Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ге нрі Фо рд англ Henry Ford 30 липня 1863 18630730 Дірборн штат Мічиган США 7 квітня 1947 Дірборн США конструктор автом

Форд Генрі

Форд Генрі

Ге́нрі Фо́рд (англ. Henry Ford; 30 липня 1863(18630730), Дірборн, штат Мічиган, США — 7 квітня 1947, Дірборн, США) — конструктор автомобілів, засновник корпорації «Форд Мотор», перший віце-президент Співтовариства автомобільних інженерів SAE (нині — SAE International), також один з найбагатших людей усіх часів.

Генрі Форд
англ. Henry Ford
image
Фото 1919 року.
Народився30 липня 1863(1863-07-30)[2][3][…]
d, Вейн, Мічиган, США[5]
Помер7 квітня 1947(1947-04-07)[1][2][…] (83 роки)
Дірборн, Вейн, Мічиган, США[1]
·геморагічний інсульт
Похованняd[6]
Громадянство image США
Національністьамериканець
Місце проживанняd[7]
Діяльністьконструктор автомобілів, підприємець
Відомий завдякизаснуванню компанії
Ford Motor Company
Alma materd і d
Знання мованглійська[8][9]
ЧленствоSAE International
Роки активності1891 — 1945
Посадазасновник[d] і d
Конфесіяангліканець
Рідd
Батькоd
Матиd[3]
РодичіВільям та Мері Форд
У шлюбі зКлара Джейн Брайант
ДітиЕдсель
Автографimage
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Форд.

Вперше почав використовувати промисловий конвеєр.

Деякі джерела стверджують, що Г. Форд у 1894 р. став магістром масонської ложі «Палестина», а пізніше був у ложі «Сіон». В роки Другої світової війни був тісно пов'язаний з німецькою розвідкою, виступав проти допомоги СРСР.

Форд був неоднозначною особистістю. Під його іменем у 1920 р. опублікована книга «Міжнародне єврейство», яку пізніше активно використовувала нацистська пропаганда. В 1922 році вийшла його автобіографічна книга «Моє життя та робота». У 1938 р. нагороджений орденом Орден Заслуг германського орла.

Біографія

Ще в далекому 1847 році дід Генрі Форда — Джон, покинув свою батьківщину Ірландію та емігрував до США. Невдовзі син Джона — Вільям став фермером з великим господарством в штаті Мічиган. 30 липня 1863 року у нього народився перший син Генрі. Батько вважав сина ледачим, тому що Генрі за будь-яку роботу на фермі брався неохоче. Вже в ранньому дитинстві, він думав, що багато можна робити по-іншому, раціональніше. Наприклад, щодня він повинен був носити воду, піднімаючись крутими сходами. В нього була ідея прокласти трубопровід, але цього не підтримав батько.

Генрі любив більше матір. Вона виховувала ще п'ятьох дітей, але все ж знаходила час для виховання найстаршого.

Будучи директором Ford Motor Company, він брав жінок на роботу в останню чергу, оскільки вважав, що справа жінки — це дім та сім'я. Якщо ж прийняті в компанію жінки виходили заміж, їм відразу відмовляли в роботі.

Молоді роки

Коли сину виповнилось дванадцять, батько подарував йому кишеньковий годинник. Генрі зацікавив принцип роботи годинника, тому він розібрав його, щоб дослідити. Розібравши та склавши годинник, він довго міркував. Дійшов висновку, що механізм — ніщо без досвідченого механіка. Генрі швидко навчився ремонтувати годинники і деякий час заробляв тим, що об'їжджав навколишні ферми та брав у ремонт зламані хронометри. Другим потрясінням стала зустріч з локомобілем. Генрі з батьком поверталися на возі з міста і зустріли оповиту парою самохідну машину. Вона обігнала їх та помчала далі. У Генрі виникло сильне бажання бути в кабінці шофера, а не їхати на повільному возі.

Мері Форд, мати Генрі, померла, коли йому виповнилося 13. Через 4 роки він утік з дому й вирушив у Детройт через небажання займатися фермерством.

На заводі, куди він влаштувався, робили вагони для конки. Він пропрацював там недовго. Йому було достатньо подивитися на зламаний механізм, щоб зрозуміти в чому несправність. Через заздрощі колег йому довелося покинути завод. Потім Генрі влаштувався на судноремонтний завод братів Флауєр. Вночі підробляв ремонтом годинників, щоб було чим платити за кімнату.

Невдовзі перейшов працювати механіком на локомобілях фірми «Вестінгауз», де в нього виникла ідея зробити маленький «легковий» локомобіль на парі. Власноруч зроблений візок на велосипедних колесах він продав одному з фермерів. Це був його перший продаж, причому досить невигідний, враховуючи затрачені сили, час та кошти. В той час батько Генрі вирішив знайти та забрати сина додому: запропонував 40 акрів землі з умовою, що той ніколи в своєму житті не скаже слово «машина». Генрі погодився на пропозицію.

Зрілість

Саме в той час виник задум створити сім'ю. Клара Браянт була молодша за Генрі Форда на три роки. Вони познайомилися на сільських танцях. Форд був гарним танцюристом і вразив дівчину тим, що показав їй власноруч зроблені кишенькові годинники. Батьки дівчини не хотіли віддавати її за юнака без грошей, землі та дому. Побудувавши нашвидкоруч на своїй ділянці будинок, Генрі оселився в ньому з молодою дружиною. Клара могла годинами слухати міркування чоловіка про ідею створення самохідних екіпажів. Протягом довгого сімейного життя вона завжди вміла зберігати елегантний баланс — цікавилася справами чоловіка, але ніколи не втручалася в них. Дім був завалений різними науково-технічними журналами — Генрі скрупульозно стежив за всіма спробами створення автомобіля. Згодом Генрі з Кларою несподівано переїхали в Детройт, де Форд влаштувався в Детройтську електричну компанію на посаду інженера. Вдень працював, а вночі конструював двигун для свого самохідного екіпажу.

image
Генрі Форд на своєму першому автомобілі «Ford Quadricycle» (1896)

У листопаді 1893 в подружжя народився син Едсел. Коли була створена «Форд Мотор Компані», лікар, що приймав у Клари пологи, отримав право на безкоштовне техобслуговування.

Того ж року, напередодні Різдва, Генрі приніс мотор на кухню. Він наказав Кларі однією рукою тримати сулію з рідиною, а іншою — повернути великий гвинт. Мотор завівся, кімната наповнилася вихлопами. Незабаром мотор був встановлений на візку, і ця конструкція довгий час була першою і єдиною машиною в Детройті. Як потім згадував Генрі Форд:

image Вона виробляла багато шуму і лякала коней, я не міг зупинитися ніде у місті без того, щоб відразу навколо мого візка не збирався натовп народу. Якщо я залишав його одного, хоча б на хвилину, зараз же знаходився цікавий, який пробував на нім їздити. Врешті-решт я почав носити при собі ланцюг і повинен був прив'язувати візок до ліхтарного стовпа, якщо залишав його деінде image

Початок підприємницької діяльності

З 1899 до 1902 року Г.Форд був співвласником «Детройтської автомобільної компанії», але через розбіжність у поглядах з іншими власниками фірми пішов з неї й 1903 року заснував компанію «Форд Мотор Компані», яка спочатку випускала автомобілі під маркою «Ford Model A».

«Форд Мотор Компані» зіткнулася з конкуренцією синдикату автомобілебудівників, що претендував на монополію в цій сфері. У 1879 р. Дж. Б.Селден запатентував проект автомобіля, який не був виготовлений; він містив лише опис основних принципів. Перший же виграний ним судовий процес про порушення патентного права спонукав власників низки автомобілебудівних компаній придбати відповідні ліцензії й створити «асоціацію законних фабрикантів». Судовий процес проти «Форд Мотор Компані», ініційований Селденом, тривав з 1903 до 1911 року.

«Законні фабриканти» погрожували викликом до суду і покупцям автомобілів Форда. Але він публічно обіцяв своїм покупцям допомогу та захист, хоча фінансові можливості конкурентів набагато перевищували його власні. У 1909 р. Форд програв процес, але після перегляду справи суд вирішив, що жоден з автомобілебудівників не порушував права Селдена, тому що ними використовувався двигун іншої конструкції. Монопольне об'єднання розпалося, а Генрі набув репутацію борця за інтереси споживачів.

Найбільший успіх прийшов до фірми після початку випуску моделі «Ford Model T» у 1908 році.

Запровадження конвеєрного виробництва

image
Складальний конвеєр Форда, 1913 рік
image
Корабель «Оскар ІІ», споряджений Фордом у 1915 році як корабель миру
image
Складальний конвеєр на заводі Форда в Детройті, 1923 рік
image
Літак Ford 4-AT-F (EC-RRA) Іспанських республіканських авіаліній, 1929 рік

У 1910 році Форд побудував і запустив найсучасніший на той час завод в автомобільній промисловості — добре освітлений і вентильований «Хайленд парк». На ньому у квітні 1913 розпочався експеримент з використання складального конвеєра. Першою складальною одиницею, зібраною на конвеєрі, став генератор. Принципи, випробувані при складанні генератора, застосували до двигуна в цілому. Один робітник складав двигун за 9 годин 54 хвилини. Коли складання було поділене на 84 операції, що виконувались 84 робітниками, то час складання двигуна скоротився більш ніж на 40 хвилин. За старого способу виробництва, коли автомобіль складався на одному місці, на складання шасі витрачали 12 годин 28 хвилин робочого часу. Була встановлена рухома платформа й різні частини шасі подавались або з допомогою гаків, підвішених на ланцюгах, або на невеликих моторних візках. Час виготовлення шасі скоротився більш ніж удвічі.

Через рік (у 1914 році) компанія підняла висоту складальної лінії до пояса. Після цього з'явилися два конвеєри — для високих і для низьких зростом. Експерименти поширилися на весь виробничий процес. Через декілька місяців роботи складального конвеєра час, необхідний для випуску моделі Т, скоротився з 12 годин до двох.

З метою здійснення жорсткого контролю було створено повний цикл виробництва: від видобутку руди й виплавки металу до випуску готового автомобіля. У 1914 році введено найвищу на той час в США мінімальну заробітну плату — $5 на день, допущено робітників до участі в прибутках компанії, збудовано зразкове робітниче селище, щоправда до 1941 року не дозволялося створювати профспілки на заводах.

У 1914 році заводи корпорації почали працювати цілодобово в три зміни по 8 годин, замість двох змін по 9 годин, що дозволило забезпечити роботою додатково декілька тисяч чоловік. Підвищена зарплата в $5 не була гарантована кожному: робітник повинен був витрачати свою зарплату розумно, на утримання сім'ї, якщо ж він пропивав гроші, його звільняли. Ці правила зберігалися в корпорації аж до періоду Великої Депресії.

Від пацифізму до виробництва озброєнь

У роки Першої світової війни Форд з групою пацифістів за власною ініціативою приплив у Європу на кораблі «Оскар II» як посланець миру, переконуючи всіх припинити війну якнайшвидше. Його було жорстко осміяно європейськими газетами й він повернувся у США.

Навесні 1917 Форд змінив своє ставлення до війни. Заводи Форда стали виконувати військові замовлення. Окрім автомобілів розгорнулось виробництво протигазів, військових касок, циліндрів для авіадвигунів «Ліберті», а наприкінці війни — легких танків і підводних човнів. При цьому Форд заявив, що не збирається наживатися на військових замовленнях і поверне державі отриманий ним прибуток. Хоча підтвердження виконання обіцянки відсутнє, вона була схвалена американським суспільством.

Міжвоєнний період та останні роки життя

У 1925 році Форд створив власну авіакомпанію, що згодом отримала назву «Ford Airways». Крім цього, Форд почав субсидування фірми Вільяма Стоута, а у серпні 1925 року купив її й сам зайнявся виробництвом авіалайнерів. Першим продуктом його підприємства став тримоторний . Найуспішнішою виявилася модель Ford Trimotor, що отримала прізвисько «Бляшаний Гусак» (англ. Tin Goose), пасажирський літак, суцільнометалевий тримоторний моноплан, що випускався серійно в 1927—1933 роках компанією Генрі Форда . Усього було випущено 199 одиниць. Ford Trimotor перебував в експлуатації до 1989 року.

У 1928 році Г. Форда нагороджено Медаллю Елліота Крессона за революційні досягнення в автомобільній промисловості та індустріальне лідерство.

Г. Форд залишався керівником компанії до 1930-х років, коли через конфлікти з профспілками та компаньйонами він передав справи своєму синові Едселу, але після його смерті в 1943 році знову повернувся на посаду очільника фірми. У 1945 році Генрі Форд остаточно передав управління компанією своєму внукові Генрі Форду II. Помер 7 квітня 1947 року у віці 83 років.

Економічна політика на підприємстві

Форд був одним з перших, хто реалізував на практиці ідеї «капіталізму добробуту» (англ. welfare capitalism), спрямовані на покращення умов життя робітників і на скорочення плинності кадрів, через яку велика кількість підрозділів наймали по 300 осіб щорічно для заповнення 100 робочих місць. Акцент робився на ефективності — тобто на найманні та утримуванні найкращих працівників.

У 1914 році Форд реалізував досить радикальне для того часу рішення, яким встановив розмір платні робітників на рівні 5-ти доларів за робочий день (у перерахунку на сучасність є еквівалентним приблизно 110-ти доларам США); це збільшило оклади більшості його співробітників більше ніж удвічі. Рішення виявилось прибутковим: плинність кадрів було подолано, і найкращі робітники Детройта почали концентруватись на підприємстві Форда, за рахунок чого підвищилась продуктивність праці і скоротились витрати на навчання кадрів. Крім цього, тим же рішенням був встановлений скорочений робочий тиждень, спочатку 48-годинний (6 днів по 8 годин), а потім 40-годинний (5 днів по 8 годин).

На цей момент в Детройті розміри окладів заробітних плат уже були досить високими, однак дії Форда змусили його конкурентів ще їх збільшувати, щоб не позбутись найкращих співробітників. В розумінні самого Форда, компанія таким чином ділилась прибутком із своїми працівниками, що давало можливість їм, наприклад, купувати автомобілі, що випускались фірмою. У кінцевому підсумку така політика зробила позитивний вплив на економіку у цілому.

На участь у прибутку могли розраховувати співробітники, що пропрацювали в компанії понад 6 місяців та не порушували певних правил поведінки, встановлених «громадським департаментом» компанії. Зокрема, під поняття неналежної поведінки підпадали зловживання алкоголем, азартні ігри, невиплата аліментів тощо. У штаті департаменту налічувалося 50 фахівців, які стежили за дотриманням зазначених корпоративних стандартів. Пізніше, у 1922 році, Форд відсторонився від найнав'язливіших форм контролю над співробітниками, визнавши, що втручання в особисте життя людей, нехай навіть і з метою підвищення їх добробуту, вже не відповідає вимогам часу.

Ставлення до профспілок

Форд виступав проти професійних об'єднань працівників. Свої погляди з цього питання він пояснив у книзі «Моє життя та робота». На думку Форда, профспілки перебували під зайвим та істотним впливом з боку деяких лідерів, які, незважаючи на благі наміри, в підсумку приносили робітникам більше шкоди, ніж користі. Багато з них бажали скоротити продуктивність праці заради скорочення безробіття. Форд бачив у цьому протиріччя, оскільки, на його думку жодне економічне благополуччя не стане можливим без продуктивності виробництва.

Він був упевнений, що висока продуктивність, нехай і вплинувши негативно на кількість доступних вакансій, в кінцевому рахунку надасть стимулювальний вплив на економіку в цілому, в результаті чого нові робочі місця все одно виникнуть — або в даній корпорації, або в деякій іншій. Крім того, Форд вважав, що главами профспілок керував «порочний стимул» (англ. perverse incentive) посилити суспільно-економічну кризу заради підтримки і зміцнення власної влади. У той же час він не сумнівався, що розумні управлінці, навпаки, будуть мотивовані на коректні вчинки, оскільки така лінія поведінки буде сприяти збільшенню їх власного прибутку (втім, Форд визнавав, що деякі керівники занадто погано розбираються в менеджменті, щоб усвідомити вищезгаданий факт). На його думку, з часом хороші керівники, що здатні встояти перед атаками як зліва (з боку соціалістів), так і справа (з боку реакціонерів), змогли б сформувати таку суспільно-економічну систему, де ні кепське керівництво, ні погані профспілки не знайшли б собі опори.

Компанія Ford Motor стала останнім автовиробником у Детройті, що визнав Об'єднану профспілку робітників автомобільної промисловості (англ. United Auto Workers, UAW). У квітні 1941 року відбувся організований профспілкою сидячий страйк, через який зупинилось виробництво на заводі ; реакція Форда заледве не зробила руйнівного впливу на компанію, однак, за свідченнями сучасників, його дружина Клара переконала чоловіка змінити ставлення. У червні 1941 року була підписана досить ліберальна угода між компанією Форда та UAW.

Антисемітизм Г. Форда

1918 року Форд став власником газетного видання «Дірборн індепендент» (англ. The Dearborn Independent), у якій з 22 травня 1920 публікувались антисемітські статті, а також частинами повний текст Протоколів сіонських мудреців. В листопаді 1920 підбірка статей з «Дірборн індепендент» була видана окремою книжкою під назвою «Міжнародне єврейство», яку пізніше активно використовувала нацистська пропаганда.

16 січня 1921 року 119 видних американців, включаючи 3 президентів, 9 держсекретарів, 1 кардинала та багатьох інших державних і громадських діячів США, опублікували відкритий лист із засудженням антисемітизму Форда.

1927 року Форд надіслав в американську пресу лист з визнанням своїх помилок. Цитата з нього:

image Як людина честі я вважаю своїм обов'язком вибачитися за всі погані вчинки, здійснені мною стосовно євреїв, моїх співвітчизників і братів, і прошу у них вибачення за ту шкоду, яку я заподіяв їм без всякої на те причини. Я відрікаюсь від образливих звинувачень на їх адресу, оскільки в діях моїх була брехня, а також даю повну гарантію, що відтепер вони можуть сподіватись від мене лише на прояв дружби і доброї волі. Не кажучи вже про те, що памфлети, які розповсюджувалися в США і за кордоном, будуть вилучені з обігу. image

Галерея

  • image
    Завдяки Форду (на фото праворуч) 1902 року розпочалася кар'єра гонщика Барні Олдфілда (ліворуч)
  • image
    Генрі Форд біля авто Model T (1921)
  • image
    Меморіал Генрі форда у Дірборні (Мічиган) за проектом скульптора Маршалла Фредерікса (англ. Marshall Fredericks).

Цікаві факти

  • Генрі Форд фактично започаткував перехід машинобудування до масового виробництва (доти воно було по суті доморобним).
  • Генрі Форд є героєм українського науково-фантастичного роману 20-х років ХХ століття «Атом у запрязі», дія якого відбувається в 1939 році, і в якому Форд є членом всесвітнього капіталістичного уряду, який протистоїть федерації соціалістичних країн.
  • Генрі Форду належать такі слова: «Якби я мав ще одне життя — я б хотів прожити його зі своєю дружиною».

Твори

  • Генрі Форд. Моє життя та робота. Київ — Наш Формат, 2015. — 344 с
  • Ford, Henry; Crowther, Samuel (1922), , Garden City, New York, USA: Garden City Publishing Company, Inc, архів оригіналу за 12 жовтня 2008, процитовано 23 вересня 2008
  • Ford, Henry & [en] (1926), Today and Tomorrow, Garden City, New York City: Doubleday, Page & Company. , 1926, London, William Heinemann. Various republications, including .
  • Ford, Henry & Crowther, Samuel (1930), Moving Forward, Garden City, New York City: Doubleday, Doran & Company, Inc. Co-edition, 1931, London, William Heinemann.
  • Ford, Henry & Crowther, Samuel (1930), Edison as I Know Him, New York: Cosmopolitan Book Corporation. Apparent co-edition, 1930, as My Friend Mr. Edison, London, Ernest Benn. Republished as Edison as I Knew Him by American Thought and Action, San Diego, 1966, OCLC 3456201. Republished as Edison as I Know Him by Kessinger Publishing, LLC, 2007, .

Примітки

  1. Форд Генри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Nationalencyklopedin — 1999.
    d:Track:Q1165538
  3. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. Carnegie Hall linked open data — 2017.
    d:Track:Q30500746
  6. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  7. National Archives Catalog
    d:Track:Q113508718
  8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  9. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  10. www.hfmgv.org The Henry Ford Museum: The Life of Henry Ford [ 24 жовтня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  11. Форд, Генрі (2019). Моє життя та робота (українська) . Київ: Видавнича група КМ-БУКС. с. 310 с. ISBN .
  12. Finance.ua: Найбагатша людина в історії за власним капіталом [ 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  13. Holtorf J. Die verschwiegene Bruderschaft. — Muenchen, 1984
  14. . Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 23 вересня 2008.
  15. . Архів оригіналу за 30 квітня 2008. Процитовано 23 вересня 2008.
  16. Ford, My Life and Work, 24; Edward A. Guest "Henry Ford Talks About His Mother, " American Magazine, July, 1923, 11-15, 116—120.(англ.)
  17. Ford, My Life and Work, 22-24; Nevins and Hill, Ford TMC, 58.(англ.)
  18. Шпотов Б. М. Генри Форд . Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 2 травня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
  19. Генри Форд и первый автомобиль для миллионов. Радио Свобода [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. Великий и ужасный [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  21. Наталья Клевалина. Генри Форд, король всея Америки [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.] // Журнал «Вокруг Света». — 2005. — № 2. (рос.)
  22. 4-AT Tri-Motor [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.] в Авіаційній енциклопедії (рос.)
  23. Franklin Laureate Database. Henry Ford [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  24. Nevins and Hill, 1957, P. 508—540
  25. Steven Watts, 2005, P. 178—194
  26. H. Ford, S. Crowther. My Life and Work [ 30 червня 2014 у Wayback Machine.]. — 1922.
  27. S. Crowther Henry Ford: «Why I Favor Five Days' Work With Six Days' Pay» [ 5 травня 2014 у Wayback Machine.] // World's Work, 1926. — October. — P. 613—616.
  28. Charles E. Sorensen, Samuel T. Williamson. My Forty Years with Ford. — New York, USA : Norton, 1956. — LCCN 56010854. — .
  29. Хадасса Бен-Итто. Личная война Генри Форда против евреев [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
  30. Американские учителя Гитлера. Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 1 грудня 2010.
  31. Басин Я. З. Еврейский вопрос и эмиграционная политика Германии и США в 1933–38 гг. // Заметки по еврейской истории : журнал. — 2009. — Вып. 16 (119).
  32. Иванова Т. Ю., Приходько В. И. Теория организации. Краткий курс. — СПб, 2004. — Розділ I : Основные положения теории организации. — С. 64. — .
  33. Атом у Запрязі. — Київ, 2017. — С. 19, 40. — (Наші 20-ті) — .

Джерела

  • Richard Bak. Henry and Edsel: The Creation of the Ford Empire. — Wiley, 2003. —
  • Douglas G. Brinkley. Wheels for the World: Henry Ford, His Company, and a Century of Progress, 2003.
  • David Halbersta. Citizen Ford // American Heritage 1986 37(6): P. 49-64.
  • Anne Jardim The First Henry Ford: A Study in Personality and Business Leadership. — Massachusetts Inst. of Technology Press, 1970.
  • Robert Lacey Ford: The Men and the Machine. — Little, Brown, 1986.
  • David I. Lewis The Public Image of Henry Ford: An American Folk Hero and His Company. — Wayne State University Press, 1976. — .
  • Allan Nevins, Frank Ernest Hill Ford: The Times, The Man, The Company. — New York: Charles Scribners' Sons, 1954.
  • Allan Nevins, Frank Ernest Hill Ford: Expansion and Challenge, 1915—1933. — New York: Charles Scribners' Sons, 1957.
  • Allan Nevins, Frank Ernest Hill Ford: Decline and Rebirth, 1933—1962. — New York: Charles Scribners' Sons, 1962.
  • David E. Nye Henry Ford: Ignorant Idealist. — Kennikat, 1979.
  • Steven Watts The People's Tycoon: Henry Ford and the American Century. — 2005.
  • Генрі Форд Моє життя та робота. Переклад з англійської Уляни Джаман. — К.: Наш Формат, 2015. — 384 с. —
  • Генрі Форд. Міжнародне єврейство [ 19 листопада 2010 у Wayback Machine.]
  • Full text of My Life and Work [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.] from Project Gutenberg
  • Міхаель Леві. Генрі Форд і «світове єврейство» [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.] // Спільне. — 10.10.2012.

Посилання

Генрі Форд
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Теми у Вікіджерелах?
image Генеалогія на Родоводі?
image Генрі Форд у Вікісховищі?
  • А. Семиженко, Д. Раєвський. Генрі Форд і проєкт «Фордляндія» [ 2 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Бабель, 01.10.2021

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ge nri Fo rd angl Henry Ford 30 lipnya 1863 18630730 Dirborn shtat Michigan SShA 7 kvitnya 1947 Dirborn SShA konstruktor avtomobiliv zasnovnik korporaciyi Ford Motor pershij vice prezident Spivtovaristva avtomobilnih inzheneriv SAE nini SAE International takozh odin z najbagatshih lyudej usih chasiv Genri Fordangl Henry FordFoto 1919 roku Narodivsya30 lipnya 1863 1863 07 30 2 3 d Vejn Michigan SShA 5 Pomer7 kvitnya 1947 1947 04 07 1 2 83 roki Dirborn Vejn Michigan SShA 1 gemoragichnij insultPohovannyad 6 Gromadyanstvo SShANacionalnistamerikanecMisce prozhivannyad 7 Diyalnistkonstruktor avtomobiliv pidpriyemecVidomij zavdyakizasnuvannyu kompaniyi Ford Motor CompanyAlma materd i dZnannya movanglijska 8 9 ChlenstvoSAE InternationalRoki aktivnosti1891 1945Posadazasnovnik d i dKonfesiyaanglikanecRiddBatkodMatid 3 RodichiVilyam ta Meri FordU shlyubi zKlara Dzhejn BrajantDitiEdselAvtografNagorodiMedal Elliota Kressona 1928 medal Golli 1936 Orlinij shit Nimeckoyi imperiyi 1938 d 1939 Vashingtonivska premiya 1944 Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 1982 d 1984 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ford Vpershe pochav vikoristovuvati promislovij konveyer Deyaki dzherela stverdzhuyut sho G Ford u 1894 r stav magistrom masonskoyi lozhi Palestina a piznishe buv u lozhi Sion V roki Drugoyi svitovoyi vijni buv tisno pov yazanij z nimeckoyu rozvidkoyu vistupav proti dopomogi SRSR Ford buv neodnoznachnoyu osobististyu Pid jogo imenem u 1920 r opublikovana kniga Mizhnarodne yevrejstvo yaku piznishe aktivno vikoristovuvala nacistska propaganda V 1922 roci vijshla jogo avtobiografichna kniga Moye zhittya ta robota U 1938 r nagorodzhenij ordenom Orden Zaslug germanskogo orla BiografiyaShe v dalekomu 1847 roci did Genri Forda Dzhon pokinuv svoyu batkivshinu Irlandiyu ta emigruvav do SShA Nevdovzi sin Dzhona Vilyam stav fermerom z velikim gospodarstvom v shtati Michigan 30 lipnya 1863 roku u nogo narodivsya pershij sin Genri Batko vvazhav sina ledachim tomu sho Genri za bud yaku robotu na fermi bravsya neohoche Vzhe v rannomu ditinstvi vin dumav sho bagato mozhna robiti po inshomu racionalnishe Napriklad shodnya vin povinen buv nositi vodu pidnimayuchis krutimi shodami V nogo bula ideya proklasti truboprovid ale cogo ne pidtrimav batko Genri lyubiv bilshe matir Vona vihovuvala she p yatoh ditej ale vse zh znahodila chas dlya vihovannya najstarshogo Buduchi direktorom Ford Motor Company vin brav zhinok na robotu v ostannyu chergu oskilki vvazhav sho sprava zhinki ce dim ta sim ya Yaksho zh prijnyati v kompaniyu zhinki vihodili zamizh yim vidrazu vidmovlyali v roboti Molodi roki Koli sinu vipovnilos dvanadcyat batko podaruvav jomu kishenkovij godinnik Genri zacikaviv princip roboti godinnika tomu vin rozibrav jogo shob dosliditi Rozibravshi ta sklavshi godinnik vin dovgo mirkuvav Dijshov visnovku sho mehanizm nisho bez dosvidchenogo mehanika Genri shvidko navchivsya remontuvati godinniki i deyakij chas zaroblyav tim sho ob yizhdzhav navkolishni fermi ta brav u remont zlamani hronometri Drugim potryasinnyam stala zustrich z lokomobilem Genri z batkom povertalisya na vozi z mista i zustrili opovitu paroyu samohidnu mashinu Vona obignala yih ta pomchala dali U Genri viniklo silne bazhannya buti v kabinci shofera a ne yihati na povilnomu vozi Meri Ford mati Genri pomerla koli jomu vipovnilosya 13 Cherez 4 roki vin utik z domu j virushiv u Detrojt cherez nebazhannya zajmatisya fermerstvom Na zavodi kudi vin vlashtuvavsya robili vagoni dlya konki Vin propracyuvav tam nedovgo Jomu bulo dostatno podivitisya na zlamanij mehanizm shob zrozumiti v chomu nespravnist Cherez zazdroshi koleg jomu dovelosya pokinuti zavod Potim Genri vlashtuvavsya na sudnoremontnij zavod brativ Flauyer Vnochi pidroblyav remontom godinnikiv shob bulo chim platiti za kimnatu Nevdovzi perejshov pracyuvati mehanikom na lokomobilyah firmi Vestingauz de v nogo vinikla ideya zrobiti malenkij legkovij lokomobil na pari Vlasnoruch zroblenij vizok na velosipednih kolesah vin prodav odnomu z fermeriv Ce buv jogo pershij prodazh prichomu dosit nevigidnij vrahovuyuchi zatracheni sili chas ta koshti V toj chas batko Genri virishiv znajti ta zabrati sina dodomu zaproponuvav 40 akriv zemli z umovoyu sho toj nikoli v svoyemu zhitti ne skazhe slovo mashina Genri pogodivsya na propoziciyu Zrilist Same v toj chas vinik zadum stvoriti sim yu Klara Brayant bula molodsha za Genri Forda na tri roki Voni poznajomilisya na silskih tancyah Ford buv garnim tancyuristom i vraziv divchinu tim sho pokazav yij vlasnoruch zrobleni kishenkovi godinniki Batki divchini ne hotili viddavati yiyi za yunaka bez groshej zemli ta domu Pobuduvavshi nashvidkoruch na svoyij dilyanci budinok Genri oselivsya v nomu z molodoyu druzhinoyu Klara mogla godinami sluhati mirkuvannya cholovika pro ideyu stvorennya samohidnih ekipazhiv Protyagom dovgogo simejnogo zhittya vona zavzhdi vmila zberigati elegantnij balans cikavilasya spravami cholovika ale nikoli ne vtruchalasya v nih Dim buv zavalenij riznimi naukovo tehnichnimi zhurnalami Genri skrupulozno stezhiv za vsima sprobami stvorennya avtomobilya Zgodom Genri z Klaroyu nespodivano pereyihali v Detrojt de Ford vlashtuvavsya v Detrojtsku elektrichnu kompaniyu na posadu inzhenera Vden pracyuvav a vnochi konstruyuvav dvigun dlya svogo samohidnogo ekipazhu Genri Ford na svoyemu pershomu avtomobili Ford Quadricycle 1896 U listopadi 1893 v podruzhzhya narodivsya sin Edsel Koli bula stvorena Ford Motor Kompani likar sho prijmav u Klari pologi otrimav pravo na bezkoshtovne tehobslugovuvannya Togo zh roku naperedodni Rizdva Genri prinis motor na kuhnyu Vin nakazav Klari odniyeyu rukoyu trimati suliyu z ridinoyu a inshoyu povernuti velikij gvint Motor zavivsya kimnata napovnilasya vihlopami Nezabarom motor buv vstanovlenij na vizku i cya konstrukciya dovgij chas bula pershoyu i yedinoyu mashinoyu v Detrojti Yak potim zgaduvav Genri Ford Vona viroblyala bagato shumu i lyakala konej ya ne mig zupinitisya nide u misti bez togo shob vidrazu navkolo mogo vizka ne zbiravsya natovp narodu Yaksho ya zalishav jogo odnogo hocha b na hvilinu zaraz zhe znahodivsya cikavij yakij probuvav na nim yizditi Vreshti resht ya pochav nositi pri sobi lancyug i povinen buv priv yazuvati vizok do lihtarnogo stovpa yaksho zalishav jogo deinde Pochatok pidpriyemnickoyi diyalnosti Z 1899 do 1902 roku G Ford buv spivvlasnikom Detrojtskoyi avtomobilnoyi kompaniyi ale cherez rozbizhnist u poglyadah z inshimi vlasnikami firmi pishov z neyi j 1903 roku zasnuvav kompaniyu Ford Motor Kompani yaka spochatku vipuskala avtomobili pid markoyu Ford Model A Ford Motor Kompani zitknulasya z konkurenciyeyu sindikatu avtomobilebudivnikiv sho pretenduvav na monopoliyu v cij sferi U 1879 r Dzh B Selden zapatentuvav proekt avtomobilya yakij ne buv vigotovlenij vin mistiv lishe opis osnovnih principiv Pershij zhe vigranij nim sudovij proces pro porushennya patentnogo prava sponukav vlasnikiv nizki avtomobilebudivnih kompanij pridbati vidpovidni licenziyi j stvoriti asociaciyu zakonnih fabrikantiv Sudovij proces proti Ford Motor Kompani inicijovanij Seldenom trivav z 1903 do 1911 roku Zakonni fabrikanti pogrozhuvali viklikom do sudu i pokupcyam avtomobiliv Forda Ale vin publichno obicyav svoyim pokupcyam dopomogu ta zahist hocha finansovi mozhlivosti konkurentiv nabagato perevishuvali jogo vlasni U 1909 r Ford prograv proces ale pislya pereglyadu spravi sud virishiv sho zhoden z avtomobilebudivnikiv ne porushuvav prava Seldena tomu sho nimi vikoristovuvavsya dvigun inshoyi konstrukciyi Monopolne ob yednannya rozpalosya a Genri nabuv reputaciyu borcya za interesi spozhivachiv Najbilshij uspih prijshov do firmi pislya pochatku vipusku modeli Ford Model T u 1908 roci Zaprovadzhennya konveyernogo virobnictva Skladalnij konveyer Forda 1913 rik Korabel Oskar II sporyadzhenij Fordom u 1915 roci yak korabel miru Skladalnij konveyer na zavodi Forda v Detrojti 1923 rik Litak Ford 4 AT F EC RRA Ispanskih respublikanskih avialinij 1929 rik U 1910 roci Ford pobuduvav i zapustiv najsuchasnishij na toj chas zavod v avtomobilnij promislovosti dobre osvitlenij i ventilovanij Hajlend park Na nomu u kvitni 1913 rozpochavsya eksperiment z vikoristannya skladalnogo konveyera Pershoyu skladalnoyu odiniceyu zibranoyu na konveyeri stav generator Principi viprobuvani pri skladanni generatora zastosuvali do dviguna v cilomu Odin robitnik skladav dvigun za 9 godin 54 hvilini Koli skladannya bulo podilene na 84 operaciyi sho vikonuvalis 84 robitnikami to chas skladannya dviguna skorotivsya bilsh nizh na 40 hvilin Za starogo sposobu virobnictva koli avtomobil skladavsya na odnomu misci na skladannya shasi vitrachali 12 godin 28 hvilin robochogo chasu Bula vstanovlena ruhoma platforma j rizni chastini shasi podavalis abo z dopomogoyu gakiv pidvishenih na lancyugah abo na nevelikih motornih vizkah Chas vigotovlennya shasi skorotivsya bilsh nizh udvichi Cherez rik u 1914 roci kompaniya pidnyala visotu skladalnoyi liniyi do poyasa Pislya cogo z yavilisya dva konveyeri dlya visokih i dlya nizkih zrostom Eksperimenti poshirilisya na ves virobnichij proces Cherez dekilka misyaciv roboti skladalnogo konveyera chas neobhidnij dlya vipusku modeli T skorotivsya z 12 godin do dvoh Z metoyu zdijsnennya zhorstkogo kontrolyu bulo stvoreno povnij cikl virobnictva vid vidobutku rudi j viplavki metalu do vipusku gotovogo avtomobilya U 1914 roci vvedeno najvishu na toj chas v SShA minimalnu zarobitnu platu 5 na den dopusheno robitnikiv do uchasti v pributkah kompaniyi zbudovano zrazkove robitniche selishe shopravda do 1941 roku ne dozvolyalosya stvoryuvati profspilki na zavodah U 1914 roci zavodi korporaciyi pochali pracyuvati cilodobovo v tri zmini po 8 godin zamist dvoh zmin po 9 godin sho dozvolilo zabezpechiti robotoyu dodatkovo dekilka tisyach cholovik Pidvishena zarplata v 5 ne bula garantovana kozhnomu robitnik povinen buv vitrachati svoyu zarplatu rozumno na utrimannya sim yi yaksho zh vin propivav groshi jogo zvilnyali Ci pravila zberigalisya v korporaciyi azh do periodu Velikoyi Depresiyi Vid pacifizmu do virobnictva ozbroyen U roki Pershoyi svitovoyi vijni Ford z grupoyu pacifistiv za vlasnoyu iniciativoyu pripliv u Yevropu na korabli Oskar II yak poslanec miru perekonuyuchi vsih pripiniti vijnu yaknajshvidshe Jogo bulo zhorstko osmiyano yevropejskimi gazetami j vin povernuvsya u SShA Navesni 1917 Ford zminiv svoye stavlennya do vijni Zavodi Forda stali vikonuvati vijskovi zamovlennya Okrim avtomobiliv rozgornulos virobnictvo protigaziv vijskovih kasok cilindriv dlya aviadviguniv Liberti a naprikinci vijni legkih tankiv i pidvodnih chovniv Pri comu Ford zayaviv sho ne zbirayetsya nazhivatisya na vijskovih zamovlennyah i poverne derzhavi otrimanij nim pributok Hocha pidtverdzhennya vikonannya obicyanki vidsutnye vona bula shvalena amerikanskim suspilstvom Mizhvoyennij period ta ostanni roki zhittya U 1925 roci Ford stvoriv vlasnu aviakompaniyu sho zgodom otrimala nazvu Ford Airways Krim cogo Ford pochav subsiduvannya firmi Vilyama Stouta a u serpni 1925 roku kupiv yiyi j sam zajnyavsya virobnictvom avialajneriv Pershim produktom jogo pidpriyemstva stav trimotornij Najuspishnishoyu viyavilasya model Ford Trimotor sho otrimala prizvisko Blyashanij Gusak angl Tin Goose pasazhirskij litak sucilnometalevij trimotornij monoplan sho vipuskavsya serijno v 1927 1933 rokah kompaniyeyu Genri Forda Usogo bulo vipusheno 199 odinic Ford Trimotor perebuvav v ekspluataciyi do 1989 roku U 1928 roci G Forda nagorodzheno Medallyu Elliota Kressona za revolyucijni dosyagnennya v avtomobilnij promislovosti ta industrialne liderstvo G Ford zalishavsya kerivnikom kompaniyi do 1930 h rokiv koli cherez konflikti z profspilkami ta kompanjonami vin peredav spravi svoyemu sinovi Edselu ale pislya jogo smerti v 1943 roci znovu povernuvsya na posadu ochilnika firmi U 1945 roci Genri Ford ostatochno peredav upravlinnya kompaniyeyu svoyemu vnukovi Genri Fordu II Pomer 7 kvitnya 1947 roku u vici 83 rokiv Ekonomichna politika na pidpriyemstvi Ford buv odnim z pershih hto realizuvav na praktici ideyi kapitalizmu dobrobutu angl welfare capitalism spryamovani na pokrashennya umov zhittya robitnikiv i na skorochennya plinnosti kadriv cherez yaku velika kilkist pidrozdiliv najmali po 300 osib shorichno dlya zapovnennya 100 robochih misc Akcent robivsya na efektivnosti tobto na najmanni ta utrimuvanni najkrashih pracivnikiv U 1914 roci Ford realizuvav dosit radikalne dlya togo chasu rishennya yakim vstanoviv rozmir platni robitnikiv na rivni 5 ti dolariv za robochij den u pererahunku na suchasnist ye ekvivalentnim priblizno 110 ti dolaram SShA ce zbilshilo okladi bilshosti jogo spivrobitnikiv bilshe nizh udvichi Rishennya viyavilos pributkovim plinnist kadriv bulo podolano i najkrashi robitniki Detrojta pochali koncentruvatis na pidpriyemstvi Forda za rahunok chogo pidvishilas produktivnist praci i skorotilis vitrati na navchannya kadriv Krim cogo tim zhe rishennyam buv vstanovlenij skorochenij robochij tizhden spochatku 48 godinnij 6 dniv po 8 godin a potim 40 godinnij 5 dniv po 8 godin Na cej moment v Detrojti rozmiri okladiv zarobitnih plat uzhe buli dosit visokimi odnak diyi Forda zmusili jogo konkurentiv she yih zbilshuvati shob ne pozbutis najkrashih spivrobitnikiv V rozuminni samogo Forda kompaniya takim chinom dililas pributkom iz svoyimi pracivnikami sho davalo mozhlivist yim napriklad kupuvati avtomobili sho vipuskalis firmoyu U kincevomu pidsumku taka politika zrobila pozitivnij vpliv na ekonomiku u cilomu Na uchast u pributku mogli rozrahovuvati spivrobitniki sho propracyuvali v kompaniyi ponad 6 misyaciv ta ne porushuvali pevnih pravil povedinki vstanovlenih gromadskim departamentom kompaniyi Zokrema pid ponyattya nenalezhnoyi povedinki pidpadali zlovzhivannya alkogolem azartni igri neviplata alimentiv tosho U shtati departamentu nalichuvalosya 50 fahivciv yaki stezhili za dotrimannyam zaznachenih korporativnih standartiv Piznishe u 1922 roci Ford vidstoronivsya vid najnav yazlivishih form kontrolyu nad spivrobitnikami viznavshi sho vtruchannya v osobiste zhittya lyudej nehaj navit i z metoyu pidvishennya yih dobrobutu vzhe ne vidpovidaye vimogam chasu Stavlennya do profspilok Ford vistupav proti profesijnih ob yednan pracivnikiv Svoyi poglyadi z cogo pitannya vin poyasniv u knizi Moye zhittya ta robota Na dumku Forda profspilki perebuvali pid zajvim ta istotnim vplivom z boku deyakih lideriv yaki nezvazhayuchi na blagi namiri v pidsumku prinosili robitnikam bilshe shkodi nizh koristi Bagato z nih bazhali skorotiti produktivnist praci zaradi skorochennya bezrobittya Ford bachiv u comu protirichchya oskilki na jogo dumku zhodne ekonomichne blagopoluchchya ne stane mozhlivim bez produktivnosti virobnictva Vin buv upevnenij sho visoka produktivnist nehaj i vplinuvshi negativno na kilkist dostupnih vakansij v kincevomu rahunku nadast stimulyuvalnij vpliv na ekonomiku v cilomu v rezultati chogo novi robochi miscya vse odno viniknut abo v danij korporaciyi abo v deyakij inshij Krim togo Ford vvazhav sho glavami profspilok keruvav porochnij stimul angl perverse incentive posiliti suspilno ekonomichnu krizu zaradi pidtrimki i zmicnennya vlasnoyi vladi U toj zhe chas vin ne sumnivavsya sho rozumni upravlinci navpaki budut motivovani na korektni vchinki oskilki taka liniya povedinki bude spriyati zbilshennyu yih vlasnogo pributku vtim Ford viznavav sho deyaki kerivniki zanadto pogano rozbirayutsya v menedzhmenti shob usvidomiti vishezgadanij fakt Na jogo dumku z chasom horoshi kerivniki sho zdatni vstoyati pered atakami yak zliva z boku socialistiv tak i sprava z boku reakcioneriv zmogli b sformuvati taku suspilno ekonomichnu sistemu de ni kepske kerivnictvo ni pogani profspilki ne znajshli b sobi opori Kompaniya Ford Motor stala ostannim avtovirobnikom u Detrojti sho viznav Ob yednanu profspilku robitnikiv avtomobilnoyi promislovosti angl United Auto Workers UAW U kvitni 1941 roku vidbuvsya organizovanij profspilkoyu sidyachij strajk cherez yakij zupinilos virobnictvo na zavodi reakciya Forda zaledve ne zrobila rujnivnogo vplivu na kompaniyu odnak za svidchennyami suchasnikiv jogo druzhina Klara perekonala cholovika zminiti stavlennya U chervni 1941 roku bula pidpisana dosit liberalna ugoda mizh kompaniyeyu Forda ta UAW Antisemitizm G Forda 1918 roku Ford stav vlasnikom gazetnogo vidannya Dirborn independent angl The Dearborn Independent u yakij z 22 travnya 1920 publikuvalis antisemitski statti a takozh chastinami povnij tekst Protokoliv sionskih mudreciv V listopadi 1920 pidbirka statej z Dirborn independent bula vidana okremoyu knizhkoyu pid nazvoyu Mizhnarodne yevrejstvo yaku piznishe aktivno vikoristovuvala nacistska propaganda 16 sichnya 1921 roku 119 vidnih amerikanciv vklyuchayuchi 3 prezidentiv 9 derzhsekretariv 1 kardinala ta bagatoh inshih derzhavnih i gromadskih diyachiv SShA opublikuvali vidkritij list iz zasudzhennyam antisemitizmu Forda 1927 roku Ford nadislav v amerikansku presu list z viznannyam svoyih pomilok Citata z nogo Yak lyudina chesti ya vvazhayu svoyim obov yazkom vibachitisya za vsi pogani vchinki zdijsneni mnoyu stosovno yevreyiv moyih spivvitchiznikiv i brativ i proshu u nih vibachennya za tu shkodu yaku ya zapodiyav yim bez vsyakoyi na te prichini Ya vidrikayus vid obrazlivih zvinuvachen na yih adresu oskilki v diyah moyih bula brehnya a takozh dayu povnu garantiyu sho vidteper voni mozhut spodivatis vid mene lishe na proyav druzhbi i dobroyi voli Ne kazhuchi vzhe pro te sho pamfleti yaki rozpovsyudzhuvalisya v SShA i za kordonom budut vilucheni z obigu GalereyaZavdyaki Fordu na foto pravoruch 1902 roku rozpochalasya kar yera gonshika Barni Oldfilda livoruch Genri Ford bilya avto Model T 1921 Memorial Genri forda u Dirborni Michigan za proektom skulptora Marshalla Frederiksa angl Marshall Fredericks Cikavi faktiGenri Ford faktichno zapochatkuvav perehid mashinobuduvannya do masovogo virobnictva doti vono bulo po suti domorobnim Genri Ford ye geroyem ukrayinskogo naukovo fantastichnogo romanu 20 h rokiv HH stolittya Atom u zapryazi diya yakogo vidbuvayetsya v 1939 roci i v yakomu Ford ye chlenom vsesvitnogo kapitalistichnogo uryadu yakij protistoyit federaciyi socialistichnih krayin Genri Fordu nalezhat taki slova Yakbi ya mav she odne zhittya ya b hotiv prozhiti jogo zi svoyeyu druzhinoyu TvoriGenri Ford Moye zhittya ta robota Kiyiv Nash Format 2015 344 s Ford Henry Crowther Samuel 1922 Garden City New York USA Garden City Publishing Company Inc arhiv originalu za 12 zhovtnya 2008 procitovano 23 veresnya 2008 Ford Henry amp en 1926 Today and Tomorrow Garden City New York City Doubleday Page amp Company 1926 London William Heinemann Various republications including ISBN 0 915299 36 4 Ford Henry amp Crowther Samuel 1930 Moving Forward Garden City New York City Doubleday Doran amp Company Inc Co edition 1931 London William Heinemann Ford Henry amp Crowther Samuel 1930 Edison as I Know Him New York Cosmopolitan Book Corporation Apparent co edition 1930 asMy Friend Mr Edison London Ernest Benn Republished asEdison as I Knew Himby American Thought and Action San Diego 1966 OCLC 3456201 Republished asEdison as I Know Himby Kessinger Publishing LLC 2007 ISBN 978 1 4325 6158 1 PrimitkiFord Genri Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 SNAC 2010 d Track Q29861311 Carnegie Hall linked open data 2017 d Track Q30500746 Find a Grave 1996 d Track Q63056 National Archives Catalog d Track Q113508718 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 www hfmgv org The Henry Ford Museum The Life of Henry Ford 24 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl Ford Genri 2019 Moye zhittya ta robota ukrayinska Kiyiv Vidavnicha grupa KM BUKS s 310 s ISBN 978 966 948 129 0 Finance ua Najbagatsha lyudina v istoriyi za vlasnim kapitalom 19 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Holtorf J Die verschwiegene Bruderschaft Muenchen 1984 Arhiv originalu za 25 bereznya 2015 Procitovano 23 veresnya 2008 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2008 Procitovano 23 veresnya 2008 Ford My Life and Work 24 Edward A Guest Henry Ford Talks About His Mother American Magazine July 1923 11 15 116 120 angl Ford My Life and Work 22 24 Nevins and Hill Ford TMC 58 angl Shpotov B M Genri Ford Arhiv originalu za 23 chervnya 2016 Procitovano 2 travnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya ros Genri Ford i pervyj avtomobil dlya millionov Radio Svoboda 2 travnya 2014 u Wayback Machine ros Velikij i uzhasnyj 4 travnya 2014 u Wayback Machine ros Natalya Klevalina Genri Ford korol vseya Ameriki 4 travnya 2014 u Wayback Machine Zhurnal Vokrug Sveta 2005 2 ros 4 AT Tri Motor 4 travnya 2014 u Wayback Machine v Aviacijnij enciklopediyi ros Franklin Laureate Database Henry Ford 4 travnya 2014 u Wayback Machine angl Nevins and Hill 1957 P 508 540 Steven Watts 2005 P 178 194 H Ford S Crowther My Life and Work 30 chervnya 2014 u Wayback Machine 1922 S Crowther Henry Ford Why I Favor Five Days Work With Six Days Pay 5 travnya 2014 u Wayback Machine World s Work 1926 October P 613 616 Charles E Sorensen Samuel T Williamson My Forty Years with Ford New York USA Norton 1956 LCCN 56010854 ISBN 9780814332795 Hadassa Ben Itto Lichnaya vojna Genri Forda protiv evreev 11 sichnya 2012 u Wayback Machine Amerikanskie uchitelya Gitlera Arhiv originalu za 1 grudnya 2010 Procitovano 1 grudnya 2010 Basin Ya Z Evrejskij vopros i emigracionnaya politika Germanii i SShA v 1933 38 gg Zametki po evrejskoj istorii zhurnal 2009 Vyp 16 119 Ivanova T Yu Prihodko V I Teoriya organizacii Kratkij kurs SPb 2004 Rozdil I Osnovnye polozheniya teorii organizacii S 64 ISBN 5 94723 715 6 Atom u Zapryazi Kiyiv 2017 S 19 40 Nashi 20 ti ISBN 978 617 569 298 1 DzherelaRichard Bak Henry and Edsel The Creation of the Ford Empire Wiley 2003 ISBN 0 471 23487 7 Douglas G Brinkley Wheels for the World Henry Ford His Company and a Century of Progress 2003 David Halbersta Citizen Ford American Heritage1986 37 6 P 49 64 Anne Jardim The First Henry Ford A Study in Personality and Business Leadership Massachusetts Inst of Technology Press 1970 Robert Lacey Ford The Men and the Machine Little Brown 1986 David I Lewis The Public Image of Henry Ford An American Folk Hero and His Company Wayne State University Press 1976 ISBN 0 8143 1553 4 Allan Nevins Frank Ernest Hill Ford The Times The Man The Company New York Charles Scribners Sons 1954 Allan Nevins Frank Ernest Hill Ford Expansion and Challenge 1915 1933 New York Charles Scribners Sons 1957 Allan Nevins Frank Ernest Hill Ford Decline and Rebirth 1933 1962 New York Charles Scribners Sons 1962 David E Nye Henry Ford Ignorant Idealist Kennikat 1979 Steven Watts The People s Tycoon Henry Ford and the American Century 2005 Genri Ford Moye zhittya ta robota Pereklad z anglijskoyi Ulyani Dzhaman K Nash Format 2015 384 s ISBN 978 966 97425 5 1 Genri Ford Mizhnarodne yevrejstvo 19 listopada 2010 u Wayback Machine Full text of My Life and Work 12 zhovtnya 2008 u Wayback Machine from Project Gutenberg Mihael Levi Genri Ford i svitove yevrejstvo 8 lipnya 2015 u Wayback Machine Spilne 10 10 2012 PosilannyaGenri Ford u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Genealogiya na Rodovodi Genri Ford u Vikishovishi A Semizhenko D Rayevskij Genri Ford i proyekt Fordlyandiya 2 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Babel 01 10 2021

Дата публікації:
Топ