Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ві льшанка село в Україні адміністративний центр Вільшанської сільської територіальної громади Житомирського району Жито

Вільшанка (Чуднівський район)

Вільшанка (Чуднівський район)

Ві́льшанка — село в Україні, адміністративний центр Вільшанської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 2 007 осіб (2001). У 1923—2018 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

село Вільшанка
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Вільшанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040110010019488
Основні дані
Засноване XVI століття
Населення 2 007 (2001)
Площа 4,186 км²
Густота населення 479,46 осіб/км²
Поштовий індекс 13224
Географічні дані
Географічні координати H G O
Найближча залізнична станція Чуднів-Волинський
Місцева влада
Адреса ради вул. Короченська, 2, с. Вільшанка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13224
Карта
image
image
Вільшанка
image
image
Вільшанка
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Вільшанка.

Загальна інформація

Розташоване за 4 км від м. Чуднів. У селі розміщується залізнична станція Чуднів-Волинський.

Населення

У 1887 році в поселенні налічувалося 711 жителів.

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 761 особу, з них: православних — 421, римокатоликів — 197, юдеїв — 136, чоловіків — 364, жінок — 397.

У 1899 році в селі проживало 654 особи, дворів — 110, у 1906 році — 698 осіб, дворів — 124, у 1911 році — 686 мешканців, дворів — 122, у 1923 році — 934 жителі, дворів — 110, у 1924 році — 846 осіб (з перевагою населення чеської національности), дворів — 185, у 1926 році — 961 особа, дворів — 219, у 1941 році — 1 179 осіб, дворів — 283.

На початок 1970-х років село мало 567 дворів із населенням 1 734 особи.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 945 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 2 007 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 1971 98.21 %
російська 31 1.55 %
румунська 1 0.05 %
інші/не вказали 4 0.19 %
Усього 2007 100 %

Історія

Засноване у 16 столітті.

У другій половині 19 століття — державне село Чуднівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Розміщувалося за 5 верст від Чуднова, за 10 верст від Красносілки та 17 верст від Янушполя. Колишня власність М'ясківських, належала до католицької парафії у Чуднові. Залізнична станція київсько-берестейської дороги, поміж Демчином (20 верст) та Печанівкою (24 версти), за 209 верст від Києва та 399 верст від Берестя. За Теодоровичем, німецька слобода за 4 версти від Чуднова, належала до однієї з православних парафій у Чуднові.

Поблизу залізниці існувало чеське поселення, засноване у 1874 році чехами-колоністами з Моравії. Це була перша чеська колонія у Чуднівській волості та одна з найбільших чеських колоній на території сучасної Житомирської області. 27 лютого 1875 року народилася перша дитина чехів на новій землі — Юзефа Вацек. Вільшанські Вацеки були предками письменника Василя Земляка. У 1883 році збудовано пивоварню В Клиха. У 1922 році завод віддано в оренду, працювали там 2 осіб, у 1924 році — 8 працівників. У 1889 році на базі чеської приватної школи відкрито однокласне сільське училище.

Наприкінці 19 століття — село Чуднівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 54 версти від Житомира. Входило до православної парафії у Чуднові. Заселене німецькими колоністами.

У 1906 році — сільце Чуднівської волості (3-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Житомир, становила 57 верст, від волосного центру, містечка Чуднів — 4 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Чуднові.

У березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Вільшанської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Чуднівського району Житомирської округи; адміністративний центр ради. Розміщувалося за 4 версти від районного центру, міст. Чуднів.

У 1937—38 роках частину вільшанських чехів репресовано та засуджено до розстрілів і ув'язнень. Після Другої світової війни частина етнічних чехів повернулися на історичну батьківщину.

На фронтах Другої світової війни воювали 400 селян, 329 з них нагороджені орденами й медалями, 76 загинули. На їх честь споруджено два пам'ятники.

В радянські часи в селі розміщувалася бригада колгоспу з центральною садибою в Бабушках. Тут розміщувалися цикорієсушильний завод, заснований 1927 року, райоб'єднання «Сільгосптехніки», інкубаторна станція, Чуднівський хлібоприймальний пункт. 20 трудівників села нагороджені орденами й медалями СРСР, зокрема Р. М. Машталер — орденом Леніна. У селі були середня школа, чотири бібліотеки, два фельдшерско-акушерські пункти, дитячі ясла, дві їдальні, побутова майстерня.

27 липня 2018 року увійшла до складу новоутвореної Вільшанської сільської територіальної громади Чуднівського району Житомирської області, адміністративний центр громади. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоутвореного Житомирського району Житомирської області.

Відомі люди

Примітки

  1. Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Вільшанка, Чуднівський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 681. — 15 000 прим.
  2. Залізнична станція Чуднів-Волинський. https://agrarii-razom.com.ua/. Процитовано 30 травня 2024.
  3. Березюк О., Власенко О. (2017). Теорія і практика чеських рухів на Волині: духовний феномен (PDF). Житомирський державний університет імені Івана Франка: 13, 19-20. Процитовано 30 травня 2024.
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 25. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. 3.) Olszanka, wś, pow. żytomierski… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 408. (пол.)
  6. (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 17. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2024.
  7. (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 154. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2024.
  8. (PDF). Харків: Центральне статистичне управління УСРР. 1925. с. 13. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 30 травня 2024.
  9. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 30 травня 2024.
  10. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  11. 11.) Olszanka, wś, pow. żytomierski… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 503. (пол.)
  12. Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 133. Процитовано 30 травня 2024.
  13. 13.) Olszanka, osada… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 504. (пол.)
  14. Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 8, 233. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2024.
  15. . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  16. . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 травня 2024.

Посилання

  • Погода в селі Вільшанка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vi lshanka selo v Ukrayini administrativnij centr Vilshanskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 2 007 osib 2001 U 1923 2018 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Vilshanka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Vilshanska silska gromada Kod KATOTTG UA18040110010019488 Osnovni dani Zasnovane XVI stolittya Naselennya 2 007 2001 Plosha 4 186 km Gustota naselennya 479 46 osib km Poshtovij indeks 13224 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 01 08 pn sh 28 08 29 sh d H G O Najblizhcha zaliznichna stanciya Chudniv Volinskij Misceva vlada Adresa radi vul Korochenska 2 s Vilshanka Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 13224 Karta Vilshanka Vilshanka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vilshanka Zagalna informaciyaRoztashovane za 4 km vid m Chudniv U seli rozmishuyetsya zaliznichna stanciya Chudniv Volinskij NaselennyaU 1887 roci v poselenni nalichuvalosya 711 zhiteliv Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 761 osobu z nih pravoslavnih 421 rimokatolikiv 197 yudeyiv 136 cholovikiv 364 zhinok 397 U 1899 roci v seli prozhivalo 654 osobi dvoriv 110 u 1906 roci 698 osib dvoriv 124 u 1911 roci 686 meshkanciv dvoriv 122 u 1923 roci 934 zhiteli dvoriv 110 u 1924 roci 846 osib z perevagoyu naselennya cheskoyi nacionalnosti dvoriv 185 u 1926 roci 961 osoba dvoriv 219 u 1941 roci 1 179 osib dvoriv 283 Na pochatok 1970 h rokiv selo malo 567 dvoriv iz naselennyam 1 734 osobi Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 1 945 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 2 007 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1971 98 21 rosijska 31 1 55 rumunska 1 0 05 inshi ne vkazali 4 0 19 Usogo 2007 100 IstoriyaZasnovane u 16 stolitti U drugij polovini 19 stolittya derzhavne selo Chudnivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rozmishuvalosya za 5 verst vid Chudnova za 10 verst vid Krasnosilki ta 17 verst vid Yanushpolya Kolishnya vlasnist M yaskivskih nalezhala do katolickoyi parafiyi u Chudnovi Zaliznichna stanciya kiyivsko berestejskoyi dorogi pomizh Demchinom 20 verst ta Pechanivkoyu 24 versti za 209 verst vid Kiyeva ta 399 verst vid Berestya Za Teodorovichem nimecka sloboda za 4 versti vid Chudnova nalezhala do odniyeyi z pravoslavnih parafij u Chudnovi Poblizu zaliznici isnuvalo cheske poselennya zasnovane u 1874 roci chehami kolonistami z Moraviyi Ce bula persha cheska koloniya u Chudnivskij volosti ta odna z najbilshih cheskih kolonij na teritoriyi suchasnoyi Zhitomirskoyi oblasti 27 lyutogo 1875 roku narodilasya persha ditina chehiv na novij zemli Yuzefa Vacek Vilshanski Vaceki buli predkami pismennika Vasilya Zemlyaka U 1883 roci zbudovano pivovarnyu V Kliha U 1922 roci zavod viddano v orendu pracyuvali tam 2 osib u 1924 roci 8 pracivnikiv U 1889 roci na bazi cheskoyi privatnoyi shkoli vidkrito odnoklasne silske uchilishe Naprikinci 19 stolittya selo Chudnivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi za 54 versti vid Zhitomira Vhodilo do pravoslavnoyi parafiyi u Chudnovi Zaselene nimeckimi kolonistami U 1906 roci silce Chudnivskoyi volosti 3 go stanu Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Zhitomir stanovila 57 verst vid volosnogo centru mistechka Chudniv 4 versti Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya rozmishuvalosya u Chudnovi U berezni 1921 roku v skladi volosti uvijshlo do novoutvorenogo Polonskogo povitu Volinskoyi guberniyi U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Vilshanskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Chudnivskogo rajonu Zhitomirskoyi okrugi administrativnij centr radi Rozmishuvalosya za 4 versti vid rajonnogo centru mist Chudniv U 1937 38 rokah chastinu vilshanskih chehiv represovano ta zasudzheno do rozstriliv i uv yaznen Pislya Drugoyi svitovoyi vijni chastina etnichnih chehiv povernulisya na istorichnu batkivshinu Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 400 selyan 329 z nih nagorodzheni ordenami j medalyami 76 zaginuli Na yih chest sporudzheno dva pam yatniki V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya brigada kolgospu z centralnoyu sadiboyu v Babushkah Tut rozmishuvalisya cikoriyesushilnij zavod zasnovanij 1927 roku rajob yednannya Silgosptehniki inkubatorna stanciya Chudnivskij hliboprijmalnij punkt 20 trudivnikiv sela nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR zokrema R M Mashtaler ordenom Lenina U seli buli serednya shkola chotiri biblioteki dva feldshersko akusherski punkti dityachi yasla dvi yidalni pobutova majsternya 27 lipnya 2018 roku uvijshla do skladu novoutvorenoyi Vilshanskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Chudnivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti administrativnij centr gromadi Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novoutvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiVlastimila Abzholtovska 1904 1995 cheska perekladachka ukrayinskoyi literaturi pismennicya redaktorka Rihlik Yevgen Antonovich 1888 1939 slavist profesor Nizhinskogo Institutu Narodnoyi Osviti Romanyuk Oleksandr Borisovich 1989 2014 lejtenant MVS Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Rizhko Olena Mikolayivna nar 1975 ukrayinska poetesa Shpita Pavlo Vasilovich 1924 1997 pismennik Yacyuk Oleksandr Savich 1920 1986 hudozhnik PrimitkiChornobrivceva O S golova redkolegiyi tomu Vilshanka Chudnivskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 681 15 000 prim Zaliznichna stanciya Chudniv Volinskij https agrarii razom com ua Procitovano 30 travnya 2024 Berezyuk O Vlasenko O 2017 Teoriya i praktika cheskih ruhiv na Volini duhovnij fenomen PDF Zhitomirskij derzhavnij universitet imeni Ivana Franka 13 19 20 Procitovano 30 travnya 2024 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 25 X 270 120 s ros doref 3 Olszanka ws pow zytomierski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 408 pol PDF ros doref vid Izdanie Volynskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 s 17 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 30 travnya 2024 PDF ros vid Izdanie Volynskogo Gubernskogo Otdela Upravleniya Zhitomir Volynskaya gubernskaya administrativno territorialnaya komissiya 1923 s 154 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 30 travnya 2024 PDF Harkiv Centralne statistichne upravlinnya USRR 1925 s 13 Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2021 Procitovano 30 travnya 2024 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 Procitovano 30 travnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih 11 Olszanka ws pow zytomierski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 503 pol Teodorovich N 1888 Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uѣzdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF ros doref Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri s 133 Procitovano 30 travnya 2024 13 Olszanka osada Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 504 pol Kondratyuk R Samolyuk D Tabachnik B 2007 PDF vid Zhitomirska oblasna derzhavna administraciya Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Zhitomir Vid vo Volin s 8 233 ISBN 966 690 090 4 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 30 travnya 2024 Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2020 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 30 travnya 2024 PosilannyaPogoda v seli Vilshanka 19 grudnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ