Щу́рівці — село в Україні, у Кунківській сільській громаді Гайсинського району Вінницької області.
село Щурівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Гайсинський район |
Громада | Кунківська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1600 року |
Населення | 399 осіб |
Площа | 4,098 км² |
Густота населення | 97,36 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23712 |
Телефонний код | +380 4334 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°48′52″ пн. ш. 29°09′13″ сх. д. / 48.81444° пн. ш. 29.15361° сх. д.Координати: 48°48′52″ пн. ш. 29°09′13″ сх. д. / 48.81444° пн. ш. 29.15361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 179 м |
Водойми | Південний Буг |
Найближча залізнична станція | Семенки |
Відстань до залізничної станції | 5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23712, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Кузьминці, вул. Слобода, 13 |
Карта | |
Щурівці | |
Щурівці | |
Мапа | |
Щурівці у Вікісховищі |
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,99% |
російська | 2,76% |
Географія
Розташоване в західній частині Гайсинського району над мальовничими берегами верхньої частини Ладижинського водосховища, на лівому березі річки Південний Буг та невеликої річки Западвинки (Рудка). Найближчі населені пункти — Кузьминці, Сокільці, Косанове, Нижча Кропивна, Семенки, Зяньківці.
Наближча станція Семенки, обслуговується поїздом Вінниця-Гайворон тричі на тиждень. Станція знаходиться в Нижчій Кропивній (від Щурівців — 5 км).
Село відноситься до історико-етнографічним регіоном Поділля Поблизу села збереглися залишки поселень доби неоліту(буго-дністровської культури)., крім того, виявлені поселення трипільської культури та ранніх слов'ян, а также досліджено кургани з похованнями доби бронзи, скіфських і сарматських часів та виявлено поселення черняхівської культури.
Літопис
Вперше згадується в XVI столітті зем'янин Щуровський — власник села Щурівці Брацлавське воєводство (Хоча перша письмова згадка про (Древне Щур) датується 1600 роком, та є докази, що село значно старше, згадується в документах з 1545 року. Є старе церковище, про яке нема відомостей).
Після Андрусівського перемир'я 1667 роки Брацлавщина, як і вся Правобережна Україна, залишилася під владою польської корони. Проте шляхетська Польща настільки слабшала, що не змогла встояти перед натиском Високої Порти і за Бучацьким миром 1672 року віддала туркам значну частину Подільського, Брацлавського і Київського воєводств.
Після другого розділу 1793 року Поділля і Брацлавщина відійшли до Росії і утворили Подільську губернію, до західної частини губернії увійшло власне Подільське воєводство, i східне — Брацлавське воєводство.
З 1797 по 1924 рік входить до Монастирської волості (Грабовецька) Брацлавського повіту Подільської губернії Російської імперії
У 1924 році Щурівці приєднали до Ситковецького району, який проіснував до 21.01.1959 року і став Гайсинським районом Вінницької області.
У 1957 році хутір Щуровецький Млин був приєднаний до села Щурівці.
У 1959 відбулося злиття Щуровецької і Кузьминецької сільради, а також злиття колгоспу «Комуніст» з колгоспом «Імені Сталіна» з назвою «Зоря комунізму», з центром у селі Кузьминці.
У 1976 закрилася восьмирічна школа.
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Кунківської сільської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Гайсинського району, село увійшло до складу новоутвореного Гайсинського району.
Церква Різдва богородиці
Храм засновано: 1862 р. Церква [ГСК, с. 245]. Церква Різдва богородиці збудована у 1862 р. — мала дерев'яна. У 1882 р. прибудована нова дзвіниця. Церква згоріла в 1892 р. Нова церква збудована в 1894 р. — велика дерев'яна [ПЦ, c. 147—148]. Церква є [КВн]. В наші часи на місці старої дерев'яної парафіяльної церкви звели . нову будівлю
Персоналії та уродженці
У березні 1944 року відзначилися під час форсування Південного Бугу і підступах до річки Південний Буг в районі села Щурівці і були удостоєні нагород Герой Радянського Союзу Зваригін Пантелей Олександрович (1914—1944) i Павло Єгорович Огнєв (1911—1987)
Книга пам'яті загиблих в роки Великої Вітчизняної війни
Гуменюк Микола Петрович (1936-1997) - ректор Київського державного інституту фізичної культури. Герой Радянського Союзу Чорноморець Олександр Григорович
Дідиченко Володимир Петрович, професор біології.
Галерея
- Надгробный памятник Черноморцу А. Г. в с. Щуровцы.
Примітки
- . Бекет (Сайт). Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|4=
() - Даниленко В. Н., Неолит Украины: Главы древней истории Юго-Восточной Европы. — К.: Наукова думка, 1969. — С.86, прим.8 (рос.)
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
- . pslava.info(Сайт). Архів оригіналу за 17 січня 2018.
- . Держ.Арх. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . foto-planeta. Архів оригіналу за 28 квітня 2016.
- (рос.). Алтайский край (Сайт). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|4=
() - (рос.). Подвиг народу (база даних) (Сайт). Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|4=
() - . (Сайт). Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|4=
()
Література
- Кузьми́нці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.213 (Щурівці)
Посилання
- Szcurowce w dok.także Szurowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 868. (пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
У Вікісловнику є сторінка Щурівці. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shu rivci selo v Ukrayini u Kunkivskij silskij gromadi Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo Shurivci Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Gajsinskij rajon Gromada Kunkivska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1600 roku Naselennya 399 osib Plosha 4 098 km Gustota naselennya 97 36 osib km Poshtovij indeks 23712 Telefonnij kod 380 4334 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 48 52 pn sh 29 09 13 sh d 48 81444 pn sh 29 15361 sh d 48 81444 29 15361 Koordinati 48 48 52 pn sh 29 09 13 sh d 48 81444 pn sh 29 15361 sh d 48 81444 29 15361 Serednya visota nad rivnem morya 179 m Vodojmi Pivdennij Bug Najblizhcha zaliznichna stanciya Semenki Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 5 km Misceva vlada Adresa radi 23712 Vinnicka obl Gajsinskij r n s Kuzminci vul Sloboda 13 Karta Shurivci Shurivci Mapa Shurivci u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Shurivci NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 99 rosijska 2 76 GeografiyaRoztashovane v zahidnij chastini Gajsinskogo rajonu nad malovnichimi beregami verhnoyi chastini Ladizhinskogo vodoshovisha na livomu berezi richki Pivdennij Bug ta nevelikoyi richki Zapadvinki Rudka Najblizhchi naseleni punkti Kuzminci Sokilci Kosanove Nizhcha Kropivna Semenki Zyankivci Nablizhcha stanciya Semenki obslugovuyetsya poyizdom Vinnicya Gajvoron trichi na tizhden Stanciya znahoditsya v Nizhchij Kropivnij vid Shurivciv 5 km Selo vidnositsya do istoriko etnografichnim regionom Podillya Poblizu sela zbereglisya zalishki poselen dobi neolitu bugo dnistrovskoyi kulturi krim togo viyavleni poselennya tripilskoyi kulturi ta rannih slov yan a takzhe doslidzheno kurgani z pohovannyami dobi bronzi skifskih i sarmatskih chasiv ta viyavleno poselennya chernyahivskoyi kulturi LitopisVpershe zgaduyetsya v XVI stolitti zem yanin Shurovskij vlasnik sela Shurivci Braclavske voyevodstvo Hocha persha pismova zgadka pro Drevne Shur datuyetsya 1600 rokom ta ye dokazi sho selo znachno starshe zgaduyetsya v dokumentah z 1545 roku Ye stare cerkovishe pro yake nema vidomostej Pislya Andrusivskogo peremir ya 1667 roki Braclavshina yak i vsya Pravoberezhna Ukrayina zalishilasya pid vladoyu polskoyi koroni Prote shlyahetska Polsha nastilki slabshala sho ne zmogla vstoyati pered natiskom Visokoyi Porti i za Buchackim mirom 1672 roku viddala turkam znachnu chastinu Podilskogo Braclavskogo i Kiyivskogo voyevodstv Pislya drugogo rozdilu 1793 roku Podillya i Braclavshina vidijshli do Rosiyi i utvorili Podilsku guberniyu do zahidnoyi chastini guberniyi uvijshlo vlasne Podilske voyevodstvo i shidne Braclavske voyevodstvo Z 1797 po 1924 rik vhodit do Monastirskoyi volosti Grabovecka Braclavskogo povitu Podilskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi U 1924 roci Shurivci priyednali do Sitkoveckogo rajonu yakij proisnuvav do 21 01 1959 roku i stav Gajsinskim rajonom Vinnickoyi oblasti U 1957 roci hutir Shuroveckij Mlin buv priyednanij do sela Shurivci U 1959 vidbulosya zlittya Shuroveckoyi i Kuzmineckoyi silradi a takozh zlittya kolgospu Komunist z kolgospom Imeni Stalina z nazvoyu Zorya komunizmu z centrom u seli Kuzminci U 1976 zakrilasya vosmirichna shkola 12 chervnya 2020 roku vidpovidno rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Kunkivskoyi silskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi i likvidaciyi Gajsinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Gajsinskogo rajonu Cerkva Rizdva bogorodiciHram zasnovano 1862 r Cerkva GSK s 245 Cerkva Rizdva bogorodici zbudovana u 1862 r mala derev yana U 1882 r pribudovana nova dzvinicya Cerkva zgorila v 1892 r Nova cerkva zbudovana v 1894 r velika derev yana PC c 147 148 Cerkva ye KVn V nashi chasi na misci staroyi derev yanoyi parafiyalnoyi cerkvi zveli novu budivlyuPersonaliyi ta urodzhenciU berezni 1944 roku vidznachilisya pid chas forsuvannya Pivdennogo Bugu i pidstupah do richki Pivdennij Bug v rajoni sela Shurivci i buli udostoyeni nagorod Geroj Radyanskogo Soyuzu Zvarigin Pantelej Oleksandrovich 1914 1944 i Pavlo Yegorovich Ognyev 1911 1987 Kniga pam yati zagiblih v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Gumenyuk Mikola Petrovich 1936 1997 rektor Kiyivskogo derzhavnogo institutu fizichnoyi kulturi Geroj Radyanskogo Soyuzu Chornomorec Oleksandr Grigorovich Didichenko Volodimir Petrovich profesor biologiyi GalereyaNadgrobnyj pamyatnik Chernomorcu A G v s Shurovcy PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Beket Sajt Arhiv originalu za 24 travnya 2019 Procitovano 14 chervnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 4 dovidka Danilenko V N Neolit Ukrainy Glavy drevnej istorii Yugo Vostochnoj Evropy K Naukova dumka 1969 S 86 prim 8 ros Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PDF Arhiv originalu PDF za 21 lyutogo 2015 Procitovano 21 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 1 chervnya 2016 Procitovano 27 kvitnya 2016 pslava info Sajt Arhiv originalu za 17 sichnya 2018 Derzh Arh Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv foto planeta Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 ros Altajskij kraj Sajt Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 4 dovidka ros Podvig narodu baza danih Sajt Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 27 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 4 dovidka Sajt Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 27 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 4 dovidka LiteraturaKuzmi nci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 213 Shurivci PosilannyaSzcurowce w dok takze Szurowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 868 pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref U Vikislovniku ye storinka Shurivci