Іва́н Іва́нович Богати́р (1919-1982) — капітан Прикордонних військ СРСР, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1942).
Богатир Іван Іванович | |
---|---|
Богатир Іван Іванович | |
Народження | 27 січня 1919 Світлогірське, Киньгрустська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Махновщина |
Смерть | 6 грудня 1982 (63 роки) Кринички, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР |
Національність | Українець |
Країна | СРСР Україна |
Приналежність | СРСР |
Рід військ | Прикордонні війська СРСР |
Освіта | Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана |
Роки служби | 1939-1953 |
Партія | ВКП(б) КПРС |
Звання | Капітан |
Війни / битви | |
Нагороди | |
Богатир Іван Іванович у Вікісховищі |
Біографія
Богатир Іван Іванович — стрілець 456-го стрілецького полку 109-ї стрілецької дивізії Приморської армії, єфрейтор.
Народився 27 січня 1919 року в селі Ганно-Зачатівка нині Криничанського району Дніпропетровської області України в селянській родині. Українець. Отримав неповну середню освіту й закінчив технікум в місті Дніпропетровськ. Працював токарем на Дніпропетровському паровозоремонтному заводі, а потім роз'їзним механіком Криничанської машинно-тракторної станції.
У Прикордонних військах з 1939 року, кулеметник 32-го морського прикордонного загону, червонофлотець.
Від серпня 1941 року — на фронтах Німецько-радянської війни. При обороні Одеси командував відділенням.
Стрілець 456-го стрілецького полку (109-а стрілецька дивізія, Приморської армії, Севастопольський оборонний район) комсомолець єфрейтор Іван Богатир у дні героїчної оборони міста Севастополя (з 1965 року — місто-герой) з снайперської гвинтівки знищив сімдесят п'ять гітлерівців. У бою 7 червня 1942 року в районі Балаклави у складі підрозділу відбив кілька атак ворога. Був важко поранений. Залишившись в живих один, ще 5 годин продовжував кулеметним вогнем відбивати ворожі атаки до підходу підкріплення.
Відмінний стрілець І. І. Богатир навчив снайперського мистецтва 130 воїнів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР 20 червня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-нацистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм єфрейтору Богатирю Івану Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка (№ 812).
Після евакуації з обложеного Севастополя і лікування в госпіталі Грузії снайпер був направлений на курси удосконалення офіцерського складу (закінчив у 1943 році), потім на курси удосконалення оперативного складу Прикордонних військ (закінчив у 1944 році).
Служив у Прикордонних військах СРСР. Від грудня 1944 року — помічник начальника 5-го відділу штабу 32-го прикордонного загону в Грузинському прикордонному окрузі. Член ВКП(б)/КПРС з 1946 року. Від травня 1949 року — помічник начальника 2-ї прикордонної комендатури 1-го прикордонного загону в Карело-Фінському прикордонному окрузі.
Закінчив Школу удосконалення офіцерського складу Прикордонних військ в 1950 році. З жовтня 1951 року — старший оперуповноважений 1-го відділення штабу прикордонної комендатури 14-го прикордонного загону Закарпатського прикордонного округу, з квітня 1952 року — помічник начальника штабу тієї ж комендатури.
Від 1953 року капітан Богатир І. І. — в запасі, а потім у відставці. У 1966 році він закінчив Київський інститут народного господарства. Жив і працював у селищі міського типу Кринички Дніпропетровської області. Помер 6 грудня 1982 року.
Капітан (1951). Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки та медалями.
Нагороди
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 20 июня 1942 года [ 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1.
Література
- Герої боїв за Крим. — Сімферополь: Таврія, 1972.
- Герої тривожних світанків. Київ, 1978.
- І генерал, і рядовий. Дніпропетровськ: Промінь, 1983.
- Прикордонна служба Росії. Енциклопедія. Біографія. — Москва, 2008.
Джерела
- Іван Іванович[недоступне посилання з серпня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Iva novich Bogati r 1919 1982 kapitan Prikordonnih vijsk SRSR uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1942 Bogatir Ivan IvanovichBogatir Ivan IvanovichNarodzhennya27 sichnya 1919 1919 01 27 Svitlogirske Kingrustska volost Katerinoslavskij povit Katerinoslavska guberniya MahnovshinaSmert6 grudnya 1982 1982 12 06 63 roki Krinichki Dnipropetrovska oblast Ukrayinska RSR SRSRNacionalnistUkrayinecKrayina SRSR UkrayinaPrinalezhnist SRSRRid vijskPrikordonni vijska SRSROsvitaKiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet imeni Vadima GetmanaRoki sluzhbi1939 1953PartiyaVKP b KPRSZvannya KapitanVijni bitviNimecko radyanska vijna Oborona Odesi 1941 Oborona Sevastopolya 1941 1942 Nagorodi Bogatir Ivan Ivanovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bogatir BiografiyaBogatir Ivan Ivanovich strilec 456 go strileckogo polku 109 yi strileckoyi diviziyi Primorskoyi armiyi yefrejtor Narodivsya 27 sichnya 1919 roku v seli Ganno Zachativka nini Krinichanskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Ukrayini v selyanskij rodini Ukrayinec Otrimav nepovnu serednyu osvitu j zakinchiv tehnikum v misti Dnipropetrovsk Pracyuvav tokarem na Dnipropetrovskomu parovozoremontnomu zavodi a potim roz yiznim mehanikom Krinichanskoyi mashinno traktornoyi stanciyi U Prikordonnih vijskah z 1939 roku kulemetnik 32 go morskogo prikordonnogo zagonu chervonoflotec Vid serpnya 1941 roku na frontah Nimecko radyanskoyi vijni Pri oboroni Odesi komanduvav viddilennyam Strilec 456 go strileckogo polku 109 a strilecka diviziya Primorskoyi armiyi Sevastopolskij oboronnij rajon komsomolec yefrejtor Ivan Bogatir u dni geroyichnoyi oboroni mista Sevastopolya z 1965 roku misto geroj z snajperskoyi gvintivki znishiv simdesyat p yat gitlerivciv U boyu 7 chervnya 1942 roku v rajoni Balaklavi u skladi pidrozdilu vidbiv kilka atak voroga Buv vazhko poranenij Zalishivshis v zhivih odin she 5 godin prodovzhuvav kulemetnim vognem vidbivati vorozhi ataki do pidhodu pidkriplennya Vidminnij strilec I I Bogatir navchiv snajperskogo mistectva 130 voyiniv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 20 chervnya 1942 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko nacistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm yefrejtoru Bogatiryu Ivanu Ivanovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 812 Pislya evakuaciyi z oblozhenogo Sevastopolya i likuvannya v gospitali Gruziyi snajper buv napravlenij na kursi udoskonalennya oficerskogo skladu zakinchiv u 1943 roci potim na kursi udoskonalennya operativnogo skladu Prikordonnih vijsk zakinchiv u 1944 roci Sluzhiv u Prikordonnih vijskah SRSR Vid grudnya 1944 roku pomichnik nachalnika 5 go viddilu shtabu 32 go prikordonnogo zagonu v Gruzinskomu prikordonnomu okruzi Chlen VKP b KPRS z 1946 roku Vid travnya 1949 roku pomichnik nachalnika 2 yi prikordonnoyi komendaturi 1 go prikordonnogo zagonu v Karelo Finskomu prikordonnomu okruzi Zakinchiv Shkolu udoskonalennya oficerskogo skladu Prikordonnih vijsk v 1950 roci Z zhovtnya 1951 roku starshij operupovnovazhenij 1 go viddilennya shtabu prikordonnoyi komendaturi 14 go prikordonnogo zagonu Zakarpatskogo prikordonnogo okrugu z kvitnya 1952 roku pomichnik nachalnika shtabu tiyeyi zh komendaturi Vid 1953 roku kapitan Bogatir I I v zapasi a potim u vidstavci U 1966 roci vin zakinchiv Kiyivskij institut narodnogo gospodarstva Zhiv i pracyuvav u selishi miskogo tipu Krinichki Dnipropetrovskoyi oblasti Pomer 6 grudnya 1982 roku Kapitan 1951 Nagorodzhenij ordenom Lenina ordenami Chervonogo Prapora ordenom Chervonoyi Zirki ta medalyami NagorodiMedal Zolota Zirka Orden Lenina Orden Chervonogo Prapora Orden Chervonoyi ZirkiPrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu sostavu Krasnoj Armii ot 20 iyunya 1942 goda 8 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 30 iyunya 24 183 S 1 LiteraturaGeroyi boyiv za Krim Simferopol Tavriya 1972 Geroyi trivozhnih svitankiv Kiyiv 1978 I general i ryadovij Dnipropetrovsk Promin 1983 Prikordonna sluzhba Rosiyi Enciklopediya Biografiya Moskva 2008 DzherelaIvan Ivanovich nedostupne posilannya z serpnya 2019