Альфре́д Біза́́нц (15 листопада 1890, Дорнфельд, нині с. Тернопілля — 1951, Владимирський централ, м. Владимир або смт Потьма, Росія) — український військовий діяч. Підполковник УГА та полковник Армії УНР й Абверу. Очільник Військової Управи «Галичина», яка здійснила організаційні заходи по формуванню Дивізії «Галичина».
Альфред Бізанц | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Підполковник Полковник полковник Абверу | |||||||||
Загальна інформація | |||||||||
Народження | 15 листопада 1890 Дорнфельд, нині с. Тернопілля, Миколаївського району Львівської області, Україна | ||||||||
Смерть | 1951 Владимирський централ, м. Владимир або смт Потьма, Росія | ||||||||
Військова служба | |||||||||
Роки служби | 1918-1945 | ||||||||
Вид ЗС | Збройні сили Австро-Угорщини УГА Армія УНР 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» | ||||||||
Рід військ | піхота | ||||||||
Формування | Дивізія Галичина | ||||||||
Війни / битви | Вовчухівська операція, Чортківська офензива | ||||||||
Командування | |||||||||
Сьома бригада УГА, Львівська бригада ЧУГА | |||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||
Альфред Бізанц у Вікісховищі |
Життєпис
Походження, освіта
Народився 15 листопада 1890 року в Дорнфельді, який, за даними Географічний словник Польського Королівства, на початку 1880-х років був німецькою колонією, а на думку Кіма Науменка — селом (нині — с. Тернопілля Миколаївського району Львівської області, Україна). За походженням — галицький німець. Добре володів українською мовою, знав місцеві звичаї, традиції.
Навчався в сільській школі, а згодом у Львівській гімназії[]. У 1910 році закінчив Львівську кадетську школу (нині — Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного) і за три роки вступив до Військової академії Генерального штабу Австро-Угорської армії, яку закінчив достроково у зв'язку з початком Першої світової війни. З 1914 року перебував на Балканах (італійський фронт).
Визвольні змагання
З листопада 1918 року — командант (командир) 7-ї Львівської бригади УГА, групи військ «Південь». У березні 1919 року бригада Бізанца відзначилась у ході Вовчухівської операції.
Як отаман УГА — учасник державної наради ЗУНР, яка 2 червня 1919 р. відбулася в Бучацькому монастирі оо. Василіян і на якій відстоював необхідність проведення контрнаступу на фронті, запевняючи про його успіх. 7 червня 7-ма Львівська бригада УГА розпочала Чортківський наступ 1919 р. (зокрема, брала безпосередню участь у визволенні Бучача). Був одним з організаторів і реалізаторів Чортківської офензиви, командував пробоєвою групою під Бережанами.
За дії бригади під час цієї операції Бізанцу було присвоєно звання підполковник. Потім почав служити в Генеральному штабі Армії УНР. У серпні 1919 р. його частина успішно діяла під час наступу об'єднаних українських армій на Київ.
У січні 1920 року підрозділ Бізанца у складі частин Української Галицької Армії, внаслідок епідемії тифу і повної відсутності боєприпасів потрапив у критичне становище, був змушений перейти на службу в Червону Українську галицьку армію.
24 квітня 1920 року група військ під командуванням Бізанца вийшла зі складу ЧУГА і, прорвавши польську лінію фронту в районі Махнівки, вирушила на з'єднання з частинами Армії УНР.
Після угоди Польщі з московським урядом, військо УНР і полковник А. Бізанц були інтерновані поляками, і він перебував у таборі в Каліші.
Друга світова війна
1921 року, після звільнення з табору, Альфред Бізанц повернувся додому в рідне село й займався землеробством, фахом своїх батьків, у власному фільварку. Підтримував товариські стосунки з українськими комбатантами, був споріднений з кількома українськими родинами.
Після окупації Польщі в жовтні 1939 року перейшов на німецький бік, прибув до Кракова та зголосився до німецької армії. Під час формування адміністративного апарату в Генеральній Губернії в 1940—1941 рр. був референтом українських справ у підвідділі населення та суспільної опіки в управлінні Генеральної Губернії у Кракові, начальником відділу соціального забезпечення українського населення Генеральної губернії, а в 1941—1944 рр. — дистрикту «Галичина», сприяв звільненню 1500 українських військово-полонених з концтабору «Цитадель» у Львові. З осені 1941 року — голова такого підвідділу в уряді галицького губернатора у Львові. На цих постах багато допомагав українцям і був дорадником німецьких чиновників, зокрема, губернатора Вехтера в українських справах.
У роки Другої світової війни — полковник абверу; призначений адміралом Вільгельмом Канарісом відповідальним за зв'язок з ОУН.
Після засудження митрополитом УГКЦ Андреєм Шептицьким масового знищення єврейського (жидівського) населення Галичини як «фахівець з українського питання» разом з Гансом Кохом, Отто Вехтером відвідав владику з метою «урезонити» непокірного пастира. Старий предстоятель насварив «відвідувачів» — у відповідь прозвучали закиди «спадковому графу в неввічливості».
У 1943 році на доручення Отто Вехтера полковник Бізанц став начальником (головою) Військової Управи «Галичина», яка здійснила організаційні заходи з формування Дивізії «Галичина», був її головою до кінця війни. Протягом Другої світової війни — референт з українських справ в Управлінні Генеральної Губернії.
Влітку 1945 року почав шукати власну дружину, дістався до радянської зони окупації, де восени був заарештований радянськими спецслужбами («Смерш») у Відні; переданий Польщі, засланий в Мордовію СРСР у концтабір у Потьмі (до 1949 р.).
Зі спогадів Омеляна Польового:
До червня 1947 року я сидів у смертній камері Лук'янівської тюрми. Після відміни смертної кари зі мною ще сидів Бізанц — учасник визвольної війни 1917—1921 років і організатор дивізії «Галичина».
Пізніше Бізанц опинився у Владимирському централі, де за саботаж робіт був засуджений до розстрілу. Розстріляний 1951 року. За іншими даними, відправлений до Потьми, де за вироком суду страчений.
Нагороди
- (Пам'ятний хрест 1912/13)
- 2 срібних і бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Військовий Хрест Карла
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Хрест Симона Петлюри
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
Примітки
- Науменко К. Є. Бізанц Альфред [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.]… — С. 271.
- Бізанц Альфред… — С. 126—127.
- Dornfeld, niem. kolonia, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 122. (пол.)
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — С. 147. — .
- Шанковський Л. Бучаччина в роки Визвольної війни 1918—1920… — С. 78.
- Там само. — С. 79—80.
- Хом'як О., Гайова О. Андрей Шептицький піввіку оберігав Церкву та її вірян // «Високий замок». — Львів, 2015. — № 11 (5267) (30 січ.—1 лют.). — С. 10.
- Військова Управа «Галичина» [ 5 січня 2014 у Wayback Machine.].
- Наврузов Б. Р. 14-я гренадерская дивизия СС «Галиция». — М. : Вече, 2010. — С. 26. (рос.)
Джерела
- Бізанц Альфред // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 1. — С. 126—127.
- Бізанц // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Гайке В.-Д. Дивизія SS «Галичина» (аудіокнига). — Kiev Printers Limited, by Brotherhood of Former Soldiers of 1st Ukrainian Division UNA, 1970, Toronto, Canada. (англ.)
- Ірчан М. Траґедія Першого Травня (спомини з горожанської війни на Україні) ч. 1 Видавництво «Молот» Нью-Йорк, 1923 (перевидано у Харкові в 1928). У цій книзі Альфред Бізанц виведений під прізвищем Чорний.
- Литвин М. Українсько-польська війна 1918—1919 рр. — Львів, 1998.
- Науменко К. Є. Бізанц Альфред [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 271. — .
- Німецькі колонії в Галичині. — Львів, 1996.
- Удовиченко О. Україна у війні за державність. — Вінніпег, 1954.
- Шанковський Л. Бучаччина в роки Визвольної війни 1918—1920 // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 78—80.
Посилання
- Від січових стрільців до Абверу. [ 30 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Поступ Брама [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.].
- Командири — від А до З: БІЗАНЦ АЛЬФРЕД [ 15 березня 2012 у Wayback Machine.] // сайт «Українське військо у XX—XXI сторіччі».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bizanc Alfre d Biza nc 15 listopada 1890 Dornfeld nini s Ternopillya 1951 Vladimirskij central m Vladimir abo smt Potma Rosiya ukrayinskij vijskovij diyach Pidpolkovnik UGA ta polkovnik Armiyi UNR j Abveru Ochilnik Vijskovoyi Upravi Galichina yaka zdijsnila organizacijni zahodi po formuvannyu Diviziyi Galichina Alfred Bizanc Pidpolkovnik Polkovnik polkovnik AbveruZagalna informaciyaNarodzhennya15 listopada 1890 1890 11 15 Dornfeld nini s Ternopillya Mikolayivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti UkrayinaSmert1951 1951 Vladimirskij central m Vladimir abo smt Potma RosiyaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1945Vid ZSZbrojni sili Avstro Ugorshini UGA Armiya UNR 14 ta grenaderska diviziya Vaffen SS Galichina Rid vijskpihotaFormuvannyaDiviziya GalichinaVijni bitviVovchuhivska operaciya Chortkivska ofenzivaKomanduvannyaSoma brigada UGA Lvivska brigada ChUGANagorodi ta vidznakiPam yatnij hrest 1912 13 Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Vijskovij hrest Karla Avstro Ugorshina Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Hrest Simona Petlyuri Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Alfred Bizanc u VikishovishiZhittyepisPohodzhennya osvita Narodivsya 15 listopada 1890 roku v Dornfeldi yakij za danimi Geografichnij slovnik Polskogo Korolivstva na pochatku 1880 h rokiv buv nimeckoyu koloniyeyu a na dumku Kima Naumenka selom nini s Ternopillya Mikolayivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Ukrayina Za pohodzhennyam galickij nimec Dobre volodiv ukrayinskoyu movoyu znav miscevi zvichayi tradiciyi Navchavsya v silskij shkoli a zgodom u Lvivskij gimnaziyi yaka U 1910 roci zakinchiv Lvivsku kadetsku shkolu nini Akademiya suhoputnih vijsk imeni getmana Petra Sagajdachnogo i za tri roki vstupiv do Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Avstro Ugorskoyi armiyi yaku zakinchiv dostrokovo u zv yazku z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Z 1914 roku perebuvav na Balkanah italijskij front Vizvolni zmagannya Z listopada 1918 roku komandant komandir 7 yi Lvivskoyi brigadi UGA grupi vijsk Pivden U berezni 1919 roku brigada Bizanca vidznachilas u hodi Vovchuhivskoyi operaciyi Yak otaman UGA uchasnik derzhavnoyi naradi ZUNR yaka 2 chervnya 1919 r vidbulasya v Buchackomu monastiri oo Vasiliyan i na yakij vidstoyuvav neobhidnist provedennya kontrnastupu na fronti zapevnyayuchi pro jogo uspih 7 chervnya 7 ma Lvivska brigada UGA rozpochala Chortkivskij nastup 1919 r zokrema brala bezposerednyu uchast u vizvolenni Buchacha Buv odnim z organizatoriv i realizatoriv Chortkivskoyi ofenzivi komanduvav proboyevoyu grupoyu pid Berezhanami Za diyi brigadi pid chas ciyeyi operaciyi Bizancu bulo prisvoyeno zvannya pidpolkovnik Potim pochav sluzhiti v Generalnomu shtabi Armiyi UNR U serpni 1919 r jogo chastina uspishno diyala pid chas nastupu ob yednanih ukrayinskih armij na Kiyiv Alfred Bizanc u formi Ministerstva okupovanih shidnih teritorij nacistskoyi Nimechchini U sichni 1920 roku pidrozdil Bizanca u skladi chastin Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi vnaslidok epidemiyi tifu i povnoyi vidsutnosti boyepripasiv potrapiv u kritichne stanovishe buv zmushenij perejti na sluzhbu v Chervonu Ukrayinsku galicku armiyu 24 kvitnya 1920 roku grupa vijsk pid komanduvannyam Bizanca vijshla zi skladu ChUGA i prorvavshi polsku liniyu frontu v rajoni Mahnivki virushila na z yednannya z chastinami Armiyi UNR Pislya ugodi Polshi z moskovskim uryadom vijsko UNR i polkovnik A Bizanc buli internovani polyakami i vin perebuvav u tabori v Kalishi Druga svitova vijna 1921 roku pislya zvilnennya z taboru Alfred Bizanc povernuvsya dodomu v ridne selo j zajmavsya zemlerobstvom fahom svoyih batkiv u vlasnomu filvarku Pidtrimuvav tovariski stosunki z ukrayinskimi kombatantami buv sporidnenij z kilkoma ukrayinskimi rodinami Pislya okupaciyi Polshi v zhovtni 1939 roku perejshov na nimeckij bik pribuv do Krakova ta zgolosivsya do nimeckoyi armiyi Pid chas formuvannya administrativnogo aparatu v Generalnij Guberniyi v 1940 1941 rr buv referentom ukrayinskih sprav u pidviddili naselennya ta suspilnoyi opiki v upravlinni Generalnoyi Guberniyi u Krakovi nachalnikom viddilu socialnogo zabezpechennya ukrayinskogo naselennya Generalnoyi guberniyi a v 1941 1944 rr distriktu Galichina spriyav zvilnennyu 1500 ukrayinskih vijskovo polonenih z konctaboru Citadel u Lvovi Z oseni 1941 roku golova takogo pidviddilu v uryadi galickogo gubernatora u Lvovi Na cih postah bagato dopomagav ukrayincyam i buv doradnikom nimeckih chinovnikiv zokrema gubernatora Vehtera v ukrayinskih spravah U roki Drugoyi svitovoyi vijni polkovnik abveru priznachenij admiralom Vilgelmom Kanarisom vidpovidalnim za zv yazok z OUN Pislya zasudzhennya mitropolitom UGKC Andreyem Sheptickim masovogo znishennya yevrejskogo zhidivskogo naselennya Galichini yak fahivec z ukrayinskogo pitannya razom z Gansom Kohom Otto Vehterom vidvidav vladiku z metoyu urezoniti nepokirnogo pastira Starij predstoyatel nasvariv vidviduvachiv u vidpovid prozvuchali zakidi spadkovomu grafu v nevvichlivosti U 1943 roci na doruchennya Otto Vehtera polkovnik Bizanc stav nachalnikom golovoyu Vijskovoyi Upravi Galichina yaka zdijsnila organizacijni zahodi z formuvannya Diviziyi Galichina buv yiyi golovoyu do kincya vijni Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni referent z ukrayinskih sprav v Upravlinni Generalnoyi Guberniyi Vlitku 1945 roku pochav shukati vlasnu druzhinu distavsya do radyanskoyi zoni okupaciyi de voseni buv zaareshtovanij radyanskimi specsluzhbami Smersh u Vidni peredanij Polshi zaslanij v Mordoviyu SRSR u konctabir u Potmi do 1949 r Zi spogadiv Omelyana Polovogo Do chervnya 1947 roku ya sidiv u smertnij kameri Luk yanivskoyi tyurmi Pislya vidmini smertnoyi kari zi mnoyu she sidiv Bizanc uchasnik vizvolnoyi vijni 1917 1921 rokiv i organizator diviziyi Galichina Piznishe Bizanc opinivsya u Vladimirskomu centrali de za sabotazh robit buv zasudzhenij do rozstrilu Rozstrilyanij 1951 roku Za inshimi danimi vidpravlenij do Potmi de za virokom sudu strachenij NagorodiPam yatnij hrest 1912 13 2 sribnih i bronzova medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina z mechami Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami Vijskovij Hrest Karla Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Hrest Simona Petlyuri Pochesnij hrest veterana vijni z mechamiPrimitkiNaumenko K Ye Bizanc Alfred 10 serpnya 2014 u Wayback Machine S 271 Bizanc Alfred S 126 127 Dornfeld niem kolonia pow lwowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 122 pol Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 il S 147 ISBN 5 7707 7867 9 Shankovskij L Buchachchina v roki Vizvolnoyi vijni 1918 1920 S 78 Tam samo S 79 80 Hom yak O Gajova O Andrej Sheptickij pivviku oberigav Cerkvu ta yiyi viryan Visokij zamok Lviv 2015 11 5267 30 sich 1 lyut S 10 Vijskova Uprava Galichina 5 sichnya 2014 u Wayback Machine Navruzov B R 14 ya grenaderskaya diviziya SS Galiciya M Veche 2010 S 26 ros DzherelaBizanc Alfred Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 1 S 126 127 Bizanc Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Gajke V D Diviziya SS Galichina audiokniga Kiev Printers Limited by Brotherhood of Former Soldiers of 1st Ukrainian Division UNA 1970 Toronto Canada angl Irchan M Tragediya Pershogo Travnya spomini z gorozhanskoyi vijni na Ukrayini ch 1 Vidavnictvo Molot Nyu Jork 1923 perevidano u Harkovi v 1928 U cij knizi Alfred Bizanc vivedenij pid prizvishem Chornij Litvin M Ukrayinsko polska vijna 1918 1919 rr Lviv 1998 Naumenko K Ye Bizanc Alfred 10 serpnya 2014 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 271 ISBN 966 00 0734 5 Nimecki koloniyi v Galichini Lviv 1996 Udovichenko O Ukrayina u vijni za derzhavnist Vinnipeg 1954 Shankovskij L Buchachchina v roki Vizvolnoyi vijni 1918 1920 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 78 80 PosilannyaVid sichovih strilciv do Abveru 30 lipnya 2014 u Wayback Machine Postup Brama 12 serpnya 2014 u Wayback Machine Komandiri vid A do Z BIZANC ALFRED 15 bereznya 2012 u Wayback Machine sajt Ukrayinske vijsko u XX XXI storichchi