Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мікросоціологія — сукупність соціологічних знань з протилежною щодо макросоціології пізнавально-гносеологічною орієнтацією на вивчення так званих мікрооб'єктів (міжособистісні взаємодії, стосунки, комунікативні зв'язки в малих групах, поведінка індивіда, окремі «мікромасштабні» соціальні явища та процеси тощо). Ця орієнтація визначає рівень узагальнення у мікросоціології — емпіричний, завдяки чому в структурі цього типу знань переважають описові мікротеорії, що ґрунтуються в основному на теоретико-пізнавальній платформі індуктивізму та суб'єктивізму. Що ж до світоглядно-ідейних засад мікросоціології, то визначальною з-поміж них є ідея взаємодії людських індивідів, яка інтерпретується, як правило, в термінах біхевіористської або феноменологічної традиції.
| Мікросоціологія | |
| Протилежне | макросоціологія |
|---|---|
Теорія
Серед американських учених гуманітарного спрямування на основі філософії прагматизму та біхевіористської психології, набули поширення соціально-психологічні дослідження міжособистісного спілкування на рівні малих (зокрема первинних) груп, удосконалювалася техніка експериментального вивчення соціальних механізмів людської поведінки. Вже перші спроби теоретичного осмислення нового досвідного матеріалу дали змогу вийти на незнаний раніше горизонт соціальної реальності — мікропроцеси людської взаємодії в повсякденному житті. Формування нової галузі знань, згодом названої мікросоціологією, розпочалося в 30-х роках XX століття і завершилось розмежуванням з традиційною соціологією макропроцесів у 1960-ті роки.
Мікросоціологія існує як узагальнюючий термін для перспектив, які зосереджені на агентності, таких як теорія соціальної дії Макса Вебера, а також різних методів, зокрема, в американській соціології. Сам термін «мікросоціологія» увів до наукового обігу Жорж Ґурвіч у 1939 році, запозичивши його з мікрофізики та виходячи з найпростішого та нестабільного характеру повсякденних форм соціальності. Це також забезпечило додатковий вимір для досліджень соціальної психології, соціології та соціальної антропології — більше орієнтований на індивідуальні взаємодії та мислення в групах, а не тільки на поведінку у великих соціальних групах, суспільстві. На мікрорівні, соціальний статус і соціальні ролі є найбільш важливими компонентами соціальної структури. Мікросоціологія формує важливу перспективу в багатьох областях досліджень, в тому числі в сучасних психологічних дослідженнях, розмовному аналізі та взаємодії людини з комп'ютером. Мікросоціологія продовжує серйозно впливати на дослідження в усіх людських царинах, часто під іншими назвами.
Основні концепції мікросоціології
У зв'язку з цим виділяється низка мікротеорій та їх численних модифікацій, у яких як визначальний розглядається психологічний фактор. Це, зокрема, теорія соціального обміну Дж. Гоманса, П. Блау та Р. Емерсона, теорія символічного інтеракціонізму Дж. Міда, Г. Блумера, А. Строса та ін., феноменологічна соціологія А. Шюца, теорія «легітимації» П. Бергера та Т. Лукмана, екзистенціальна соціологія Дж. Вайлда, етнометодологія Г. Ґарфінкеля, А. Сікурела, Д. Дугласа, П. МакГ'ю та ін., соціометрія Я. Морено, Е. Ґофмана, постмодернізм Ж. Ліотара, Л. Вітґенштайна, К. Леві-Строса, М. Фуко та ін. Усі ці теорії змальовують людську поведінку з позиції виявлення та опису її внутрішніх психологічних елементів, у результаті чого вона постає як постійно відтворюваний феномен духовної взаємодії індивідів, якому приписується той чи інший сенс за допомогою процедур інтерпретації.
В теорії соціального обміну Дж. Гоманса розглядається «оперантна» поведінка, здійснювана в межах «стимул — дія — винагорода (або покарання)», тобто в координатах обміну дії на винагороду, що є результатом соціального засвоєння стимулів, досвіду.
Символічний інтеракціонізм Дж. Міда осмислює як взаємодію (інтеракцію) індивідів на несимволічному (через безпосередні реакції) та символічному рівнях, на яких відбувається обмін значеннями, сенсами, тобто діалог.
Для феноменологічної соціології є важливою проблема формальних структур повсякденних людських взаємодій, з допомогою яких долається унікальність біографічних ситуацій індивідів, своєрідність особистого досвіду кожного з них і створюються предметно-сенсові передумови (типології, ідеалізації, системи релевантностей тощо) для їх взаєморозуміння.
Етнометодологія шукає нормативні елементи в самій поведінці, а не за її межами.
В теорії «легітимації» обґрунтовується необхідність зовнішнього закріплення в стійких структурах життєвого середовища нестійких внутрішніх моделей людської поведінки.
Соціометрія вивчає поведінку індивідів та їх місце в малих групах, системах неформальних зв'язків за допомогою індивідуальних самооцінок, «картин» симпатій-антипатій, що дає змогу з'ясовувати ступінь інтегрованості індивідів у групу, інтенсивність їх взаємодій тощо.
У Е. Ґофмана поведінка осягається через необхідність взаємодіючих акторів (індивідів) спільно визначати соціальну ситуацію, правила гри, чинити взаємний психологічний тиск один на одного. При цьому кожен має подати себе у такий спосіб, у такій ролі, щоб викликати в інших відповідну реакцію. Для цього індивідові слід володіти багатьма "маніпулятивними «Я», відповідно до яких можна грати різні ролі, здійснювати «сценічне керівництво» як своєю поведінкою, так і поведінкою інших у взаємодії з ними.
Розмежування між мікро- та макросоціологією
Тривала полеміка, що розгорнулася між прихильниками мікро- та макросоціології, точилася в основному навколо методологічних питань: що має вивчати соціологія та в який спосіб. Перші наполягали на тому, що наука повинна виходити лише з даних досвіду, а її теоретичні поняття мають бути обґрунтовані емпірично. Тому єдиною реальністю для соціолога вони визнавали або факти поведінки людей, або прояви їхньої свідомості, які фіксуються в експерименті чи безпосередньому спостереженні. Зрозуміло, що одержати таку емпіричну базу можна, лише працюючи з порівняно невеликими піддослідними групами. Підвищені вимоги ставились і щодо логічної коректності узагальнень та формування теоретичних понять.
Власне, мова йде про різне «бачення» однієї й тієї самої соціальної реальності, різні підходи та методи її дослідження. Для макросоціології — це будова суспільства, взаємозалежність та взаємодія його великомасштабних структурних утворень, які в кінцевому підсумку могли б бути інтерпретовані як чинники конкретних форм індивідів і груп. Мікросоціологія ж зорієнтована на вивчення механізмів взаємодії людей на особистісному рівні, який її прихильниками вважається базовим і розглядається як вирішальний у формуванні більш складних форм соціальної поведінки. Зазначене розмежування склалося історично і відтворює послідовність заглиблення соціальної науки у свій предмет — природу людської соціальності. Протягом останніх десятиліть XX — на початку XXI століття спостерігаються спроби зблизити дослідницькі підходи як шляхом побудови проміжних, опосередкованих теоретичних концепцій, так і поєднанням методичних засобів і технічних прийомів.
Дж. С. Колмен запропонував концепцію мікро-макро переходів для уникнення розриву між рівнями соціологічного аналізу. Ця концепція знайшла продуктивне застосування у конкретних соціологічних дослідженнях.
Примітки
- Шелухін В. Концепція норм Дж. С. Колмена: мікро-макро теоретичні рамки та їх критичне прочитання // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Соціологія. - 2016. - №1(7). - С. 24-25. [ 22 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Шелухін В. Громадська діяльність та спорідненість: мікро-макро переходи у піднесенні українського національного руху 1860-1890-х рр.// Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Соціологія. - 2017. - 1(8). - с. 80-86
Див. також
Джерела
- Макеєв С. О. Соціологія: навч. посіб. / за ред. С. О. Макеєва. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999. — . — с. 16-19
- Микросоциология [1]
- Соціологія: короткий енциклопедичний словник / уклад.: В. І. Волович, В. І. Тарасенко, М. В. Захарченко та ін.; під заг. ред. В. І. Волович. — К.: Укр. Центр духов. культури, 1998. — 728 c. —
- Структура соціології [2]
- Юрій М. Ф. Соціологія: Підручник. — К.: Дакор, 2004. — . — с. 33-35.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikrosociologiya sukupnist sociologichnih znan z protilezhnoyu shodo makrosociologiyi piznavalno gnoseologichnoyu oriyentaciyeyu na vivchennya tak zvanih mikroob yektiv mizhosobistisni vzayemodiyi stosunki komunikativni zv yazki v malih grupah povedinka individa okremi mikromasshtabni socialni yavisha ta procesi tosho Cya oriyentaciya viznachaye riven uzagalnennya u mikrosociologiyi empirichnij zavdyaki chomu v strukturi cogo tipu znan perevazhayut opisovi mikroteoriyi sho gruntuyutsya v osnovnomu na teoretiko piznavalnij platformi induktivizmu ta sub yektivizmu Sho zh do svitoglyadno idejnih zasad mikrosociologiyi to viznachalnoyu z pomizh nih ye ideya vzayemodiyi lyudskih individiv yaka interpretuyetsya yak pravilo v terminah bihevioristskoyi abo fenomenologichnoyi tradiciyi Mikrosociologiya ProtilezhnemakrosociologiyaTeoriyaSered amerikanskih uchenih gumanitarnogo spryamuvannya na osnovi filosofiyi pragmatizmu ta bihevioristskoyi psihologiyi nabuli poshirennya socialno psihologichni doslidzhennya mizhosobistisnogo spilkuvannya na rivni malih zokrema pervinnih grup udoskonalyuvalasya tehnika eksperimentalnogo vivchennya socialnih mehanizmiv lyudskoyi povedinki Vzhe pershi sprobi teoretichnogo osmislennya novogo dosvidnogo materialu dali zmogu vijti na neznanij ranishe gorizont socialnoyi realnosti mikroprocesi lyudskoyi vzayemodiyi v povsyakdennomu zhitti Formuvannya novoyi galuzi znan zgodom nazvanoyi mikrosociologiyeyu rozpochalosya v 30 h rokah XX stolittya i zavershilos rozmezhuvannyam z tradicijnoyu sociologiyeyu makroprocesiv u 1960 ti roki Mikrosociologiya isnuye yak uzagalnyuyuchij termin dlya perspektiv yaki zoseredzheni na agentnosti takih yak teoriya socialnoyi diyi Maksa Vebera a takozh riznih metodiv zokrema v amerikanskij sociologiyi Sam termin mikrosociologiya uviv do naukovogo obigu Zhorzh Gurvich u 1939 roci zapozichivshi jogo z mikrofiziki ta vihodyachi z najprostishogo ta nestabilnogo harakteru povsyakdennih form socialnosti Ce takozh zabezpechilo dodatkovij vimir dlya doslidzhen socialnoyi psihologiyi sociologiyi ta socialnoyi antropologiyi bilshe oriyentovanij na individualni vzayemodiyi ta mislennya v grupah a ne tilki na povedinku u velikih socialnih grupah suspilstvi Na mikrorivni socialnij status i socialni roli ye najbilsh vazhlivimi komponentami socialnoyi strukturi Mikrosociologiya formuye vazhlivu perspektivu v bagatoh oblastyah doslidzhen v tomu chisli v suchasnih psihologichnih doslidzhennyah rozmovnomu analizi ta vzayemodiyi lyudini z komp yuterom Mikrosociologiya prodovzhuye serjozno vplivati na doslidzhennya v usih lyudskih carinah chasto pid inshimi nazvami Osnovni koncepciyi mikrosociologiyiU zv yazku z cim vidilyayetsya nizka mikroteorij ta yih chislennih modifikacij u yakih yak viznachalnij rozglyadayetsya psihologichnij faktor Ce zokrema teoriya socialnogo obminu Dzh Gomansa P Blau ta R Emersona teoriya simvolichnogo interakcionizmu Dzh Mida G Blumera A Strosa ta in fenomenologichna sociologiya A Shyuca teoriya legitimaciyi P Bergera ta T Lukmana ekzistencialna sociologiya Dzh Vajlda etnometodologiya G Garfinkelya A Sikurela D Duglasa P MakG yu ta in sociometriya Ya Moreno E Gofmana postmodernizm Zh Liotara L Vitgenshtajna K Levi Strosa M Fuko ta in Usi ci teoriyi zmalovuyut lyudsku povedinku z poziciyi viyavlennya ta opisu yiyi vnutrishnih psihologichnih elementiv u rezultati chogo vona postaye yak postijno vidtvoryuvanij fenomen duhovnoyi vzayemodiyi individiv yakomu pripisuyetsya toj chi inshij sens za dopomogoyu procedur interpretaciyi V teoriyi socialnogo obminu Dzh Gomansa rozglyadayetsya operantna povedinka zdijsnyuvana v mezhah stimul diya vinagoroda abo pokarannya tobto v koordinatah obminu diyi na vinagorodu sho ye rezultatom socialnogo zasvoyennya stimuliv dosvidu Simvolichnij interakcionizm Dzh Mida osmislyuye yak vzayemodiyu interakciyu individiv na nesimvolichnomu cherez bezposeredni reakciyi ta simvolichnomu rivnyah na yakih vidbuvayetsya obmin znachennyami sensami tobto dialog Dlya fenomenologichnoyi sociologiyi ye vazhlivoyu problema formalnih struktur povsyakdennih lyudskih vzayemodij z dopomogoyu yakih dolayetsya unikalnist biografichnih situacij individiv svoyeridnist osobistogo dosvidu kozhnogo z nih i stvoryuyutsya predmetno sensovi peredumovi tipologiyi idealizaciyi sistemi relevantnostej tosho dlya yih vzayemorozuminnya Etnometodologiya shukaye normativni elementi v samij povedinci a ne za yiyi mezhami V teoriyi legitimaciyi obgruntovuyetsya neobhidnist zovnishnogo zakriplennya v stijkih strukturah zhittyevogo seredovisha nestijkih vnutrishnih modelej lyudskoyi povedinki Sociometriya vivchaye povedinku individiv ta yih misce v malih grupah sistemah neformalnih zv yazkiv za dopomogoyu individualnih samoocinok kartin simpatij antipatij sho daye zmogu z yasovuvati stupin integrovanosti individiv u grupu intensivnist yih vzayemodij tosho U dramaturgijnomu pidhodi E Gofmana povedinka osyagayetsya cherez neobhidnist vzayemodiyuchih aktoriv individiv spilno viznachati socialnu situaciyu pravila gri chiniti vzayemnij psihologichnij tisk odin na odnogo Pri comu kozhen maye podati sebe u takij sposib u takij roli shob viklikati v inshih vidpovidnu reakciyu Dlya cogo individovi slid voloditi bagatma manipulyativnimi Ya vidpovidno do yakih mozhna grati rizni roli zdijsnyuvati scenichne kerivnictvo yak svoyeyu povedinkoyu tak i povedinkoyu inshih u vzayemodiyi z nimi Rozmezhuvannya mizh mikro ta makrosociologiyeyuTrivala polemika sho rozgornulasya mizh prihilnikami mikro ta makrosociologiyi tochilasya v osnovnomu navkolo metodologichnih pitan sho maye vivchati sociologiya ta v yakij sposib Pershi napolyagali na tomu sho nauka povinna vihoditi lishe z danih dosvidu a yiyi teoretichni ponyattya mayut buti obgruntovani empirichno Tomu yedinoyu realnistyu dlya sociologa voni viznavali abo fakti povedinki lyudej abo proyavi yihnoyi svidomosti yaki fiksuyutsya v eksperimenti chi bezposerednomu sposterezhenni Zrozumilo sho oderzhati taku empirichnu bazu mozhna lishe pracyuyuchi z porivnyano nevelikimi piddoslidnimi grupami Pidvisheni vimogi stavilis i shodo logichnoyi korektnosti uzagalnen ta formuvannya teoretichnih ponyat Vlasne mova jde pro rizne bachennya odniyeyi j tiyeyi samoyi socialnoyi realnosti rizni pidhodi ta metodi yiyi doslidzhennya Dlya makrosociologiyi ce budova suspilstva vzayemozalezhnist ta vzayemodiya jogo velikomasshtabnih strukturnih utvoren yaki v kincevomu pidsumku mogli b buti interpretovani yak chinniki konkretnih form individiv i grup Mikrosociologiya zh zoriyentovana na vivchennya mehanizmiv vzayemodiyi lyudej na osobistisnomu rivni yakij yiyi prihilnikami vvazhayetsya bazovim i rozglyadayetsya yak virishalnij u formuvanni bilsh skladnih form socialnoyi povedinki Zaznachene rozmezhuvannya sklalosya istorichno i vidtvoryuye poslidovnist zagliblennya socialnoyi nauki u svij predmet prirodu lyudskoyi socialnosti Protyagom ostannih desyatilit XX na pochatku XXI stolittya sposterigayutsya sprobi zbliziti doslidnicki pidhodi yak shlyahom pobudovi promizhnih oposeredkovanih teoretichnih koncepcij tak i poyednannyam metodichnih zasobiv i tehnichnih prijomiv Dzh S Kolmen zaproponuvav koncepciyu mikro makro perehodiv dlya uniknennya rozrivu mizh rivnyami sociologichnogo analizu Cya koncepciya znajshla produktivne zastosuvannya u konkretnih sociologichnih doslidzhennyah PrimitkiSheluhin V Koncepciya norm Dzh S Kolmena mikro makro teoretichni ramki ta yih kritichne prochitannya Visnik KNU imeni Tarasa Shevchenka Sociologiya 2016 1 7 S 24 25 22 veresnya 2017 u Wayback Machine Sheluhin V Gromadska diyalnist ta sporidnenist mikro makro perehodi u pidnesenni ukrayinskogo nacionalnogo ruhu 1860 1890 h rr Visnik KNU imeni Tarasa Shevchenka Sociologiya 2017 1 8 s 80 86Div takozhPiter Blau Dzhordzh Gomans Dzhejms Koulman Dramaturgijna sociologiya Etnometodologiya Makrosociologiya Postmodernizm Simvolichnij interakcionizm Sociometriya Fenomenologichna sociologiyaDzherelaMakeyev S O Sociologiya navch posib za red S O Makeyeva K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1999 ISBN 966 7492 08 7 s 16 19 Mikrosociologiya 1 Sociologiya korotkij enciklopedichnij slovnik uklad V I Volovich V I Tarasenko M V Zaharchenko ta in pid zag red V I Volovich K Ukr Centr duhov kulturi 1998 728 c ISBN 966 7276 23 6 Struktura sociologiyi 2 Yurij M F Sociologiya Pidruchnik K Dakor 2004 ISBN 5 7763 8515 6 s 33 35