Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дунайські шваби (нім. Donauschwaben) — загальна назва німецькомовного населення на території Румунії, Угорщини, Хорватії та Сербії. Найбільше розселення у долині Дунаю. Більшість із них походили від німецьких іммігрантів XVIII століття, що оселилися на територіях Угорського королівства, визволених від османського панування.
| Дунайські шваби | |
|---|---|
| Самоназва | Donauschwaben |
| Кількість | 230500 |
| Ареал |  Угорщина 186,596
 Сербія 4,064 Хорватія 2,965 |
| Близькі до: | німці |
| Мова | німецька, угорська, румунська, сербська, хорватська |
Дунайські шваби поділяються на кілька етнічних груп у залежності від території розселення: німці Угорщини; ; ; у сербській Воєводині, які називають себе "швове" (Schwowe); німці хорватської Славонії. Карпатські німці та трансильванські сакси не входять до дунайських швабів.
Історія
Починаючи з ХІІ століття, німецькі купці та шахтарі селилися в Угорському королівстві на запрошення угорських монархів. Хоча існували значні колонії карпатських німців у Спишських горах і трансильванських саксонів у Трансільванії, на решті територіях королівства німецьке населення не було значним.
Протягом XVII-XVIII століть війна між Габсбурзькою монархією та Османською імперією спустошила землі Паннонської рівнини (долина річки Дунай). Габсбурги, що керували Австрією та Угорщиною, переселяли у спустошені землі людей різних етнічних груп з усіх куточків своєї імперії, включаючи угорців, чехів, словаків, хорватів, сербів, румунів, українців та німців із Швабії, Гессе, Пфальца, Бадена, Франконії, Баварії, Австрії та Ельзас-Лотарингії. Мовою міжетнічного спілкування була німецька. Незважаючи на різне походження, нових іммігрантів сусідні серби, угорці та румуни називали швабами.
Перша велика хвиля переселенців відбулася в кінці XVII століття, після поразки турків у Віденської битви 1683 року. Переселенців залучали дворяни, чиї землі були спустошені в результаті військових дій, і такі полководці, як Євгеній Савойський і . Багато німців осіло в горах Баконь і на північ і захід від озера Балатон, а також в районі міста Буда, проте основним районом німецької колонізації в цей період стала - трикутник, утворений озером Балатон і річками Драва і Дунай. Також німці селилися у Печі, Сату-Маре та на південь від Мукачева.
Після того, як за умовами Пожаревацького мирного договору Австрія отримала Банат, виникли плани заселення новоствореної провінції і регіону Бачка між річками Дунай і Тиса. Хоча наступна війна Австрії з Туреччиною знову спустошила регіон, після її закінчення колонізація продовжилася — як завдяки приватній ініціативі, так і завдяки підтримці держави. Коли в 1740 році Марія-Терезія коронувалася як «король Угорщини», вона стала заохочувати інтенсивну колонізацію коронних земель, особливо між Тисою і Тімішоарою. Німцям було дозволено зберігати свою мову і свою релігію (зазвичай католицтво). Поселенці поступово перетворювали землю: осушувалися болота між Дунаєм і Тисою, відбудовувалися ферми, прокладалися дороги і канали; багато дунайських швабів служили на австрійському військовому кордоні. З 1740 по 1790 роки в Угорщину іммігрувало близько 100 тисяч німців.
Наполеонівські війни поклали край великомасштабним переселенням німців на угорські землі, але чисельність населення серед колоністів поступово зростала природним шляхом. Були утворені «дочірні» колонії в Славонії і Боснії. Після утворення в 1867 році Австро-Угорщини в Угорщині почалася політика мадяризації, національні меншини (в тому числі дунайські шваби) за допомогою політичних і економічних заходів були змушені до переходу на угорську мову і прийняття угорської культури. З 1893 року розпочалося переселення частини дунайських швабів в Болгарію, на територію Врачанської області.
Після Першої світової війни відповідно до Сен-Жерменського і Тріанонського договорів Банат був розділений між Угорщиною, Румунією та Югославією; Бачка була розділена між Угорщиною та Югославією; Сату-Маре відійшов Румунії. Хоча точних цифр невідомо, загальна чисельність дунайських швабів оцінюється приблизно в один мільйон осіб в 1935 році, з них 500 тисяч проживало в Угорщині, 450 тисяч у Воєводині (Королівство Югославія), і від 230 до 300 тисяч в румунському Банаті (плюс близько 60 тисяч в районі Сату-Маре).
Під час німецького вторгнення в Югославію в 1941 році дунайські шваби відіграли роль п'ятої колони. На розчарування місцевого німецького населення області Бараня і Бачка були повернуті Угорщині, однак в окупованій Сербії був утворений з німецьким самоврядуванням. Незважаючи на те, що встановлені на цих територіях маріонеткові режими не мали права призивати на військову службу етнічних німців, величезна кількість швабів добровільно вступала в загони СС і Ваффен-СС: з німців Банату була сформована 7-ма добровольча гірська дивізія СС «Принц Ойген», а з дунайських швабів Угорщини — 22-га добровольча кавалерійська дивізія СС «Марія Терезія». Дивізія «Принц Ойген» була задіяна для боротьби з югославськими партизанами, і відома масовими розправами над мирним населенням.
21 листопада 1944 року Президія оголосила німців, що проживають на території Югославії, ворогами народу. 6 лютого 1945 року був виданий закон, відповідно до якого підлягало конфіскації все майно Третього Рейху, осіб німецької національності (незалежно від громадянства) і колабораціоністів. Після війни багато німців в Югославії померли в концентраційних таборах, багато хто з тих, що залишилися в живих, були змушені покинути країну; якщо до війни в Воєводині жило близько 350 тисяч німців, то перепис 1958 року зафіксував лише 32 тисячі. Німці Угорщини були переселені в Німеччину. У Румунії німецька меншина переслідуванням не піддавалася, але дуже багато німців самі покинули країну з економічних причин. Німці з Болгарії були вивезені в Німеччину ще під час війни в рамках політики «Heim ins Reich».
Після Другої світової війни частина дунайських швабів асимілювалася з корінним населенням. У 1970-1990 роках багато швабів емігрувало до Німеччини та Австрії, а також до Сполучених Штатів, Канади, Бразилії, Аргентини, Мексики та Австралії. Після повалення комуністичних режимів та відкриття кордонів еміграція посилилася. Тенденція змінилась після вступу Угорщини та Румунії до Євросоюзу. Наприклад, в Угорщині з 2001 по 2011 роки кількість тих, хто визначив німецьку мову як рідну, різко зросла.
Див. також
Примітки
- [2.7 German 2.7.1 Population by age group, type of settlement and gender, sex ratio, 2011, Total] (PDF) (Hungarian) . Budapest. 2014. с. 94. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2018. Процитовано 22 травня 2017.
{{}}: Проігноровано|work=() - [Table 2. Stable population by ethnicity by counties] (PDF) (Romanian) . 2 лютого 2012. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2012. Процитовано 5 жовтня 2017.
{{}}: Проігноровано|work=() - . 2012. с. 14. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2019. Процитовано 18 травня 2017.
{{}}: Проігноровано|work=() - (Croatian) . Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2012.
Посилання
- Danube Swabian Resources [ 11 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Landesverband der Donauschwaben, USA OFFICIAL WEBSITE [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- History of the Danube Swabians [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- DVHH - Donauschwaben Villages Helping Hands [ 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Totenbuch der Donauschwaben - List of Danube Swabians killed after World War II [ 28 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dunajski shvabi nim Donauschwaben zagalna nazva nimeckomovnogo naselennya na teritoriyi Rumuniyi Ugorshini Horvatiyi ta Serbiyi Najbilshe rozselennya u dolini Dunayu Bilshist iz nih pohodili vid nimeckih immigrantiv XVIII stolittya sho oselilisya na teritoriyah Ugorskogo korolivstva vizvolenih vid osmanskogo panuvannya Dunajski shvabiSamonazvaDonauschwabenKilkist230500Areal Ugorshina 186 596 Rumuniya 36 884 Serbiya 4 064 Horvatiya 2 965Blizki do nimciMovanimecka ugorska rumunska serbska horvatska Dunajski shvabi podilyayutsya na kilka etnichnih grup u zalezhnosti vid teritoriyi rozselennya nimci Ugorshini u serbskij Voyevodini yaki nazivayut sebe shvove Schwowe nimci horvatskoyi Slavoniyi Karpatski nimci ta transilvanski saksi ne vhodyat do dunajskih shvabiv IstoriyaPochinayuchi z HII stolittya nimecki kupci ta shahtari selilisya v Ugorskomu korolivstvi na zaproshennya ugorskih monarhiv Hocha isnuvali znachni koloniyi karpatskih nimciv u Spishskih gorah i transilvanskih saksoniv u Transilvaniyi na reshti teritoriyah korolivstva nimecke naselennya ne bulo znachnim Protyagom XVII XVIII stolit vijna mizh Gabsburzkoyu monarhiyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu spustoshila zemli Pannonskoyi rivnini dolina richki Dunaj Gabsburgi sho keruvali Avstriyeyu ta Ugorshinoyu pereselyali u spustosheni zemli lyudej riznih etnichnih grup z usih kutochkiv svoyeyi imperiyi vklyuchayuchi ugorciv chehiv slovakiv horvativ serbiv rumuniv ukrayinciv ta nimciv iz Shvabiyi Gesse Pfalca Badena Frankoniyi Bavariyi Avstriyi ta Elzas Lotaringiyi Movoyu mizhetnichnogo spilkuvannya bula nimecka Nezvazhayuchi na rizne pohodzhennya novih immigrantiv susidni serbi ugorci ta rumuni nazivali shvabami Persha velika hvilya pereselenciv vidbulasya v kinci XVII stolittya pislya porazki turkiv u Videnskoyi bitvi 1683 roku Pereselenciv zaluchali dvoryani chiyi zemli buli spustosheni v rezultati vijskovih dij i taki polkovodci yak Yevgenij Savojskij i Bagato nimciv osilo v gorah Bakon i na pivnich i zahid vid ozera Balaton a takozh v rajoni mista Buda prote osnovnim rajonom nimeckoyi kolonizaciyi v cej period stala trikutnik utvorenij ozerom Balaton i richkami Drava i Dunaj Takozh nimci selilisya u Pechi Satu Mare ta na pivden vid Mukacheva Pislya togo yak za umovami Pozharevackogo mirnogo dogovoru Avstriya otrimala Banat vinikli plani zaselennya novostvorenoyi provinciyi i regionu Bachka mizh richkami Dunaj i Tisa Hocha nastupna vijna Avstriyi z Turechchinoyu znovu spustoshila region pislya yiyi zakinchennya kolonizaciya prodovzhilasya yak zavdyaki privatnij iniciativi tak i zavdyaki pidtrimci derzhavi Koli v 1740 roci Mariya Tereziya koronuvalasya yak korol Ugorshini vona stala zaohochuvati intensivnu kolonizaciyu koronnih zemel osoblivo mizh Tisoyu i Timishoaroyu Nimcyam bulo dozvoleno zberigati svoyu movu i svoyu religiyu zazvichaj katolictvo Poselenci postupovo peretvoryuvali zemlyu osushuvalisya bolota mizh Dunayem i Tisoyu vidbudovuvalisya fermi prokladalisya dorogi i kanali bagato dunajskih shvabiv sluzhili na avstrijskomu vijskovomu kordoni Z 1740 po 1790 roki v Ugorshinu immigruvalo blizko 100 tisyach nimciv Napoleonivski vijni poklali kraj velikomasshtabnim pereselennyam nimciv na ugorski zemli ale chiselnist naselennya sered kolonistiv postupovo zrostala prirodnim shlyahom Buli utvoreni dochirni koloniyi v Slavoniyi i Bosniyi Pislya utvorennya v 1867 roci Avstro Ugorshini v Ugorshini pochalasya politika madyarizaciyi nacionalni menshini v tomu chisli dunajski shvabi za dopomogoyu politichnih i ekonomichnih zahodiv buli zmusheni do perehodu na ugorsku movu i prijnyattya ugorskoyi kulturi Z 1893 roku rozpochalosya pereselennya chastini dunajskih shvabiv v Bolgariyu na teritoriyu Vrachanskoyi oblasti Pislya Pershoyi svitovoyi vijni vidpovidno do Sen Zhermenskogo i Trianonskogo dogovoriv Banat buv rozdilenij mizh Ugorshinoyu Rumuniyeyu ta Yugoslaviyeyu Bachka bula rozdilena mizh Ugorshinoyu ta Yugoslaviyeyu Satu Mare vidijshov Rumuniyi Hocha tochnih cifr nevidomo zagalna chiselnist dunajskih shvabiv ocinyuyetsya priblizno v odin miljon osib v 1935 roci z nih 500 tisyach prozhivalo v Ugorshini 450 tisyach u Voyevodini Korolivstvo Yugoslaviya i vid 230 do 300 tisyach v rumunskomu Banati plyus blizko 60 tisyach v rajoni Satu Mare Pid chas nimeckogo vtorgnennya v Yugoslaviyu v 1941 roci dunajski shvabi vidigrali rol p yatoyi koloni Na rozcharuvannya miscevogo nimeckogo naselennya oblasti Baranya i Bachka buli povernuti Ugorshini odnak v okupovanij Serbiyi buv utvorenij z nimeckim samovryaduvannyam Nezvazhayuchi na te sho vstanovleni na cih teritoriyah marionetkovi rezhimi ne mali prava prizivati na vijskovu sluzhbu etnichnih nimciv velichezna kilkist shvabiv dobrovilno vstupala v zagoni SS i Vaffen SS z nimciv Banatu bula sformovana 7 ma dobrovolcha girska diviziya SS Princ Ojgen a z dunajskih shvabiv Ugorshini 22 ga dobrovolcha kavalerijska diviziya SS Mariya Tereziya Diviziya Princ Ojgen bula zadiyana dlya borotbi z yugoslavskimi partizanami i vidoma masovimi rozpravami nad mirnim naselennyam 21 listopada 1944 roku Prezidiya ogolosila nimciv sho prozhivayut na teritoriyi Yugoslaviyi vorogami narodu 6 lyutogo 1945 roku buv vidanij zakon vidpovidno do yakogo pidlyagalo konfiskaciyi vse majno Tretogo Rejhu osib nimeckoyi nacionalnosti nezalezhno vid gromadyanstva i kolaboracionistiv Pislya vijni bagato nimciv v Yugoslaviyi pomerli v koncentracijnih taborah bagato hto z tih sho zalishilisya v zhivih buli zmusheni pokinuti krayinu yaksho do vijni v Voyevodini zhilo blizko 350 tisyach nimciv to perepis 1958 roku zafiksuvav lishe 32 tisyachi Nimci Ugorshini buli pereseleni v Nimechchinu U Rumuniyi nimecka menshina peresliduvannyam ne piddavalasya ale duzhe bagato nimciv sami pokinuli krayinu z ekonomichnih prichin Nimci z Bolgariyi buli vivezeni v Nimechchinu she pid chas vijni v ramkah politiki Heim ins Reich Pislya Drugoyi svitovoyi vijni chastina dunajskih shvabiv asimilyuvalasya z korinnim naselennyam U 1970 1990 rokah bagato shvabiv emigruvalo do Nimechchini ta Avstriyi a takozh do Spoluchenih Shtativ Kanadi Braziliyi Argentini Meksiki ta Avstraliyi Pislya povalennya komunistichnih rezhimiv ta vidkrittya kordoniv emigraciya posililasya Tendenciya zminilas pislya vstupu Ugorshini ta Rumuniyi do Yevrosoyuzu Napriklad v Ugorshini z 2001 po 2011 roki kilkist tih hto viznachiv nimecku movu yak ridnu rizko zrosla Div takozhPrimitki 2 7 German 2 7 1 Population by age group type of settlement and gender sex ratio 2011 Total PDF Hungarian Budapest 2014 s 94 ISBN 978 963 235 355 5 Arhiv originalu PDF za 27 sichnya 2018 Procitovano 22 travnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Table 2 Stable population by ethnicity by counties PDF Romanian 2 lyutogo 2012 s 10 Arhiv originalu PDF za 24 bereznya 2012 Procitovano 5 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka 2012 s 14 ISBN 978 86 6161 023 3 Arhiv originalu PDF za 7 sichnya 2019 Procitovano 18 travnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Croatian Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 21 grudnya 2012 PosilannyaDanube Swabian Resources 11 veresnya 2017 u Wayback Machine Landesverband der Donauschwaben USA OFFICIAL WEBSITE 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine History of the Danube Swabians 13 zhovtnya 2017 u Wayback Machine DVHH Donauschwaben Villages Helping Hands 18 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Totenbuch der Donauschwaben List of Danube Swabians killed after World War II 28 grudnya 2021 u Wayback Machine