Бранислав Нушич | ||||
---|---|---|---|---|
Бранислав Нушић | ||||
Бранислав Нушич у 1894 році | ||||
Ім'я при народженні | Алківіад Нуша | |||
Псевдонім | Бен Акиба | |||
Народився | 20 жовтня 1864 Белград, Князівство Сербія | |||
Помер | 19 січня 1938 (73 роки) Белград, Югославія | |||
Поховання | Новий цвинтар (Белград) | |||
Громадянство | Сербія | |||
Національність | Арумун | |||
Місце проживання | Белград | |||
Діяльність | письменник, журналіст і дипломат | |||
Alma mater | d (1884) і Белградський університет | |||
Мова творів | сербська | |||
Роки активності | 1883—1938 | |||
Напрямок | комедія | |||
Членство | Сербська академія наук і мистецтв (19 січня 1938) | |||
Діти | d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Бранислав Нушич у Вікісховищі | ||||
Бранислав Нушич (серб. Бранислав Нушић/Branislav Nušić, 20 жовтня 1864, Белград — 19 січня 1938, Белград) — сербський прозаїк, драматург, есеїст, журналіст і дипломат.
У списку «100 найзнаменитіших сербів» Бранислав Нушич займає 71 місце.
Біографія
Народився в Белграді в родині арумунів з ім'ям Алківіад Нуша (арум. Alchiviadi al Nuşa). Його батько торгував зерном, але незабаром після народження дитини втратив свій капітал. Сім'я переїхала в Смедерево, де Нушич провів дитинство. Після досягнення 18 років офіційно змінив ім'я на Бронислав Нушич. Закінчив юридичний факультет в Белграді в 1884 році.
Брав участь у сербсько-болгарській війні 1885 року. Після війни опублікував у газеті «Дневни лист» контраверсійний вірш «Два раби», за який був засуджений на два роки каторги. У вірші висміювалася сербська монархія, і в першу чергу король Мілан Обренович.
В 1889 році зайняв державний пост — став чиновником МЗС і був відправлений у консульство в Бітолі, де одружився в 1893 році. На півдні Сербії і в Македонії провів близько десяти років. Його останньою посадою в цьому регіоні було місце віцеконсула в Приштині.
В 1900 році призначений секретарем Міністерства освіти і завідувачем літературної частини Національного театру в Белграді. З 1904 році керував Сербським національним театром в Новому Саді. В 1905 році залишив цей пост і переїхав до Белграда, де працював журналістом. Писав під псевдонімом Бен Акиба. В 1912 році повернувся в Бітолу, а в 1913 році заснував театр в Скоп'є, де жив до 1915 року.
Покинув країну разом з армією під час Першої світової війни , до кінця бойових дій жив в Італії, Швейцарії та Франції.
Після війни керував відділом мистецтва Міністерства освіти (до 1923 року), Національним театром у Сараєво . В 1927 році повернувся до Белграда.
10 лютого 1933 року обраний в члени Сербської королівської академії.
Творчість
Протягом більш ніж 50-річного періоду творчості Нушич створив численні сатиричні комедії, які відіграли видатну роль в історії югославської драматургії та театру. Він був насамперед гумористом, імпровізатором комічних ситуацій, проте комічні ефекти в найкращих його творах мали глибоке коріння в реальній дійсності. Дотепність, жарт, анекдот, карикатура були для Нушича формами політичної сатири.
Талант його складався під впливом сербської народної творчості, реалістичних тенденцій попередньої сербської драматургії (Й. Стерия-Попович, К. Трифкович) та російської літератури, особливо Миколи Гоголя. Нушич писав у передмові до комедії «Підозріла особистість» (серб. «Сумњиво лице»): «Гоголь був кумиром тодішньої молоді… гоголівський „Ревізор“ був найулюбленішим її твором… Всі мої п'єси вісімдесятих років: „Народний депутат“, „Протекція“, а в першу чергу, „ Підозріла особистість“ — написані під великим впливом „Ревізора“»
Творчість Нушича поділяють на три періоди.
Перший період
У перший (1883—1903) створені сатиричні комедії: «Народний депутат», «Підозріла особистість», «Протекція», «Звичайна людина» (серб. «Обичан човек», 1899) та ін. У них він висміює буржуазний парламентаризм, фальш виборів депутатів, поліцейський бюрократизм та корупцію влади.
Другий період
У другій період (1903—1914) в його творчості намітився спад гостросатиричних мотивів. У Белградському театрі з великим успіхом йшла його героїчна драма «Хаджі Лойя» (серб. «Хаџи Лоја», 1908), що стала відгуком на загарбницькі дії Австрії. У цю пору написані комедії «Світло» (1906), «Навколосвітня подорож» (серб. «Пут око света», 1910), драми «Данина кров'ю» (серб. «Данак у крви»), «За спиною у бога» (серб. «Иза божјих леђа») і ін
Третій період
У третій період (1914—1938) з новою силою розкрився драматургічний талант Нушича. В 1924 році він опублікував гумористичну повість «Автобіографія» (серб. «Аутобиографија»), повну сатиричних натяків на політичні порядки та громадські звичаї буржуазної Югославії. З кінця 20-х і в 30-і роки Нушич створив цикл комедій, які здивували сучасників сатиричним розмахом, калейдоскопічно різноманітністю, національним колоритом: «Пані міністрова» (серб. «Госпођа министарка», 1929), «Містер Долар» (серб. «Мистер Долар», 1932), «Засмучена родина» (серб. «Ожалошћена породица», 1935), «Д-р» (серб. «Др.», 1936), «Небіжчик» (серб. «Покојник», 1937).
Пізніше творчість Нушича розгорталося в обстановці серйозних соціальних зрушень у повоєнній Сербії. У ці роки драматург знову звернувся до тем, які були предметом сатири в його перших «гоголівських» комедіях. Наступ фашизму в 30-х роках посилив інтерес Нушича до соціальних проблем. Нушич у своїх творах викриває міщанство, обивательську обмеженість, марнославство та честолюбство. Опис вдач буржуазного суспільства в «Пані міністровій» перетворюється на політичну сатиру, близьку за манерою художньому гротеску Михайла Салтикова-Щедріна. У п'єсі «Небіжчик» викриття стає страшним та похмурим. Драматургія Нушича перейшла національні кордони, увійшла до фонду світової літератури.
Літературні твори
Драми
- «Тако је морало бити»
- «Јесења киша»
- «Иза Божјих леђа»
- «Пучина»
- «Кирија»
- «Аналфабета»
Комедії
- «Протекција»
- «Свет»
- «Пут око света»
- «Госпођа министарка»
- «Народни посланик»
- «Мистер Долар»
- «Ожалошћена породица»
- «Покојник»
- «Сумњиво лице»
- «Ујеж»
- «Др»
- «Не очајавајте никад!»
- «Власт» (незавершена)
- Ђоле Кермит (незавершена)
Романи
- «Општинско дете» (у Сараєво видана як «Опћинско дијете»)
- «Хајдуци» (свої спогади з дитинства)
- «Деветстопетнаеста»
- «Аутобиографија»
Розповіді
- «Политички противник»
- «Посмртно слово»
- «Класа»
- «Приповетке једног каплара»
Трагедії
- «Кнез Иво од Семберије»
- «Хаџи-Лоја»
- «Наход»
Підручники
- «Реторика»
Подорожі
- Косово, Опис земље и народа
Українські переклади
- Нушич Б. Міністерське порося ; пер. Сидір Сакидон. — К. : Дніпро, 1969. — (Зарубіжна сатира і гумор. Вип. 3).
- Нушич Б. Автобіографія. — Перекл. з сербськохорватськ. С. Сакидона. — К.: Дніпро, 1980. — 270 с. (Друге видання перекладу)
Примітки
- «Дела», кн. 4, Београд, 1960 с. 141 — 42)
Посилання
- Нушич Бранислав // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 608.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бранислав Нушич |
- (серб.)
- Бранислав Нушич на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Branislav NushichBranislav NushiћBranislav Nushich u 1894 rociIm ya pri narodzhenniAlkiviad NushaPsevdonimBen AkibaNarodivsya20 zhovtnya 1864 1864 10 20 Belgrad Knyazivstvo SerbiyaPomer19 sichnya 1938 1938 01 19 73 roki Belgrad YugoslaviyaPohovannyaNovij cvintar Belgrad GromadyanstvoSerbiyaNacionalnistArumunMisce prozhivannyaBelgradDiyalnistpismennik zhurnalist i diplomatAlma materd 1884 i Belgradskij universitetMova tvorivserbskaRoki aktivnosti1883 1938NapryamokkomediyaChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectv 19 sichnya 1938 DitidAvtograf Branislav Nushich u Vikishovishi Branislav Nushich serb Branislav Nushiћ Branislav Nusic 20 zhovtnya 1864 Belgrad 19 sichnya 1938 Belgrad serbskij prozayik dramaturg eseyist zhurnalist i diplomat U spisku 100 najznamenitishih serbiv Branislav Nushich zajmaye 71 misce BiografiyaNarodivsya v Belgradi v rodini arumuniv z im yam Alkiviad Nusha arum Alchiviadi al Nusa Jogo batko torguvav zernom ale nezabarom pislya narodzhennya ditini vtrativ svij kapital Sim ya pereyihala v Smederevo de Nushich proviv ditinstvo Pislya dosyagnennya 18 rokiv oficijno zminiv im ya na Bronislav Nushich Zakinchiv yuridichnij fakultet v Belgradi v 1884 roci Brav uchast u serbsko bolgarskij vijni 1885 roku Pislya vijni opublikuvav u gazeti Dnevni list kontraversijnij virsh Dva rabi za yakij buv zasudzhenij na dva roki katorgi U virshi vismiyuvalasya serbska monarhiya i v pershu chergu korol Milan Obrenovich V 1889 roci zajnyav derzhavnij post stav chinovnikom MZS i buv vidpravlenij u konsulstvo v Bitoli de odruzhivsya v 1893 roci Na pivdni Serbiyi i v Makedoniyi proviv blizko desyati rokiv Jogo ostannoyu posadoyu v comu regioni bulo misce vicekonsula v Prishtini Branislav Nushich krajnij livoruch pid chas perebuvannya u Bolgariyi 1935 rik V 1900 roci priznachenij sekretarem Ministerstva osviti i zaviduvachem literaturnoyi chastini Nacionalnogo teatru v Belgradi Z 1904 roci keruvav Serbskim nacionalnim teatrom v Novomu Sadi V 1905 roci zalishiv cej post i pereyihav do Belgrada de pracyuvav zhurnalistom Pisav pid psevdonimom Ben Akiba V 1912 roci povernuvsya v Bitolu a v 1913 roci zasnuvav teatr v Skop ye de zhiv do 1915 roku Pokinuv krayinu razom z armiyeyu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni do kincya bojovih dij zhiv v Italiyi Shvejcariyi ta Franciyi Pislya vijni keruvav viddilom mistectva Ministerstva osviti do 1923 roku Nacionalnim teatrom u Sarayevo V 1927 roci povernuvsya do Belgrada 10 lyutogo 1933 roku obranij v chleni Serbskoyi korolivskoyi akademiyi Pomer 19 sichnya 1938 roku v Belgradi TvorchistProtyagom bilsh nizh 50 richnogo periodu tvorchosti Nushich stvoriv chislenni satirichni komediyi yaki vidigrali vidatnu rol v istoriyi yugoslavskoyi dramaturgiyi ta teatru Vin buv nasampered gumoristom improvizatorom komichnih situacij prote komichni efekti v najkrashih jogo tvorah mali gliboke korinnya v realnij dijsnosti Dotepnist zhart anekdot karikatura buli dlya Nushicha formami politichnoyi satiri Marka serbskoyi poshti z zobrazhennyam Branislava Nushicha z seriyi Giganti serbskoyi literaturi 2010 rik Talant jogo skladavsya pid vplivom serbskoyi narodnoyi tvorchosti realistichnih tendencij poperednoyi serbskoyi dramaturgiyi J Steriya Popovich K Trifkovich ta rosijskoyi literaturi osoblivo Mikoli Gogolya Nushich pisav u peredmovi do komediyi Pidozrila osobistist serb Sumњivo lice Gogol buv kumirom todishnoyi molodi gogolivskij Revizor buv najulyublenishim yiyi tvorom Vsi moyi p yesi visimdesyatih rokiv Narodnij deputat Protekciya a v pershu chergu Pidozrila osobistist napisani pid velikim vplivom Revizora Tvorchist Nushicha podilyayut na tri periodi Pershij period U pershij 1883 1903 stvoreni satirichni komediyi Narodnij deputat Pidozrila osobistist Protekciya Zvichajna lyudina serb Obichan chovek 1899 ta in U nih vin vismiyuye burzhuaznij parlamentarizm falsh viboriv deputativ policejskij byurokratizm ta korupciyu vladi Drugij period U drugij period 1903 1914 v jogo tvorchosti namitivsya spad gostrosatirichnih motiviv U Belgradskomu teatri z velikim uspihom jshla jogo geroyichna drama Hadzhi Lojya serb Haџi Loјa 1908 sho stala vidgukom na zagarbnicki diyi Avstriyi U cyu poru napisani komediyi Svitlo 1906 Navkolosvitnya podorozh serb Put oko sveta 1910 drami Danina krov yu serb Danak u krvi Za spinoyu u boga serb Iza bozhјih leђa i in Tretij period U tretij period 1914 1938 z novoyu siloyu rozkrivsya dramaturgichnij talant Nushicha V 1924 roci vin opublikuvav gumoristichnu povist Avtobiografiya serb Autobiografiјa povnu satirichnih natyakiv na politichni poryadki ta gromadski zvichayi burzhuaznoyi Yugoslaviyi Z kincya 20 h i v 30 i roki Nushich stvoriv cikl komedij yaki zdivuvali suchasnikiv satirichnim rozmahom kalejdoskopichno riznomanitnistyu nacionalnim koloritom Pani ministrova serb Gospoђa ministarka 1929 Mister Dolar serb Mister Dolar 1932 Zasmuchena rodina serb Ozhaloshћena porodica 1935 D r serb Dr 1936 Nebizhchik serb Pokoјnik 1937 Piznishe tvorchist Nushicha rozgortalosya v obstanovci serjoznih socialnih zrushen u povoyennij Serbiyi U ci roki dramaturg znovu zvernuvsya do tem yaki buli predmetom satiri v jogo pershih gogolivskih komediyah Nastup fashizmu v 30 h rokah posiliv interes Nushicha do socialnih problem Nushich u svoyih tvorah vikrivaye mishanstvo obivatelsku obmezhenist marnoslavstvo ta chestolyubstvo Opis vdach burzhuaznogo suspilstva v Pani ministrovij peretvoryuyetsya na politichnu satiru blizku za maneroyu hudozhnomu grotesku Mihajla Saltikova Shedrina U p yesi Nebizhchik vikrittya staye strashnim ta pohmurim Dramaturgiya Nushicha perejshla nacionalni kordoni uvijshla do fondu svitovoyi literaturi Literaturni tvoriTablichka na budinku de narodivsya Branislav Nushich Drami Tako јe moralo biti Јeseњa kisha Iza Bozhјih leђa Puchina Kiriјa Analfabeta Pam yatnik Nushichu na ploshi Respubliki v Belgradi Komediyi Protekciјa Svet Put oko sveta Gospoђa ministarka Narodni poslanik Mister Dolar Ozhaloshћena porodica Pokoјnik Sumњivo lice Uјezh Dr Ne ochaјavaјte nikad Vlast nezavershena Ђole Kermit nezavershena Romani Opshtinsko dete u Sarayevo vidana yak Opћinsko diјete Haјduci svoyi spogadi z ditinstva Devetstopetnaesta Autobiografiјa Rozpovidi Sklep Nushicha na belgradskomu Novomu cvintari Politichki protivnik Posmrtno slovo Klasa Pripovetke јednog kaplara Tragediyi Knez Ivo od Semberiјe Haџi Loјa Nahod Pidruchniki Retorika Podorozhi Kosovo Opis zemљe i narodaUkrayinski perekladiNushich B Ministerske porosya per Sidir Sakidon K Dnipro 1969 Zarubizhna satira i gumor Vip 3 Nushich B Avtobiografiya Perekl z serbskohorvatsk S Sakidona K Dnipro 1980 270 s Druge vidannya perekladu Primitki Dela kn 4 Beograd 1960 s 141 42 PosilannyaNushich Branislav Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 608 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Branislav Nushich serb Branislav Nushich na sajti IMDb angl