Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Банду́рове — село в Гайворонській громаді Голованівського району Кіровоградської області України. Населення становить 1980 осіб.
| село Бандурове | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Голованівський район |
| Громада | Гайворонська громада |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | До 1845 р. |
| Населення | 1980 |
| Поштовий індекс | 26325 |
| Телефонний код | +380 5254 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 147 м |
| Водойми | Яланець |
| Місцева влада | |
| Сільський голова | Опаленко Олександр Анатолійович |
| Карта | |
  Бандурове | |
 Бандурове | |
| Мапа | |
Розташоване на мальовничих берегах річки Яланець. Через село пролягає автошлях Умань-Балта Р71. Біля села розташований орнітологічний заказник — «Бандурівські ставки».
Історія
За переказами, село одержало назву від імені першого поселенця Бондура, який мав тут хутір. Згодом неподалік поселилися два козаки: Наливайко і Гудим. З часом утворилося три суміжні поселення: Старо-Бондурова, Наливайківка і Гудимівка. Коли хутори злились в один населений пункт, йому дали назву Бондурова.
Місцевість
По обидва береги невеликої річки Яланець на довгі 6 км розкинулося село Бандурове. Село розташоване за 15 км на південь від районного центру Гайворон, а також за 15 км від залізничної станції Хащувате, на межі трьох областей: Одеської, Вінницької та Кіровоградської. Через село проходить траса Балта — Умань, щоденні рейси здійснює автобус.
Перша згадка про населений пункт з назвою Бондарова згадується у дослідженнях Петра Данилевського про торгові шляхи по річках Яланець, Буг, Синюха. У його праця згадується переправа Сави Бондаря. Біля річки був невеликий гостьовий двір, де могли зупинятися проїжджі для відпочинку та щоб поміняти коней. У дворі були викопані погреби, де знаходилися великі запаси льоду у яких можна було зберігати свої товари: м'ясо, рибу. Ці питання вивчалися істориком-археологом Антоном Ковалем родом з Улянівського району. А у дослідженнях Адася Стравінського «Життя та побут народів Надбужжя та Межибужжя» згадується переправа через Буг — Казавчин і переправи через Яланець — Бондарова та Камінна. Ці назви підтверджують, що мова іде саме про друге село.
Місцевість села Бандурове знаходилася на межі лісостепової зони, була покрита великими мішаними лісами. В низині протікає річка багата на рибу. В деяких місцях береги річки густо покриті очеретами та осокою. У верхній частині береги болотисті і навіть сьогодні між Старинцями та Московчиною не можна перейти річку, яку жителі називають «Гнилою». Це підтверджує, що колись тут могли бути непрохідні болота. У річку впадало багато струмків. По ярах та вибалках було багато джерел із смачною, чистою водою. Ґрунти навколо були родючі. Місце привабливе для поселення і, незважаючи на небезпеку постійних набігів турків та татар, у XVII столітті поступово починає заселятися.
Заснування села
Старинці
Першим на цій землі поселився чоловік на ймення Данило. Він заснував хутір, який пізніше назвали Старинцями. Можливо ця назва походить від того, що саме на цьому кутку поселилися старовіри. Певний час, навіть за радянських часів, у селі існувала община старовірів. Біля хутора Данила поступово почали селитися інші люди. Жителі займалися землеробством. Розчищали ліси, волами та кіньми орали землю, сіяли жито, пшеницю, інші культури. Незаймані ділянки покриті густою соковитою травою сприяли розвитку скотарства. Корови, кози, та вівці паслися по долині річки та на лісових галявинах. У лісі було багато дичини, в річці — риби. Селяни збирали мед, топили віск. Все це ставало товаром. Береги річки густо поросли хмелем. Шишечки хмелю також користувалися попитом і були товаром для продажу. За легендою Данило майстерно грав на бандурі, чим став відомий у навколишніх поселеннях. За іншою версією Данило, маючи хист роботи з деревиною, прославився своїми виробами на всю округу. Особливо гарно виходили у діда бочки, які він робив для різних потреб. Підтвердженням цієї версії є згадка в архівних документах про те, що люди з Умані замовляли бочки у Бондурові. Для квасинини, для вина, для меду, для зберігання різних продуктів міцні та добротні виходили бочки. У середині ХХ століття у селі проживало багато умільців, які майстрували бочки, діжки, цеберки, кухлі та інші вироби. Таких майстрів називали бондарями, а ремесло бондарством. Досить поширене прізвище в селі — Бондар. Більше трьох десятків родин проживало в селі в 50-х роках минулого століття. І до сьогодні проживають у селі Бондарі.
Гудимівка та Наливайківщина (Кутяна)
Спочатку село було глухим, загубленим серед глибоких ярів та балок, густо порослих лісами. Поступово серед селян виділялися заможні, навіть багаті, яким ставало тісно в селі. Вони розселяються хуторами навколо. У XVIII столітті в місцевості поселилися козаки Гудим та Наливайко. Гудим заснував хутір на лівому березі Яланця. Біля нього невдовзі почали селитися родичі та інші люди. За цією територією закріпилася назва Гудимівка, яка зберігається і нині. Напроти поселення Гудима через річку заснував свій куток козак Наливайко. Довгий час ця місцевість називалась Наливайківщиною. Пізніше, після польського повстання 1830 року, коли до села переселили жителів Каташина, Косівки, Гербіни цей куток прозвали Кутяна. Так і по сьогодні носить куток цю назву.
Московщина
Найпізніше заселився куток, що отримав назву Московщина. У першій половині ХІХ століття до села повернулися чоловіки, які прослужили у царській армії по 25 років. Це Моргач Авраам, Шевчук Остафій, Довгань Давид. Вони мали право отримати у власність 3 десятини землі і на деякий час звільнитися від сплати податків. Солдатів називали москалями. Землю їм виділили на правому березі Гнилої річки у підніжжя пагорбів, що називають Боброві гори. На інших кутках цю територію прозвали Московщиною.
Духовне життя
Поступово кутки розросталися, жителів ставало більше і деякий час тут існували три суміжних поселення: Старобандурова на території якої була переправа через річку, біля переправи збирався раз у тиждень ярмарок, на який сходилися селяни з навколишніх сіл та хуторів; Гудимівка та Наливайківщина. До 1845 року кожне поселення мало свою церкву: Різдвяно-Богородицька (Гудимівка), Дмитрівська (Наливайківщина) і Свято-Покровська (Старо Бандурова). Ці відомості було знайдено у «Трудах Подольского епархиального историко-статестического комитета» під редакцією священника Є. Сіницинського, випуск 9. У 1845 році два храми було закрито і залишено один, але до нашого часу жителі Кутяної та Московщини відзначають храмове свято саме на Дмитра — 8 листопада. У селі залишилася одна дерев'яна церква Святопокровська, яка за переказами згоріла від удару блискавки. Керівництво військових поселень у 1850 році ухвалило рішення про побудову кам'яної церкви у центрі села. Нову церкву збудували у 1852 році і у 1853 році церкву освятили в ім'я Покрови Божої Матері. Церква зберігала свій вигляд без змін аж до 60-х років ХХ століття. У 1961 році церкву було закрито, місцевий батюшка змушений виїхати із села. У 1979 році будівлю церкви знесли, а цеглинами закидали бордюри по вулицях.
Освіта
У 70-ті роки XIX століття у трикласній школі навчалося до 70 дітей. У «Трудах Подольского епархиального историко-статистического комитета» під редакцією священика Юхима Сіцінського згадується про однокласне міністерське училище, яке працювало у приході, а в 1897 було відкрито школу грамоти для дівчаток.
Життя села у II пол. XIX ст.
На початку XIX ст. землі належали польському поміщику Вацлаву Жевуському, маєток якого знаходився у містечку Саврані. Але у 1830 році за участь останнього у польському заколоті, село було конфісковано і передано у казну. У селі була і численна польська громада. Можливо на підтвердження цього можна привести приклад, що у селі по наші дні збереглося багато прізвищ із закінченням –ський, -цький: Маньківський, Бершадський, Маліновський, Шматківський, Цвеліховський та інші. Багато поляків виселили з села, частина самі залишили ці землі, частина воліла мовчати, щоб не звинуватили в заколоті, тому мабуть і не залишилося слідів про ті події. До реформи 1861 року село залишалося державним. Селяни змушені відробляти три дні в тиждень «на казну». Землю обробляли сохою, дерев'яним плугом, лопатою, сапою. У роботі А. Крилова «Населенные места Подольской губернии» було знайдено підтвердження: Бандурове належить державі, дворів — 1036, жителів — 4441, згадується тут і про міністерське училище і про школу грамоти для дівчаток, про наявність церкви і водяного млина. Також вказано, що в селі через кожні два тижні по понеділках проходять базари. За словами старожилів ці базари були великими і славилися на всю округу.
Село у XX ст.
У 1920 році створено волосний ревком, а в 1929 році — колгоспи імені «Правди», «Хвиля», імені Хрущова. У 1950-х роках вони об'єднались в колгосп «Іскра». Колгоспи очолювали Д. К. Попов, С. М. Продан, П. М. Береза, В. П. Грабова.
На фронтах Другої Світової війни воювало 852 чоловіки, з них 279 нагороджено орденами і медалями. 440 односельців загинуло. Чимало бандурівців брало участь у партизанському загоні «Буревісник», або ж допомагали народним месникам.
Село звільнено від німецьких і румунських загарбників 14 березня 1944 року підрозділами 29 танкового корпусу і 80 гвардійської ордена Суворова Уманської стрілецької дивізії. Загиблим на фронтах односельчанам і воїнам, що звільняли село, споруджено меморіал Слави.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2716 осіб, з яких 1156 чоловіків та 1560 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1987 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,48 % |
| російська | 1,21 % |
| молдовська | 0,15 % |
| болгарська | 0,05 % |
| вірменська | 0,05 % |
Економіка
Сьогодні в Бандуровому діє ФГ «Лан», яке очолює А. Я. Опаленко — 3281 га землі, 6 фермерів обробляють 212 гектарів землі. Є 44 одноосібні господарства — 122 га.
В селі функціонує загальноосвітня школа, Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, філія Ощадбанку, 2 фельдшерсько-акушерських пункти, дитячий садок, заклади торгівлі і громадського харчування.
На території Бандурівської сільради розташоване лісове урочище «Чагари» та заказник «Бандурівські ставки».
Персоналії
- Солодкий Никон Дмитрович (23.03.1888 -?) - воював в загоні отамана Яківа Кощового у 1921 році проти червоних. Потім знаходився в еміграції в Румунії, Бесарабії. У 1923 повернувся в радянську Україну, де був заарештований. Подальша доля невідома .
- Т. Ф. Бобко (1914-2000) — повний кавалер ордена Слави
- В. І. Свідовий — доктор медичних наук
- М. І. Цвіліхівський — доктор ветеринарних наук
- І. Пустомельник — кандидат фізико-математичних наук
- Козак Дмитро Миколайович — Віце-Прем'єр-Міністр РФ з проведення Олімпіади, міністр регіонального розвитку уряду Російської Федерації
- Замишляк Григорій Михайлович — Герой Росії, старший прапорщик морської піхоти
- В. М. Антонюк — доктор технічних наук
- В. Ф. Рябоволик — поет
Ігор Савич Бондар-кандидат мистецтвознавства (17.00.07), доцент, заслужений працівник культури Украіни
Див. також
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Атаман Федорченко Ч. 4/7 Все дороги ведут в Кишинев (1922) | Шпионский мост | Знаки судьбы (укр.), процитовано 12 травня 2023
Посилання
- Погода в селі Бандурове [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Література
- Бандурове, Гайворонський район, Кіровоградська область // Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
 | Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bandurove Bandu rove selo v Gajvoronskij gromadi Golovanivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 1980 osib selo Bandurove Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Golovanivskij rajon Gromada Gajvoronska gromada Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane Do 1845 r Naselennya 1980 Poshtovij indeks 26325 Telefonnij kod 380 5254 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 13 39 pn sh 29 51 38 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 147 m Vodojmi Yalanec Misceva vlada Silskij golova Opalenko Oleksandr Anatolijovich Karta Bandurove Bandurove Mapa Roztashovane na malovnichih beregah richki Yalanec Cherez selo prolyagaye avtoshlyah Uman Balta R71 Bilya sela roztashovanij ornitologichnij zakaznik Bandurivski stavki IstoriyaZa perekazami selo oderzhalo nazvu vid imeni pershogo poselencya Bondura yakij mav tut hutir Zgodom nepodalik poselilisya dva kozaki Nalivajko i Gudim Z chasom utvorilosya tri sumizhni poselennya Staro Bondurova Nalivajkivka i Gudimivka Koli hutori zlilis v odin naselenij punkt jomu dali nazvu Bondurova Miscevist Po obidva beregi nevelikoyi richki Yalanec na dovgi 6 km rozkinulosya selo Bandurove Selo roztashovane za 15 km na pivden vid rajonnogo centru Gajvoron a takozh za 15 km vid zaliznichnoyi stanciyi Hashuvate na mezhi troh oblastej Odeskoyi Vinnickoyi ta Kirovogradskoyi Cherez selo prohodit trasa Balta Uman shodenni rejsi zdijsnyuye avtobus Persha zgadka pro naselenij punkt z nazvoyu Bondarova zgaduyetsya u doslidzhennyah Petra Danilevskogo pro torgovi shlyahi po richkah Yalanec Bug Sinyuha U jogo pracya zgaduyetsya pereprava Savi Bondarya Bilya richki buv nevelikij gostovij dvir de mogli zupinyatisya proyizhdzhi dlya vidpochinku ta shob pominyati konej U dvori buli vikopani pogrebi de znahodilisya veliki zapasi lodu u yakih mozhna bulo zberigati svoyi tovari m yaso ribu Ci pitannya vivchalisya istorikom arheologom Antonom Kovalem rodom z Ulyanivskogo rajonu A u doslidzhennyah Adasya Stravinskogo Zhittya ta pobut narodiv Nadbuzhzhya ta Mezhibuzhzhya zgaduyetsya pereprava cherez Bug Kazavchin i perepravi cherez Yalanec Bondarova ta Kaminna Ci nazvi pidtverdzhuyut sho mova ide same pro druge selo Miscevist sela Bandurove znahodilasya na mezhi lisostepovoyi zoni bula pokrita velikimi mishanimi lisami V nizini protikaye richka bagata na ribu V deyakih miscyah beregi richki gusto pokriti ocheretami ta osokoyu U verhnij chastini beregi bolotisti i navit sogodni mizh Starincyami ta Moskovchinoyu ne mozhna perejti richku yaku zhiteli nazivayut Gniloyu Ce pidtverdzhuye sho kolis tut mogli buti neprohidni bolota U richku vpadalo bagato strumkiv Po yarah ta vibalkah bulo bagato dzherel iz smachnoyu chistoyu vodoyu Grunti navkolo buli rodyuchi Misce privablive dlya poselennya i nezvazhayuchi na nebezpeku postijnih nabigiv turkiv ta tatar u XVII stolitti postupovo pochinaye zaselyatisya Zasnuvannya sela Starinci Pershim na cij zemli poselivsya cholovik na jmennya Danilo Vin zasnuvav hutir yakij piznishe nazvali Starincyami Mozhlivo cya nazva pohodit vid togo sho same na comu kutku poselilisya staroviri Pevnij chas navit za radyanskih chasiv u seli isnuvala obshina staroviriv Bilya hutora Danila postupovo pochali selitisya inshi lyudi Zhiteli zajmalisya zemlerobstvom Rozchishali lisi volami ta kinmi orali zemlyu siyali zhito pshenicyu inshi kulturi Nezajmani dilyanki pokriti gustoyu sokovitoyu travoyu spriyali rozvitku skotarstva Korovi kozi ta vivci paslisya po dolini richki ta na lisovih galyavinah U lisi bulo bagato dichini v richci ribi Selyani zbirali med topili visk Vse ce stavalo tovarom Beregi richki gusto porosli hmelem Shishechki hmelyu takozh koristuvalisya popitom i buli tovarom dlya prodazhu Za legendoyu Danilo majsterno grav na banduri chim stav vidomij u navkolishnih poselennyah Za inshoyu versiyeyu Danilo mayuchi hist roboti z derevinoyu proslavivsya svoyimi virobami na vsyu okrugu Osoblivo garno vihodili u dida bochki yaki vin robiv dlya riznih potreb Pidtverdzhennyam ciyeyi versiyi ye zgadka v arhivnih dokumentah pro te sho lyudi z Umani zamovlyali bochki u Bondurovi Dlya kvasinini dlya vina dlya medu dlya zberigannya riznih produktiv micni ta dobrotni vihodili bochki U seredini HH stolittya u seli prozhivalo bagato umilciv yaki majstruvali bochki dizhki ceberki kuhli ta inshi virobi Takih majstriv nazivali bondaryami a remeslo bondarstvom Dosit poshirene prizvishe v seli Bondar Bilshe troh desyatkiv rodin prozhivalo v seli v 50 h rokah minulogo stolittya I do sogodni prozhivayut u seli Bondari Gudimivka ta Nalivajkivshina Kutyana Spochatku selo bulo gluhim zagublenim sered glibokih yariv ta balok gusto poroslih lisami Postupovo sered selyan vidilyalisya zamozhni navit bagati yakim stavalo tisno v seli Voni rozselyayutsya hutorami navkolo U XVIII stolitti v miscevosti poselilisya kozaki Gudim ta Nalivajko Gudim zasnuvav hutir na livomu berezi Yalancya Bilya nogo nevdovzi pochali selitisya rodichi ta inshi lyudi Za ciyeyu teritoriyeyu zakripilasya nazva Gudimivka yaka zberigayetsya i nini Naproti poselennya Gudima cherez richku zasnuvav svij kutok kozak Nalivajko Dovgij chas cya miscevist nazivalas Nalivajkivshinoyu Piznishe pislya polskogo povstannya 1830 roku koli do sela pereselili zhiteliv Katashina Kosivki Gerbini cej kutok prozvali Kutyana Tak i po sogodni nosit kutok cyu nazvu Moskovshina Najpiznishe zaselivsya kutok sho otrimav nazvu Moskovshina U pershij polovini HIH stolittya do sela povernulisya choloviki yaki prosluzhili u carskij armiyi po 25 rokiv Ce Morgach Avraam Shevchuk Ostafij Dovgan David Voni mali pravo otrimati u vlasnist 3 desyatini zemli i na deyakij chas zvilnitisya vid splati podatkiv Soldativ nazivali moskalyami Zemlyu yim vidilili na pravomu berezi Gniloyi richki u pidnizhzhya pagorbiv sho nazivayut Bobrovi gori Na inshih kutkah cyu teritoriyu prozvali Moskovshinoyu Duhovne zhittya Postupovo kutki rozrostalisya zhiteliv stavalo bilshe i deyakij chas tut isnuvali tri sumizhnih poselennya Starobandurova na teritoriyi yakoyi bula pereprava cherez richku bilya perepravi zbiravsya raz u tizhden yarmarok na yakij shodilisya selyani z navkolishnih sil ta hutoriv Gudimivka ta Nalivajkivshina Do 1845 roku kozhne poselennya malo svoyu cerkvu Rizdvyano Bogorodicka Gudimivka Dmitrivska Nalivajkivshina i Svyato Pokrovska Staro Bandurova Ci vidomosti bulo znajdeno u Trudah Podolskogo eparhialnogo istoriko statesticheskogo komiteta pid redakciyeyu svyashennika Ye Sinicinskogo vipusk 9 U 1845 roci dva hrami bulo zakrito i zalisheno odin ale do nashogo chasu zhiteli Kutyanoyi ta Moskovshini vidznachayut hramove svyato same na Dmitra 8 listopada U seli zalishilasya odna derev yana cerkva Svyatopokrovska yaka za perekazami zgorila vid udaru bliskavki Kerivnictvo vijskovih poselen u 1850 roci uhvalilo rishennya pro pobudovu kam yanoyi cerkvi u centri sela Novu cerkvu zbuduvali u 1852 roci i u 1853 roci cerkvu osvyatili v im ya Pokrovi Bozhoyi Materi Cerkva zberigala svij viglyad bez zmin azh do 60 h rokiv HH stolittya U 1961 roci cerkvu bulo zakrito miscevij batyushka zmushenij viyihati iz sela U 1979 roci budivlyu cerkvi znesli a ceglinami zakidali bordyuri po vulicyah Osvita U 70 ti roki XIX stolittya u triklasnij shkoli navchalosya do 70 ditej U Trudah Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta pid redakciyeyu svyashenika Yuhima Sicinskogo zgaduyetsya pro odnoklasne ministerske uchilishe yake pracyuvalo u prihodi a v 1897 bulo vidkrito shkolu gramoti dlya divchatok Zhittya sela u II pol XIX st Na pochatku XIX st zemli nalezhali polskomu pomishiku Vaclavu Zhevuskomu mayetok yakogo znahodivsya u mistechku Savrani Ale u 1830 roci za uchast ostannogo u polskomu zakoloti selo bulo konfiskovano i peredano u kaznu U seli bula i chislenna polska gromada Mozhlivo na pidtverdzhennya cogo mozhna privesti priklad sho u seli po nashi dni zbereglosya bagato prizvish iz zakinchennyam skij ckij Mankivskij Bershadskij Malinovskij Shmatkivskij Cvelihovskij ta inshi Bagato polyakiv viselili z sela chastina sami zalishili ci zemli chastina volila movchati shob ne zvinuvatili v zakoloti tomu mabut i ne zalishilosya slidiv pro ti podiyi Do reformi 1861 roku selo zalishalosya derzhavnim Selyani zmusheni vidroblyati tri dni v tizhden na kaznu Zemlyu obroblyali sohoyu derev yanim plugom lopatoyu sapoyu U roboti A Krilova Naselennye mesta Podolskoj gubernii bulo znajdeno pidtverdzhennya Bandurove nalezhit derzhavi dvoriv 1036 zhiteliv 4441 zgaduyetsya tut i pro ministerske uchilishe i pro shkolu gramoti dlya divchatok pro nayavnist cerkvi i vodyanogo mlina Takozh vkazano sho v seli cherez kozhni dva tizhni po ponedilkah prohodyat bazari Za slovami starozhiliv ci bazari buli velikimi i slavilisya na vsyu okrugu Selo u XX st U 1920 roci stvoreno volosnij revkom a v 1929 roci kolgospi imeni Pravdi Hvilya imeni Hrushova U 1950 h rokah voni ob yednalis v kolgosp Iskra Kolgospi ocholyuvali D K Popov S M Prodan P M Bereza V P Grabova Na frontah Drugoyi Svitovoyi vijni voyuvalo 852 choloviki z nih 279 nagorodzheno ordenami i medalyami 440 odnoselciv zaginulo Chimalo bandurivciv bralo uchast u partizanskomu zagoni Burevisnik abo zh dopomagali narodnim mesnikam Selo zvilneno vid nimeckih i rumunskih zagarbnikiv 14 bereznya 1944 roku pidrozdilami 29 tankovogo korpusu i 80 gvardijskoyi ordena Suvorova Umanskoyi strileckoyi diviziyi Zagiblim na frontah odnoselchanam i voyinam sho zvilnyali selo sporudzheno memorial Slavi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2716 osib z yakih 1156 cholovikiv ta 1560 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1987 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 48 rosijska 1 21 moldovska 0 15 bolgarska 0 05 virmenska 0 05 EkonomikaSogodni v Bandurovomu diye FG Lan yake ocholyuye A Ya Opalenko 3281 ga zemli 6 fermeriv obroblyayut 212 gektariv zemli Ye 44 odnoosibni gospodarstva 122 ga V seli funkcionuye zagalnoosvitnya shkola Budinok kulturi biblioteka viddilennya zv yazku filiya Oshadbanku 2 feldshersko akusherskih punkti dityachij sadok zakladi torgivli i gromadskogo harchuvannya Na teritoriyi Bandurivskoyi silradi roztashovane lisove urochishe Chagari ta zakaznik Bandurivski stavki PersonaliyiSolodkij Nikon Dmitrovich 23 03 1888 voyuvav v zagoni otamana Yakiva Koshovogo u 1921 roci proti chervonih Potim znahodivsya v emigraciyi v Rumuniyi Besarabiyi U 1923 povernuvsya v radyansku Ukrayinu de buv zaareshtovanij Podalsha dolya nevidoma T F Bobko 1914 2000 povnij kavaler ordena Slavi V I Svidovij doktor medichnih nauk M I Cvilihivskij doktor veterinarnih nauk I Pustomelnik kandidat fiziko matematichnih nauk Kozak Dmitro Mikolajovich Vice Prem yer Ministr RF z provedennya Olimpiadi ministr regionalnogo rozvitku uryadu Rosijskoyi Federaciyi Zamishlyak Grigorij Mihajlovich Geroj Rosiyi starshij praporshik morskoyi pihoti V M Antonyuk doktor tehnichnih nauk V F Ryabovolik poet Igor Savich Bondar kandidat mistectvoznavstva 17 00 07 docent zasluzhenij pracivnik kulturi UkrainiDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ataman Fedorchenko Ch 4 7 Vse dorogi vedut v Kishinev 1922 Shpionskij most Znaki sudby ukr procitovano 12 travnya 2023PosilannyaPogoda v seli Bandurove 20 grudnya 2011 u Wayback Machine LiteraturaBandurove Gajvoronskij rajon Kirovogradska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Ce nezavershena stattya pro Kirovogradsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi