • Тип I
    • Тип II:
      • A
      • B
      • M
      • N
    • Тип III
  • набутий
  • псевдо (або тромбоцитарний)


  • 1-й тип обумовлений частковим кількісним дефіцитом фактора Віллебранда. При цьому його мультимірна структура збережена. Наявне зниження прокоагулянтної активності фактора VIII, агрегації тромбоцитів, індукованої рістоцетіном, рістоцетінкофакторної активності, антигену фактора Віллебранда. Частота даної форми становить від 75 % до 80 % всіх випадків хвороби Віллебранда. Спадкування аутосомно-домінантне.
  • 2-й тип обумовлений якісними змінами фактора Віллебранда, пов'язаний з порушенням формування мультимерів і підрозділяється на підтипи: 2A, 2B, 2M, 2N. Спадкування хвороби Віллебранда 2-го типу аутосомно-домінантне, за винятком підтипу 2N, де воно рецессивне. Частота появи даних форм становить від 5 % до 15 % всіх випадків хвороби Віллебранда.
    • Фенотип підтипу 2A є результатом порушення двох різних механізмів: дефекту синтезу високомолекулярних мультимерів та підвищення протеолізу фактора Віллебранда. При підтипі 2B відзначається підвищену спорідненість фактора Віллебранда до рецептора на мембрані тромбоцитів глікопротеїну Ib.
    • Підтип 2В.Це дефект «посилення функції». Здатність якісно дефектного фактора фон Віллебранда прив'язуватись до глікопротеїну1 (GP1) рецептора на мембрані тромбоцитів аномально підвищена, що призводить до його спонтанного зв'язування з тромбоцитами і подальшого швидкого кліренсу з пов'язаних тромбоцитів і великих мультимерів фактора Віллебранда. Може виникнути тромбоцитопенія, а великі мультимери Віллебранда зникнути з циркуляції.
    • Підтип 2M характеризується порушенням зв'язку фактора Віллебранда з рецептором глікопротеїном Ib на мембрані тромбоцитів.
    • Підтип 2N характеризується нормальним рівнем фактора Віллебранда і низькою прокоагулянтною активністю, що зумовлено порушенням зв'язку фактора VIII і фактора Віллебранда.
  • 3-й тип — найбільш важка форма з повним дефіцитом фактора Віллебранда. Ця форма характеризується відсутністю фактора Віллебранда в плазмі, тромбоцитах і судинній стінці. Рівень фактора VIII нижче 10 %. Спадкування — аутосомно-рецесивне. Захворювання проявляється у гомозигот з однаковими дефектними алелями або у подвійних гетерозигот з двома різними дефектними алелями. У пацієнтів з 3-м типом мається ймовірність появи аллоантитіл до фактору Віллебранда. Частота народження з захворюванням 3-го типу хвороби Віллебранда менше 5 %.

Крім того, існує тромбоцитарний тип хвороби Віллебранда, який обумовлений мутацією в гені тромбоцитарного рецептора глікопротеїну Ib, внаслідок якої підвищується чутливість даного рецептора до високомолекулярних мультимерів фактора Віллебранда. Фенотип аналогічний підтипу 2B.

  • Набутий синдром Віллебранда визначається у пацієнтів з аутоімунними, лімфопроліферативними захворюваннями, обумовлений появою інгібітору проти фактора Віллебранда, а також якісними аномаліями фактора VIII у зв'язку з адсорбцією високомолекулярних мультимерів патологічними білками.

Набута хвороба Віллебранда

Набута хвороба Віллебранда може виникнути у хворих з . У цьому випадку функція фактора Віллебранда не інгібована, але комплекс фактор Віллебранда — антитіло швидко виводиться з кровотоку.

Ще одна Форма ХВ виникає у пацієнтів з аортальним стенозом, що призводить до шлунково-кишкових кровотеч (синдром Хейда — англ. Heyde's syndrome). У 2003 р. з'ясувалося, що пацієнти з набутою хворобою Віллебранда і аортальним стенозом, які перенесли протезування клапанів, потребували корекції аномалій гемостазу. Але ці аномалії могли проявлятися повторно за 6 місяців, якщо протез клапана погано підходив пацієнту. Крім того, з'являється схильність до кровотеч у людей з імплантатом лівого шлуночка (Left Ventricular Assist Device — LVAD), насос, що качає кров з лівого шлуночка серця в аорту. В обох випадках спостерігається руйнування великих мультимерів фактора Віллебранда, внаслідок механічного тиску та навантажень.

Тромбоцитоз є ще однією причиною набутої хвороби Віллебранда, у зв'язку з секвестрацією фактора Віллебранда через адгезію величезного числа тромбоцитів.

Набута хвороба Віллебранда також була описана при наступних порушеннях: пухлини, гіпотиреоз і мезенхімальні дисплазії Вільмса.

Патогенез

ФВ найбільш активний в умовах високого кровотоку і напруги. Дефіцит фактора Віллебранда, проявляється найперше в органах з великою кількістю дрібних судин, таких як шкіра, шлунково-кишковий тракт і матка. У ангіодисплазії, форма телеангіоектазії товстої кишки, напруга набагато вище, ніж у середньому в капілярах і тому ризик кровотечі збільшується.

При тяжких випадках типу 1 ХВ, всі генетичні зміни відбуваються в гені, що кодує функціональні характеристики фактора Віллебранда і характеризуються високою пенетрантністю. При легких формах типу 1 ХВ широкий спектр молекулярної патології може виникати на додаток до поліморфізму гена. Група крові людини (система АВО) також може впливати на перебіг захворювання, визначаючи її симптоми і тяжкість впливу на організм. Як правило, у осіб, з I(O) групою крові, середній рівень фактора Віллебранда нижче ніж у людей з іншими групами крові. Саме тому при дослідженні рівня фактора Віллебранда за допомогою системи ABO слід пам'ятати про вищевказану особливість. Адже відомі такі випадки, коли здоровим людям з I (О) групою крові діагностували I тип ХВ, в той час, як людей з IV (АВ) групою крові, у яких були присутні певні генетичні порушення вважали цілком здоровими, у зв'язку з підвищеним в цій групі крові природним рівнем ФВ.

Генетика

image
I і II типи хвороби Віллебранда успадковуються за аутосомно-домінантним типом.
image
Хвороба Віллебранда III типу (а іноді і II) має аутосомно-рецесивне успадкування.

Ген фактора Віллебранда знаходиться на дванадцятій хромосомі(12p13.2). Він має 52 екзони, що охоплюють 178kbp. Типи 1 і 2 успадковуються як аутосомно-домінантна ознака, а тип 3 має аутосомно-рецесивне успадкування. Іноді тип 2 також успадковується рецессивно.

Епідеміологічні особливості

Поширеність ХВ становить близько 1 в 100 осіб. Однак більшість з цих людей не мають ніяких симптомів. Поширеність клінічно значущих випадків становить 1 на 10 000. Оскільки більшість форм досить м'які, вони виявляються частіше у жінок, чия схильність до кровотеч проявляється під час менструації. Ці прояви можуть бути більш важкими та вираженими у людей з групою крові І(О).

Клінічні ознаки

Найбільш характерними і специфічними симптомами при хворобі Віллебранда є кровотечі з слизових порожнини рота, носа, внутрішніх органів. Симптоми кровоточивості варіюють від помірно виражених до вкрай тяжких, перебігають переважно по мікроциркуляторному типу. У пацієнтів з різким дефіцитом фактора VIII спостерігаються рясні і тривалі кровотечі (носові, ясенні, маткові), також крововиливи в м'язи і суглоби. Крім того, можуть виникати тривалі кровотечі при травмах, видаленні зубів, операціях.

У дитячому віці часто бувають кровотечі з слизових оболонок порожнини рота, носові кровотечі, синці на шкірі. Тяжчий перебіг геморагічного діатезу відзначається під час, або незабаром після перенесених інфекційних захворювань. Найбільш імовірним пусковим механізмом кровотечі на тлі інфекційної хвороби є порушення проникності судин. Внаслідок цього з'являються мимовільні кровотечі діапедезного типу.

Гематоми — крововиливи в підшкірну клітковину і м'язові тканини спостерігаються переважно після травм у хворих з тяжкими формами захворювання.

При хворобі Віллебранда геморагічний синдром проявляється не завжди, періоди загострення чергуються з періодами повної або майже повної відсутності геморагій. У деяких пацієнтів хвороба Віллебранда може поєднуватися з ознаками мезенхімальної дисплазії: підвищеною еластичністю шкіри, слабкістю, підвищеною рухливістю суглобів, пролапсом стулок клапанів серця.

Аутосомний тип спадкування обумовлює однакову частоту виникнення хвороби Віллебранда у пацієнтів обох статей. У жінок внаслідок особливостей фізіологічної будови організму, пов'язаних з репродуктивною функцією, спостерігається більш частий прояв геморагічних симптомів. Близько 65 % жінок з хворобою Віллебранда страждають менорагіями. Рецидивуючі маткові кровотечі, що тривають більше 10 днів, супроводжуються постгеморрагічною анемією.

Шлунково-кишкові кровотечі у пацієнтів з хворобою Віллебранда не є основною формою кровоточивості. Вони можуть бути спричинені вживанням лікарських препаратів, що впливають на агрегацію тромбоцитів (ацетилсаліцилова кислота та інші нестероїдні протизапальні засоби). Крім того, джерелами кровотеч є латентні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, також ерозивні гастрити, гемороїдальні вузли.

У пацієнтів з хворобою Віллебранда можуть бути тривалі кровотечі при операціях, у жінок — під час пологів. Пологи у жінок з хворобою Віллебранда пов'язані з ризиком виникнення значної крововтрати. У більшості пацієнтів з середньою і легкими формами захворювання під час вагітності рівень фактора VIII підвищується в 2-3 рази і сягає нормальних значень, проте в післяпологовому періоді повертається до вихідного рівня.

Гемартроз — найбільш рідкісний прояв хвороби Віллебранда, характерний для захворювання 3-го типу. Гострий гемартроз супроводжується больовим синдромом, обумовленим підвищенням внутрішньосуглобового тиску. Суглоб збільшений в об'ємі, шкіра над ним гіперемована і гаряча на дотик. Якщо гемартроз виник після травми, потрібно виключити додаткові пошкодження (внутрішньосуглобовий перелом, відрив відростка, утиск тканин). Рецидивуючі гемартрози спричинюють хронічний синовіт. На стадії синовіту синовіальна оболонка гіпертрофується і стає основним джерелом крововиливу в суглоб. При гострому синовіті гемартрози можуть рецидивувати, незважаючи на трансфузії фактора згортання VIII, що обумовлено запальним процесом в синовіальній оболонці. При хронічному синовіті больовий синдром може бути відсутнім, оскільки зруйнована капсула суглоба.

На відміну від гемофілії, при хворобі Віллебранда подальшого прогресування патологічного процесу та розвитку деформуючого остеоартрозу, як правило, не спостерігається.

Крововиливи в головний і спинний мозок і їх оболони при хворобі Віллебранда виникають у зв'язку з травмою. В окремих випадках причиною таких крововиливів може бути гіпертонічний криз або вживання препаратів, що значно порушують гемостатичну функцію тромбоцитів (ацетилсаліцилова кислота, бутадіон тощо).

Враховуючи аутосомно-домінантний тип успадкування, генетичний ризик для потомства становить 50 % незалежно від статі плоду.

Діагностика

Діагностувати хворобу Віллебранда в легкій формі її перебігу практично неможливо, оскільки кровотечі при ній виникають не часто. Людина може помітити тільки сильну кровотечу при тяжкій травмі, або після хірургічного втручання стоматолога.

Якщо в особи є підозра на наявність хвороби Віллебранда, то для точної діагностики необхідно провести кількісне і якісне дослідження плазми крові пацієнта на наявність фактора Віллебранда. Цей процес здійснюється шляхом вимірювання рівня фактора Віллебранда (антигенів цього фактора), що містяться в досліджуваному зразку крові. Для перевірки функціональності цього фактора зазвичай визначають рівень зв'язування фактора Віллебранда з глікопротеїном (GP) Ib, його зв'язок з колагеном. Іншими методами перевірки активності ФВ може бути визначення активності кофактору ристоцетину (RiCof) або швидкість аглютинації тромбоцитів, після введення рістоцетіну (ristocetin induced platelet agglutination (RIPA)).

Крім того, може бути здійснена перевірка рівня фактора VIII, адже фактор Віллебранда перешкоджає швидкому руйнуванню фактора VIII в крові. Тобто, дефіцит фактора Віллебранда може привести до різкого зниження рівня фактора VIII. Однак, навіть нормальний рівень цих коагуляційних факторів не виключає наявність захворювання, особливо якщо мова йде про 2 тип ХВ. У такому випадку хвороба може бути виявлена ​​тільки шляхом дослідження взаємодії тромбоцитів з субендотеліальним шаром у кровотоці (фактор активації тромбоцитів PAF), що проводиться тільки у вузькоспеціалізованих лабораторіях і зазвичай не здійснюється в більшості звичайних медичних лабораторій. Аналіз агрегації тромбоцитів, як правило, показує ненормальну реакцію на введення рістоцетіну, проте реакція на інші антагоністи буде нормальною. Тип 2N хвороби Віллебранда може бути діагностований тільки після проведення аналізу активності фактора VIII . Виявлення ХВ ускладнюється ще й тим, що фактор Віллебранда — це гострофазовий білок, тобто його рівень в організмі різко підвищується під час вагітності, при стресі та інфекційних захворюваннях.

Лікування

Пацієнтам з хворобою Віллебранда, як правило, ніякого регулярного лікування не потрібно, хоча ризик кровотечі у них завжди підвищений. Для жінок з тяжкими менструальними кровотечами, можуть бути рекомендовані комбіновані оральні протизаплідні, які, як правило, знижують кровотечі, скорочують тривалість і частоту менструації. Іноді, хворим на ХВ, яким планується здійснювати хірургічну операцію проводять профілактичне лікування. У такому випадку, людям зазвичай вводять препарати, основою яких є концентрати фактора VIII в комплексі з фактором Віллебранда (плазматичні антигемофільні фактори). Якщо перебіг захворювання є помірним, то профілактика кровотеч може здійснюватися за допомогою десмопресину (1-desamino-8-D-аргінін вазопресину[], англ. DDAVP, десмопресин ацетат), який підвищує рівень фактора Віллебранда в плазмі пацієнта.

Історичні факти

У 1924 році 5-річна дівчинка, яка жила на Аландських островах, була доставлена в лікарню в Гельсінкі, Фінляндія, де де її почав лікувати лікар Ерік фон Віллебранд. Зрештою він обстежив 66 членів її родини та повідомив у 1926 році, що відкрив раніше не описане порушення згортання крові, яке відрізняється від гемофілії. Фон Віллебранд визначив аутосомне успадкування і відзначив, що прояви кровотечі були більш виражені у дітей і жінок репродуктивного віку. Таким чином, він заявив, що пацієнти з цим синдромом мали шкірно-слизові кровотечі, нормальний час згортання, аутосомне успадкування замість пов'язаного з Х-хромосомою і тривалу кровотечу за методом Дюка. Згодом він виявив, що переливання крові були дієвими не тільки при корекції анемії, але і для зупинки кровотечі.

У 1950 році стало ясно, що в цих осіб був знижений «фактор плазми», антигемофільний фактор (фактор VIII). З цього часу фактор, який спричинює тривалі кровотечі, почали називати «фактором Віллебранда».

У 1980-х роках молекулярні та клітинні дослідження відрізнили гемофілію А і хворобу Віллебранда точніше. Люди, які хворіли на цю хворобу, мали нормальний ген фактора VIII на Х-хромосомі, але аномальний ген фактора Віллебранда на 12 хромосомі.

Див. також

Примітки

  1. NDF-RT
    d:Track:Q21008030
  2. Sadler JE (1994). A revised classification of von Willebrand disease. For the Subcommittee on von Willebrand Factor of the Scientific and Standardization Committee of the International Society on Thrombosis and Haemostasis. Thromb. Haemost. 71 (4): 520—5. PMID 8052974.
  3. Vincentelli A, Susen S, Le Tourneau T та ін. (July 2003). Acquired von Willebrand syndrome in aortic stenosis. N. Engl. J. Med. 349 (4): 343—9. doi:10.1056/NEJMoa022831. PMID 12878741. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
  4. Uriel, N; Pak SW, Jorde UP, Jude B, Susen S, Vincentelli A, Ennezat PV, Cappleman S, Naka Y, Mancini D (5 жовтня 2010). Acquired von Willebrand syndrome after continuous-flow mechanical device support contributes to a high prevalence of bleeding during long-term support and at the time of transplantation. J Am Coll Cardiol. 56(15) (15): 1207—13. doi:10.1016/j.jacc.2010.05.016. PMID 20598466.
  5. Gill, JC; Endres-Brooks J, Bauer PJ, Marks WJ, Montgomery RR (1987). . Blood. 69 (6): 1691—5. PMID 3495304. Архів оригіналу за 29 січня 2005.
  6. . Haematologica. 89 (9): 1036. 1 вересня 2004. PMID 15377463. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 3 травня 2014.
  7. Favaloro EJ, Bonar R, Kershaw G та ін. (July 2006). Reducing errors in identification of von Willebrand disease: the experience of the Royal College of Pathologists of Australasia quality assurance program. Semin. Thromb. Hemost. 32 (5): 505—13. doi:10.1055/s-2006-947865. PMID 16862524. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
  8. Chandler WL, Peerschke EI, Castellone DD, Meijer P (June 2011). Von Willebrand factor assay proficiency testing. The North American Specialized Coagulation Laboratory Association experience. Am. J. Clin. Pathol. 135 (6): 862—9. doi:10.1309/AJCPH5JK4ONENPAE. PMID 21571959.
  9. Von Willebrand, EA (May 1999). Hereditary pseudohaemophilia. Haemophilia : the official journal of the World Federation of Hemophilia. 5 (3): 223—31, discussion 222. doi:10.1046/j.1365-2516.1999.00302.x. PMID 10444294.

Джерела

  • ХВОРОБА ВІЛЛЕБРАНДА. КЛІНІЧНА НАСТАНОВА, ЗАСНОВАНА НА ДОКАЗАХ [ 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] ДЕЦ-МОЗУ, 2016

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hvoroba Villebranda angl Von Willebrand disease spadkove zahvoryuvannya krovi sho harakterizuyetsya viniknennyam epizodichnih spontannih krovotech yaki shozhi z krovotechami pri gemofiliyi Zahvoryuvannya uspadkovuyetsya za principom autosomnogo dominuvannya i pov yazane z deficitom faktora fon Villebranda yakij bere uchast v adgeziyi trombocitiv na kollageni i zahishaye VIII faktor vid proteolizu Pri deficiti faktora fon Villebranda VIII faktor piddayetsya proteolizu i jogo vmist u plazmi znizhuyetsya Krim togo pri hvorobi Villebranda znizhuyetsya vmist serotoninu i rozvivayetsya patologichna dilyataciya sudin ta pidvishennya yih proniknosti Pri hvorobi Villebranda sposterigayutsya najdovshi krovotechi cherez te sho u hvorih porusheni vsi tri lanki gemostazu Hvoroba VillebrandaSpecialnistgematologiyaSimptomikrovotecha nosova krovotecha krovoviliv gemoragichni diatezi gematoma gemartroz shlunkovo kishkova krovotecha gemoragichnij insult i subarahnoyidalnij krovovilivPrichinifaktor fon VillebrandaPreparatidesmopresin 1 i d 1 Klasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 113B12MKH 10D68 0OMIM193400DiseasesDB14007eMedicineped 2419MeSHD014842 Ye tri formi hvorobi Villebranda uspadkovanij nabutij ta psevdo abo trombocitarnij tip Viokremlyuyut tri tipi spadkovoyi hvorobi Villebranda HV Tip I HV Tip II i HV III Dlya Tipu II HV isnuyut chotiri rizni pidtipi Trombocitarnij tip HV takozh ye spadkovim zahvoryuvannya HV I tipu najposhirenisha i protikaye yak pravilo bezsimptomno abo proyavlyayetsya legkimi simptomami takimi yak nosovi krovotechi Isnuyut rizni faktori yaki vplivayut na proyavi i tyazhkist simptomiv HV taki yak grupa krovi Prichina krovotech porushennya zgortannya krovi cherez nedostatnyu aktivnist faktora Villebranda Poshirenist hvorobi Villebranda stanovit 1 na 800 1000 Hvoroba Villebranda nazvana na chest Erika Adolfa fon Villebranda finskogo pediatra sho vpershe opisav zahvoryuvannya v 1926 roci SinonimiAngiogemofiliya atrombopenichnij purpur atrombocitopenichnij purpur gemoragichna kapilyaropatiya konstitucionalna trombopatiya konstitucionalna trombopatiya fon Villebranda Yurgensa spadkova psevdogemofiliya sindrom Yurgensa sudinna gemofiliya psevdogemofiliya KlasifikaciyaYe tri tip hvorobi Villebranda uspadkovanij spadkovij Tip I Tip II A B M N Tip III nabutij psevdo abo trombocitarnij 1 j tip obumovlenij chastkovim kilkisnim deficitom faktora Villebranda Pri comu jogo multimirna struktura zberezhena Nayavne znizhennya prokoagulyantnoyi aktivnosti faktora VIII agregaciyi trombocitiv indukovanoyi ristocetinom ristocetinkofaktornoyi aktivnosti antigenu faktora Villebranda Chastota danoyi formi stanovit vid 75 do 80 vsih vipadkiv hvorobi Villebranda Spadkuvannya autosomno dominantne 2 j tip obumovlenij yakisnimi zminami faktora Villebranda pov yazanij z porushennyam formuvannya multimeriv i pidrozdilyayetsya na pidtipi 2A 2B 2M 2N Spadkuvannya hvorobi Villebranda 2 go tipu autosomno dominantne za vinyatkom pidtipu 2N de vono recessivne Chastota poyavi danih form stanovit vid 5 do 15 vsih vipadkiv hvorobi Villebranda Fenotip pidtipu 2A ye rezultatom porushennya dvoh riznih mehanizmiv defektu sintezu visokomolekulyarnih multimeriv ta pidvishennya proteolizu faktora Villebranda Pri pidtipi 2B vidznachayetsya pidvishenu sporidnenist faktora Villebranda do receptora na membrani trombocitiv glikoproteyinu Ib Pidtip 2V Ce defekt posilennya funkciyi Zdatnist yakisno defektnogo faktora fon Villebranda priv yazuvatis do glikoproteyinu1 GP1 receptora na membrani trombocitiv anomalno pidvishena sho prizvodit do jogo spontannogo zv yazuvannya z trombocitami i podalshogo shvidkogo klirensu z pov yazanih trombocitiv i velikih multimeriv faktora Villebranda Mozhe viniknuti trombocitopeniya a veliki multimeri Villebranda zniknuti z cirkulyaciyi Pidtip 2M harakterizuyetsya porushennyam zv yazku faktora Villebranda z receptorom glikoproteyinom Ib na membrani trombocitiv Pidtip 2N harakterizuyetsya normalnim rivnem faktora Villebranda i nizkoyu prokoagulyantnoyu aktivnistyu sho zumovleno porushennyam zv yazku faktora VIII i faktora Villebranda 3 j tip najbilsh vazhka forma z povnim deficitom faktora Villebranda Cya forma harakterizuyetsya vidsutnistyu faktora Villebranda v plazmi trombocitah i sudinnij stinci Riven faktora VIII nizhche 10 Spadkuvannya autosomno recesivne Zahvoryuvannya proyavlyayetsya u gomozigot z odnakovimi defektnimi alelyami abo u podvijnih geterozigot z dvoma riznimi defektnimi alelyami U paciyentiv z 3 m tipom mayetsya jmovirnist poyavi alloantitil do faktoru Villebranda Chastota narodzhennya z zahvoryuvannyam 3 go tipu hvorobi Villebranda menshe 5 Krim togo isnuye trombocitarnij tip hvorobi Villebranda yakij obumovlenij mutaciyeyu v geni trombocitarnogo receptora glikoproteyinu Ib vnaslidok yakoyi pidvishuyetsya chutlivist danogo receptora do visokomolekulyarnih multimeriv faktora Villebranda Fenotip analogichnij pidtipu 2B Nabutij sindrom Villebranda viznachayetsya u paciyentiv z autoimunnimi limfoproliferativnimi zahvoryuvannyami obumovlenij poyavoyu ingibitoru proti faktora Villebranda a takozh yakisnimi anomaliyami faktora VIII u zv yazku z adsorbciyeyu visokomolekulyarnih multimeriv patologichnimi bilkami Nabuta hvoroba Villebranda Nabuta hvoroba Villebranda mozhe viniknuti u hvorih z U comu vipadku funkciya faktora Villebranda ne ingibovana ale kompleks faktor Villebranda antitilo shvidko vivoditsya z krovotoku She odna Forma HV vinikaye u paciyentiv z aortalnim stenozom sho prizvodit do shlunkovo kishkovih krovotech sindrom Hejda angl Heyde s syndrome U 2003 r z yasuvalosya sho paciyenti z nabutoyu hvoroboyu Villebranda i aortalnim stenozom yaki perenesli protezuvannya klapaniv potrebuvali korekciyi anomalij gemostazu Ale ci anomaliyi mogli proyavlyatisya povtorno za 6 misyaciv yaksho protez klapana pogano pidhodiv paciyentu Krim togo z yavlyayetsya shilnist do krovotech u lyudej z implantatom livogo shlunochka Left Ventricular Assist Device LVAD nasos sho kachaye krov z livogo shlunochka sercya v aortu V oboh vipadkah sposterigayetsya rujnuvannya velikih multimeriv faktora Villebranda vnaslidok mehanichnogo tisku ta navantazhen Trombocitoz ye she odniyeyu prichinoyu nabutoyi hvorobi Villebranda u zv yazku z sekvestraciyeyu faktora Villebranda cherez adgeziyu velicheznogo chisla trombocitiv Nabuta hvoroba Villebranda takozh bula opisana pri nastupnih porushennyah puhlini gipotireoz i mezenhimalni displaziyi Vilmsa PatogenezFV najbilsh aktivnij v umovah visokogo krovotoku i naprugi Deficit faktora Villebranda proyavlyayetsya najpershe v organah z velikoyu kilkistyu dribnih sudin takih yak shkira shlunkovo kishkovij trakt i matka U angiodisplaziyi forma teleangioektaziyi tovstoyi kishki napruga nabagato vishe nizh u serednomu v kapilyarah i tomu rizik krovotechi zbilshuyetsya Pri tyazhkih vipadkah tipu 1 HV vsi genetichni zmini vidbuvayutsya v geni sho koduye funkcionalni harakteristiki faktora Villebranda i harakterizuyutsya visokoyu penetrantnistyu Pri legkih formah tipu 1 HV shirokij spektr molekulyarnoyi patologiyi mozhe vinikati na dodatok do polimorfizmu gena Grupa krovi lyudini sistema AVO takozh mozhe vplivati na perebig zahvoryuvannya viznachayuchi yiyi simptomi i tyazhkist vplivu na organizm Yak pravilo u osib z I O grupoyu krovi serednij riven faktora Villebranda nizhche nizh u lyudej z inshimi grupami krovi Same tomu pri doslidzhenni rivnya faktora Villebranda za dopomogoyu sistemi ABO slid pam yatati pro vishevkazanu osoblivist Adzhe vidomi taki vipadki koli zdorovim lyudyam z I O grupoyu krovi diagnostuvali I tip HV v toj chas yak lyudej z IV AV grupoyu krovi u yakih buli prisutni pevni genetichni porushennya vvazhali cilkom zdorovimi u zv yazku z pidvishenim v cij grupi krovi prirodnim rivnem FV GenetikaI i II tipi hvorobi Villebranda uspadkovuyutsya za autosomno dominantnim tipom Hvoroba Villebranda III tipu a inodi i II maye autosomno recesivne uspadkuvannya Gen faktora Villebranda znahoditsya na dvanadcyatij hromosomi 12p13 2 Vin maye 52 ekzoni sho ohoplyuyut 178kbp Tipi 1 i 2 uspadkovuyutsya yak autosomno dominantna oznaka a tip 3 maye autosomno recesivne uspadkuvannya Inodi tip 2 takozh uspadkovuyetsya recessivno Epidemiologichni osoblivostiPoshirenist HV stanovit blizko 1 v 100 osib Odnak bilshist z cih lyudej ne mayut niyakih simptomiv Poshirenist klinichno znachushih vipadkiv stanovit 1 na 10 000 Oskilki bilshist form dosit m yaki voni viyavlyayutsya chastishe u zhinok chiya shilnist do krovotech proyavlyayetsya pid chas menstruaciyi Ci proyavi mozhut buti bilsh vazhkimi ta virazhenimi u lyudej z grupoyu krovi I O Klinichni oznakiNajbilsh harakternimi i specifichnimi simptomami pri hvorobi Villebranda ye krovotechi z slizovih porozhnini rota nosa vnutrishnih organiv Simptomi krovotochivosti variyuyut vid pomirno virazhenih do vkraj tyazhkih perebigayut perevazhno po mikrocirkulyatornomu tipu U paciyentiv z rizkim deficitom faktora VIII sposterigayutsya ryasni i trivali krovotechi nosovi yasenni matkovi takozh krovovilivi v m yazi i suglobi Krim togo mozhut vinikati trivali krovotechi pri travmah vidalenni zubiv operaciyah U dityachomu vici chasto buvayut krovotechi z slizovih obolonok porozhnini rota nosovi krovotechi sinci na shkiri Tyazhchij perebig gemoragichnogo diatezu vidznachayetsya pid chas abo nezabarom pislya perenesenih infekcijnih zahvoryuvan Najbilsh imovirnim puskovim mehanizmom krovotechi na tli infekcijnoyi hvorobi ye porushennya proniknosti sudin Vnaslidok cogo z yavlyayutsya mimovilni krovotechi diapedeznogo tipu Gematomi krovovilivi v pidshkirnu klitkovinu i m yazovi tkanini sposterigayutsya perevazhno pislya travm u hvorih z tyazhkimi formami zahvoryuvannya Pri hvorobi Villebranda gemoragichnij sindrom proyavlyayetsya ne zavzhdi periodi zagostrennya cherguyutsya z periodami povnoyi abo majzhe povnoyi vidsutnosti gemoragij U deyakih paciyentiv hvoroba Villebranda mozhe poyednuvatisya z oznakami mezenhimalnoyi displaziyi pidvishenoyu elastichnistyu shkiri slabkistyu pidvishenoyu ruhlivistyu suglobiv prolapsom stulok klapaniv sercya Autosomnij tip spadkuvannya obumovlyuye odnakovu chastotu viniknennya hvorobi Villebranda u paciyentiv oboh statej U zhinok vnaslidok osoblivostej fiziologichnoyi budovi organizmu pov yazanih z reproduktivnoyu funkciyeyu sposterigayetsya bilsh chastij proyav gemoragichnih simptomiv Blizko 65 zhinok z hvoroboyu Villebranda strazhdayut menoragiyami Recidivuyuchi matkovi krovotechi sho trivayut bilshe 10 dniv suprovodzhuyutsya postgemorragichnoyu anemiyeyu Shlunkovo kishkovi krovotechi u paciyentiv z hvoroboyu Villebranda ne ye osnovnoyu formoyu krovotochivosti Voni mozhut buti sprichineni vzhivannyam likarskih preparativ sho vplivayut na agregaciyu trombocitiv acetilsalicilova kislota ta inshi nesteroyidni protizapalni zasobi Krim togo dzherelami krovotech ye latentni virazki shlunka ta dvanadcyatipaloyi kishki takozh erozivni gastriti gemoroyidalni vuzli U paciyentiv z hvoroboyu Villebranda mozhut buti trivali krovotechi pri operaciyah u zhinok pid chas pologiv Pologi u zhinok z hvoroboyu Villebranda pov yazani z rizikom viniknennya znachnoyi krovovtrati U bilshosti paciyentiv z serednoyu i legkimi formami zahvoryuvannya pid chas vagitnosti riven faktora VIII pidvishuyetsya v 2 3 razi i syagaye normalnih znachen prote v pislyapologovomu periodi povertayetsya do vihidnogo rivnya Gemartroz najbilsh ridkisnij proyav hvorobi Villebranda harakternij dlya zahvoryuvannya 3 go tipu Gostrij gemartroz suprovodzhuyetsya bolovim sindromom obumovlenim pidvishennyam vnutrishnosuglobovogo tisku Suglob zbilshenij v ob yemi shkira nad nim giperemovana i garyacha na dotik Yaksho gemartroz vinik pislya travmi potribno viklyuchiti dodatkovi poshkodzhennya vnutrishnosuglobovij perelom vidriv vidrostka utisk tkanin Recidivuyuchi gemartrozi sprichinyuyut hronichnij sinovit Na stadiyi sinovitu sinovialna obolonka gipertrofuyetsya i staye osnovnim dzherelom krovovilivu v suglob Pri gostromu sinoviti gemartrozi mozhut recidivuvati nezvazhayuchi na transfuziyi faktora zgortannya VIII sho obumovleno zapalnim procesom v sinovialnij obolonci Pri hronichnomu sinoviti bolovij sindrom mozhe buti vidsutnim oskilki zrujnovana kapsula sugloba Na vidminu vid gemofiliyi pri hvorobi Villebranda podalshogo progresuvannya patologichnogo procesu ta rozvitku deformuyuchogo osteoartrozu yak pravilo ne sposterigayetsya Krovovilivi v golovnij i spinnij mozok i yih oboloni pri hvorobi Villebranda vinikayut u zv yazku z travmoyu V okremih vipadkah prichinoyu takih krovoviliviv mozhe buti gipertonichnij kriz abo vzhivannya preparativ sho znachno porushuyut gemostatichnu funkciyu trombocitiv acetilsalicilova kislota butadion tosho Vrahovuyuchi autosomno dominantnij tip uspadkuvannya genetichnij rizik dlya potomstva stanovit 50 nezalezhno vid stati plodu DiagnostikaDiagnostuvati hvorobu Villebranda v legkij formi yiyi perebigu praktichno nemozhlivo oskilki krovotechi pri nij vinikayut ne chasto Lyudina mozhe pomititi tilki silnu krovotechu pri tyazhkij travmi abo pislya hirurgichnogo vtruchannya stomatologa Yaksho v osobi ye pidozra na nayavnist hvorobi Villebranda to dlya tochnoyi diagnostiki neobhidno provesti kilkisne i yakisne doslidzhennya plazmi krovi paciyenta na nayavnist faktora Villebranda Cej proces zdijsnyuyetsya shlyahom vimiryuvannya rivnya faktora Villebranda antigeniv cogo faktora sho mistyatsya v doslidzhuvanomu zrazku krovi Dlya perevirki funkcionalnosti cogo faktora zazvichaj viznachayut riven zv yazuvannya faktora Villebranda z glikoproteyinom GP Ib jogo zv yazok z kolagenom Inshimi metodami perevirki aktivnosti FV mozhe buti viznachennya aktivnosti kofaktoru ristocetinu RiCof abo shvidkist aglyutinaciyi trombocitiv pislya vvedennya ristocetinu ristocetin induced platelet agglutination RIPA Krim togo mozhe buti zdijsnena perevirka rivnya faktora VIII adzhe faktor Villebranda pereshkodzhaye shvidkomu rujnuvannyu faktora VIII v krovi Tobto deficit faktora Villebranda mozhe privesti do rizkogo znizhennya rivnya faktora VIII Odnak navit normalnij riven cih koagulyacijnih faktoriv ne viklyuchaye nayavnist zahvoryuvannya osoblivo yaksho mova jde pro 2 tip HV U takomu vipadku hvoroba mozhe buti viyavlena tilki shlyahom doslidzhennya vzayemodiyi trombocitiv z subendotelialnim sharom u krovotoci faktor aktivaciyi trombocitiv PAF sho provoditsya tilki u vuzkospecializovanih laboratoriyah i zazvichaj ne zdijsnyuyetsya v bilshosti zvichajnih medichnih laboratorij Analiz agregaciyi trombocitiv yak pravilo pokazuye nenormalnu reakciyu na vvedennya ristocetinu prote reakciya na inshi antagonisti bude normalnoyu Tip 2N hvorobi Villebranda mozhe buti diagnostovanij tilki pislya provedennya analizu aktivnosti faktora VIII Viyavlennya HV uskladnyuyetsya she j tim sho faktor Villebranda ce gostrofazovij bilok tobto jogo riven v organizmi rizko pidvishuyetsya pid chas vagitnosti pri stresi ta infekcijnih zahvoryuvannyah LikuvannyaPaciyentam z hvoroboyu Villebranda yak pravilo niyakogo regulyarnogo likuvannya ne potribno hocha rizik krovotechi u nih zavzhdi pidvishenij Dlya zhinok z tyazhkimi menstrualnimi krovotechami mozhut buti rekomendovani kombinovani oralni protizaplidni yaki yak pravilo znizhuyut krovotechi skorochuyut trivalist i chastotu menstruaciyi Inodi hvorim na HV yakim planuyetsya zdijsnyuvati hirurgichnu operaciyu provodyat profilaktichne likuvannya U takomu vipadku lyudyam zazvichaj vvodyat preparati osnovoyu yakih ye koncentrati faktora VIII v kompleksi z faktorom Villebranda plazmatichni antigemofilni faktori Yaksho perebig zahvoryuvannya ye pomirnim to profilaktika krovotech mozhe zdijsnyuvatisya za dopomogoyu desmopresinu 1 desamino 8 D arginin vazopresinu dzherelo angl DDAVP desmopresin acetat yakij pidvishuye riven faktora Villebranda v plazmi paciyenta Istorichni faktiU 1924 roci 5 richna divchinka yaka zhila na Alandskih ostrovah bula dostavlena v likarnyu v Gelsinki Finlyandiya de de yiyi pochav likuvati likar Erik fon Villebrand Zreshtoyu vin obstezhiv 66 chleniv yiyi rodini ta povidomiv u 1926 roci sho vidkriv ranishe ne opisane porushennya zgortannya krovi yake vidriznyayetsya vid gemofiliyi Fon Villebrand viznachiv autosomne uspadkuvannya i vidznachiv sho proyavi krovotechi buli bilsh virazheni u ditej i zhinok reproduktivnogo viku Takim chinom vin zayaviv sho paciyenti z cim sindromom mali shkirno slizovi krovotechi normalnij chas zgortannya autosomne uspadkuvannya zamist pov yazanogo z H hromosomoyu i trivalu krovotechu za metodom Dyuka Zgodom vin viyaviv sho perelivannya krovi buli diyevimi ne tilki pri korekciyi anemiyi ale i dlya zupinki krovotechi U 1950 roci stalo yasno sho v cih osib buv znizhenij faktor plazmi antigemofilnij faktor faktor VIII Z cogo chasu faktor yakij sprichinyuye trivali krovotechi pochali nazivati faktorom Villebranda U 1980 h rokah molekulyarni ta klitinni doslidzhennya vidriznili gemofiliyu A i hvorobu Villebranda tochnishe Lyudi yaki hvorili na cyu hvorobu mali normalnij gen faktora VIII na H hromosomi ale anomalnij gen faktora Villebranda na 12 hromosomi Div takozhGematologiya Gemofiliya Zgortannya krovi KrovotechaPrimitkiNDF RT d Track Q21008030 Sadler JE 1994 A revised classification of von Willebrand disease For the Subcommittee on von Willebrand Factor of the Scientific and Standardization Committee of the International Society on Thrombosis and Haemostasis Thromb Haemost 71 4 520 5 PMID 8052974 Vincentelli A Susen S Le Tourneau T ta in July 2003 Acquired von Willebrand syndrome in aortic stenosis N Engl J Med 349 4 343 9 doi 10 1056 NEJMoa022831 PMID 12878741 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Uriel N Pak SW Jorde UP Jude B Susen S Vincentelli A Ennezat PV Cappleman S Naka Y Mancini D 5 zhovtnya 2010 Acquired von Willebrand syndrome after continuous flow mechanical device support contributes to a high prevalence of bleeding during long term support and at the time of transplantation J Am Coll Cardiol 56 15 15 1207 13 doi 10 1016 j jacc 2010 05 016 PMID 20598466 Gill JC Endres Brooks J Bauer PJ Marks WJ Montgomery RR 1987 Blood 69 6 1691 5 PMID 3495304 Arhiv originalu za 29 sichnya 2005 Haematologica 89 9 1036 1 veresnya 2004 PMID 15377463 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2011 Procitovano 3 travnya 2014 Favaloro EJ Bonar R Kershaw G ta in July 2006 Reducing errors in identification of von Willebrand disease the experience of the Royal College of Pathologists of Australasia quality assurance program Semin Thromb Hemost 32 5 505 13 doi 10 1055 s 2006 947865 PMID 16862524 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Chandler WL Peerschke EI Castellone DD Meijer P June 2011 Von Willebrand factor assay proficiency testing The North American Specialized Coagulation Laboratory Association experience Am J Clin Pathol 135 6 862 9 doi 10 1309 AJCPH5JK4ONENPAE PMID 21571959 Von Willebrand EA May 1999 Hereditary pseudohaemophilia Haemophilia the official journal of the World Federation of Hemophilia 5 3 223 31 discussion 222 doi 10 1046 j 1365 2516 1999 00302 x PMID 10444294 DzherelaHVOROBA VILLEBRANDA KLINIChNA NASTANOVA ZASNOVANA NA DOKAZAH 24 veresnya 2021 u Wayback Machine DEC MOZU 2016

Дата публікації:
Топ