Весе́лий Поді́л (колишні Родзянки і Паніванівка) — село в Україні, у Семенівській селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 1196 осіб. Колишній центр Веселоподільської сільської ради.
село Веселий Поділ | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Кременчуцький район |
Громада | Семенівська селищна громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 1196 |
Поштовий індекс | 38250 |
Телефонний код | +380 5341 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°35′51″ пн. ш. 33°15′36″ сх. д. / 49.59750° пн. ш. 33.26000° сх. д.Координати: 49°35′51″ пн. ш. 33°15′36″ сх. д. / 49.59750° пн. ш. 33.26000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 89 м |
Водойми | р. Крива Руда |
Відстань до районного центру | 6 км |
Найближча залізнична станція | Веселий Поділ |
Відстань до залізничної станції | 7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38200, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с-ще Семенівка, вул. Незалежності, буд. 44 |
Карта | |
Веселий Поділ | |
Веселий Поділ | |
Мапа | |
Веселий Поділ у Вікісховищі |
Географія
Село Веселий Поділ розташоване на правому березі річки Хорол, в місці впадання в неї річки Крива Руда. Вище за течією примикає село Вереміївка, нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Чаплинці, на протилежному березі — село Тройняки, вище за течією річки Крива Руда примикає село Паніванівка. Річки в цьому місці сильно заболочені. На схід від села розташований ландшафтний заказник «Острів».
Історія
Село засновано на території Хорольської сотні. Історія села розпочинається в кінці XVII — на початку XVIII століття, коли місцева козацька старшина, зосередивши в своїх руках основні адміністративні і судові посади, придбала великі земельні володіння. Старшина привласнювала і козацькі землі.
Так, вдова Хорольського сотника Степана Васильовича Родзянка Пелагея 3.Х 1743 року одержала царську грамоту за службу свого чоловіка на такі маєтності: село Єньки, Хвощівку і
...слободку Родзянковскую, поселенную на купленом грунте при хуторе. |
Вона одержала також право на частину прибутків з водяних млинів, що стояли на річках Хоролі та Пслі під Білоцерківкою і Балаклеєю. За нею було в Єньках 67 хат, у Хвощівці — 63, на Єньківський каплиці — 2, у Хоролі — 36 і Родзянках — 61 хата (1760). Ця слобідка Родзянки, яка належала до Хорольської сотні Миргородського полку, й була майбутнім селом Веселий Поділ.
В офіційних довідниках за 1863 рік — село Родзянки. Серед місцевого населення поширені дві версії назви села: природні особливості місцевості, — низовина поблизу річки, здавна прийнято називати «поділ». Відносно слова «Веселий» у місцевого населення укорінилась впевненість, що в назву села воно ввійшло в зв'язку з тим, що в давнину молоді дівчата і жінки в цій місцевості дуже любили носити гарно вишиті фарбованими нитками сорочки (особливо їх рукава і . Звідси ніби і пішла назва «Веселий Поділ». Друге припущення — після смерті поміщика Гаврила Родзянка його сини Аркадій і Платон вирішили поділити між собою землю і майно батька. Розподіл (поділ) відбувсь мирно і взаємовигідно, без сварок. Під кінець був влаштований великий бенкет, який закінчився дуже весело. Звідси ніби і пішла назва села «Веселий Поділ». Правдоподібнішим, безумовно, слід вважати перше припущення, адже воно зв'язане з природними особливостями місцевості і народними звичаями, яких ще дотримуються тут і зараз.
Сини Степана і Пелагеї Родзянків: Веремій, Семен, Василь, Іван (старший) та Іван (молодший) одержали великі земельні наділи і маєтки: Веремій вчився в Київській академії (1737). У 1755 році він разом з іншими братами одержав універсал гетьмана Розумовського на 49 дворів у селах Тройняках, Бакумівці, Княжій Луці (Хорольської сотні) і в селі Опанасівці (Сорочинської сотні); за ними також було в Хоролі 33 хати (1760).
Іван (старший) з 1738 року був Гадяцьким полковим суддею; серед інших він підписав чолобитну про затвердження в гетьмани Розумовського. За ним в Хоролі було 20 хат і на хуторі біля річки Кривої Руди — 15 хат (1760).
Семен (народився близько 1721 року) оселився в Семенівці, і, як гадають, поклав початок селища Семенівки. Він був спочатку Миргородським (1752), а потім Гадяцьким полковим осавулом (1755).
На 1781 рік село належало до Хорольської сотні Голтвянського повіту Київського намісництва; мало 142 хати посполитих та підсусідків. Господарем села Родзянок (Веселого Подолу) став брат Семена — Василь Степанович Родзянко (народився 1727), що жив у Хоролі і обіймав посаду бунчукового товариша. На 1787 рік він мав у Веселому Подолі 882 душі (446 душ чоловічої статі), Василівці — 590, Заїчинцях — 435, Хоролі — 238, Вишняках — 40 і т. д., а всього — 2840 душ та за його дружиною Ганною Бороздною було приданого 188 душ.
Після смерті Василя Родзянки маєтності у Веселому Подолі переходять до його сина Гаврила Родзянки (народився близько 1751-54 рр.), який був колезьким радником (1802). За ним у Веселому Подолі було 998 душ, Заїчинцях — 592, Хвощівці — 66, Вишняках — 17, Горбах — 289, Сидорах — 251, а всього з іншими селами та хуторами за даними 1800 року — 2489 душ. У Гаврила Родзянки було чотири сини і чотири дочки. Його сини Аркадій та Платон Родзянки мали маєтки у Веселому Подолі, одержані в спадщину від батька.
Аркадій Родзянко (1798–1846 рр.) виховувався в Московському університетському благородному пансіонаті; мав чин капітана, у 1821 році пішов у відставку і повів життя багатого поміщика в своєму маєтку в Веселому Подолі, де мав 522 душі кріпаків (1837 рік). Він був поетом, що в своїх віршах в основному оспівував «сократичну любов»; писав і сатиричні вірші, перекладав також деякі твори російських поетів на французьку мову. Але дослідник творчості А.Родзянки професор М. Ф. Сумцов указує, що Родзянко був «очень маленькой литературной величиной».
Платон Родзянко (народився у 1802) одержав у спадщину 786 душ кріпаків у Веселому Подолі; до цього він купив тут та в селі Глибокому 148 душ (1832), крім того, одержав у спадщину в Хорольському повіті 228 чоловік та купив там же 346 чоловік (1846). П.Родзянко був предводителем дворянства Хорольського повіту і мав близько 4000 десятин землі. У нього було 3 сини та 4 дочки. З них Андрій (народився у 1839) закінчив Київський університет; займав посаду статського радника.
Після скасування кріпацтва у 1861 році значна частина селян Веселого Подолу йшла до поміщика на відробітки, які були надзвичайно різноманітними; селяни йшли також в міста, ставали чорноробами. Поміщицьке господарство Родзянків у Веселому Подолі було поширене і в таких галузях, як селітряне виробництво і винокуріння, які були розпочаті Платоном Родзянком. Уже з початком виробництва в 1845 році селітряний завод виробляв продукції на 2500 карбованців на рік, яка здавалася Шостинському пороховому заводові. До нашого часу ще збереглися селітряниці — бурти у вигляді насипів на околицях селищ, де було поставлено виробництво селітри, у тому числі і біля Веселого Подолу. Добування селітри буртовим способом полягало в тому, що в бурти (купи) насипали поташ, вапно, гній, землю і закопували ще на 3-5 років. Коли суміш набувала певних фізико-хімічних властивостей. її промивали водою, обробляли поташем і з розчину шляхом випаровування добували селітру.
Продукція винокурних заводів Родзянків споживалася на місці, а також вивозилася в інші місця губернії. Родзянки розводили великі табуни коней, які збували у воєнне відомство. Їх кінні заводи були в Семенівці і в Горбах.
У селі на 1859 було 256 дворів, 1486 жителів. За даними 1863 року Веселий Поділ був волосним центром, до якого належало 6 сільських населених пунктів, з числом ревізьких селян по волості — 911. В цьому ж році Веселий Поділ мав 256 дворів, 1422 душі населення, три винокурні та селітряний завод, дерев'яну Свято-духівську церкву (1840). В той же час в Семенівці було всього 100 дворів з населенням 801 душа, дерев'яна церква; в Очеретуватому — 140 дворів з населенням 937 душ.
Численний рід Родзянків мав у своїх володіннях велику кількість кріпацьких сіл, які в більшості називалися по імені чи прізвищу їх перших володарів. Так, першим господарем Василівки був Василь Родзянко, Вереміївки — Веремій Родзянко і т. д. Хорольські магнати Родзянки мали володіння також і в інших губерніях царської Росії. Село Родзянки було також на Катеринославщині в Олександріївському повіті, де після розподілу маєтків у 1820 році І. Ф. Родзянко одержав 2050 десятин землі. Російський політичний діяч, катеринославський поміщик Михайло Володимирович Родзянко (1859–1923 рр.), що був головою третьої та четвертої Державної Думи (1911–1917 рр.), теж походив з старовинного роду Родзянків, що жили в Хоролі. Його батько — великий поміщик Володимир Родзянко з братом мали в Новомосковському повіті на Катеринославщині 1040 кріпаків і 17000 десятин землі (1853).
За переписом 1885 село входило до Семенівської волості, налічувало 205 господарств, 1204 жителів, відкрито двокласне земське училище. На 1900 рік у селі — 254 двори, 1457 жителів. 1905 року в Веселому Подолі було придушене повстання селян. За даними перепису 1910 у селі — 245 дворів, 1483 жителів.
Останній з поміщиків Веселого Подолу Андрій Платонович Родзянко мав 5500 десятин землі, у селі була його економія, мав цегельний завод. Влітку А.Родзянко перебував у своєму маєтку в Веселому Подолі, а зимою жив у Петербурзі, де мав декілька власних великих будинків.
Природні багатства й чудові пейзажі навколо села Веселого Подолу спонукали оселитися тут також князя Олександра Мещерського (народився 1822). Багато обставлений палац Мещерських у Веселому Подолі був збудований в готичному стилі і мав 54 кімнати.
Радянська влада розпочалась в січні 1918.
З 1924 у колишньому маєтку Родзянків працювала дослідно-селекційна станція. 1926 — 463 господарства, 2205 ж.
1928 комуністична влада почала готувати ґрунт для організації Голодомору. Створено ТСОЗи «Іскра життя» і «Червоне поле», 1930 — «Червоний шлях» і «Шлях до соціалізму», які пізніше об'єднали в сільсько-господарську артіль «Комунар». 1929 організовано Веселоподільську МТС. Контролюючи все їстівне, влада вдалася до терору голодом. Більшість жертв у селі припали на 1932 та 1933 рік.
Під час німецької окупації (12.ІХ 1941—23.ІХ 1943) розстріляли 2 комуністів, до Німеччини на роботу виїхали 46 чоловік.
З 1962 у селі — колгосп ім. І. В. Мічуріна (зерново-буряківничого напряму, тваринництво); дослідно-селекційна станція, Семенівське міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини, Семенівський міжколгоспний комбікормовий завод, філія «Райсільгоспхімії», сільське споживче товариство, будинок побуту, дільнична лікарня, аптека, 3 дитсадки, Будинок культури (450 місць), бібліотека (14 021 одиниць збірки), клуб і бібіліотека дослідно-селекційної станції, дві кіноустановки, відділення зв'язку, Веселоподільський парк.
На 1990 рік у Великому Подолі 1983 жителів.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Семенівської селищної міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Семенівського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530823, розташована у приміщенні сільської ради.
- Результати
- зареєстровано 794 виборці, явка 65,24%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 43,39%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,79%, за Аграрну партію України — 9,14%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Фахраддін Мухтаров (самовисування) — 36,47%, за Анастасію Ляшенко (Слуга народу) — 23,53%, за Олексія Баганця (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 15,49%.
Економіка
- Веселоподільський цукровий завод, ВАТ.
- Веселоподільський хлібоприймальне підприємство.
- ТОВ «Семенівське аграрне об'єднання».
Об'єкти соціальної сфери
- Школа № 1
- Школа № 2
Відомі люди
У Веселому Подолі народилися:
- Аполлонов Іван Григорович — український художник декоративно-ужиткового мистецтва (художнє скло).
- Леонід Іванович Глібов — український письменник, автор відомих байок і ліричних поезій;
- Корогод Борис Леонідович (1935—2017) — український історик;
- — господарник у системі комуністичних трудових таборів (колгосп);
- Симоненко Олександр Володимирович (24 серпня 1950) — археолог;
- Павліченко Іван Пилипович, 1905 — жертва сталінського терору. Заарештований 4 листопада 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 5 квітня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 12 листопада 1992 р.
- Черевко Дмитро Іванович (1887-?) - підпоручник Запорізького корпусу, комендант станції Запоріжжя-1 у квітні 1918. В 1920 емігрував до Румунії.
- Шульга Володимир Олександрович — молодший сержант ЗСУ, загинув під селом Логвинове, Артемівський район.
- Шудря Микола Архипович — український письменник, кінодраматург, журналіст, перекладач. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка 1991 р. (разом із В. Костенком, Р. Сергієнком, О. Ковалем) за художньо-документальні фільми «Відкрий себе», «Тарас» Української студії хронікально-документальних фільмів. Заслужений діяч України (2006).
Веселий Поділ відвідували:
- Пушкін Олександр Сергійович — 2 серпня 1824 року проїздом з Одеси. У той час на вимогу князя Воронцова було видано царський наказ про вислання Пушкіна з Одеси в Псковську губернію. Проживши рік в Одесі, Пушкін покинув місто і по маршруту Херсон — — Крюків — Кременчук рушив на північ. По поштовому тракту Кременчук — Хорол Пушкін зупинився в Семенівці. Залишивши тут свого слугу Микиту Козлова, з нудьги і великої втоми заїхав у маєток Аркадія Родзянки у Веселий Поділ. Про це пізніше так розповідала його знайома : «А. Г. Родзянко имел счастье принимать Пушкина у себя в деревне, Полтавской губернии, Хорольского уезда. Пушкин, возвращаясь (из Одессы), прискакал к нему с ближней станции верхом, без седла, на почтовой лощади, у хомуте».
- Шевченко Тарас Григорович — 22 липня 1845 на Ільїнському ярмарку в Ромнах познайомився з А. Родзянком і разом з ним виїхав до Веселого Подолу. Тут він пробув кілька днів, намалював портрет сина А. Родзянки — Гаврила у білій сорочці, у смушевій шапці. В лівій руці у нього люлька, у правій — тримає яблуко. Цей невеликий акварельний малюнок зберігається зараз у Державному музеї Т. Г. Шевченка АН України у Києві. Тут зберігається також його малюнок «Василівці», де побував Т. Шевченко в 1845 році. З Веселого Подолу виїжджав у розташовані поблизу села Вишняки, Платонівку, Заїчинці, а також у Хорол, де описав історичні пам'ятники. Перебуваючи у Веселому Подолі Т. Г. Шевченко малював краєвиди, записував зразки народної творчості, нотував матеріал археографічного характеру, викладений ним в «Археологічних нотатках». Згадка про село є в повісті «Наймичка» і в «Щоденнику». Під час перебування у Веселому Подолі Шевченко познайомився з чеським композитором Єдлічкою Алоїзом, — учителем музики у Родзянків, розпитував його про гусистів, про Прагу, давав йому читати свої вірші. Зібрані матеріали Шевченко використає для написання поеми «Єретик»(«Іван Гус»).
Пам'ятники
- Пам'ятник-погруддя Л. І. Глібова, парк ім. Глібова
- Пам’ятник-бюст І.В.Мічуріну (демонтовано)
- Братська могила радянських воїнів, пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам
1957 року до 130-річчя з дня народження у Веселому Подолі споруджено пам'ятник славетному байкареві Леоніду Глібову.
1967 — відкрито пам'ятники І.Мічуріну. Демонтовано 1 березня 2023 року у рамках дерусифікації.
Встановлено надгробки на братській могилі солдатів, загиблих у боях за село, та пам'ятник односельцям, які загинули (159 чол.) під час Другої світової війни.
Також
Галерея
- Парк Глібова
- Сільська рада
- Дитячий садочок
- Школа
Примітки
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.
- Щоденник Павла Дерев'янка Ч.2/5 1917-1918 Камча для червоного терориста. Коб-волиняни.Дівчата-квітки (укр.), процитовано 29 листопада 2023
- Шульга Володимир Олександрович. semenivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 5 квітня 2024.
- У Семенівській громаді Кременчуцького району демонтували російський комуністичний маркер — пам’ятник-погруддя сталіністу Мічуріну. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 12 березня 2023.
Джерело
- За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — .
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (січень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Veselij Podil Vese lij Podi l kolishni Rodzyanki i Panivanivka selo v Ukrayini u Semenivskij selishnij gromadi Kremenchuckogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 1196 osib Kolishnij centr Veselopodilskoyi silskoyi radi selo Veselij Podil Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Kremenchuckij rajon Gromada Semenivska selishna gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 1196 Poshtovij indeks 38250 Telefonnij kod 380 5341 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 35 51 pn sh 33 15 36 sh d 49 59750 pn sh 33 26000 sh d 49 59750 33 26000 Koordinati 49 35 51 pn sh 33 15 36 sh d 49 59750 pn sh 33 26000 sh d 49 59750 33 26000 Serednya visota nad rivnem morya 89 m Vodojmi r Kriva Ruda Vidstan do rajonnogo centru 6 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Veselij Podil Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 7 km Misceva vlada Adresa radi 38200 Poltavska obl Kremenchuckij r n s she Semenivka vul Nezalezhnosti bud 44 Karta Veselij Podil Veselij Podil Mapa Veselij Podil u VikishovishiGeografiyaSelo Veselij Podil roztashovane na pravomu berezi richki Horol v misci vpadannya v neyi richki Kriva Ruda Vishe za techiyeyu primikaye selo Veremiyivka nizhche za techiyeyu na vidstani 4 5 km roztashovane selo Chaplinci na protilezhnomu berezi selo Trojnyaki vishe za techiyeyu richki Kriva Ruda primikaye selo Panivanivka Richki v comu misci silno zabolocheni Na shid vid sela roztashovanij landshaftnij zakaznik Ostriv IstoriyaSelo zasnovano na teritoriyi Horolskoyi sotni Istoriya sela rozpochinayetsya v kinci XVII na pochatku XVIII stolittya koli misceva kozacka starshina zoseredivshi v svoyih rukah osnovni administrativni i sudovi posadi pridbala veliki zemelni volodinnya Starshina privlasnyuvala i kozacki zemli Tak vdova Horolskogo sotnika Stepana Vasilovicha Rodzyanka Pelageya 3 H 1743 roku oderzhala carsku gramotu za sluzhbu svogo cholovika na taki mayetnosti selo Yenki Hvoshivku i slobodku Rodzyankovskuyu poselennuyu na kuplenom grunte pri hutore Vona oderzhala takozh pravo na chastinu pributkiv z vodyanih mliniv sho stoyali na richkah Horoli ta Psli pid Bilocerkivkoyu i Balakleyeyu Za neyu bulo v Yenkah 67 hat u Hvoshivci 63 na Yenkivskij kaplici 2 u Horoli 36 i Rodzyankah 61 hata 1760 Cya slobidka Rodzyanki yaka nalezhala do Horolskoyi sotni Mirgorodskogo polku j bula majbutnim selom Veselij Podil V oficijnih dovidnikah za 1863 rik selo Rodzyanki Sered miscevogo naselennya poshireni dvi versiyi nazvi sela prirodni osoblivosti miscevosti nizovina poblizu richki zdavna prijnyato nazivati podil Vidnosno slova Veselij u miscevogo naselennya ukorinilas vpevnenist sho v nazvu sela vono vvijshlo v zv yazku z tim sho v davninu molodi divchata i zhinki v cij miscevosti duzhe lyubili nositi garno vishiti farbovanimi nitkami sorochki osoblivo yih rukava i Zvidsi nibi i pishla nazva Veselij Podil Druge pripushennya pislya smerti pomishika Gavrila Rodzyanka jogo sini Arkadij i Platon virishili podiliti mizh soboyu zemlyu i majno batka Rozpodil podil vidbuvs mirno i vzayemovigidno bez svarok Pid kinec buv vlashtovanij velikij benket yakij zakinchivsya duzhe veselo Zvidsi nibi i pishla nazva sela Veselij Podil Pravdopodibnishim bezumovno slid vvazhati pershe pripushennya adzhe vono zv yazane z prirodnimi osoblivostyami miscevosti i narodnimi zvichayami yakih she dotrimuyutsya tut i zaraz Sini Stepana i Pelageyi Rodzyankiv Veremij Semen Vasil Ivan starshij ta Ivan molodshij oderzhali veliki zemelni nadili i mayetki Veremij vchivsya v Kiyivskij akademiyi 1737 U 1755 roci vin razom z inshimi bratami oderzhav universal getmana Rozumovskogo na 49 dvoriv u selah Trojnyakah Bakumivci Knyazhij Luci Horolskoyi sotni i v seli Opanasivci Sorochinskoyi sotni za nimi takozh bulo v Horoli 33 hati 1760 Ivan starshij z 1738 roku buv Gadyackim polkovim suddeyu sered inshih vin pidpisav cholobitnu pro zatverdzhennya v getmani Rozumovskogo Za nim v Horoli bulo 20 hat i na hutori bilya richki Krivoyi Rudi 15 hat 1760 Semen narodivsya blizko 1721 roku oselivsya v Semenivci i yak gadayut poklav pochatok selisha Semenivki Vin buv spochatku Mirgorodskim 1752 a potim Gadyackim polkovim osavulom 1755 Na 1781 rik selo nalezhalo do Horolskoyi sotni Goltvyanskogo povitu Kiyivskogo namisnictva malo 142 hati pospolitih ta pidsusidkiv Gospodarem sela Rodzyanok Veselogo Podolu stav brat Semena Vasil Stepanovich Rodzyanko narodivsya 1727 sho zhiv u Horoli i obijmav posadu bunchukovogo tovarisha Na 1787 rik vin mav u Veselomu Podoli 882 dushi 446 dush cholovichoyi stati Vasilivci 590 Zayichincyah 435 Horoli 238 Vishnyakah 40 i t d a vsogo 2840 dush ta za jogo druzhinoyu Gannoyu Borozdnoyu bulo pridanogo 188 dush Pislya smerti Vasilya Rodzyanki mayetnosti u Veselomu Podoli perehodyat do jogo sina Gavrila Rodzyanki narodivsya blizko 1751 54 rr yakij buv kolezkim radnikom 1802 Za nim u Veselomu Podoli bulo 998 dush Zayichincyah 592 Hvoshivci 66 Vishnyakah 17 Gorbah 289 Sidorah 251 a vsogo z inshimi selami ta hutorami za danimi 1800 roku 2489 dush U Gavrila Rodzyanki bulo chotiri sini i chotiri dochki Jogo sini Arkadij ta Platon Rodzyanki mali mayetki u Veselomu Podoli oderzhani v spadshinu vid batka Arkadij Rodzyanko 1798 1846 rr vihovuvavsya v Moskovskomu universitetskomu blagorodnomu pansionati mav chin kapitana u 1821 roci pishov u vidstavku i poviv zhittya bagatogo pomishika v svoyemu mayetku v Veselomu Podoli de mav 522 dushi kripakiv 1837 rik Vin buv poetom sho v svoyih virshah v osnovnomu ospivuvav sokratichnu lyubov pisav i satirichni virshi perekladav takozh deyaki tvori rosijskih poetiv na francuzku movu Ale doslidnik tvorchosti A Rodzyanki profesor M F Sumcov ukazuye sho Rodzyanko buv ochen malenkoj literaturnoj velichinoj Platon Rodzyanko narodivsya u 1802 oderzhav u spadshinu 786 dush kripakiv u Veselomu Podoli do cogo vin kupiv tut ta v seli Glibokomu 148 dush 1832 krim togo oderzhav u spadshinu v Horolskomu poviti 228 cholovik ta kupiv tam zhe 346 cholovik 1846 P Rodzyanko buv predvoditelem dvoryanstva Horolskogo povitu i mav blizko 4000 desyatin zemli U nogo bulo 3 sini ta 4 dochki Z nih Andrij narodivsya u 1839 zakinchiv Kiyivskij universitet zajmav posadu statskogo radnika Pislya skasuvannya kripactva u 1861 roci znachna chastina selyan Veselogo Podolu jshla do pomishika na vidrobitki yaki buli nadzvichajno riznomanitnimi selyani jshli takozh v mista stavali chornorobami Pomishicke gospodarstvo Rodzyankiv u Veselomu Podoli bulo poshirene i v takih galuzyah yak selitryane virobnictvo i vinokurinnya yaki buli rozpochati Platonom Rodzyankom Uzhe z pochatkom virobnictva v 1845 roci selitryanij zavod viroblyav produkciyi na 2500 karbovanciv na rik yaka zdavalasya Shostinskomu porohovomu zavodovi Do nashogo chasu she zbereglisya selitryanici burti u viglyadi nasipiv na okolicyah selish de bulo postavleno virobnictvo selitri u tomu chisli i bilya Veselogo Podolu Dobuvannya selitri burtovim sposobom polyagalo v tomu sho v burti kupi nasipali potash vapno gnij zemlyu i zakopuvali she na 3 5 rokiv Koli sumish nabuvala pevnih fiziko himichnih vlastivostej yiyi promivali vodoyu obroblyali potashem i z rozchinu shlyahom viparovuvannya dobuvali selitru Produkciya vinokurnih zavodiv Rodzyankiv spozhivalasya na misci a takozh vivozilasya v inshi miscya guberniyi Rodzyanki rozvodili veliki tabuni konej yaki zbuvali u voyenne vidomstvo Yih kinni zavodi buli v Semenivci i v Gorbah U seli na 1859 bulo 256 dvoriv 1486 zhiteliv Za danimi 1863 roku Veselij Podil buv volosnim centrom do yakogo nalezhalo 6 silskih naselenih punktiv z chislom revizkih selyan po volosti 911 V comu zh roci Veselij Podil mav 256 dvoriv 1422 dushi naselennya tri vinokurni ta selitryanij zavod derev yanu Svyato duhivsku cerkvu 1840 V toj zhe chas v Semenivci bulo vsogo 100 dvoriv z naselennyam 801 dusha derev yana cerkva v Ocheretuvatomu 140 dvoriv z naselennyam 937 dush Chislennij rid Rodzyankiv mav u svoyih volodinnyah veliku kilkist kripackih sil yaki v bilshosti nazivalisya po imeni chi prizvishu yih pershih volodariv Tak pershim gospodarem Vasilivki buv Vasil Rodzyanko Veremiyivki Veremij Rodzyanko i t d Horolski magnati Rodzyanki mali volodinnya takozh i v inshih guberniyah carskoyi Rosiyi Selo Rodzyanki bulo takozh na Katerinoslavshini v Oleksandriyivskomu poviti de pislya rozpodilu mayetkiv u 1820 roci I F Rodzyanko oderzhav 2050 desyatin zemli Rosijskij politichnij diyach katerinoslavskij pomishik Mihajlo Volodimirovich Rodzyanko 1859 1923 rr sho buv golovoyu tretoyi ta chetvertoyi Derzhavnoyi Dumi 1911 1917 rr tezh pohodiv z starovinnogo rodu Rodzyankiv sho zhili v Horoli Jogo batko velikij pomishik Volodimir Rodzyanko z bratom mali v Novomoskovskomu poviti na Katerinoslavshini 1040 kripakiv i 17000 desyatin zemli 1853 Za perepisom 1885 selo vhodilo do Semenivskoyi volosti nalichuvalo 205 gospodarstv 1204 zhiteliv vidkrito dvoklasne zemske uchilishe Na 1900 rik u seli 254 dvori 1457 zhiteliv 1905 roku v Veselomu Podoli bulo pridushene povstannya selyan Za danimi perepisu 1910 u seli 245 dvoriv 1483 zhiteliv Ostannij z pomishikiv Veselogo Podolu Andrij Platonovich Rodzyanko mav 5500 desyatin zemli u seli bula jogo ekonomiya mav cegelnij zavod Vlitku A Rodzyanko perebuvav u svoyemu mayetku v Veselomu Podoli a zimoyu zhiv u Peterburzi de mav dekilka vlasnih velikih budinkiv Prirodni bagatstva j chudovi pejzazhi navkolo sela Veselogo Podolu sponukali oselitisya tut takozh knyazya Oleksandra Mesherskogo narodivsya 1822 Bagato obstavlenij palac Mesherskih u Veselomu Podoli buv zbudovanij v gotichnomu stili i mav 54 kimnati Radyanska vlada rozpochalas v sichni 1918 Z 1924 u kolishnomu mayetku Rodzyankiv pracyuvala doslidno selekcijna stanciya 1926 463 gospodarstva 2205 zh 1928 komunistichna vlada pochala gotuvati grunt dlya organizaciyi Golodomoru Stvoreno TSOZi Iskra zhittya i Chervone pole 1930 Chervonij shlyah i Shlyah do socializmu yaki piznishe ob yednali v silsko gospodarsku artil Komunar 1929 organizovano Veselopodilsku MTS Kontrolyuyuchi vse yistivne vlada vdalasya do teroru golodom Bilshist zhertv u seli pripali na 1932 ta 1933 rik Pid chas nimeckoyi okupaciyi 12 IH 1941 23 IH 1943 rozstrilyali 2 komunistiv do Nimechchini na robotu viyihali 46 cholovik Z 1962 u seli kolgosp im I V Michurina zernovo buryakivnichogo napryamu tvarinnictvo doslidno selekcijna stanciya Semenivske mizhgospodarske pidpriyemstvo po virobnictvu yalovichini Semenivskij mizhkolgospnij kombikormovij zavod filiya Rajsilgosphimiyi silske spozhivche tovaristvo budinok pobutu dilnichna likarnya apteka 3 ditsadki Budinok kulturi 450 misc biblioteka 14 021 odinic zbirki klub i bibilioteka doslidno selekcijnoyi stanciyi dvi kinoustanovki viddilennya zv yazku Veselopodilskij park Na 1990 rik u Velikomu Podoli 1983 zhiteliv 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Semenivskoyi selishnoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Semenivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Kremenchuckogo rajonu PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 530823 roztashovana u primishenni silskoyi radi Rezultati zareyestrovano 794 viborci yavka 65 24 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 43 39 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 14 79 za Agrarnu partiyu Ukrayini 9 14 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Fahraddin Muhtarov samovisuvannya 36 47 za Anastasiyu Lyashenko Sluga narodu 23 53 za Oleksiya Bagancya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 15 49 EkonomikaVeselopodilskij cukrovij zavod VAT Veselopodilskij hliboprijmalne pidpriyemstvo TOV Semenivske agrarne ob yednannya Ob yekti socialnoyi sferiShkola 1 Shkola 2Vidomi lyudiU Veselomu Podoli narodilisya Apollonov Ivan Grigorovich ukrayinskij hudozhnik dekorativno uzhitkovogo mistectva hudozhnye sklo Leonid Ivanovich Glibov ukrayinskij pismennik avtor vidomih bajok i lirichnih poezij Korogod Boris Leonidovich 1935 2017 ukrayinskij istorik gospodarnik u sistemi komunistichnih trudovih taboriv kolgosp Simonenko Oleksandr Volodimirovich 24 serpnya 1950 arheolog Pavlichenko Ivan Pilipovich 1905 zhertva stalinskogo teroru Zaareshtovanij 4 listopada 1937 r Zasudzhenij Poltavskim oblasnim sudom 5 kvitnya 1938 r za st 54 10 ch 1 KK URSR do 6 rokiv pozbavlennya voli z porazkoyu v pravah na 3 roki Reabilitovanij Generalnoyu prokuraturoyu Ukrayini 12 listopada 1992 r Cherevko Dmitro Ivanovich 1887 pidporuchnik Zaporizkogo korpusu komendant stanciyi Zaporizhzhya 1 u kvitni 1918 V 1920 emigruvav do Rumuniyi Shulga Volodimir Oleksandrovich molodshij serzhant ZSU zaginuv pid selom Logvinove Artemivskij rajon Shudrya Mikola Arhipovich ukrayinskij pismennik kinodramaturg zhurnalist perekladach Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni T G Shevchenka 1991 r razom iz V Kostenkom R Sergiyenkom O Kovalem za hudozhno dokumentalni filmi Vidkrij sebe Taras Ukrayinskoyi studiyi hronikalno dokumentalnih filmiv Zasluzhenij diyach Ukrayini 2006 Veselij Podil vidviduvali Pushkin Oleksandr Sergijovich 2 serpnya 1824 roku proyizdom z Odesi U toj chas na vimogu knyazya Voroncova bulo vidano carskij nakaz pro vislannya Pushkina z Odesi v Pskovsku guberniyu Prozhivshi rik v Odesi Pushkin pokinuv misto i po marshrutu Herson Kryukiv Kremenchuk rushiv na pivnich Po poshtovomu traktu Kremenchuk Horol Pushkin zupinivsya v Semenivci Zalishivshi tut svogo slugu Mikitu Kozlova z nudgi i velikoyi vtomi zayihav u mayetok Arkadiya Rodzyanki u Veselij Podil Pro ce piznishe tak rozpovidala jogo znajoma A G Rodzyanko imel schaste prinimat Pushkina u sebya v derevne Poltavskoj gubernii Horolskogo uezda Pushkin vozvrashayas iz Odessy priskakal k nemu s blizhnej stancii verhom bez sedla na pochtovoj loshadi u homute Shevchenko Taras Grigorovich 22 lipnya 1845 na Ilyinskomu yarmarku v Romnah poznajomivsya z A Rodzyankom i razom z nim viyihav do Veselogo Podolu Tut vin probuv kilka dniv namalyuvav portret sina A Rodzyanki Gavrila u bilij sorochci u smushevij shapci V livij ruci u nogo lyulka u pravij trimaye yabluko Cej nevelikij akvarelnij malyunok zberigayetsya zaraz u Derzhavnomu muzeyi T G Shevchenka AN Ukrayini u Kiyevi Tut zberigayetsya takozh jogo malyunok Vasilivci de pobuvav T Shevchenko v 1845 roci Z Veselogo Podolu viyizhdzhav u roztashovani poblizu sela Vishnyaki Platonivku Zayichinci a takozh u Horol de opisav istorichni pam yatniki Perebuvayuchi u Veselomu Podoli T G Shevchenko malyuvav krayevidi zapisuvav zrazki narodnoyi tvorchosti notuvav material arheografichnogo harakteru vikladenij nim v Arheologichnih notatkah Zgadka pro selo ye v povisti Najmichka i v Shodenniku Pid chas perebuvannya u Veselomu Podoli Shevchenko poznajomivsya z cheskim kompozitorom Yedlichkoyu Aloyizom uchitelem muziki u Rodzyankiv rozpituvav jogo pro gusistiv pro Pragu davav jomu chitati svoyi virshi Zibrani materiali Shevchenko vikoristaye dlya napisannya poemi Yeretik Ivan Gus Pam yatnikiPam yatnik pogruddya L I Glibova park im Glibova Pam yatnik byust I V Michurinu demontovano Bratska mogila radyanskih voyiniv pam yatnij znak poleglim voyinam zemlyakam 1957 roku do 130 richchya z dnya narodzhennya u Veselomu Podoli sporudzheno pam yatnik slavetnomu bajkarevi Leonidu Glibovu 1967 vidkrito pam yatniki I Michurinu Demontovano 1 bereznya 2023 roku u ramkah derusifikaciyi Vstanovleno nadgrobki na bratskij mogili soldativ zagiblih u boyah za selo ta pam yatnik odnoselcyam yaki zaginuli 159 chol pid chas Drugoyi svitovoyi vijni TakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblast GalereyaPark Glibova Silska rada Dityachij sadochok ShkolaPrimitki Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 13 travnya 2011 Shodennik Pavla Derev yanka Ch 2 5 1917 1918 Kamcha dlya chervonogo terorista Kob volinyani Divchata kvitki ukr procitovano 29 listopada 2023 Shulga Volodimir Oleksandrovich semenivska gromada gov ua ua Procitovano 5 kvitnya 2024 U Semenivskij gromadi Kremenchuckogo rajonu demontuvali rosijskij komunistichnij marker pam yatnik pogruddya stalinistu Michurinu Internet vidannya Poltavshina ukr Procitovano 12 bereznya 2023 DzhereloZa red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 Ce nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2013