Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монастирський вілаєт осман ولايت مناستر вілаєт Османської імперії що розташовувався у центральні та південній частині Ба

Монастир (вілаєт)

Монастир (вілаєт)

Монастирський вілаєт (осман. ولايت مناستر‎) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався у центральні та південній частині Балканського півострова. Утворений 1867 року замість Монастирського еялету. Припинив своє існування за результатами Першої балканської війни у 1913 році.

Монастир
Дата створення / заснування 1864
Країна image Османська імперія
Столиця Бітола
Адміністративна одиниця Османська імперія
Адміністративно-територіально поділяється на Призренський санджак, d, d, d, d
Спільний кордон із Салоніки
Замінений на d
На заміну Румелія і Монастир
Час/дата припинення існування листопад 1912
image
image Монастир у Вікісховищі

Координати: 41°01′55″ пн. ш. 21°20′05″ сх. д. / 41.03194444447177602° пн. ш. 21.33472222224977699° сх. д. / 41.03194444447177602; 21.33472222224977699

Історія

У 1867 році в рамках реформи Танзімату еялет Монастир було перетворено на Монастирський вілаєт. Разом з Дунайським та Боснійським вілаєтами забезпечував османське панування на Балканах. Втім, протяжність меж цього вілаєту не сприяла вправному керуванню, особливо з військової точки зору. Тому 1871 року від нього відділено вілаєти Ішкодра і Прізрен, в результаті у 1877 році фактично припинив існування. Втім, у 1879 році Монастирський вілаєт відновлено, але у значно менших кордонах.

У 1880—1881 роках південні та західні частини вілаєту були охопленні виступом албанської Прізренської ліги, що намагалася об'єднати усі землі, що були населення албанцями. Втім, військам вдалося придушити цей виступ. У 1908 році став центром Молодотурецької революції. У 1911 році сюди переправлено 2-у армію османської імперії.

У 1912 році землі цього вілаєту стали місцем битв часів Першої балканської війни. В результаті поразок від сербської та грецької армій, територія вілаєту Монастир було розділено між Сербським королівством, Грецьким королівством та Князівством Албанія.

Структура та адміністрація

У 1867—1871 роках вілаєт складався з 4 санджаків: Монастир, Прізрен, Дебре, Шкодер.

У 1879—1912 роках складався з 5 санджаків:

Валі

  • Алі Саїб Паша Гюрчу (1874—1875)
  • Мехмед Рефат Паша Байтар (1875)
  • Мехмед Редіф Паша Бурсала, (1875)
  • Алі Саїб Паша Гюрчу (1875—1876)
  • Ібрагім Дервіш Паша (1876)
  • Абді Черкез Паша (1876—1877)
  • розділено
  • Ахмед Мухтар Паша Катерддіоглу (1879—1880)
  • Ахмед Аюб Паша (1880—1884)
  • Алі Кемалі Паша Солемезоглу (1884—1887)
  • Халіл Ріфат Паша (1887—1889)
  • Ахмед Аюб Паша (1889)
  • Мехмед Фаїк Паша Сєлникли (1889—1895)
  • Абдулкерим Паша Бурсала (1895—1901)
  • Хасан Едіп Паша (1901—1903)
  • Алі Раза Паша (1903)
  • Ебукекір Хашим-бей (1903—1906)
  • Ахмед Рашид-бей (1906—1907)
  • Хафез Паша (1907—1908)
  • Гусейн Фахрі Паша (1908—1909)
  • Халіл-бей (1909—1910)
  • Мехмед Рашид Паша Мектубізаде (1910—1912)
  • Алі Муніф-бей (1912)
  • Бехджет Юсуф (1912)

Населення

Відповідно до досліджень сучасників у 1890-х роках в вілаєті мешкало 803,340 осіб. З них 216961 були албанцями (35,525 осіб були християнами), 108023 — греками, 186,656 — болгарами, 93,694 — сербами, 78,867 — турками, 53227 — арумунами, 11542 — помаками, 5270 — жидами. Політика асиміляції та ісламізації у поєднані з опором християн призвела до того, що у 1912 році албанців-мусульман було 219 тис. осіб, болгар — 331 тис., аруманів — 65,5 тис., греків — 62 тис., помаків — 24 тис., турків — 11,5 тис.

Після поразки у Першій балканській війни у 1913 році значна частина мусульман пересилилася до малоазійських вілаєтів Османської імперії, частина — до князівства Албанія.

Джерела

  • Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Macedonia». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.
  • Birken, Andreas (1976). Die Provinzen des Osmanischen Reiches. Beihefte zum Tübinger Atlas des Vorderen Orients. 13. Reichert. pp. 71–72. .
  • Vakalopoulos, Kostandinos A. Modern History of Macedonia (1830—1912), Thessaloniki, 1988, p. 75.
  • Kuneralp, Sinan: Son Dönem Osmanlı Erkân ve Ricali (1839—1922). Prosopoprafik Rehber. 2nd ed. Istanbul: Isis, 2003
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монастир (вілаєт)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Monastirskij vilayet osman ولايت مناستر vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya u centralni ta pivdennij chastini Balkanskogo pivostrova Utvorenij 1867 roku zamist Monastirskogo eyaletu Pripiniv svoye isnuvannya za rezultatami Pershoyi balkanskoyi vijni u 1913 roci Monastir Data stvorennya zasnuvannya1864 Krayina Osmanska imperiya StolicyaBitola Administrativna odinicyaOsmanska imperiya Administrativno teritorialno podilyayetsya naPrizrenskij sandzhak d d d d Spilnij kordon izSaloniki Zaminenij nad Na zaminuRumeliya i Monastir Chas data pripinennya isnuvannyalistopad 1912 Monastir u Vikishovishi Koordinati 41 01 55 pn sh 21 20 05 sh d 41 03194444447177602 pn sh 21 33472222224977699 sh d 41 03194444447177602 21 33472222224977699IstoriyaU 1867 roci v ramkah reformi Tanzimatu eyalet Monastir bulo peretvoreno na Monastirskij vilayet Razom z Dunajskim ta Bosnijskim vilayetami zabezpechuvav osmanske panuvannya na Balkanah Vtim protyazhnist mezh cogo vilayetu ne spriyala vpravnomu keruvannyu osoblivo z vijskovoyi tochki zoru Tomu 1871 roku vid nogo viddileno vilayeti Ishkodra i Prizren v rezultati u 1877 roci faktichno pripiniv isnuvannya Vtim u 1879 roci Monastirskij vilayet vidnovleno ale u znachno menshih kordonah U 1880 1881 rokah pivdenni ta zahidni chastini vilayetu buli ohoplenni vistupom albanskoyi Prizrenskoyi ligi sho namagalasya ob yednati usi zemli sho buli naselennya albancyami Vtim vijskam vdalosya pridushiti cej vistup U 1908 roci stav centrom Molodotureckoyi revolyuciyi U 1911 roci syudi perepravleno 2 u armiyu osmanskoyi imperiyi U 1912 roci zemli cogo vilayetu stali miscem bitv chasiv Pershoyi balkanskoyi vijni V rezultati porazok vid serbskoyi ta greckoyi armij teritoriya vilayetu Monastir bulo rozdileno mizh Serbskim korolivstvom Greckim korolivstvom ta Knyazivstvom Albaniya Struktura ta administraciyaU 1867 1871 rokah vilayet skladavsya z 4 sandzhakiv Monastir Prizren Debre Shkoder U 1879 1912 rokah skladavsya z 5 sandzhakiv Monastirskij sandzhak mav 5 kazi Monastir Pirlepe Florina Kirachova Ohri sandzhak Serfiche z 1889 roku 6 kazi Serfiche Kozana Alasonya Kayalar Naslich Grebne sandzhak Debre 4 kazi Debre i Bala Rakalar Mat Debre i Zir Ilbasanskij sandzhak 3 kazi Ilbasan Gramech Peklin sandzhak Goridzhe 4 kazi Goridzhe Istarova Kolonya Kesriye Vali Ali Sayib Pasha Gyurchu 1874 1875 Mehmed Refat Pasha Bajtar 1875 Mehmed Redif Pasha Bursala 1875 Ali Sayib Pasha Gyurchu 1875 1876 Ibragim Dervish Pasha 1876 Abdi Cherkez Pasha 1876 1877 rozdileno Ahmed Muhtar Pasha Katerddioglu 1879 1880 Ahmed Ayub Pasha 1880 1884 Ali Kemali Pasha Solemezoglu 1884 1887 Halil Rifat Pasha 1887 1889 Ahmed Ayub Pasha 1889 Mehmed Fayik Pasha Syelnikli 1889 1895 Abdulkerim Pasha Bursala 1895 1901 Hasan Edip Pasha 1901 1903 Ali Raza Pasha 1903 Ebukekir Hashim bej 1903 1906 Ahmed Rashid bej 1906 1907 Hafez Pasha 1907 1908 Gusejn Fahri Pasha 1908 1909 Halil bej 1909 1910 Mehmed Rashid Pasha Mektubizade 1910 1912 Ali Munif bej 1912 Behdzhet Yusuf 1912 NaselennyaVidpovidno do doslidzhen suchasnikiv u 1890 h rokah v vilayeti meshkalo 803 340 osib Z nih 216961 buli albancyami 35 525 osib buli hristiyanami 108023 grekami 186 656 bolgarami 93 694 serbami 78 867 turkami 53227 arumunami 11542 pomakami 5270 zhidami Politika asimilyaciyi ta islamizaciyi u poyednani z oporom hristiyan prizvela do togo sho u 1912 roci albanciv musulman bulo 219 tis osib bolgar 331 tis arumaniv 65 5 tis grekiv 62 tis pomakiv 24 tis turkiv 11 5 tis Pislya porazki u Pershij balkanskij vijni u 1913 roci znachna chastina musulman peresililasya do maloazijskih vilayetiv Osmanskoyi imperiyi chastina do knyazivstva Albaniya DzherelaChisholm Hugh ed 1911 Macedonia Encyclopaedia Britannica 11th ed Cambridge University Press Birken Andreas 1976 Die Provinzen des Osmanischen Reiches Beihefte zum Tubinger Atlas des Vorderen Orients 13 Reichert pp 71 72 ISBN 9783920153568 Vakalopoulos Kostandinos A Modern History of Macedonia 1830 1912 Thessaloniki 1988 p 75 Kuneralp Sinan Son Donem Osmanli Erkan ve Ricali 1839 1922 Prosopoprafik Rehber 2nd ed Istanbul Isis 2003 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Monastir vilayet

Дата публікації:
Топ