Фема Мелітена | ||
| ||
Прапор | ||
| ||
Фема Мелітена (грец. θέμα Λυκανδός) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась у південно-східній частині Малої Азії (сучасна Туреччина). Назва походить від стародавнього міста Мелітена. Утворено 934 року. Остаточно припинила існування у 1096 році внаслідок захоплення Румським султанатом.
Історія
З часів пізньої Римської імперії місто-фортеця Мелітена мала стратегічне значення для оборони східних областей Малої Азії. Тут розташовувалися війська перед походом проти Персії. При вторгненні останньої слугувала захистом. У 638 році захоплено арабами, згодом стало столицею емірату Малатья. Араби використовували місто для вторгнення до візантійських володінь. Особливо запеклі війни починаються з середини IX ст. Вони тривали майже 100 років. Зрештою 934 року Іоанн Куркуас захоплює Малатью, який повертають попередню назву Мелітена. Того ж року утворюється відповідна фема.
Фема Мелітена протягом наступних 50 років стає базою для наступу візантійців на мусульманські володіння у Сирії та Північній Месопотамії. Лише на початку XI ст. втрачає статус прикордонної провінції. Водночас зникнення арабської загрози з кінця 960-х років сприяло економічному розвитку феми, насамперед скотарства і ремісництва. На початку XI ст. до складу феми Мелітена увійшли феми Самосата і Тефріка.
З кінця 1050-х років межі феми Мелітена стали зазнавати нападів сельджуків. Уперше місто було атаковане й захоплене у 1058 році. Втім, протягом 1060-х років візантійці зуміли відтіснити супротивника. Проте після поразки у битві біля Мацикерту 1071 року та подальшої боротьби за імператорський трон, фема увійшла до складу держави Філарета Варажнуні, що номінально визнавало зверхність Візантії. Втім, до 1086 року Мелітену було завойовано сельджуками.
У 1091 році внаслідок Першого хрестового походу візантійцям вдалося відвоювати та відновити фему. Тут фактично керували представники вірменської знаті з Кілікії. 1096 році передано під управління князівства Антіохійського. 1001 року захоплено військами данішмендидів.
Адміністрація
Охоплювала невеличку область навколо міста Мелітена. На чолі стояв стратег, що отримував щорічну зарплатню у 12 лібрів золота. До середині XI ст. посада стратега Мелітени часто поєднувалася з посадою стратега Ліканду. Наприкінці XI ст. стратеги мали також ранг куропалата.
Відомі стратеги
- (1040—1043)
- Лев Лаброс (1043—1050)
- (1050—1055)
- Василь Махатарій (1055—1065)
- (1065—1071)
- (1092—1096)
Джерела
- Mark Whittow, The Making of Byzantium, 600—1025, University of California Press, 1996 ().
- Γεώργιος Α. Λεβενιώτης, Η πολιτική κατάρρευση του Βυζαντίου στην ανατολή, Θεσσαλονίκη 2007, σελ. 286
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Melitena Prapor Fema Melitena grec 8ema Lykandos vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas u pivdenno shidnij chastini Maloyi Aziyi suchasna Turechchina Nazva pohodit vid starodavnogo mista Melitena Utvoreno 934 roku Ostatochno pripinila isnuvannya u 1096 roci vnaslidok zahoplennya Rumskim sultanatom IstoriyaZ chasiv piznoyi Rimskoyi imperiyi misto fortecya Melitena mala strategichne znachennya dlya oboroni shidnih oblastej Maloyi Aziyi Tut roztashovuvalisya vijska pered pohodom proti Persiyi Pri vtorgnenni ostannoyi sluguvala zahistom U 638 roci zahopleno arabami zgodom stalo stoliceyu emiratu Malatya Arabi vikoristovuvali misto dlya vtorgnennya do vizantijskih volodin Osoblivo zapekli vijni pochinayutsya z seredini IX st Voni trivali majzhe 100 rokiv Zreshtoyu 934 roku Ioann Kurkuas zahoplyuye Malatyu yakij povertayut poperednyu nazvu Melitena Togo zh roku utvoryuyetsya vidpovidna fema Fema Melitena protyagom nastupnih 50 rokiv staye bazoyu dlya nastupu vizantijciv na musulmanski volodinnya u Siriyi ta Pivnichnij Mesopotamiyi Lishe na pochatku XI st vtrachaye status prikordonnoyi provinciyi Vodnochas zniknennya arabskoyi zagrozi z kincya 960 h rokiv spriyalo ekonomichnomu rozvitku femi nasampered skotarstva i remisnictva Na pochatku XI st do skladu femi Melitena uvijshli femi Samosata i Tefrika Z kincya 1050 h rokiv mezhi femi Melitena stali zaznavati napadiv seldzhukiv Upershe misto bulo atakovane j zahoplene u 1058 roci Vtim protyagom 1060 h rokiv vizantijci zumili vidtisniti suprotivnika Prote pislya porazki u bitvi bilya Macikertu 1071 roku ta podalshoyi borotbi za imperatorskij tron fema uvijshla do skladu derzhavi Filareta Varazhnuni sho nominalno viznavalo zverhnist Vizantiyi Vtim do 1086 roku Melitenu bulo zavojovano seldzhukami U 1091 roci vnaslidok Pershogo hrestovogo pohodu vizantijcyam vdalosya vidvoyuvati ta vidnoviti femu Tut faktichno keruvali predstavniki virmenskoyi znati z Kilikiyi 1096 roci peredano pid upravlinnya knyazivstva Antiohijskogo 1001 roku zahopleno vijskami danishmendidiv AdministraciyaOhoplyuvala nevelichku oblast navkolo mista Melitena Na choli stoyav strateg sho otrimuvav shorichnu zarplatnyu u 12 libriv zolota Do seredini XI st posada stratega Meliteni chasto poyednuvalasya z posadoyu stratega Likandu Naprikinci XI st strategi mali takozh rang kuropalata Vidomi strategi 1040 1043 Lev Labros 1043 1050 1050 1055 Vasil Mahatarij 1055 1065 1065 1071 1092 1096 DzherelaMark Whittow The Making of Byzantium 600 1025 University of California Press 1996 ISBN 0 520 20496 4 Gewrgios A Lebeniwths H politikh katarreysh toy Byzantioy sthn anatolh 8essalonikh 2007 sel 286