Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вулиця Театральна — вулиця, розташована в Суворовському, Корабельному районах Херсона. Сполучає проспект Незалежності та вулицю Грецькою. Прилучаються вулиці Гоголя, Михайла Грушевського, Рішельєвська, Торгова, Ратушна, Гетьмана Сагайдачного, Шолом-Алейхема, Поштова, Католицька та Успенський провулок.
| Вулиця Театральна Херсон | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Суворовський, Корабельний |
| Колишні назви | |
| Вітовська, Горького | |
| радянського періоду (українською) | Горького |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1 495 м. |
| Координати початку | 46°37′58″ пн. ш. 32°36′29″ сх. д. / 46.632972° пн. ш. 32.608250° сх. д.Координати: 46°37′58″ пн. ш. 32°36′29″ сх. д. / 46.632972° пн. ш. 32.608250° сх. д. |
| Координати кінця | 46°37′50″ пн. ш. 32°35′59″ сх. д. / 46.630750° пн. ш. 32.599861° сх. д. |
| Транспорт | |
| Маршрутні таксі | № 3, 10, 16, 18, 20, 21, 29, 36, 40 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r11137858 |
| Мапа | |
 Вулиця Театральна у Вікісховищі | |
Вулиця вперше з'явилася на проєкті 1785 року. Під назвою «Вітовська» вперше згадується на плані 1855 року. Названа на честь коменданта Херсонської фортеці Йосипа де-Вітта, який служив тут у 1788–1794 роках. Його дружиною була відома красуня-гречанка Софія, згодом Потоцька. У 1927 році Вітовська перейменована у вулицю Театральну, а пізніше у вулицю Горького.
Довжина вулиці становить 1 км 495 м.
Опис
У буд. № 1, позначеному меморіальною таблицею, у 1891 році в родині вчителя-словесника народився відомий російський та радянський письменник Борис Андрійович Лавреньов. У Херсоні він провів дитячі та юнацькі роки, тут написав свій перший твір — поему «Люцифер». Нині цей будинок є пам'яткою архітектури (охоронний номер 12218), в ньому відкрито музей «Літературна Херсонщина». Тут розташовані: експозиція літературного відділу, музей-квартира Бориса Лавреньова, виставковий зал, концертний зал «Блакитна вітальня».
У буд. № 5, з 1906 року розміщується експозиція природно-історичного музею (у теперішній час — природознавчий відділ Херсонського обласного краєзнавчого музею), заснованого у 1899 році ентомологом і дослідником рослинності Пачоським Й. К.
Через дорогу, в буд. № 8 напередодні німецько-радянської війни містився гуртожиток курсантів авіашколи ТСОВ АВІАХІМу. У роки війни будинок був спалений німцями, але згодом відбудований. У теперішній час на місці гуртожитку розташована будівля банку.
На перехресті вул. Театральної та вул. Потьомкінська розташований Будинок Вітвицького (буд. № 14), збудований в кінці XIX ст. Будинок належав херсонському городовому лікарю Роману Матвійовичу Вітвицькому. На початку XX століття тут розмістилося .
Одразу за сквером Михайла Грушевського та вул. Михайла Грушевського, розташований Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша. У 1889 році на цьому місці був збудований міський театр за проектом архітектора В. О. Домбровського. Перший театральний сезон розпочався виставами трупи Лельова-Вутетича. Тут неодноразово виступали знамениті українські трупи Саксаганського П. К. (1891 р.), Кропивницького М. Л. (1895 р.), Садовського М. К. і Саксаганського А. К. (1903 р.), трупа «Товариство нової драми», створена Мейєрхольдом В. Е. і Кошеверовим А. С. (1902 р.), італійська трупа з Т. Сальвіні та ін.
(вул. Театральна, 17)
Після втечі німців з міста у березні 1944 року, на подив жителів, театр виявився неушкодженим. Однак на наступний день спрацювала закладена гітлерівцями міна та будівлю було зруйновано. На тому ж місці почалося спорудження нового. У жовтні 1962 року театр відчинив двері глядачам. У складі сучасного театрального колективу, утвореного у 1936 році, народний артист УРСР Леонід Литвиненко і 12 заслужених артистів УРСР.
Вулиця Театральна — осередок культурного життя міста. У міжвоєнний період в буд. № 17 містився «Малий театр», а з 1944 року тут міститься Херсонська обласна філармонія, де були створені камерний оркестр «Гілея», молодіжний вокально-хореографічний ансамбль «Веснянка»; тут почався творчий шлях співака Юрія Богатикова. У цьому будинку 1915 року був приватний кінотеатр «Ампір», де 3 листопада 1917 — після Жовтневого перевороту відбулося об'єднане засідання Херсонського Ради, представників профспілкових організацій та місцевого гарнізону, на якому виступив делегат II Всеросійського з'їзду Рад Мар'янов А. С., який розповів про роботу з'їзду та Петроградське збройне повстання. У 1924 році кінотеатр носить назву «Комінтерн»; у 1929 році він був частково перебудований, а через три роки тут вперше в місті почали демонструватися звукові кінофільми. У 1997 році в приміщенні кінотеатру сталася пожежа, в результаті якої він був зруйнований.
З вересня 1899 по березень 1900 року, перебуваючи в адміністративному засланні, в буд. № 19 мешкав осетинський поет Коста Хетагуров. Меморіальна таблиця встановлена тут у 1939 році. На цій же вулиці, в буд. № 70, К. Хетагуров знайшов роботу як художник іконописної майстерні.
У 1895 році у південній стороні колишньої вул. Вітовської (№ 21) побудована синагога «Хабад», на місці більш старішої, зараз це буд. № 27. Під час окупації німцями будівля була спалена, відновлена у 1947 році, переобладнана у 1952 році під гуртожиток, а згодом — під витверезник. Наприкінці 1980-х років було повернуто єврейській громаді, восени 1990 року синагога відновила свою діяльність. Наразі це єдина діюча синагога міста.
У першій половині XIX століття в буд. № 54 розміщувалася поштова контора. Після введення в дію херсонського телеграфу (1862) контора стала називатися поштово-телеграфною. Наприкінці 1902 року на йому самому місці за проектом і під керівництвом одеського інженера-електрика. Бухгейма Е. О. була побудована перша в Україні громадська радіотелеграфна станція, яка зв'язала Херсон з Голою Пристанню, однак через несумісність апаратів різних систем на початку 1907 року радіостанцію демонтували. До 1973 року тут знаходився головпоштамт. Зараз ця будівля займає відділення поштового зв'язку № 25 та ощадна каса.
Визначні будівлі
Біоскоп та ілюзіон Зайлера
Електричний Біоскоп та ілюзіон Зайлера відкрився на початку XX століття, як прообраз сучасного кіно, що мав декілька назв: кінетограф, кінематограф, сінетограф, «жива фотографія». Це стало можливим завдяки приладу, винайденому Едісоном. Поєднавши кінетоскоп з фонографом, Едісон отримав на екрані не тільки рухомі фігури, але з'єднував ці рухи зі співом, розмовою і музикою. Ось таке кіно херсонці мали можливість дивитися, відвідуючи Біоскоп і ілюзіон Зайлера.
У такому вигляді, як зображено на поштовій картці, ілюзіон залишався недовго. До 1914 року на його місці було збудовано нову двоповерхову будівлю з цокольним поверхом. Однак і вона не була повністю пристосованою під кінотеатр. Глядацька зала була заввишки близько 3-х метрів, без достатньої вентиляції, і для очищення повітря під час сеансів використовувалися вуглепоглиначі.
Після революції 1917 року будинок націоналізували і в ньому розмістився кінотеатр «Спартак». Залу було розширено — вона зайняла два поверхи. У 1930-х роках кінотеатр був перенесений на тодішню вулицю Суворова, в колишню Ново-Миколаївську синагогу, а в будівлі ілюзіону розміщувалися установи МВС. У 1948 році в будівлі було Обласне управління міліції.
Тепер будівлю займає Обласний господарський суд (вул. Театральна, 18).
Посилання
- інформація на «Мой город — Херсон» [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Teatralna vulicya Vulicya Teatralna vulicya roztashovana v Suvorovskomu Korabelnomu rajonah Hersona Spoluchaye prospekt Nezalezhnosti ta vulicyu Greckoyu Priluchayutsya vulici Gogolya Mihajla Grushevskogo Rishelyevska Torgova Ratushna Getmana Sagajdachnogo Sholom Alejhema Poshtova Katolicka ta Uspenskij provulok Vulicya Teatralna HersonMiscevistCentrRajonSuvorovskij KorabelnijKolishni nazviVitovska Gorkogoradyanskogo periodu ukrayinskoyu GorkogoZagalni vidomostiProtyazhnist1 495 m Koordinati pochatku46 37 58 pn sh 32 36 29 sh d 46 632972 pn sh 32 608250 sh d 46 632972 32 608250 Koordinati 46 37 58 pn sh 32 36 29 sh d 46 632972 pn sh 32 608250 sh d 46 632972 32 608250Koordinati kincya46 37 50 pn sh 32 35 59 sh d 46 630750 pn sh 32 599861 sh d 46 630750 32 599861TransportMarshrutni taksi 3 10 16 18 20 21 29 36 40Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr11137858Mapa Vulicya Teatralna u Vikishovishi Vulicya vpershe z yavilasya na proyekti 1785 roku Pid nazvoyu Vitovska vpershe zgaduyetsya na plani 1855 roku Nazvana na chest komendanta Hersonskoyi forteci Josipa de Vitta yakij sluzhiv tut u 1788 1794 rokah Jogo druzhinoyu bula vidoma krasunya grechanka Sofiya zgodom Potocka U 1927 roci Vitovska perejmenovana u vulicyu Teatralnu a piznishe u vulicyu Gorkogo Dovzhina vulici stanovit 1 km 495 m OpisU bud 1 poznachenomu memorialnoyu tabliceyu u 1891 roci v rodini vchitelya slovesnika narodivsya vidomij rosijskij ta radyanskij pismennik Boris Andrijovich Lavrenov U Hersoni vin proviv dityachi ta yunacki roki tut napisav svij pershij tvir poemu Lyucifer Nini cej budinok ye pam yatkoyu arhitekturi ohoronnij nomer 12218 v nomu vidkrito muzej Literaturna Hersonshina Tut roztashovani ekspoziciya literaturnogo viddilu muzej kvartira Borisa Lavrenova vistavkovij zal koncertnij zal Blakitna vitalnya U bud 5 z 1906 roku rozmishuyetsya ekspoziciya prirodno istorichnogo muzeyu u teperishnij chas prirodoznavchij viddil Hersonskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu zasnovanogo u 1899 roci entomologom i doslidnikom roslinnosti Pachoskim J K Cherez dorogu v bud 8 naperedodni nimecko radyanskoyi vijni mistivsya gurtozhitok kursantiv aviashkoli TSOV AVIAHIMu U roki vijni budinok buv spalenij nimcyami ale zgodom vidbudovanij U teperishnij chas na misci gurtozhitku roztashovana budivlya banku Na perehresti vul Teatralnoyi ta vul Potomkinska roztashovanij Budinok Vitvickogo bud 14 zbudovanij v kinci XIX st Budinok nalezhav hersonskomu gorodovomu likaryu Romanu Matvijovichu Vitvickomu Na pochatku XX stolittya tut rozmistilosya Odrazu za skverom Mihajla Grushevskogo ta vul Mihajla Grushevskogo roztashovanij Hersonskij oblasnij akademichnij muzichno dramatichnij teatr imeni Mikoli Kulisha U 1889 roci na comu misci buv zbudovanij miskij teatr za proektom arhitektora V O Dombrovskogo Pershij teatralnij sezon rozpochavsya vistavami trupi Lelova Vuteticha Tut neodnorazovo vistupali znameniti ukrayinski trupi Saksaganskogo P K 1891 r Kropivnickogo M L 1895 r Sadovskogo M K i Saksaganskogo A K 1903 r trupa Tovaristvo novoyi drami stvorena Mejyerholdom V E i Kosheverovim A S 1902 r italijska trupa z T Salvini ta in Hersonska oblasna filarmoniya vul Teatralna 17 Pislya vtechi nimciv z mista u berezni 1944 roku na podiv zhiteliv teatr viyavivsya neushkodzhenim Odnak na nastupnij den spracyuvala zakladena gitlerivcyami mina ta budivlyu bulo zrujnovano Na tomu zh misci pochalosya sporudzhennya novogo U zhovtni 1962 roku teatr vidchiniv dveri glyadacham U skladi suchasnogo teatralnogo kolektivu utvorenogo u 1936 roci narodnij artist URSR Leonid Litvinenko i 12 zasluzhenih artistiv URSR Vulicya Teatralna oseredok kulturnogo zhittya mista U mizhvoyennij period v bud 17 mistivsya Malij teatr a z 1944 roku tut mistitsya Hersonska oblasna filarmoniya de buli stvoreni kamernij orkestr Gileya molodizhnij vokalno horeografichnij ansambl Vesnyanka tut pochavsya tvorchij shlyah spivaka Yuriya Bogatikova U comu budinku 1915 roku buv privatnij kinoteatr Ampir de 3 listopada 1917 pislya Zhovtnevogo perevorotu vidbulosya ob yednane zasidannya Hersonskogo Radi predstavnikiv profspilkovih organizacij ta miscevogo garnizonu na yakomu vistupiv delegat II Vserosijskogo z yizdu Rad Mar yanov A S yakij rozpoviv pro robotu z yizdu ta Petrogradske zbrojne povstannya U 1924 roci kinoteatr nosit nazvu Komintern u 1929 roci vin buv chastkovo perebudovanij a cherez tri roki tut vpershe v misti pochali demonstruvatisya zvukovi kinofilmi U 1997 roci v primishenni kinoteatru stalasya pozhezha v rezultati yakoyi vin buv zrujnovanij Memorialna tablicya na zhitlovomu budinku v yakomu meshkav Kosta Hetagurov vul Teatralna Gorkogo 19 Z veresnya 1899 po berezen 1900 roku perebuvayuchi v administrativnomu zaslanni v bud 19 meshkav osetinskij poet Kosta Hetagurov Memorialna tablicya vstanovlena tut u 1939 roci Na cij zhe vulici v bud 70 K Hetagurov znajshov robotu yak hudozhnik ikonopisnoyi majsterni U 1895 roci u pivdennij storoni kolishnoyi vul Vitovskoyi 21 pobudovana sinagoga Habad na misci bilsh starishoyi zaraz ce bud 27 Pid chas okupaciyi nimcyami budivlya bula spalena vidnovlena u 1947 roci pereobladnana u 1952 roci pid gurtozhitok a zgodom pid vitvereznik Naprikinci 1980 h rokiv bulo povernuto yevrejskij gromadi voseni 1990 roku sinagoga vidnovila svoyu diyalnist Narazi ce yedina diyucha sinagoga mista Teatralna 54 Budivlya kolishnoyi poshtovo telegrafnoyi kontori U pershij polovini XIX stolittya v bud 54 rozmishuvalasya poshtova kontora Pislya vvedennya v diyu hersonskogo telegrafu 1862 kontora stala nazivatisya poshtovo telegrafnoyu Naprikinci 1902 roku na jomu samomu misci za proektom i pid kerivnictvom odeskogo inzhenera elektrika Buhgejma E O bula pobudovana persha v Ukrayini gromadska radiotelegrafna stanciya yaka zv yazala Herson z Goloyu Pristannyu odnak cherez nesumisnist aparativ riznih sistem na pochatku 1907 roku radiostanciyu demontuvali Do 1973 roku tut znahodivsya golovposhtamt Zaraz cya budivlya zajmaye viddilennya poshtovogo zv yazku 25 ta oshadna kasa Viznachni budivliBioskop ta ilyuzion Zajlera Elektrichnij Bioskop ta ilyuzion Zajlera vidkrivsya na pochatku XX stolittya yak proobraz suchasnogo kino sho mav dekilka nazv kinetograf kinematograf sinetograf zhiva fotografiya Ce stalo mozhlivim zavdyaki priladu vinajdenomu Edisonom Poyednavshi kinetoskop z fonografom Edison otrimav na ekrani ne tilki ruhomi figuri ale z yednuvav ci ruhi zi spivom rozmovoyu i muzikoyu Os take kino hersonci mali mozhlivist divitisya vidviduyuchi Bioskop i ilyuzion Zajlera U takomu viglyadi yak zobrazheno na poshtovij kartci ilyuzion zalishavsya nedovgo Do 1914 roku na jogo misci bulo zbudovano novu dvopoverhovu budivlyu z cokolnim poverhom Odnak i vona ne bula povnistyu pristosovanoyu pid kinoteatr Glyadacka zala bula zavvishki blizko 3 h metriv bez dostatnoyi ventilyaciyi i dlya ochishennya povitrya pid chas seansiv vikoristovuvalisya vuglepoglinachi Pislya revolyuciyi 1917 roku budinok nacionalizuvali i v nomu rozmistivsya kinoteatr Spartak Zalu bulo rozshireno vona zajnyala dva poverhi U 1930 h rokah kinoteatr buv perenesenij na todishnyu vulicyu Suvorova v kolishnyu Novo Mikolayivsku sinagogu a v budivli ilyuzionu rozmishuvalisya ustanovi MVS U 1948 roci v budivli bulo Oblasne upravlinnya miliciyi Teper budivlyu zajmaye Oblasnij gospodarskij sud vul Teatralna 18 Posilannyainformaciya na Moj gorod Herson 7 lipnya 2011 u Wayback Machine ros