Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ми́рне (до 1957 року — Карячка)— село Вилківської міської громади в Ізмаїльському районі Одеської області,Україна. Населення становить 1548 осіб. Належить до історичної області Бессарабія.
| село Мирне | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Ізмаїльський район |
| Громада | Вилківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51080010030083935 |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Карачиця (рум. Caracica), Кара - Шикір |
| Населення | 1548 |
| Площа | 1,92 км² |
| Густота населення | 806,25 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68340 |
| Телефонний код | +380 4843 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°34′25″ пн. ш. 29°27′40″ сх. д. / 45.57361° пн. ш. 29.46111° сх. д.Координати: 45°34′25″ пн. ш. 29°27′40″ сх. д. / 45.57361° пн. ш. 29.46111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 6 м |
| Водойми | р. Нерушай |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68355, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове, вул. Моряків-Десантників, 18, буд. 47а |
| Карта | |
  Мирне | |
 Мирне | |
| Мапа | |
Історія
Біля села знайдено мезолітичну стоянку (13—8 тис. років тому), поселення часів бронзи (кінець II — початок І тисячоліття до н. е.) та черняхівської культури (III—V століття н. ери).
Кара - Шикір – так називалось це село на мапах кінця ХУІІІ – посатку ХІХ ст. на честь турецького поміщика. «Кара – Шикір» або «Кара – Чикір» означае «чорне село», «чорна або намита земля». В 18 столітті ця территорія нележала Османській імперії, з 1775 року, після зруйнування Запорозької Січі, активно заселялася українськими козакам: за Буг посунули втікачі вже невеликими купками й поодинці, як із Запоріжжя, так і з України, рятуючись од панщини. Осідали тут на вільних землях, будуючи собі землянки й хати. Року 1778 між Бугом та Дунаєм їх рахували на 4000 та за Дунаєм не менше того. А за свідченнями очаківського паші, якому в цей час підлягали козаки, їх було на кінець 1778 року вже 12000 осіб.
Так запорозькі козаки опинилися під османською юрисдикцією. З 30 серпня 1778 року запорожцям султан забезпечив їх військовий устрій, віру, одежу й волю і дав під Січ острів Святого Юрія з гирлами Дунаю — Сулинським та Катирлезьким (Георгіївським), і степ на південній притоці Дунаю, Дунайці, біля лиману Разима. Опріч того, запорожцям дозволено було вільно рибалити, полювати і навіть оселятися зимівниками й слободами по всіх річках та лиманах од Очакова до Дунаю.
Османська сторона Бугу стала мрією всього поневоленого кріпацтвом українського люду і почала зватись стороною, де не було панщини. Може, одному з сотні втікачів щастило перебратись за Буг, останні ж ловилися й були тяжко катовані за втечу, але це не перешкоджало їм тікати знову. Потьомкін намагався заохотити запорожців перейти до російських полків, проте задунайці не йшли. В той же час з першої половини 18 століття на ці землі переселилися етнічні росіяни: старовіри-липовани та некрасівці, які в кінці 18 по початку 19 ст. мали конфлікт з українськими козаками за місця лову риби та полювання в дунайських плавнях.
За Бухарестським мирним договором 1812 року Бессарабія (в том числі дане село) увійшла до складу Російської імперії, та одразу почала активно колонізуватися поселенцями, що отримали на це царський дозвіл: німцями, болгарами, греками, а також росіянами. У пошуках свободи віри та волі від кріпацтва народ переселявся з центральних районів Росії на вільні землі. Перші російські колоністи переселились сюди в 1821 році з Калузької губернії, Жиздренського повіту, села Летеки. Разом з ними "заснували" Карячку 13 родин з Калуги. Переселенці були старовірами.
Так було "засноване" село в 1821 році на правому березі річки Нерушаю на місці колишнього татарського села. У 1828 році переселенці дали селу більш співзвучну і більш зрозумілу для жителів назву - Карячка.
Основним заняттям населення села продовжувало залишатися землеробство, скотарство і рибальство. Населення розпоряджалося 2085 десятинами землі, на якій крім оранки розташовувалося 10 городів і 12 садів. Крім общинних земель поруч з Карячкой знаходилися володіння церкви (близько 50 га) і приватні маєтки - Брунева з Галілешт (тепер с. Десантне) і Тульчіану з села Нової Миколаївки. В цей час жителі орендували також придунайські казенні плавні. У них влаштовували городи, сади, рубали очерет для власних потреб і на продаж, мали плавневі покоси, виробляли лов риби і випасали худобу.
У 1910 році в селі налічувалося 210 сімей - 842 чоловіки та 781 жінка. З них 178 сімей - 1 393 осіб - старообрядці, а 32 сім'ї - 230 осіб - українці та молдавани.
З 15 грудня 1917 по 10 грудня 1918 село входило в склад Молдовської Демократичної Республіки, хоча обговорювалось приєднання до УНР та Гетьманату Скоропадського. В кінці 1918 р. було приєднано до Румунського королівства. Не румуномовне населення виступало проти приєднання до Румунії в результаті чого виникали повстання.
В 1924 році під керівництвом більшовицького підпільного комітету багато жителів села брали участь у Татарбунарському повстанні. Повстання було придушене румунською владою. В 1920-30х роках відбувалась поступова румунізація населення.
1940 року за пактом Молотова — Ріббентропа село разом з усією Бессарабією була окупована СРСР. А під час Німецько-радянської війни знов зайняте Румунією. В 1944 році село остаточно було приєднано до УРСР.
В 1957 році змінено назву на Мирне.
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1736 осіб, з яких 815 чоловіків та 921 жінка.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1540 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 78,68 % |
| українська | 19,25 % |
| молдовська | 1,16 % |
| болгарська | 0,45 % |
| гагаузька | 0,13 % |
Примітки
- Мирне, Кілійський район, Одеська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 18 жовтня 2023.
- Історична довідка села Мирне | Вилківська міська рада. vylkivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 18 жовтня 2023.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi rne do 1957 roku Karyachka selo Vilkivskoyi miskoyi gromadi v Izmayilskomu rajoni Odeskoyi oblasti Ukrayina Naselennya stanovit 1548 osib Nalezhit do istorichnoyi oblasti Bessarabiya selo Mirne Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Izmayilskij rajon Gromada Vilkivska miska gromada Kod KATOTTG UA51080010030083935 Osnovni dani Kolishnya nazva Karachicya rum Caracica Kara Shikir Naselennya 1548 Plosha 1 92 km Gustota naselennya 806 25 osib km Poshtovij indeks 68340 Telefonnij kod 380 4843 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 34 25 pn sh 29 27 40 sh d 45 57361 pn sh 29 46111 sh d 45 57361 29 46111 Koordinati 45 34 25 pn sh 29 27 40 sh d 45 57361 pn sh 29 46111 sh d 45 57361 29 46111 Serednya visota nad rivnem morya 6 m Vodojmi r Nerushaj Misceva vlada Adresa radi 68355 Odeska oblast Izmayilskij rajon m Vilkove vul Moryakiv Desantnikiv 18 bud 47a Karta Mirne Mirne MapaIstoriyaBilya sela znajdeno mezolitichnu stoyanku 13 8 tis rokiv tomu poselennya chasiv bronzi kinec II pochatok I tisyacholittya do n e ta chernyahivskoyi kulturi III V stolittya n eri Kara Shikir tak nazivalos ce selo na mapah kincya HUIII posatku HIH st na chest tureckogo pomishika Kara Shikir abo Kara Chikir oznachae chorne selo chorna abo namita zemlya V 18 stolitti cya territoriya nelezhala Osmanskij imperiyi z 1775 roku pislya zrujnuvannya Zaporozkoyi Sichi aktivno zaselyalasya ukrayinskimi kozakam za Bug posunuli vtikachi vzhe nevelikimi kupkami j poodinci yak iz Zaporizhzhya tak i z Ukrayini ryatuyuchis od panshini Osidali tut na vilnih zemlyah buduyuchi sobi zemlyanki j hati Roku 1778 mizh Bugom ta Dunayem yih rahuvali na 4000 ta za Dunayem ne menshe togo A za svidchennyami ochakivskogo pashi yakomu v cej chas pidlyagali kozaki yih bulo na kinec 1778 roku vzhe 12000 osib Tak zaporozki kozaki opinilisya pid osmanskoyu yurisdikciyeyu Z 30 serpnya 1778 roku zaporozhcyam sultan zabezpechiv yih vijskovij ustrij viru odezhu j volyu i dav pid Sich ostriv Svyatogo Yuriya z girlami Dunayu Sulinskim ta Katirlezkim Georgiyivskim i step na pivdennij pritoci Dunayu Dunajci bilya limanu Razima Oprich togo zaporozhcyam dozvoleno bulo vilno ribaliti polyuvati i navit oselyatisya zimivnikami j slobodami po vsih richkah ta limanah od Ochakova do Dunayu Osmanska storona Bugu stala mriyeyu vsogo ponevolenogo kripactvom ukrayinskogo lyudu i pochala zvatis storonoyu de ne bulo panshini Mozhe odnomu z sotni vtikachiv shastilo perebratis za Bug ostanni zh lovilisya j buli tyazhko katovani za vtechu ale ce ne pereshkodzhalo yim tikati znovu Potomkin namagavsya zaohotiti zaporozhciv perejti do rosijskih polkiv prote zadunajci ne jshli V toj zhe chas z pershoyi polovini 18 stolittya na ci zemli pereselilisya etnichni rosiyani staroviri lipovani ta nekrasivci yaki v kinci 18 po pochatku 19 st mali konflikt z ukrayinskimi kozakami za miscya lovu ribi ta polyuvannya v dunajskih plavnyah Za Buharestskim mirnim dogovorom 1812 roku Bessarabiya v tom chisli dane selo uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi ta odrazu pochala aktivno kolonizuvatisya poselencyami sho otrimali na ce carskij dozvil nimcyami bolgarami grekami a takozh rosiyanami U poshukah svobodi viri ta voli vid kripactva narod pereselyavsya z centralnih rajoniv Rosiyi na vilni zemli Pershi rosijski kolonisti pereselilis syudi v 1821 roci z Kaluzkoyi guberniyi Zhizdrenskogo povitu sela Leteki Razom z nimi zasnuvali Karyachku 13 rodin z Kalugi Pereselenci buli starovirami Tak bulo zasnovane selo v 1821 roci na pravomu berezi richki Nerushayu na misci kolishnogo tatarskogo sela U 1828 roci pereselenci dali selu bilsh spivzvuchnu i bilsh zrozumilu dlya zhiteliv nazvu Karyachka Osnovnim zanyattyam naselennya sela prodovzhuvalo zalishatisya zemlerobstvo skotarstvo i ribalstvo Naselennya rozporyadzhalosya 2085 desyatinami zemli na yakij krim oranki roztashovuvalosya 10 gorodiv i 12 sadiv Krim obshinnih zemel poruch z Karyachkoj znahodilisya volodinnya cerkvi blizko 50 ga i privatni mayetki Bruneva z Galilesht teper s Desantne i Tulchianu z sela Novoyi Mikolayivki V cej chas zhiteli orenduvali takozh pridunajski kazenni plavni U nih vlashtovuvali gorodi sadi rubali ocheret dlya vlasnih potreb i na prodazh mali plavnevi pokosi viroblyali lov ribi i vipasali hudobu U 1910 roci v seli nalichuvalosya 210 simej 842 choloviki ta 781 zhinka Z nih 178 simej 1 393 osib staroobryadci a 32 sim yi 230 osib ukrayinci ta moldavani Z 15 grudnya 1917 po 10 grudnya 1918 selo vhodilo v sklad Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki hocha obgovoryuvalos priyednannya do UNR ta Getmanatu Skoropadskogo V kinci 1918 r bulo priyednano do Rumunskogo korolivstva Ne rumunomovne naselennya vistupalo proti priyednannya do Rumuniyi v rezultati chogo vinikali povstannya V 1924 roci pid kerivnictvom bilshovickogo pidpilnogo komitetu bagato zhiteliv sela brali uchast u Tatarbunarskomu povstanni Povstannya bulo pridushene rumunskoyu vladoyu V 1920 30h rokah vidbuvalas postupova rumunizaciya naselennya 1940 roku za paktom Molotova Ribbentropa selo razom z usiyeyu Bessarabiyeyu bula okupovana SRSR A pid chas Nimecko radyanskoyi vijni znov zajnyate Rumuniyeyu V 1944 roci selo ostatochno bulo priyednano do URSR V 1957 roci zmineno nazvu na Mirne NaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 1736 osib z yakih 815 cholovikiv ta 921 zhinka Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 1540 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok rosijska 78 68 ukrayinska 19 25 moldovska 1 16 bolgarska 0 45 gagauzka 0 13 PrimitkiMirne Kilijskij rajon Odeska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR ru RU Procitovano 18 zhovtnya 2023 Istorichna dovidka sela Mirne Vilkivska miska rada vylkivska gromada gov ua ua Procitovano 18 zhovtnya 2023 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi