Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Кринички Крини чки селище в Україні адміністративний центр

Кринички (Криничанська селищна громада)

Кринички (Криничанська селищна громада)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Кринички.

Крини́чки  — селище в Україні, адміністративний центр Криничанської селищної громади Кам'янського району Дніпропетровській області. Колишній адміністративний центр Криничанського району. Населення за переписом 2001 року складало 4 657 осіб.

селище Кринички
Країна image Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Громада Криничанська селищна громада
Рада Криничанська селищна рада
Код КАТОТТГ UA12040170010014478
Облікова картка Кринички 
Основні дані
Засновано 1769
Статус із 2024 року
Площа 6,97 км²
Населення ▼ 3 970 (01.01.2022)
Поштовий індекс 52300 — 52305
Телефонний код +380 5654
Географічні координати 48°22′25″ пн. ш. 34°27′23″ сх. д. / 48.37361° пн. ш. 34.45639° сх. д. / 48.37361; 34.45639Координати: 48°22′25″ пн. ш. 34°27′23″ сх. д. / 48.37361° пн. ш. 34.45639° сх. д. / 48.37361; 34.45639
Висота над рівнем моря 82 м
Водойма р. Мокра Сура


Відстань
Найближча залізнична станція: Кам'янське-Пасажирське
До станції: 22 км
До обл. центру:
 - фізична: 40 км
 - автошляхами: 50 км
Селищна влада
Адреса Дніпропетровська обл., Кам'янський р-н, смт Кринички, вул. Нагірна, 2
Голова селищної ради Балюк Юрій Володимирович
Карта
image
image
Кринички
image
image
Кринички

image Кринички у Вікісховищі

Розташування

Кринички розташовані в центральній частині Дніпропетровської області за 40 км на південний захід від Дніпра. Через селище протікає річка Мокра Сура, на якій створено кілька штучних водойм.

Сусідні населені пункти: села Червоний Яр, Чернече, Суворовське, Гримуче.

Рельєф селища рівнинний, висота над рівнем моря — 70—90 метрів.

Через селище проходять автомобільні дороги Т 0422, Т 0430 і Т 0439.

Історія

На території сучасного селища знайдено та досліджено археологами курганне поховання сарматів.

Сучасне поселення у цьому місці засноване в другій половині XVIII століття.

Назва Кринички пов'язана з наявністю поблизу цього поселення в долині Мокрої Сури та прилеглих балках великої кількості незамерзаючих джерел із смачною питною водою. Перші поселенці та подорожні чумацьким шляхом копали щороку тимчасові криниці. Тривалий час паралельно використовувалась ще одна назва — Криничуватка.

Село було центром Криничуватівської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії.

Основну частину мешканців села складали державні селяни. Протягом другої половини XIX століття чисельність населення зазнавала великих коливань: 1859 року тут мешкало 2 587 jcs,, 1886 року — 4 363 жителі, але до 1898 року населення зменшилось до 2 410 осіб. Причиною цього були неврожаї і переселення людей на південь з метою знайти роботу.

На початку XX століття соціально-економічні зміни сприяли розвитку Криничок як торговельного центру. З'явилися крамниці, тричі на рік (у березні, травні та вересні) проводились ярмарки. 1908 року в селі налічувалось 10 139 жителів, воно було одним з найбільших сіл губернії. Діяли двокласна (з 1898 року) і парафіяльна (з 1902 року) школи, земська амбулаторія і невелика лікарня.

XX століття

Під час першої світової війни і Визвольних змагань Кринички неодноразово захоплювали війська різних армій: німецько-австрійські, УНР, більшовицькі, білогвардійські. 31 грудня 1919 року війська Червоної армії під командуванням Семена Будьонного захопили Кринички, у січні 1920 року остаточно встановлено радянську окупацію.

1923 року утворено Криничанський район у складі Катеринославської округи, а згодом Дніпропетровської області.

1925 року налічувалось 1 442 двори, в яких проживав 6 831 мешканець. Однак, до 1940 року через голодомор, від'їзд під час індустріалізації в СРСР людей на роботу до Кам'янського та інших промислових міст населення скоротилось до 4,9 тисячі жителів.

image
Район новобудов у Криничках, 1966 рік

Протягом 1920-х років у Криничках та прилеглих селах проходила колективізація. Створено колгосп «Червоний велетень», який згодом був поділений на кілька дрібніших.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 294 жителі селища.

В часи Другої світової війни з 16 серпня 1941 року по 27 жовтня 1943 року Кринички були окуповані військами Вермахту.

1958 року село Кринички отримало статус селища міського типу. 1979 року чисельність населення становила 3,9 тисячі осіб.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 95,43 %
російська 3,76 %
інші/не вказали 0,81 %

Сучасність

Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2011)

Кринички до 17 липня 2020 року були адміністративним центром Криничанського району. Тут були зосереджені районні органи виконавчої влади, районна рада, районні відділення підприємств газо- та електропостачання. Орган судової гілки влади — Криничанський районний суд Дніпропетровської області.

Промисловість та господарство

Підприємства Криничок:

  • ТзОВ «Криничанська шляхова пересувна механізована колона»;
  • ВАТ «Криничанський рибгосп»;
  • ПП «Укрпрод Сервіс».

Працює декілька сільськогосподарських підприємств, комунальне підприємство «Житлово-комунальне господарство».

Заклади освіти, медицини, культури і релігії

  • Дві середніх загальноосвітніх школи;
  • Два дошкільних навчальних заклади;
  • Центр учнівської молоді;
  • Криничанська центральна районна лікарня;
  • Районний будинок культури;
  • Бібліотеки для дорослих і дітей;
  • Дитяча музична школа;

Релігія

У селищі розташований Храм Благовіщення Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул. Шевченка, 17-А).

Постаті

Галерея

  • image
    Погруддя Тарасові Шевченку
  • image
    Меморіал загиблим радянським воїнам
  • image
    Монумент пам‘яті льотчикам ІІ гвардійської авіадивізії (Літак МіГ-21)
  • image
    Пам'ятний знак жертвам Голодомору і церква

Див. також

Примітки

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 20 (рос. дореф.)
  3. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
  4. Список земельных владений Екатеринославского уезда Екатеринославской губернии. — Екатеринослав, 1899. — С. 32. (рос.)
  5. Дніпропетровський облдержархів, ф. Р-5024, оп. 1, спр. 1, арк. 1, 2, 47
  6. Кринички. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела та література

  • Надригайло С.А., Шелест Д.С. Крини́чки // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Дніпропетровська область [ 26 січня 2020 у Wayback Machine.] / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. (гол. Гол. редкол.), Бажан М. П., Білогуров М. К., Білодід I. K., Гудзенко П. П., Дерев′янкін Т. І., Касименко О. К. (заст. гол. Гол. редкол.), Кондуфор Ю. Ю., Королівський С. М., Кошик О. К., Мітюков О. Г., Назаренко І. Д., Овчаренко П. М., Пількевич С. Д., Ремезовський Й. Д. (заст. гол. Гол. редкол.), Слабєєв І. С. (відп. секр. Гол. редкол.), Цілуйко К. К.; Ред. кол. тому: Пащенко А. Я. (гол. редкол.), Варгатюк П. Л., Васильєв І. В., Ватченко Г. Ф., Воробйов В. Я., Гаєвська Н. Я., Кардашов Г. А., Ковальов М. І., Козуліна К. О., Мороз І. А., Олексієнко Г. Г., Олійник Л. В., Орлик П. Є., Павлов Ф. С., Подворчанський В. С., Позняков К. І., Пойда Д. П., Поставной В. Г., Рашев П. М., Ушаткін Л. П. (відп. секр. редкол.), Хвостенко С. П., Яременко О. Г. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — С. 337—346.
  • Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с. — С. 76.
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кринички (Криничанська селищна громада)
  • Сайт Криничанської РДА [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Krinichki Krini chki selishe v Ukrayini administrativnij centr Krinichanskoyi selishnoyi gromadi Kam yanskogo rajonu Dnipropetrovskij oblasti Kolishnij administrativnij centr Krinichanskogo rajonu Naselennya za perepisom 2001 roku skladalo 4 657 osib selishe Krinichki Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Kam yanskij rajon Gromada Krinichanska selishna gromada Rada Krinichanska selishna rada Kod KATOTTG UA12040170010014478 Oblikova kartka Krinichki Osnovni dani Zasnovano 1769 Status iz 2024 roku Plosha 6 97 km Naselennya 3 970 01 01 2022 Poshtovij indeks 52300 52305 Telefonnij kod 380 5654 Geografichni koordinati 48 22 25 pn sh 34 27 23 sh d 48 37361 pn sh 34 45639 sh d 48 37361 34 45639 Koordinati 48 22 25 pn sh 34 27 23 sh d 48 37361 pn sh 34 45639 sh d 48 37361 34 45639 Visota nad rivnem morya 82 m Vodojma r Mokra Sura Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Kam yanske Pasazhirske Do stanciyi 22 km Do obl centru fizichna 40 km avtoshlyahami 50 km Selishna vlada Adresa Dnipropetrovska obl Kam yanskij r n smt Krinichki vul Nagirna 2 Golova selishnoyi radi Balyuk Yurij Volodimirovich Karta Krinichki Krinichki Krinichki u VikishovishiRoztashuvannyaKrinichki roztashovani v centralnij chastini Dnipropetrovskoyi oblasti za 40 km na pivdennij zahid vid Dnipra Cherez selishe protikaye richka Mokra Sura na yakij stvoreno kilka shtuchnih vodojm Susidni naseleni punkti sela Chervonij Yar Cherneche Suvorovske Grimuche Relyef selisha rivninnij visota nad rivnem morya 70 90 metriv Cherez selishe prohodyat avtomobilni dorogi T 0422 T 0430 i T 0439 IstoriyaNa teritoriyi suchasnogo selisha znajdeno ta doslidzheno arheologami kurganne pohovannya sarmativ Suchasne poselennya u comu misci zasnovane v drugij polovini XVIII stolittya Nazva Krinichki pov yazana z nayavnistyu poblizu cogo poselennya v dolini Mokroyi Suri ta prileglih balkah velikoyi kilkosti nezamerzayuchih dzherel iz smachnoyu pitnoyu vodoyu Pershi poselenci ta podorozhni chumackim shlyahom kopali shoroku timchasovi krinici Trivalij chas paralelno vikoristovuvalas she odna nazva Krinichuvatka Selo bulo centrom Krinichuvativskoyi volosti Katerinoslavskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Osnovnu chastinu meshkanciv sela skladali derzhavni selyani Protyagom drugoyi polovini XIX stolittya chiselnist naselennya zaznavala velikih kolivan 1859 roku tut meshkalo 2 587 jcs 1886 roku 4 363 zhiteli ale do 1898 roku naselennya zmenshilos do 2 410 osib Prichinoyu cogo buli nevrozhayi i pereselennya lyudej na pivden z metoyu znajti robotu Na pochatku XX stolittya socialno ekonomichni zmini spriyali rozvitku Krinichok yak torgovelnogo centru Z yavilisya kramnici trichi na rik u berezni travni ta veresni provodilis yarmarki 1908 roku v seli nalichuvalos 10 139 zhiteliv vono bulo odnim z najbilshih sil guberniyi Diyali dvoklasna z 1898 roku i parafiyalna z 1902 roku shkoli zemska ambulatoriya i nevelika likarnya XX stolittya Pid chas pershoyi svitovoyi vijni i Vizvolnih zmagan Krinichki neodnorazovo zahoplyuvali vijska riznih armij nimecko avstrijski UNR bilshovicki bilogvardijski 31 grudnya 1919 roku vijska Chervonoyi armiyi pid komanduvannyam Semena Budonnogo zahopili Krinichki u sichni 1920 roku ostatochno vstanovleno radyansku okupaciyu 1923 roku utvoreno Krinichanskij rajon u skladi Katerinoslavskoyi okrugi a zgodom Dnipropetrovskoyi oblasti 1925 roku nalichuvalos 1 442 dvori v yakih prozhivav 6 831 meshkanec Odnak do 1940 roku cherez golodomor vid yizd pid chas industrializaciyi v SRSR lyudej na robotu do Kam yanskogo ta inshih promislovih mist naselennya skorotilos do 4 9 tisyachi zhiteliv Rajon novobudov u Krinichkah 1966 rik Protyagom 1920 h rokiv u Krinichkah ta prileglih selah prohodila kolektivizaciya Stvoreno kolgosp Chervonij veleten yakij zgodom buv podilenij na kilka dribnishih Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 294 zhiteli selisha V chasi Drugoyi svitovoyi vijni z 16 serpnya 1941 roku po 27 zhovtnya 1943 roku Krinichki buli okupovani vijskami Vermahtu 1958 roku selo Krinichki otrimalo status selisha miskogo tipu 1979 roku chiselnist naselennya stanovila 3 9 tisyachi osib NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 95 43 rosijska 3 76 inshi ne vkazali 0 81 SuchasnistCej rozdil potrebuye dopovnennya serpen 2011 Krinichki do 17 lipnya 2020 roku buli administrativnim centrom Krinichanskogo rajonu Tut buli zoseredzheni rajonni organi vikonavchoyi vladi rajonna rada rajonni viddilennya pidpriyemstv gazo ta elektropostachannya Organ sudovoyi gilki vladi Krinichanskij rajonnij sud Dnipropetrovskoyi oblasti Promislovist ta gospodarstvo Pidpriyemstva Krinichok TzOV Krinichanska shlyahova peresuvna mehanizovana kolona VAT Krinichanskij ribgosp PP Ukrprod Servis Pracyuye dekilka silskogospodarskih pidpriyemstv komunalne pidpriyemstvo Zhitlovo komunalne gospodarstvo Zakladi osviti medicini kulturi i religiyi Dvi serednih zagalnoosvitnih shkoli Dva doshkilnih navchalnih zakladi Centr uchnivskoyi molodi Krinichanska centralna rajonna likarnya Rajonnij budinok kulturi Biblioteki dlya doroslih i ditej Dityacha muzichna shkola ReligiyaU selishi roztashovanij Hram Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici PCU vul Shevchenka 17 A PostatiBuc Danilo Antonovich 17 12 1895 s Krinichki 12 08 1938 m Magadan uchasnik vizvolnih zmagan u radyanski chasi pracyuvav u Shkoli chervonih starshin represovanij Berezovskij Ivan Pavlovich 1923 1991 folklorist etnograf Bogatir Ivan Ivanovich 1919 1982 Geroj Radyanskogo Soyuzu Voroshilo Yevgenij Ivanovich 1981 2018 boyec Dobrovolchogo ukrayinskogo korpusu Pravij sektor uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Meleshko Volodimir Ivanovich 1925 1987 naukovec metalurg fahivec z listovogo metalu ta valcyuvannya doktor tehnichnih nauk Chernenko Yurij Vasilovich 1979 2022 molodshij serzhant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci GalereyaPogruddya Tarasovi Shevchenku Memorial zagiblim radyanskim voyinam Monument pam yati lotchikam II gvardijskoyi aviadiviziyi Litak MiG 21 Pam yatnij znak zhertvam Golodomoru i cerkvaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast PrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 s 20 ros doref Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom I Vilsonom 1859 IV 452 s ros doref Spisok zemelnyh vladenij Ekaterinoslavskogo uezda Ekaterinoslavskoj gubernii Ekaterinoslav 1899 S 32 ros Dnipropetrovskij oblderzharhiv f R 5024 op 1 spr 1 ark 1 2 47 Krinichki Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherela ta literaturaNadrigajlo S A Shelest D S Krini chki Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Dnipropetrovska oblast 26 sichnya 2020 u Wayback Machine Gol red kol Tronko P T gol Gol redkol Bazhan M P Bilogurov M K Bilodid I K Gudzenko P P Derev yankin T I Kasimenko O K zast gol Gol redkol Kondufor Yu Yu Korolivskij S M Koshik O K Mityukov O G Nazarenko I D Ovcharenko P M Pilkevich S D Remezovskij J D zast gol Gol redkol Slabyeyev I S vidp sekr Gol redkol Cilujko K K Red kol tomu Pashenko A Ya gol redkol Vargatyuk P L Vasilyev I V Vatchenko G F Vorobjov V Ya Gayevska N Ya Kardashov G A Kovalov M I Kozulina K O Moroz I A Oleksiyenko G G Olijnik L V Orlik P Ye Pavlov F S Podvorchanskij V S Poznyakov K I Pojda D P Postavnoj V G Rashev P M Ushatkin L P vidp sekr redkol Hvostenko S P Yaremenko O G AN URSR Institut istoriyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 S 337 346 Kruglyak Yu M Im ya vashogo mista Pohodzhennya nazv mist i selish miskogo tipu Ukrayinskoyi RSR K Naukova dumka 1978 152 s S 76 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krinichki Krinichanska selishna gromada Sajt Krinichanskoyi RDA 5 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ