Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

При лбичі село в Яворівському районі Львівської області Україна Розташоване за 12 км у південно східному напрямку від Яв

Прилбичі

Прилбичі

При́лбичі — село в Яворівському районі Львівської області (Україна). Розташоване за 12 км у південно-східному напрямку від Яворова, або за 2,5 км від автомобільної траси image Львів-Краковець при перетині нею с. Терновиця. Місце народження митрополита Андрея Шептицького. Чисельність населення 2363 особи.

село Прилбичі
image
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Яворівський район
Громада Новояворівська міська громада
Основні дані
Засноване 1371
Перша згадка 1371 (653 роки)
Населення 2363
Площа 6,21 км²
Густота населення 380,52 осіб/км²
Поштовий індекс 81062
Телефонний код +380 3259
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		264 м
Водойми Гноєнець
Місцева влада
Адреса ради 81062, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Прилбичі
Карта
image
image
Прилбичі
image
image
Прилбичі
Мапа

image Прилбичі у Вікісховищі

Походження назви села

image
Стела при в'їзді в село

На увагу заслуговують дві версії, одна із яких має наукове обґрунтування в праці Михайла Худаша «Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів». У ній автор пояснює назву села «Прилбичі» від «префіксально-суфіксального утворення з префіксом при-, коренем -лб- (<лъбъ „лоб“) і суфіксом -ица. Прилбиця в апелятивному значенні так звана місюрка або чолова надлобна частина шолома». Можливо, що в сиву давнину мешканці поселення займалися виготовленням «прилбиць» для лицарських шоломів. Про виплавку металу з болотної руди і його обробку свідчать археологічні дані. В урочищі Коблів розкопано дві землянки, у яких виплавляли залізо з болотної руди.

Друга версія про походження назви села Прилбичі, на нашу думку, також заслуговує уваги. Вихідним словом в ній взято слово «Лбиця» — ймовірна назва гори, яка тепер є частиною села під назвою Велика Гора. Це і є найдавніша частина села. Можна припустити, що саме вона колись могла називатися «Лбицею». Північний схил гори доволі стрімкий. З-під нього беруть свій початок джерела, які і утворюють невелике водоймище, прозване Теплицею. (Правда, зараз воно досить замулене, запущене і навіть частково штучно засипане). Поселення біля гори «Лбиця» могло і одержати назву При-лбиця. До слова, у давніх архівних документах («Aktach Grodzkich і Ziemskich») зустрічаються варіанти назви Прилбичі і Прилбиця.

Археологічні дослідження

Археологічні дані дають підстави робити висновки, що навколишня місцевість була заселена вже в сиву давнину, у кам'яну добу. Це підібрані знахідки, вироблені з каменю (сокира кремінна без просвердленого отвору, дві з просвердленими отворами, гранітні), кремінні пластинки — ножі, наконечник списа, верхня частина зернотертки, кістяна проколка, уламки глиняного посуду, ліпленого без гончарного круга. Уламки глиняного посуду давньоруського періоду зустрічаються в багатьох місцях села, особливо на території Великої Гори.

В урочищі Клибанка знайдено верхню частину зернотертки і кремінну пластинку у формі наконечника списа. Все це свідчить про раннє заселення навколишньої місцевості.

Найдавніші письмові відомості про Прилбичі

Перша письмова згадка про село Прилбичі доволі пізня, датована 1376 р. У ній говориться, що «Гербурт з Фельштина (тепер с. Скелівка), що коло Добромиля, надав ленний правом Прилбичі з трьох груп забудовань над ставом і Віжомлю».

Ще в одному з документів говориться про те, що в 1437 р. городоцький міщанин Сморж подав в суд на власника Прилбич і Брухналя (тепер с. Терновиця) Гербурта і вимагає покарання за те, що на території Брухналя селяни «ловили слід» і зловили Сморжевого злодія, але Гербурт випустив злочинця на волю, а за старим звичаєм повинен передати його цьому ж городоцькому міщанину Сморжеві. Присуд в цій справі невідомий.

В документі за 1453 р. йдеться про гострі суперечки між сусідами: Ясвічем із села Мужиловичі, Іваном Бердехівським, Миколаєм Гербуртом з Прилбич, городоцьким бургомістром і державцем з Яворова.

У іншому документі йдеться про ревізію, яку проводила польська адміністрація часів Казимира IV Ягеллончика у 1469 р. У цій ревізії Гербурт з Фельштина пред'явив документ на право володіння селом Прилбичі, а також Брухналем, с. Чолгині, та частиною Підлуб.

Рання історія села

У минулі століття сільське довкілля було доволі лісистим. У люстрації за 1515 рік зазначено, що в Прилбичах є чотири лани орної землі. Решту, очевидно, становили ліси і луки. Також документується піп (отже, уже тоді була церква). Про наявність лісу свідчать і деякі назви урочищ, а саме: Дубиська, Новини, а також Свидь. Свидь — це не що інше, як освоєна земля. Під час меліоративних робіт в 60-ті роки XX століття на урочищі Стависько було виявлено в ґрунті ряд морених дубів, деякі з них так добре збереглися, що були використані як будівельний матеріал. Зберігся переказ про те, що з Дубиськ, з тодішнього лісового масиву, брали дуби для будівництва церкви.

Найбільше правдоподібно, що сучасне урочище Стависько, яке з часу побудови Яворівського ВО «Сірка» знову стало водоймою, у ті далекі часи було лісистою місцевістю, до часу побудови Яном, Анджеєм і Миколаєм Гербуртами містечка Брухналя (1514 р.). Місто було оточене кріпосним валом і водяним ровом. Для наповнення рову водою був споруджений став, який тягнувся від Брухналя в сторону прилбицького лісового масиву понад річку Гноєнець. Підмиті водами ставу дуби опинилися на дні ставу, де і були занесені мулом. Та десь уже в XVII—XVIII ст. містечко Брухналь втрачає своє значення, старіють і руйнуються його укріплення. Великий став перестає існувати.

В 1589 р. Ян Гербурт з Брухналя, львівський хорунжий, продав увесь маєток королівському скарбничому. Цей продаж підтвердив король Сигізмунд III Ваза

Після смерті Яна Дульського Прилбичі з усіма прилеглими маєтками успадкувала одна з його дочок Ельжбета — дружина Мацея Конопацького, а під кінець першої чверті XVII ст. Владислав Дульський продав увесь прилбицький «кущ (ключ)» Якову Бобовському (тут трохи незрозуміло, як від Конопацького маєток повернувся назад до Дульського). Уже у 1634 р. сини Бобовського продали прилбицький кущ Миколаю Стогнєву. М. Стогнєв був бездітним і увесь маєток записав своїм чотирьом приятелям при умові його неподільности. Трьом із них він призначив по 20000 зл., які повинен був їм сплатити четвертий. Ним був Домінік Александер Казановський — староста богуславський, а пізніше також воєвода брацлавський, який помер в 1649 р. Його вдова Анна з Потоцьких гербу Срібна Пилява вийшла заміж вдруге, а маєток віддала своєму зятеві — сину доньки Маріанни (Анни Марії) Станіславу Яну Яблоновському, що став пізніше коронним гетьманом.

image
Жінки коло церкви Собору Пресвятої Богородиці, зведеної у 1654 році, фото 1925 р.

Як засвідчують архівні документи, у добу Хмельниччини 1648 р. село Прибличі істотно потерпіло від воєнних дій, хоч тут і не було відкритих бойових сутичок. Союзники Хмельницького, татари, багатьох селян забрали в ясир і спалили частину села. Частина населення вимерла від епідемії чуми. Про це свідчить заява королівських збирачів податку, датована 1649 р. Вони повідомляли, що не можуть зібрати з села належного податку через ці лиха. Із селян належало зібрати 68 злотих, а було зібрано лише 18. Про те, що село було спустошене і не було можливости сплатити всі податки, селяни присягали 3 липня 1649 р.. Разом із цими повідомленнями, у 1654 році в Прилбичах була побудована церква Собору Пресвятої Богородиці, принаймні саме ця дата була написала над одними із дверей храму.

Загони українського козацько-селянського війська проходили ще раз цими місцями під час другого походу в 1655 р., переслідуючи польсько-шляхетське військо на шляху Городок-Яворів. Загін королівського війська на чолі з «Реверою» Потоцьким готувався до бою у містечку Брухналь, але поспішно утік у бік Яворова, помилково прийнявши підхід іншого загону польського війська з боку Судової Вишні за ворожий. У «Р». Потоцького склалося враження, що Брухналь оточують війська Б. Хмельницького.

Через часті татарські і турецькі набіги місцевість була знищена і незабаром добра частина прилбицького куща перейшла до Александера Людвіка Незабітовського. Він держав Прилбичі заставним правом. Після смерті А. Л. Незабитовського землі перейшли до його дружини, а від неї — до онучки Катажини, заміжньої за В. Урбанським. У родині Урбанських маєток затримався аж до середини XVIII ст.

Вотчина Шептицьких

Через борги Урбанські продали маєток дружині Модеста Гумецького Терезі, а вона перепродала греко-католицькому перемишльському єпископові (1750—1779) Атанасію Шептицькому.. Відтоді Прилбичі стають родинним гніздом Шептицьких аж до 1939 року.

Часи Австро-Угорщини

У 1772 р. в результаті першого поділу Польщі Галичина відійшла до Австрії. Очевидно, у зв'язку з цим проводився новий облік земельних угідь та їх власників. Були складені так звані Йосифінські метрики. Вони визначали розмежування угідь із сусідніми селами, перераховували усі господарства, села, зазначали скільки моргів поля (морг — 0,59 га) належало кожному селянинові і дідичу, і в яких угіддях та який розмір оплати належиться з кожного морга і в цілому з господарства. Під першим номером у Прилбичах визначались угіддя дідича Василя Шептицького. У селі тоді нараховувалось 95 господарств. Окремо визначалися громадські угіддя (пасовиська, вигін і ліс) та церковні.

У 1820 р. були складені нові так звані Францисканські метрики. У них вже перераховано 119 господарств. В цих метриках також зазначено скільки і яких угідь є в кожного селянина та яку кількість зерна зобов'язаний здати кожний, або яку суму сплатити грошима замість здачі зерна. Це свідчить про те, що поширювалась тенденція до заміни натуральної ренти грошовою, тобто до розвитку товарно-грошових відносин. Метрики підписані дідичем Петром Шептицьким та 9 селянами. Правда, всі дев'ять селян поставили лише хрестики замість підписів. Він свідчить, що серед селян існувала суцільна неписьменність.

У 1830–1831 роках Прилбичі не оминула епідемія чуми. Щоб уникнути зараження, померлих витягали з хати гаками, клали на воза чи сани і везли на спеціально відведений цвинтар далеко за селом на вигоні. Десь до середини XX століття стояв там ще дерев'яний хрест, а зараз і не всі знають, що там був цвинтар.

За графа Івана Шептицького

image
Пам'ятний камінь

На час скасування кріпацтва (1848 р.) в селі нараховувалось вже 137 селянських дворів, які володіли 1162 моргами орної землі. Згідно з державним законом про звільнення селян з кріпацтва, дідич Іван Шептицький впорядковував свої земельні угіддя і присадибну ділянку. Кільком селянам-сусідам виділив нові ділянки під садиби, а за рахунок старих заклав парк-сад, який в дуже хорошому стані проіснував до приходу більшовиків восени 1939 року.

На честь скасування кріпацтва в селі поставлений пам'ятний хрест з каменю та металу на схід від церкви при дорозі. Там тоді починалось церковне і дякове поле, що тягнулось смугою до Стависька. Згодом там був розташований цвинтар, хрест цей зараз на цвинтарі. Це врятувало його від знищення під час акції руйнування придорожніх хрестів, організованої Львівським обкомом КПУ у 1969 році.

У період після реформи помітно розвивається товарний спосіб виробництва. Уже в 50-ті XIX ст. роки Іван Шептицький відкриває ґуральню за 20-25 м на північний схід від ставу. Для постачання ґуральні водою був проведений водогін від джерел, що б'ють з-під Великої Гори. Для водогону застосовувались дерев'яні саморобні труби, які прокладалися через громадські угіддя в центрі села. 3 часу побудови ґуральні частина продукції реалізовувалася в корчмах, яких було декілька в околицях.

1 жовтня 1861 року у Львові Іван Шептицький повінчався з Софією Фредро, донькою відомого польського драматурга Александра Фредра. У Прилбичах народилися семеро їх синів.

У 1870 році графа Івана Шептицького було обрано сеймовим послом від Яворівщини. В час депутатства Івана Шептицького у Галицькому сеймі, йому вдалося домогтися будівництва кам'яної дороги від села до сполучення з асфальтованою трасою Яворів — Судова Вишня.

В 1871 р. ціла родина Шептицьких дістала титул австрійських графів стараннями батька Митрополита Андрея, Яна (Івана)-Кантія-Ремігія Шептицького, який писався «von und zu Szeptyce»; російська геральдична палата визнала титул за Шептицькими аж 1898 року. Завдяки амбіціям графа Івана Шептицькі стають також почесними членами Мальтійського ордену.

Оскільки старий панський будинок, саме в якому 29 липня 1865 року народився третій син подружжя Шептицьких, Роман Марія Олександр (майбутній митрополит Андрей), став затісним, поряд з ним з ініціативи Софії було збудовано двоповерховий палац, посвячений 8 грудня 1872 року. За спогадами дочки Лева Шептицького (брата Андрея Шептицького), Анни, у палаці був музей, де містилися портрети родини Шептицьких і Фредрів, близько тридцяти полотен Симона Чеховича, досконалий портрет короля Яна III Собеського, малярські роботи Софії Фредро-Шептицької. В архіві зберігалися пергаменти XVI ст., богословські руські літописи, у кованій скрині — рукописи і листування Александра Фредра. Окремий відділ становили воєнні пам'ятки наполеонівських часів. У музеї були збірки медалей, монет, віденської порцеляни, художнього скла… Бібліотека, яку започаткував граф Іван Шептицький і продовжив комплектувати його син Леон, нараховувала 6000 томів.

Графський палац оточував парк, найгарніший у тому краю. Обабіч садиби росли модрини, старі липи, гарний клен, рідкісні рожевоцвіті каштани, оцтове дерево, червонолистий бук, білий ясен, тюльпанове дерево. Неподалік садиби стояла стара груша, під якою любив відпочивати митрополит Андрей. Зі всіх боків садиби з весни до зими цвіли квіти, серед них троянди, гортензії, півонії. Їх замовляли навіть з Парижа. На літо в сад виставляли пальми, араукарію, розквітлі кактуси.

Сім'я Шептицьких любила своє родинне «гніздо». Роман Шептицький, навчаючись у Кракові, так писав в одному з листів до матері:

image «Признаюся щиро, без почуття сорому, що якби залишився навіть на цілі століття в Прилбичах, я не зітхав би ні за чим і не бажав би нічого більше». image
image
Каплиця-усипальниця родини Шептицьких

У своєму маєтку Шептицькі перейшли до застосування вільнонайманої праці. Для приїжджих слуг, здебільшого спеціалістів-ремісників (коваля, стельмаха) збудували кілька двоквартирних і один чотириквартирний будинок.

У перші роки XX ст., можливо, за порадою Галицького Митрополита Андрея, яким він став із січня 1901 р., його батько, граф Шептицький, ліквідував корчму у Прилбичах. У її приміщенні він заснував заклад для виховання дітей віком від 3 до 6 років, якими опікувалися чотири монахині із згромадження Сестер-Служебниць Пречистої Діви Марії. Тут приймали усіх дітей, батьки яких цього потребували і зголошувалися. Одна із сестер-монахинь надавала першу медичну допомогу при нещасних випадках, або й лікувала нескладні захворювання удома (застуди тощо). «Захоронка» утримувалась на кошти Шептицьких.

17 квітня 1904 р. помирає Софія Шептицька.

13 листопада 1912 р. помирає граф Іван Шептицький. Родинний маєток успадковує їх наймолодший син Лев (Леон) Шептицький, який продовжив батьківську традицію «родинного гнізда».

Воєнні лихоліття

Під час Першої світової війни в 1915 р. старий панський будинок у Прилбичах було знищено пожежею. На його місці у 1937 р. за проектом дружини брата митрополита Андрея Лева — Ядвіги збудовано капличку.

Восени 1939 р. з приходом на західноукраїнські терени більшовиків, Лев Шептицький разом з дружиною Ядвігою та священиком був розстріляний у саду за будинком. Сам палац Шептицьких був пограбований. Після того спецзагін НКВД, заклавши вибухівку в пивницю, зрівняв будівлю з землею. Каплицю більшовики обстріляли. Було пошкоджено герб Шептицьких на фасаді. В пошуках скарбів відкрили саркофаги. Після цих подій каплицю використовували як склад вибухівки.

Повоєнні часи

Загалом у Прилбичах більшовики цілеспрямовано намагалися знищити пам'ять про родину Шептицьких, адже відчували загрозу, яку несе родина, її переконання і свідчення її членів.

Після закінчення Другої світової війни руйнування родинного маєтку продовжилося з новою силою. Після війни в усипальниці зберігалися отрутохімікати. Будівля наскрізь просякла неприємним запахом.

В 50-х роках XX ст. солдатам наказали демонтувати капличку біля будинку, де графиня Софія щодня, разом з дітьми, молилася до Богородиці. Офіцер з солдатами відмовилися виконувати наказ. Тоді це зробив сільський агроном за допомогою трактора. Зруйнувавши каплицю, він відвіз каміння до лісу. Як згадують мешканці, через рік той чоловік повісився, а пізніше утопився його син. Люди пов'язують це зі зруйнуванням каплиці.

В 1961 р. коштом колгоспу «Росія» (мав 1482 га орної землі) села Прилбичі на місці колишнього панського маєтку був споруджений будинок культури з кінозалом та бібліотекою.

Сучасність

У селі розташовані виробничі потужності ТОВ «Кормотех» — найбільшого українського виробника кормів для домашніх тварин (торгові марки «Мяв!», «Гав!», «Клуб 4 лапи» та «Optimeal»).

На місці садиби Шептицьких у селі Прилбичі стоїть пам'ятний камінь. У 2004 році провели низку заходів з відновлення усипальниці родини Шептицьких. Тут встановили дошку з іменами похованих в каплиці батьків Митрополита, дідуся та бабусі, двох братів. У крипті перепоховали прах померлих, ідентифікували останки, встановили новий герб на фасаді, розмістивши старий всередині крипти. У могилі біля усипальниці перепоховали прах ростріляних енкаведистами Лева та Ядвіги Шептицьких.

29 липня 2011 року в селі відкрили пам'ятник митрополиту Андрею та його братові Блаженному Климентію

На даний час в селі працює школа і дитячий садочок.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова Кількість Відсоток
українська 2362 99.96%
російська 1 0.04%
Усього 2363 100%

Риболовля

image
Вигляд на водойму з висоти пташиного польоту

Поряд з селом на річці Гнойонець в другій половині XX століття утворене водосховище для потреб хімічної промисловості. З 2008 року водойму взято в довготермінову оренду Львівським Карповим Клубом (ЛКК) з метою проведення змагань, пропаганди спортивної риболовлі. Ця найбільша спортивна водойма в Україні відома як «Прилбичі», налічує 90 секторів для лову. Місце відоме не лише в Україні, а й за її межами. Саме тут відбуватиметься Чемпіонат світу зі спортивної ловлі коропа в 2020 році.

Інформація про це озеро:

  • Площа — 120 га
  • Протяжність берегової лінії — більше 6 км
  • Ширина — до 1 км
  • Довжина — 2,6 км
  • Глибина — до 4.5 м
  • Іхтіофауна: короп, карась, плотва, окунь, амур, щука, судак.

У зв'язку з виходом водойми на міжнародний рівень, в 2019 році відбувся ребрендинг, водойма має власну назву: Trident Lake. Офіційний вебсайт tridentlake.com.

Найважливішим принципом риболовлі тут є: «спіймав — відпусти». Рибу забирати з категорично заборонено.

Головним об'єктом лову є короп. Середня вага цієї риби тут становить близько 6 кілограм, найбільші особини, що попадаються рибалкам сягають ваги у 18 кілограмів. Найбільший мешканець станом на 2019 рік — короп з власним іменем Микита має вагу 24 кілограми (вона не значно змінюється в залежності від пори року).

Релігійне життя

  • Церкви:
  • Школи:
  • недільна школа православної громади
  • релігійна школа імені братів Блаженного Климентія та Митрополита Андрея Шептицьких.
    • image
      Греко-католицька церква-музей
    • image
      Церква Собору Пресвятої Богородиці

    Відомі люди

    Народилися

    Пов'язані з Прилбичами

    • Бубісь Д. М. — вчитель місцевої школи та дослідник історії села, автор дослідження «Прилбичі. Крізь призму віків».

    Померли

    Примітки

    1. . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
    2. М. Худаш «Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів» (Київ, Наукова думка, 1991 р, стор. 188)
    3. «Źródła Dziejowe. Polska XVI Wieku» T. XVIII, cz. II, s. 8.
    4. Acta Grodzkie i Ziemskie, T. XIV, dok. N 1888 і 1903
    5. Acta Grodzkie i Ziemskie, T. XIV s. 366, N 2798
    6. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 168 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
    7. [pl]
    8. Przyłbice… S. 215.
    9. [pl]
    10. Центральний державний історичний архів України у м. Львові, ф.9 (Львівський городський суд, Актові книги), опис 1.
    11. [pl]
    12. Шептицький І. // Яворівщина і Краковеччина — історико-мемуарний збірник. — Нью-Йорк — Париж — Сідней — Торонто, 1984. — Т. XXXVII. — C. 99-100.
    13. «Кормотех» відкрив завод з виробництва вологих кормів вартістю 5 млн. USD у Яворівському районі [ 6 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Вголос, 12.10.2011.
    14. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
    15. . Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
    16. . Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 11 червня 2019.
    17. Офіційний вебсайт спортивного озера в селі Прилбичі https://tridentlake.com/ [ 10 травня 2020 у Wayback Machine.][1] [ 10 травня 2020 у Wayback Machine.]

    Див. також

    Джерела

    • Бубісь Д. М.  Прилбичі. Крізь призму вікі, 2005
    • Вебсторінка греко-католицької парафії с. Прилбич + інформація про події в житті села [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
    • Собор Пресвятої Богородиці (1741) в Прилбичах [ 17 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
    • Космолінська Наталя. Прилбичі — остання «родинна колиска» Шептицьких з Шептиць // Незалежний культурологічний часопис «Ї». Листопад 2009 [ 28 червня 2017 у Wayback Machine.]
    • Луцик Тетяна. Прилбичі: митрополиче село // Незалежний культурологічний часопис «Ї». Листопад 2009 [ 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]
    • КРЕХІВСЬКІ ЛИПИ ВЛАДИКИ АНДРЕЯ ТА ПРОЧАНСЬКІ КІЛОМЕТРИ ДО ПРИЛБИЧ [ 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
    • Przyłbice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 214. (пол.) — S. 214—215. (пол.)
    • Цебенко А. Достойний православний пастир Яворівщини // Духовна криниця. № 6 (6). Листопад. — Дрогобич, 2013. — С. 8. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

    Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Pri lbichi selo v Yavorivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Ukrayina Roztashovane za 12 km u pivdenno shidnomu napryamku vid Yavorova abo za 2 5 km vid avtomobilnoyi trasi Lviv Krakovec pri peretini neyu s Ternovicya Misce narodzhennya mitropolita Andreya Sheptickogo Chiselnist naselennya 2363 osobi selo PrilbichiCerkva Soboru Presvyatoyi BogorodiciCerkva Soboru Presvyatoyi BogorodiciKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Yavorivskij rajonGromada Novoyavorivska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1371Persha zgadka 1371 653 roki Naselennya 2363Plosha 6 21 km Gustota naselennya 380 52 osib km Poshtovij indeks 81062Telefonnij kod 380 3259Geografichni daniGeografichni koordinati 49 53 03 pn sh 23 27 57 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 264 mVodojmi GnoyenecMisceva vladaAdresa radi 81062 Lvivska obl Yavorivskij r n s PrilbichiKartaPrilbichiPrilbichiMapa Prilbichi u VikishovishiPohodzhennya nazvi selaStela pri v yizdi v selo Na uvagu zaslugovuyut dvi versiyi odna iz yakih maye naukove obgruntuvannya v praci Mihajla Hudasha Pohodzhennya ukrayinskih karpatskih i prikarpatskih nazv naselenih punktiv U nij avtor poyasnyuye nazvu sela Prilbichi vid prefiksalno sufiksalnogo utvorennya z prefiksom pri korenem lb lt lb lob i sufiksom ica Prilbicya v apelyativnomu znachenni tak zvana misyurka abo cholova nadlobna chastina sholoma Mozhlivo sho v sivu davninu meshkanci poselennya zajmalisya vigotovlennyam prilbic dlya licarskih sholomiv Pro viplavku metalu z bolotnoyi rudi i jogo obrobku svidchat arheologichni dani V urochishi Kobliv rozkopano dvi zemlyanki u yakih viplavlyali zalizo z bolotnoyi rudi Druga versiya pro pohodzhennya nazvi sela Prilbichi na nashu dumku takozh zaslugovuye uvagi Vihidnim slovom v nij vzyato slovo Lbicya jmovirna nazva gori yaka teper ye chastinoyu sela pid nazvoyu Velika Gora Ce i ye najdavnisha chastina sela Mozhna pripustiti sho same vona kolis mogla nazivatisya Lbiceyu Pivnichnij shil gori dovoli strimkij Z pid nogo berut svij pochatok dzherela yaki i utvoryuyut nevelike vodojmishe prozvane Tepliceyu Pravda zaraz vono dosit zamulene zapushene i navit chastkovo shtuchno zasipane Poselennya bilya gori Lbicya moglo i oderzhati nazvu Pri lbicya Do slova u davnih arhivnih dokumentah Aktach Grodzkich i Ziemskich zustrichayutsya varianti nazvi Prilbichi i Prilbicya Arheologichni doslidzhennyaArheologichni dani dayut pidstavi robiti visnovki sho navkolishnya miscevist bula zaselena vzhe v sivu davninu u kam yanu dobu Ce pidibrani znahidki virobleni z kamenyu sokira kreminna bez prosverdlenogo otvoru dvi z prosverdlenimi otvorami granitni kreminni plastinki nozhi nakonechnik spisa verhnya chastina zernotertki kistyana prokolka ulamki glinyanogo posudu liplenogo bez goncharnogo kruga Ulamki glinyanogo posudu davnoruskogo periodu zustrichayutsya v bagatoh miscyah sela osoblivo na teritoriyi Velikoyi Gori V urochishi Klibanka znajdeno verhnyu chastinu zernotertki i kreminnu plastinku u formi nakonechnika spisa Vse ce svidchit pro rannye zaselennya navkolishnoyi miscevosti Najdavnishi pismovi vidomosti pro PrilbichiPersha pismova zgadka pro selo Prilbichi dovoli piznya datovana 1376 r U nij govoritsya sho Gerburt z Felshtina teper s Skelivka sho kolo Dobromilya nadav lennij pravom Prilbichi z troh grup zabudovan nad stavom i Vizhomlyu She v odnomu z dokumentiv govoritsya pro te sho v 1437 r gorodockij mishanin Smorzh podav v sud na vlasnika Prilbich i Bruhnalya teper s Ternovicya Gerburta i vimagaye pokarannya za te sho na teritoriyi Bruhnalya selyani lovili slid i zlovili Smorzhevogo zlodiya ale Gerburt vipustiv zlochincya na volyu a za starim zvichayem povinen peredati jogo comu zh gorodockomu mishaninu Smorzhevi Prisud v cij spravi nevidomij V dokumenti za 1453 r jdetsya pro gostri superechki mizh susidami Yasvichem iz sela Muzhilovichi Ivanom Berdehivskim Mikolayem Gerburtom z Prilbich gorodockim burgomistrom i derzhavcem z Yavorova U inshomu dokumenti jdetsya pro reviziyu yaku provodila polska administraciya chasiv Kazimira IV Yagellonchika u 1469 r U cij reviziyi Gerburt z Felshtina pred yaviv dokument na pravo volodinnya selom Prilbichi a takozh Bruhnalem s Cholgini ta chastinoyu Pidlub Rannya istoriya selaU minuli stolittya silske dovkillya bulo dovoli lisistim U lyustraciyi za 1515 rik zaznacheno sho v Prilbichah ye chotiri lani ornoyi zemli Reshtu ochevidno stanovili lisi i luki Takozh dokumentuyetsya pip otzhe uzhe todi bula cerkva Pro nayavnist lisu svidchat i deyaki nazvi urochish a same Dubiska Novini a takozh Svid Svid ce ne sho inshe yak osvoyena zemlya Pid chas meliorativnih robit v 60 ti roki XX stolittya na urochishi Stavisko bulo viyavleno v grunti ryad morenih dubiv deyaki z nih tak dobre zbereglisya sho buli vikoristani yak budivelnij material Zberigsya perekaz pro te sho z Dubisk z todishnogo lisovogo masivu brali dubi dlya budivnictva cerkvi Najbilshe pravdopodibno sho suchasne urochishe Stavisko yake z chasu pobudovi Yavorivskogo VO Sirka znovu stalo vodojmoyu u ti daleki chasi bulo lisistoyu miscevistyu do chasu pobudovi Yanom Andzheyem i Mikolayem Gerburtami mistechka Bruhnalya 1514 r Misto bulo otochene kriposnim valom i vodyanim rovom Dlya napovnennya rovu vodoyu buv sporudzhenij stav yakij tyagnuvsya vid Bruhnalya v storonu prilbickogo lisovogo masivu ponad richku Gnoyenec Pidmiti vodami stavu dubi opinilisya na dni stavu de i buli zaneseni mulom Ta des uzhe v XVII XVIII st mistechko Bruhnal vtrachaye svoye znachennya stariyut i rujnuyutsya jogo ukriplennya Velikij stav perestaye isnuvati V 1589 r Yan Gerburt z Bruhnalya lvivskij horunzhij prodav uves mayetok korolivskomu skarbnichomu Cej prodazh pidtverdiv korol Sigizmund III Vaza Pislya smerti Yana Dulskogo Prilbichi z usima prileglimi mayetkami uspadkuvala odna z jogo dochok Elzhbeta druzhina Maceya Konopackogo a pid kinec pershoyi chverti XVII st Vladislav Dulskij prodav uves prilbickij kush klyuch Yakovu Bobovskomu tut trohi nezrozumilo yak vid Konopackogo mayetok povernuvsya nazad do Dulskogo Uzhe u 1634 r sini Bobovskogo prodali prilbickij kush Mikolayu Stognyevu M Stognyev buv bezditnim i uves mayetok zapisav svoyim chotirom priyatelyam pri umovi jogo nepodilnosti Trom iz nih vin priznachiv po 20000 zl yaki povinen buv yim splatiti chetvertij Nim buv Dominik Aleksander Kazanovskij starosta boguslavskij a piznishe takozh voyevoda braclavskij yakij pomer v 1649 r Jogo vdova Anna z Potockih gerbu Sribna Pilyava vijshla zamizh vdruge a mayetok viddala svoyemu zyatevi sinu donki Marianni Anni Mariyi Stanislavu Yanu Yablonovskomu sho stav piznishe koronnim getmanom Zhinki kolo cerkvi Soboru Presvyatoyi Bogorodici zvedenoyi u 1654 roci foto 1925 r Yak zasvidchuyut arhivni dokumenti u dobu Hmelnichchini 1648 r selo Priblichi istotno poterpilo vid voyennih dij hoch tut i ne bulo vidkritih bojovih sutichok Soyuzniki Hmelnickogo tatari bagatoh selyan zabrali v yasir i spalili chastinu sela Chastina naselennya vimerla vid epidemiyi chumi Pro ce svidchit zayava korolivskih zbirachiv podatku datovana 1649 r Voni povidomlyali sho ne mozhut zibrati z sela nalezhnogo podatku cherez ci liha Iz selyan nalezhalo zibrati 68 zlotih a bulo zibrano lishe 18 Pro te sho selo bulo spustoshene i ne bulo mozhlivosti splatiti vsi podatki selyani prisyagali 3 lipnya 1649 r Razom iz cimi povidomlennyami u 1654 roci v Prilbichah bula pobudovana cerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici prinajmni same cya data bula napisala nad odnimi iz dverej hramu Zagoni ukrayinskogo kozacko selyanskogo vijska prohodili she raz cimi miscyami pid chas drugogo pohodu v 1655 r peresliduyuchi polsko shlyahetske vijsko na shlyahu Gorodok Yavoriv Zagin korolivskogo vijska na choli z Reveroyu Potockim gotuvavsya do boyu u mistechku Bruhnal ale pospishno utik u bik Yavorova pomilkovo prijnyavshi pidhid inshogo zagonu polskogo vijska z boku Sudovoyi Vishni za vorozhij U R Potockogo sklalosya vrazhennya sho Bruhnal otochuyut vijska B Hmelnickogo Cherez chasti tatarski i turecki nabigi miscevist bula znishena i nezabarom dobra chastina prilbickogo kusha perejshla do Aleksandera Lyudvika Nezabitovskogo Vin derzhav Prilbichi zastavnim pravom Pislya smerti A L Nezabitovskogo zemli perejshli do jogo druzhini a vid neyi do onuchki Katazhini zamizhnoyi za V Urbanskim U rodini Urbanskih mayetok zatrimavsya azh do seredini XVIII st Votchina SheptickihCherez borgi Urbanski prodali mayetok druzhini Modesta Gumeckogo Terezi a vona pereprodala greko katolickomu peremishlskomu yepiskopovi 1750 1779 Atanasiyu Sheptickomu Vidtodi Prilbichi stayut rodinnim gnizdom Sheptickih azh do 1939 roku Chasi Avstro Ugorshini U 1772 r v rezultati pershogo podilu Polshi Galichina vidijshla do Avstriyi Ochevidno u zv yazku z cim provodivsya novij oblik zemelnih ugid ta yih vlasnikiv Buli skladeni tak zvani Josifinski metriki Voni viznachali rozmezhuvannya ugid iz susidnimi selami pererahovuvali usi gospodarstva sela zaznachali skilki morgiv polya morg 0 59 ga nalezhalo kozhnomu selyaninovi i didichu i v yakih ugiddyah ta yakij rozmir oplati nalezhitsya z kozhnogo morga i v cilomu z gospodarstva Pid pershim nomerom u Prilbichah viznachalis ugiddya didicha Vasilya Sheptickogo U seli todi narahovuvalos 95 gospodarstv Okremo viznachalisya gromadski ugiddya pasoviska vigin i lis ta cerkovni U 1820 r buli skladeni novi tak zvani Franciskanski metriki U nih vzhe pererahovano 119 gospodarstv V cih metrikah takozh zaznacheno skilki i yakih ugid ye v kozhnogo selyanina ta yaku kilkist zerna zobov yazanij zdati kozhnij abo yaku sumu splatiti groshima zamist zdachi zerna Ce svidchit pro te sho poshiryuvalas tendenciya do zamini naturalnoyi renti groshovoyu tobto do rozvitku tovarno groshovih vidnosin Metriki pidpisani didichem Petrom Sheptickim ta 9 selyanami Pravda vsi dev yat selyan postavili lishe hrestiki zamist pidpisiv Vin svidchit sho sered selyan isnuvala sucilna nepismennist U 1830 1831 rokah Prilbichi ne ominula epidemiya chumi Shob uniknuti zarazhennya pomerlih vityagali z hati gakami klali na voza chi sani i vezli na specialno vidvedenij cvintar daleko za selom na vigoni Des do seredini XX stolittya stoyav tam she derev yanij hrest a zaraz i ne vsi znayut sho tam buv cvintar Za grafa Ivana Sheptickogo Pam yatnij kamin Na chas skasuvannya kripactva 1848 r v seli narahovuvalos vzhe 137 selyanskih dvoriv yaki volodili 1162 morgami ornoyi zemli Zgidno z derzhavnim zakonom pro zvilnennya selyan z kripactva didich Ivan Sheptickij vporyadkovuvav svoyi zemelni ugiddya i prisadibnu dilyanku Kilkom selyanam susidam vidiliv novi dilyanki pid sadibi a za rahunok starih zaklav park sad yakij v duzhe horoshomu stani proisnuvav do prihodu bilshovikiv voseni 1939 roku Na chest skasuvannya kripactva v seli postavlenij pam yatnij hrest z kamenyu ta metalu na shid vid cerkvi pri dorozi Tam todi pochinalos cerkovne i dyakove pole sho tyagnulos smugoyu do Staviska Zgodom tam buv roztashovanij cvintar hrest cej zaraz na cvintari Ce vryatuvalo jogo vid znishennya pid chas akciyi rujnuvannya pridorozhnih hrestiv organizovanoyi Lvivskim obkomom KPU u 1969 roci U period pislya reformi pomitno rozvivayetsya tovarnij sposib virobnictva Uzhe v 50 ti XIX st roki Ivan Sheptickij vidkrivaye guralnyu za 20 25 m na pivnichnij shid vid stavu Dlya postachannya guralni vodoyu buv provedenij vodogin vid dzherel sho b yut z pid Velikoyi Gori Dlya vodogonu zastosovuvalis derev yani samorobni trubi yaki prokladalisya cherez gromadski ugiddya v centri sela 3 chasu pobudovi guralni chastina produkciyi realizovuvalasya v korchmah yakih bulo dekilka v okolicyah 1 zhovtnya 1861 roku u Lvovi Ivan Sheptickij povinchavsya z Sofiyeyu Fredro donkoyu vidomogo polskogo dramaturga Aleksandra Fredra U Prilbichah narodilisya semero yih siniv U 1870 roci grafa Ivana Sheptickogo bulo obrano sejmovim poslom vid Yavorivshini V chas deputatstva Ivana Sheptickogo u Galickomu sejmi jomu vdalosya domogtisya budivnictva kam yanoyi dorogi vid sela do spoluchennya z asfaltovanoyu trasoyu Yavoriv Sudova Vishnya V 1871 r cila rodina Sheptickih distala titul avstrijskih grafiv starannyami batka Mitropolita Andreya Yana Ivana Kantiya Remigiya Sheptickogo yakij pisavsya von und zu Szeptyce rosijska geraldichna palata viznala titul za Sheptickimi azh 1898 roku Zavdyaki ambiciyam grafa Ivana Shepticki stayut takozh pochesnimi chlenami Maltijskogo ordenu Oskilki starij panskij budinok same v yakomu 29 lipnya 1865 roku narodivsya tretij sin podruzhzhya Sheptickih Roman Mariya Oleksandr majbutnij mitropolit Andrej stav zatisnim poryad z nim z iniciativi Sofiyi bulo zbudovano dvopoverhovij palac posvyachenij 8 grudnya 1872 roku Za spogadami dochki Leva Sheptickogo brata Andreya Sheptickogo Anni u palaci buv muzej de mistilisya portreti rodini Sheptickih i Fredriv blizko tridcyati poloten Simona Chehovicha doskonalij portret korolya Yana III Sobeskogo malyarski roboti Sofiyi Fredro Sheptickoyi V arhivi zberigalisya pergamenti XVI st bogoslovski ruski litopisi u kovanij skrini rukopisi i listuvannya Aleksandra Fredra Okremij viddil stanovili voyenni pam yatki napoleonivskih chasiv U muzeyi buli zbirki medalej monet videnskoyi porcelyani hudozhnogo skla Biblioteka yaku zapochatkuvav graf Ivan Sheptickij i prodovzhiv komplektuvati jogo sin Leon narahovuvala 6000 tomiv Grafskij palac otochuvav park najgarnishij u tomu krayu Obabich sadibi rosli modrini stari lipi garnij klen ridkisni rozhevocviti kashtani octove derevo chervonolistij buk bilij yasen tyulpanove derevo Nepodalik sadibi stoyala stara grusha pid yakoyu lyubiv vidpochivati mitropolit Andrej Zi vsih bokiv sadibi z vesni do zimi cvili kviti sered nih troyandi gortenziyi pivoniyi Yih zamovlyali navit z Parizha Na lito v sad vistavlyali palmi araukariyu rozkvitli kaktusi Sim ya Sheptickih lyubila svoye rodinne gnizdo Roman Sheptickij navchayuchis u Krakovi tak pisav v odnomu z listiv do materi Priznayusya shiro bez pochuttya soromu sho yakbi zalishivsya navit na cili stolittya v Prilbichah ya ne zithav bi ni za chim i ne bazhav bi nichogo bilshe Kaplicya usipalnicya rodini Sheptickih U svoyemu mayetku Shepticki perejshli do zastosuvannya vilnonajmanoyi praci Dlya priyizhdzhih slug zdebilshogo specialistiv remisnikiv kovalya stelmaha zbuduvali kilka dvokvartirnih i odin chotirikvartirnij budinok U pershi roki XX st mozhlivo za poradoyu Galickogo Mitropolita Andreya yakim vin stav iz sichnya 1901 r jogo batko graf Sheptickij likviduvav korchmu u Prilbichah U yiyi primishenni vin zasnuvav zaklad dlya vihovannya ditej vikom vid 3 do 6 rokiv yakimi opikuvalisya chotiri monahini iz zgromadzhennya Sester Sluzhebnic Prechistoyi Divi Mariyi Tut prijmali usih ditej batki yakih cogo potrebuvali i zgoloshuvalisya Odna iz sester monahin nadavala pershu medichnu dopomogu pri neshasnih vipadkah abo j likuvala neskladni zahvoryuvannya udoma zastudi tosho Zahoronka utrimuvalas na koshti Sheptickih 17 kvitnya 1904 r pomiraye Sofiya Shepticka 13 listopada 1912 r pomiraye graf Ivan Sheptickij Rodinnij mayetok uspadkovuye yih najmolodshij sin Lev Leon Sheptickij yakij prodovzhiv batkivsku tradiciyu rodinnogo gnizda Voyenni liholittyaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni v 1915 r starij panskij budinok u Prilbichah bulo znisheno pozhezheyu Na jogo misci u 1937 r za proektom druzhini brata mitropolita Andreya Leva Yadvigi zbudovano kaplichku Voseni 1939 r z prihodom na zahidnoukrayinski tereni bilshovikiv Lev Sheptickij razom z druzhinoyu Yadvigoyu ta svyashenikom buv rozstrilyanij u sadu za budinkom Sam palac Sheptickih buv pograbovanij Pislya togo speczagin NKVD zaklavshi vibuhivku v pivnicyu zrivnyav budivlyu z zemleyu Kaplicyu bilshoviki obstrilyali Bulo poshkodzheno gerb Sheptickih na fasadi V poshukah skarbiv vidkrili sarkofagi Pislya cih podij kaplicyu vikoristovuvali yak sklad vibuhivki Povoyenni chasiZagalom u Prilbichah bilshoviki cilespryamovano namagalisya znishiti pam yat pro rodinu Sheptickih adzhe vidchuvali zagrozu yaku nese rodina yiyi perekonannya i svidchennya yiyi chleniv Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni rujnuvannya rodinnogo mayetku prodovzhilosya z novoyu siloyu Pislya vijni v usipalnici zberigalisya otrutohimikati Budivlya naskriz prosyakla nepriyemnim zapahom V 50 h rokah XX st soldatam nakazali demontuvati kaplichku bilya budinku de grafinya Sofiya shodnya razom z ditmi molilasya do Bogorodici Oficer z soldatami vidmovilisya vikonuvati nakaz Todi ce zrobiv silskij agronom za dopomogoyu traktora Zrujnuvavshi kaplicyu vin vidviz kaminnya do lisu Yak zgaduyut meshkanci cherez rik toj cholovik povisivsya a piznishe utopivsya jogo sin Lyudi pov yazuyut ce zi zrujnuvannyam kaplici V 1961 r koshtom kolgospu Rosiya mav 1482 ga ornoyi zemli sela Prilbichi na misci kolishnogo panskogo mayetku buv sporudzhenij budinok kulturi z kinozalom ta bibliotekoyu SuchasnistU seli roztashovani virobnichi potuzhnosti TOV Kormoteh najbilshogo ukrayinskogo virobnika kormiv dlya domashnih tvarin torgovi marki Myav Gav Klub 4 lapi ta Optimeal Na misci sadibi Sheptickih u seli Prilbichi stoyit pam yatnij kamin U 2004 roci proveli nizku zahodiv z vidnovlennya usipalnici rodini Sheptickih Tut vstanovili doshku z imenami pohovanih v kaplici batkiv Mitropolita didusya ta babusi dvoh brativ U kripti perepohovali prah pomerlih identifikuvali ostanki vstanovili novij gerb na fasadi rozmistivshi starij vseredini kripti U mogili bilya usipalnici perepohovali prah rostrilyanih enkavedistami Leva ta Yadvigi Sheptickih 29 lipnya 2011 roku v seli vidkrili pam yatnik mitropolitu Andreyu ta jogo bratovi Blazhennomu Klimentiyu Na danij chas v seli pracyuye shkola i dityachij sadochok NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2362 99 96 rosijska 1 0 04 Usogo 2363 100 RibolovlyaViglyad na vodojmu z visoti ptashinogo polotu Poryad z selom na richci Gnojonec v drugij polovini XX stolittya utvorene vodoshovishe dlya potreb himichnoyi promislovosti Z 2008 roku vodojmu vzyato v dovgoterminovu orendu Lvivskim Karpovim Klubom LKK z metoyu provedennya zmagan propagandi sportivnoyi ribolovli Cya najbilsha sportivna vodojma v Ukrayini vidoma yak Prilbichi nalichuye 90 sektoriv dlya lovu Misce vidome ne lishe v Ukrayini a j za yiyi mezhami Same tut vidbuvatimetsya Chempionat svitu zi sportivnoyi lovli koropa v 2020 roci Informaciya pro ce ozero Plosha 120 ga Protyazhnist beregovoyi liniyi bilshe 6 km Shirina do 1 km Dovzhina 2 6 km Glibina do 4 5 m Ihtiofauna korop karas plotva okun amur shuka sudak U zv yazku z vihodom vodojmi na mizhnarodnij riven v 2019 roci vidbuvsya rebrending vodojma maye vlasnu nazvu Trident Lake Oficijnij vebsajt tridentlake com Najvazhlivishim principom ribolovli tut ye spijmav vidpusti Ribu zabirati z kategorichno zaboroneno Golovnim ob yektom lovu ye korop Serednya vaga ciyeyi ribi tut stanovit blizko 6 kilogram najbilshi osobini sho popadayutsya ribalkam syagayut vagi u 18 kilogramiv Najbilshij meshkanec stanom na 2019 rik korop z vlasnim imenem Mikita maye vagu 24 kilogrami vona ne znachno zminyuyetsya v zalezhnosti vid pori roku Religijne zhittyaCerkvi pravoslavna cerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici PCU greko katolicka cerkva na chest Mitropolita Andreya i Svyashenomuchenika Klimentiya Sheptickih Shkoli nedilna shkola pravoslavnoyi gromadi religijna shkola imeni brativ Blazhennogo Klimentiya ta Mitropolita Andreya Sheptickih Greko katolicka cerkva muzej Cerkva Soboru Presvyatoyi BogorodiciVidomi lyudiNarodilisya Andrej Sheptickij mitropolit vidatnij cerkovnij i gromadskij diyach zasnovnik Nacionalnogo muzeyu u Lvovi Klimentij Sheptickij Stanislav Sheptickij Yan Kantij Sheptickij Mica Mihajlo Stepanovich 1983 2023 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pov yazani z Prilbichami Bubis D M vchitel miscevoyi shkoli ta doslidnik istoriyi sela avtor doslidzhennya Prilbichi Kriz prizmu vikiv Pomerli Sofiya Shepticka mati brativ Sheptickih Primitki Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2018 M Hudash Pohodzhennya ukrayinskih karpatskih i prikarpatskih nazv naselenih punktiv Kiyiv Naukova dumka 1991 r stor 188 Zrodla Dziejowe Polska XVI Wieku T XVIII cz II s 8 Acta Grodzkie i Ziemskie T XIV dok N 1888 i 1903 Acta Grodzkie i Ziemskie T XIV s 366 N 2798 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 168 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s pl Przylbice S 215 pl Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini u m Lvovi f 9 Lvivskij gorodskij sud Aktovi knigi opis 1 pl Sheptickij I Yavorivshina i Krakovechchina istoriko memuarnij zbirnik Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1984 T XXXVII C 99 100 Kormoteh vidkriv zavod z virobnictva vologih kormiv vartistyu 5 mln USD u Yavorivskomu rajoni 6 lyutogo 2017 u Wayback Machine Vgolos 12 10 2011 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 26 chervnya 2019 Procitovano 11 chervnya 2019 Arhiv originalu za 14 serpnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2019 Oficijnij vebsajt sportivnogo ozera v seli Prilbichi https tridentlake com 10 travnya 2020 u Wayback Machine 1 10 travnya 2020 u Wayback Machine Div takozhSheptickiDzherelaBubis D M Prilbichi Kriz prizmu viki 2005 Vebstorinka greko katolickoyi parafiyi s Prilbich informaciya pro podiyi v zhitti sela 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Sobor Presvyatoyi Bogorodici 1741 v Prilbichah 17 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Kosmolinska Natalya Prilbichi ostannya rodinna koliska Sheptickih z Sheptic Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi Listopad 2009 28 chervnya 2017 u Wayback Machine Lucik Tetyana Prilbichi mitropoliche selo Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi Listopad 2009 14 listopada 2018 u Wayback Machine KREHIVSKI LIPI VLADIKI ANDREYa TA PROChANSKI KILOMETRI DO PRILBICh 20 lyutogo 2017 u Wayback Machine Przylbice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 214 pol S 214 215 pol Cebenko A Dostojnij pravoslavnij pastir Yavorivshini Duhovna krinicya 6 6 Listopad Drogobich 2013 S 8 4 bereznya 2016 u Wayback Machine PosilannyaPrilbichi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1491 1000 ekz Film 20 veresnya 2020 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ