Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Італо Гарібольді (італ. Italo Gariboldi; 20 квітня 1879, Лоді, Королівство Італія — 3 лютого 1970, Рим, Італія) — італійський військовий і державний діяч часів Другої світової війни, генерал армії. Обіймав посаду генерал-губернатора Італійської Лівії після відставки Родольфо Граціані. Пізніше командував 8-ю армією, яка діяла на території СРСР.
| Італо Гарібольді Italo Gariboldi | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 25 березня 1941 — 19 липня 1941 | ||||||||||||||||||||||
| Попередник: | Родольфо Граціані | |||||||||||||||||||||
| Наступник: | Етторе Бастіко | |||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні: | італ. Italo Gariboldi | |||||||||||||||||||||
| Народження: | 20 квітня 1879 Лоді, Королівство Італія | |||||||||||||||||||||
| Смерть: | 3 лютого 1970 (90 років) Рим, Італія | |||||||||||||||||||||
| Поховання: | кладовище Лоді | |||||||||||||||||||||
| Країна: | Королівство Італія Італія | |||||||||||||||||||||
| Релігія: | католицтво | |||||||||||||||||||||
| Освіта: | d | |||||||||||||||||||||
| Партія: | Національна фашистська партія | |||||||||||||||||||||
| Військова служба | ||||||||||||||||||||||
| Роки служби: | 1899–1943 | |||||||||||||||||||||
| Приналежність: | Королівство Італія | |||||||||||||||||||||
| Рід військ: | піхота | |||||||||||||||||||||
| Звання: |  Генерал армії | |||||||||||||||||||||
| Командував: | 5-а армія 10-а армія 8-а армія | |||||||||||||||||||||
| Битви: | Італійсько-турецька війна Перша світова війна Друга італо-ефіопська війна Друга світова війна | |||||||||||||||||||||
| Нагороди: |
| |||||||||||||||||||||
| | ||||||||||||||||||||||
Ранні роки
Італо Гарібольді народився 20 квітня 1879 року в Лоді (регіон Ломбардія, що на півночі Італії). У віці дванадцяти років він почав відвідувати військовий коледж у Мілані, а через чотири роки перевівся до військового коледжу в Римі. 1896 року Гарібольді почав навчатися у Військовій академії Модени, яка вважалася найбільш престижним вищим військовим навчальним закладом в тогочасній Італії.
У жовтні 1898 року Гарібольді отримав звання молодшого лейтенанта та невдовзі був приписаний до 2-о піхотного полку. У червні 1902 року він отримав звання лейтенанта та невдовзі одружився. У жовтні 1904 року його перевели до 70-о піхотного полку. У 1909 році Гарібольді відвідував курси у Туринській військовій школі, по завершенню яких відправився у званні капітана на службу до Лівії у складі 40-о піхотного полку. Повернувшись до Італії, Гарібольді був переведений до штабу 6-о армійського корпусу.
Першу світову війну Гарібольді зустрів у званні майора, служачи у штабі 4-ї армії. 6 січня 1916 року він отримав звання полковника та був призначений начальником відділу оперативного управління при штабі однієї з італійських армій. За проявлену під час війни мужність Італо отримав декілька державних нагород.
Між світовими війнами
1919 року Гарібольді був призначений начальником штабу 77-ї дивізії, яка дислокувалася неподалік від Фіуме, брав участь у боротьбі з солдатами Габріеле д'Аннунціо, під чиєю окупацією перебувало Фіуме.
Протягом 1920–1923 років Гарібольді працював у італійській делегації на переговорах з Югославією щодо делімітації кордонів. У грудні 1923 року він очолив 26-й піхотний полк, почав викладати у військовій школі. 15 вересня 1931 року Гарібольді був підвищений до бригадного генерала та очолив 5-у піхотну бригаду, яка розташовувалася в Санремо.
1 січня 1935 року Гарібольді отримав звання дивізійного генерала.
Під час війни з Ефіопією Гарібольді очолював дивізію «Сабауда I» у складі військ генерала , брав участь у декількох важливих битвах, а 5 травня 1936 року взяв Аддис-Абебу. По завершенню війни очолив штаб при віцекоролю Ефіопії Бадольйо, якого невдовзі змінив Граціані. 19 лютого 1936 року він був поранений під час вибуху на святкуванні, організованому в честь народження сина кронпринца Умберто. 1 липня Італо було присвоєно звання корпусного генерала. Однак уже за декілька місяців Гарібольді був звільнений через надміру поблажливе ставлення до місцевого населення та пасивність, проявлену під час італійських каральних операцій.
Повернувшись до Італії у лютому 1938 року, він очолив 5-й армійський корпус у березні 1939 року.
Друга світова війна та смерть
11 червня 1940 року Гарібольді прийняв командування 5-ю армією, розташованою в Лівії, та контролював кордон із Тунісом. Після загибелі Італо Бальбо, на заміну якому прибув Родольфо Граціані, він зберіг за собою цю посаду. Брав участь зі своєю армією в Єгипетській операції італійців та зміг досягнути успіхів на фронті, а пізніше замінив Маріо Берті на посаді командира 10-ї армії. 24 березня 1941 року, коли після контрнаступу британців італійська колоніальна армія була майже повністю знищена, а Граціані зняли з посади генерал-губернатора, Гарібольді став новим очільником окупаційної адміністрації Лівії.
Після прибуття до Африки німецьких військ вдалося відвоювати у британців Киренаїку. Майже одразу після цього Гарібольді вступив у конфлікт із Роммелем, з яким мав різні погляди на те, як потрібно діяти в ситуації, що склалася. Так він планував спершу дочекатися підкріплення, а лише тоді повторювати спроби атакувати британців. Роммель же був прихильником блискавичного ведення бойових дій. Гарібольді не волів іти на поступки німцям, тому часто ігнорував накази Роммеля та протестував перед начальником Генерального штабу Кавальєро. Через це 19 липня 1941 року він був змушений полишити пост генерал-губернатора.
Весною 1942 року Гарібольді очолив 8-у армію, яка мала діяти на території СРСР. Ця частина складалася з десяти дивізій, об'єднаних у три армійські корпуси. До 9 липня ця маса військ була перекинута на фронт та зайняла оборону біля Сталінграду, розташувавшись між позиціями 2-ї угорської та 3-ї румунської армій.
29 жовтня 1942 року Гарібольді отримав звання генерала армії, а вже 19 листопада радянська армія почала наступ на позиції румунів, розбивши останніх. 16 грудня почався наступ на позиції 8-ї армії. Спершу Гарібольді зумів його відбити, проте далі змушений був відступити. Генерал неодноразово просив німецьке командування дозволити відхід, проте щоразу отримував відмову. Тому вже 13 січня 1943 року італійці разом із угорською армією були повністю розгромлені та вимушено відступили. Через це Розсош була взята. Організувати ефективний вихід з міста італійці не змогли, внаслідок чого зазнали великих втрат.
Наприкінці січня 1943 року рештки армії Гарібольді були виведені з фронту та повернулися до Італії.
Пізніше Гітлер неодноразово звинувачував саме італійців та румунів у поразці під Сталінградом. Проте, задля попередження конфронтації з Беніто Муссоліні, який поважав генерала, фюрер був змушений перепросити та нагородив Гарібольді Лицарським хрестом Залізного хреста.
Гарібольді залишався командиром 8-ї армії, поки не здався німцям 15 вересня 1943 року, коли новостворений уряд Бадольйо перейшов на сторону союзників. Генерал відмовився від співпраці з нацистами. Тоді він був перевезений до Німеччини, а пізніше — переданий владі Італійської соціальної республіки, де його засудили до 10 років ув'язнення. Проте незадовго до завершення війни він зміг утекти.
По завершенню Другої світової війни Гарібольді залишив службу в армії. Помер він 3 лютого 1970 року та був похований у сімейному склепі в рідному Лоді.
Джерела
- Коротка біографія (італ.)[ 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Italo Gariboldi ital Italo Gariboldi 20 kvitnya 1879 Lodi Korolivstvo Italiya 3 lyutogo 1970 Rim Italiya italijskij vijskovij i derzhavnij diyach chasiv Drugoyi svitovoyi vijni general armiyi Obijmav posadu general gubernatora Italijskoyi Liviyi pislya vidstavki Rodolfo Graciani Piznishe komanduvav 8 yu armiyeyu yaka diyala na teritoriyi SRSR Italo Gariboldi Italo GariboldiItalo Gariboldi Prapor General gubernator Italijskoyi Liviyi Prapor 25 bereznya 1941 19 lipnya 1941 Poperednik Rodolfo Graciani Nastupnik Ettore Bastiko Im ya pri narodzhenni ital Italo GariboldiNarodzhennya 20 kvitnya 1879 1879 04 20 Lodi Korolivstvo ItaliyaSmert 3 lyutogo 1970 1970 02 03 90 rokiv Rim ItaliyaPohovannya kladovishe LodiKrayina Korolivstvo Italiya ItaliyaReligiya katolictvoOsvita dPartiya Nacionalna fashistska partiya Vijskova sluzhba Roki sluzhbi 1899 1943 Prinalezhnist Korolivstvo Italiya Rid vijsk pihota Zvannya General armiyi Komanduvav 5 a armiya 10 a armiya 8 a armiya Bitvi Italijsko turecka vijna Persha svitova vijna Druga italo efiopska vijna Druga svitova vijna Pivnichnoafrikanska kampaniya Nimecko radyanska vijna Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiItalo Gariboldi narodivsya 20 kvitnya 1879 roku v Lodi region Lombardiya sho na pivnochi Italiyi U vici dvanadcyati rokiv vin pochav vidviduvati vijskovij koledzh u Milani a cherez chotiri roki perevivsya do vijskovogo koledzhu v Rimi 1896 roku Gariboldi pochav navchatisya u Vijskovij akademiyi Modeni yaka vvazhalasya najbilsh prestizhnim vishim vijskovim navchalnim zakladom v togochasnij Italiyi U zhovtni 1898 roku Gariboldi otrimav zvannya molodshogo lejtenanta ta nevdovzi buv pripisanij do 2 o pihotnogo polku U chervni 1902 roku vin otrimav zvannya lejtenanta ta nevdovzi odruzhivsya U zhovtni 1904 roku jogo pereveli do 70 o pihotnogo polku U 1909 roci Gariboldi vidviduvav kursi u Turinskij vijskovij shkoli po zavershennyu yakih vidpravivsya u zvanni kapitana na sluzhbu do Liviyi u skladi 40 o pihotnogo polku Povernuvshis do Italiyi Gariboldi buv perevedenij do shtabu 6 o armijskogo korpusu Pershu svitovu vijnu Gariboldi zustriv u zvanni majora sluzhachi u shtabi 4 yi armiyi 6 sichnya 1916 roku vin otrimav zvannya polkovnika ta buv priznachenij nachalnikom viddilu operativnogo upravlinnya pri shtabi odniyeyi z italijskih armij Za proyavlenu pid chas vijni muzhnist Italo otrimav dekilka derzhavnih nagorod Mizh svitovimi vijnami1919 roku Gariboldi buv priznachenij nachalnikom shtabu 77 yi diviziyi yaka dislokuvalasya nepodalik vid Fiume brav uchast u borotbi z soldatami Gabriele d Annuncio pid chiyeyu okupaciyeyu perebuvalo Fiume Protyagom 1920 1923 rokiv Gariboldi pracyuvav u italijskij delegaciyi na peregovorah z Yugoslaviyeyu shodo delimitaciyi kordoniv U grudni 1923 roku vin ocholiv 26 j pihotnij polk pochav vikladati u vijskovij shkoli 15 veresnya 1931 roku Gariboldi buv pidvishenij do brigadnogo generala ta ocholiv 5 u pihotnu brigadu yaka roztashovuvalasya v Sanremo 1 sichnya 1935 roku Gariboldi otrimav zvannya divizijnogo generala Pid chas vijni z Efiopiyeyu Gariboldi ocholyuvav diviziyu Sabauda I u skladi vijsk generala brav uchast u dekilkoh vazhlivih bitvah a 5 travnya 1936 roku vzyav Addis Abebu Po zavershennyu vijni ocholiv shtab pri vicekorolyu Efiopiyi Badoljo yakogo nevdovzi zminiv Graciani 19 lyutogo 1936 roku vin buv poranenij pid chas vibuhu na svyatkuvanni organizovanomu v chest narodzhennya sina kronprinca Umberto 1 lipnya Italo bulo prisvoyeno zvannya korpusnogo generala Odnak uzhe za dekilka misyaciv Gariboldi buv zvilnenij cherez nadmiru poblazhlive stavlennya do miscevogo naselennya ta pasivnist proyavlenu pid chas italijskih karalnih operacij Povernuvshis do Italiyi u lyutomu 1938 roku vin ocholiv 5 j armijskij korpus u berezni 1939 roku Druga svitova vijna ta smertItalo Gariboldi tretij pravoruch ta Ervin Rommel drugij pravoruch u Liviyi 1941 rik 11 chervnya 1940 roku Gariboldi prijnyav komanduvannya 5 yu armiyeyu roztashovanoyu v Liviyi ta kontrolyuvav kordon iz Tunisom Pislya zagibeli Italo Balbo na zaminu yakomu pribuv Rodolfo Graciani vin zberig za soboyu cyu posadu Brav uchast zi svoyeyu armiyeyu v Yegipetskij operaciyi italijciv ta zmig dosyagnuti uspihiv na fronti a piznishe zaminiv Mario Berti na posadi komandira 10 yi armiyi 24 bereznya 1941 roku koli pislya kontrnastupu britanciv italijska kolonialna armiya bula majzhe povnistyu znishena a Graciani znyali z posadi general gubernatora Gariboldi stav novim ochilnikom okupacijnoyi administraciyi Liviyi Pislya pributtya do Afriki nimeckih vijsk vdalosya vidvoyuvati u britanciv Kirenayiku Majzhe odrazu pislya cogo Gariboldi vstupiv u konflikt iz Rommelem z yakim mav rizni poglyadi na te yak potribno diyati v situaciyi sho sklalasya Tak vin planuvav spershu dochekatisya pidkriplennya a lishe todi povtoryuvati sprobi atakuvati britanciv Rommel zhe buv prihilnikom bliskavichnogo vedennya bojovih dij Gariboldi ne voliv iti na postupki nimcyam tomu chasto ignoruvav nakazi Rommelya ta protestuvav pered nachalnikom Generalnogo shtabu Kavalyero Cherez ce 19 lipnya 1941 roku vin buv zmushenij polishiti post general gubernatora Gariboldi oglyadaye trofejnij radyanskij tank T 34 1942 rik Vesnoyu 1942 roku Gariboldi ocholiv 8 u armiyu yaka mala diyati na teritoriyi SRSR Cya chastina skladalasya z desyati divizij ob yednanih u tri armijski korpusi Do 9 lipnya cya masa vijsk bula perekinuta na front ta zajnyala oboronu bilya Stalingradu roztashuvavshis mizh poziciyami 2 yi ugorskoyi ta 3 yi rumunskoyi armij 29 zhovtnya 1942 roku Gariboldi otrimav zvannya generala armiyi a vzhe 19 listopada radyanska armiya pochala nastup na poziciyi rumuniv rozbivshi ostannih 16 grudnya pochavsya nastup na poziciyi 8 yi armiyi Spershu Gariboldi zumiv jogo vidbiti prote dali zmushenij buv vidstupiti General neodnorazovo prosiv nimecke komanduvannya dozvoliti vidhid prote shorazu otrimuvav vidmovu Tomu vzhe 13 sichnya 1943 roku italijci razom iz ugorskoyu armiyeyu buli povnistyu rozgromleni ta vimusheno vidstupili Cherez ce Rozsosh bula vzyata Organizuvati efektivnij vihid z mista italijci ne zmogli vnaslidok chogo zaznali velikih vtrat Naprikinci sichnya 1943 roku reshtki armiyi Gariboldi buli vivedeni z frontu ta povernulisya do Italiyi Piznishe Gitler neodnorazovo zvinuvachuvav same italijciv ta rumuniv u porazci pid Stalingradom Prote zadlya poperedzhennya konfrontaciyi z Benito Mussolini yakij povazhav generala fyurer buv zmushenij pereprositi ta nagorodiv Gariboldi Licarskim hrestom Zaliznogo hresta Gariboldi zalishavsya komandirom 8 yi armiyi poki ne zdavsya nimcyam 15 veresnya 1943 roku koli novostvorenij uryad Badoljo perejshov na storonu soyuznikiv General vidmovivsya vid spivpraci z nacistami Todi vin buv perevezenij do Nimechchini a piznishe peredanij vladi Italijskoyi socialnoyi respubliki de jogo zasudili do 10 rokiv uv yaznennya Prote nezadovgo do zavershennya vijni vin zmig utekti Po zavershennyu Drugoyi svitovoyi vijni Gariboldi zalishiv sluzhbu v armiyi Pomer vin 3 lyutogo 1970 roku ta buv pohovanij u simejnomu sklepi v ridnomu Lodi DzherelaKorotka biografiya ital 15 zhovtnya 2012 u Wayback Machine