Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Енве р Хо джа алб Enver Hoxha 16 жовтня 1908 11 квітня 1985 албанський політичний діяч фактичний керівник Народної Соціа

Енвер Ходжа

Енвер Ходжа

Енве́р Хо́джа (алб. Enver Hoxha; 16 жовтня 1908 — 11 квітня 1985) — албанський політичний діяч, фактичний керівник Народної Соціалістичної Республіки Албанії протягом 1944—1985 років. Народний герой Албанії.

Енвер Халіл Ходжа
алб. Enver Halil Hoxha
image
Енвер Халіл Ходжа
Перший Секретар ЦК Албанської партії праці
8 листопада 1941 — 11 квітня 1985
Попередник: посада заснована
Наступник: Раміз Алія
 
Народження: 16 жовтня 1908(1908-10-16)[1][2]
Гірокастра[3]
Смерть: 11 квітня 1985(1985-04-11)[4][1][…] (76 років)
Тирана, Албанія[5]
Причина смерті: фібриляція шлуночків
Поховання: Тирана
Країна: image Албанія
Релігія: атеїзм
Освіта: Паризький університет, Брюссельський вільний університет[d], Університет Монпельє, Інститут марксизму-ленінізму, Московський державний лінгвістичний університет, Вільний університет Брюсселя, Комуністичний університет трудящих Сходу і d
Партія: Албанська партія праці
Шлюб: Неджміє Годжа
Діти: d
Автограф: image
Нагороди:
image image
image

image Медіафайли у Вікісховищі

image
Енвер Ходжа у 18 років
image
Керівник албанських партизанів Енвер Ходжа у 1944 році

Обіймав посади Першого секретаря ЦК Албанської партії праці (1941—1985), Голови Ради міністрів (1946—1954), міністрів закордонних справ (1946—1953) і оборони Албанії (1944—1953), також бувши верховним головнокомандувачем збройними силами Албанії (1944—1985).

За більш ніж сорок років його правління були досягнуті успіхи в розвитку албанської економіки, освіти і охорони здоров'я. Бувши послідовним сталіністом, Ходжа застосовував жорсткі методи у внутрішній політиці, спрямовані на придушення політичної опозиції і знищення передбачуваних нелояльних елементів серед членів правлячої партії. Діяла таємна поліція Сігурімі.

У зовнішній політиці спочатку орієнтувався на Югославію і СРСР, вставши на позицію останнього в радянсько-югославському конфлікті. Після початку десталінізації в СРСР, Албанія розірвала з ним стосунки і стала розвивати тісне співробітництво з маоїстським Китаєм. Але прихід до влади реформістів в Китаї призвів до розриву відносин і з цією країною, в результаті чого виникла ідеологія Ходжаїзму, прийнята також деякими організаціями, які вважають політику СРСР і Китаю «ревізіоністською» і такою, що не відповідає марксизм-ленінізму.

Творець марксистської течії «сталінізм-Ходжаїзм» (крило «антиревізіонізму»), що характеризується боротьбою з радянським «ревізіонізмом» марксизму-ленінізму.

Біографія

image
Доти в Албанії. До 1983 року в Албанії було збудовано 173 тисячі бетонних дотів.

Ходжа народився в Ергірі (турецька назва Гірокастри), місті на півдні Албанії. Його батько, торговець тканинами, постійно був у роз'їздах по Європі, тому вихованням займався в основному його дядько, Гісені Ходжа. Гісені Ходжа був прихильником незалежності Албанії (Енверу було чотири роки, коли Албанія здобула незалежність) і борцем проти репресивної політики урядів, які правили країною після здобуття самостійності. Енвер перейнявся ідеями дядька, особливо після того, як у 1928 до влади в країні прийшов король Зогу.

У 1926 р. закінчив школу в Гірокастрі, потім французький ліцей у Корчі (влітку 1930). Разом з ним навчалася Сабіха Касиматі (перша албанка, яка отримала вищу освіту). Захоплювався музикою, писав вірші, організовував диспути і літературні вечори. До 25 років Енвер устиг опанувати французьку і турецьку мови, публікувався в пресі і почав знайомитися з працями Маркса, Енгельса і Леніна.

У 1930 році Ходжа поїхав на навчання в Університет Монпельє (Франція) на державну стипендію, яку дала королева-мати на факультет природничих наук. Він був присутній на засіданнях і конференціях асоціації робітників, організованих Французькою комуністичною партією, але незабаром переїхав до Парижа, сподіваючись отримати ступінь з філософії або права. Не маючи великого інтересу до біології, у Парижі він закінчив курси з філософії в Сорбонні, співпрацював з комуністичною газетою «Юманіте», писав статті про становище в Албанії під псевдонімом Луло Малезорі. Відтак Ходжа вступив до Французької комуністичної партії. Він познайомився з діячами албанської секції Французької компартії, а також з лідерами французьких комуністів , Морісом Торезом, Анрі Барбюсом, Луї Арагоном. Захоплювався діяльністю Сталіна і ВКП(б), вважаючи, що Албанії потрібна саме така партія. Перекладав албанською найважливіші промови Сталіна, постанови більшовицької партії, виступи лідерів Комінтерну.

З 1934 по 1936 рік був секретарем албанського консульства в Брюсселі. Тут він вступив до Бельгійської комуністичної партії. Був звільнений з роботи після того, як консул виявив, що його співробітник зберігає марксистські матеріали та книги. Повернувся до Албанії в 1936 році і став шкільним учителем граматики в Корчі. Ходжа вільно володів французькою, знав італійську, грецьку, турецьку, сербську, англійську та російську мови. Ходжа був усунений від викладання у школі після італійського вторгнення у 1939 р. за відмову приєднатися до албанської фашистської партії. Він відкрив тютюновий магазин у Тирані, де незабаром почали збиратися комуністичні гуртки.

У 1938 вперше відвідав Москву, де у квітні зустрівся зі Сталіним та Молотовим. Навчався в інституті марксизму-ленінізму та інституті іноземних мов. Займався перекладом албанською мовою промов Сталіна, Молотова, Вишинського.

Підпільна конференція комуністів Албанії, скликана в Тирані 7 листопада 1941, проголосила створення Компартії Албанії. Її першим секретарем був обраний суперник Годжі Кочі Дзодзе. Заступником Дзодзе став Енвер. Він же був затверджений як головнокомандувач партизанськими формуваннями.

У 1942 Ходжа одружився з 20-річною Неджміє Рут, дочкою робітника нафтопромислу з міста Кучова. Вона стала однодумцем чоловіка в усіх його починаннях. Пізніше вона буде членом політбюро, секретарем ЦК, головою Демократичного фронту Албанії (так з 1946 став називатися створений в 1943 році Національно-визвольний фронт).

Восени 1942 року Ходжа приїхав у Москву, де зустрівся зі Сталіним, Молотовим, Ждановим, Маленковим, Мікояном і Димитровим. Він запевнив їх у невідворотності розгрому фашистів, у намірі побудувати соціалізм в Албанії на основі вчення Леніна-Сталіна. Наприкінці перебування Годжі в Москві СРСР виступив із заявою (грудень 1942 року), в якому наголошувалося на потребі відновлення незалежності Албанії й відкидалися територіальні претензії Італії та Греції до цієї країни. Ця заява стала ударом по планах Черчиля, який не виключав можливості розділу після війни Албанії між Італією, Грецією та Югославією.

Після розгрому гітлерівських військ під Сталінградом і Курськом і успішних операцій Албанської народно-визвольної армії (АНВА) стратегічна ініціатива в Албанії повністю перейшла до комуністів. У 1944, коли німецькі війська в Албанії розгромлено, а їх залишки відступили до Югославії, АНВА брала участь у визволенні північно-західної Греції, а також Чорногорії, Македонії та Сербії (Косово). З жовтня 1944 року Енвер Ходжа став прем'єр-міністром і одночасно міністром закордонних справ у знову сформованому уряді. Верховним головнокомандувачем Енвер Ходжа залишався аж до своєї кончини.

На Потсдамській конференції (1945) Сталін застеріг Черчилля від реалізації планів розділу Албанії.

Література

  • М. Каменецький. Ходжа Енвер // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
  • М. Каменецький. Ходжа Енвер // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.760
  • O'Donnell, James S. A Coming of Age: Albania under Enver Hoxha, New York 1999,
  • Pipa, Arshi, Albanian Stalinism, Boulder: East European Monographs, 1990,

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Ходжа Энвер // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118553879 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. іноді також Годжа
  7. . Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 18 червня 2020.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Enve r Ho dzha alb Enver Hoxha 16 zhovtnya 1908 11 kvitnya 1985 albanskij politichnij diyach faktichnij kerivnik Narodnoyi Socialistichnoyi Respubliki Albaniyi protyagom 1944 1985 rokiv Narodnij geroj Albaniyi Enver Halil Hodzha alb Enver Halil HoxhaEnver Halil Hodzha Pershij Sekretar CK Albanskoyi partiyi praci 8 listopada 1941 11 kvitnya 1985 Poperednik posada zasnovana Nastupnik Ramiz Aliya Narodzhennya 16 zhovtnya 1908 1908 10 16 1 2 Girokastra 3 Smert 11 kvitnya 1985 1985 04 11 4 1 76 rokiv Tirana Albaniya 5 Prichina smerti fibrilyaciya shlunochkivPohovannya TiranaKrayina AlbaniyaReligiya ateyizmOsvita Parizkij universitet Bryusselskij vilnij universitet d Universitet Monpelye Institut marksizmu leninizmu Moskovskij derzhavnij lingvistichnij universitet Vilnij universitet Bryusselya Komunistichnij universitet trudyashih Shodu i dPartiya Albanska partiya praciShlyub Nedzhmiye GodzhaDiti d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Enver Hodzha u 18 rokiv Kerivnik albanskih partizaniv Enver Hodzha u 1944 roci Obijmav posadi Pershogo sekretarya CK Albanskoyi partiyi praci 1941 1985 Golovi Radi ministriv 1946 1954 ministriv zakordonnih sprav 1946 1953 i oboroni Albaniyi 1944 1953 takozh buvshi verhovnim golovnokomanduvachem zbrojnimi silami Albaniyi 1944 1985 Za bilsh nizh sorok rokiv jogo pravlinnya buli dosyagnuti uspihi v rozvitku albanskoyi ekonomiki osviti i ohoroni zdorov ya Buvshi poslidovnim stalinistom Hodzha zastosovuvav zhorstki metodi u vnutrishnij politici spryamovani na pridushennya politichnoyi opoziciyi i znishennya peredbachuvanih neloyalnih elementiv sered chleniv pravlyachoyi partiyi Diyala tayemna policiya Sigurimi U zovnishnij politici spochatku oriyentuvavsya na Yugoslaviyu i SRSR vstavshi na poziciyu ostannogo v radyansko yugoslavskomu konflikti Pislya pochatku destalinizaciyi v SRSR Albaniya rozirvala z nim stosunki i stala rozvivati tisne spivrobitnictvo z maoyistskim Kitayem Ale prihid do vladi reformistiv v Kitayi prizviv do rozrivu vidnosin i z ciyeyu krayinoyu v rezultati chogo vinikla ideologiya Hodzhayizmu prijnyata takozh deyakimi organizaciyami yaki vvazhayut politiku SRSR i Kitayu revizionistskoyu i takoyu sho ne vidpovidaye marksizm leninizmu Tvorec marksistskoyi techiyi stalinizm Hodzhayizm krilo antirevizionizmu sho harakterizuyetsya borotboyu z radyanskim revizionizmom marksizmu leninizmu BiografiyaDoti v Albaniyi Do 1983 roku v Albaniyi bulo zbudovano 173 tisyachi betonnih dotiv Hodzha narodivsya v Ergiri turecka nazva Girokastri misti na pivdni Albaniyi Jogo batko torgovec tkaninami postijno buv u roz yizdah po Yevropi tomu vihovannyam zajmavsya v osnovnomu jogo dyadko Giseni Hodzha Giseni Hodzha buv prihilnikom nezalezhnosti Albaniyi Enveru bulo chotiri roki koli Albaniya zdobula nezalezhnist i borcem proti represivnoyi politiki uryadiv yaki pravili krayinoyu pislya zdobuttya samostijnosti Enver perejnyavsya ideyami dyadka osoblivo pislya togo yak u 1928 do vladi v krayini prijshov korol Zogu U 1926 r zakinchiv shkolu v Girokastri potim francuzkij licej u Korchi vlitku 1930 Razom z nim navchalasya Sabiha Kasimati persha albanka yaka otrimala vishu osvitu Zahoplyuvavsya muzikoyu pisav virshi organizovuvav disputi i literaturni vechori Do 25 rokiv Enver ustig opanuvati francuzku i turecku movi publikuvavsya v presi i pochav znajomitisya z pracyami Marksa Engelsa i Lenina U 1930 roci Hodzha poyihav na navchannya v Universitet Monpelye Franciya na derzhavnu stipendiyu yaku dala koroleva mati na fakultet prirodnichih nauk Vin buv prisutnij na zasidannyah i konferenciyah asociaciyi robitnikiv organizovanih Francuzkoyu komunistichnoyu partiyeyu ale nezabarom pereyihav do Parizha spodivayuchis otrimati stupin z filosofiyi abo prava Ne mayuchi velikogo interesu do biologiyi u Parizhi vin zakinchiv kursi z filosofiyi v Sorbonni spivpracyuvav z komunistichnoyu gazetoyu Yumanite pisav statti pro stanovishe v Albaniyi pid psevdonimom Lulo Malezori Vidtak Hodzha vstupiv do Francuzkoyi komunistichnoyi partiyi Vin poznajomivsya z diyachami albanskoyi sekciyi Francuzkoyi kompartiyi a takozh z liderami francuzkih komunistiv Morisom Torezom Anri Barbyusom Luyi Aragonom Zahoplyuvavsya diyalnistyu Stalina i VKP b vvazhayuchi sho Albaniyi potribna same taka partiya Perekladav albanskoyu najvazhlivishi promovi Stalina postanovi bilshovickoyi partiyi vistupi lideriv Kominternu Z 1934 po 1936 rik buv sekretarem albanskogo konsulstva v Bryusseli Tut vin vstupiv do Belgijskoyi komunistichnoyi partiyi Buv zvilnenij z roboti pislya togo yak konsul viyaviv sho jogo spivrobitnik zberigaye marksistski materiali ta knigi Povernuvsya do Albaniyi v 1936 roci i stav shkilnim uchitelem gramatiki v Korchi Hodzha vilno volodiv francuzkoyu znav italijsku grecku turecku serbsku anglijsku ta rosijsku movi Hodzha buv usunenij vid vikladannya u shkoli pislya italijskogo vtorgnennya u 1939 r za vidmovu priyednatisya do albanskoyi fashistskoyi partiyi Vin vidkriv tyutyunovij magazin u Tirani de nezabarom pochali zbiratisya komunistichni gurtki U 1938 vpershe vidvidav Moskvu de u kvitni zustrivsya zi Stalinim ta Molotovim Navchavsya v instituti marksizmu leninizmu ta instituti inozemnih mov Zajmavsya perekladom albanskoyu movoyu promov Stalina Molotova Vishinskogo Pidpilna konferenciya komunistiv Albaniyi sklikana v Tirani 7 listopada 1941 progolosila stvorennya Kompartiyi Albaniyi Yiyi pershim sekretarem buv obranij supernik Godzhi Kochi Dzodze Zastupnikom Dzodze stav Enver Vin zhe buv zatverdzhenij yak golovnokomanduvach partizanskimi formuvannyami U 1942 Hodzha odruzhivsya z 20 richnoyu Nedzhmiye Rut dochkoyu robitnika naftopromislu z mista Kuchova Vona stala odnodumcem cholovika v usih jogo pochinannyah Piznishe vona bude chlenom politbyuro sekretarem CK golovoyu Demokratichnogo frontu Albaniyi tak z 1946 stav nazivatisya stvorenij v 1943 roci Nacionalno vizvolnij front Voseni 1942 roku Hodzha priyihav u Moskvu de zustrivsya zi Stalinim Molotovim Zhdanovim Malenkovim Mikoyanom i Dimitrovim Vin zapevniv yih u nevidvorotnosti rozgromu fashistiv u namiri pobuduvati socializm v Albaniyi na osnovi vchennya Lenina Stalina Naprikinci perebuvannya Godzhi v Moskvi SRSR vistupiv iz zayavoyu gruden 1942 roku v yakomu nagoloshuvalosya na potrebi vidnovlennya nezalezhnosti Albaniyi j vidkidalisya teritorialni pretenziyi Italiyi ta Greciyi do ciyeyi krayini Cya zayava stala udarom po planah Cherchilya yakij ne viklyuchav mozhlivosti rozdilu pislya vijni Albaniyi mizh Italiyeyu Greciyeyu ta Yugoslaviyeyu Pislya rozgromu gitlerivskih vijsk pid Stalingradom i Kurskom i uspishnih operacij Albanskoyi narodno vizvolnoyi armiyi ANVA strategichna iniciativa v Albaniyi povnistyu perejshla do komunistiv U 1944 koli nimecki vijska v Albaniyi rozgromleno a yih zalishki vidstupili do Yugoslaviyi ANVA brala uchast u vizvolenni pivnichno zahidnoyi Greciyi a takozh Chornogoriyi Makedoniyi ta Serbiyi Kosovo Z zhovtnya 1944 roku Enver Hodzha stav prem yer ministrom i odnochasno ministrom zakordonnih sprav u znovu sformovanomu uryadi Verhovnim golovnokomanduvachem Enver Hodzha zalishavsya azh do svoyeyi konchini Na Potsdamskij konferenciyi 1945 Stalin zasterig Cherchillya vid realizaciyi planiv rozdilu Albaniyi LiteraturaM Kameneckij Hodzha Enver Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 M Kameneckij Hodzha Enver Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 760 ISBN 978 966 611 818 2 O Donnell James S A Coming of Age Albania under Enver Hoxha New York 1999 ISBN 0 88033 415 0 Pipa Arshi Albanian Stalinism Boulder East European Monographs 1990 ISBN 0 88033 184 4PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Hodzha Enver Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118553879 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 inodi takozh Godzha Arhiv originalu za 19 grudnya 2016 Procitovano 18 chervnya 2020 PosilannyaHodzha Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 angl Enver Hodzha Zhittya i praci 16 lipnya 2019 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ