«Березовий Гай» — парк відпочинку у Подільському районі Києва на розі вулиць Вишгородської та Білицької. Площа парку — 7,46 га. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення з 1972 року.
Березовий Гай | ||||
---|---|---|---|---|
центральна алея | ||||
50°29′49″ пн. ш. 30°27′10″ сх. д. / 50.49694° пн. ш. 30.45278° сх. д. | ||||
Тип | парк відпочинку | |||
Статус | Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва | |||
Відкрито | 1937 | |||
Площа | 7,46 га | |||
Керівна установа | КП УЗН Подільського р-ну | |||
Країна | Україна[1] | |||
Розташування | Київ, на розі вулиць Вишгородської та Білицької | |||
Березовий Гай Березовий Гай (Україна) | ||||
Березовий гай у Вікісховищі |
Історія
До Жовтневого перевороту парк перебував у приватній власності. У радянські часи його було поділено на дві частини: одну, площею 7,46 га, що прилягає до вулиці Білицької — було передано під будівництво Подільського районного парку культури і відпочинку, а другу — північно-західну частину — Центральній дослідно-педагогічній агробіостанції (тепер — Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді).
Парк культури і відпочинку було відкрито 1937 року під назвою Парк імені Єжова, на честь наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова. 1939 року, після арешту Єжова, його ім’я було прибрано з назви парку. Під час Другої Світової війни парк було зруйновано внаслідок бомбардувань залізниці, яка проходить поруч (на території парку залишилося принаймні дві вирви від авіабомб). З усіх паркових споруд збереглися будівля контори та кінобудка, до початку 2000-х на пагорбі (найвищій точці) стояла парашутна вишка.
До 1961 в кінці центральної алеї парку (починається між двома флагштоками з боку Вишгородської вулиці) стояв пам'ятник Сталіну.
Природа
Територія парку розміщена в правобережній частині Києва на схилі Київського лесового плато. Різниця висот в парку становить 47 м. У верхній частині добре виражені дві куполоподібні вершини. Нижня частина парку спланована в основному в регулярному стилі, тут прокладено плиточні та асфальтові доріжки, нагірна — зайнята насадженнями лісового типу, через які проходять ґрунтові доріжки типу «серпантин». У нижній частині парку розміщено відділ музею Т. Г. Шевченка «Хата на Пріорці». Це все, що залишилося від старої забудови — невелика хатка (вул. Вишгородська, 5), де в серпні 1859 року, в родині С. М. Лободи жив Т. Г. Шевченко. Одно-, дво- і триповерхова забудова по краю парку (непарний бік Вишгородської вулиці) зберігалася до 1960-х років.
По парній стороні вулиці Білицької знаходиться масив березових насаджень. Всередині його збереглись також старі липи, в'язи, акації, верби, тополі, є тут і багато гарноквітучих чагарників.
Зараз в парку 45 видів і форм дерев і чагарників. Серед них переважають береза повисла, липа дрібнолиста, сосна звичайна, клен гостролистий, берест, робінія звичайна (акація біла), дуб звичайний, гіркокаштан звичайний, вишня та . Крім них, в парку зустрічаються ялина звичайна, ялина колюча сизої форми, туя західна, верба біла плакучої форми, клени сріблястий, ясенелистий, польовий та татарський, горіх волоський та маньчжурський, тополі біла, чорна та пірамідальна, ясени та пенсильванський, бук лісовий, граб звичайний, горобина домашня плакучої форми та фруктові дерева — абрикос, груша, шовковиця, черешня. Вік дерев, в основному, — до 50 років. 3 чагарників у гаю зростають , види таволги (спіреї) — Вангута, Бумольда та калинолиста, бузок звичайний, , , , , бруслина бородавчаста, бузина червона.
Гаї і масиви з переважанням берези домінують, але чистих березняків тут небагато. В нагірній частині парку в насадженнях участь беруть липа та клен гостролистий. На значних територіях липа вже витіснила менш довговічну і світлолюбну березу.
Визначною пам'яткою парку є 300-літній дуб (див. Дуб Шевченка), що знаходиться в нагірній частині поблизу південної вершини.
Устрій
В парку сплановані декілька функціональних зон:
- зона культурно-просвітницьких закладів (тут знаходяться музей «Хата на Пріорці», сарай, криниця, фруктові насадження, що примикають до них — яблуні, сливи, абрикоси, вишні, черешні, а також берези віком до 30 років);
- зона відпочинку дітей — в центральній частині парку;
- зона тихого відпочинку (в основному, нагірна частина парку);
- зона господарських споруд.
Галерея
- Інформаційна табличка
- 300-літній дуб
- Хата на Пріорці
- Дитячий майданчик
- Будівля агробіостанції
Примітки
- GeoNames — 2005.
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363 «Про віднесення пам’яток природи місцевого значення в м. Києві, згідно з новою класифікацією». [Архівовано з першоджерела 9 липня 2022.]
Посилання
- WEK — WWW Енциклопедія Києва [ 25 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berezovij Gaj park vidpochinku u Podilskomu rajoni Kiyeva na rozi vulic Vishgorodskoyi ta Bilickoyi Plosha parku 7 46 ga Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya z 1972 roku Berezovij Gajcentralna aleya50 29 49 pn sh 30 27 10 sh d 50 49694 pn sh 30 45278 sh d 50 49694 30 45278Tippark vidpochinkuStatusPark pam yatka sadovo parkovogo mistectvaVidkrito1937Plosha7 46 gaKerivna ustanovaKP UZN Podilskogo r nuKrayina Ukrayina 1 RoztashuvannyaKiyiv na rozi vulic Vishgorodskoyi ta BilickoyiBerezovij GajBerezovij Gaj Ukrayina Berezovij gaj u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Berezovij gaj IstoriyaDo Zhovtnevogo perevorotu park perebuvav u privatnij vlasnosti U radyanski chasi jogo bulo podileno na dvi chastini odnu plosheyu 7 46 ga sho prilyagaye do vulici Bilickoyi bulo peredano pid budivnictvo Podilskogo rajonnogo parku kulturi i vidpochinku a drugu pivnichno zahidnu chastinu Centralnij doslidno pedagogichnij agrobiostanciyi teper Nacionalnij ekologo naturalistichnij centr uchnivskoyi molodi Park kulturi i vidpochinku bulo vidkrito 1937 roku pid nazvoyu Park imeni Yezhova na chest narkoma vnutrishnih sprav SRSR Mikoli Yezhova 1939 roku pislya areshtu Yezhova jogo im ya bulo pribrano z nazvi parku Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni park bulo zrujnovano vnaslidok bombarduvan zaliznici yaka prohodit poruch na teritoriyi parku zalishilosya prinajmni dvi virvi vid aviabomb Z usih parkovih sporud zbereglisya budivlya kontori ta kinobudka do pochatku 2000 h na pagorbi najvishij tochci stoyala parashutna vishka Do 1961 v kinci centralnoyi aleyi parku pochinayetsya mizh dvoma flagshtokami z boku Vishgorodskoyi vulici stoyav pam yatnik Stalinu PrirodaTeritoriya parku rozmishena v pravoberezhnij chastini Kiyeva na shili Kiyivskogo lesovogo plato Riznicya visot v parku stanovit 47 m U verhnij chastini dobre virazheni dvi kupolopodibni vershini Nizhnya chastina parku splanovana v osnovnomu v regulyarnomu stili tut prokladeno plitochni ta asfaltovi dorizhki nagirna zajnyata nasadzhennyami lisovogo tipu cherez yaki prohodyat gruntovi dorizhki tipu serpantin U nizhnij chastini parku rozmisheno viddil muzeyu T G Shevchenka Hata na Priorci Ce vse sho zalishilosya vid staroyi zabudovi nevelika hatka vul Vishgorodska 5 de v serpni 1859 roku v rodini S M Lobodi zhiv T G Shevchenko Odno dvo i tripoverhova zabudova po krayu parku neparnij bik Vishgorodskoyi vulici zberigalasya do 1960 h rokiv Po parnij storoni vulici Bilickoyi znahoditsya masiv berezovih nasadzhen Vseredini jogo zbereglis takozh stari lipi v yazi akaciyi verbi topoli ye tut i bagato garnokvituchih chagarnikiv Zaraz v parku 45 vidiv i form derev i chagarnikiv Sered nih perevazhayut bereza povisla lipa dribnolista sosna zvichajna klen gostrolistij berest robiniya zvichajna akaciya bila dub zvichajnij girkokashtan zvichajnij vishnya ta Krim nih v parku zustrichayutsya yalina zvichajna yalina kolyucha sizoyi formi tuya zahidna verba bila plakuchoyi formi kleni sriblyastij yasenelistij polovij ta tatarskij gorih voloskij ta manchzhurskij topoli bila chorna ta piramidalna yaseni ta pensilvanskij buk lisovij grab zvichajnij gorobina domashnya plakuchoyi formi ta fruktovi dereva abrikos grusha shovkovicya chereshnya Vik derev v osnovnomu do 50 rokiv 3 chagarnikiv u gayu zrostayut vidi tavolgi spireyi Vanguta Bumolda ta kalinolista buzok zvichajnij bruslina borodavchasta buzina chervona Gayi i masivi z perevazhannyam berezi dominuyut ale chistih bereznyakiv tut nebagato V nagirnij chastini parku v nasadzhennyah uchast berut lipa ta klen gostrolistij Na znachnih teritoriyah lipa vzhe vitisnila mensh dovgovichnu i svitlolyubnu berezu Viznachnoyu pam yatkoyu parku ye 300 litnij dub div Dub Shevchenka sho znahoditsya v nagirnij chastini poblizu pivdennoyi vershini UstrijV parku splanovani dekilka funkcionalnih zon zona kulturno prosvitnickih zakladiv tut znahodyatsya muzej Hata na Priorci saraj krinicya fruktovi nasadzhennya sho primikayut do nih yabluni slivi abrikosi vishni chereshni a takozh berezi vikom do 30 rokiv zona vidpochinku ditej v centralnij chastini parku zona tihogo vidpochinku v osnovnomu nagirna chastina parku zona gospodarskih sporud GalereyaInformacijna tablichka 300 litnij dub Hata na Priorci Dityachij majdanchik Budivlya agrobiostanciyiPrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Rishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 20 bereznya 1972 roku 363 Pro vidnesennya pam yatok prirodi miscevogo znachennya v m Kiyevi zgidno z novoyu klasifikaciyeyu Arhivovano z pershodzherela 9 lipnya 2022 PosilannyaWEK WWW Enciklopediya Kiyeva 25 bereznya 2022 u Wayback Machine