Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У мистецтві епохи Відродження інюді італ ignudi це оголені фігури в різних позах які зазвичай відсилаються на античні ст

Інюді

Інюді

У мистецтві епохи Відродження «інюді» (італ. ignudi) — це оголені фігури в різних позах, які зазвичай відсилаються на античні статуї. Особливо відомими є зображення інюді Мікеланджело, зокрема на стелі Сікстинської капели.

Інюді
image
Місце розташування Сикстинська капела
image Інюді у Вікісховищі
image
Антоніо дель Поллайоло,

Історія

Слово «інюді» — архаїчна тосканська версія прикметника «голий» (італ. nudo) — завдячує своїм поширенням працям Джорджо Вазарі та інших істориків мистецтва. Розповсюдження «оголених» фігур у мистецтві Відродження, хоч і нагадує античну класику, яка вже була в моді з часів мистецтва пізнього середньовіччя (від Нікола Пізано й далі), насамперед пов'язане з , яке процвітало у Флоренції за Лоренцо Чудового, в якому було більш помітні пошуки відтворення античності.

Серед перших митців, які використовували фігури «оголених», були П'єро делла Франческа («Адаміти»), Антоніо дель Поллайоло (його , який нагадує грецький вазопис), П'єтро Перуджіно (). Ближче до кінця XV століття мотив «інюді» почав використовуватися для декорацій і як культурна відсилка. Прикладом цього є Луки Сіньйореллі (приблизно 1490 рік), на яку Мікеланджело відсилався кількома роками пізніше в своїй «Мадонні Доні» (приблизно 1506—1508 роки).

Інюді Сікстинської капели

image
«Відділення світла від темряви». Інюді

Відомою є серія інюді на стелі Сікстинської капели, фресках Мікеланджело, створених між 1508 і 1512 роками. Групами по чотири інюді прикрашають проміжки між меншими панелями . Вони сидять на п'єдесталах, які, на відміну від верхньої рами тронів Пророків та Сивіл, не зменшені, якщо дивитися знизу, слідуючи за криволінійним склепіння.

Інюді, висота яких варіює від 150 до 180 см, підтримують фестони з дубовим листям, що натякає на герб роду Делла Ровере, і стрічки, які тримають медальйони, що виглядають бронзовими. Інюді характеризуються великою різноманітністю поз, роблять складні повороти тіла, є безперечно фізично та анатомічно красивими.

У перших парах інюді, ближче до вхідної стіни, звідки починалися сцени, інюді у симетричних позах, майже напевно використовувався той самий, тільки перевернутий картон. Так, пози інюді біля сцен «Сп'яніння Ноя» та «Жертва Ноя» є дзеркальними відображеннями.

Наступні пари інюді мають більше змін, аж до останніх, біля вівтаря, які представляють максимальну композиційну свободу та помітну тенденцію до вторгнення на панелі до самих «Сцен», що особливо видно у сцені «Відділення світла від темряви».

Дослідники інтерпретували інюді як звичайні каріатиди, але вони нічого не підтримують, або як в'язнів, але вони не зв'язані і не прикуті. Вазарі вказував на них як на символи Золотої доби, тоді як сучасна критика говорить про неоплатонічні або принаймні теологічні символи: найбільш переконлива інтерпретація полягає в тому, що це фігури ангелів, у сенсі проміжних фігур «між людьми та божеством» (Шарль де Тольнай). Вони також мають ту красу, яка, згідно з теоріями епохи Відродження, такими як знамените «Oratio de hominis dignitate» Джованні Піко делла Мірандола, поєднується з піднесенням духовних здібностей і ставить людину на вершину Творіння, здійсненого «за образом і подобою» Бога.

  • image
    Деталь
  • image
    Деталь
  • image
    Деталь
  • image
    Деталь

За Крістіан Жоост-Гож'є оголені фігури юнаків (інюді) є «безпрецедентним явищем в історії мистецтва». Крім того, він зауважив, що дубове листя також символізувало «справедливість», «землю, що процвітає у часи справедливості», а також Зевса, який цю справедливість забезпечував.

Виноски

  1. De Vecchi, cit., pag. 90.
  2. De Vecchi, cit., pag. 163.
  3. Joost-Gaugier, Christiane L. (1996). Michelangelo's Ignudi, and the Sistine Chapel as a Symbol of Law and Justice. Artibus et Historiae. Т. 17, № 34. с. 19—43. doi:10.2307/1483521. ISSN 0391-9064. Процитовано 17 вересня 2022.

Бібліографія

  • Ettore Camesasca, Michelangelo pittore, Rizzoli, Milano 1966.
  • Pierluigi De Vecchi, La Cappella Sistina, Rizzoli, Milano 1999.
  • Marta Alvarez Gonzáles, Michelangelo, Mondadori Arte, Milano 2007.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U mistectvi epohi Vidrodzhennya inyudi ital ignudi ce ogoleni figuri v riznih pozah yaki zazvichaj vidsilayutsya na antichni statuyi Osoblivo vidomimi ye zobrazhennya inyudi Mikelandzhelo zokrema na steli Sikstinskoyi kapeli Inyudi Misce roztashuvannyaSikstinska kapela Inyudi u Vikishovishi Antonio del Pollajolo IstoriyaSlovo inyudi arhayichna toskanska versiya prikmetnika golij ital nudo zavdyachuye svoyim poshirennyam pracyam Dzhordzho Vazari ta inshih istorikiv mistectva Rozpovsyudzhennya ogolenih figur u mistectvi Vidrodzhennya hoch i nagaduye antichnu klasiku yaka vzhe bula v modi z chasiv mistectva piznogo serednovichchya vid Nikola Pizano j dali nasampered pov yazane z yake procvitalo u Florenciyi za Lorenco Chudovogo v yakomu bulo bilsh pomitni poshuki vidtvorennya antichnosti Sered pershih mitciv yaki vikoristovuvali figuri ogolenih buli P yero della Francheska Adamiti Antonio del Pollajolo jogo yakij nagaduye greckij vazopis P yetro Perudzhino Blizhche do kincya XV stolittya motiv inyudi pochav vikoristovuvatisya dlya dekoracij i yak kulturna vidsilka Prikladom cogo ye Luki Sinjorelli priblizno 1490 rik na yaku Mikelandzhelo vidsilavsya kilkoma rokami piznishe v svoyij Madonni Doni priblizno 1506 1508 roki Inyudi Sikstinskoyi kapeli Viddilennya svitla vid temryavi Inyudi Vidomoyu ye seriya inyudi na steli Sikstinskoyi kapeli freskah Mikelandzhelo stvorenih mizh 1508 i 1512 rokami Grupami po chotiri inyudi prikrashayut promizhki mizh menshimi panelyami Voni sidyat na p yedestalah yaki na vidminu vid verhnoyi rami troniv Prorokiv ta Sivil ne zmensheni yaksho divitisya znizu sliduyuchi za krivolinijnim sklepinnya Inyudi visota yakih variyuye vid 150 do 180 sm pidtrimuyut festoni z dubovim listyam sho natyakaye na gerb rodu Della Rovere i strichki yaki trimayut medaljoni sho viglyadayut bronzovimi Inyudi harakterizuyutsya velikoyu riznomanitnistyu poz roblyat skladni povoroti tila ye bezperechno fizichno ta anatomichno krasivimi U pershih parah inyudi blizhche do vhidnoyi stini zvidki pochinalisya sceni inyudi u simetrichnih pozah majzhe napevno vikoristovuvavsya toj samij tilki perevernutij karton Tak pozi inyudi bilya scen Sp yaninnya Noya ta Zhertva Noya ye dzerkalnimi vidobrazhennyami Inyudi bilya Sp yaninnya Noya Inyudi bilya Sp yaninnya Noya Inyudi bilya Sp yaninnya Noya Inyudi bilya Sp yaninnya Noya Inyudi bilya Zhertva Noya Inyudi bilya Zhertva Noya Inyudi bilya Zhertva Noya Inyudi bilya Zhertva Noya Nastupni pari inyudi mayut bilshe zmin azh do ostannih bilya vivtarya yaki predstavlyayut maksimalnu kompozicijnu svobodu ta pomitnu tendenciyu do vtorgnennya na paneli do samih Scen sho osoblivo vidno u sceni Viddilennya svitla vid temryavi Inyudi bilya Stvorennya Yevi Inyudi bilya Stvorennya Yevi Inyudi bilya Stvorennya Yevi Inyudi bilya Stvorennya Yevi Inyudi bilya Rozmezhuvannya tverdi ta vodi Inyudi bilya Rozmezhuvannya tverdi ta vodi Inyudi bilya Rozmezhuvannya tverdi ta vodi Inyudi bilya Rozmezhuvannya tverdi ta vodi Inyudi bilya Viddilennya svitla vid temryavi Inyudi bilya Viddilennya svitla vid temryavi Inyudi bilya Viddilennya svitla vid temryavi Inyudi bilya Viddilennya svitla vid temryavi Doslidniki interpretuvali inyudi yak zvichajni kariatidi ale voni nichogo ne pidtrimuyut abo yak v yazniv ale voni ne zv yazani i ne prikuti Vazari vkazuvav na nih yak na simvoli Zolotoyi dobi todi yak suchasna kritika govorit pro neoplatonichni abo prinajmni teologichni simvoli najbilsh perekonliva interpretaciya polyagaye v tomu sho ce figuri angeliv u sensi promizhnih figur mizh lyudmi ta bozhestvom Sharl de Tolnaj Voni takozh mayut tu krasu yaka zgidno z teoriyami epohi Vidrodzhennya takimi yak znamenite Oratio de hominis dignitate Dzhovanni Piko della Mirandola poyednuyetsya z pidnesennyam duhovnih zdibnostej i stavit lyudinu na vershinu Tvorinnya zdijsnenogo za obrazom i podoboyu Boga Detal Detal Detal Detal Za Kristian Zhoost Gozh ye ogoleni figuri yunakiv inyudi ye bezprecedentnim yavishem v istoriyi mistectva Krim togo vin zauvazhiv sho dubove listya takozh simvolizuvalo spravedlivist zemlyu sho procvitaye u chasi spravedlivosti a takozh Zevsa yakij cyu spravedlivist zabezpechuvav VinoskiDe Vecchi cit pag 90 De Vecchi cit pag 163 Joost Gaugier Christiane L 1996 Michelangelo s Ignudi and the Sistine Chapel as a Symbol of Law and Justice Artibus et Historiae T 17 34 s 19 43 doi 10 2307 1483521 ISSN 0391 9064 Procitovano 17 veresnya 2022 BibliografiyaEttore Camesasca Michelangelo pittore Rizzoli Milano 1966 Pierluigi De Vecchi La Cappella Sistina Rizzoli Milano 1999 ISBN 88 17 25003 1 Marta Alvarez Gonzales Michelangelo Mondadori Arte Milano 2007 ISBN 978 88 370 6434 1

Дата публікації:
Топ