Фема Ліканд | ||
| ||
Прапор | ||
| ||
Фема Ліканд (грец. θέμα Λυκανδός) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась у південно-східній частині Малої Азії (сучасна Туреччина). Назва походить від фортеці Ліканд (поблизу сучасного міста Ельбістан). Утворено 916 року. Остаточно припинила існування на початку 1140-х років внаслідок захоплення Румським султанатом.
Історія
З часів пізньої Римської імперії тут розташовувалася фортеця Ліканд. Звідси здійснювалися походи проти бунтівних ісаврів та на захист кордонів від вторгнення персів. З появою загрози з боку арабів область навколо Ліканду тривалий час була занедбана й спустошена., перетворившись в своєрідну буферну зону між Візантійською імперією та Багдадським халіфатом. Тут селилися всілякі вигнанці з обох держав. Поступово більшість населення стали складати вірмени. У 903 вірменський княх-халкедоніт Млех утворив напівнезалежну державу, що номінально визнавало зверхність Візантії. Разом з тим імператори були зацікавлені в ній з огляду на небезпеку Мелітенського емірату, що вчиняв набіги на фему Харсіан.
У 906 році Млех підтримав заколот доместіка схол Андроніка Дуки, який зрештою зазнав невдачі й втік до Багдаду. У 908 році Млех отримав прощення, разом з тим статус напівсамостійного князівства було скасовано. Натомість Ліканд стає клейсурою (на кшталт західноєвропейської марки). З цього часу починається нове заселення території, переважно вірменами. Внаслідок успішних дій проти емірату Мелітени вдалося розширити клейсуру до гірських районів Цамонд і Сімпосіон.
Активізація Візантії викликала відповідні дії мусульман. З 909 року починаються постійні набіги на Ліканд. Але у 915 році вірмени завдали поразки арабам, завдяки чому було зміцнено кордон між Візантією та Мелітеною. 916 році ліканд отримує статус феми. В подальшому війська феми брали участь у військових походах проти болгар і арабів. Особливо важливу роль Ліканд відіграв у військових кампаніях Іоанна Куркуаса у 930—940-х роках.
З 960-х років після успіхів візантійців у війнах з арабами та відсунення кордону значення Ліканду як прикордонної феми зникає. Тепер головним завданням стає забезпечення транспорту та харчів. Фема стає розвинутою скотарською областю імперії, що спонукає розвиток торгівлі та міст. У 1045 році Ліканд було передано у володіння колишнього анійському цареві Гагіку. а частину — Гагіку Карському.
Військове значення Ліканду знову повертається лише у 1060-х років, коли до імперії починають вдиратися загони сельджуків. після поразки візантійського війська у битві біля Манцикерту 1071 року владу над лікандом перебирає Філарет Варажнуні, що створює власну державу. Втім в середині 1080-х років сельджуки захоплюють колишню фему.
Процес відновлення візантійської влади в цьому регіоні починається внаслідок успіхів Першого хрестового походу. війська імператора Олексія I на початку 1100-х років зумів встановити владу над Кілікією, а згодом над Лікандом. Відновлення феми відбулося між 1105 та 1107 роками. Письмо про неї згадано у 1008 році.
За часів Коміннів фема Ліканд перетворюється на опору імперії на сході Малої Азії. Постійно зазнає нападів з боку Румського султанату. У війнах з останнім у 1140-х роках фему Ліканд було втрачено остаточно.
Адміністрація
Територія переважно охоплювала гори Антітавру. Адміністративним центром була фортеця Ліканд. На чолі стояв стратег. Зазвичай відбувалося об'єднане управління Лікандом і фемою Мелітени і Цамонду.
Відомі стратеги
- Млех-Менц (915—921/922)
- Пантерій Склір (922—931/933)
- Мхітар (970-ті)
- Гагік Багратид (1045—1080)
Джерела
- Honigmann, E. Die Ostgrenze Des Byzantinischen Reiches von 363 Bis 1071. Brussels: Editions de l'Institut de Philologie et d'Histoire Orientales, 1935
- Pertusi, A. (1952). Constantino Porfirogenito: De Thematibus. Rome: Biblioteca Apostolica Vaticana.
- Mark Whittow, The Making of Byzantium, 600—1025, University of California Press, 1996 ().
- Warren T. Treadgold: A History of the Byzantine State and Society. Stanford University Press, Stanford 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Likand Prapor Fema Likand grec 8ema Lykandos vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas u pivdenno shidnij chastini Maloyi Aziyi suchasna Turechchina Nazva pohodit vid forteci Likand poblizu suchasnogo mista Elbistan Utvoreno 916 roku Ostatochno pripinila isnuvannya na pochatku 1140 h rokiv vnaslidok zahoplennya Rumskim sultanatom IstoriyaZ chasiv piznoyi Rimskoyi imperiyi tut roztashovuvalasya fortecya Likand Zvidsi zdijsnyuvalisya pohodi proti buntivnih isavriv ta na zahist kordoniv vid vtorgnennya persiv Z poyavoyu zagrozi z boku arabiv oblast navkolo Likandu trivalij chas bula zanedbana j spustoshena peretvorivshis v svoyeridnu bufernu zonu mizh Vizantijskoyu imperiyeyu ta Bagdadskim halifatom Tut selilisya vsilyaki vignanci z oboh derzhav Postupovo bilshist naselennya stali skladati virmeni U 903 virmenskij knyah halkedonit Mleh utvoriv napivnezalezhnu derzhavu sho nominalno viznavalo zverhnist Vizantiyi Razom z tim imperatori buli zacikavleni v nij z oglyadu na nebezpeku Melitenskogo emiratu sho vchinyav nabigi na femu Harsian U 906 roci Mleh pidtrimav zakolot domestika shol Andronika Duki yakij zreshtoyu zaznav nevdachi j vtik do Bagdadu U 908 roci Mleh otrimav proshennya razom z tim status napivsamostijnogo knyazivstva bulo skasovano Natomist Likand staye klejsuroyu na kshtalt zahidnoyevropejskoyi marki Z cogo chasu pochinayetsya nove zaselennya teritoriyi perevazhno virmenami Vnaslidok uspishnih dij proti emiratu Meliteni vdalosya rozshiriti klejsuru do girskih rajoniv Camond i Simposion Aktivizaciya Vizantiyi viklikala vidpovidni diyi musulman Z 909 roku pochinayutsya postijni nabigi na Likand Ale u 915 roci virmeni zavdali porazki arabam zavdyaki chomu bulo zmicneno kordon mizh Vizantiyeyu ta Melitenoyu 916 roci likand otrimuye status femi V podalshomu vijska femi brali uchast u vijskovih pohodah proti bolgar i arabiv Osoblivo vazhlivu rol Likand vidigrav u vijskovih kampaniyah Ioanna Kurkuasa u 930 940 h rokah Z 960 h rokiv pislya uspihiv vizantijciv u vijnah z arabami ta vidsunennya kordonu znachennya Likandu yak prikordonnoyi femi znikaye Teper golovnim zavdannyam staye zabezpechennya transportu ta harchiv Fema staye rozvinutoyu skotarskoyu oblastyu imperiyi sho sponukaye rozvitok torgivli ta mist U 1045 roci Likand bulo peredano u volodinnya kolishnogo anijskomu carevi Gagiku a chastinu Gagiku Karskomu Vijskove znachennya Likandu znovu povertayetsya lishe u 1060 h rokiv koli do imperiyi pochinayut vdiratisya zagoni seldzhukiv pislya porazki vizantijskogo vijska u bitvi bilya Mancikertu 1071 roku vladu nad likandom perebiraye Filaret Varazhnuni sho stvoryuye vlasnu derzhavu Vtim v seredini 1080 h rokiv seldzhuki zahoplyuyut kolishnyu femu Proces vidnovlennya vizantijskoyi vladi v comu regioni pochinayetsya vnaslidok uspihiv Pershogo hrestovogo pohodu vijska imperatora Oleksiya I na pochatku 1100 h rokiv zumiv vstanoviti vladu nad Kilikiyeyu a zgodom nad Likandom Vidnovlennya femi vidbulosya mizh 1105 ta 1107 rokami Pismo pro neyi zgadano u 1008 roci Za chasiv Kominniv fema Likand peretvoryuyetsya na oporu imperiyi na shodi Maloyi Aziyi Postijno zaznaye napadiv z boku Rumskogo sultanatu U vijnah z ostannim u 1140 h rokah femu Likand bulo vtracheno ostatochno AdministraciyaTeritoriya perevazhno ohoplyuvala gori Antitavru Administrativnim centrom bula fortecya Likand Na choli stoyav strateg Zazvichaj vidbuvalosya ob yednane upravlinnya Likandom i femoyu Meliteni i Camondu Vidomi strategiMleh Menc 915 921 922 Panterij Sklir 922 931 933 Mhitar 970 ti Gagik Bagratid 1045 1080 DzherelaHonigmann E Die Ostgrenze Des Byzantinischen Reiches von 363 Bis 1071 Brussels Editions de l Institut de Philologie et d Histoire Orientales 1935 Pertusi A 1952 Constantino Porfirogenito De Thematibus Rome Biblioteca Apostolica Vaticana Mark Whittow The Making of Byzantium 600 1025 University of California Press 1996 ISBN 0 520 20496 4 Warren T Treadgold A History of the Byzantine State and Society Stanford University Press Stanford 1997