Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Так казав Заратустра. Книжка для всіх і ні для кого» (нім. Also sprach Zarathustra: Ein Buch für Alle und Keinen) — філософський тритомний роман-трактат Фрідріха Ніцше, написаний у 1883—1885 роках, зміст якого обертається навколо ідей вічного повторення, «смерті Бога» та пророцтва про надлюдину. Головний персонаж — переосмислений Ніцше пророк зороастризму Заратустра, що повертається з проповіддю до людства після тривалого усамітнення в горах.
| Так казав Заратустра | ||||
|---|---|---|---|---|
| Also sprach Zarathustra: Ein Buch für Alle und Keinen | ||||
 | ||||
| Назва на честь | Заратуштра | |||
| Жанр | філософський роман, поезія в прозі | |||
| Тема | філософія | |||
| Автор | Фрідріх Ніцше | |||
| Мова | німецька мова | |||
| Написано | 1883,1885,1891 | |||
| Опубліковано | Ернст Шмайцнер, 1883-1885 | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Опубліковано українською | 1910 (Галицька накладня Якова Оренштайна) 1993 (Основи) 2010 (Астролябія) | |||
| Переклад | Іван Кошелівець (у рукописі) Лесь Гринюк (1910) Анатолій Онишко (1993) Олег Фешовець (2010) | |||
| Попередній твір | Весела наука | |||
| Наступний твір | По той бік добра і зла | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікіцитатах | ||||
Зміст
Чоловік на ім'я Заратустра у віці 30 років іде жити безтурботним аскетом в гори. Коли минає 10 років, він відчуває, що наповнився мудрістю і звертається до Сонця зі своїми думками: він відчуває потребу поділитися з людьми знанням, як Сонце ділиться своїм промінням з усім світом. Навіть загроза загинути при цьому, подібно до того як Сонце сідає за обрій, не лякає Заратустру і він сходить донизу. Дорогою мудрець зустрічає старого відлюдника, що живе зі звірами. Той запевняє, що до людей не слід іти, а коли й ділитися з ними знанням, то тільки якщо вони самі попросять, натомість варто жити серед природи та славити в ній Бога. Заратустра не слухає його і вирушає до міста.
У місті народ зібрався подивитися на виступ канатоходця. Там Заратустра проповідує про надлюдину — істоту, якою повинна стати людина. Мудрець пояснює — все живе розвивається і породжує досконаліше за самого себе, тільки людина може повертатися до тваринного стану. Мудрець порівнює людину з канатом, натягнутим між твариною і надлюдиною. Щоб стати надлюдиною, їй слід остерігатися віри в невидимі сили. Тому Заратустра каже, що «Бог помер» — не може бути впевненості, що за межами чуттєвого сприйняття, даного від природи, є сила, на яку можна покластися в своєму розвитку. Проте народ сміється з нього і мудрець сумує, що його не зрозуміли. Заратустра стає свідком того як канатоходець зривається вниз і гине. Він несе труп канатоходця за місто аби поховати і засинає в лісі. Наранок він розуміє, що повинен знайти послідовників, а не проповідувати самому.
Заратустра розповідає зустрічним людям притчі, в яких викриває панівні лицемірну мораль і безпідставні вірування. Він вчить про подолання самого себе, не бажаючи марної вигоди. Про фальшивість служіння державі, культу, прагнень слави та приниження самих себе у виявленні добра до ворогів. Заратустра зустрічає юнака, котрий поділяє його погляди, той відчуває, що прагнучи стати кращим, він укріплює і свої низькі сторони — зло сильнішає разом із добром. Проповідник розповідає, що слід безупинно пересилювати себе, але не всяке зусилля веде до цього. Людина натовпу не стане надлюдиною, позаяк надлюдина постійно пізнає і творить, а не просто працює, бореться з собою та іншими людьми духовно й фізично. Заратустра вчить не боятися руйнування, адже за ним приходить нове становлення, не цуратися егоїзму, оскільки він утверджує людину, тоді як альтруїзм виснажує. Надлюдиною може стати лиш той, хто зневажає і знищує слабких — слабкі не здатні оновлювати світ. В той же час він радить не боротись нерозважливо, зростати в протистоянні з достойними противниками.
Після цього Заратустра покидає людей і знову усамітнюється. За кілька років він повертається, проповідуючи про безглуздя релігії, лицемірство публічних мудреців, які говорять лиш те, що люди хочуть чути. Заратустра висміює поетів і митців, котрі тільки наслідують те, що вже існує в світі без їхньої участі.
Із Заратустрою лишається все менше слухачів. Їм він відкриває мудрість про ілюзорність добра і зла — існують лише природні потяги людини, такі як прагнення до влади, насолод, егоїзм, придушення котрих позбавляє розвитку. На його думку, чоловікам від природи притаманна боротьба, а жінкам — забезпечувати відпочинок. Чоловік глибший у своїх помислах, які порівнює з безоднею моря, тоді як думки жінки — лише «піна» на воді. Заратустра зауважує, що не може бути єдиного вчення як стати надлюдиною, у кожного свій шлях до перетворення на неї. Мудрець заперечує існування долі, світ сповнений випадковостей і надлюдина повинна бути вільною від штучних ідей, щоб протистояти їм.
Наприкінці Заратустра приходить до висновку — для перетворення на надлюдину треба «стати тим, ким ти є [від природи]». Він повертається до печери та раптовий крик спонукає його знову вийти в світ. Мудрець зустрічає різних незвичайних осіб, яких приводить до своєї оселі. З ними він підсумовує своє вчення, Заратустра розділяє з гостями трапезу й пророкує настання Великого Полудня, коли почнеться становлення надлюдини в світі. Зранку він покидає печеру, сповнений нових сил.
Історія написання
Книга «Так казав Заратустра» була задумана тоді, коли Ніцше писав «Веселу науку». Він залишив маленьку записку зі словами «6000 футів поза людиною й часом», що є алюзією на концепцію вічного повернення, яка, як відзначав сам Ніцше, є центральною думкою «Заратустри». Ідея прийшла до нього у формі пірамідального блока каміння на березі озера Сільваплана в альпійському районі Енгадін, що лежить на висоті 6000 футів. Ніцше планував написати книгу з трьох частин впродовж кількох років.
Продумуючи план книги, він вирішив написати ще три частини, однак, врешті-решт написав тільки одну, четверту частину, яка вважається своєрідним інтермецо.
В книзі «Ecce Homo» Ніцше написав, що для кожної частини «вистачило десять днів, в жодному випадку, ні для першої, ні для третьої не потребував я більше». Спочатку перші три частини були надруковані окремо, і були об'єднані в один том у 1887. Четверта частина, написана у 1885, залишалася неопублікованою. Нарешті, в 1892, усі частини трактату були зібрані в одному виданні.
В оригінальному німецькому тексті багато випадків гри слів, які важко передати в перекладі.
Українські переклади
- Надруковані українські переклади
- Фрідріх Ніцше. Так мовив Заратустра: Книга для всіх і для нікого. Переклад з німецької: Лесь Гринюк. Коломия: Галицька накладня Якова Оренштайна. 1910 — 516 с.
- Фрідріх Ніцше. Так мовив Заратустра: Книга для всіх і для нікого. Переклад з німецької: Лесь Гринюк.
- Частина 1 [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Берлін : Українська Накладня, б.д. 120 с.
- Частина 2 [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Ляйпціг : Українська Накладня, б.д. 112 с.
- Фрідріх Ніцше. Так казав Заратустра: Книжка для всіх і ні для кого. Частина перша. Переднє слово Заратустри / Переклад з німецької Анатолій Онишко // Всесвіт. — 1990. — № 9. — С. 134–154
- Фрідріх Ніцше. Так казав Заратустра: Книжка для всіх і ні для кого. Жадання влади. Переклад з німецької Анатолій Онишко та Петро Таращук. Київ: Дніпро, Київ: Основи, 1993. 415 с. (e-book [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.])
- (перевидання) Фрідріх Ніцше. Так казав Заратустра: Книжка для всіх і ні для кого. Жадання влади. Переклад з німецької Анатолій Онишко та Петро Таращук. Київ: «Основи», 2003. 437 с.
- Фрідріх Ніцше. Повне зібрання творів. — Том 4. Так мовив Заратустра. Переклад з німецької Олег Фешовець. Львів: Астролябія, 2010. — 384 с.
- Фрідріх Ніцше. Так мовив Заратустра. Книжка для всіх і ні для кого. Переклад з німецької: Ганна Савченко. Харків: Фоліо. 2019. 256 стор.
- Ненадруковані українські переклади
- Фрідріх Ніцше. Так мовив Заратустра. Переклад з німецької: Іван Кошелівець (у рукописі).
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Так казав Заратустра |
- Так казав Заратустра [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Ораторія «Так мовив Заратустра».
- «Так казав Заратустра» на сайті укрцентру [ 1 травня 2015 у Wayback Machine.]
Виноски
- Gutmann, James. «The „Tremendous Moment“ of Nietzsche's Vision». The Journal of Philosophy, Vol. 51, No. 25. American Philosophical Association Eastern Division: Papers to be presented at the Fifty-First Annual Meeting, , December 28-30, 1954. pp. 837—842.
- — Ніцше Ф. Повне зібрання творів.— Том 4
- Так мовив Заратустра. Книжка для всіх і ні для кого [ 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]. folio.com.ua. 2019
- Олександр Астаф'єв. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Олександр Астаф'єв. // Часопис "Наш український дім". № 1, 2011. № 64 (13 серпня). стор. 5-9
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tak kazav Zaratustra Knizhka dlya vsih i ni dlya kogo nim Also sprach Zarathustra Ein Buch fur Alle und Keinen filosofskij tritomnij roman traktat Fridriha Nicshe napisanij u 1883 1885 rokah zmist yakogo obertayetsya navkolo idej vichnogo povtorennya smerti Boga ta proroctva pro nadlyudinu Golovnij personazh pereosmislenij Nicshe prorok zoroastrizmu Zaratustra sho povertayetsya z propoviddyu do lyudstva pislya trivalogo usamitnennya v gorah Tak kazav ZaratustraAlso sprach Zarathustra Ein Buch fur Alle und KeinenStorinka z pershogo vidannyaNazva na chestZaratushtraZhanrfilosofskij roman poeziya v proziTemafilosofiyaAvtorFridrih NicsheMovanimecka movaNapisano1883 1885 1891OpublikovanoErnst Shmajcner 1883 1885Krayina NimechchinaOpublikovano ukrayinskoyu1910 Galicka nakladnya Yakova Orenshtajna 1993 Osnovi 2010 Astrolyabiya PerekladIvan Koshelivec u rukopisi Les Grinyuk 1910 Anatolij Onishko 1993 Oleg Feshovec 2010 Poperednij tvirVesela naukaNastupnij tvirPo toj bik dobra i zla Cej tvir u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tak kazav Zaratustra znachennya ZmistCholovik na im ya Zaratustra u vici 30 rokiv ide zhiti bezturbotnim asketom v gori Koli minaye 10 rokiv vin vidchuvaye sho napovnivsya mudristyu i zvertayetsya do Soncya zi svoyimi dumkami vin vidchuvaye potrebu podilitisya z lyudmi znannyam yak Sonce dilitsya svoyim prominnyam z usim svitom Navit zagroza zaginuti pri comu podibno do togo yak Sonce sidaye za obrij ne lyakaye Zaratustru i vin shodit donizu Dorogoyu mudrec zustrichaye starogo vidlyudnika sho zhive zi zvirami Toj zapevnyaye sho do lyudej ne slid iti a koli j dilitisya z nimi znannyam to tilki yaksho voni sami poprosyat natomist varto zhiti sered prirodi ta slaviti v nij Boga Zaratustra ne sluhaye jogo i virushaye do mista U misti narod zibravsya podivitisya na vistup kanatohodcya Tam Zaratustra propoviduye pro nadlyudinu istotu yakoyu povinna stati lyudina Mudrec poyasnyuye vse zhive rozvivayetsya i porodzhuye doskonalishe za samogo sebe tilki lyudina mozhe povertatisya do tvarinnogo stanu Mudrec porivnyuye lyudinu z kanatom natyagnutim mizh tvarinoyu i nadlyudinoyu Shob stati nadlyudinoyu yij slid osterigatisya viri v nevidimi sili Tomu Zaratustra kazhe sho Bog pomer ne mozhe buti vpevnenosti sho za mezhami chuttyevogo sprijnyattya danogo vid prirodi ye sila na yaku mozhna poklastisya v svoyemu rozvitku Prote narod smiyetsya z nogo i mudrec sumuye sho jogo ne zrozumili Zaratustra staye svidkom togo yak kanatohodec zrivayetsya vniz i gine Vin nese trup kanatohodcya za misto abi pohovati i zasinaye v lisi Naranok vin rozumiye sho povinen znajti poslidovnikiv a ne propoviduvati samomu Zaratustra rozpovidaye zustrichnim lyudyam pritchi v yakih vikrivaye panivni licemirnu moral i bezpidstavni viruvannya Vin vchit pro podolannya samogo sebe ne bazhayuchi marnoyi vigodi Pro falshivist sluzhinnya derzhavi kultu pragnen slavi ta prinizhennya samih sebe u viyavlenni dobra do vorogiv Zaratustra zustrichaye yunaka kotrij podilyaye jogo poglyadi toj vidchuvaye sho pragnuchi stati krashim vin ukriplyuye i svoyi nizki storoni zlo silnishaye razom iz dobrom Propovidnik rozpovidaye sho slid bezupinno peresilyuvati sebe ale ne vsyake zusillya vede do cogo Lyudina natovpu ne stane nadlyudinoyu pozayak nadlyudina postijno piznaye i tvorit a ne prosto pracyuye boretsya z soboyu ta inshimi lyudmi duhovno j fizichno Zaratustra vchit ne boyatisya rujnuvannya adzhe za nim prihodit nove stanovlennya ne curatisya egoyizmu oskilki vin utverdzhuye lyudinu todi yak altruyizm visnazhuye Nadlyudinoyu mozhe stati lish toj hto znevazhaye i znishuye slabkih slabki ne zdatni onovlyuvati svit V toj zhe chas vin radit ne borotis nerozvazhlivo zrostati v protistoyanni z dostojnimi protivnikami Pislya cogo Zaratustra pokidaye lyudej i znovu usamitnyuyetsya Za kilka rokiv vin povertayetsya propoviduyuchi pro bezgluzdya religiyi licemirstvo publichnih mudreciv yaki govoryat lish te sho lyudi hochut chuti Zaratustra vismiyuye poetiv i mitciv kotri tilki nasliduyut te sho vzhe isnuye v sviti bez yihnoyi uchasti Iz Zaratustroyu lishayetsya vse menshe sluhachiv Yim vin vidkrivaye mudrist pro ilyuzornist dobra i zla isnuyut lishe prirodni potyagi lyudini taki yak pragnennya do vladi nasolod egoyizm pridushennya kotrih pozbavlyaye rozvitku Na jogo dumku cholovikam vid prirodi pritamanna borotba a zhinkam zabezpechuvati vidpochinok Cholovik glibshij u svoyih pomislah yaki porivnyuye z bezodneyu morya todi yak dumki zhinki lishe pina na vodi Zaratustra zauvazhuye sho ne mozhe buti yedinogo vchennya yak stati nadlyudinoyu u kozhnogo svij shlyah do peretvorennya na neyi Mudrec zaperechuye isnuvannya doli svit spovnenij vipadkovostej i nadlyudina povinna buti vilnoyu vid shtuchnih idej shob protistoyati yim Naprikinci Zaratustra prihodit do visnovku dlya peretvorennya na nadlyudinu treba stati tim kim ti ye vid prirodi Vin povertayetsya do pecheri ta raptovij krik sponukaye jogo znovu vijti v svit Mudrec zustrichaye riznih nezvichajnih osib yakih privodit do svoyeyi oseli Z nimi vin pidsumovuye svoye vchennya Zaratustra rozdilyaye z gostyami trapezu j prorokuye nastannya Velikogo Poludnya koli pochnetsya stanovlennya nadlyudini v sviti Zranku vin pokidaye pecheru spovnenij novih sil Istoriya napisannyaKniga Tak kazav Zaratustra bula zadumana todi koli Nicshe pisav Veselu nauku Vin zalishiv malenku zapisku zi slovami 6000 futiv poza lyudinoyu j chasom sho ye alyuziyeyu na koncepciyu vichnogo povernennya yaka yak vidznachav sam Nicshe ye centralnoyu dumkoyu Zaratustri Ideya prijshla do nogo u formi piramidalnogo bloka kaminnya na berezi ozera Silvaplana v alpijskomu rajoni Engadin sho lezhit na visoti 6000 futiv Nicshe planuvav napisati knigu z troh chastin vprodovzh kilkoh rokiv Produmuyuchi plan knigi vin virishiv napisati she tri chastini odnak vreshti resht napisav tilki odnu chetvertu chastinu yaka vvazhayetsya svoyeridnim intermeco V knizi Ecce Homo Nicshe napisav sho dlya kozhnoyi chastini vistachilo desyat dniv v zhodnomu vipadku ni dlya pershoyi ni dlya tretoyi ne potrebuvav ya bilshe Spochatku pershi tri chastini buli nadrukovani okremo i buli ob yednani v odin tom u 1887 Chetverta chastina napisana u 1885 zalishalasya neopublikovanoyu Nareshti v 1892 usi chastini traktatu buli zibrani v odnomu vidanni V originalnomu nimeckomu teksti bagato vipadkiv gri sliv yaki vazhko peredati v perekladi Ukrayinski perekladiNadrukovani ukrayinski perekladi Fridrih Nicshe Tak moviv Zaratustra Kniga dlya vsih i dlya nikogo Pereklad z nimeckoyi Les Grinyuk Kolomiya Galicka nakladnya Yakova Orenshtajna 1910 516 s Fridrih Nicshe Tak moviv Zaratustra Kniga dlya vsih i dlya nikogo Pereklad z nimeckoyi Les Grinyuk Chastina 1 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Berlin Ukrayinska Nakladnya b d 120 s Chastina 2 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Lyajpcig Ukrayinska Nakladnya b d 112 s Fridrih Nicshe Tak kazav Zaratustra Knizhka dlya vsih i ni dlya kogo Chastina persha Perednye slovo Zaratustri Pereklad z nimeckoyi Anatolij Onishko Vsesvit 1990 9 S 134 154 Fridrih Nicshe Tak kazav Zaratustra Knizhka dlya vsih i ni dlya kogo Zhadannya vladi Pereklad z nimeckoyi Anatolij Onishko ta Petro Tarashuk Kiyiv Dnipro Kiyiv Osnovi 1993 415 s ISBN 5 308 01381 0 e book 17 bereznya 2013 u Wayback Machine perevidannya Fridrih Nicshe Tak kazav Zaratustra Knizhka dlya vsih i ni dlya kogo Zhadannya vladi Pereklad z nimeckoyi Anatolij Onishko ta Petro Tarashuk Kiyiv Osnovi 2003 437 s ISBN 966 500 079 9 Fridrih Nicshe Povne zibrannya tvoriv Tom 4 Tak moviv Zaratustra Pereklad z nimeckoyi Oleg Feshovec Lviv Astrolyabiya 2010 384 s ISBN 978 966 8657 44 3 Fridrih Nicshe Tak moviv Zaratustra Knizhka dlya vsih i ni dlya kogo Pereklad z nimeckoyi Ganna Savchenko Harkiv Folio 2019 256 stor ISBN 978 966 03 8712 6 Nenadrukovani ukrayinski perekladi Fridrih Nicshe Tak moviv Zaratustra Pereklad z nimeckoyi Ivan Koshelivec u rukopisi PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Tak kazav Zaratustra Tak kazav Zaratustra 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Oratoriya Tak moviv Zaratustra Tak kazav Zaratustra na sajti ukrcentru 1 travnya 2015 u Wayback Machine VinoskiGutmann James The Tremendous Moment of Nietzsche s Vision The Journal of Philosophy Vol 51 No 25 American Philosophical Association Eastern Division Papers to be presented at the Fifty First Annual Meeting December 28 30 1954 pp 837 842 Nicshe F Povne zibrannya tvoriv Tom 4 Tak moviv Zaratustra Knizhka dlya vsih i ni dlya kogo 18 lyutogo 2021 u Wayback Machine folio com ua 2019 Oleksandr Astaf yev Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Oleksandr Astaf yev Chasopis Nash ukrayinskij dim 1 2011 64 13 serpnya stor 5 9