Шарль де Тольне фр Charles de Tolnay при народженні Карой фон Тольнаї угор Károly von Tolnai 27 травня 1899 року Будапеш

Шарль де Тольне (фр. Charles de Tolnay; при народженні Карой фон Тольнаї (угор. Károly von Tolnai); 27 травня 1899 року, Будапешт, Угорщина — 17 січня 1981 року, Флоренція, Італія) — угорський мистецтвознавець та експерт із творчості Мікеланджело. За словами Ервіна Панофскі — один «із найяскравіших мистецтвознавців» свого часу.

Шарль де Тольне
Народився	27 травня 1899(1899-05-27)^[1]^[2] Будапешт, Австро-Угорщина
Помер	17 січня 1981(1981-01-17)^[1]^[2] (81 рік) Флоренція, Італія
Країна	Угорщина США
Місце проживання	Флоренція
Діяльність	мистецтвознавець, викладач університету, музеєзнавець
Відомий завдяки	Мікеланджело Буонарроті
Alma mater	Віденський університет (1925), HU Berlin (1924)^[4], Гамбурзький університет (1929)^[4] і Франкфуртський університет (1925)^[4]
Знання мов	французька^[1], англійська^[1], німецька^[1], італійська^[1] і угорська^[1]
Заклад	Колумбійський університет, Принстонський університет і Каза Буонарроті
Членство	Національна академія дей-Лінчей
Роки активності	1925^[5] — 1981^[5]
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1948)
Die späten architektonischen Projekte Michelangelos. Hamburg, 1929. Pierre Bruegel l'ancien. 2 vols. Brussels, 1935. Hieronymus Bosch. Basel, 1937. Le Maître de Flémalle et les freres Van Eyck. Brussels, 1939. History and Technique of Old Master Drawings: A Handbook. New York, 1943. Michelangelo. 5 vols. Princeton, 1943—1960. Hieronymus Bosch. London, 1966. Nuove osservazioni sulla Cappella medicea. Rome, 1968. Il riordinamento delle collezioni della casa Buonarroti a Firenze. Rome, 1969. L'omaggio a Michelangelo di Albrecht Dürer. Rome, 1970. L'«Ultimo» ritratto di Galileo Galilei. Rome, 1975. Corpus dei disegni di Michelangelo. Novara, 1975—1980. Виноски Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011. d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563 Енциклопедія Брокгауз d:Track:Q237227 Southorn J. Tolnay [Tolnai], Charles Erich de // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T085430 d:Track:Q103970368d:Track:Q56691875d:Track:Q810196d:Track:Q217595d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776 http://www.renyiandras.hu/index.php/tanulmanyok/charles-de-tolnay RKDartists d:Track:Q17299517 Ulrike Wendland, «Charles de Tolnay». In Biographisches Handbuch deutschsprachiger Kunsthistoriker im Exil: Leben und Werk der unter dem Nationalsozialismus verfolgten und vertriebenen Wissenschaftler. Munich: Saur, 1999, vol. 2, pp. 703—713. Tolnay, Charles de. arthistorians.info (англ.). 21 лютого 2018. Процитовано 19 вересня 2022. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 19 вересня 2022. Hans Sedlmayr, Art in Crisis (New Brunswick, 2007), p. 186, note 2. Ernest H. Wilkins, «Petrarca, Valla, Ficino, Pico, Pomponazzi, Vives: The Renaissance Philosophy of Man. Edited by Ernst Cassirer; Paul Oskar Kristeller; John Herman Randall, Jr., in collaboration with Hans Nachod; Charles Edward Trinkhaus; Josephine L. Burroughs; Elizabeth L. Forbes; William Henry Hay II; . Chicago, The University of Chicago Press, 1948». Italica, Vol. 26, No. 4 (Dec. 1949), pp. 298—300. Casa Buonarroti: Biblioteca Creighton Gilbert, «Tolnay's Michelangelo» Elisabeth Welzig, Die Bewältigung der Mitte: Ernst Manheim, Soziologe und Anthropologe. Vienna, Cologne and Weimar: Böhlau, 1997, p. 53. Для подальшого читання Charles de Tolnay, «Erinnerung an Gustav Pauli und an meine Hamburger Jahre.» Jahrbuch der Hamburger Kunstsammlungen, vol. 19 (1974), pp. 10-12. Roberto Salvini, «Il metodo critico di Charles de Tolnay.» In Accademia nazionale dei Lincei, 381 (1984), pp. 1-31 (special issue: «Charles de Tolnay: Giornata commemorativa»). «Charles de Tolnay.» Times (London), January 22, 1981, p. 16 Посилання Charles de Tolnay, «Michelangelo Studies», The Art Bulletin, Vol. 22, No. 3 (Sep. 1940), pp. 127—137 Wiener Kunstgeschichte gesichtet: Charles de Tolnay. E. H. Gombrich, Review of Charles de Tolnay on Hieronymus Bosch.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11926769m_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136"_data-entity-id="Q237227">[[:de:s:Brockhaus_Enzyklopädie|Енциклопедія_Брокгауз]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q237227]]</div>-2] Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q103970368"><i_class="wef_low_priority_links">Southorn&nbsp;J.</i>_[[:d:Q103970368|Tolnay_[Tolnai],_Charles_Erich_de]]_//_''[[:en:Grove_Art_Online|Grove_Art_Online]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:d:Q56691875|J.&nbsp;Turner]]_—_[[:Оксфорд|[Oxford,_England]]],_[[:en:Basingstoke|Houndmills,_Basingstoke,_England]],_[[:Нью-Йорк|New_York]]:_[[:Oxford_University_Press|OUP]],_2018._—_[http://dx.doi.org/10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T085430_doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T085430]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q103970368]][[d:Track:Q56691875]][[d:Track:Q810196]][[d:Track:Q217595]][[d:Track:Q21431157]][[d:Track:Q1547776]]</div>-3] Southorn J. Tolnay [Tolnai], Charles Erich de // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T085430
d:Track:Q103970368d:Track:Q56691875d:Track:Q810196d:Track:Q217595d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776

[[http://www.renyiandras.hu/index.php/tanulmanyok/charles-de-tolnay_http://www.renyiandras.hu/index.php/tanulmanyok/charles-de-tolnay]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttp://www.renyiandras.hu/index.php/tanulmanyok/charles-de-tolnay

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q17299517">[https://rkd.nl/explore/artists/444953_RKDartists]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17299517]]</div>-5] RKDartists
d:Track:Q17299517

[Wendland-6] Ulrike Wendland, «Charles de Tolnay». In Biographisches Handbuch deutschsprachiger Kunsthistoriker im Exil: Leben und Werk der unter dem Nationalsozialismus verfolgten und vertriebenen Wissenschaftler. Munich: Saur, 1999, vol. 2, pp. 703—713.

[:0-7] Tolnay, Charles de. arthistorians.info (англ.). 21 лютого 2018. Процитовано 19 вересня 2022.

[8] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 19 вересня 2022.

[9] Hans Sedlmayr, Art in Crisis (New Brunswick, 2007), p. 186, note 2.

[10] Ernest H. Wilkins, «Petrarca, Valla, Ficino, Pico, Pomponazzi, Vives: The Renaissance Philosophy of Man. Edited by Ernst Cassirer; Paul Oskar Kristeller; John Herman Randall, Jr., in collaboration with Hans Nachod; Charles Edward Trinkhaus; Josephine L. Burroughs; Elizabeth L. Forbes; William Henry Hay II; . Chicago, The University of Chicago Press, 1948». Italica, Vol. 26, No. 4 (Dec. 1949), pp. 298—300.

[11] Casa Buonarroti: Biblioteca

[12] Creighton Gilbert, «Tolnay's Michelangelo»

[13] Elisabeth Welzig, Die Bewältigung der Mitte: Ernst Manheim, Soziologe und Anthropologe. Vienna, Cologne and Weimar: Böhlau, 1997, p. 53.

[1]

[2]

[4]

[5]

Шарль де Тольне фр Charles de Tolnay при народженні Карой фон Тольнаї угор Károly von Tolnai 27 травня 1899 року Будапеш

Виноски

Для подальшого читання

Посилання