Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тифліська губернія (груз. ტფილისის გუბერნია) — адміністративна одиниця Російської імперії. Відповідала східній частині сучасної держави Грузія.
| Тифліська губернія | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 14 (26) грудня 1846 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Російська імперія, Російська республіка і Закавказький комісаріат |
| Столиця | Тбілісі |
| Адміністративна одиниця | Кавказьке намісництво Грузинська РСР |
| Кількість населення | 1 051 032 осіб |
| Замінений на | Закавказька Демократична Федеративна Республіка |
| На заміну | Грузино-Імеретинська губернія |
| Час/дата припинення існування | 1917 |
| Площа | 44 607 км² |
 | |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Тифліська губернія у Вікісховищі | |
Координати: 41°43′00″ пн. ш. 44°47′00″ сх. д. / 41.7166666666977761224188725° пн. ш. 44.78333333335777410866285209° сх. д.
Історія
Тифліська губернія була утворена 14 грудня 1846 з Грузино-Імеретинської губернії у складі Тифліського, Горійського, Телавського, Сігнахського, Єлизаветпольского, Еріванського, Нахічеванського і Олександропольского повітів та Горського, Осетинського і Тушино-Пшавов-Хевсурського округів.
У 1849 Еріванський, Нахічеванський і Олександропільский повіти увійшли до складу нової Еріванської губернії.
У 1859 Осетинський округ був приєднаний до Горійського повіту, а Тушино-Пшавов-Хевсурський округ перейменований в Тіонетський округ.
У 1867 утворено Душетський повіт, від Кутаїської губернії приєднано Ахалцихський повіт, а до складу новоствореної Елізаветпольской губернії виділено Елізаветпольской повіт.
У 1874 з частини Ахалцихского повіту був утворений Ахалкалакський повіт, а Тіонетській округ перейменований у Тіонетскій повіт.
Нарешті, в 1880 з частини Тифліського повіту утворений Борчалінській повіт.
У 1918 губернія увійшла до складу Грузинської Демократичної Республіки.
Географія
Положення
Займала центральну частину Закавказзя; мала вигляд неправильного многокутника, витягнутого з північного заходу на південний схід. Межувала на півночі та північному сході з та Дагестанською областями, на заході — з Кутаїською губернією, на півдні — з Карською областю та Еріванською губернією, на південному сході та сході — з Єлизаветпольською губернією. Мала площу 39 197 кв. верст (44 607 кв. км).
Рельєф
Устрій поверхні губернії досить різноманітний: в її межах розміщувались снігові вершини, високі нагір'я та порівняно низовинні рівнини. Понад 50% її території розташовувались на висоті від 2000 до 6000 футів над рівнем моря, а місцевості, що лежали на висоті від 6000 до 10000 футів, складали до 19% її площі.
В сенсі губернія займала майже виключно басейн середньої та частково верхньої течії річки Кури. Тільки досить невелика частина околиці губернії, що місцями заходила за Головний Кавказький хребет, розташовувалась у верхів'ях Терека та інших річок.
Рельєф поверхні Тифліської губернії складався переважно з гір, що належать до систем Головного Кавказького хребта, Малого Кавказу та більш-менш високих хвилястих рівнин.
Гідрографія
Майже вся губернія, за винятком тільки наййпівнічнішої її околиці, що належить до басейну Верхнього Терека (Терек, Асса, Аргунь) і Сулака (Андійське Койсу), лежала в басейні середньої та частково верхньої течії річки Кури. Всі річки губернії мали характер гірських, окрім Кури, яка має такі властивості тільки у верхній течії.
На озера губернія була небагатою. Найбільш значні з них розташовані на на висоті 6-7 тисяч футів.
Клімат
Кліматичні умови губернії внаслідок розмаїття її рельєфу та розміщення над рівнем моря окремих її частин досить різноманітні. Вершини гір і хребти, при підняті трохи вище за рівень вічних снігів, мають майже полярний клімат, натомість порівняно низькі місцевості, розташовані по Курі у південно-східній частині губернії, відзначались м'якою зимою та вкрай спекотним літом.
| Висота, м над рівнем моря | Середня температура року | Максимум | Мінімум | Річна кількість опадів, мм | |
|---|---|---|---|---|---|
| Тифліс | 409 | 12,6 | 38,2 | −22,2 | 482,1 |
| 794 | 9,8 | — | −20,5 | 617,0 | |
| Білий Ключ | 1253 | 9,6 | — | — | 752,0 |
| 1972 | 3,5 | — | −28,1 | 1203,3 | |
| 2210 | 3,9 | — | —23,7 | 1427,5 |
Флора
Рослинність губернії була дуже різноманітною. У західній частині значні простори вкриті хвойними лісами з ялин (Рісеа orientalis), сосни (Pinus sylvestris) та піхти (Abies Nordmaniana) з домішками бука, граба й дуба (Quercus sessiliflora). У південній частині губернії були насадження східного дуба (Quercus macranthera). У лісах переважали ялівець (Juniperus foetidissima, excelsa, oxycedrus), фісташник (Pistacia mutica), дуб, в'яз тощо. Невисокі передгір'я були вкриті звичайним східним грабом (Carpinus orientalis), лохом (Eleagnus), (Celtis), держидеревом (Paliurus), жовтинником (Rhus cotinus, coriaria), ялівцями тощо. Вологі схили Головного Кавказького хребта мають велике розмаїття порід. Окрім дуба, в'яза, тополя та граба, там росли клен (Acer insigne), лапіна (Pterocarya caucasica), вільха, хурма (Diospyros Lotus), горіх (Juglans regia), шовковиця й каштан (Castanea vesca). Верхній горизонт лісів складався зазвичай із горобини, берези, гірського клена (Acer Trautvetteri) й заростів кавказького рододендрона (Rhododendron caucasicum).
Фауна
Тваринний світ губернії також відзначався розмаїттям. З числа ссавців особливо були поширені: кабан, бурий ведмідь, шакал, барс, рись, гієна, вовк, лисиця, їжак, безліч гризунів, олені, дикі кози, тур, кам'яний козел, джейран тощо. Із земноводних та плазунів часто зустрічались: черепаха, вужі, ящірки, гадюка. З птахів примітні: рожевий шпак, перський соловейко, степовий рябчик, гірська куріпка, фазан, , гірська індичка, перепел, гриф, орел, пугач тощо. Найбільш поширені комахи — сарана, скорпіон і дикі бджоли.
Органи влади
Адміністративний поділ
Наприкінці XIX століття губернія поділялась на 9 і один округ:
| № | Повіт | Площа, верст² | Населення (1897), осіб | |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Ахалкалакі (5440 осіб) | 2368,6 | 72 709 | |
| 2 | Ахалцих (15 357 осіб) | 2259,6 | 68 837 | |
| 3 | с. (4553 осіб) | 5 938,5 | 128 587 | |
| 4 | Горі (10 269 осіб) | 6033,9 | 191 091 | |
| 5 | Душетський | Душет (2 566 осіб) | 3 437,9 | 67 719 |
| 6 | (8994 осіб) | 4620,0 | 102 313 | |
| 7 | Телав (13 929 осіб) | 2974,5 | 66 767 | |
| 8 | с. Тіонеті (1089 осіб) | 4256,3 | 34 153 | |
| 9 | Тифліс (159 590 осіб) | 3688,4 | 234 632 | |
| 10 | Закатальський округ | (3009 осіб) | 3544,3 | 84 224 |
Губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| дійсний статський радник | ||
| князь, генерал-лейтенант | ||
| дійсний статський радник | ||
| генерал-майор |
Грузинські цивільні губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| дійсний статський радник | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-майор, в. п. губернатора на правах військового | ||
| генерал-майор | ||
| дійсний статський радник | ||
| князь, дійсний статський радник, в. п. | ||
| генерал-лейтенант, Тифліський військовий губернатор, керував і цивільною частиною | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-майор, Грузинсько-Імеретинський цивільний губернатор | ||
| генерал-майор, Грузинсько-Імеретинський цивільний губернатор | ||
| генерал-майор, в. п., Грузинсько-Імеретинський цивільний губернатор | ||
| генерал-майор, Грузинсько-Імеретинський цивільний губернатор |
Військові губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| князь, генерал-майор | ||
| генерал-майор, в. п. | ||
| генерал-майор |
Губернатори
| Ф. И. О. | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| дійсний статський радник | ||
| барон, дійсний статський радник | ||
| князь, дійсний статський радник | ||
| генерал-майор | ||
| дійсний статський радник | ||
| Георгій Шервашидзе | князь, статський радник (дійсний статський радник) | |
| дійсний статський радник | ||
| гвардії полковник (генерал-майор), в. п. | ||
| барон, дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| колезький радник (статський радник) | ||
| дійсний статський радник | ||
| полковник |
Губернські предводителі дворянства
| Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
|---|---|---|
| князь, генерал-майор | ||
| князь, генерал-майор | ||
| князь, генерал-майор | ||
| князь, флігель-ад'ютант, ротмістр | ||
| дійсний статський радник | ||
| князь, генерал-ад'ютант, генерал-лейтенант | ||
| князь, генерал-майор | ||
| князь, генерал-лейтенант | ||
| князь, у званні камергера, статський радник | ||
| князь, єгермейстер | ||
| князь, на посаді єгермейстера, дійсний статський радник | ||
| князь | ||
| князь, відставний полковник |
Віце-губернатори
| колезький радник (статський радник) | ||
|---|---|---|
| статський радник | ||
| полковник | ||
| статський радник | ||
| статський радник | ||
| статський радник | ||
| князь, статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| генерал-майор | ||
| дійсний статський радник | ||
| Георгій Шервашидзе | князь, колезький радник | |
| дійсний статський радник | ||
| дійсний статський радник | ||
| граф, дійсний статський радник | ||
| статський радник | ||
| колезький радник (статський радник) | ||
| колезький радник | ||
| дійсний статський радник |
Навчальні заклади
Населення
Національний склад 1897 року
| Повіти | грузини | вірмени | росіяни | осетини | аварці | греки | турки | українці | поляки | німці | євреї | чеченці | даргінці | лезгіни | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Губернія в цілому | 44,3% | 18,7% | 10,2% | 7,5% | 6,4% | 3,2% | 2,6% | 2,4% | … | … | … | … | … | … | … | … |
| Ахалкалакський повіт | 8,9% | 72,3% | 9,0% | 7,1% | … | … | … | … | … | … | … | … | 1,1% | … | … | … |
| Ахалцихський повіт | 17,7% | 22,0% | 18,0% | 2,5% | … | … | … | 35,1% | … | … | … | … | 2,0% | … | … | … |
| Борчалинський повіт | 6,1% | 36,9% | 29,4% | 6,3% | … | … | 16,6% | … | … | … | 1,9% | … | … | … | … | … |
| Горійський повіт | 65,0% | 4,0% | … | 2,8% | 26,2% | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| Душетський повіт | 73,4% | 2,5% | … | 1,4% | 21,4% | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| Закатальський округ | 14,7% | 2,5% | 34,4% | … | … | 37,6% | … | … | … | … | … | … | … | … | 8,8% | 1,2% |
| Сігнахський повіт | 82,9% | 6,2% | 5,2% | 4,3% | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| Телавський повіт | 85,9% | 7,1% | 2,8% | 1,0% | … | 2,6% | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| Тіонетський повіт | 88,7% | 1,6% | … | 1,9% | … | … | … | … | … | … | … | … | … | 6,2% | … | … |
| Тифліський повіт | 34,2% | 24,7% | 5,9% | 22,1% | … | … | 1,9% | … | 1,5% | 2,1% | 2,3% | 1,4% | … | … | … | … |
Транспорт
Найважливіший шлях сполучення — Закавказька залізниця, що прямувала з північного заходу на південний схід через всю губернію упродовж близько 180 верст. З ґрунтових доріг найважливішим було Військово-Грузинське шосе.
Символіка
Примітки
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюДемоскоп Weeklyне вказано текст - . Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 5 травня 2013.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тифліська губернія |
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tifliska guberniya gruz ტფილისის გუბერნია administrativna odinicya Rosijskoyi imperiyi Vidpovidala shidnij chastini suchasnoyi derzhavi Gruziya Tifliska guberniya Gerb Data stvorennya zasnuvannya14 26 grudnya 1846 Krayina Rosijska imperiya Rosijska respublika i Zakavkazkij komisariat StolicyaTbilisi Administrativna odinicyaKavkazke namisnictvo Gruzinska RSR Kilkist naselennya1 051 032 osib Zaminenij naZakavkazka Demokratichna Federativna Respublika Na zaminuGruzino Imeretinska guberniya Chas data pripinennya isnuvannya1917 Plosha44 607 km Kategoriya map na Vikishovishid Tifliska guberniya u Vikishovishi Koordinati 41 43 00 pn sh 44 47 00 sh d 41 7166666666977761224188725 pn sh 44 78333333335777410866285209 sh d 41 7166666666977761224188725 44 78333333335777410866285209IstoriyaTifliska guberniya bula utvorena 14 grudnya 1846 z Gruzino Imeretinskoyi guberniyi u skladi Tifliskogo Gorijskogo Telavskogo Signahskogo Yelizavetpolskogo Erivanskogo Nahichevanskogo i Oleksandropolskogo povitiv ta Gorskogo Osetinskogo i Tushino Pshavov Hevsurskogo okrugiv U 1849 Erivanskij Nahichevanskij i Oleksandropilskij poviti uvijshli do skladu novoyi Erivanskoyi guberniyi U 1859 Osetinskij okrug buv priyednanij do Gorijskogo povitu a Tushino Pshavov Hevsurskij okrug perejmenovanij v Tionetskij okrug U 1867 utvoreno Dushetskij povit vid Kutayiskoyi guberniyi priyednano Ahalcihskij povit a do skladu novostvorenoyi Elizavetpolskoj guberniyi vidileno Elizavetpolskoj povit U 1874 z chastini Ahalcihskogo povitu buv utvorenij Ahalkalakskij povit a Tionetskij okrug perejmenovanij u Tionetskij povit Nareshti v 1880 z chastini Tifliskogo povitu utvorenij Borchalinskij povit U 1918 guberniya uvijshla do skladu Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki GeografiyaPolozhennya Zajmala centralnu chastinu Zakavkazzya mala viglyad nepravilnogo mnogokutnika vityagnutogo z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Mezhuvala na pivnochi ta pivnichnomu shodi z ta Dagestanskoyu oblastyami na zahodi z Kutayiskoyu guberniyeyu na pivdni z Karskoyu oblastyu ta Erivanskoyu guberniyeyu na pivdennomu shodi ta shodi z Yelizavetpolskoyu guberniyeyu Mala ploshu 39 197 kv verst 44 607 kv km Relyef Ustrij poverhni guberniyi dosit riznomanitnij v yiyi mezhah rozmishuvalis snigovi vershini visoki nagir ya ta porivnyano nizovinni rivnini Ponad 50 yiyi teritoriyi roztashovuvalis na visoti vid 2000 do 6000 futiv nad rivnem morya a miscevosti sho lezhali na visoti vid 6000 do 10000 futiv skladali do 19 yiyi ploshi V sensi guberniya zajmala majzhe viklyuchno basejn serednoyi ta chastkovo verhnoyi techiyi richki Kuri Tilki dosit nevelika chastina okolici guberniyi sho miscyami zahodila za Golovnij Kavkazkij hrebet roztashovuvalas u verhiv yah Tereka ta inshih richok Relyef poverhni Tifliskoyi guberniyi skladavsya perevazhno z gir sho nalezhat do sistem Golovnogo Kavkazkogo hrebta Malogo Kavkazu ta bilsh mensh visokih hvilyastih rivnin Gidrografiya Karta Tifliskoyi guberniyi z enciklopediyi Brokgauza i Yefrona Majzhe vsya guberniya za vinyatkom tilki najjpivnichnishoyi yiyi okolici sho nalezhit do basejnu Verhnogo Tereka Terek Assa Argun i Sulaka Andijske Kojsu lezhala v basejni serednoyi ta chastkovo verhnoyi techiyi richki Kuri Vsi richki guberniyi mali harakter girskih okrim Kuri yaka maye taki vlastivosti tilki u verhnij techiyi Na ozera guberniya bula nebagatoyu Najbilsh znachni z nih roztashovani na na visoti 6 7 tisyach futiv KlimatKlimatichni umovi guberniyi vnaslidok rozmayittya yiyi relyefu ta rozmishennya nad rivnem morya okremih yiyi chastin dosit riznomanitni Vershini gir i hrebti pri pidnyati trohi vishe za riven vichnih snigiv mayut majzhe polyarnij klimat natomist porivnyano nizki miscevosti roztashovani po Kuri u pivdenno shidnij chastini guberniyi vidznachalis m yakoyu zimoyu ta vkraj spekotnim litom Visota m nad rivnem morya Serednya temperatura roku Maksimum Minimum Richna kilkist opadiv mm Tiflis 409 12 6 38 2 22 2 482 1 794 9 8 20 5 617 0 Bilij Klyuch 1253 9 6 752 0 1972 3 5 28 1 1203 3 2210 3 9 23 7 1427 5FloraRoslinnist guberniyi bula duzhe riznomanitnoyu U zahidnij chastini znachni prostori vkriti hvojnimi lisami z yalin Risea orientalis sosni Pinus sylvestris ta pihti Abies Nordmaniana z domishkami buka graba j duba Quercus sessiliflora U pivdennij chastini guberniyi buli nasadzhennya shidnogo duba Quercus macranthera U lisah perevazhali yalivec Juniperus foetidissima excelsa oxycedrus fistashnik Pistacia mutica dub v yaz tosho Nevisoki peredgir ya buli vkriti zvichajnim shidnim grabom Carpinus orientalis lohom Eleagnus Celtis derzhiderevom Paliurus zhovtinnikom Rhus cotinus coriaria yalivcyami tosho Vologi shili Golovnogo Kavkazkogo hrebta mayut velike rozmayittya porid Okrim duba v yaza topolya ta graba tam rosli klen Acer insigne lapina Pterocarya caucasica vilha hurma Diospyros Lotus gorih Juglans regia shovkovicya j kashtan Castanea vesca Verhnij gorizont lisiv skladavsya zazvichaj iz gorobini berezi girskogo klena Acer Trautvetteri j zarostiv kavkazkogo rododendrona Rhododendron caucasicum FaunaTvarinnij svit guberniyi takozh vidznachavsya rozmayittyam Z chisla ssavciv osoblivo buli poshireni kaban burij vedmid shakal bars ris giyena vovk lisicya yizhak bezlich grizuniv oleni diki kozi tur kam yanij kozel dzhejran tosho Iz zemnovodnih ta plazuniv chasto zustrichalis cherepaha vuzhi yashirki gadyuka Z ptahiv primitni rozhevij shpak perskij solovejko stepovij ryabchik girska kuripka fazan girska indichka perepel grif orel pugach tosho Najbilsh poshireni komahi sarana skorpion i diki bdzholi Organi vladiAdministrativnij podil Karta administrativnogo podilu Tifliskoyi guberniyi Naprikinci XIX stolittya guberniya podilyalas na 9 i odin okrug Povit Plosha verst Naselennya 1897 osib 1 Ahalkalaki 5440 osib 2368 6 72 709 2 Ahalcih 15 357 osib 2259 6 68 837 3 s 4553 osib 5 938 5 128 587 4 Gori 10 269 osib 6033 9 191 091 5 Dushetskij Dushet 2 566 osib 3 437 9 67 719 6 8994 osib 4620 0 102 313 7 Telav 13 929 osib 2974 5 66 767 8 s Tioneti 1089 osib 4256 3 34 153 9 Tiflis 159 590 osib 3688 4 234 632 10 Zakatalskij okrug 3009 osib 3544 3 84 224 Gubernatori Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadi dijsnij statskij radnik 10 02 1802 1804 knyaz general lejtenant 1804 1805 dijsnij statskij radnik 09 01 1806 1807 general major 22 10 1807 05 08 1811 Gruzinski civilni gubernatori Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadi dijsnij statskij radnik 05 08 1811 1813 general major 08 07 1813 1815 general major v p gubernatora na pravah vijskovogo 06 11 1815 1818 general major 1818 1829 dijsnij statskij radnik 19 07 1829 1832 knyaz dijsnij statskij radnik v p 02 02 1832 1837 general lejtenant Tifliskij vijskovij gubernator keruvav i civilnoyu chastinoyu 13 12 1837 1838 general major 09 05 1838 23 02 1840 general major Gruzinsko Imeretinskij civilnij gubernator 10 07 1841 1843 general major Gruzinsko Imeretinskij civilnij gubernator 08 10 1843 1845 general major v p Gruzinsko Imeretinskij civilnij gubernator 12 06 1845 1846 general major Gruzinsko Imeretinskij civilnij gubernator 08 06 1846 1849 Vijskovi gubernatori Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadi knyaz general major 06 10 1849 1855 general major v p 19 12 1855 1857 general major 01 01 1858 1860 Gubernatori F I O Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadi dijsnij statskij radnik 25 03 1860 1876 baron dijsnij statskij radnik 24 05 1876 1877 knyaz dijsnij statskij radnik 08 01 1878 1883 general major 11 09 1883 1887 dijsnij statskij radnik 12 03 1887 1888 Georgij Shervashidze knyaz statskij radnik dijsnij statskij radnik 08 12 1888 1897 dijsnij statskij radnik 12 07 1897 15 02 1899 gvardiyi polkovnik general major v p 31 03 1899 04 08 1905 baron dijsnij statskij radnik 04 08 1905 22 09 1907 dijsnij statskij radnik 22 09 1902 10 05 1911 kolezkij radnik statskij radnik 10 05 1911 1914 dijsnij statskij radnik 1914 1916 polkovnik 1916 1917 Gubernski predvoditeli dvoryanstva Im ya Titul chin zvannya Chas perebuvannya na posadi knyaz general major 10 03 1812 1838 knyaz general major 01 01 1839 1855 knyaz general major 03 03 1855 1856 knyaz fligel ad yutant rotmistr 25 03 1856 1864 dijsnij statskij radnik 15 03 1864 1870 knyaz general ad yutant general lejtenant 16 07 1870 1879 knyaz general major 16 05 1879 1885 knyaz general lejtenant 13 07 1885 1891 knyaz u zvanni kamergera statskij radnik 13 07 1891 1894 knyaz yegermejster 14 07 1894 07 10 1900 knyaz na posadi yegermejstera dijsnij statskij radnik 21 10 1900 15 01 1906 knyaz 1906 1913 knyaz vidstavnij polkovnik 1913 1917 Vice gubernatori kolezkij radnik statskij radnik 1842 1847 statskij radnik 1847 1849 polkovnik 1849 1858 statskij radnik 16 10 1858 1860 statskij radnik 25 03 1860 1863 statskij radnik 14 12 1863 1865 knyaz statskij radnik 10 03 1865 1867 dijsnij statskij radnik 13 01 1868 1869 general major 23 04 1869 1873 dijsnij statskij radnik 01 09 1873 1884 Georgij Shervashidze knyaz kolezkij radnik 12 07 1884 1889 dijsnij statskij radnik 08 12 1889 04 04 1891 dijsnij statskij radnik 09 05 1891 1892 graf dijsnij statskij radnik 29 10 1892 20 02 1896 statskij radnik 19 03 1896 22 01 1901 kolezkij radnik statskij radnik 22 01 1901 21 12 1905 kolezkij radnik 21 12 1905 10 05 1911 dijsnij statskij radnik 10 05 1911 1917Navchalni zakladiTifliska duhovna seminariya Tifliskij kadetskij korpusNaselennyaNacionalnij sklad 1897 roku Poviti gruzini virmeni rosiyani osetini avarci greki turki ukrayinci polyaki nimci yevreyi chechenci darginci lezgini Guberniya v cilomu 44 3 18 7 10 2 7 5 6 4 3 2 2 6 2 4 Ahalkalakskij povit 8 9 72 3 9 0 7 1 1 1 Ahalcihskij povit 17 7 22 0 18 0 2 5 35 1 2 0 Borchalinskij povit 6 1 36 9 29 4 6 3 16 6 1 9 Gorijskij povit 65 0 4 0 2 8 26 2 Dushetskij povit 73 4 2 5 1 4 21 4 Zakatalskij okrug 14 7 2 5 34 4 37 6 8 8 1 2 Signahskij povit 82 9 6 2 5 2 4 3 Telavskij povit 85 9 7 1 2 8 1 0 2 6 Tionetskij povit 88 7 1 6 1 9 6 2 Tifliskij povit 34 2 24 7 5 9 22 1 1 9 1 5 2 1 2 3 1 4 TransportNajvazhlivishij shlyah spoluchennya Zakavkazka zaliznicya sho pryamuvala z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid cherez vsyu guberniyu uprodovzh blizko 180 verst Z gruntovih dorig najvazhlivishim bulo Vijskovo Gruzinske shose SimvolikaGerb guberniyi z oficijnim opisom zatverdzhenij Oleksandrom II 1878 Gerb gubernskogo mista Tiflisa 1843 Oficijnij gerb guberniyi vid 1880 Neoficijnij gerb guberniyi vid Sukachova 1878 Gerb guberniyi z fantastichnoyu koronoyu vid Shtrehla 1899 Suchasnij risunok gerba guberniyi 2000 ni PrimitkiPomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Demoskop Weekly ne vkazano tekst Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 5 travnya 2013 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tifliska guberniya Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros