Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Жилка (27 травня 1900, с. Макаші, Новогрудський повіт, Російська імперія, нині — Несвізький район Мінської області, Білорусь — 1 березня 1933 Уржум, Кіровська область, Російська Федерація) — білоруський поет, перекладач, публіцист, літературний критик.
| Володимир Жилка | ||||
|---|---|---|---|---|
| Уладзімер Жылка | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Вал.Жыл.; Вл.Ж.; І.Жылка; Макашэвіч; Л.Макашэвіч; У.Ж.; Ул.Ж. | |||
| Народився | 27 травня 1900 с. Макаші, Новогрудський повіт, Російська імперія, нині - Несвізький район Мінської області, Білорусь | |||
| Помер | 1 березня 1933 (32 роки) Уржум, Кіровська область, Російська Федерація ·туберкульоз | |||
| Поховання | Уржум | |||
| Громадянство | Білорусь | |||
| Національність | білорус | |||
| Діяльність | Поет, перекладач, публіцист, літературний критик | |||
| Alma mater | Празький університет | |||
| Заклад | Звязда | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Роки активності | 1918 — 1933 | |||
| Жанр | поезія | |||
| Членство | Маладняк (літературне об'єднання, Білорусь) (1927) і Узвышша | |||
| Партія | Білоруська партія соціалістів-революціонерів | |||
| Батько | Адам Жилка | |||
| Мати | Тетяна Романенко | |||
| Сайт: knihi.com/Uladzimir_Zylka/ | ||||
| | ||||
 Володимир Жилка у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 27 травня 1900 у селі Макаші в селянській родині Адама Жилки і Тетяни Романенко. Першу освіту здобув у Городейській церковно-приходській школі, потім в Мирському міському училищі (1914). У 1916—1917 з родиною знаходився в якості біженця в Тульській губернії. До 1917 навчався в Богородицькому агрономічному училищі і до кінця року разом з батьком повернувся в Мінськ. Після повернення став членом клубу «Білоруська хатка» і познайомився з головою Білоруського театрального товариства Ш. Ядвігіним. У 1918-1919 працював агрономом в державному маєтку під Мінськом.
У 1920, захворівши на туберкульоз, виїхав до батьківської рідні в с. Клетище (Столбцовського району), а потім — до материних родичів в с. Підлісся (того ж району). Після Ризького миру виявився в Польщі, де зблизився з повстанцями, які діяли на Несвіжчині. Писав для підпілля листівки, відозви, вірші, встановив зв'язки з білоруським прогресивним друком у Вільнюсі — газетами «Беларускія ведамасьці» і «Наша думка», які видавав Максим Гарецький. Подружився з лідерами Білоруської революційної організації Л. Родевичем, братами І. та А. Кончевськими. Брав участь в підготовці легальних видань БРО — газет «Наша будучыня» і «Новае жыцьцё». Працював у Вільнюсі в Білоруському книжковому магазині, підтримував театральну майстерню при Віленській білоруській гімназії.
Влітку 1922 року, щоб уникнути переслідувань і призову в армію генерала Желіговського виїхав до Прибалтики. Деякий час лікувався в литовському санаторії Бірштонас, а восени того ж року переїхав до Латвії, де навчався в Білоруській гімназії в Даугавпілсі . Швидко нелегально повернувся до Вільнюса, де допомагав Л. Родевичу в журналістській роботі.
За рекомендацією Л. Родевича в лютому 1923 виїхав у Празький університет стипендіатом чехословацького уряду, навчався на філологічному відділенні філософського факультету. У роки навчання був одним з ініціаторів створення Організації білоруського прогресивного студентства, брав участь у виданні органу цієї організації — журналу «Перавясла». Тут в 1923 опублікував свій програмний твір в руслі прогресивної ідеології студентського руху — «У справе ацэнкі беалрускага адраджэньня».
У 1924 обраний делегатом на європейський з'їзд студентів у Варшаві, де домігся прийому білоруського студентського земляцтва Чехословаччини в члени цієї організації. У 1926 як редактор журналу «Прамень» поїхав до Мінська, щоби взяти участь у науковій конференції з реформи білоруського правопису. Незабаром прийняв радянське громадянство і залишився працювати в газеті «Зьвязда». Входив у літературне об'єднання «Маладняк», звідки пішов у 1927 році і став членом другого об'єднання . У 1928 перейшов на роботу в Мінський музичний технікум. Подружився з музикознавцем Юліаном Дрейзином, допоміг перекласти на білоруську мову і поставити силами студентів оперу «Фауст». Працював перекладачем Білоруського державного кіно.
19 липня 1930 заарештований під Мінськом ГПУ Білорусі у справі «Спілки визволення Білорусі». Під час обшуку на квартирі у нього забрали 27 книг, багато листів і рукописів. Не визнав себе винним. Ухвалою колегії ОГПУ від 10 квітня 1931 засуджений на 5 років заслання, яке відбував в Уржумі Кіровської області. Жив у родині І. і Є. Деранкових, був викладачем літератури в медичному технікумі, за сумісництвом — заступником директора з господарської роботи. Помер від туберкульозу. Похований на місцевому кладовищі. Хотів бути похованим у Вільнюсі, місті, яке дуже любив. Реабілітований 19 вересня 1960 Судовою колегією Верховного суду Білорусі.
Творчість
Творчість В. Жилки яскраво відображає світоглядну еволюцію прогресивної інтелігенції, ідеологічного авангарду національно-визвольного руху Західної Білорусі 1920-х років. Як творець він відновлював традиції європейського романтизму (переклади з Г. Ібсена, А. Міцкевича, Ш. Бодлера), використовував досягнення авангардистської поезії Чехословаччини і Польщі (Ї. Волькер, Б. Есенський), позитивно оцінював досвід поетів В. Дубовки і Я. Пушчі. Від романтиків і неоромантиків перейняв і осмислював у контексті білоруського визвольного руху ідею про силу краси («Да Пэрсі Шэлі», «Няма збавеньня», «Твае блакітнасьці нязьменны» і інш.)
Друкуватися почав у 1920. У Вільнюсі вийшли окремими виданнями поема «Уяўленьне» (1923) і збірка віршів «На ростані» (1924). У Мінську були видані збірки «З палёў Заходняй Беларусі» (1927), «Вершы» (1970), «Пожні» (вірші, переклади, критичні статті, 1986).
Переклав «Слова пра Якуба Шэлю» Б. Ясенського (1932), а також окремі твори А. Міцкевича, Г. Ібсена, Ш. Бодлера, І. Волькера та інш.
Літаратура
- Калеснік У. Ветразі Адысея [ 15 березня 2017 у Wayback Machine.] / Сямёнава А. I.. — Менск: Мастацкая літаратура, 1977. — 315 с. — 2000 ас.
- Калесьнік, У. А. Жылка Уладзімір // Беларускія пісьменнікі: Біябібліягр. слоўн. У 6 т. Т. 2. Верабей — Іваноў / Ін-т літ. імя Я. Купалы АН Рэспублікі Беларусь Беларус. Энцыкл.; Пад рэд. А. В. Мальдзіса; Рэдкал.: І. Э. Багдановіч і інш. — Мн.: БелЭн, 1993. — С. 464—467. — 541 с.
- Уладзімір Жылка // Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав.рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. .
Посилання
- Беларускі Кнігазбор — Уладзімер Жылка. Выбраныя творы [ 27 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Уладзімер Жылка [ 8 березня 2019 у Wayback Machine.] на «Беларускай Палічцы»
Примітки
- Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 1. — Мн:, 2003. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Zhilka 27 travnya 1900 s Makashi Novogrudskij povit Rosijska imperiya nini Nesvizkij rajon Minskoyi oblasti Bilorus 1 bereznya 1933 Urzhum Kirovska oblast Rosijska Federaciya biloruskij poet perekladach publicist literaturnij kritik Volodimir ZhilkaUladzimer ZhylkaPsevdonimVal Zhyl Vl Zh I Zhylka Makashevich L Makashevich U Zh Ul Zh Narodivsya27 travnya 1900 1900 05 27 s Makashi Novogrudskij povit Rosijska imperiya nini Nesvizkij rajon Minskoyi oblasti BilorusPomer1 bereznya 1933 1933 03 01 32 roki Urzhum Kirovska oblast Rosijska Federaciya tuberkulozPohovannyaUrzhumGromadyanstvoBilorusNacionalnistbilorusDiyalnistPoet perekladach publicist literaturnij kritikAlma materPrazkij universitetZakladZvyazdaMova tvorivbiloruskaRoki aktivnosti1918 1933ZhanrpoeziyaChlenstvoMaladnyak literaturne ob yednannya Bilorus 1927 i UzvyshshaPartiyaBiloruska partiya socialistiv revolyucionerivBatkoAdam ZhilkaMatiTetyana RomanenkoSajt knihi com Uladzimir Zylka Volodimir Zhilka u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 27 travnya 1900 u seli Makashi v selyanskij rodini Adama Zhilki i Tetyani Romanenko Pershu osvitu zdobuv u Gorodejskij cerkovno prihodskij shkoli potim v Mirskomu miskomu uchilishi 1914 U 1916 1917 z rodinoyu znahodivsya v yakosti bizhencya v Tulskij guberniyi Do 1917 navchavsya v Bogorodickomu agronomichnomu uchilishi i do kincya roku razom z batkom povernuvsya v Minsk Pislya povernennya stav chlenom klubu Biloruska hatka i poznajomivsya z golovoyu Biloruskogo teatralnogo tovaristva Sh Yadviginim U 1918 1919 pracyuvav agronomom v derzhavnomu mayetku pid Minskom Literaturne ob yednannya Ўzvyshsha Volodimir Zhilka tretij pravoruch u drugomu ryadu Minsk 1929 r U 1920 zahvorivshi na tuberkuloz viyihav do batkivskoyi ridni v s Kletishe Stolbcovskogo rajonu a potim do materinih rodichiv v s Pidlissya togo zh rajonu Pislya Rizkogo miru viyavivsya v Polshi de zblizivsya z povstancyami yaki diyali na Nesvizhchini Pisav dlya pidpillya listivki vidozvi virshi vstanoviv zv yazki z biloruskim progresivnim drukom u Vilnyusi gazetami Belaruskiya vedamasci i Nasha dumka yaki vidavav Maksim Gareckij Podruzhivsya z liderami Biloruskoyi revolyucijnoyi organizaciyi L Rodevichem bratami I ta A Konchevskimi Brav uchast v pidgotovci legalnih vidan BRO gazet Nasha buduchynya i Novae zhyccyo Pracyuvav u Vilnyusi v Biloruskomu knizhkovomu magazini pidtrimuvav teatralnu majsternyu pri Vilenskij biloruskij gimnaziyi Vlitku 1922 roku shob uniknuti peresliduvan i prizovu v armiyu generala Zheligovskogo viyihav do Pribaltiki Deyakij chas likuvavsya v litovskomu sanatoriyi Birshtonas a voseni togo zh roku pereyihav do Latviyi de navchavsya v Biloruskij gimnaziyi v Daugavpilsi Shvidko nelegalno povernuvsya do Vilnyusa de dopomagav L Rodevichu v zhurnalistskij roboti Za rekomendaciyeyu L Rodevicha v lyutomu 1923 viyihav u Prazkij universitet stipendiatom chehoslovackogo uryadu navchavsya na filologichnomu viddilenni filosofskogo fakultetu U roki navchannya buv odnim z iniciatoriv stvorennya Organizaciyi biloruskogo progresivnogo studentstva brav uchast u vidanni organu ciyeyi organizaciyi zhurnalu Peravyasla Tut v 1923 opublikuvav svij programnij tvir v rusli progresivnoyi ideologiyi studentskogo ruhu U sprave acenki bealruskaga adradzhennya U 1924 obranij delegatom na yevropejskij z yizd studentiv u Varshavi de domigsya prijomu biloruskogo studentskogo zemlyactva Chehoslovachchini v chleni ciyeyi organizaciyi U 1926 yak redaktor zhurnalu Pramen poyihav do Minska shobi vzyati uchast u naukovij konferenciyi z reformi biloruskogo pravopisu Nezabarom prijnyav radyanske gromadyanstvo i zalishivsya pracyuvati v gazeti Zvyazda Vhodiv u literaturne ob yednannya Maladnyak zvidki pishov u 1927 roci i stav chlenom drugogo ob yednannya U 1928 perejshov na robotu v Minskij muzichnij tehnikum Podruzhivsya z muzikoznavcem Yulianom Drejzinom dopomig pereklasti na bilorusku movu i postaviti silami studentiv operu Faust Pracyuvav perekladachem Biloruskogo derzhavnogo kino 19 lipnya 1930 zaareshtovanij pid Minskom GPU Bilorusi u spravi Spilki vizvolennya Bilorusi Pid chas obshuku na kvartiri u nogo zabrali 27 knig bagato listiv i rukopisiv Ne viznav sebe vinnim Uhvaloyu kolegiyi OGPU vid 10 kvitnya 1931 zasudzhenij na 5 rokiv zaslannya yake vidbuvav v Urzhumi Kirovskoyi oblasti Zhiv u rodini I i Ye Derankovih buv vikladachem literaturi v medichnomu tehnikumi za sumisnictvom zastupnikom direktora z gospodarskoyi roboti Pomer vid tuberkulozu Pohovanij na miscevomu kladovishi Hotiv buti pohovanim u Vilnyusi misti yake duzhe lyubiv Reabilitovanij 19 veresnya 1960 Sudovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu Bilorusi TvorchistTvorchist V Zhilki yaskravo vidobrazhaye svitoglyadnu evolyuciyu progresivnoyi inteligenciyi ideologichnogo avangardu nacionalno vizvolnogo ruhu Zahidnoyi Bilorusi 1920 h rokiv Yak tvorec vin vidnovlyuvav tradiciyi yevropejskogo romantizmu perekladi z G Ibsena A Mickevicha Sh Bodlera vikoristovuvav dosyagnennya avangardistskoyi poeziyi Chehoslovachchini i Polshi Yi Volker B Esenskij pozitivno ocinyuvav dosvid poetiv V Dubovki i Ya Pushchi Vid romantikiv i neoromantikiv perejnyav i osmislyuvav u konteksti biloruskogo vizvolnogo ruhu ideyu pro silu krasi Da Persi Sheli Nyama zbavennya Tvae blakitnasci nyazmenny i insh Drukuvatisya pochav u 1920 U Vilnyusi vijshli okremimi vidannyami poema Uyaylenne 1923 i zbirka virshiv Na rostani 1924 U Minsku buli vidani zbirki Z palyoy Zahodnyaj Belarusi 1927 Vershy 1970 Pozhni virshi perekladi kritichni statti 1986 Pereklav Slova pra Yakuba Shelyu B Yasenskogo 1932 a takozh okremi tvori A Mickevicha G Ibsena Sh Bodlera I Volkera ta insh LitaraturaKalesnik U Vetrazi Adyseya 15 bereznya 2017 u Wayback Machine Syamyonava A I Mensk Mastackaya litaratura 1977 315 s 2000 as Kalesnik U A Zhylka Uladzimir Belaruskiya pismenniki Biyabibliyagr sloyn U 6 t T 2 Verabej Ivanoy In t lit imya Ya Kupaly AN Respubliki Belarus Belarus Encykl Pad red A V Maldzisa Redkal I E Bagdanovich i insh Mn BelEn 1993 S 464 467 541 s ISBN 5 85700 075 0 Uladzimir Zhylka Belaruskiya pismenniki 1917 1990 Davednik Sklad A K Gardzicki Nav red A L Verabej Mn Mastackaya litaratura 1994 653 s il ISBN 5 340 00709 X PosilannyaBelaruski Knigazbor Uladzimer Zhylka Vybranyya tvory 27 lyutogo 2019 u Wayback Machine Uladzimer Zhylka 8 bereznya 2019 u Wayback Machine na Belaruskaj Palichcy PrimitkiMarakoy L U Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 1 Mn 2003 ISBN 985 6374 04 9