Націонал-синдикалізм — націоналістичний варіант синдикалізму, типово пов'язаного з робітничим рухом у Франції, Італії, Іспанії та Португалії. Націонал-синдикалізм став основою Національної фашистської партії Беніто Муссоліні та вплинув на ідеологію Іспанської фаланги.
Поява національного синдикалізму у Франції
Ідеологія націонал-синдикалізму склалася у Франції як синтез націоналістичних ідей лідера «Аксйон Франсез» Шарля Морраса та революційного синдикалізму Жоржа Сореля. На думку Сореля, нова пролетарська мораль та ідеологія можуть розвиватися вже у надрах капіталізму, усередині профспілок, цих суто пролетарських класових органів. На основі профспілок сформується нове суспільство, яке замінить існуюче капіталістичне.
Першу відкриту спробу зближення Сореля та «інтегральних націоналістів» було зроблено у квітні 1909 року, коли, прочитавши друге видання «Розслідування про монархію» Морраса, Сорель висловив своє захоплення засновнику «Аксйон Франсез». Через три місяці Сорель публікує в «Divinire soziale» Енріко Леоне, найвпливовішому виданні італійських революційних синдикалістів, поважний відгук про ідеї Морраса, відповідь на який буде опублікований через місяць у журналі Action francaise під заголовком «Антипарламентські соціалісти». Моррас вже у 1900 році почав готувати ґрунт для майбутніх контактів з лівим нонконформізмом. «Справжня соціалістична система, — зазначає він, — буде звільнена від будь-якого елемента демократизму». Моррас відкидає егалітаризм і марксистський інтернаціоналізм, але в той же час для нього «соціалізм, звільнений від демократичних та космополітичних елементів, може підійти націоналізму як добре зроблена рукавичка до прекрасної руки».
У 1911 р. Жорж Валуа, в майбутньому видний діяч французького націоналістичного руху, на 4-му з'їзді «Аксйон Франсез» заявляє про те, що націоналістичний та синдикалістський рух, незважаючи на всі відмінності, мають спільну мету. У тому ж році Валуа засновує синдикалістський «Гурток Прудона» (Cercle Proudhon), який, за його словами, має стати «спільною платформою для націоналістів та лівих антидемократів». У першому випуску журналу Cahiers du cercle Proudhon (січень-лютий 1912) було опубліковано таку декларацію: «Засновники — республіканці, федералісти, інтегральні націоналісти та синдикалісти… з великим ентузіазмом ставляться до ідеї організації французького суспільства згідно з принципами французької традиції, які вони знайшли у працях Прудона та в сучасному синдикалістському русі». У роботу «Гуртка Прудона» увійшов й Сорель.
У 1925 р. націонал-синдикалістський «Гурток Прудона» вливається до складу організації «Фасції» — «Faisceaux», створеної Валуа, після того, як він залишив «Аксйон Франсез». У недовгий період лівого уряду Ерріо організація Валуа мала ще певний успіх, але нова перемога правих під керівництвом Пуанкаре в 1926 році прямо і опосередковано призвела до поразки «Фасцій», що викликали від початку люту ворожість «» з «Аксйон Франсез». Побачивши, що його рух нездатний конкурувати з вкрай правою політикою на кшталт політики Пуанкаре, Валуа вирішив посилити ліві риси своєї програми. Він поєднував це з посилюваною критикою фашизму, якому він тепер ставив у провину реакційність його принципів, і з виразною відмовою від антисемітизму. Під час Другої світової війни Валуа, який перетворився з фашиста майже на антифашиста, загинув у німецькому концентраційному таборі.
Видатним ідеологом французького націонал-синдикалізму був також журналіст і профспілковий організатор , який еволюціонував у 1910-х роках від ультралівого соціалізму до націоналізму, а в 1920—1930-х — до фашизму.
Націонал-синдикалізм в Італії
У 1902—1910 рр. низка італійських революційних синдикалістів (зокрема один з лідерів і теоретиків синдикалізму, економіст ) здійснили спробу об'єднати націоналістичний та синдикалістський рухи — цим було викликано співпрацю синдикалістів з теоретиком «пролетарського націоналізму» , засновником першої націоналістичної партії в Італії, (1923 р. ця організація увійшла до складу партії Муссоліні, а сам Коррадіні став членом фашистського уряду).
На відміну від анархо-синдикалістів, діячів профспілкового руху, і марксистських елементів італійського робітничого руху, національні синдикалісти підтримували вступ Італії до Першої світової війни. Також вони відхилили інтернаціоналізм анархістів і марксистів на користь мілітаризму та націоналізму.
Національні синдикалісти припускали, що ліберальна демократична система буде знищена в ході масових загальних страйків, після чого економіка країни буде перетворена на корпоративну модель, яка базується на класовій співпраці, протиставлена марксистській класовій боротьбі.
Показово, що у 1918 р. Муссоліні оголосив національний синдикалізм доктриною, яка може об'єднати класи заради національного зростання та розвитку.
Націонал-синдикалізм в Іспанії та Португалії
У Португалії націонал-синдикалізм формувався під сильним впливом монархізму та . У політиці диктатора Антоніу де Олівейра Салазара, особливо після ухвалення корпоративістської конституції «Нової держави» у 1933 році, виявлялися деякі елементи націонал-синдикалізму. Проте консервативно-етатистська ідеологія салазаризму перешкоджала реалізації радикальних синдикалістських установок. Між режимом Салазара та націонал-синдикалістами виник гострий конфлікт. було заборонено. Його лідери та намагалися організувати переворот і після придушення заколоту змушені були емігрувати.
У 1934-35 рр. націонал-синдикалістські осередки та цілі профспілки стали виникати в Іспанії та Греції, що сприяло подальшому розвитку авторитарних рухів у цих країнах.
В Іспанії ідеологію націонал-синдикалізму розробляв публіцист , який перебував під впливом ідей Сореля та Ортегі-і-Гассета. У видаваному з 1931 р. журналі «Завоювання держави» (Conquista del Estado) Ледесма Рамос намагався поєднати націоналістичні та анархо-синдикалістські ідеї. Тоді ж Рамосом та його прихильниками було здійснено спробу впровадитись у провідну анархо-синдикалістську організацію Іспанії, Національну конфедерацію праці (CNT). У 1934 р. очолювана Ледесмою Рамосом організація «» об'єдналася з «Іспанською фалангою» Хосе Антоніо Прімо де Рівери . Чорно-червоний прапор фалангістів - це спадщина JONS, які, у свою чергу, запозичили кольори у анархо-синдикалістів з CNT.
Офіційною назвою правлячої фалангістської партії — єдиної дозволеної організації в період диктатури Франко була «Іспанська фаланга традиціоналістів та комітетів націонал-синдикалістського наступу (ісп. Falange Española Tradicionalista y de las JONS)». Спочатку фалангісти виступали не за диктатуру однієї партії, а проти існування партій взагалі, оскільки вважали їх за інструмент порушення єдності нації.
Націонал-синдикалістські прояви в Росії
У Росії ідеї та структури націонал-синдикалістського штибу формувалися в есерівському русі, особливо в тій частині, що асоціювалася з ім'ям Бориса Савінкова. Савінков позитивно ставився до італійського фашизму початку 1920-х років і мав особисті контакти з Беніто Муссоліні. Ті самі мотиви були помітні в ідеології Народно-трудового союзу російських солідаристів, особливо на ранньому етапі. Проте російський націонал-синдикалізм не зміг утвердитися як сильна антикомуністична альтернатива ні під час громадянської війни, ні антирадянському підпіллі.
У сучасній РФ націонал-синдикалізм існує у вигляді розрізнених груп, найбільш помітна з яких діє у Санкт-Петербурзі. Позиції націонал-синдикалістів багато в чому близькі до корпоративістів з організації НТС.
Див. також
Примітки
- , Mario Sznajder, Maia Ashéri. The Birth of Fascist Ideology: From Cultural Rebellion to Political Revolution. Princeton, New Jersey, USA: Princeton University Press, 1994. Pp. 82.
- Zeev Sternhell. Neither right nor left: fascist ideology in France. 2nd edition. Princeton, New Jersey, USA: Princeton University Press, 1986. Pp. 11.
- . Европейский фашизм в сравнении 1922—1982. Новосибирск: «Сибирский хронограф», 2000.
- Anthony James Gregor. Mussolini’s intellectuals: fascist social and political thought. Princeton, New Jersey, USA: Princeton University Press, 2005. Pp. 81.
- Борис Савинков: писатель, артист авантюры? Террорист. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
- Национал-синдикалисты оскорбили Путина в питерском метро. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
- Первый год Путина IV. Итоги. оригіналу за 16 вересня 2014. Процитовано 15 серпня 2013.
Література
- Випперман В. Европейский фашизм в сравнении 1922—1982. Новосибирск: «Сибирский хронограф», 2000
- Кабешев Р. В. Движения «третьего пути» в западноевропейском политическом процессе XX века: базовые концепты, традиционалистские идеологии и инновационные технологии : диссертация на соискание научной степени доктора политических наук : 23.00.02 Нижний Новгород, 2005
- Рахшмир П. Ю. Идеи и люди. Политическая мысль первой половины XX века, 1999.
- La Organización Sindical Española, Escuela Sindical 1961. 1961: Madrid, pp. 33-34.
- Lloyd-Jones S. Corporatism in Spain and Portugal: a comparision // http://www.cphrc.org.uk/essays/essays/article6.htm[недоступне посилання з Октябрь 2018]
- by Ean Frick
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacional sindikalizm nacionalistichnij variant sindikalizmu tipovo pov yazanogo z robitnichim ruhom u Franciyi Italiyi Ispaniyi ta Portugaliyi Nacional sindikalizm stav osnovoyu Nacionalnoyi fashistskoyi partiyi Benito Mussolini ta vplinuv na ideologiyu Ispanskoyi falangi Poyava nacionalnogo sindikalizmu u FranciyiIdeologiya nacional sindikalizmu sklalasya u Franciyi yak sintez nacionalistichnih idej lidera Aksjon Fransez Sharlya Morrasa ta revolyucijnogo sindikalizmu Zhorzha Sorelya Na dumku Sorelya nova proletarska moral ta ideologiya mozhut rozvivatisya vzhe u nadrah kapitalizmu useredini profspilok cih suto proletarskih klasovih organiv Na osnovi profspilok sformuyetsya nove suspilstvo yake zaminit isnuyuche kapitalistichne Pershu vidkritu sprobu zblizhennya Sorelya ta integralnih nacionalistiv bulo zrobleno u kvitni 1909 roku koli prochitavshi druge vidannya Rozsliduvannya pro monarhiyu Morrasa Sorel visloviv svoye zahoplennya zasnovniku Aksjon Fransez Cherez tri misyaci Sorel publikuye v Divinire soziale Enriko Leone najvplivovishomu vidanni italijskih revolyucijnih sindikalistiv povazhnij vidguk pro ideyi Morrasa vidpovid na yakij bude opublikovanij cherez misyac u zhurnali Action francaise pid zagolovkom Antiparlamentski socialisti Morras vzhe u 1900 roci pochav gotuvati grunt dlya majbutnih kontaktiv z livim nonkonformizmom Spravzhnya socialistichna sistema zaznachaye vin bude zvilnena vid bud yakogo elementa demokratizmu Morras vidkidaye egalitarizm i marksistskij internacionalizm ale v toj zhe chas dlya nogo socializm zvilnenij vid demokratichnih ta kosmopolitichnih elementiv mozhe pidijti nacionalizmu yak dobre zroblena rukavichka do prekrasnoyi ruki U 1911 r Zhorzh Valua v majbutnomu vidnij diyach francuzkogo nacionalistichnogo ruhu na 4 mu z yizdi Aksjon Fransez zayavlyaye pro te sho nacionalistichnij ta sindikalistskij ruh nezvazhayuchi na vsi vidminnosti mayut spilnu metu U tomu zh roci Valua zasnovuye sindikalistskij Gurtok Prudona Cercle Proudhon yakij za jogo slovami maye stati spilnoyu platformoyu dlya nacionalistiv ta livih antidemokrativ U pershomu vipusku zhurnalu Cahiers du cercle Proudhon sichen lyutij 1912 bulo opublikovano taku deklaraciyu Zasnovniki respublikanci federalisti integralni nacionalisti ta sindikalisti z velikim entuziazmom stavlyatsya do ideyi organizaciyi francuzkogo suspilstva zgidno z principami francuzkoyi tradiciyi yaki voni znajshli u pracyah Prudona ta v suchasnomu sindikalistskomu rusi U robotu Gurtka Prudona uvijshov j Sorel U 1925 r nacional sindikalistskij Gurtok Prudona vlivayetsya do skladu organizaciyi Fasciyi Faisceaux stvorenoyi Valua pislya togo yak vin zalishiv Aksjon Fransez U nedovgij period livogo uryadu Errio organizaciya Valua mala she pevnij uspih ale nova peremoga pravih pid kerivnictvom Puankare v 1926 roci pryamo i oposeredkovano prizvela do porazki Fascij sho viklikali vid pochatku lyutu vorozhist z Aksjon Fransez Pobachivshi sho jogo ruh nezdatnij konkuruvati z vkraj pravoyu politikoyu na kshtalt politiki Puankare Valua virishiv posiliti livi risi svoyeyi programi Vin poyednuvav ce z posilyuvanoyu kritikoyu fashizmu yakomu vin teper staviv u provinu reakcijnist jogo principiv i z viraznoyu vidmovoyu vid antisemitizmu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Valua yakij peretvorivsya z fashista majzhe na antifashista zaginuv u nimeckomu koncentracijnomu tabori Vidatnim ideologom francuzkogo nacional sindikalizmu buv takozh zhurnalist i profspilkovij organizator yakij evolyucionuvav u 1910 h rokah vid ultralivogo socializmu do nacionalizmu a v 1920 1930 h do fashizmu Nacional sindikalizm v ItaliyiU 1902 1910 rr nizka italijskih revolyucijnih sindikalistiv zokrema odin z lideriv i teoretikiv sindikalizmu ekonomist zdijsnili sprobu ob yednati nacionalistichnij ta sindikalistskij ruhi cim bulo viklikano spivpracyu sindikalistiv z teoretikom proletarskogo nacionalizmu zasnovnikom pershoyi nacionalistichnoyi partiyi v Italiyi 1923 r cya organizaciya uvijshla do skladu partiyi Mussolini a sam Korradini stav chlenom fashistskogo uryadu Na vidminu vid anarho sindikalistiv diyachiv profspilkovogo ruhu i marksistskih elementiv italijskogo robitnichogo ruhu nacionalni sindikalisti pidtrimuvali vstup Italiyi do Pershoyi svitovoyi vijni Takozh voni vidhilili internacionalizm anarhistiv i marksistiv na korist militarizmu ta nacionalizmu Nacionalni sindikalisti pripuskali sho liberalna demokratichna sistema bude znishena v hodi masovih zagalnih strajkiv pislya chogo ekonomika krayini bude peretvorena na korporativnu model yaka bazuyetsya na klasovij spivpraci protistavlena marksistskij klasovij borotbi Pokazovo sho u 1918 r Mussolini ogolosiv nacionalnij sindikalizm doktrinoyu yaka mozhe ob yednati klasi zaradi nacionalnogo zrostannya ta rozvitku Nacional sindikalizm v Ispaniyi ta PortugaliyiU Portugaliyi nacional sindikalizm formuvavsya pid silnim vplivom monarhizmu ta U politici diktatora Antoniu de Olivejra Salazara osoblivo pislya uhvalennya korporativistskoyi konstituciyi Novoyi derzhavi u 1933 roci viyavlyalisya deyaki elementi nacional sindikalizmu Prote konservativno etatistska ideologiya salazarizmu pereshkodzhala realizaciyi radikalnih sindikalistskih ustanovok Mizh rezhimom Salazara ta nacional sindikalistami vinik gostrij konflikt bulo zaboroneno Jogo lideri ta namagalisya organizuvati perevorot i pislya pridushennya zakolotu zmusheni buli emigruvati U 1934 35 rr nacional sindikalistski oseredki ta cili profspilki stali vinikati v Ispaniyi ta Greciyi sho spriyalo podalshomu rozvitku avtoritarnih ruhiv u cih krayinah V Ispaniyi ideologiyu nacional sindikalizmu rozroblyav publicist yakij perebuvav pid vplivom idej Sorelya ta Ortegi i Gasseta U vidavanomu z 1931 r zhurnali Zavoyuvannya derzhavi Conquista del Estado Ledesma Ramos namagavsya poyednati nacionalistichni ta anarho sindikalistski ideyi Todi zh Ramosom ta jogo prihilnikami bulo zdijsneno sprobu vprovaditis u providnu anarho sindikalistsku organizaciyu Ispaniyi Nacionalnu konfederaciyu praci CNT U 1934 r ocholyuvana Ledesmoyu Ramosom organizaciya ob yednalasya z Ispanskoyu falangoyu Hose Antonio Primo de Riveri Chorno chervonij prapor falangistiv ce spadshina JONS yaki u svoyu chergu zapozichili kolori u anarho sindikalistiv z CNT Oficijnoyu nazvoyu pravlyachoyi falangistskoyi partiyi yedinoyi dozvolenoyi organizaciyi v period diktaturi Franko bula Ispanska falanga tradicionalistiv ta komitetiv nacional sindikalistskogo nastupu isp Falange Espanola Tradicionalista y de las JONS Spochatku falangisti vistupali ne za diktaturu odniyeyi partiyi a proti isnuvannya partij vzagali oskilki vvazhali yih za instrument porushennya yednosti naciyi Nacional sindikalistski proyavi v RosiyiU Rosiyi ideyi ta strukturi nacional sindikalistskogo shtibu formuvalisya v eserivskomu rusi osoblivo v tij chastini sho asociyuvalasya z im yam Borisa Savinkova Savinkov pozitivno stavivsya do italijskogo fashizmu pochatku 1920 h rokiv i mav osobisti kontakti z Benito Mussolini Ti sami motivi buli pomitni v ideologiyi Narodno trudovogo soyuzu rosijskih solidaristiv osoblivo na rannomu etapi Prote rosijskij nacional sindikalizm ne zmig utverditisya yak silna antikomunistichna alternativa ni pid chas gromadyanskoyi vijni ni antiradyanskomu pidpilli U suchasnij RF nacional sindikalizm isnuye u viglyadi rozriznenih grup najbilsh pomitna z yakih diye u Sankt Peterburzi Poziciyi nacional sindikalistiv bagato v chomu blizki do korporativistiv z organizaciyi NTS Div takozhFashizm Korporativizm Nacional anarhizm SolidarizmPrimitki Mario Sznajder Maia Asheri The Birth of Fascist Ideology From Cultural Rebellion to Political Revolution Princeton New Jersey USA Princeton University Press 1994 Pp 82 Zeev Sternhell Neither right nor left fascist ideology in France 2nd edition Princeton New Jersey USA Princeton University Press 1986 Pp 11 Evropejskij fashizm v sravnenii 1922 1982 Novosibirsk Sibirskij hronograf 2000 Anthony James Gregor Mussolini s intellectuals fascist social and political thought Princeton New Jersey USA Princeton University Press 2005 Pp 81 Boris Savinkov pisatel artist avantyury Terrorist originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 serpnya 2013 Arhiv originalu za 8 grudnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2013 Nacional sindikalisty oskorbili Putina v piterskom metro originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 serpnya 2013 Arhiv originalu za 7 veresnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2013 Pervyj god Putina IV Itogi originalu za 16 veresnya 2014 Procitovano 15 serpnya 2013 LiteraturaVipperman V Evropejskij fashizm v sravnenii 1922 1982 Novosibirsk Sibirskij hronograf 2000 Kabeshev R V Dvizheniya tretego puti v zapadnoevropejskom politicheskom processe XX veka bazovye koncepty tradicionalistskie ideologii i innovacionnye tehnologii dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni doktora politicheskih nauk 23 00 02 Nizhnij Novgorod 2005 Rahshmir P Yu Idei i lyudi Politicheskaya mysl pervoj poloviny XX veka 1999 La Organizacion Sindical Espanola Escuela Sindical 1961 1961 Madrid pp 33 34 Lloyd Jones S Corporatism in Spain and Portugal a comparision http www cphrc org uk essays essays article6 htm nedostupne posilannya z Oktyabr 2018 by Ean Frick