Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Андріє вичі село в Україні у Ємільчинській селищній територіальній громаді Звягельського району Житомирської області Кіл

Андрієвичі

Андрієвичі

Андріє́вичі — село в Україні, у Ємільчинській селищній територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 793 особи (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

село Андрієвичі
image image
Герб Андрієвичів Прапор Андрієвичів
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Ємільчинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18080130030034611
Облікова картка с. Андрієвичі
с. Андрієвичі (до 2017 р.) 
Основні дані
Населення 793 (2001)
Площа 3,92 км²
Густота населення 202,3 осіб/км²
Поштовий індекс 11254
Географічні дані
Географічні координати 50°44′06″ пн. ш. 27°53′26″ сх. д. / 50.73500° пн. ш. 27.89056° сх. д. / 50.73500; 27.89056Координати: 50°44′06″ пн. ш. 27°53′26″ сх. д. / 50.73500° пн. ш. 27.89056° сх. д. / 50.73500; 27.89056
Середня висота
над рівнем моря 		210 м
Водойми р. Уборть
Відстань до
обласного центру 		123 км
Відстань до
районного центру 		37 км
Найближча залізнична станція Уборть
Відстань до
залізничної станції 		0,5 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 51, смт Ємільчине, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11201
Карта
image
image
Андрієвичі
image
image
Андрієвичі
Мапа

image Андрієвичі у Вікісховищі

Географія

Розміщується за 18 км від смт Ємільчине та 7 км від залізничної станції Рихальське. В селі є ставок з площею водного дзеркала — 7 га.

Населення

Станом на 1885 рік в селі мешкала 961 особа, налічувалося 93 дворові господарства. Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 326 осіб, з них: православних — 1 242, чоловіків — 653, жінок — 673.

В кінці 19 століття в селі налічувався 91 двір та 1 192 жителі, у 1906 році — 1 789 жителів та 260 дворів, у 1911 році — 1 900 жителів.

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 2 310 осіб, кількість дворів — 340.

Станом на 1972 рік, кількість населення становила 1 400 осіб, дворів — 507.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 976 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 793 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,99 %
російська 0,76 %
молдовська 0,13 %

Історія

Засноване наприкінці XVII століття. Біля села знайдено кам'яні знаряддя бронзової доби та виявлено давньоруський могильник. У 1754 році платило до замку 3 злотих 22 грошів, на міліцію — 14 злотих та 28 грошів.

image
Андрієвичі на мапі Шуберта Ф. Ф. (1875)

В середині 19 століття — пол. Andrejowicze, село Сербівської волості Новоград-Волинського повіту. Лежало на купецькому тракті з Овруча до Новограда-Волинського. Раніше належало князям Любомирським-Звягельським, у середині XVIII століття — Урбановським, потім Безпальцовим-Вонсовичам, від них, перед 1840 роком, село набули Врочинські. З часом розколонізоване на частини, при цьому більша частина земель належала Вундервальдам. Налічувалося 358 селян, котрим належало 3 007 десятин землі, поміщицьких земель — 1 589.

У 1794 році, на кошти парафіян, збудовано дерев'яну, криту залізом, церкву, на кам'яному фундаменті, з дерев'яною дзвіницею. Народне училище діяло з 6 березня 1883 року. До парафії входили села Непізнаничі — 3 км, Вірівка — 8 км, Верби — 11 км, Мар'янівка — 3 км, і Симони — 3 км. Дворів — 180, парафіян — 1446. Церкві належало 37 десятин землі.

В кінці 19 століття — село Новоград-Волинського (Звягельського) повіту, за 30 верст від Новограда-Волинського.

Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. В селі — православна церква, заїзд.

У 1906 році — село Сербівської волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 30 верст, до волосного центру, с. Серби — 15 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в міст. Емільчин.

У 1911 році в селі були однокласна школа, крамниця, горілчана крамниця, проводилися щомісячні ярмарки.

У 1923 році село увійшло до складу новоствореної Андрієвицької сільської ради, котра 7 березня 1923 року стала частиною новоутвореного Городницького району Житомирської округи; адміністративний центр сільської ради. Відстань до районного центру, містечка Городниця, становила 48 верст. Від липня 1925 року, в складі сільської ради, увійшло до Ємільчинського району Коростенської округи.

Село постраждало від Голодомору 1932—1933 років. Збереглося свідчення Заїки Ольги Харитонівни (нар.1918) — очевидиці тих подій.

В радянські часи під час сталінських репресій проти українського народу (1937—1939 років) 38 мешканців села було репресовано, з яких 15 осіб розстріляно.

На фронтах Другої світової війни воювали 257 селян, з них 160 відзначено урядовими нагородами, 107 загинуло.

В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, котрий мав у підпорядкуванні 2,1 тисяч га угідь, з них — 1,3 тисяч га — рілля. Напрямок господарства — зерно-тваринницький. Була середня школа, клуб, бібліотека, лікарня, амбулаторія, відділення зв'язку та два магазини.

29 березня 2017 року увійшло до складу новоствореної Ємільчинської селищної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського району Житомирської області.

Відомі люди

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 20 березня 2012.
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Андрієвичі, Ємільчинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 6 березня 2022.
  3. . Архів оригіналу за 21 грудня 2016.
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 228. (рос. дореф.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург : типография "Общественная польза" : паровая типо-литография Н. Л. Ныркина, 1905. с. 17. Процитовано 6 серпня 2022.
  6. Andrejowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 26. (пол.)
  7. (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 133. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 6 березня 2022.
  8. Проф. Олександер Цинкаловський. (PDF) (українська) . Товариство «Волинь», Вінніпег, Канада. 1984. с. 54. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
  9. (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 137. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
  10. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 24 лютого 2022.
  11. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  12. К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський. 2015. с. 193. Процитовано 5 червня 2022.
  13. Andrejowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 35. (пол.)
  14. Теодоровичъ Н. И. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Т. 1. [ 6 січня 2019 у Wayback Machine.] Почаевъ: Въ Типографія Почаево-Успенской Лавры. — 1888. — С. 196.
  15. . Інститут історії України НАН України. с. 190. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
  16. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 982
  17. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У семи книгах / Головна редколегія П. Т. Тронько (голова), О. П. Реєнт (заст. голови), С. А. Кокін (заст. голови) та ін.; Редколегія тому: В. С. Балюрко (голова), Ю. Г. Градовський (заст. голови), Л. А. Копійченко (заст. голови) та ін. — Житомир: Полісся, 2006. — Кн. 1. — 724 с. —
  18. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 6 березня 2022.
  19. . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 березня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Andriye vichi selo v Ukrayini u Yemilchinskij selishnij teritorialnij gromadi Zvyagelskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 793 osobi 2001 U 1923 2017 rokah administrativnij centr odnojmennoyi silskoyi radi selo Andriyevichi Gerb Andriyevichiv Prapor Andriyevichiv Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zvyagelskij rajon Gromada Yemilchinska selishna gromada Kod KATOTTG UA18080130030034611 Oblikova kartka s Andriyevichi s Andriyevichi do 2017 r Osnovni dani Naselennya 793 2001 Plosha 3 92 km Gustota naselennya 202 3 osib km Poshtovij indeks 11254 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 44 06 pn sh 27 53 26 sh d 50 73500 pn sh 27 89056 sh d 50 73500 27 89056 Koordinati 50 44 06 pn sh 27 53 26 sh d 50 73500 pn sh 27 89056 sh d 50 73500 27 89056 Serednya visota nad rivnem morya 210 m Vodojmi r Ubort Vidstan do oblasnogo centru 123 km Vidstan do rajonnogo centru 37 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Ubort Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 0 5 km Misceva vlada Adresa radi vul Soborna 51 smt Yemilchine Novograd Volinskij r n Zhitomirska obl 11201 Karta Andriyevichi Andriyevichi Mapa Andriyevichi u VikishovishiGeografiyaRozmishuyetsya za 18 km vid smt Yemilchine ta 7 km vid zaliznichnoyi stanciyi Rihalske V seli ye stavok z plosheyu vodnogo dzerkala 7 ga NaselennyaStanom na 1885 rik v seli meshkala 961 osoba nalichuvalosya 93 dvorovi gospodarstva Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 326 osib z nih pravoslavnih 1 242 cholovikiv 653 zhinok 673 V kinci 19 stolittya v seli nalichuvavsya 91 dvir ta 1 192 zhiteli u 1906 roci 1 789 zhiteliv ta 260 dvoriv u 1911 roci 1 900 zhiteliv Kilkist naselennya stanom na 1923 rik stanovila 2 310 osib kilkist dvoriv 340 Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 1 400 osib dvoriv 507 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 976 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 793 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 99 rosijska 0 76 moldovska 0 13 IstoriyaZasnovane naprikinci XVII stolittya Bilya sela znajdeno kam yani znaryaddya bronzovoyi dobi ta viyavleno davnoruskij mogilnik U 1754 roci platilo do zamku 3 zlotih 22 groshiv na miliciyu 14 zlotih ta 28 groshiv Andriyevichi na mapi Shuberta F F 1875 V seredini 19 stolittya pol Andrejowicze selo Serbivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Lezhalo na kupeckomu trakti z Ovrucha do Novograda Volinskogo Ranishe nalezhalo knyazyam Lyubomirskim Zvyagelskim u seredini XVIII stolittya Urbanovskim potim Bezpalcovim Vonsovicham vid nih pered 1840 rokom selo nabuli Vrochinski Z chasom rozkolonizovane na chastini pri comu bilsha chastina zemel nalezhala Vundervaldam Nalichuvalosya 358 selyan kotrim nalezhalo 3 007 desyatin zemli pomishickih zemel 1 589 U 1794 roci na koshti parafiyan zbudovano derev yanu kritu zalizom cerkvu na kam yanomu fundamenti z derev yanoyu dzviniceyu Narodne uchilishe diyalo z 6 bereznya 1883 roku Do parafiyi vhodili sela Nepiznanichi 3 km Virivka 8 km Verbi 11 km Mar yanivka 3 km i Simoni 3 km Dvoriv 180 parafiyan 1446 Cerkvi nalezhalo 37 desyatin zemli V kinci 19 stolittya selo Novograd Volinskogo Zvyagelskogo povitu za 30 verst vid Novograda Volinskogo Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo Serbivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi V seli pravoslavna cerkva zayizd U 1906 roci selo Serbivskoyi volosti 2 go stanu Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Novograd Volinskij stanovila 30 verst do volosnogo centru s Serbi 15 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalosya v mist Emilchin U 1911 roci v seli buli odnoklasna shkola kramnicya gorilchana kramnicya provodilisya shomisyachni yarmarki U 1923 roci selo uvijshlo do skladu novostvorenoyi Andriyevickoyi silskoyi radi kotra 7 bereznya 1923 roku stala chastinoyu novoutvorenogo Gorodnickogo rajonu Zhitomirskoyi okrugi administrativnij centr silskoyi radi Vidstan do rajonnogo centru mistechka Gorodnicya stanovila 48 verst Vid lipnya 1925 roku v skladi silskoyi radi uvijshlo do Yemilchinskogo rajonu Korostenskoyi okrugi Selo postrazhdalo vid Golodomoru 1932 1933 rokiv Zbereglosya svidchennya Zayiki Olgi Haritonivni nar 1918 ochevidici tih podij V radyanski chasi pid chas stalinskih represij proti ukrayinskogo narodu 1937 1939 rokiv 38 meshkanciv sela bulo represovano z yakih 15 osib rozstrilyano Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 257 selyan z nih 160 vidznacheno uryadovimi nagorodami 107 zaginulo V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu kotrij mav u pidporyadkuvanni 2 1 tisyach ga ugid z nih 1 3 tisyach ga rillya Napryamok gospodarstva zerno tvarinnickij Bula serednya shkola klub biblioteka likarnya ambulatoriya viddilennya zv yazku ta dva magazini 29 bereznya 2017 roku uvijshlo do skladu novostvorenoyi Yemilchinskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Yemilchinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiDanilo Okijchenko 1916 2003 ukrayinskij pismennik perekladach Zabokricka Nadiya Vasilivna nar 1964 ukrayinska zhurnalistka golovnij redaktor gazeti Golos vidrodzhennya z 2013 chlen NSZhU 2001 Zayika Olga Haritonivna 1918 ukrayinska radyanska diyachka chlen CK KPU 1960 1961 deputat Verhovnoyi Radi URSR 5 6 go sklikan Majdanovich Tetyana Vasilivna nar 1957 ukrayinska poetesa i prozayik literaturoznavec movoznavec bogoslov redaktor vidavec Chlen NSPU Naumova Lidiya Gnativna 1924 2017 Geroj Socialistichnoyi Praci Shevchuk Vasil Yakovich nar 1954 ukrayinskij politik ministr ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha ta yadernoyi bezpeki Ukrayini 1998 2000 ministr ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini 2002 2003 Shrol Platon Lavrentijovich 1927 2019 radyanskij peredovik promislovogo virobnictva formuvalnik leningradskogo zavodu Znamya truda Geroj Socialistichnoyi Praci 1971 Primitki Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 20 bereznya 2012 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Andriyevichi Yemilchinskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 6 bereznya 2022 Arhiv originalu za 21 grudnya 2016 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 228 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 17 Procitovano 6 serpnya 2022 Andrejowicze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 26 pol PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska s 133 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 6 bereznya 2022 Prof Oleksander Cinkalovskij PDF ukrayinska Tovaristvo Volin Vinnipeg Kanada 1984 s 54 Arhiv originalu PDF za 9 bereznya 2022 Procitovano 5 bereznya 2022 PDF http history org ua rosijska Zhitomir 1923 s 137 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 11 lipnya 2021 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 24 lyutogo 2022 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 K Zhemeneckij Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF ukrayinska Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 193 Procitovano 5 chervnya 2022 Andrejowicze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 35 pol Teodorovich N I Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii T 1 6 sichnya 2019 u Wayback Machine Pochaev V Tipografiya Pochaevo Uspenskoj Lavry 1888 S 196 Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini s 190 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 7 lyutogo 2021 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Polissya 2008 stor 982 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Zhitomirska oblast U semi knigah Golovna redkolegiya P T Tronko golova O P Reyent zast golovi S A Kokin zast golovi ta in Redkolegiya tomu V S Balyurko golova Yu G Gradovskij zast golovi L A Kopijchenko zast golovi ta in Zhitomir Polissya 2006 Kn 1 724 s ISBN 966 655 220 5 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 6 bereznya 2022 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2022

Дата публікації:
Топ