Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мечеть Ібн Тулуна (араб. مسجد أحمد بن طولون) — одна з найстаріших мечетей міста Каїру (Єгипет), має оригінальний зовнішній вигляд, що сягає своїм віком середини IX століття; є однією з видатних споруд арабської архітектури.
| Мечеть Ібн-Тулуна | |
|---|---|
 Мечеть Ібн-Тулуна, січень 2009 року | |
| Координати: 30°01′44″ пн. ш. 31°14′58″ сх. д. / 30.02889° пн. ш. 31.24944° сх. д. | |
| Тип споруди | мечеть[1] |
| Розташування |  Єгипет, Каїр |
| Засновник | Ахмад ібн Тулун |
| Початок будівництва | 868 |
| Кінець будівництва | 884 |
| Стиль | ісламська архітектура |
| Належність | іслам |
| Стан | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Оригінальна назва | араб. مسجد أحمد بن طولون |
| Присвячення | Ахмед ібн Тулун |
  Мечеть Ібн Тулуна (Каїр) (Єгипет) | |
 Мечеть Ібн Тулуна у Вікісховищі | |
Архітектура і зовнішній вигляд
Мечеть Ібн Тулуна було зведено в стилі саммаран, панівному за Аббасидів. Її сучасний загальний вигляд, на противагу переважній більшості мечетей Каїра, несе в собі риси впливу архітектурних традицій Багдадського халіфату.
Внутрішній простір храму — велике (92 х 92 м) квадратне подвір'я, звичне для арабського культового (а також громадського і житлового зодчества) — сахн. Всередині подвір'я розташований фонтан для омовінь (сабіль). Над фонтаном 1296 року було зведено масивний купол, що лежить на восьмигранному барабані, який в свою чергу, стоїть на квадратній основі.
З трьох боків подвір'я мечеті оточене аркадами. Стрільчасті арки сприраються на квадратні стовпи. З четвертого боку до сахну примикає молитовна зала, де міститься міхраб, зведений ще за часів Ібн-Тулуна, але в подальшому значно перебудований. Чотири колони з чудовими капітелями, що прикрашають залу, імовірно, були взяті з якоїсь візантійської церкви доби Юстиніана.
На західному боці мечеті підноситься мінарет, що є нетрадиційним за зовнішнім виглядом для Каїру (іракський тип), і також не є з'єднаним з основним приміщенням мечеті. Мінарет було зведено наприкінці ХІІІ століття.
Мечеть Ібн-Тулуна складена з обпаленої цегли і вкрита вапняковою обмазкою, що знову ж таки є свідченням оригінальності споруди для Каїра — адже в регіоні достатньо каміння, що використовується як будівельний матеріал. Цей факт також є показовим щодо впливів на споруду багдадської традиції.
Архівольти великих і малих арок, капітелі колон, карнізи тощо оздоблені стилізованим рослинним візерунком, традиційним для ісламського мистецтва.
Історія
Мечеть було збудовано Ахмадом ібн Тулуном, губернатором Єгипту у часи Аббасидів у 868—84 роки, що першим проводив фактично незалежну єгипетську політику. Єгипетський арабський історик аль-Макризі наводить дату початку зведення мечеті — 876 рік, а плита з мечеті, що збереглась, ідентифікує дату завершення будівництва 265-им мусульманським роком, тобто 879-м роким н.е..
Мечеть побудували не невеликому підвищенні (пагорбі) Гебель Яшкур («Пагорб Подяки»). Одна місцева легенда розповідає, що начебто са́ме тут (а не на горі Арарат) зупинився Ноїв Ковчег після завершення Всесвітнього потопу.
Велика церемоніальна соборна мечеть Ібн-Тулуна призначалась для демонстрації сили і могутності Ібн-Тулуна та його столиці Аль-Каттаї, що правила за адміністративний центр для династії Тулунідів. Мечеть використовували спочатку і як палац, відтак Ібн-Тулун через двері, суміжні з мінбаром, міг увійти до храму. Будівлі містечка Аль-Каттаї були розібрані на початку ХХ століття, тому Мечеть Ібн-Тулуна — єдина споруда, що збереглась з тієї доби.
Тривалий час наприкінці Х — у 1-й половині 2-го тисячоліття Мечеть Ібн-Тулуна разом з мечетями Аль-Азхар і аль-Хакіма були головними каїрськими мечетями, що мали вміщувати усіх правовірних під час п'ятничної молитви.
За свою історію існування Мечеть Ібн Тулуна декілька разів відновлювали та реконструювали. Перше достеменно відоме відновлення відбувалось в 1177 році за наказом фатимідського візира Бадра аль-Джамалі. Реконструкція часів султана Даджіна 1296 року додала декілька суттєвих змін і удосконалень у загальний вигляд мечеті, зоврема, на цей час припадає зведення оригінального мінарету.
Востаннє відновлювальні роботи в мечеті було здійснено Єгипетською Вищою радою старійшин 2004 року.
Ще за Середньовіччя навпроти зовнішніх мурів Мечеті Ібн Тулуна було збудовано декілька цікавих громадських і житлових споруд. Однак 1928 року більшість з них було знищено за наказом Комітету зі збереження арабських пам'яток, втім деякі з надавніших і таких, що збереглися найкраще, будинків, усе-таки були збережені. До них, зокрема, належать т.зв. «Будинок критянки» (Beit al-Kritliyya) та «Будинок Амни, жінки Саліма» (Beit Amna bint Salim), з'єднані на якомусь етапі існування містком на третьому рівні від підлоги. Відомий так званий Будинок Ґейєр-Андерсена, відкритий для огляду як музейний заклад, фактично з'єднаний через зовнішні мури з мечеттю. Будинок отримав свою назву через відомого пожильця — британського генерала Р.Г. («Джона») Ґейєр-Андерсена, що мешкав у ньому до 1942 року, перетворивши на справжнє зібрання єгипетських арабських старожитностей.
Цікаві факти, пов'язані з мечеттю
- Попри те, що вважається в принципі доведеним, що мінарет мечеті Ібн-Тулуна зводився значно пізніше за саму́ культову споруду, народна фантазія прив'язує його появу до першобудівника. Так, існує переказ, ніби сам ібн Тулун був настільки заглибленим у справу будівництва мечеті, що сидячи якось зі своїми чиновниками, мимовільно накрутив довкруг пальця якийсь папір. Коли ж сановники поцікавились, що він робить, аж ніяк не знітившись, Ібн Тулун відказав, що у такий спосіб проектував мінарет своєї мечеті.
- Однією з основних локацій зйомок 10-го фільму Бондіани «Шпигун, який мене кохав» (1977) став Каїр, і зокрема, вони відбувались у внутрішньому подвір'ї і в аркадах Мечеті Ібн Тулуна.
Галерея
-
![image]()
Мечеть Ібн-Тулуна з-за мурів -
![image]()
Вхід до мечеті в сонячному промінні -
![image]()
Аркади мечеті
(тут Джеймс Бонд відтстежував таємні зустрічі ворогів). -
![image]()
Виноски
- archINFORM — 1994.
- Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 102 (рос.)
- Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 103 (рос.)
- al-Maqrīzī, Khiţaţ, II, pp. 265 ff
- R.G. 'John' Gayer-Anderson Pasha. «Legends of the House of the Cretan Woman.» Cairo and New York: American University in Cairo Press, 2001, стор 33-34 (англ.)
- Nicholas Warner. «Guide to the Gayer-Anderson Museum in Cairo.» Cairo: Press of the Supreme Council of Antiquities, 2003, стор 5 (англ.)
- Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 106 (рос.)
- Будинок Ґейєр-Андерсена // Каїр // Хааг Майкл Египет. Путеводитель. (Путеводители Томаса Кука)., М.: «Издательство ФАИР» / Thomas Cook Publishing, 2007, стор. 37 (рос.)
- див. наприклад, Doris Behrens-Abouseif. Islamic Architecture in Cairo: an introduction. Leiden & New York: E.J. Brill, 1989, стор 55 (англ.)
Джерела і посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mosque of Ibn Tulun |
- Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 101-103 (рос.)
- Мечеть Ібн-Тулуна (Каїр) [ 11 січня 2010 у Wayback Machine.] на Каїрські пам'ятки і старожитності на www.touregypt.net [ 23 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Nicholas Warner. The Monuments of Historic Cairo: a map and descriptive catalogue. Cairo: American University in Cairo Press, 2005 (англ.)
- Мечеть Ібн-Тулуна // Каїр // Хааг Майкл Египет. Путеводитель. (Путеводители Томаса Кука)., М.: «Издательство ФАИР» / Thomas Cook Publishing, 2007, стор. 38, 42 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mechet Ibn Tuluna arab مسجد أحمد بن طولون odna z najstarishih mechetej mista Kayiru Yegipet maye originalnij zovnishnij viglyad sho syagaye svoyim vikom seredini IX stolittya ye odniyeyu z vidatnih sporud arabskoyi arhitekturi Mechet Ibn TulunaMechet Ibn Tuluna sichen 2009 rokuKoordinati 30 01 44 pn sh 31 14 58 sh d 30 02889 pn sh 31 24944 sh d 30 02889 31 24944Tip sporudimechet 1 Roztashuvannya Yegipet KayirZasnovnikAhmad ibn TulunPochatok budivnictva868Kinec budivnictva884Stilislamska arhitekturaNalezhnistislamStanchastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Originalna nazvaarab مسجد أحمد بن طولون PrisvyachennyaAhmed ibn TulunMechet Ibn Tuluna Kayir Yegipet Mechet Ibn Tuluna u VikishovishiArhitektura i zovnishnij viglyadMechet Ibn Tuluna bulo zvedeno v stili sammaran panivnomu za Abbasidiv Yiyi suchasnij zagalnij viglyad na protivagu perevazhnij bilshosti mechetej Kayira nese v sobi risi vplivu arhitekturnih tradicij Bagdadskogo halifatu Vnutrishnij prostir hramu velike 92 h 92 m kvadratne podvir ya zvichne dlya arabskogo kultovogo a takozh gromadskogo i zhitlovogo zodchestva sahn Vseredini podvir ya roztashovanij fontan dlya omovin sabil Nad fontanom 1296 roku bulo zvedeno masivnij kupol sho lezhit na vosmigrannomu barabani yakij v svoyu chergu stoyit na kvadratnij osnovi Z troh bokiv podvir ya mecheti otochene arkadami Strilchasti arki sprirayutsya na kvadratni stovpi Z chetvertogo boku do sahnu primikaye molitovna zala de mistitsya mihrab zvedenij she za chasiv Ibn Tuluna ale v podalshomu znachno perebudovanij Chotiri koloni z chudovimi kapitelyami sho prikrashayut zalu imovirno buli vzyati z yakoyis vizantijskoyi cerkvi dobi Yustiniana Na zahidnomu boci mecheti pidnositsya minaret sho ye netradicijnim za zovnishnim viglyadom dlya Kayiru irakskij tip i takozh ne ye z yednanim z osnovnim primishennyam mecheti Minaret bulo zvedeno naprikinci HIII stolittya Mechet Ibn Tuluna skladena z obpalenoyi cegli i vkrita vapnyakovoyu obmazkoyu sho znovu zh taki ye svidchennyam originalnosti sporudi dlya Kayira adzhe v regioni dostatno kaminnya sho vikoristovuyetsya yak budivelnij material Cej fakt takozh ye pokazovim shodo vpliviv na sporudu bagdadskoyi tradiciyi Arhivolti velikih i malih arok kapiteli kolon karnizi tosho ozdobleni stilizovanim roslinnim vizerunkom tradicijnim dlya islamskogo mistectva IstoriyaMechet bulo zbudovano Ahmadom ibn Tulunom gubernatorom Yegiptu u chasi Abbasidiv u 868 84 roki sho pershim provodiv faktichno nezalezhnu yegipetsku politiku Yegipetskij arabskij istorik al Makrizi navodit datu pochatku zvedennya mecheti 876 rik a plita z mecheti sho zbereglas identifikuye datu zavershennya budivnictva 265 im musulmanskim rokom tobto 879 m rokim n e Mechet Ibn Tuluna na malyunku poch HH st Mechet pobuduvali ne nevelikomu pidvishenni pagorbi Gebel Yashkur Pagorb Podyaki Odna misceva legenda rozpovidaye sho nachebto sa me tut a ne na gori Ararat zupinivsya Noyiv Kovcheg pislya zavershennya Vsesvitnogo potopu Velika ceremonialna soborna mechet Ibn Tuluna priznachalas dlya demonstraciyi sili i mogutnosti Ibn Tuluna ta jogo stolici Al Kattayi sho pravila za administrativnij centr dlya dinastiyi Tulunidiv Mechet vikoristovuvali spochatku i yak palac vidtak Ibn Tulun cherez dveri sumizhni z minbarom mig uvijti do hramu Budivli mistechka Al Kattayi buli rozibrani na pochatku HH stolittya tomu Mechet Ibn Tuluna yedina sporuda sho zbereglas z tiyeyi dobi Vid na minaret z odniyeyi z arok Trivalij chas naprikinci H u 1 j polovini 2 go tisyacholittya Mechet Ibn Tuluna razom z mechetyami Al Azhar i al Hakima buli golovnimi kayirskimi mechetyami sho mali vmishuvati usih pravovirnih pid chas p yatnichnoyi molitvi Za svoyu istoriyu isnuvannya Mechet Ibn Tuluna dekilka raziv vidnovlyuvali ta rekonstruyuvali Pershe dostemenno vidome vidnovlennya vidbuvalos v 1177 roci za nakazom fatimidskogo vizira Badra al Dzhamali Rekonstrukciya chasiv sultana Dadzhina 1296 roku dodala dekilka suttyevih zmin i udoskonalen u zagalnij viglyad mecheti zovrema na cej chas pripadaye zvedennya originalnogo minaretu Vostannye vidnovlyuvalni roboti v mecheti bulo zdijsneno Yegipetskoyu Vishoyu radoyu starijshin 2004 roku She za Serednovichchya navproti zovnishnih muriv Mecheti Ibn Tuluna bulo zbudovano dekilka cikavih gromadskih i zhitlovih sporud Odnak 1928 roku bilshist z nih bulo znisheno za nakazom Komitetu zi zberezhennya arabskih pam yatok vtim deyaki z nadavnishih i takih sho zbereglisya najkrashe budinkiv use taki buli zberezheni Do nih zokrema nalezhat t zv Budinok krityanki Beit al Kritliyya ta Budinok Amni zhinki Salima Beit Amna bint Salim z yednani na yakomus etapi isnuvannya mistkom na tretomu rivni vid pidlogi Vidomij tak zvanij Budinok Gejyer Andersena vidkritij dlya oglyadu yak muzejnij zaklad faktichno z yednanij cherez zovnishni muri z mechettyu Budinok otrimav svoyu nazvu cherez vidomogo pozhilcya britanskogo generala R G Dzhona Gejyer Andersena sho meshkav u nomu do 1942 roku peretvorivshi na spravzhnye zibrannya yegipetskih arabskih starozhitnostej Cikavi fakti pov yazani z mechettyuPopri te sho vvazhayetsya v principi dovedenim sho minaret mecheti Ibn Tuluna zvodivsya znachno piznishe za samu kultovu sporudu narodna fantaziya priv yazuye jogo poyavu do pershobudivnika Tak isnuye perekaz nibi sam ibn Tulun buv nastilki zagliblenim u spravu budivnictva mecheti sho sidyachi yakos zi svoyimi chinovnikami mimovilno nakrutiv dovkrug palcya yakijs papir Koli zh sanovniki pocikavilis sho vin robit azh niyak ne znitivshis Ibn Tulun vidkazav sho u takij sposib proektuvav minaret svoyeyi mecheti Odniyeyu z osnovnih lokacij zjomok 10 go filmu Bondiani Shpigun yakij mene kohav 1977 stav Kayir i zokrema voni vidbuvalis u vnutrishnomu podvir yi i v arkadah Mecheti Ibn Tuluna GalereyaMechet Ibn Tuluna z za muriv Vhid do mecheti v sonyachnomu prominni Arkadi mecheti tut Dzhejms Bond vidtstezhuvav tayemni zustrichi vorogiv VinoskiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Hodzhash S Kair Goroda i muzei mira M Iskusstvo 1975 stor 102 ros Hodzhash S Kair Goroda i muzei mira M Iskusstvo 1975 stor 103 ros al Maqrizi Khiţaţ II pp 265 ff R G John Gayer Anderson Pasha Legends of the House of the Cretan Woman Cairo and New York American University in Cairo Press 2001 stor 33 34 angl Nicholas Warner Guide to the Gayer Anderson Museum in Cairo Cairo Press of the Supreme Council of Antiquities 2003 stor 5 angl Hodzhash S Kair Goroda i muzei mira M Iskusstvo 1975 stor 106 ros Budinok Gejyer Andersena Kayir Haag Majkl Egipet Putevoditel Putevoditeli Tomasa Kuka M Izdatelstvo FAIR Thomas Cook Publishing 2007 stor 37 ros div napriklad Doris Behrens Abouseif Islamic Architecture in Cairo an introduction Leiden amp New York E J Brill 1989 stor 55 angl Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Mosque of Ibn Tulun Hodzhash S Kair Goroda i muzei mira M Iskusstvo 1975 stor 101 103 ros Mechet Ibn Tuluna Kayir 11 sichnya 2010 u Wayback Machine na Kayirski pam yatki i starozhitnosti na www touregypt net 23 bereznya 2009 u Wayback Machine angl Nicholas Warner The Monuments of Historic Cairo a map and descriptive catalogue Cairo American University in Cairo Press 2005 angl Mechet Ibn Tuluna Kayir Haag Majkl Egipet Putevoditel Putevoditeli Tomasa Kuka M Izdatelstvo FAIR Thomas Cook Publishing 2007 stor 38 42 ros