Фаго́т (італ. fagotto — букв. вузол, в'язка) — музичний інструмент сімейства дерев'яних духових.
Винайдений в 1539 р. Афраніо в Ферраре, унаслідок реконструкції бомбарди. Сучасного вигляду фагот набув 1834 року внаслідок удосконалень, здійснених німецьким майстром І. А. Хеккелем та фаготистом К.Альменредером). Деякий час мав назву дульціан від італ. dolce — ніжний.
Конструкція
Фагот виготовляється з клена (раніше також із бука, самшита, явора та ін.). В конструкцію сучасного фаготу входить:
- Стовбур — в формі літери U, що має 3 коліна — басове, «чобіток», та флігель. Загальна довжина — понад 2,5 м.
- Розтруб
- Ес — металева трубка у формі літери S (звідки й назва), що кріпиться до стовбура. На іншу сторону еса встановлюється подівйна тростина, за допомогою якої видобувається звук.
Канал інструменту містить 25-30 отворів, 5-6 з яких закриваються пальцями, інші — клапанами.
Діапазон фаготу — від B1 до . В партитурі для симфонічного оркестру партія фаготів пишеться між партією кларнетів та партією валторн.
Використання в музичній творчості
XVI―XIX століття
На перших порах свого існування фагот виконував функцію посилення і дублювання басових голосів. Самостійнішу роль він почав грати на початку XVII століття. З'являються твори для дульціана та одного-двох інструментів у супроводі бассо континуо ― сонати Бьяджо Маріні, Даріо Кастелло, Джованні Батиста Буонаменте, Джованні Батиста Фонтани й інших авторів. Перший твір для сольного дульціана ― Фантазія зі збірки Canzoni, fantasie et correnti , опублікованого в 1638 році у Венеції. Автор доручив виконувачу соло інструменту достатньо складну на той час партію в діапазоні, розширеному вниз до B1 (сі-бемоль контроктави). Високі вимоги пред'являє до виконавця і Соната (1651). У монументальній праці Grunde-richtiger… Unterricht der musicalischen Kunst, oder Vierfaches musicalisches Kleblatt (1687) авторства є дві сонати для трьох дульціанів. Всі ці твори розраховані на інструмент з двома клапанами.
На рубежі XVII ― XVIII століть популярність стрімко почав набирати новий, удосконалений інструмент ― фагот. Перш за все він увійшов до складу оперного оркестру: у деяких операх використовується до п'яти фаготів. Жан-Батист Люллі трактував фагот як басовий голос у духовому тріо, де верхні голоси доручалися двом гобоям, а саме тріо протиставлялося за тембром струнній групі оркестру (наприклад, в опері «Психея», 1678).
1728 року Георг Філіпп Телеман пише Сонату f-moll, в якій використовує ефекти «відлуння», кантилену у високому регістрі. Інші сонати цього періоду належать перу Карло Бесоцці, Йоганна Фрідріха Фаша, Йоганна Давида Хайніхена, Крістофа Шаффрата, Джона Ернеста Гальярдо. камерна музика для фагота цього періоду представлена також тріо-сонатами Телемана і Генделя; серію сонат для двох гобоїв і фагота створив Ян Дісмас Зеленка.
39 концертів Антоніо Вівальді ― важлива частина репертуару фагота. Їх сольні партії передбачають прийоми, що увійдуть до вжитку через кілька десятиліть ― швидкі переходи і стрбики з регістра в регістр, віртуозні пасажі, довгі кантиленні епізоди. Водночас використовуваний діапазон (за рідкісними винятками) не виходить за рамки «дульціанових» двох з половиною октав: від до великої октави до соль першої. Концерти для фагота також писали , , , .
Й. С. Бах не залишив сольних творів для фагота (хоча іноді доручав йому сольні партії у своїх кантатах), однак кілька творів належить його синам ― Йогану Крістіанові (Концерт) та Карлу Філіппу Еммануелю (Тріо-сонати).
Одним з найчастіше виконуваних творів у репертуарі фагота є Концерт B-dur В. А. Моцарта, написаний в 1774 році. Імовірно, цей концерт замовив 18-річному композиторові барон Дюрніц, сам фаготист-любитель. В 1934 був виявлений ще один концерт, на перших порах приписуваний , однак в 1975 було в ньому остаточно встановлено авторство Моцарта.
Фагот часто застосовувався як один з виконуючих соло інструментів в концертних симфоніях. Найвідоміші з них належать Й. Гайдну (для гобоя, фагота, скрипки та віолончелі) і Моцарту (для гобоя, кларнета, фагота та валторни). Кілька концертів були написані для двох фаготів з оркестром.
Твори для фагота, починаючи з другої половини XVIII століття, можуть бути умовно розділені на дві групи. Перша з них ― твори самих фаготистів, таких як , , . Призначені для власних виступів, вони часто були написані у формі варіацій або фантазій на популярні теми. Друга ― твори професійних композиторів розраховані на виконання конкретним музикантом. До неї можна віднести концерти К. Стаміца, Девьена, Кроммера, Данцева, Рейхи, Гуммеля, Калліводи, М. Гайдна, Кожелуха, Бервальде та ін. Карл Марія фон Вебер в 1811 написав Концерт F-dur, op. 75, для мюнхенського придворного фаготист Брандта, крім того, йому належить Анданте і Угорське рондо, спочатку призначений для . Порівняно недавно був виявлений Концерт Джоаккіно Россіні (1845).
Набагато рідше фагот використовувався в камерній музиці. Відомо лише кілька сонат з фортепіано: , , А. Рейхи, невеликі п'єси написали Людвіг Шпор і Крістіан Руммель. Французький фаготист поповнював свій репертуар перекладаннями творів, написаних для інших інструментів.
Роль фагота в оркестрі XIX століття також достатньо скромна. Гектор Берліоз дорікав йому за брак експресії і сили звуку, хоча й зазначав особливий тембр його верхнього регістру. Тільки з другої половини століття композитори починають доручати фаготу сольні епізоди, наприклад, Жорж Бізе в опері «Кармен», Чайковський в Четвертій та Шостій симфоніях тощо
XX століття
Завдяки удосконаленню конструкції фагота і техніки гри на ньому його репертуар в XX столітті значно розширився. Сольну літературу для фагота писали Каміль Сен-Санс, Едвард Елгар, Ейтор Вілла-Лобос, Пауль Хіндеміт, Маріо Кастельнуово-Тедеско, Андре Жоліве, , Олександр Тансман, Жан Франсе, Лучано Беріо, П'єр Булез, Едісон Денисов, і багато інших композиторів. Відповідальні оркестрові партії доручали фаготу Моріс Равель, Ігор Стравінський, Сергій Прокоф'єв. Розгорнуті сольні партії є в Сьомій, Восьмій і Дев'ятій симфонії Дмитра Шостаковича.
Новітні техніки гри, що увійшли в виконавську практику фаготистів ― подвійне і потрійне стакато, мультифоніки, чвертьтонова інтонація та інші. У них є потреба у творах композиторів-авангардистів, в тому числі для фагота без супроводу.
Різновид фагота — контрафагот, звучить октавою нижче фагота. Серед видатних українських фаготистів — Апатський В. М.
Література
- 24 п'єси для фагота або тромбона з фортепіано : (методичний зб.) / оброб. та перекладення О. Литвинова. — К. : Муз. Україна, 1969.
- Експериментальні дослідження деяких особливостей акустичної природи фагота / Володимир Апатський // Мистецтвознавство України : зб. наук. пр. / Акад. мистецтв України ; . — К., 2007. — 113-119.
- Інструментознавство (інструменти духових оркестрів) : навч. посіб. / Л. Л. Дражниця; М-во культури і туризму України, Львів. нац. муз. акад. ім. М. В. Лисенка. - Л. : ЗУКЦ, 2011. - 168 c. - Бібліогр.: с. 162-164
- Історія виникнення фаготової школи в Україні / В. Старко // Молодь і ринок. - 2011. - № 2. - С. 107-111. - Бібліогр.: 6 назв.
- Про виражальні можливості фаогота з позицій сучасного виконавства / Володимир Апатський // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. Мистецькі обрії'2008 / Акад. мистецтв України, Ін-т проблем сучас. мистецтва. — Київ : Муз. Україна, 2008. — 141-146.
- Фаготове мистецтво в Україні: генеза, сучасний стан, шляхи розвитку : автореф. дис. ... канд. мистецтвознав. : 17.00.03 / В. Г. Старко; Львів. нац. муз. акад. ім. М.В. Лисенка. - Л., 2014. - 20 c.
- Фагот от А до Я / В. Н. Апатский; НМАУ им. П. И. Чайковского.- К.: НМАУ им. П. И. Чайковского, 2017.- 520 с.: нот.
- . Bassoon and Contrabassoon. — L.: E. Benn, 1965.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bassoon |
- Энциклопедический музыкальный словарь : ( )[рос.] / сост. Б. С. Штейнпресс, И. М. Ямпольский. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — 632 с.
- Фагот [ 30 квітня 2006 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Фагот // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Фагот [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] / УРЕ
Примітки
- K. Wagner. Die Fagott-Instrumente des 17. Jahrhunderts (дисертація, Базельський університет, 1976)
- W. Montgomery. The Life and Works of François Devienne, 1759 ― 1803 (дисертація, Catholic University of America, 1975)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fagot znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fagot muzikant Fago t ital fagotto bukv vuzol v yazka muzichnij instrument simejstva derev yanih duhovih Fagot Vinajdenij v 1539 r Afranio v Ferrare unaslidok rekonstrukciyi bombardi Suchasnogo viglyadu fagot nabuv 1834 roku vnaslidok udoskonalen zdijsnenih nimeckim majstrom I A Hekkelem ta fagotistom K Almenrederom Deyakij chas mav nazvu dulcian vid ital dolce nizhnij KonstrukciyaFagot vigotovlyayetsya z klena ranishe takozh iz buka samshita yavora ta in V konstrukciyu suchasnogo fagotu vhodit Stovbur v formi literi U sho maye 3 kolina basove chobitok ta fligel Zagalna dovzhina ponad 2 5 m Roztrub Es metaleva trubka u formi literi S zvidki j nazva sho kripitsya do stovbura Na inshu storonu esa vstanovlyuyetsya podivjna trostina za dopomogoyu yakoyi vidobuvayetsya zvuk Kanal instrumentu mistit 25 30 otvoriv 5 6 z yakih zakrivayutsya palcyami inshi klapanami Diapazon fagotu vid B1 do d 2 displaystyle d 2 V partituri dlya simfonichnogo orkestru partiya fagotiv pishetsya mizh partiyeyu klarnetiv ta partiyeyu valtorn Vikoristannya v muzichnij tvorchostiZvuki A1 B 1 E5 A 5 source source Zvuk B v riznih oktavah1 B 2 B 3 B 4 source source Hromatichna gama na legato B 1 to B 4 source source Gama fa mazhor riznimi shtrihami staccato legato legato vibrato legato source source Zvuk B na kreshendo i diminuendo source source Pri problemah glyante v dovidku XVI XIX stolittya Na pershih porah svogo isnuvannya fagot vikonuvav funkciyu posilennya i dublyuvannya basovih golosiv Samostijnishu rol vin pochav grati na pochatku XVII stolittya Z yavlyayutsya tvori dlya dulciana ta odnogo dvoh instrumentiv u suprovodi basso kontinuo sonati Byadzho Marini Dario Kastello Dzhovanni Batista Buonamente Dzhovanni Batista Fontani j inshih avtoriv Pershij tvir dlya solnogo dulciana Fantaziya zi zbirki Canzoni fantasie et correnti opublikovanogo v 1638 roci u Veneciyi Avtor doruchiv vikonuvachu solo instrumentu dostatno skladnu na toj chas partiyu v diapazoni rozshirenomu vniz do B1 si bemol kontroktavi Visoki vimogi pred yavlyaye do vikonavcya i Sonata 1651 U monumentalnij praci Grunde richtiger Unterricht der musicalischen Kunst oder Vierfaches musicalisches Kleblatt 1687 avtorstva ye dvi sonati dlya troh dulcianiv Vsi ci tvori rozrahovani na instrument z dvoma klapanami Na rubezhi XVII XVIII stolit populyarnist strimko pochav nabirati novij udoskonalenij instrument fagot Persh za vse vin uvijshov do skladu opernogo orkestru u deyakih operah vikoristovuyetsya do p yati fagotiv Zhan Batist Lyulli traktuvav fagot yak basovij golos u duhovomu trio de verhni golosi doruchalisya dvom goboyam a same trio protistavlyalosya za tembrom strunnij grupi orkestru napriklad v operi Psiheya 1678 1728 roku Georg Filipp Teleman pishe Sonatu f moll v yakij vikoristovuye efekti vidlunnya kantilenu u visokomu registri Inshi sonati cogo periodu nalezhat peru Karlo Besocci Joganna Fridriha Fasha Joganna Davida Hajnihena Kristofa Shaffrata Dzhona Ernesta Galyardo kamerna muzika dlya fagota cogo periodu predstavlena takozh trio sonatami Telemana i Gendelya seriyu sonat dlya dvoh goboyiv i fagota stvoriv Yan Dismas Zelenka 39 koncertiv Antonio Vivaldi vazhliva chastina repertuaru fagota Yih solni partiyi peredbachayut prijomi sho uvijdut do vzhitku cherez kilka desyatilit shvidki perehodi i strbiki z registra v registr virtuozni pasazhi dovgi kantilenni epizodi Vodnochas vikoristovuvanij diapazon za ridkisnimi vinyatkami ne vihodit za ramki dulcianovih dvoh z polovinoyu oktav vid do velikoyi oktavi do sol pershoyi Koncerti dlya fagota takozh pisali J S Bah ne zalishiv solnih tvoriv dlya fagota hocha inodi doruchav jomu solni partiyi u svoyih kantatah odnak kilka tvoriv nalezhit jogo sinam Joganu Kristianovi Koncert ta Karlu Filippu Emmanuelyu Trio sonati Odnim z najchastishe vikonuvanih tvoriv u repertuari fagota ye Koncert B dur V A Mocarta napisanij v 1774 roci Imovirno cej koncert zamoviv 18 richnomu kompozitorovi baron Dyurnic sam fagotist lyubitel V 1934 buv viyavlenij she odin koncert na pershih porah pripisuvanij odnak v 1975 bulo v nomu ostatochno vstanovleno avtorstvo Mocarta Fagot chasto zastosovuvavsya yak odin z vikonuyuchih solo instrumentiv v koncertnih simfoniyah Najvidomishi z nih nalezhat J Gajdnu dlya goboya fagota skripki ta violoncheli i Mocartu dlya goboya klarneta fagota ta valtorni Kilka koncertiv buli napisani dlya dvoh fagotiv z orkestrom Tvori dlya fagota pochinayuchi z drugoyi polovini XVIII stolittya mozhut buti umovno rozdileni na dvi grupi Persha z nih tvori samih fagotistiv takih yak Priznacheni dlya vlasnih vistupiv voni chasto buli napisani u formi variacij abo fantazij na populyarni temi Druga tvori profesijnih kompozitoriv rozrahovani na vikonannya konkretnim muzikantom Do neyi mozhna vidnesti koncerti K Stamica Devena Krommera Danceva Rejhi Gummelya Kallivodi M Gajdna Kozheluha Bervalde ta in Karl Mariya fon Veber v 1811 napisav Koncert F dur op 75 dlya myunhenskogo pridvornogo fagotist Brandta krim togo jomu nalezhit Andante i Ugorske rondo spochatku priznachenij dlya Porivnyano nedavno buv viyavlenij Koncert Dzhoakkino Rossini 1845 Nabagato ridshe fagot vikoristovuvavsya v kamernij muzici Vidomo lishe kilka sonat z fortepiano A Rejhi neveliki p yesi napisali Lyudvig Shpor i Kristian Rummel Francuzkij fagotist popovnyuvav svij repertuar perekladannyami tvoriv napisanih dlya inshih instrumentiv Rol fagota v orkestri XIX stolittya takozh dostatno skromna Gektor Berlioz dorikav jomu za brak ekspresiyi i sili zvuku hocha j zaznachav osoblivij tembr jogo verhnogo registru Tilki z drugoyi polovini stolittya kompozitori pochinayut doruchati fagotu solni epizodi napriklad Zhorzh Bize v operi Karmen Chajkovskij v Chetvertij ta Shostij simfoniyah tosho XX stolittya Zavdyaki udoskonalennyu konstrukciyi fagota i tehniki gri na nomu jogo repertuar v XX stolitti znachno rozshirivsya Solnu literaturu dlya fagota pisali Kamil Sen Sans Edvard Elgar Ejtor Villa Lobos Paul Hindemit Mario Kastelnuovo Tedesko Andre Zholive Oleksandr Tansman Zhan Franse Luchano Berio P yer Bulez Edison Denisov i bagato inshih kompozitoriv Vidpovidalni orkestrovi partiyi doruchali fagotu Moris Ravel Igor Stravinskij Sergij Prokof yev Rozgornuti solni partiyi ye v Somij Vosmij i Dev yatij simfoniyi Dmitra Shostakovicha Novitni tehniki gri sho uvijshli v vikonavsku praktiku fagotistiv podvijne i potrijne stakato multifoniki chverttonova intonaciya ta inshi U nih ye potreba u tvorah kompozitoriv avangardistiv v tomu chisli dlya fagota bez suprovodu Riznovid fagota kontrafagot zvuchit oktavoyu nizhche fagota Sered vidatnih ukrayinskih fagotistiv Apatskij V M Literatura24 p yesi dlya fagota abo trombona z fortepiano metodichnij zb obrob ta perekladennya O Litvinova K Muz Ukrayina 1969 Eksperimentalni doslidzhennya deyakih osoblivostej akustichnoyi prirodi fagota Volodimir Apatskij Mistectvoznavstvo Ukrayini zb nauk pr Akad mistectv Ukrayini K 2007 113 119 Instrumentoznavstvo instrumenti duhovih orkestriv navch posib L L Drazhnicya M vo kulturi i turizmu Ukrayini Lviv nac muz akad im M V Lisenka L ZUKC 2011 168 c Bibliogr s 162 164 Istoriya viniknennya fagotovoyi shkoli v Ukrayini V Starko Molod i rinok 2011 2 S 107 111 Bibliogr 6 nazv Pro virazhalni mozhlivosti faogota z pozicij suchasnogo vikonavstva Volodimir Apatskij Aktualni problemi misteckoyi praktiki i mistectvoznavchoyi nauki Mistecki obriyi 2008 Akad mistectv Ukrayini In t problem suchas mistectva Kiyiv Muz Ukrayina 2008 141 146 Fagotove mistectvo v Ukrayini geneza suchasnij stan shlyahi rozvitku avtoref dis kand mistectvoznav 17 00 03 V G Starko Lviv nac muz akad im M V Lisenka L 2014 20 c Fagot ot A do Ya V N Apatskij NMAU im P I Chajkovskogo K NMAU im P I Chajkovskogo 2017 520 s not Bassoon and Contrabassoon L E Benn 1965 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bassoon Enciklopedicheskij muzykalnyj slovar ros sost B S Shtejnpress I M Yampolskij M Sovetskaya enciklopediya 1966 632 s Fagot 30 kvitnya 2006 u Wayback Machine ros PosilannyaFagot Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Fagot 17 listopada 2016 u Wayback Machine UREPrimitkiK Wagner Die Fagott Instrumente des 17 Jahrhunderts disertaciya Bazelskij universitet 1976 W Montgomery The Life and Works of Francois Devienne 1759 1803 disertaciya Catholic University of America 1975