Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Любченко Лю бченко Арка дій Пана сович 8 20 березня 1899 18990320 Стар

Любченко Аркадій Панасович

Любченко Аркадій Панасович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Любченко.

Лю́бченко Арка́дій Пана́сович (8 [20] березня 1899(18990320), Старий Животів, Київська губернія, Російська імперія — 25 лютого 1945, Бад-Кіссінген, Третій Райх) — український радянський письменник, драматург, перекладач та літературний критик, секретар ВАПЛІТЕ. Колабораціоніст із Німеччиною в роки Німецько-радянської війни.

Любченко Аркадій Панасович
image
Аркадій Любченко у 1928 році
Народився8 (20) березня 1899[1]
Старий Животів[d], Староживотівська волость, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія[1]
Помер25 лютого 1945(1945-02-25) (45 років)
Бад-Кіссінген, Нижня Франконія, Баварія
ПохованняБад-Кіссінген
Громадянствоimage Російська імперія→
image УНР→
image СРСР
Діяльністьписьменник, редактор газети, драматург, літературний критик
Alma materСквирський ліцей і Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира
ЗакладНаціональний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Національна спілка письменників України і Нова Україна
Мова творівукраїнська
Роки активності1918–1945
Magnum opus«Вертеп», «Via dolorosa», «Щоденник 1941—1945»
ЧленствоПролітфронт, ВАПЛІТЕ і Гарт
У шлюбі зГорська Ольга Георгіївна
Автографimage
image Любченко Аркадій Панасович у Вікісховищі
image  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Ранні роки

Аркадій Любченко народився 8 березня 1899 року в селі Старий Животів Липовецького повіту Київської губернії (нині село Новоживотів Оратівського району Вінницької області). Зростав та виховувався без батька. 1912 року закінчив церковнопарафіяльну школу, 1918 року — Сквирську чоловічу гімназію. У 1918—1919 роках навчався на медичному факультеті університету святого Володимира в Києві. У 1919 році працював у відділі народного здоров'я в Тетієві.

Після розпаду Російської імперії брав участь у бороть­бі за українську державність, служив у війську УНР. На початку 1920-х років грав у Державному театрі імені І. Франка разом з Юрієм Смоличем. Протягом 1921—1922 років перебував у лавах Червоної армії, був медбратом, виступав перед солдатами.

Літературна діяльність

Перші твори написав ще в шкільні роки, друкуватися — з 1918 року. 1923 року переїхав до Харкова, де почав професійно займатися літературною діяльністю: став членом літературного об'єднання «Гарт», одним із фундаторів ВАПЛІТЕ, членом Пролітфронту. Друкувався в газетах, журналах «Червоний шлях», «Життя й революція» та іншій періодиці.

1932 року працював у міському комітеті письменників, керував різними робочими літературними гуртками, співпрацював із редакціями газет, писав на замовлення та перекладав. Весною 1933 року разом зі своїм найкращим товаришем Миколою Хвильовим мандрував українськими селами; враження від наслідків Голодомору лягли в основу деяких його оповідань. У ті ж роки пробував перо в драматургії, працював над лібрето до опер.

У передвоєнний період працював у Спілці письменників на посаді культпрацівника, багато їздив країною, допомаючи в організації літературних вечорів. Після зміни столиці отримав нову квартиру. У Харкові мешкав у будинку «Слово», у Києві — в будинку письменників Роліт.

Німецько-радянська війна

З початку Німецько-радянської війни перебував у Харкові. Під час окупації відкрито співпрацював з нацистською Німеччиною, був редактором газети «Нова Україна», де публікував антирадянські статті. У червні 1942 року розлучився з дружиною і переїхав до Києва, забравши із собою єдиного сина. Там працював над текстами пропагандистських німецьких документальних фільмів, продовжував писати. Співпрацював з гестапо, пишучи доноси на знайомих письменників (зокрема, на Миколу Шпака та Петра Радченка).

Восени, з настанням голоду, у важкому стані потрапив до хірургічної клініки із виразкою шлунка. Після лікування переїхав до Львова, певний час перебував у Моршині. 18 листопада був заарештований гестапівцями, однак звільнений через два місяці. З в'язниці вийшов тяжко хворим. 1944 року емігрував із сином до Німеччини, поселився в Постдамі під Берліном.

Помер після невдалої операції 25 лютого 1945 року, похований у місті Бад-Кіссінген. Після Другої світової війни ім'я і твори Аркадія Любченка були заборонені в радянській Україні (згодом реабілітований наказом Головліту УРСР від 15 листопада 1989 року).

Щоденник Любченка

У роки німецької окупації, починаючи з листопаду 1941 року і аж до своєї смерті, вів щоденник, у якому описував своє життя. Текст містить багато цінної інформації щодо подій та становища в Україні, але, крім того, і розкриває справжню натуру митця. Автор регулярно вихваляє загарбників та поливає брудом знайомих-письменників. Так, Миколу Шеремета він називає «тупим, бездарним парубчаком», Миколу Бажана «підлим покидьком», Антіна Дикого «поетом-невдахою» та «брехуном», а Миколу Шпака «багатодітним обірваним ідіотом». Останнього та Петра Радченка влітку 1942 року було заарештовано та страчено за доносом Любченка.

Текст щоденника переповнений антисемітськими та ксенофобними ідеями. Так, автор пише про письменника Натана Рибака та інших єврейських радянських письменників:

image ...Як же цей жидок обкручував Корнійчука! Справжнє втілення маленького Юди! image
image Жиди остаточно знахабніли, все, що тільки можливо, перебрали до своїх рук. Їх скрізь ненавидять, одверто обурюються на них, вони це бачать, злішають ще більше, гуртуються ще тісніше і нахабніють до цинізму... Захвилювалися жидки, піджилки трусяться! Так вам і треба! image

На одній із сторінок Любченко склав такий список (в деяких виданнях не публікується):

image О. Корнійчук — дружина жидівка (Лота)

Н. Рибак (жид) — дружина українка (сестра Корнійчука)

О. Копиленко — дружина жидівка (Ціля)

І. Стебун (Кацнельсон) — жид, дружина українка (співачка опери)

Кундзіч — друж. жидівка

А. Шиян — друж. жидівка

В. Кондратенко — друж. жидівка

П. Усенко — друж. жидівка

Кіпніс (жид) — друж. росіянка

С. Голованівський (жид) — друж. українка

Пріцкер (жид) — був одружений коротко з українкою

image

Думка автора неодноразово змінювалася протягом написання. Незвачаючи на початковий запал та прихильність до німців, Любченко з часом все ж розчарувався в новому окупаційному режимі, однак не вважав себе ні в чому винним.

Особисте життя

Перша дружина — акторка Ольга Горська, друга дружина — Ніна. У другому шлюбі народився син Лесь.

Творчість

Автор новел («Via dolorosa»), оповідань («Зима»), повістей («Вертеп»). Автор ряду збірок оповідань, повістей, п'єс, рецензій на фільми «Злива», «Коліївщина», «Богдан Хмельницький» та інших на шпальтах видань «Радянська література», тощо.

image
Аркадій Любченко

Окремі видання:

  • Проста історія. — Х.: Держвидав України, 1930. — 115 с.
  • Власність: Новели. — Х.: Радянська література, 1933. — 28 с.
  • Земля горить: П'єса на 4 дії, 7 картин. — Х.: Література і мистецтво, 1933. — 91 с.
  • Вертеп (набір новель і повістей). Краків — Львів. Українське видавництво, 1943. — 164 с.
  • Вибрані твори. — К.: Смолоскип, 1999. — 518 с. — (Серія «Розстріляне Відродження»). ().
  • Вертеп (повість). Оповідання. Щоденник. — Х.: Основа, 2005. — 464с.: іл. ().
  • Вибрані твори / Передм. Л. Пізнюк. — К.: Смолоскип, 1999. — 530 с.
  • Щоденник (20.03.1899—25.02.1945) / Упор. Ю. Луцький. — Львів—Нью-Йорк: М. П. Коць, 1999. — 383 с.
  • Вибрані твори [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] / Аркадій Любченко. — Харків: Літ. вид-во, 1937. — С. 3—421, 2 с.
  • Буремна путь: оповідання [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] / Аркадій Любченко. — Вид. 2-ге. — Харків: Держ. вид-во України, 1927. — 183, 1 с.
  • Вертеп: вибір новель і повістей [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] / Аркадій Любченко. — Краків; Львів: Укр. вид-во, 1943. — 165, 2 с.
  • Образа: повість [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] / Аркадій Любченко. — Харків: Держ. вид-во України, 1930. — 118, 2 с. — (Масова художня бібліотечка).
  • Земля горить: п'єса на 4 дії, 7 картин [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] / Аркадій Любченко. — Харків: Літ. і мистецтво, 1933. — 90, 1 с.: іл.
  • В берегах: оповідання [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] / Аркадій Любченко. — Б. м.: Б-ка газ. «Пролетар. правда», 19–?. — 45, 1 с.

Переклади:

  • Альфонс Доде Нума Руместан / Харків: Український робітник, 1928. — 325 с.

Примітки

  1. різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. —
    d:Track:Q4201869d:Track:Q2818964d:Track:Q4532152
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Література

  • Боярчук О. Вертеп А. Любченка — театр рухомої рівноваги та життєствердження // Слово і час. — 2002. — № 11. — С. 32—40.
  • Кавун Л. І. Морально-етичні виміри людського буття у творі Аркадія Любченка «Образа» // «М'ятежні» романтики вітаїзму: Проза ВАПЛІТЕ. — Черкаси: Брама-Україна, 2006 — С. 193—205.
  • Костюк Г. Аркадій Любченко і Юрій Клен // Зустрічі і прощання: Спогади. — К.: Смолоскип, 2008. — Кн. 2. — С. 147—153.
  • Костюк Г. Поет юності і сили Аркадій Любченко // Дивослово. — 1996. — № 4. — С. 3—7.
  • Кудря Н. Б. Хронотоп у повісті «Вертеп» А. Любченка // Вісник Харківського національного університету ім. В. Каразіна. — Харків, 2005. — Вип. 44. — С. 225—228.
  • Пізнюк Л. Той самий Любченко // Любченко А. Вибрані твори / Вступна стаття, упор., примітки Пізнюк Л. — К.: Смолоскип, 1999. — C. 7—29.
  • Пізнюк Л. «Вертеп» Аркадія Любченка як множинна структура // Наукові записки НаУКМА. Філологія. — 1999. — Том. 17. — C. 58—60.
  • Пізнюк Л. Дотичність творчих манер чи наслідування? (Аналіз прози Аркадія Любченка та Миколи Хвильового) // Маґістеріум. Літературознавчі студії. — 2000. — Вип. 4. — C. 59—63.
  • Пізнюк Л. Гасло чи теорія? Теорія «романтики вітаїзму» та її художнє вираження в прозі Аркадія Любченка // Українська мова та література. — 2002. — Ч. 16. — С. 20—24.
  • Пізнюк Л. Творча дихотомія Аркадія Любченка // Наукові записки НаУКМА. — 2007. — Т. 72 (Філологія). — С. 50—53.
  • Пізнюк Л. Аркадій Любченко як гравець на полі тоталітаризму (проблема інтерпретації «Щоденника» А. Любченка) // Маґістеріум. Літературознавчі студії — 2007. — Вип. 29. — С. 65–69.
  • Пізнюк Л. Любченко Аркадій Панасович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
  • Передмова до «Via Dolorosa» А. Любченка // Українська мала проза ХХ століття: Антологія / Упоряд. В. Агеєва — К.: Факт, 2007. — С. 705—706.
  • Пізнюк Л. Відлуння двадцятих (З неопублікованих листів А. Любченка) [ 24 січня 2017 у Wayback Machine.] // Сіверянський літопис. — 2008. — № 1. — С. 136—141.
  • Ткачук М. Майстерність викладових форм новел Аркадія Любченка // Наративні моделі українського письменства. — Тернопіль: ТНПУ, Медобори, 2007. — С. 341—346.
  • Шерех Ю. Колір нестримних палахтінь («Вертеп» Аркадія Любченка) // Пороги і запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеології. У 3 т. — Харків: Фоліо, 1998. — Т. 1. — С. 443—477.
  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — .
  • Любченко Аркадій. Вибрані твори [ 6 травня 2014 у Wayback Machine.] — К.: Смолоскип, 1999. — 520 с.
  • Любченко Аркадій [ 29 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1962. — Кн. 2, [т. 4] : Крушельницький — Місто (початок). — С. 1393. — .
  • Михайлин І. Л. Анабаза приватної людини, або Аркадій Любченко крізь призму власного щоденника / Ігор Михайлин // Збірник Харківського історико-філологічного товариства: Нова серія. — Харків, 2002. — Т. 9. — С. 117—130.
  • Михайлин І. Л. Скарби слова Аркадія Любченка / Ігор Михайлин // Любченко А. П. Вертеп (повість). Оповідання. Щоденник / Аркадій Любченко; упоряд., авт.. післямови В. А. Любченко; авт.. передм., комент., прим. І. Л. Михайлин. — Х.: Основа, 2005. — С. 3—24.

Посилання

  • Аркадій Любченко (1899—1945) [ 9 квітня 2020 у Wayback Machine.]
  • З когорти сподвижників української літератури (Життєвий шлях Аркадія Любченка)
  • Аркадій Любченко (1899—1945) [ 6 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  • Аркадій Любченко (19.03.1899—25.02.1945) [ 5 травня 2020 у Wayback Machine.]
  • Бій у степу: збірник [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] / упоряд. А. Любченко. — Харків; Київ: ЛІМ, 1933. — 310, 2 с.
  • Передача «Таємниці архівних манускриптів» [ 17 липня 2020 у Wayback Machine.] (ведучий Сергій Гальченко) про частину архіву ВАПЛІТЕ, збережену Аркадієм Любченком  — архів передачі за 16.07.2020 [ 18 липня 2020 у Wayback Machine.] на «UA:Radio Culture», (MP3 у якості 96k) [ 17 липня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyubchenko Lyu bchenko Arka dij Pana sovich 8 20 bereznya 1899 18990320 Starij Zhivotiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 25 lyutogo 1945 Bad Kissingen Tretij Rajh ukrayinskij radyanskij pismennik dramaturg perekladach ta literaturnij kritik sekretar VAPLITE Kolaboracionist iz Nimechchinoyu v roki Nimecko radyanskoyi vijni Lyubchenko Arkadij PanasovichArkadij Lyubchenko u 1928 rociNarodivsya8 20 bereznya 1899 1 Starij Zhivotiv d Starozhivotivska volost Tarashanskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer25 lyutogo 1945 1945 02 25 45 rokiv Bad Kissingen Nizhnya Frankoniya BavariyaPohovannyaBad KissingenGromadyanstvoRosijska imperiya UNR SRSRDiyalnistpismennik redaktor gazeti dramaturg literaturnij kritikAlma materSkvirskij licej i Medichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo VolodimiraZakladNacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka Nacionalna spilka pismennikiv Ukrayini i Nova UkrayinaMova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1918 1945Magnum opus Vertep Via dolorosa Shodennik 1941 1945 ChlenstvoProlitfront VAPLITE i GartU shlyubi zGorska Olga GeorgiyivnaAvtograf Lyubchenko Arkadij Panasovich u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZhittyepisRanni roki Arkadij Lyubchenko narodivsya 8 bereznya 1899 roku v seli Starij Zhivotiv Lipoveckogo povitu Kiyivskoyi guberniyi nini selo Novozhivotiv Orativskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Zrostav ta vihovuvavsya bez batka 1912 roku zakinchiv cerkovnoparafiyalnu shkolu 1918 roku Skvirsku cholovichu gimnaziyu U 1918 1919 rokah navchavsya na medichnomu fakulteti universitetu svyatogo Volodimira v Kiyevi U 1919 roci pracyuvav u viddili narodnogo zdorov ya v Tetiyevi Pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi brav uchast u borot bi za ukrayinsku derzhavnist sluzhiv u vijsku UNR Na pochatku 1920 h rokiv grav u Derzhavnomu teatri imeni I Franka razom z Yuriyem Smolichem Protyagom 1921 1922 rokiv perebuvav u lavah Chervonoyi armiyi buv medbratom vistupav pered soldatami Literaturna diyalnist Pershi tvori napisav she v shkilni roki drukuvatisya z 1918 roku 1923 roku pereyihav do Harkova de pochav profesijno zajmatisya literaturnoyu diyalnistyu stav chlenom literaturnogo ob yednannya Gart odnim iz fundatoriv VAPLITE chlenom Prolitfrontu Drukuvavsya v gazetah zhurnalah Chervonij shlyah Zhittya j revolyuciya ta inshij periodici 1932 roku pracyuvav u miskomu komiteti pismennikiv keruvav riznimi robochimi literaturnimi gurtkami spivpracyuvav iz redakciyami gazet pisav na zamovlennya ta perekladav Vesnoyu 1933 roku razom zi svoyim najkrashim tovarishem Mikoloyu Hvilovim mandruvav ukrayinskimi selami vrazhennya vid naslidkiv Golodomoru lyagli v osnovu deyakih jogo opovidan U ti zh roki probuvav pero v dramaturgiyi pracyuvav nad libreto do oper U peredvoyennij period pracyuvav u Spilci pismennikiv na posadi kultpracivnika bagato yizdiv krayinoyu dopomayuchi v organizaciyi literaturnih vechoriv Pislya zmini stolici otrimav novu kvartiru U Harkovi meshkav u budinku Slovo u Kiyevi v budinku pismennikiv Rolit Nimecko radyanska vijna Z pochatku Nimecko radyanskoyi vijni perebuvav u Harkovi Pid chas okupaciyi vidkrito spivpracyuvav z nacistskoyu Nimechchinoyu buv redaktorom gazeti Nova Ukrayina de publikuvav antiradyanski statti U chervni 1942 roku rozluchivsya z druzhinoyu i pereyihav do Kiyeva zabravshi iz soboyu yedinogo sina Tam pracyuvav nad tekstami propagandistskih nimeckih dokumentalnih filmiv prodovzhuvav pisati Spivpracyuvav z gestapo pishuchi donosi na znajomih pismennikiv zokrema na Mikolu Shpaka ta Petra Radchenka Voseni z nastannyam golodu u vazhkomu stani potrapiv do hirurgichnoyi kliniki iz virazkoyu shlunka Pislya likuvannya pereyihav do Lvova pevnij chas perebuvav u Morshini 18 listopada buv zaareshtovanij gestapivcyami odnak zvilnenij cherez dva misyaci Z v yaznici vijshov tyazhko hvorim 1944 roku emigruvav iz sinom do Nimechchini poselivsya v Postdami pid Berlinom Pomer pislya nevdaloyi operaciyi 25 lyutogo 1945 roku pohovanij u misti Bad Kissingen Pislya Drugoyi svitovoyi vijni im ya i tvori Arkadiya Lyubchenka buli zaboroneni v radyanskij Ukrayini zgodom reabilitovanij nakazom Golovlitu URSR vid 15 listopada 1989 roku Shodennik Lyubchenka U roki nimeckoyi okupaciyi pochinayuchi z listopadu 1941 roku i azh do svoyeyi smerti viv shodennik u yakomu opisuvav svoye zhittya Tekst mistit bagato cinnoyi informaciyi shodo podij ta stanovisha v Ukrayini ale krim togo i rozkrivaye spravzhnyu naturu mitcya Avtor regulyarno vihvalyaye zagarbnikiv ta polivaye brudom znajomih pismennikiv Tak Mikolu Sheremeta vin nazivaye tupim bezdarnim parubchakom Mikolu Bazhana pidlim pokidkom Antina Dikogo poetom nevdahoyu ta brehunom a Mikolu Shpaka bagatoditnim obirvanim idiotom Ostannogo ta Petra Radchenka vlitku 1942 roku bulo zaareshtovano ta stracheno za donosom Lyubchenka Tekst shodennika perepovnenij antisemitskimi ta ksenofobnimi ideyami Tak avtor pishe pro pismennika Natana Ribaka ta inshih yevrejskih radyanskih pismennikiv Yak zhe cej zhidok obkruchuvav Kornijchuka Spravzhnye vtilennya malenkogo Yudi Zhidi ostatochno znahabnili vse sho tilki mozhlivo perebrali do svoyih ruk Yih skriz nenavidyat odverto oburyuyutsya na nih voni ce bachat zlishayut she bilshe gurtuyutsya she tisnishe i nahabniyut do cinizmu Zahvilyuvalisya zhidki pidzhilki trusyatsya Tak vam i treba Na odnij iz storinok Lyubchenko sklav takij spisok v deyakih vidannyah ne publikuyetsya O Kornijchuk druzhina zhidivka Lota N Ribak zhid druzhina ukrayinka sestra Kornijchuka O Kopilenko druzhina zhidivka Cilya I Stebun Kacnelson zhid druzhina ukrayinka spivachka operi Kundzich druzh zhidivka A Shiyan druzh zhidivka V Kondratenko druzh zhidivka P Usenko druzh zhidivka Kipnis zhid druzh rosiyanka S Golovanivskij zhid druzh ukrayinka Pricker zhid buv odruzhenij korotko z ukrayinkoyu Dumka avtora neodnorazovo zminyuvalasya protyagom napisannya Nezvachayuchi na pochatkovij zapal ta prihilnist do nimciv Lyubchenko z chasom vse zh rozcharuvavsya v novomu okupacijnomu rezhimi odnak ne vvazhav sebe ni v chomu vinnim Osobiste zhittya Persha druzhina aktorka Olga Gorska druga druzhina Nina U drugomu shlyubi narodivsya sin Les TvorchistAvtor novel Via dolorosa opovidan Zima povistej Vertep Avtor ryadu zbirok opovidan povistej p yes recenzij na filmi Zliva Koliyivshina Bogdan Hmelnickij ta inshih na shpaltah vidan Radyanska literatura tosho Arkadij Lyubchenko Okremi vidannya Prosta istoriya H Derzhvidav Ukrayini 1930 115 s Vlasnist Noveli H Radyanska literatura 1933 28 s Zemlya gorit P yesa na 4 diyi 7 kartin H Literatura i mistectvo 1933 91 s Vertep nabir novel i povistej Krakiv Lviv Ukrayinske vidavnictvo 1943 164 s Vibrani tvori K Smoloskip 1999 518 s Seriya Rozstrilyane Vidrodzhennya ISBN 966 7332 28 4 Vertep povist Opovidannya Shodennik H Osnova 2005 464s il ISBN 966 8982 01 0 Vibrani tvori Peredm L Piznyuk K Smoloskip 1999 530 s Shodennik 20 03 1899 25 02 1945 Upor Yu Luckij Lviv Nyu Jork M P Koc 1999 383 s Vibrani tvori 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Arkadij Lyubchenko Harkiv Lit vid vo 1937 S 3 421 2 s Buremna put opovidannya 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Arkadij Lyubchenko Vid 2 ge Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 183 1 s Vertep vibir novel i povistej 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Arkadij Lyubchenko Krakiv Lviv Ukr vid vo 1943 165 2 s Obraza povist 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Arkadij Lyubchenko Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 118 2 s Masova hudozhnya bibliotechka Zemlya gorit p yesa na 4 diyi 7 kartin 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Arkadij Lyubchenko Harkiv Lit i mistectvo 1933 90 1 s il V beregah opovidannya 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Arkadij Lyubchenko B m B ka gaz Proletar pravda 19 45 1 s Perekladi Alfons Dode Numa Rumestan Harkiv Ukrayinskij robitnik 1928 325 s Primitkirizni avtori Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152 Czech National Authority Database d Track Q13550863LiteraturaBoyarchuk O Vertep A Lyubchenka teatr ruhomoyi rivnovagi ta zhittyestverdzhennya Slovo i chas 2002 11 S 32 40 Kavun L I Moralno etichni vimiri lyudskogo buttya u tvori Arkadiya Lyubchenka Obraza M yatezhni romantiki vitayizmu Proza VAPLITE Cherkasi Brama Ukrayina 2006 S 193 205 Kostyuk G Arkadij Lyubchenko i Yurij Klen Zustrichi i proshannya Spogadi K Smoloskip 2008 Kn 2 S 147 153 Kostyuk G Poet yunosti i sili Arkadij Lyubchenko Divoslovo 1996 4 S 3 7 Kudrya N B Hronotop u povisti Vertep A Lyubchenka Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V Karazina Harkiv 2005 Vip 44 S 225 228 Piznyuk L Toj samij Lyubchenko Lyubchenko A Vibrani tvori Vstupna stattya upor primitki Piznyuk L K Smoloskip 1999 C 7 29 Piznyuk L Vertep Arkadiya Lyubchenka yak mnozhinna struktura Naukovi zapiski NaUKMA Filologiya 1999 Tom 17 C 58 60 Piznyuk L Dotichnist tvorchih maner chi nasliduvannya Analiz prozi Arkadiya Lyubchenka ta Mikoli Hvilovogo Magisterium Literaturoznavchi studiyi 2000 Vip 4 C 59 63 Piznyuk L Gaslo chi teoriya Teoriya romantiki vitayizmu ta yiyi hudozhnye virazhennya v prozi Arkadiya Lyubchenka Ukrayinska mova ta literatura 2002 Ch 16 S 20 24 Piznyuk L Tvorcha dihotomiya Arkadiya Lyubchenka Naukovi zapiski NaUKMA 2007 T 72 Filologiya S 50 53 Piznyuk L Arkadij Lyubchenko yak gravec na poli totalitarizmu problema interpretaciyi Shodennika A Lyubchenka Magisterium Literaturoznavchi studiyi 2007 Vip 29 S 65 69 Piznyuk L Lyubchenko Arkadij Panasovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Peredmova do Via Dolorosa A Lyubchenka Ukrayinska mala proza HH stolittya Antologiya Uporyad V Ageyeva K Fakt 2007 S 705 706 Piznyuk L Vidlunnya dvadcyatih Z neopublikovanih listiv A Lyubchenka 24 sichnya 2017 u Wayback Machine Siveryanskij litopis 2008 1 S 136 141 Tkachuk M Majsternist vikladovih form novel Arkadiya Lyubchenka Narativni modeli ukrayinskogo pismenstva Ternopil TNPU Medobori 2007 S 341 346 Shereh Yu Kolir nestrimnih palahtin Vertep Arkadiya Lyubchenka Porogi i zaporizhzhya Literatura Mistectvo Ideologiyi U 3 t Harkiv Folio 1998 T 1 S 443 477 Bilyayiv V Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s ISBN 966 7804 57 7 Lyubchenko Arkadij Vibrani tvori 6 travnya 2014 u Wayback Machine K Smoloskip 1999 520 s Lyubchenko Arkadij 29 grudnya 2014 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1962 Kn 2 t 4 Krushelnickij Misto pochatok S 1393 ISBN 5 7707 4049 3 Mihajlin I L Anabaza privatnoyi lyudini abo Arkadij Lyubchenko kriz prizmu vlasnogo shodennika Igor Mihajlin Zbirnik Harkivskogo istoriko filologichnogo tovaristva Nova seriya Harkiv 2002 T 9 S 117 130 Mihajlin I L Skarbi slova Arkadiya Lyubchenka Igor Mihajlin Lyubchenko A P Vertep povist Opovidannya Shodennik Arkadij Lyubchenko uporyad avt pislyamovi V A Lyubchenko avt peredm koment prim I L Mihajlin H Osnova 2005 S 3 24 PosilannyaArkadij Lyubchenko 1899 1945 9 kvitnya 2020 u Wayback Machine Z kogorti spodvizhnikiv ukrayinskoyi literaturi Zhittyevij shlyah Arkadiya Lyubchenka Arkadij Lyubchenko 1899 1945 6 grudnya 2020 u Wayback Machine Arkadij Lyubchenko 19 03 1899 25 02 1945 5 travnya 2020 u Wayback Machine Bij u stepu zbirnik 19 sichnya 2021 u Wayback Machine uporyad A Lyubchenko Harkiv Kiyiv LIM 1933 310 2 s Peredacha Tayemnici arhivnih manuskriptiv 17 lipnya 2020 u Wayback Machine veduchij Sergij Galchenko pro chastinu arhivu VAPLITE zberezhenu Arkadiyem Lyubchenkom arhiv peredachi za 16 07 2020 18 lipnya 2020 u Wayback Machine na UA Radio Culture MP3 u yakosti 96k 17 lipnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ