Все́волод Фе́дорович Мі́ллер (рос. Миллер Всеволод Фёдорович; 19 квітня 1848 — 18 листопада 1913) — видатний російський науковець, фольклорист, етнограф, мовознавець і археолог. Відомий як один і з засновників сходознавчих студій і освіти в Російській імперії.
Міллер Всеволод Федорович | |
---|---|
Народився | 7 (19) квітня 1848[1] Москва, Російська імперія[1] |
Помер | 5 (18) листопада 1913[1] (65 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | антрополог, мовознавець, археолог, історик |
Галузь | мовознавство, етнографія, фольклор, санскрит і археологія |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] і d |
Науковий керівник | Буслаєв Федір Іванович |
Вчителі | d |
Відомі учні | Шамбінаго Сергій Констянтинович і d |
Знання мов | російська |
Заклад | d і МДУ |
Членство | Російська академія наук і Петербурзька академія наук |
Батько | d |
Діти | d |
|
Наукова спадщина
В. Ф. Міллер здійснив п'ять поїздок до Осетії, в ході яких вивчав мову, побут і вірування осетинів, збирав зразки фольклору. Результатом цих мандрівок стала серія робіт «Осетинські етюди», що вийшла в трьох томах.
Перша частина, «Осетинські тексти» (Москва, 1881), містить фольклорні тексти на осетинській мові з російськими перекладами і коментарями. Зокрема, було опубліковано декілька сказань нартського епосу («Як народився Батраз», «Як убили Хамица, Батразова батька», «Сослан і Уризмаг» тощо).
Друга частина, «Дослідження» (Москва, 1882) включає фонетику і детальну граматику осетинської мови, а також окрему главу про релігійні уявлення осетинів.
Третя частина, також «Дослідження» (Москва, 1887), присвячена українському осетинознавцю Максиму Ковалевському, містить результати історико-етнографічних пошуків. У цьому томі є, крім іншого, опис зааселеної осетинами території, теоритичне доведення північного (степового) походження осетинів, екскурси в історію часів скіфів, сарматів і аланів. Книга містить додаток, де вміщені зразки «південно-осетинського наріччя», підборка дигорських та іронських прислів'їв, ін. матеріали тощо.
Осетинські тексти в книгах В. Ф. Міллера серії «Осетинські етюди» публікувалися в спеціальній транскрипції, заснованій на кирилиці, що мала відмінності від осетинської абетки, що вже була в ходу на той час, у бік більшої точності.
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Кирпичников А. И. Миллер, Всеволод Федорович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XIX. — С. 298–300.
Джерела та література
- Г. Г. Денисенко. Міллер Всеволод Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 734. — .
Посилання
- Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Miller Vse volod Fe dorovich Mi ller ros Miller Vsevolod Fyodorovich 19 kvitnya 1848 18 listopada 1913 vidatnij rosijskij naukovec folklorist etnograf movoznavec i arheolog Vidomij yak odin i z zasnovnikiv shodoznavchih studij i osviti v Rosijskij imperiyi Miller Vsevolod FedorovichNarodivsya7 19 kvitnya 1848 1 Moskva Rosijska imperiya 1 Pomer5 18 listopada 1913 1 65 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistantropolog movoznavec arheolog istorikGaluzmovoznavstvo etnografiya folklor sanskrit i arheologiyaAlma materIstoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d i dNaukovij kerivnikBuslayev Fedir IvanovichVchitelidVidomi uchniShambinago Sergij Konstyantinovich i dZnannya movrosijskaZakladd i MDUChlenstvoRosijska akademiya nauk i Peterburzka akademiya naukBatkodDitid Mediafajli u VikishovishiNaukova spadshinaV F Miller zdijsniv p yat poyizdok do Osetiyi v hodi yakih vivchav movu pobut i viruvannya osetiniv zbirav zrazki folkloru Rezultatom cih mandrivok stala seriya robit Osetinski etyudi sho vijshla v troh tomah Persha chastina Osetinski teksti Moskva 1881 mistit folklorni teksti na osetinskij movi z rosijskimi perekladami i komentaryami Zokrema bulo opublikovano dekilka skazan nartskogo eposu Yak narodivsya Batraz Yak ubili Hamica Batrazova batka Soslan i Urizmag tosho Druga chastina Doslidzhennya Moskva 1882 vklyuchaye fonetiku i detalnu gramatiku osetinskoyi movi a takozh okremu glavu pro religijni uyavlennya osetiniv Tretya chastina takozh Doslidzhennya Moskva 1887 prisvyachena ukrayinskomu osetinoznavcyu Maksimu Kovalevskomu mistit rezultati istoriko etnografichnih poshukiv U comu tomi ye krim inshogo opis zaaselenoyi osetinami teritoriyi teoritichne dovedennya pivnichnogo stepovogo pohodzhennya osetiniv ekskursi v istoriyu chasiv skifiv sarmativ i alaniv Kniga mistit dodatok de vmisheni zrazki pivdenno osetinskogo narichchya pidborka digorskih ta ironskih prisliv yiv in materiali tosho Osetinski teksti v knigah V F Millera seriyi Osetinski etyudi publikuvalisya v specialnij transkripciyi zasnovanij na kirilici sho mala vidminnosti vid osetinskoyi abetki sho vzhe bula v hodu na toj chas u bik bilshoyi tochnosti PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Kirpichnikov A I Miller Vsevolod Fedorovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1896 T XIX S 298 300 d Track Q20725459d Track Q23892932d Track Q4221778d Track Q19908137d Track Q656d Track Q602358Dzherela ta literaturaG G Denisenko Miller Vsevolod Fedorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 734 ISBN 978 966 00 1028 1 PosilannyaBolshoj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona