Аркти́чна пусте́ля, зона арктичних пустель — найпівнічніша природна зона Землі, частина , басейну Північного Льодовитого океану.
Острів Белл. Комплексний заказник Земля Франца-Йосипа, Приморський район | |
Екозона | Палеарктика |
---|---|
Біом | тундра |
Країни | Норвегія, Росія |
Загальний опис
Ця природна зона характеризується суворим арктичним кліматом. Простори покриті льодовиками, щебенем й уламками каменів. Займає акваторію Північного Льодовитого океану, північне узбережжя Росії (північ півострова Таймир, Землю Франца-Йосифа, північ Нової Землі, архіпелаги Північна Земля, Новосибірські острови та острів Врангеля), архіпелаг Шпіцберґен (Норвегія), гори на півночі Скандинавії та Ісландії, острів Гренландію (Данія), Канадський Арктичний архіпелаг (Канада) та північну частину Аляски (США).
- Острів Резольют, Канадський Арктичний архіпелаг
- Гірський масив Кебнекайсе, Швеція
- Шпіцберген
- Острів Белл, Земля Франца-Йосифа
Клімат
Характерні низькі температури повітря взимку, від -12 °C на Шпіцбергені до −50 °C на льодовиковому щиті Гренландії. У середньому −30 °C у лютому і +1 °C у липні. Низька температура — наслідок не тільки того, що Сонце ніколи не підіймається високо над горизонтом, але й того, що його світло відбивається снігом та льодом. Тривалість полярної ночі (взимку) — 145 діб, полярного дня (влітку) — 150 діб. Річний радіаційний баланс або від'ємний або з незначний додатний. Взимку зігріваючу роль виконують теплі океанічні течії та власне водні маси океану. Влітку водні маси заважають прогріванню повітря через значне поглинання сонячної радіації. Температури повітря коливаються від +5 °C на узбережжі до +15 °C вдалині від берега, безморозні періоди відсутні. Влітку багаторічномерзлий ґрунт тане на глибину 0,25-1,3 м. Відносна вологість через близькість океану досить висока, повітря насичене водяною парою, тумани. Річна сума атмосферних опадів 200—300 мм, до 400, головним чином у вигляді снігу. Через низькі температури коливається в діапазоні ≤0-0,35.
Гідрографія
Природні умови надзвичайно суворі. Дуже поширена багаторічна мерзлота. Острови майже цілий рік вкриті снігом і льодом, лише стрімкі південні береги й кручі влітку вільні від снігу. На островах Канадського Арктичного архіпелагу, Гренландії, Шпіцбергені, Землі Франці-Йосифа, Новій Землі значні льодовикові масиви — релікти льодовикових періодів. Значна частина Новосибірських островів складена .
Ґрунти
Ґрунти малопотужні, із плямистим (острівним) поширенням в основному тільки під рослинністю. Хімічні процеси в ґрунтах за низької температури надзвичайно уповільнюються, що вкрай уповільнює процеси ґрунтоутворення. Часті відлиги поверхневих шарів призводять до утворення характерного арктичного мікрорельєфу — мілкоземлисті медальйони, полігональні тріщинуваті поверхні.
Рослинність
Арктична пустеля практично позбавлена рослинності: немає чагарників, лишайники й мохи, що ростуть улітку на звільнених від снігу і льоду ділянках, на кам'янистих і болотистих ґрунтах, не утворюють суцільного покриву. Верхній вкрай розріджений ярус представлений головним чином осоками, деякими злаками. Украй повільна відтворюваність рослинності. Флора арктичних пустель налічує приблизно 100 видів вищих рослин. Найхарактернішими з яких є: ломикамінь, полярний мак, сніговий жовтець та ін. Характерною особливістю арктичних пустель є снігові колонії мікроскопічних водоростей, що заселяють поверхню снігів. За полярного дня для них тут створені всі умови для бурхливого розвитку: достатньо сонячного світла завдяки відбивній властивості снігу; достатньо вологи, що її дає танення; досить гомогенні температури, що їй обумовлює власне процес танення снігу. Такі колонії водоростей забарвлюють снігову кірку в червоний та бурий кольори.
- Накипні лишайники
- Ломикамінь
- Полярний мак
- Сніговий жовтець
Тваринний світ
Фауна переважно морська: морж, тюлень, улітку пташині базари (чистун, кайра, люрик). Наземна фауна бідна: песець, білий ведмідь, лемінг, якими живляться песець, вовк. З льодовикового періоду тут водиться вівцебик.
Див. також
Примітки
- (рос.) Игнатьев И. М. Зона арктических пустынь // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
- Атлас світу, 2005.
Література
- (рос.) Алисов Б. П. Климатические области зарубежных стран. — М., 1950.
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Витвицкий Г. Н. Климаты Северной Америки. — М., 1953.
- (рос.) Горбацкий Г. В. Природа зарубежной Арктики. — М., 1951.
- (рос.) Игнатьев Г. М. Гренландия. — М., 1956.
- (рос.) Растительный покров СССР // Геоботаническая карта СССР / Под ред. Е. М. Лавренко и В. Б. Сочавы. — М.—Л., 1956. — Т. 1.
- (рос.) Морской атлас. — М.—Л. : Гидрометеоиздат, 1953. — Т. 2.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arkti chna puste lya zona arktichnih pustel najpivnichnisha prirodna zona Zemli chastina basejnu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Arktichna pustelya Ostriv Bell Kompleksnij zakaznik Zemlya Franca Josipa Primorskij rajon Ekozona Palearktika Biom tundra Krayini Norvegiya RosiyaZagalnij opisCya prirodna zona harakterizuyetsya suvorim arktichnim klimatom Prostori pokriti lodovikami shebenem j ulamkami kameniv Zajmaye akvatoriyu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu pivnichne uzberezhzhya Rosiyi pivnich pivostrova Tajmir Zemlyu Franca Josifa pivnich Novoyi Zemli arhipelagi Pivnichna Zemlya Novosibirski ostrovi ta ostriv Vrangelya arhipelag Shpicbergen Norvegiya gori na pivnochi Skandinaviyi ta Islandiyi ostriv Grenlandiyu Daniya Kanadskij Arktichnij arhipelag Kanada ta pivnichnu chastinu Alyaski SShA Krayevidi arktichnih pustel Ostriv Rezolyut Kanadskij Arktichnij arhipelag Girskij masiv Kebnekajse Shveciya Shpicbergen Ostriv Bell Zemlya Franca JosifaKlimatHarakterni nizki temperaturi povitrya vzimku vid 12 C na Shpicbergeni do 50 C na lodovikovomu shiti Grenlandiyi U serednomu 30 C u lyutomu i 1 C u lipni Nizka temperatura naslidok ne tilki togo sho Sonce nikoli ne pidijmayetsya visoko nad gorizontom ale j togo sho jogo svitlo vidbivayetsya snigom ta lodom Trivalist polyarnoyi nochi vzimku 145 dib polyarnogo dnya vlitku 150 dib Richnij radiacijnij balans abo vid yemnij abo z neznachnij dodatnij Vzimku zigrivayuchu rol vikonuyut tepli okeanichni techiyi ta vlasne vodni masi okeanu Vlitku vodni masi zavazhayut progrivannyu povitrya cherez znachne poglinannya sonyachnoyi radiaciyi Temperaturi povitrya kolivayutsya vid 5 C na uzberezhzhi do 15 C vdalini vid berega bezmorozni periodi vidsutni Vlitku bagatorichnomerzlij grunt tane na glibinu 0 25 1 3 m Vidnosna vologist cherez blizkist okeanu dosit visoka povitrya nasichene vodyanoyu paroyu tumani Richna suma atmosfernih opadiv 200 300 mm do 400 golovnim chinom u viglyadi snigu Cherez nizki temperaturi kolivayetsya v diapazoni 0 0 35 GidrografiyaPrirodni umovi nadzvichajno suvori Duzhe poshirena bagatorichna merzlota Ostrovi majzhe cilij rik vkriti snigom i lodom lishe strimki pivdenni beregi j kruchi vlitku vilni vid snigu Na ostrovah Kanadskogo Arktichnogo arhipelagu Grenlandiyi Shpicbergeni Zemli Franci Josifa Novij Zemli znachni lodovikovi masivi relikti lodovikovih periodiv Znachna chastina Novosibirskih ostroviv skladena GruntiGrunti malopotuzhni iz plyamistim ostrivnim poshirennyam v osnovnomu tilki pid roslinnistyu Himichni procesi v gruntah za nizkoyi temperaturi nadzvichajno upovilnyuyutsya sho vkraj upovilnyuye procesi gruntoutvorennya Chasti vidligi poverhnevih shariv prizvodyat do utvorennya harakternogo arktichnogo mikrorelyefu milkozemlisti medaljoni poligonalni trishinuvati poverhni RoslinnistArktichna pustelya praktichno pozbavlena roslinnosti nemaye chagarnikiv lishajniki j mohi sho rostut ulitku na zvilnenih vid snigu i lodu dilyankah na kam yanistih i bolotistih gruntah ne utvoryuyut sucilnogo pokrivu Verhnij vkraj rozridzhenij yarus predstavlenij golovnim chinom osokami deyakimi zlakami Ukraj povilna vidtvoryuvanist roslinnosti Flora arktichnih pustel nalichuye priblizno 100 vidiv vishih roslin Najharakternishimi z yakih ye lomikamin polyarnij mak snigovij zhovtec ta in Harakternoyu osoblivistyu arktichnih pustel ye snigovi koloniyi mikroskopichnih vodorostej sho zaselyayut poverhnyu snigiv Za polyarnogo dnya dlya nih tut stvoreni vsi umovi dlya burhlivogo rozvitku dostatno sonyachnogo svitla zavdyaki vidbivnij vlastivosti snigu dostatno vologi sho yiyi daye tanennya dosit gomogenni temperaturi sho yij obumovlyuye vlasne proces tanennya snigu Taki koloniyi vodorostej zabarvlyuyut snigovu kirku v chervonij ta burij kolori Nakipni lishajniki Lomikamin Polyarnij mak Snigovij zhovtecTvarinnij svitFauna perevazhno morska morzh tyulen ulitku ptashini bazari chistun kajra lyurik Nazemna fauna bidna pesec bilij vedmid leming yakimi zhivlyatsya pesec vovk Z lodovikovogo periodu tut voditsya vivcebik Div takozhPrirodna zona Polyarni pusteliPrimitki ros Ignatev I M Zona arkticheskih pustyn Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1960 T 1 Aare Dyatkovo 563 s Atlas svitu 2005 Literatura ros Alisov B P Klimaticheskie oblasti zarubezhnyh stran M 1950 ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Vitvickij G N Klimaty Severnoj Ameriki M 1953 ros Gorbackij G V Priroda zarubezhnoj Arktiki M 1951 ros Ignatev G M Grenlandiya M 1956 ros Rastitelnyj pokrov SSSR Geobotanicheskaya karta SSSR Pod red E M Lavrenko i V B Sochavy M L 1956 T 1 ros Morskoj atlas M L Gidrometeoizdat 1953 T 2 Posilannya