Земельний контракт — угода двох чи більше осіб з метою встановлення, зміни або припинення земельних прав та обов'язків. Серед З.к. виділяються контракти купівлі-продажу, дару, застави, оренди та обміну.
15 — 16 століття
Практика укладення З.к. сягає серед. 15 ст. Певна структура та особливості оформлення З.к. складалися впродовж багатьох років, а юрид. бік їх укладення регламентували земські уставні грамоти та Статути Великого князівства Литовського 1529, 1566, 1588, чинність дії яких спостерігалася до кінця 18 ст. До видання Литовського статуту 1529, згідно з нормами уставних земських грамот, З.к. купівлі-продажу, обміну та дару можна було укладати лише зі згоди великого князя литовського (див. Великий князь). Тому в цей час практика укладення З.к. мала обмежений характер. З кінця 15 й особливо в 16 ст. у зв'язку з розвитком та активізацією товарно-грошових відносин на українських землях Великого князівства Литовського (ВКЛ) поширюється купівля-продаж, обмін, застава та оренда маєтків. Це вимагало оформлення численних маєткових актів. Великокнязівська та королівська канцелярії вже не могли впоратися з цим завданням. Згідно з нормами Литовського статуту 1529 З.к., складені самими землевласниками або за участю місцевих властей (старост (див. Староство), воєвод, гродських і земських урядів), набували повного юридичного права й значущості нарівні з великокнязівськими грамотами. Обмеження стосувалося лише контрактів купівлі-продажу, коли шляхті можна було продавати не більше 1/3 приватного володіння. За положенням Литовського статуту 1566 дозволялося продавати маєтки й землю без згоди старости або воєводи, а також знімалося обмеження на продаж тільки 1/3 маєтності. Для землевласників збільшувалася також потреба в копіях різних актів. Для того, щоб мати можливість одержати потрібну копію («випис»), оригінали З.к. надавали для «запису» до гродських і земських книг відповідних судів (див. Гродський суд, Земські суди), що були утворені в результаті судово-адміністративної реформ у ВКЛ 1564–66.
Як юридичні документи, всі З.к. згідно з правилами дипломатики структурно поділяються на такі компоненти: інтитуляцію, промульгацію, наррацію, диспозицію, санкцію, корроборацію, субскрипцію та датацію. Всі З.к. належало укладати публічно. Нехтування цією нормою спричинювало втрату юридичної сили угоди.
Акти на купівлю-продаж
З 16 ст. дуже поширеними стали акти на купівлю-продаж («лист купчий», «лист продажний») маєтків. Ранні контракти купівлі-продажу (середини 15 ст.) складалися в присутності свідків і надавалися зацікавленим особам від імені старости чи воєводи. Після 1566 купчі акти почали укладати між безпосередніми учасниками купівлі-продажу маєтку від імені того, хто продавав. Продавець також письмово засвідчував, що об'єкт продажу на момент угоди нікому іншому не був проданий чи заставлений. При укладенні контракту купівлі-продажу у відповідний запис вносилася також умова (санкція), що ні сам продавець, ні його нащадки та родичі не повинні в майбутньому посягати на продану маєтність.
Контракти дару
Контракти дару оформлялися «листами запысними», «записью», а сам акт дарування визначався в документах словами «дал», «записал», «отписал», «даю, дарую и записую». Поширеною формою укладення контракту дару був запис певної суми грошей, забезпечених конкретними маєтностями. Фактично це була форма ленного пожалування земель під записні суми, яка підкреслювала урізаний правовий статус осаджених таким чином зем'ян. Наприклад, один з князів Сангушків, надаючи 1565 лен одному із шляхтичів, «нагорожаючи… записал єсми єму во именю своєм… у 200 копах грошей… А син мой и потомки єго… отнимати не мают, первей мают отдати им 200 коп». Ін. характер мали умови контракту дару, що укладалися між подружжям або членами родини. Досить усталеною формулою запису даровизни чоловіком своїй дружині була така, коли чоловік дарував дружині певну суму грошей, забезпечених визначеними в документі маєтностями до її живота (до смерті) за умови, що вона після його смерті не одружиться знову. В цьому випадку дружина отримувала повне право розпоряджатися маєтками на свій розсуд. Інший варіант дарчого запису стосувався ситуації, якщо дружина після смерті чоловіка знову виходила заміж, не маючи дітей від попереднього шлюбу. В цьому разі родичам дарувальника надавалося право викупити маєтки за суму, на яку вони записані. За неможливості викупу маєтки залишалися за дружиною. Міг бути і такий варіант, коли дружина після смерті чоловіка знову виходила заміж, та мала дітей від першого шлюбу. В такій ситуації вона могла володіти маєтками до свого живота, однак зобов'язувалася виховувати дітей до їхнього повноліття з прибутків цих маєтків, а також могла відчужувати дані маєтності лише на користь дітей. Основним змістовим компонентом контракту дару було визначення умов, на яких відбувалося надання маєтку та умов, за яких він міг бути повернутий спадкоємцям дарувальника.
Контракти застави
Протягом середини 15–18 ст. усталилося юридичне визначення контракту застави — «заставной лист», «застава», «заставил», зрідка — «заемное письмо», «поступил», «заарендовал». На практиці мали чинність кілька варіантів контракту застави: застава без держання, застава із держанням і застава на упад. Застави без держання укладалися у випадку, якщо одна особа позичала в іншої певну суму грошей й отримувала запевнення, що в разі несвоєчасного повернення позички боржник зобов'язувався передати своєму кредитору окреслену в контракті частину володінь. Застави із держанням укладалися тоді, коли позикодавець (кредитор) надавав боржнику певну суму грошей і відразу отримував на окреслений у контракті термін визначені маєтності. В цьому випадку прибутки, що надходили кредитору від цих маєтностей, вважалися процентом на позичену суму. Характерною особливістю заставних угод із держанням маєтностей було те, що заставні маєтки можна було перезаставляти, тобто заставляти третій особі. Контракти застави на упад або «застави під страченям» укладалися тоді, коли в контракті було обумовлене те, що у випадку несплати боргу у визначений контрактом термін кредитор отримував право на вічне володіння маєтком — але лише тоді, коли й родичі заставника не змогли викупити заставу. Важливою умовою в оформленні заставних угод із держанням та без держання маєтностей було чітке визначення термінів сплати боргів, що докладно означалося в диспозиційній частині документа. Згідно з договором застави встановлювався також порядок грошових виплат, що мав прив'язку до певної грошової системи — до литов. кіп грошів (див. також Пенязь) чи до польс. злотих. Контракти оренди були дуже подібними до контрактів застав із держанням маєтностей. Контракти оренди укладалися у випадку надання однією особою частини маєтності або нерухомого майна ін. особі на умовах користування на певний обумовлений термін. Контракт оренди укладався публічно на один або кілька років. Плата за користування нерухомістю здійснювалася або відразу повністю, або частинами щорічно. За потреби термін контракту можна було продовжити. Для цього до актових книг вносився додатковий орендний запис. Особливістю контракту оренди було те, що по закінченню терміну оренди маєтностей орендатор зобов'язувався повернути власникові об'єкт оренди в такому стані, який фіксувався на момент укладення угоди.
Контракти обміну
Контракти обміну юридично визначалися в актових книгах як «лист меновный», «меновная запись» й укладалися між власниками в разі обміну їхніми маєтностями або землями. Подібні обміни могли здійснюватися з різних причин. Найчастіше шляхтичі були змушені робити обміни, якщо ч. їхніх маєтностей розташовувалася на значній відстані від комплексу осн. володінь. Чимало з них вважали за потрібне зробити обмін на прилеглі землі шляхтича-сусіда. Непоодинокими були випадки, коли обміни маєтками відбувалися в різних повітах чи коли для рівноцінного обміну один із суб'єктів договору зобов'язувався робити доплату. Однією з умов контрактів обміну, а також купівлі-продажу, застави, дарування, оренди було попереднє визначення суми т. зв. заруки — своєрідної компенсації за недотримання або порушення умов укладеного контракту.
Селянська реформа 1861
У результаті селянської реформи 1861 контракти купівлі-продажу надільної землі (див. Надільне землеволодіння) було заборонено. Однак в обхід закону не лише козаки, а й поміщицькі селяни продавали й заставляли свої наділи. Передача наділу здійснювалася іноді тільки словесною умовою, але частіше векселем або писаним позичковим листом, або ж набувала форми оренди, застави та ін. З 80-х рр. 19 ст. з відкриттям Селянського поземельного банку приватновласницькі землі скуповували, окрім купців, також представники заможної верхівки села, укладаючи відповідні контракти купівлі-продажу.
За часів СРСР
За часів СРСР поземельні відносини регулювалися Земельними кодексами 1922, 1970 (див. Земельні кодекси УСРР–УРСР) та Цивільним кодексом 1961. У цих документах зазначалося, що всі приватні землі переходили в державну, колективну та комунальну власність, у зв'язку з чим З.к. не укладалися.
Після проголошення державної незалежності України
Після проголошення державної незалежності України поземельні відносини регулювалися Земельним кодексом 1992 та новою редакцією від 25 жовтня 2001 (див. Земельні кодекси України). Кодексом завбачено, що використання землі буде здійснюватися головним чином на умовах оренди та права власності на землю. Постійне ж землекористування матиме обмежений характер.
Джерела та література
- Блануца А. В. Земельні контракти [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
Посилання
- Заставне володіння [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 480. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemelnij kontrakt ugoda dvoh chi bilshe osib z metoyu vstanovlennya zmini abo pripinennya zemelnih prav ta obov yazkiv Sered Z k vidilyayutsya kontrakti kupivli prodazhu daru zastavi orendi ta obminu 15 16 stolittyaPraktika ukladennya Z k syagaye sered 15 st Pevna struktura ta osoblivosti oformlennya Z k skladalisya vprodovzh bagatoh rokiv a yurid bik yih ukladennya reglamentuvali zemski ustavni gramoti ta Statuti Velikogo knyazivstva Litovskogo 1529 1566 1588 chinnist diyi yakih sposterigalasya do kincya 18 st Do vidannya Litovskogo statutu 1529 zgidno z normami ustavnih zemskih gramot Z k kupivli prodazhu obminu ta daru mozhna bulo ukladati lishe zi zgodi velikogo knyazya litovskogo div Velikij knyaz Tomu v cej chas praktika ukladennya Z k mala obmezhenij harakter Z kincya 15 j osoblivo v 16 st u zv yazku z rozvitkom ta aktivizaciyeyu tovarno groshovih vidnosin na ukrayinskih zemlyah Velikogo knyazivstva Litovskogo VKL poshiryuyetsya kupivlya prodazh obmin zastava ta orenda mayetkiv Ce vimagalo oformlennya chislennih mayetkovih aktiv Velikoknyazivska ta korolivska kancelyariyi vzhe ne mogli vporatisya z cim zavdannyam Zgidno z normami Litovskogo statutu 1529 Z k skladeni samimi zemlevlasnikami abo za uchastyu miscevih vlastej starost div Starostvo voyevod grodskih i zemskih uryadiv nabuvali povnogo yuridichnogo prava j znachushosti narivni z velikoknyazivskimi gramotami Obmezhennya stosuvalosya lishe kontraktiv kupivli prodazhu koli shlyahti mozhna bulo prodavati ne bilshe 1 3 privatnogo volodinnya Za polozhennyam Litovskogo statutu 1566 dozvolyalosya prodavati mayetki j zemlyu bez zgodi starosti abo voyevodi a takozh znimalosya obmezhennya na prodazh tilki 1 3 mayetnosti Dlya zemlevlasnikiv zbilshuvalasya takozh potreba v kopiyah riznih aktiv Dlya togo shob mati mozhlivist oderzhati potribnu kopiyu vipis originali Z k nadavali dlya zapisu do grodskih i zemskih knig vidpovidnih sudiv div Grodskij sud Zemski sudi sho buli utvoreni v rezultati sudovo administrativnoyi reform u VKL 1564 66 Yak yuridichni dokumenti vsi Z k zgidno z pravilami diplomatiki strukturno podilyayutsya na taki komponenti intitulyaciyu promulgaciyu narraciyu dispoziciyu sankciyu korroboraciyu subskripciyu ta dataciyu Vsi Z k nalezhalo ukladati publichno Nehtuvannya ciyeyu normoyu sprichinyuvalo vtratu yuridichnoyi sili ugodi Akti na kupivlyu prodazh Z 16 st duzhe poshirenimi stali akti na kupivlyu prodazh list kupchij list prodazhnij mayetkiv Ranni kontrakti kupivli prodazhu seredini 15 st skladalisya v prisutnosti svidkiv i nadavalisya zacikavlenim osobam vid imeni starosti chi voyevodi Pislya 1566 kupchi akti pochali ukladati mizh bezposerednimi uchasnikami kupivli prodazhu mayetku vid imeni togo hto prodavav Prodavec takozh pismovo zasvidchuvav sho ob yekt prodazhu na moment ugodi nikomu inshomu ne buv prodanij chi zastavlenij Pri ukladenni kontraktu kupivli prodazhu u vidpovidnij zapis vnosilasya takozh umova sankciya sho ni sam prodavec ni jogo nashadki ta rodichi ne povinni v majbutnomu posyagati na prodanu mayetnist Kontrakti daru Kontrakti daru oformlyalisya listami zapysnimi zapisyu a sam akt daruvannya viznachavsya v dokumentah slovami dal zapisal otpisal dayu daruyu i zapisuyu Poshirenoyu formoyu ukladennya kontraktu daru buv zapis pevnoyi sumi groshej zabezpechenih konkretnimi mayetnostyami Faktichno ce bula forma lennogo pozhaluvannya zemel pid zapisni sumi yaka pidkreslyuvala urizanij pravovij status osadzhenih takim chinom zem yan Napriklad odin z knyaziv Sangushkiv nadayuchi 1565 len odnomu iz shlyahtichiv nagorozhayuchi zapisal yesmi yemu vo imenyu svoyem u 200 kopah groshej A sin moj i potomki yego otnimati ne mayut pervej mayut otdati im 200 kop In harakter mali umovi kontraktu daru sho ukladalisya mizh podruzhzhyam abo chlenami rodini Dosit ustalenoyu formuloyu zapisu darovizni cholovikom svoyij druzhini bula taka koli cholovik daruvav druzhini pevnu sumu groshej zabezpechenih viznachenimi v dokumenti mayetnostyami do yiyi zhivota do smerti za umovi sho vona pislya jogo smerti ne odruzhitsya znovu V comu vipadku druzhina otrimuvala povne pravo rozporyadzhatisya mayetkami na svij rozsud Inshij variant darchogo zapisu stosuvavsya situaciyi yaksho druzhina pislya smerti cholovika znovu vihodila zamizh ne mayuchi ditej vid poperednogo shlyubu V comu razi rodicham daruvalnika nadavalosya pravo vikupiti mayetki za sumu na yaku voni zapisani Za nemozhlivosti vikupu mayetki zalishalisya za druzhinoyu Mig buti i takij variant koli druzhina pislya smerti cholovika znovu vihodila zamizh ta mala ditej vid pershogo shlyubu V takij situaciyi vona mogla voloditi mayetkami do svogo zhivota odnak zobov yazuvalasya vihovuvati ditej do yihnogo povnolittya z pributkiv cih mayetkiv a takozh mogla vidchuzhuvati dani mayetnosti lishe na korist ditej Osnovnim zmistovim komponentom kontraktu daru bulo viznachennya umov na yakih vidbuvalosya nadannya mayetku ta umov za yakih vin mig buti povernutij spadkoyemcyam daruvalnika Kontrakti zastavi Protyagom seredini 15 18 st ustalilosya yuridichne viznachennya kontraktu zastavi zastavnoj list zastava zastavil zridka zaemnoe pismo postupil zaarendoval Na praktici mali chinnist kilka variantiv kontraktu zastavi zastava bez derzhannya zastava iz derzhannyam i zastava na upad Zastavi bez derzhannya ukladalisya u vipadku yaksho odna osoba pozichala v inshoyi pevnu sumu groshej j otrimuvala zapevnennya sho v razi nesvoyechasnogo povernennya pozichki borzhnik zobov yazuvavsya peredati svoyemu kreditoru okreslenu v kontrakti chastinu volodin Zastavi iz derzhannyam ukladalisya todi koli pozikodavec kreditor nadavav borzhniku pevnu sumu groshej i vidrazu otrimuvav na okreslenij u kontrakti termin viznacheni mayetnosti V comu vipadku pributki sho nadhodili kreditoru vid cih mayetnostej vvazhalisya procentom na pozichenu sumu Harakternoyu osoblivistyu zastavnih ugod iz derzhannyam mayetnostej bulo te sho zastavni mayetki mozhna bulo perezastavlyati tobto zastavlyati tretij osobi Kontrakti zastavi na upad abo zastavi pid strachenyam ukladalisya todi koli v kontrakti bulo obumovlene te sho u vipadku nesplati borgu u viznachenij kontraktom termin kreditor otrimuvav pravo na vichne volodinnya mayetkom ale lishe todi koli j rodichi zastavnika ne zmogli vikupiti zastavu Vazhlivoyu umovoyu v oformlenni zastavnih ugod iz derzhannyam ta bez derzhannya mayetnostej bulo chitke viznachennya terminiv splati borgiv sho dokladno oznachalosya v dispozicijnij chastini dokumenta Zgidno z dogovorom zastavi vstanovlyuvavsya takozh poryadok groshovih viplat sho mav priv yazku do pevnoyi groshovoyi sistemi do litov kip groshiv div takozh Penyaz chi do pols zlotih Kontrakti orendi buli duzhe podibnimi do kontraktiv zastav iz derzhannyam mayetnostej Kontrakti orendi ukladalisya u vipadku nadannya odniyeyu osoboyu chastini mayetnosti abo neruhomogo majna in osobi na umovah koristuvannya na pevnij obumovlenij termin Kontrakt orendi ukladavsya publichno na odin abo kilka rokiv Plata za koristuvannya neruhomistyu zdijsnyuvalasya abo vidrazu povnistyu abo chastinami shorichno Za potrebi termin kontraktu mozhna bulo prodovzhiti Dlya cogo do aktovih knig vnosivsya dodatkovij orendnij zapis Osoblivistyu kontraktu orendi bulo te sho po zakinchennyu terminu orendi mayetnostej orendator zobov yazuvavsya povernuti vlasnikovi ob yekt orendi v takomu stani yakij fiksuvavsya na moment ukladennya ugodi Kontrakti obminu Kontrakti obminu yuridichno viznachalisya v aktovih knigah yak list menovnyj menovnaya zapis j ukladalisya mizh vlasnikami v razi obminu yihnimi mayetnostyami abo zemlyami Podibni obmini mogli zdijsnyuvatisya z riznih prichin Najchastishe shlyahtichi buli zmusheni robiti obmini yaksho ch yihnih mayetnostej roztashovuvalasya na znachnij vidstani vid kompleksu osn volodin Chimalo z nih vvazhali za potribne zrobiti obmin na prilegli zemli shlyahticha susida Nepoodinokimi buli vipadki koli obmini mayetkami vidbuvalisya v riznih povitah chi koli dlya rivnocinnogo obminu odin iz sub yektiv dogovoru zobov yazuvavsya robiti doplatu Odniyeyu z umov kontraktiv obminu a takozh kupivli prodazhu zastavi daruvannya orendi bulo poperednye viznachennya sumi t zv zaruki svoyeridnoyi kompensaciyi za nedotrimannya abo porushennya umov ukladenogo kontraktu Selyanska reforma 1861U rezultati selyanskoyi reformi 1861 kontrakti kupivli prodazhu nadilnoyi zemli div Nadilne zemlevolodinnya bulo zaboroneno Odnak v obhid zakonu ne lishe kozaki a j pomishicki selyani prodavali j zastavlyali svoyi nadili Peredacha nadilu zdijsnyuvalasya inodi tilki slovesnoyu umovoyu ale chastishe vekselem abo pisanim pozichkovim listom abo zh nabuvala formi orendi zastavi ta in Z 80 h rr 19 st z vidkrittyam Selyanskogo pozemelnogo banku privatnovlasnicki zemli skupovuvali okrim kupciv takozh predstavniki zamozhnoyi verhivki sela ukladayuchi vidpovidni kontrakti kupivli prodazhu Za chasiv SRSRZa chasiv SRSR pozemelni vidnosini regulyuvalisya Zemelnimi kodeksami 1922 1970 div Zemelni kodeksi USRR URSR ta Civilnim kodeksom 1961 U cih dokumentah zaznachalosya sho vsi privatni zemli perehodili v derzhavnu kolektivnu ta komunalnu vlasnist u zv yazku z chim Z k ne ukladalisya Pislya progoloshennya derzhavnoyi nezalezhnosti UkrayiniPislya progoloshennya derzhavnoyi nezalezhnosti Ukrayini pozemelni vidnosini regulyuvalisya Zemelnim kodeksom 1992 ta novoyu redakciyeyu vid 25 zhovtnya 2001 div Zemelni kodeksi Ukrayini Kodeksom zavbacheno sho vikoristannya zemli bude zdijsnyuvatisya golovnim chinom na umovah orendi ta prava vlasnosti na zemlyu Postijne zh zemlekoristuvannya matime obmezhenij harakter Dzherela ta literaturaBlanuca A V Zemelni kontrakti 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 PosilannyaZastavne volodinnya 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 480 1000 ekz