Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аладаглар — найвищий хребет Центрального Тавру на півдні Туреччини. Чотири з його вершин перевищують 3700 і багато вершин — 3500 м. До числа найвищих вершин відносяться Кизилкая (3767), Демірказик (3756), Калди (3736), Емлєр (3723) та Кизил'яр (3654).
| Аладаглар | ||||
 | ||||
| 37°48′27″ пн. ш. 35°14′01″ сх. д. / 37.80760000002777588° пн. ш. 35.233700000027774024° сх. д.Координати: 37°48′27″ пн. ш. 35°14′01″ сх. д. / 37.80760000002777588° пн. ш. 35.233700000027774024° сх. д. | ||||
| Країна |  Туреччина[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Кайсері | |||
| Розташування | Туреччина, в межах провінцій Адана, Кайсері та Нігде | |||
| Система | Центральний Тавр (Таурус/Торос) | |||
| Тип | гірський хребет[1] | |||
| матеріал | осадові гірські породи | |||
| Висота | пік Кизилкая, 3767 м | |||
| Площа | 550 км² | |||
| Вік | близько 250 млн років | |||
| Перше сходження | Австрійський геолог Franz Schaffer в 1900 р. на пік Аладжа Баши | |||
| Маршрут | «Транс-Торос» за ниткою: село Чукурбаг — долина Караялак — перевал Челікбуйдуран — плато Єдігьоллєр — долина Хаджер — с.Капузбаши — водоспади Капузбаши. | |||
  Аладаглар Аладаглар (Туреччина) | ||||
 Аладаглар у Вікісховищі | ||||
Середземноморський клімат приморських схилів Тавру характеризується спекотним безхмарним літом і дощовою зимою. Сума річних опадів змінюється от 800-1300 мм на зовнішніх схилах до 500-900 на внутрішніх, що дивляться вглиб Туреччини.
Високогірна частина масиву Аладаглар зазнавала зледеніння під час Четвертинного періоду. Рельєф масиву відноситься до Піренейського типу. Льодовикова ерозія є домінуючим фактором у розвитку морфології рельєфу Аладаглару і спричинила утворення численних льодовикових долин, цирків, зубчастих хребтів та піків.
Аладаглар є популярним об'єкт туризму (трекінгу) і альпінізму.
В 1995 році 55 тис. гектарів центральної частини масиву було оголошено Національним парком Аладаглар.
Галерея
-
![image]()
Скеля Пармак-Кая в долині Акшам Пинарі -
![image]()
Вхід в долину Караялак -
![image]()
На перевалі Челікбудуран -
![image]()
Долина Хаджер
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
Посилання
- Аладаглар [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Аладаглар. Загальний географічний і природознавчий огляд [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Аладаглар. Занурення у «Phantasma De Luxe» (фотоальбом) [ 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aladaglar najvishij hrebet Centralnogo Tavru na pivdni Turechchini Chotiri z jogo vershin perevishuyut 3700 i bagato vershin 3500 m Do chisla najvishih vershin vidnosyatsya Kizilkaya 3767 Demirkazik 3756 Kaldi 3736 Emlyer 3723 ta Kizil yar 3654 AladaglarPanorama pivdennoyi chastini masivu Aladaglar z vershini piku Emler 3723 V centri panorami pik Kizilkaya Panorama pivdennoyi chastini masivu Aladaglar z vershini piku Emler 3723 V centri panorami pik Kizilkaya 37 48 27 pn sh 35 14 01 sh d 37 80760000002777588 pn sh 35 233700000027774024 sh d 37 80760000002777588 35 233700000027774024 Koordinati 37 48 27 pn sh 35 14 01 sh d 37 80760000002777588 pn sh 35 233700000027774024 sh d 37 80760000002777588 35 233700000027774024Krayina Turechchina 1 Region KajseriRoztashuvannya Turechchina v mezhah provincij Adana Kajseri ta NigdeSistema Centralnij Tavr Taurus Toros Tip girskij hrebet 1 material osadovi girski porodiVisota pik Kizilkaya 3767 mPlosha 550 km Vik blizko 250 mln rokivPershe shodzhennya Avstrijskij geolog Franz Schaffer v 1900 r na pik Aladzha BashiMarshrut Trans Toros za nitkoyu selo Chukurbag dolina Karayalak pereval Chelikbujduran plato Yedigollyer dolina Hadzher s Kapuzbashi vodospadi Kapuzbashi AladaglarAladaglar Turechchina Aladaglar u Vikishovishi Seredzemnomorskij klimat primorskih shiliv Tavru harakterizuyetsya spekotnim bezhmarnim litom i doshovoyu zimoyu Suma richnih opadiv zminyuyetsya ot 800 1300 mm na zovnishnih shilah do 500 900 na vnutrishnih sho divlyatsya vglib Turechchini Visokogirna chastina masivu Aladaglar zaznavala zledeninnya pid chas Chetvertinnogo periodu Relyef masivu vidnositsya do Pirenejskogo tipu Lodovikova eroziya ye dominuyuchim faktorom u rozvitku morfologiyi relyefu Aladaglaru i sprichinila utvorennya chislennih lodovikovih dolin cirkiv zubchastih hrebtiv ta pikiv Aladaglar ye populyarnim ob yekt turizmu trekingu i alpinizmu V 1995 roci 55 tis gektariv centralnoyi chastini masivu bulo ogolosheno Nacionalnim parkom Aladaglar GalereyaSkelya Parmak Kaya v dolini Aksham Pinari Vhid v dolinu Karayalak Na perevali Chelikbuduran Dolina HadzherPrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038PosilannyaAladaglar 15 serpnya 2020 u Wayback Machine VUE Aladaglar Zagalnij geografichnij i prirodoznavchij oglyad 12 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Aladaglar Zanurennya u Phantasma De Luxe fotoalbom 5 serpnya 2016 u Wayback Machine