Цвєтаєв Іван Володимирович (рос. Цвета́ев Ива́н Влади́мирович, 1847-1913) — російський науковець-історик, археолог, філолог і мистецтвознавець, член-кореспондент Петербурзької академії наук, професор Московського університету.
Іван Володимирович Цвєтаєв | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
рос. Иван Владимирович Цветаев | ||||||||
Іван Цвєтаєв у парадному мундирі з нагоди відкриття Московського музею образотворчих мистецтв | ||||||||
Народився | 4 травня (17 травня) 1847 Дроздово, , Владимирська губернія | |||||||
Помер | 30 серпня (12 вересня) 1913 (66 років) Москва | |||||||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||||||
Країна | Російська імперія | |||||||
Діяльність | історик, археолог | |||||||
Alma mater | Петербурзький університет | |||||||
Галузь | історія, археологія, філологія | |||||||
Заклад | Варшавський університет, Київський університет, Московський університет | |||||||
Посада | доцент | |||||||
Вчене звання | професор | |||||||
Науковий керівник | , | |||||||
Відомі учні | d Q62712541? | |||||||
Членство | Петербурзька академія наук | |||||||
Відомий завдяки: | творець і перший директор Державного музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна | |||||||
Батько | Володимир Васильович Цвєтаєв | |||||||
Мати | Катерина Василівна Цвєтаєва | |||||||
У шлюбі з | d d | |||||||
Діти | Цвєтаєва Марина Іванівна d d d | |||||||
Нагороди | ||||||||
Цвєтаєв Іван Володимирович у Вікісховищі |
Біографія
Іван Цвєтаєв народився в сім'ї сільського священика Володимира Васильовича Цвєтаєва (*1818-†1884) і його дружини Катерини Василівни (*1824-†1859); 4 (17) травня 1847 року в селі Дроздово Владимирської губернії (під Шуєю, на території сучасного Шуйського району Івановської області РФ).
Навчався шість років в Шуйському духовному училищі, потім ще шість — у Володимирській духовній семінарії. Після цього вступив до Медико-хірургічної академії, але за станом здоров'я залишив її і перейшов до Петербурзького університету на класичне відділення історико-філологічного факультету. Закінчив університет у 1870 році, отримавши ступінь кандидата наук. З 1871 р. викладав грецьку мову в одній з петербурзьких гімназій, а в 1872 р. став доцентом Імператорського Варшавського університету, там же, у Варшаві, захистив магістерську дисертацію — «Cornelii Taciti Germania. I. Досвід критичного огляду тексту» (Варшава, 1873). У 1874 р. вирушив у закордонне відрядження до Італії для вивчення древніх італійських мов і писемності.
У 1876 р. був зарахований як доцент Київського університету св. Володимира, але вже через рік був запрошений до Московського університету для викладання латинської мови на кафедрі римської словесності.
З 1881 р. Цвєтаєв працював у Московських Рум'янцевському і Публічному музеях в Москві (з 1900 до 1910 р. був директором Рум'янцевського музею). У 1888 році він став почесним членом Болонського університету. У 1889 р. перейшов працювати на кафедру історії та теорії мистецтв Московського університету. Деякий час щільно співпрацював з журналом .
У 1894 р., на першому з'їзді російських художників і любителів мистецтв, скликаному з нагоди дарування Москві Картинної галереї братів Третьякових, Цвєтаєв виголосив промову, в якій закликав до створення нового музею образотворчих мистецтв у Москві. З ініціативи професора був оголошений конкурс на найкращий проект музею. Переміг у конкурсі проект Р. І. Клейна. У серпні 1899 р. відбулася урочиста закладка музею. Розділ пластики був задуманий Іваном Володимировичем як збори зліпків з найбільш відомих скульптур, які повинні були служити зразком для розвитку художнього смаку. За спогадами його дочки Марини Цвєтаєвої, ряд з цих робіт був виконаний в існуючій до теперішнього часу художньої майстерні в Шарлоттенбурзі. Частина зліпків з колекції створеного ним музею складає основу Університетського музею РДГУ.
Цвєтаєв помер 30 серпня (12 вересня) 1913 р. в Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі. На фасаді Музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна в Москві встановлена меморіальна дошка на його честь.
Родина
Перший шлюб (1880—1890) — з Варварою Дмитрівною Іловайською (1858—1890), дочкою історика Д. І. Іловайського. Діти від цього шлюбу: Валерія Цвєтаєва (1883—1966) — організатор, керівник і один із педагогів Державних курсів мистецтва руху (1920-ті — 1930-і роки, на базі ВХУТЕМАС, м. Москва). Андрій Цвєтаєв (1890—1933); В. Д. Іловайська померла через декілька днів після народження Андрія.
Другий шлюб (1891—1906) — з Марією Олександрівною Мейн (1868—1906). Дочки (1894—1993) — російська письменниця. Марина Цвєтаєва (1892—1941) — російська поетеса, прозаїк, перекладач, одна з найбільш самобутніх поетів «Срібного століття».
Праці
Основні праці Івана Цвєтаєва присвячені античній філології, вивченню італійських мов, а також мистецтва, культурного і громадського життя стародавніх народів.
- З життя вищих шкіл Римської імперії. М., 1902;
- Inscriptiones Italiae mediae dialecticae …, v. [1-2], Lipsiae, 1884-85;
- Inscriptiones Italiae inferioris dialecticae, Mosquae, 1886.
- «Проект положення про комітет для пристрою при Московському університеті музею образотворчих мистецтв» (Москва, 1896),
- Збірник ОССК написів з нарисом фонетики, морфології і глосарієм, К., 1877;
- Навчальний атлас античного ліплення, в. 1-3, М., 1890—1894;
- «Комітет по влаштуванню музею античного мистецтва в Москві» (М., 1893), «Художній музей Московського університету» («Московські відомості» і «Російські Відомості», 1894),
- (рос.)«Записка про музей витончених мистецтв» (М., 1898),
- «Експедиція Н. С. Нечаєва-Мальцева на Урал» (М., 1900).
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цвєтаєв Іван Володимирович |
Примітки
- 67 Иностранная филология в Императорском университете Св. Владимира в XIX – начале XX ст. // Альманах современной науки и образования — Тамбов: Грамота, 2014. — вып. 3 (82). — С. 66–69. — ISSN 1993-5552
- Швейцер В. А. Цветаева М. И. // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1975. — Т. 8. — С. 377–378.
Джерела
- Корыхалова Т. П., Труды И. В. Цветаева по италийской эпиграфике // Вестник древней истории. — 1973. — № 2. (рос.)
- Каган Ю. М., И. В. Цветаев: Жизнь. Деятельность. Личность: (Учёный, основатель Музея изящных искусств в Москве) / Отв. ред. д-р ист. наук И. Н. Осиновский; Рецензенты: С. С. Аверинцев, И. А. Антонова, Е. В. Завадская, В. А. Кулаков, А. Ф. Лосев; Академия наук СССР. — М.: Наука, 1987. — 192, [16] с. — (Из истории мировой культуры: Научные биографии). — 50 000 экз. (обл.) (рос.)
- Коваль Л. М., Трудное десятилетие: Иван Владимирович Цветаев // На благое просвещение: Из истории Российской государственной библиотеки: (К 150-летию основания Московского публичного и Румянцевского музеев) / Л. М. Коваль; Худож. оформление: В. В. Покатов; Российская государственная библиотека. — М.: Пашков дом, 2012. — С. 241—358. — 500 с. — 300 экз. — . (обл.) (рос.)
- In Moskau ein kleines Albertinum erbauen (нем.). — «Устроить в Москве маленький Альбертинум». — Переписка Ивана Цветаева и Георга Трея (1881—1913). — под ред. М.Рота и И.Антоновой
- Смирнов А. Е., Иван Цветаев. История жизни. — СПб.: Вита Нова, 2013. — 386 с. — (Жизнеописания). — 1000 экз. — . (рос.)
- Соснина Е. Б., 1913: Последний год жизни И. В. Цветаева. — Иваново: Изд-во О. Епишева, 2013. — 64 с. — 1000 экз. — . (рос.)
Посилання
- Цвєтаєв Іван Володимирович // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 536. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цвєтаєв Іван Володимирович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cvyetayev Ivan Volodimirovich ros Cveta ev Iva n Vladi mirovich 1847 1913 rosijskij naukovec istorik arheolog filolog i mistectvoznavec chlen korespondent Peterburzkoyi akademiyi nauk profesor Moskovskogo universitetu Ivan Volodimirovich Cvyetayevros Ivan Vladimirovich CvetaevIvan Cvyetayev u paradnomu mundiri z nagodi vidkrittya Moskovskogo muzeyu obrazotvorchih mistectv Ivan Cvyetayev u paradnomu mundiri z nagodi vidkrittya Moskovskogo muzeyu obrazotvorchih mistectvNarodivsya4 travnya 17 travnya 1847 1847 05 17 Drozdovo Vladimirska guberniyaPomer30 serpnya 12 veresnya 1913 1913 09 12 66 rokiv MoskvaPohovannyaVagankovske kladovisheKrayinaRosijska imperiyaDiyalnististorik arheologAlma materPeterburzkij universitetGaluzistoriya arheologiya filologiyaZakladVarshavskij universitet Kiyivskij universitet Moskovskij universitetPosadadocentVchene zvannyaprofesorNaukovij kerivnik Vidomi uchnid Q62712541 ChlenstvoPeterburzka akademiya naukVidomij zavdyaki tvorec i pershij direktor Derzhavnogo muzeyu obrazotvorchih mistectv imeni O S PushkinaBatkoVolodimir Vasilovich CvyetayevMatiKaterina Vasilivna CvyetayevaU shlyubi zd dDitiCvyetayeva Marina Ivanivna d d dNagorodiOrden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Kavaler ordena Koroni Italiyi Cvyetayev Ivan Volodimirovich u VikishovishiBiografiyaIvan Cvyetayev narodivsya v sim yi silskogo svyashenika Volodimira Vasilovicha Cvyetayeva 1818 1884 i jogo druzhini Katerini Vasilivni 1824 1859 4 17 travnya 1847 roku v seli Drozdovo Vladimirskoyi guberniyi pid Shuyeyu na teritoriyi suchasnogo Shujskogo rajonu Ivanovskoyi oblasti RF Navchavsya shist rokiv v Shujskomu duhovnomu uchilishi potim she shist u Volodimirskij duhovnij seminariyi Pislya cogo vstupiv do Mediko hirurgichnoyi akademiyi ale za stanom zdorov ya zalishiv yiyi i perejshov do Peterburzkogo universitetu na klasichne viddilennya istoriko filologichnogo fakultetu Zakinchiv universitet u 1870 roci otrimavshi stupin kandidata nauk Z 1871 r vikladav grecku movu v odnij z peterburzkih gimnazij a v 1872 r stav docentom Imperatorskogo Varshavskogo universitetu tam zhe u Varshavi zahistiv magistersku disertaciyu Cornelii Taciti Germania I Dosvid kritichnogo oglyadu tekstu Varshava 1873 U 1874 r virushiv u zakordonne vidryadzhennya do Italiyi dlya vivchennya drevnih italijskih mov i pisemnosti U 1876 r buv zarahovanij yak docent Kiyivskogo universitetu sv Volodimira ale vzhe cherez rik buv zaproshenij do Moskovskogo universitetu dlya vikladannya latinskoyi movi na kafedri rimskoyi slovesnosti Z 1881 r Cvyetayev pracyuvav u Moskovskih Rum yancevskomu i Publichnomu muzeyah v Moskvi z 1900 do 1910 r buv direktorom Rum yancevskogo muzeyu U 1888 roci vin stav pochesnim chlenom Bolonskogo universitetu U 1889 r perejshov pracyuvati na kafedru istoriyi ta teoriyi mistectv Moskovskogo universitetu Deyakij chas shilno spivpracyuvav z zhurnalom U 1894 r na pershomu z yizdi rosijskih hudozhnikiv i lyubiteliv mistectv sklikanomu z nagodi daruvannya Moskvi Kartinnoyi galereyi brativ Tretyakovih Cvyetayev vigolosiv promovu v yakij zaklikav do stvorennya novogo muzeyu obrazotvorchih mistectv u Moskvi Z iniciativi profesora buv ogoloshenij konkurs na najkrashij proekt muzeyu Peremig u konkursi proekt R I Klejna U serpni 1899 r vidbulasya urochista zakladka muzeyu Rozdil plastiki buv zadumanij Ivanom Volodimirovichem yak zbori zlipkiv z najbilsh vidomih skulptur yaki povinni buli sluzhiti zrazkom dlya rozvitku hudozhnogo smaku Za spogadami jogo dochki Marini Cvyetayevoyi ryad z cih robit buv vikonanij v isnuyuchij do teperishnogo chasu hudozhnoyi majsterni v Sharlottenburzi Chastina zlipkiv z kolekciyi stvorenogo nim muzeyu skladaye osnovu Universitetskogo muzeyu RDGU Cvyetayev pomer 30 serpnya 12 veresnya 1913 r v Moskvi Pohovanij na Vagankovskomu kladovishi Na fasadi Muzeyu obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina v Moskvi vstanovlena memorialna doshka na jogo chest RodinaPershij shlyub 1880 1890 z Varvaroyu Dmitrivnoyu Ilovajskoyu 1858 1890 dochkoyu istorika D I Ilovajskogo Diti vid cogo shlyubu Valeriya Cvyetayeva 1883 1966 organizator kerivnik i odin iz pedagogiv Derzhavnih kursiv mistectva ruhu 1920 ti 1930 i roki na bazi VHUTEMAS m Moskva Andrij Cvyetayev 1890 1933 V D Ilovajska pomerla cherez dekilka dniv pislya narodzhennya Andriya Drugij shlyub 1891 1906 z Mariyeyu Oleksandrivnoyu Mejn 1868 1906 Dochki 1894 1993 rosijska pismennicya Marina Cvyetayeva 1892 1941 rosijska poetesa prozayik perekladach odna z najbilsh samobutnih poetiv Sribnogo stolittya PraciOsnovni praci Ivana Cvyetayeva prisvyacheni antichnij filologiyi vivchennyu italijskih mov a takozh mistectva kulturnogo i gromadskogo zhittya starodavnih narodiv Z zhittya vishih shkil Rimskoyi imperiyi M 1902 Inscriptiones Italiae mediae dialecticae v 1 2 Lipsiae 1884 85 Inscriptiones Italiae inferioris dialecticae Mosquae 1886 Proekt polozhennya pro komitet dlya pristroyu pri Moskovskomu universiteti muzeyu obrazotvorchih mistectv Moskva 1896 Zbirnik OSSK napisiv z narisom fonetiki morfologiyi i glosariyem K 1877 Navchalnij atlas antichnogo liplennya v 1 3 M 1890 1894 Komitet po vlashtuvannyu muzeyu antichnogo mistectva v Moskvi M 1893 Hudozhnij muzej Moskovskogo universitetu Moskovski vidomosti i Rosijski Vidomosti 1894 ros Zapiska pro muzej vitonchenih mistectv M 1898 Ekspediciya N S Nechayeva Malceva na Ural M 1900 Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cvyetayev Ivan Volodimirovich Budinok muzej Cvyetayevih Novo Talici Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S PushkinaPrimitki67 Inostrannaya filologiya v Imperatorskom universitete Sv Vladimira v XIX nachale XX st Almanah sovremennoj nauki i obrazovaniya Tambov Gramota 2014 vyp 3 82 S 66 69 ISSN 1993 5552 d Track Q104172942d Track Q72810401d Track Q3544d Track Q105755516 Shvejcer V A Cvetaeva M I Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1975 T 8 S 377 378 d Track Q24259020d Track Q28735434d Track Q4239850d Track Q27077100d Track Q649DzherelaKoryhalova T P Trudy I V Cvetaeva po italijskoj epigrafike Vestnik drevnej istorii 1973 2 ros Kagan Yu M I V Cvetaev Zhizn Deyatelnost Lichnost Uchyonyj osnovatel Muzeya izyashnyh iskusstv v Moskve Otv red d r ist nauk I N Osinovskij Recenzenty S S Averincev I A Antonova E V Zavadskaya V A Kulakov A F Losev Akademiya nauk SSSR M Nauka 1987 192 16 s Iz istorii mirovoj kultury Nauchnye biografii 50 000 ekz obl ros Koval L M Trudnoe desyatiletie Ivan Vladimirovich Cvetaev Na blagoe prosveshenie Iz istorii Rossijskoj gosudarstvennoj biblioteki K 150 letiyu osnovaniya Moskovskogo publichnogo i Rumyancevskogo muzeev L M Koval Hudozh oformlenie V V Pokatov Rossijskaya gosudarstvennaya biblioteka M Pashkov dom 2012 S 241 358 500 s 300 ekz ISBN 978 5 7510 0546 7 obl ros In Moskau ein kleines Albertinum erbauen nem Ustroit v Moskve malenkij Albertinum Perepiska Ivana Cvetaeva i Georga Treya 1881 1913 pod red M Rota i I Antonovoj Smirnov A E Ivan Cvetaev Istoriya zhizni SPb Vita Nova 2013 386 s Zhizneopisaniya 1000 ekz ISBN 978 5 93898 384 7 ros Sosnina E B 1913 Poslednij god zhizni I V Cvetaeva Ivanovo Izd vo O Episheva 2013 64 s 1000 ekz ISBN 978 5 904004 43 2 ros PosilannyaCvyetayev Ivan Volodimirovich Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 536 ISBN 978 966 439 921 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cvyetayev Ivan Volodimirovich