Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Теофанія (грец. Θεοφανεια богоявлення) — безпосереднє явлення божества в різних релігіях.
Давньогрецька релігія
Теофанія типова для більшості як політеїстичних, так і монотеїстичних релігій. Так, теофанія звична для релігії давньої Греції: у творчості Гомера олімпійські боги безпосередньо постають людьми і втручаються в хід Троянської війни, багато героїв ведуть свій рід безпосередньо від богів і богинь, які поєднувалися зі смертними жінками (Геракл) або чоловіками (Еней).
В античній культурі теофанія увійшла як в релігійну практику (наприклад, в Дельфах відзначалися щорічні на честь бога Аполлона, присвячені його народженню і явленню людям), так і в літературну і театральну традицію (теофанія Артеміди у фіналі драми «Іполіт» Еврипіда, традиція Deus Ex Machina в античній драматургії тощо).
Старий і Новий Завіт
В юдаїзмі і старозавітній традиції бог Яхве, на відміну від елліністичних релігій, не приймає антропоморфну форму, тому теофанія в Старому Завіті символізувала: бог являється як пророкам, так і, в деяких випадках, народу, у вигляді, опосередкованому явищами природи, причому існують вибрані місця теофаній (гори Синай і Теман, міста Сихем і Шела):
Гора Синай уся диміла від того, що Господь зійшов на неї в огні! І піднявся дим її, немов дим з печі, і вся гора сильно коливалася; і звук трубний ставав сильніше і сильніше. Мойсей говорить, а Бог відповідає йому голосно. (Вих. 19:21)
У християнстві присутні обидва типи теофанії: і «безособова» старозавітного типу, і «особиста». Прикладом першої є теофанія П'ятидесятниці — поблажливість Святого Духу до апостолів:
Аж ось пролунав зненацька з неба шум, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де вони знаходилися. І з'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. (Дії 2:2-3)
Обидві теофанії дуже подібні: перша святкується в юдаїзмі як Шавуот, що відзначається на 50-й день після Песаха, друга — як День Святої Трійці, що відзначається на 50-й день після Великодня. Іоанн Павло II відзначає схожість обох теофаній — як у проявах, так і символізм: Синайська теофанія знаменувала дарування старозаповітних законів народу Ізраїлю, теофанія п'ятидесятниці — народження апостольської церкви і «народу Божого».
У Новому Завіті «особистою» теофанією є як все земне життя Ісуса Христа, так і його явлення після Воскресіння.
Свято Теофанія
Ранні християнські культи запозичували обрядовість як в юдейській традиції синагогального богослужіння, так і в елліністичних культах. Свято Теофанія спочатку було близьким скоріше до елліністичної, ніж до власне ранньохристиянської есхатологічної ідеології: саме для еллінізму і римської традиції були характерні святкування днів народження (як у випадку ), для ранніх християн днями народження до нового, небесного життя (лат. dies natales) були дати їх смерті.
Вперше святкування Теофанії (одночасно з Різдвом Христовим) з'явилося в гностичних громадах II століття н. е. Саме гностицизм з його спробою об'єднання елліністичних культів з християнством привніс античну традицію прославлення народження до християнства: ця традиція була сприйнята східними церквами та одночасне святкування теофанії та різдва тривало так IV — V ст початку н. е. В «Апостольських постановах» (грец. Λιαταγαί των αγιων αποστόλων, лат. Constitutiones apostolicae, IV—V століття) згадується окреме від Різдва свято Теофанія (Епіфанії) як свято сходження Бога на землю, проте в цьому джерелі свято пов'язується не тільки з хрещенням, а й з поклонінням волхвів, чудо в Кані Галілейській, і іншими епізодами новозаповітних теофаній.
У сучасному православ'ї теофанія (Богоявлення) — одне з двунадесятих православних свят. Святкується Хрещення Господнє, коли ясно явилася уся Пресвята Трійця — Бог Син хрестився, Бог Отець свідчив Його своїм голосом, а Бог Дух Святий зійшов на Нього у вигляді голуба.
На відміну від халкедонських церков (православних, католиків, протестантів), давньосхідні православні церкви й досі святкують Теофанію як загальний спомин приходу в світ Спасителя, не маючи окремого свята Різдва.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2010. Процитовано 5 січня 2011.
- Иоанн Павел II. Пятидесятница // Верую в духа святого господа животворящего (Пер. с польского: Виктор Данилов)[недоступне посилання з травня 2019]
- История христианской церкви (до разделения Церквей - 1054 г. [ 15 березня 2012 у Wayback Machine.])
Посилання
- Теофанія // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Теофанія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Bogoyavlennya Teofaniya grec 8eofaneia bogoyavlennya bezposerednye yavlennya bozhestva v riznih religiyah Davnogrecka religiyaTeofaniya tipova dlya bilshosti yak politeyistichnih tak i monoteyistichnih religij Tak teofaniya zvichna dlya religiyi davnoyi Greciyi u tvorchosti Gomera olimpijski bogi bezposeredno postayut lyudmi i vtruchayutsya v hid Troyanskoyi vijni bagato geroyiv vedut svij rid bezposeredno vid bogiv i bogin yaki poyednuvalisya zi smertnimi zhinkami Gerakl abo cholovikami Enej V antichnij kulturi teofaniya uvijshla yak v religijnu praktiku napriklad v Delfah vidznachalisya shorichni na chest boga Apollona prisvyacheni jogo narodzhennyu i yavlennyu lyudyam tak i v literaturnu i teatralnu tradiciyu teofaniya Artemidi u finali drami Ipolit Evripida tradiciya Deus Ex Machina v antichnij dramaturgiyi tosho Starij i Novij ZavitV yudayizmi i starozavitnij tradiciyi bog Yahve na vidminu vid ellinistichnih religij ne prijmaye antropomorfnu formu tomu teofaniya v Staromu Zaviti simvolizuvala bog yavlyayetsya yak prorokam tak i v deyakih vipadkah narodu u viglyadi oposeredkovanomu yavishami prirodi prichomu isnuyut vibrani miscya teofanij gori Sinaj i Teman mista Sihem i Shela Gora Sinaj usya dimila vid togo sho Gospod zijshov na neyi v ogni I pidnyavsya dim yiyi nemov dim z pechi i vsya gora silno kolivalasya i zvuk trubnij stavav silnishe i silnishe Mojsej govorit a Bog vidpovidaye jomu golosno Vih 19 21 U hristiyanstvi prisutni obidva tipi teofaniyi i bezosobova starozavitnogo tipu i osobista Prikladom pershoyi ye teofaniya P yatidesyatnici poblazhlivist Svyatogo Duhu do apostoliv Azh os prolunav znenacka z neba shum nibi burya raptova zirvalasya i perepovnila vves toj dim de voni znahodilisya I z yavilis yim podileni yaziki mov vogon i osiv na kozhnomu z nih Diyi 2 2 3 Obidvi teofaniyi duzhe podibni persha svyatkuyetsya v yudayizmi yak Shavuot sho vidznachayetsya na 50 j den pislya Pesaha druga yak Den Svyatoyi Trijci sho vidznachayetsya na 50 j den pislya Velikodnya Ioann Pavlo II vidznachaye shozhist oboh teofanij yak u proyavah tak i simvolizm Sinajska teofaniya znamenuvala daruvannya starozapovitnih zakoniv narodu Izrayilyu teofaniya p yatidesyatnici narodzhennya apostolskoyi cerkvi i narodu Bozhogo U Novomu Zaviti osobistoyu teofaniyeyu ye yak vse zemne zhittya Isusa Hrista tak i jogo yavlennya pislya Voskresinnya Svyato TeofaniyaRanni hristiyanski kulti zapozichuvali obryadovist yak v yudejskij tradiciyi sinagogalnogo bogosluzhinnya tak i v ellinistichnih kultah Svyato Teofaniya spochatku bulo blizkim skorishe do ellinistichnoyi nizh do vlasne rannohristiyanskoyi eshatologichnoyi ideologiyi same dlya ellinizmu i rimskoyi tradiciyi buli harakterni svyatkuvannya dniv narodzhennya yak u vipadku dlya rannih hristiyan dnyami narodzhennya do novogo nebesnogo zhittya lat dies natales buli dati yih smerti Vpershe svyatkuvannya Teofaniyi odnochasno z Rizdvom Hristovim z yavilosya v gnostichnih gromadah II stolittya n e Same gnosticizm z jogo sproboyu ob yednannya ellinistichnih kultiv z hristiyanstvom privnis antichnu tradiciyu proslavlennya narodzhennya do hristiyanstva cya tradiciya bula sprijnyata shidnimi cerkvami ta odnochasne svyatkuvannya teofaniyi ta rizdva trivalo tak IV V st pochatku n e V Apostolskih postanovah grec Liatagai twn agiwn apostolwn lat Constitutiones apostolicae IV V stolittya zgaduyetsya okreme vid Rizdva svyato Teofaniya Epifaniyi yak svyato shodzhennya Boga na zemlyu prote v comu dzhereli svyato pov yazuyetsya ne tilki z hreshennyam a j z pokloninnyam volhviv chudo v Kani Galilejskij i inshimi epizodami novozapovitnih teofanij U suchasnomu pravoslav yi teofaniya Bogoyavlennya odne z dvunadesyatih pravoslavnih svyat Svyatkuyetsya Hreshennya Gospodnye koli yasno yavilasya usya Presvyata Trijcya Bog Sin hrestivsya Bog Otec svidchiv Jogo svoyim golosom a Bog Duh Svyatij zijshov na Nogo u viglyadi goluba Na vidminu vid halkedonskih cerkov pravoslavnih katolikiv protestantiv davnoshidni pravoslavni cerkvi j dosi svyatkuyut Teofaniyu yak zagalnij spomin prihodu v svit Spasitelya ne mayuchi okremogo svyata Rizdva Div takozhTeofaniya v GreciyiPrimitki Arhiv originalu za 18 serpnya 2010 Procitovano 5 sichnya 2011 Ioann Pavel II Pyatidesyatnica Veruyu v duha svyatogo gospoda zhivotvoryashego Per s polskogo Viktor Danilov nedostupne posilannya z travnya 2019 Istoriya hristianskoj cerkvi do razdeleniya Cerkvej 1054 g 15 bereznya 2012 u Wayback Machine PosilannyaTeofaniya Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Teofaniya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006