Місьйо́нес (ісп. Misiones) — провінція Аргентини, розташована на північному сході регіону Месопотамія. Межує з провінцією Коррієнтес, а також з Парагваєм та Бразилією. Столиця провінції — місто Посадас.
Місьйонес | |||||
---|---|---|---|---|---|
— Провінція — | |||||
Misiones | |||||
| |||||
Столиця | Посадас | ||||
Країна | Аргентина | ||||
| |||||
Департаментів | 17 | ||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||
Населення | (2010) | ||||
- повне | 1 097 829 (9-та) | ||||
- густота | 36,84 (4-та) | ||||
Етнікон | Misionero | ||||
Площа | |||||
- повна | 29 801 км² (21-а) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 190 м | ||||
- мінімальна | 190 м | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
ВВП | 5,24 млрд. $ ]] | ||||
ІРЛП | 0,802 (2010) | ||||
Дата заснування | 10 грудня 1953 | ||||
Губернатор | Уго Пассалаква | ||||
Вебсайт | www.misiones.gov.ar | ||||
Код ISO 3166-2 | AR-N | ||||
Провінція Місьйонес на мапі Аргентини | |||||
|
Географія
Територія Місьйонеса розташована на . По центру плато підіймається Сьєрра-де-Місьйонес, де міститься найвища точка провінції Серро-Рінкон (843 м). На півдні також розташована Сьєрра-дель-Іман, а на півночі Сьєрра-де-Вікторія. На відрогах останньої тече водоспад Ігуасу.
Найпоширенішими ґрунтами провінції є латеритні, або латосолі, які вкривають дві третини її території.
Сельва займає 35 % території провінції, хоча раніше займала майже всю її. Вона відзначається високим рівнем опадів і вологістю повітря від 75 % до 90 %. Останніми роками почастішали повені, пов'язані з вирубкою лісу.
Клімат Місьйонеса субтропічний і дуже вологий. Температура коливається від 16 °C взимку до 25 °C влітку, але може досягати 40 °C. Вітри переважають з північного сходу, південного сходу і сходу.
Найважливішими річками провінції є Парана, Уругвай, Ігуасу, і . До них впадають близько 800 малих річок, з яких 270 належать до басейну Парани, 120 — до Ігуасу і Сан-Антоніо, і решта до басейнів Уругваю і Пепірі-Гуасу. На кордоні з Бразилією на річці Ігуасу знаходиться однойменний водоспад висотою 70 м.
- Сельва
- Річка біля Ельдорадо
- Провінційна траса № 103
- Рослини біля Сан-Хав'єра
Історія
До приходу європейців землі, де зараз знаходиться провінція Місьйонес, були заселені індіанцями мовної групи Же. У XV ст. почалося заселення цієї території амазонськими гуарані.
Першим європейцем, який побував у цих місцях, був Себастьян Кабот 1527 року. 1541 року Альвар Нуньєс Кабеса де Вака відвідав водоспад Ігуасу.
У XVII ст. до цієї території масовано почали прибувати єзуїти. Вони займалися місіонерством і будували поселення — за кілька років було створено близько 30 селищ. Внаслідок було утворенно автономне державне утворення Сім східних місій. Регіон, де знаходилися єзуїтські місії, отримав відповідну історичну назву Місьйонес (ісп. Misiones — місії). Королівським указом від 14 жовтня 1726 року тридцять поселень Місьйонеса перейшли під владу губернатора Буенос-Айреса.
Після вигнання єзуїтів з Америки 27 лютого 1767 року, їх місце зайняли францисканці, домініканці і . 1768 року губернатор Буенос-Айреса розділив провінцію Місьйонес на два тимчасових губернаторства.
28 січня 1782 року королівським указом було відновлено провінцію Місьйонес, але департаменти Япею, Сан-Мігель і Консепсьйон продовжували залежати від Буенос-Айреса, а Сантьяго і Канделарья — від Парагваю.
1801 року сім поселень Східного Місьйонеса були окуповані Бразилією і зараз входять до Ріу-Гранді-ду-Сул.
17 травня 1803 року Місьйонес знову став окремою адміністративною одиницею з власним губернатором. 12 вересня 1805 року королівським указом було об'єднано губернаторства Місьйонес і Парагвай.
Губернатор Місьйонеса визнав Травневу революцію, але проіспанський губернатор Парагваю не погодився з цим і окупував департаменти Сантьяго і Канделарья. 4 вересня 1810 року для відновлення цілісності провінції було відправлено військо на чолі з Мануелем Бельграно, яке було розбите. 14 травня 1811 року відбулася революція у Парагваї. 12 жовтня 1811 року було встановлено кордони між новоствореними державами Аргентиною і Парагваєм по річці Парані, але Асунсьйон продовжував контролювати департамент Канделарья до 1815 року.
10 вересня 1814 року було створено провінцію Коррієнтес, до якої увійшла також територія Місьйонеса.
У березні 1815 року частину території Місьйонеса захопив каудильйо Андрес Гвасурарі, який оголосив своєю столицею Санто-Томе і вигнав з цих місць парагвайців. 12 вересня 1816 року він перейшов річку Уругвай і розпочав військову кампанію задля повернення з-під бразильської влади Східного Місьйонеса. Спроба виявилася невдалою, війська Гвасурарі були розбиті, міста Консепсьйон, Ла-Крус, Япею, Санто-Томе, Санта-Марія, Сан-Хав'єр і Мартірес були пограбовані і знищені, 1800 осіб було взято в полон. Тим часом парагвайці взяли міста Канделарья, Санта-Ана, Лорето, Сан-Ігнасіо і Корпус, які тримали до травня 1817 року, коли вони були знищені.
1817 року Гвасурарі заснував нову столицю Місьйонеса Асунсьйон-дель-Камбай і до травня взяв під контроль усю територію, яка була покинута парагвайцями і португальцями. Після захоплення Гвасурарі в полон 22 вересня 1818 року відбулася зустріч, де було встановлено кордони провінції Місьйонес, а також призначено її губернатором Панталеона Сотело.
22 січня 1820 року до Місьйонеса вторглися війська бразильців, яка вбили Сотело.
30 листопада 1820 року каудильйо Франсіско Рамірес оголосив про створення Республіки Ентре-Ріос, приєднавши до неї як департаменти Коррієнтес і Місьйонес. 10 липня 1821 року після смерті Раміреса Республіка Ентре-Ріос припинила своє існування. 12 жовтня 1821 року було відновлено провінцію Коррієнтес, до складу якої повинні були увійти також землі Місьйонеса, але у грудні вони були окуповані парагвайцями, а міста знищені.
25 січня 1822 року провінції Буенос-Айрес, Санта-Фе, Ентре-Ріос і Коррієнтес визнали автономію Місьйонеса.
Під час Аргентино-бразильської війни у березні 1826 року бразильські війська намагалися увійти до Місьйонеса, але були відбиті. У 1828 році на 10 днів було відновлене аргентинське правління у Східному Місьйонесі, але за мирним договором від 27 жовтня ці землі знову відійшли під владу Бразилії.
1834 року територія Місьйонеса була окупована Парагваєм, війська якого залишалися тут до початку Війни Потрійного альянсу. 1865 року Місьйонес було повернуто до складу Аргентини.
22 грудня 1881 року було створено національну територію Місьйонес і виведено її з-під контролю Коррієнтеса. Столицею було названо місто Корпус, яке відтак стало називатися Сан-Мартін. 30 липня 1884 року місто Посадас, яке раніше було у складі Коррієнтеса, було приєднано до національної території Місьйонес і названо столицею. На той час землі було повністю спустошені довгими війнами, тому уряду довелося сприяти їх заселенню іммігрантами, у першу чергу з Польщі та України (Галичини і Підляшшя), які засновували тут нові міста. З того часу у провінції Місьйонес сформувалася велика українська діаспора. Нині у місті Леандро Н. Алем діє почесне консульство України в Аргентині
1895 року Аргентина була змушена поступитися ще 30 000 км² території Місьйонеса на користь Бразилії.
10 грудня 1953 року за ініціативою президента Хуана Домінго Перона Місьйонес отримав статус провінції.
Українська еміграція
Наприкінці 19 ст. аргентинському уряду необхідно було заселити провінцію Місьйонес. Це вирішили зробити за рахунок іммігрантів. Зважаючи на це імміграційні закони були досить ліберальними. Перші українські поселенці почали прибувати з Галичини, яка перебувала під владою Австро-Угорщини, починаючи з 1897 р. Вони селилися переважно в околицях колишньої єзуїтської місії Апостолес в екваторіальному поясі на фрагменті Бразильського плато. Саме наплив українців та інших мешканців Європи дав цим забутим поселенням новий поштовх для розвитку. Феномен створення ефективної спільноти українців, їх господарчої моделі в умовах тропічних лісів тут в Місьйонесі та на прилеглій території Бразилії залишається вивченим недостатньо. В Місьйонесі українці вирощували кукурудзу, пшеницю, картоплю, чай (який завіз з Європи український православний священик Тихон Гнатюк), мате, кавуни, дині, цукрову тростину, бавовну, рис та тютюн. По садах розводили цитрусові, оливи та абрикоси. За короткий час тут виросли міста, деякі з яких повні українських назв і мають українські церкви.
В провінції діють українські громадські організації. На жаль, знання української мови в провінції втрачено. Тут діє лише кілька українських шкіл початкового рівня, щоб запобігти асиміляції необхідні викладачі зі знанням мови.
Президентом делегації Місьйонес і віце-президентом Української центральної репрезентації в Аргентині є Юрій Баланда, що мешкає в місті Посадас.
Економіка
Однієї з основ економіки Місьйонеса є лісова промисловість.
Іншою важливою галуззю є сільське господарство. Основними рослинними культурами є мате, чай, тютюн, цукрова тростина, бавовник, рис, кукурудза, кава, ефіроолійні культури, цитрусові, кавуни. Також вирощують орхідеї і троянди. Скотарство спеціалізується на вирощуванні великої рогатої худоби і не має великого значення в економіці провінції.
Запаси корисних копалин провінції невеликі. Видобувають базальт, кришталь, марганець, напівдорогоцінне каміння.
Основними галузями промисловості є харчова, деревообробна, целюлозно-паперова.
З 2000 року почав набирати значення туризм. Основною туристичною принадою Місьйонеса є водоспад Ігуасу. 2005 року його відвідало 1,3 млн осіб. Іншою пам'яткою є єзуїтські місії, які того ж року відвідало 150 тис. туристів.
- Плантація мате
- Плантація чаю у Місьйонесі
- Паперовий завод у Пуерто-Пірай
- Водоспад Ігуасу
Освіта
Освіта у провінції Місьйонес (2009) | |||
---|---|---|---|
Рівень | Навчальних закладів | Учнів | Працівників |
Дошкільні | 846 | 36 903 | 1 962 |
- державні | 741 | 28 996 | 1 599 |
- приватні | 105 | 7 907 | 363 |
Початкові | 947 | 174 266 | 10 709 |
- державні | 846 | 149 395 | 9 379 |
- приватні | 101 | 24 871 | 1 330 |
Середні | 536 | 100 777 | 2 717 |
- державні | 437 | 78 567 | 1 945 |
- приватні | 99 | 22 210 | 772 |
Вищі | 73 | 14 630 | 420 |
- державні | 34 | 4 929 | 148 |
- приватні | 39 | 9 701 | 272 |
Адміністративно-територіальний поділ
Адміністративний центр | Департамент | Населення (2010) | Площа | Мапа |
---|---|---|---|---|
Посадас | Столичний | 323.739 | 965 | |
Обера | Обера | 106.882 | 1.620 | |
Пуерто-Есперанса | Іґуасу | 81.215 | 2.769 | |
Ельдорадо | Ельдорадо | 78.152 | 1.960 | |
Ель-Собербйо | Ґуарані | 67.698 | 3.314 | |
Сан-Іґнасіо | Сан-Іґнасіо | 57.471 | 1.607 | |
Кампо-Ґранде | Кайнґуас | 53.267 | 1.608 | |
Пуерто-Рико | Лібертадор-Хенераль-Сан-Мартін | 46.333 | 1.524 | |
Леандро-Алем | Леандро-Алем | 45.271 | 1.185 | |
Бернардо-де-Іріґожен | Хенераль-Мануель-Бельґрано | 42.929 | 3.275 | |
Апостолес | Апостолес | 42.457 | 1.068 | |
Монтекарло | Монтекарло | 36.998 | 1.723 | |
Сан-Педро | Сан-Педро | 31.050 | 3.407 | |
Альба-Поссе | 25 травня | 27.323 | 1.639 | |
Санта-Ана | Канделарья | 26.713 | 875 | |
Сан-Хав'єр | Сан-Хав'єр | 20.821 | 536 | |
Консепсьйон-де-ла-Сьєрра | Консепсьйон | 9.510 | 726 |
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Provincia de Misiones |
- Офіційний сайт уряду провінції [ 30 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія (PDF). (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 жовтня 2007. Процитовано 8 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 28 квітня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 28 квітня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Парнікоза, Іван. (українська) . Архів оригіналу за 3 березня 2019.
- . Прадідівська слава. База даних українських пам'яток (українська) . М. Жарких. Архів оригіналу за 1 вересня 2019.
- (українська) . Архів оригіналу за 1 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - без урахування університетів
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Misjones Misjo nes isp Misiones provinciya Argentini roztashovana na pivnichnomu shodi regionu Mesopotamiya Mezhuye z provinciyeyu Korriyentes a takozh z Paragvayem ta Braziliyeyu Stolicya provinciyi misto Posadas Misjones Provinciya Misiones Stolicya Posadas Krayina Argentina Mezhuye z susidni adminodiniciItapua Parana Korriyentes Alto Parana Santa Katarina Riu Grandi du Sul Departamentiv 17 Oficijna mova Ispanska Naselennya 2010 povne 1 097 829 9 ta gustota 36 84 4 ta Etnikon Misionero Plosha povna 29 801 km 21 a Visota maksimalna 190 m minimalna 190 m Chasovij poyas UTC 3 VVP 5 24 mlrd IRLP 0 802 2010 Data zasnuvannya 10 grudnya 1953 Gubernator Ugo Passalakva Vebsajt www misiones gov ar Kod ISO 3166 2 AR N Provinciya Misjones na mapi Argentini Provinciya Misjones na mapi Argentini Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MisjonesGeografiyaTeritoriya Misjonesa roztashovana na Po centru plato pidijmayetsya Syerra de Misjones de mistitsya najvisha tochka provinciyi Serro Rinkon 843 m Na pivdni takozh roztashovana Syerra del Iman a na pivnochi Syerra de Viktoriya Na vidrogah ostannoyi teche vodospad Iguasu Najposhirenishimi gruntami provinciyi ye lateritni abo latosoli yaki vkrivayut dvi tretini yiyi teritoriyi Selva zajmaye 35 teritoriyi provinciyi hocha ranishe zajmala majzhe vsyu yiyi Vona vidznachayetsya visokim rivnem opadiv i vologistyu povitrya vid 75 do 90 Ostannimi rokami pochastishali poveni pov yazani z virubkoyu lisu Klimat Misjonesa subtropichnij i duzhe vologij Temperatura kolivayetsya vid 16 C vzimku do 25 C vlitku ale mozhe dosyagati 40 C Vitri perevazhayut z pivnichnogo shodu pivdennogo shodu i shodu Najvazhlivishimi richkami provinciyi ye Parana Urugvaj Iguasu i Do nih vpadayut blizko 800 malih richok z yakih 270 nalezhat do basejnu Parani 120 do Iguasu i San Antonio i reshta do basejniv Urugvayu i Pepiri Guasu Na kordoni z Braziliyeyu na richci Iguasu znahoditsya odnojmennij vodospad visotoyu 70 m Selva Richka bilya Eldorado Provincijna trasa 103 Roslini bilya San Hav yeraIstoriyaMapa roztashuvannya yezuyitskih misij Do prihodu yevropejciv zemli de zaraz znahoditsya provinciya Misjones buli zaseleni indiancyami movnoyi grupi Zhe U XV st pochalosya zaselennya ciyeyi teritoriyi amazonskimi guarani Pershim yevropejcem yakij pobuvav u cih miscyah buv Sebastyan Kabot 1527 roku 1541 roku Alvar Nunyes Kabesa de Vaka vidvidav vodospad Iguasu Yezuyitska misiya San Ignasio Mini U XVII st do ciyeyi teritoriyi masovano pochali pribuvati yezuyiti Voni zajmalisya misionerstvom i buduvali poselennya za kilka rokiv bulo stvoreno blizko 30 selish Vnaslidok bulo utvorenno avtonomne derzhavne utvorennya Sim shidnih misij Region de znahodilisya yezuyitski misiyi otrimav vidpovidnu istorichnu nazvu Misjones isp Misiones misiyi Korolivskim ukazom vid 14 zhovtnya 1726 roku tridcyat poselen Misjonesa perejshli pid vladu gubernatora Buenos Ajresa Pislya vignannya yezuyitiv z Ameriki 27 lyutogo 1767 roku yih misce zajnyali franciskanci dominikanci i 1768 roku gubernator Buenos Ajresa rozdiliv provinciyu Misjones na dva timchasovih gubernatorstva 28 sichnya 1782 roku korolivskim ukazom bulo vidnovleno provinciyu Misjones ale departamenti Yapeyu San Migel i Konsepsjon prodovzhuvali zalezhati vid Buenos Ajresa a Santyago i Kandelarya vid Paragvayu 1801 roku sim poselen Shidnogo Misjonesa buli okupovani Braziliyeyu i zaraz vhodyat do Riu Grandi du Sul 17 travnya 1803 roku Misjones znovu stav okremoyu administrativnoyu odiniceyu z vlasnim gubernatorom 12 veresnya 1805 roku korolivskim ukazom bulo ob yednano gubernatorstva Misjones i Paragvaj Gubernator Misjonesa viznav Travnevu revolyuciyu ale proispanskij gubernator Paragvayu ne pogodivsya z cim i okupuvav departamenti Santyago i Kandelarya 4 veresnya 1810 roku dlya vidnovlennya cilisnosti provinciyi bulo vidpravleno vijsko na choli z Manuelem Belgrano yake bulo rozbite 14 travnya 1811 roku vidbulasya revolyuciya u Paragvayi 12 zhovtnya 1811 roku bulo vstanovleno kordoni mizh novostvorenimi derzhavami Argentinoyu i Paragvayem po richci Parani ale Asunsjon prodovzhuvav kontrolyuvati departament Kandelarya do 1815 roku 10 veresnya 1814 roku bulo stvoreno provinciyu Korriyentes do yakoyi uvijshla takozh teritoriya Misjonesa U berezni 1815 roku chastinu teritoriyi Misjonesa zahopiv kaudiljo Andres Gvasurari yakij ogolosiv svoyeyu stoliceyu Santo Tome i vignav z cih misc paragvajciv 12 veresnya 1816 roku vin perejshov richku Urugvaj i rozpochav vijskovu kampaniyu zadlya povernennya z pid brazilskoyi vladi Shidnogo Misjonesa Sproba viyavilasya nevdaloyu vijska Gvasurari buli rozbiti mista Konsepsjon La Krus Yapeyu Santo Tome Santa Mariya San Hav yer i Martires buli pograbovani i znisheni 1800 osib bulo vzyato v polon Tim chasom paragvajci vzyali mista Kandelarya Santa Ana Loreto San Ignasio i Korpus yaki trimali do travnya 1817 roku koli voni buli znisheni 1817 roku Gvasurari zasnuvav novu stolicyu Misjonesa Asunsjon del Kambaj i do travnya vzyav pid kontrol usyu teritoriyu yaka bula pokinuta paragvajcyami i portugalcyami Pislya zahoplennya Gvasurari v polon 22 veresnya 1818 roku vidbulasya zustrich de bulo vstanovleno kordoni provinciyi Misjones a takozh priznacheno yiyi gubernatorom Pantaleona Sotelo 22 sichnya 1820 roku do Misjonesa vtorglisya vijska brazilciv yaka vbili Sotelo 30 listopada 1820 roku kaudiljo Fransisko Ramires ogolosiv pro stvorennya Respubliki Entre Rios priyednavshi do neyi yak departamenti Korriyentes i Misjones 10 lipnya 1821 roku pislya smerti Ramiresa Respublika Entre Rios pripinila svoye isnuvannya 12 zhovtnya 1821 roku bulo vidnovleno provinciyu Korriyentes do skladu yakoyi povinni buli uvijti takozh zemli Misjonesa ale u grudni voni buli okupovani paragvajcyami a mista znisheni 25 sichnya 1822 roku provinciyi Buenos Ajres Santa Fe Entre Rios i Korriyentes viznali avtonomiyu Misjonesa Ukrayinci zbirayut vrozhaj mate 1920 r Pid chas Argentino brazilskoyi vijni u berezni 1826 roku brazilski vijska namagalisya uvijti do Misjonesa ale buli vidbiti U 1828 roci na 10 dniv bulo vidnovlene argentinske pravlinnya u Shidnomu Misjonesi ale za mirnim dogovorom vid 27 zhovtnya ci zemli znovu vidijshli pid vladu Braziliyi 1834 roku teritoriya Misjonesa bula okupovana Paragvayem vijska yakogo zalishalisya tut do pochatku Vijni Potrijnogo alyansu 1865 roku Misjones bulo povernuto do skladu Argentini 22 grudnya 1881 roku bulo stvoreno nacionalnu teritoriyu Misjones i vivedeno yiyi z pid kontrolyu Korriyentesa Stoliceyu bulo nazvano misto Korpus yake vidtak stalo nazivatisya San Martin 30 lipnya 1884 roku misto Posadas yake ranishe bulo u skladi Korriyentesa bulo priyednano do nacionalnoyi teritoriyi Misjones i nazvano stoliceyu Na toj chas zemli bulo povnistyu spustosheni dovgimi vijnami tomu uryadu dovelosya spriyati yih zaselennyu immigrantami u pershu chergu z Polshi ta Ukrayini Galichini i Pidlyashshya yaki zasnovuvali tut novi mista Z togo chasu u provinciyi Misjones sformuvalasya velika ukrayinska diaspora Nini u misti Leandro N Alem diye pochesne konsulstvo Ukrayini v Argentini 1895 roku Argentina bula zmushena postupitisya she 30 000 km teritoriyi Misjonesa na korist Braziliyi 10 grudnya 1953 roku za iniciativoyu prezidenta Huana Domingo Perona Misjones otrimav status provinciyi Ukrayinska emigraciyaUkrayinci provinciyi Misjones Dokladnishe Ukrayinci Argentini Naprikinci 19 st argentinskomu uryadu neobhidno bulo zaseliti provinciyu Misjones Ce virishili zrobiti za rahunok immigrantiv Zvazhayuchi na ce immigracijni zakoni buli dosit liberalnimi Pershi ukrayinski poselenci pochali pribuvati z Galichini yaka perebuvala pid vladoyu Avstro Ugorshini pochinayuchi z 1897 r Voni selilisya perevazhno v okolicyah kolishnoyi yezuyitskoyi misiyi Apostoles v ekvatorialnomu poyasi na fragmenti Brazilskogo plato Same napliv ukrayinciv ta inshih meshkanciv Yevropi dav cim zabutim poselennyam novij poshtovh dlya rozvitku Fenomen stvorennya efektivnoyi spilnoti ukrayinciv yih gospodarchoyi modeli v umovah tropichnih lisiv tut v Misjonesi ta na prileglij teritoriyi Braziliyi zalishayetsya vivchenim nedostatno V Misjonesi ukrayinci viroshuvali kukurudzu pshenicyu kartoplyu chaj yakij zaviz z Yevropi ukrayinskij pravoslavnij svyashenik Tihon Gnatyuk mate kavuni dini cukrovu trostinu bavovnu ris ta tyutyun Po sadah rozvodili citrusovi olivi ta abrikosi Za korotkij chas tut virosli mista deyaki z yakih povni ukrayinskih nazv i mayut ukrayinski cerkvi V provinciyi diyut ukrayinski gromadski organizaciyi Na zhal znannya ukrayinskoyi movi v provinciyi vtracheno Tut diye lishe kilka ukrayinskih shkil pochatkovogo rivnya shob zapobigti asimilyaciyi neobhidni vikladachi zi znannyam movi Prezidentom delegaciyi Misjones i vice prezidentom Ukrayinskoyi centralnoyi reprezentaciyi v Argentini ye Yurij Balanda sho meshkaye v misti Posadas EkonomikaOdniyeyi z osnov ekonomiki Misjonesa ye lisova promislovist Inshoyu vazhlivoyu galuzzyu ye silske gospodarstvo Osnovnimi roslinnimi kulturami ye mate chaj tyutyun cukrova trostina bavovnik ris kukurudza kava efiroolijni kulturi citrusovi kavuni Takozh viroshuyut orhideyi i troyandi Skotarstvo specializuyetsya na viroshuvanni velikoyi rogatoyi hudobi i ne maye velikogo znachennya v ekonomici provinciyi Zapasi korisnih kopalin provinciyi neveliki Vidobuvayut bazalt krishtal marganec napivdorogocinne kaminnya Osnovnimi galuzyami promislovosti ye harchova derevoobrobna celyulozno paperova Z 2000 roku pochav nabirati znachennya turizm Osnovnoyu turistichnoyu prinadoyu Misjonesa ye vodospad Iguasu 2005 roku jogo vidvidalo 1 3 mln osib Inshoyu pam yatkoyu ye yezuyitski misiyi yaki togo zh roku vidvidalo 150 tis turistiv Plantaciya mate Plantaciya chayu u Misjonesi Paperovij zavod u Puerto Piraj Vodospad IguasuOsvitaOsvita u provinciyi Misjones 2009 Riven Navchalnih zakladiv Uchniv Pracivnikiv Doshkilni 846 36 903 1 962 derzhavni 741 28 996 1 599 privatni 105 7 907 363 Pochatkovi 947 174 266 10 709 derzhavni 846 149 395 9 379 privatni 101 24 871 1 330 Seredni 536 100 777 2 717 derzhavni 437 78 567 1 945 privatni 99 22 210 772 Vishi 73 14 630 420 derzhavni 34 4 929 148 privatni 39 9 701 272Administrativno teritorialnij podilAdministrativnij centr Departament Naselennya 2010 Plosha Mapa Posadas Stolichnij 323 739 965 Obera Obera 106 882 1 620 Puerto Esperansa Iguasu 81 215 2 769 Eldorado Eldorado 78 152 1 960 El Soberbjo Guarani 67 698 3 314 San Ignasio San Ignasio 57 471 1 607 Kampo Grande Kajnguas 53 267 1 608 Puerto Riko Libertador Heneral San Martin 46 333 1 524 Leandro Alem Leandro Alem 45 271 1 185 Bernardo de Irigozhen Heneral Manuel Belgrano 42 929 3 275 Apostoles Apostoles 42 457 1 068 Montekarlo Montekarlo 36 998 1 723 San Pedro San Pedro 31 050 3 407 Alba Posse 25 travnya 27 323 1 639 Santa Ana Kandelarya 26 713 875 San Hav yer San Hav yer 20 821 536 Konsepsjon de la Syerra Konsepsjon 9 510 726PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Provincia de Misiones Oficijnij sajt uryadu provinciyi 30 kvitnya 2011 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 20 grudnya 2010 Procitovano 24 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya PDF PDF originalu za 5 sichnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2007 Procitovano 8 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 28 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 grudnya 2021 Procitovano 28 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Parnikoza Ivan ukrayinska Arhiv originalu za 3 bereznya 2019 Pradidivska slava Baza danih ukrayinskih pam yatok ukrayinska M Zharkih Arhiv originalu za 1 veresnya 2019 ukrayinska Arhiv originalu za 1 veresnya 2019 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya bez urahuvannya universitetiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 8 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya