Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мат (алб. Rrethi i Matit) — один з 36 округів Албанії.
| Мат | |||
|---|---|---|---|
| алб. Rrethi i Matit | |||
| | |||
| місто | Буррелі | ||
| Країна |  Албанія | ||
| округ | Дібер | ||
| Населення | |||
| - повне | 48 803 (2010) | ||
| Площа | |||
| - повна | 1,029 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 389 м | ||
| - мінімальна | 389 м | ||
| Часовий пояс | , влітку | ||
| Код ISO 3166-2 | AL-MT | ||
 | |||
| |||
Округ займає територію 1028 км² і відноситься до області Дібер. Адміністративний центр — місто Буррелі.
Географічне положення
Географічно округ збігається з долиною верхньої течії річки Мат в Центральній Албанії. Мат перетинає регіон з південного заходу на північний схід. Долину річки, на північ опускається на 100 м нижче рівня світового океану, оточують гори, що дозволяє вважати її плоскогір'ям. По долині протікають численні струмки. На півночі вона досягає в ширину 40 км, ближче до півдня долина звужується.
Гірський ланцюг на заході відокремлює долину від албанського узбережжя (найвища вершина, Mali i Liqenit, 1723м). До моря можна потрапити лише крізь вузьку ущелину, по якому протікає Мат. В цьому місці річка запружена, утворюючи найбільше водосховище Албанії — Ульза (Liqeni i Ulzës). На сході округу в районі національного парку Лура гори досягають висоти понад 2000м (Maja e Dejës, 2246 м). Лісові масиви на півдні округу з численними джерелами і ущелинами відносяться до заповідника Zall Gjoçaj.
Історія
Долина Мат заселена з давнини. Про епоху іллірійців нагадують кургани, в яких знайдені бронзові вироби, серед іншого добре збережений шолом. Через долину проходила дорога з центральних областей Балканського півострова до узбережжя.
Ще у XIX столітті в долині не існувало ніяких міст. Жителі були розсіяні по невеликих сільцям і хуторах по всій долині. До наших днів збереглися добре укріплені будинки-фортеці (кули), що викликають здивування. На місці одного з ярмаркових сіл з'явився нинішнє місто Буррелі.
Населення Мата належало одному з албанських кланів. Після смерті батька у 1911 році главою клану став Ахмет Бей Зоголлі. Багато в чому завдяки підтримці свого клану йому вдалося прийти до влади, ставши у 1928–1939 роках Зогу I, королем албанським.
За часів соціалізму разом з розвитком гірничодобувної галузі виникли і центральні садиби, а виникле водосховище змінило вигляд долини.
Економіка і промисловість
На півдні в декількох місцях ведеться видобуток мідних руд, хрому і заліза.
У 1959 році на річці Мат була побудована найбільша ГЕС Албанії, зараз за допомогою іноземних інвесторів замінені старі турбіни.
Більшість населення як і раніше живе за рахунок сільського господарства.
Транспорт
У 80-ті роки тут намагалися продовжити залізницю до Клосa, щоб з'єднати рудники, однак робота не була завершена.
На сході округу через долину проходить дорога з Мілоті в Дібру. На південному сході вона йде через перевал Qafa e Buallit (844м).
Адміністративний поділ
Округ поділений на два міста: Буррелі і Клос та 9 громад: Baz, Derjan, Gurra, Komës, Lis, Macukull, Rukaj, Suç, Ulza, Xibra.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mat alb Rrethi i Matit odin z 36 okrugiv Albaniyi Matalb Rrethi i Matitmisto BurreliKrayina Albaniyaokrug DiberNaselennya povne 48 803 2010 Plosha povna 1 029 km Visota maksimalna 389 m minimalna 389 mChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Kod ISO 3166 2 AL MTVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mat Okrug zajmaye teritoriyu 1028 km i vidnositsya do oblasti Diber Administrativnij centr misto Burreli Geografichne polozhennyaGeografichno okrug zbigayetsya z dolinoyu verhnoyi techiyi richki Mat v Centralnij Albaniyi Mat peretinaye region z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid Dolinu richki na pivnich opuskayetsya na 100 m nizhche rivnya svitovogo okeanu otochuyut gori sho dozvolyaye vvazhati yiyi ploskogir yam Po dolini protikayut chislenni strumki Na pivnochi vona dosyagaye v shirinu 40 km blizhche do pivdnya dolina zvuzhuyetsya Girskij lancyug na zahodi vidokremlyuye dolinu vid albanskogo uzberezhzhya najvisha vershina Mali i Liqenit 1723m Do morya mozhna potrapiti lishe kriz vuzku ushelinu po yakomu protikaye Mat V comu misci richka zapruzhena utvoryuyuchi najbilshe vodoshovishe Albaniyi Ulza Liqeni i Ulzes Na shodi okrugu v rajoni nacionalnogo parku Lura gori dosyagayut visoti ponad 2000m Maja e Dejes 2246 m Lisovi masivi na pivdni okrugu z chislennimi dzherelami i ushelinami vidnosyatsya do zapovidnika Zall Gjocaj IstoriyaDolina Mat zaselena z davnini Pro epohu illirijciv nagaduyut kurgani v yakih znajdeni bronzovi virobi sered inshogo dobre zberezhenij sholom Cherez dolinu prohodila doroga z centralnih oblastej Balkanskogo pivostrova do uzberezhzhya She u XIX stolitti v dolini ne isnuvalo niyakih mist Zhiteli buli rozsiyani po nevelikih silcyam i hutorah po vsij dolini Do nashih dniv zbereglisya dobre ukripleni budinki forteci kuli sho viklikayut zdivuvannya Na misci odnogo z yarmarkovih sil z yavivsya ninishnye misto Burreli Naselennya Mata nalezhalo odnomu z albanskih klaniv Pislya smerti batka u 1911 roci glavoyu klanu stav Ahmet Bej Zogolli Bagato v chomu zavdyaki pidtrimci svogo klanu jomu vdalosya prijti do vladi stavshi u 1928 1939 rokah Zogu I korolem albanskim Za chasiv socializmu razom z rozvitkom girnichodobuvnoyi galuzi vinikli i centralni sadibi a vinikle vodoshovishe zminilo viglyad dolini Ekonomika i promislovistNa pivdni v dekilkoh miscyah vedetsya vidobutok midnih rud hromu i zaliza U 1959 roci na richci Mat bula pobudovana najbilsha GES Albaniyi zaraz za dopomogoyu inozemnih investoriv zamineni stari turbini Bilshist naselennya yak i ranishe zhive za rahunok silskogo gospodarstva TransportU 80 ti roki tut namagalisya prodovzhiti zaliznicyu do Klosa shob z yednati rudniki odnak robota ne bula zavershena Na shodi okrugu cherez dolinu prohodit doroga z Miloti v Dibru Na pivdennomu shodi vona jde cherez pereval Qafa e Buallit 844m Administrativnij podilOkrug podilenij na dva mista Burreli i Klos ta 9 gromad Baz Derjan Gurra Komes Lis Macukull Rukaj Suc Ulza Xibra