Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Амілкар Лопес Кабрал (порт. Amilcar Lopes Cabral; 12 вересня 1924, Бафата, Португальська Гвінея — 20 січня 1973, Конакрі, Гвінея) — політичний діяч і революціонер Гвінеї-Бісау й Кабо-Верде, один із засновників і генеральний секретар партії ПАІГК, теоретик антиімперіалістичної та національно-визвольної боротьби.
| Амілкар Лопес Кабрал порт. Amilcar Lopes Cabral | |
|---|---|
| порт. Amílcar Cabral | |
 | |
 Генеральний секретар | |
| 19 вересня 1956 — 20 січня 1973 | |
| Попередник | — |
| Наступник | Арістідеш Марія Перейра |
| | |
| Народився | 12 вересня 1924 Бафата, Португальська Гвінея |
| Помер | 20 січня 1973 (48 років) Цевіє, Марітіме, Того[1] або Конакрі, Гвінея |
| Похований | d |
| Відомий як | політик, інженер-агроном, інженер, письменник, агроном, політолог, поет |
| Країна | Португалія і Q25423356? |
| Національність | ґвінеєць |
| Alma mater | d і Інститут Африки РАН |
| Політична партія | Африканська партія незалежності Гвінеї та Кабо-Верде |
| У шлюбі з | Марія Елєна Вілєна Родрігес (1951—1966) Ана Марія Кабрал (1966—1973) |
| Діти | доньки: Іва, Ана Луїза |
| Рідня | батько — Ювенал Кабрал мати — Іва Пінел Евора |
| Релігія | атеїзм |
| Нагороди |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Син Ювенала Лопеса Кабрала й Іви Пінеї Евори, названий батьком на честь карфагенського полководця Гамількара Барки, смертельного ворога Риму. Народився у Португальській Гвінеї (теперішня назва — Гвінея-Бісау), але виріс і закінчив школу на островах Кабо-Верде. Після звершення навчання у Лісабонському сільськогосподарському інституті два роки працював у Португалії. 1952 року повернувся до Гвінеї, де працював агрономом. Робота на експериментальній фермі Pessube передбачала часті відрядження у різні кутки країні, які дозволили Кабралу ближче ознайомитись зі суспільною дійсністю в умовах португальського колоніального панування.
Ще у Португалії Кабрал вступив у контакт зі студентами-революціонерами не тільки з Гвінеї-Бісау, але й з інших португальських колоній в Африці — Анголи, Конго, Мозамбіку. В студентських гуртках відбувалося його знайомство з революційними ідеями. 1959 року Амілкар Кабрал, його брат Луїс Кабрал, Арістід Перейра, Фернандо Фортес де Алмейда та Юлій Єлисей Терпін заснували Африканську партію незалежності Гвінеї та Кабо-Верде (ПАІГК). Чотири роки по тому бійці ПАІГК вчинили напад на військові казарми в м. Тіте, що на півдні Гвінеї-Бісау, розпочавши таким чином збройну боротьбу — партизанську війну проти португальських колонізаторів. На першому етапі війни бази партизанів були розташовані у сусідній Гвінеї, на той час вже незалежній від Франції.
Збройна боротьба розгортувалася повільно, але успішно — на початку 1970 року під контролем ПАІГК опинилася більша частина Гвінеї. Фактично португальці утримували лише два найбільших міста колонії — Бісау та Бафата — й їхні околиці. В цей час Кабрал виступав не тільки як талановитий організатор, але й пропагандист і представник гвінейського народу за кордоном — виступав з доповідями про національно-визвольну боротьбу в Африці на міжнародних конференціях і в ООН. 1970 року його разом з Агостіньо Нето (президентом МПЛА) і Марселіно дос Сантосом (віце-президентом ФРЕЛІМО) приймав Папа Римський Павло VI.
Після низки невдалих замахів Кабрал кінець-кінцем був убитий 20 січня 1973 у штаб-квартирі ПАІГК неподалік міста Конакрі. Його вбивцями стали члени його ж власної партії. Таким чином справдилось пророцтво, яке він зробив за кілька років до того: «Якщо хтось з нас постраждає, то винуватими в цьому будемо лише ми самі. Ніхто крім нас не може зруйнувати ПАІГК.»
Кабрала вважають революційним теоретиком не менш значущим, ніж Франц Фанон чи Че Гевара, і його вплив відчувається далеко за межами африканського континенту. Його ім'ям названо міжнародний аеропорт на острові Сал (Кабо-Верде), університет у Бісау, центр культури в місті Боа-Віста (Бразилія), вулицю у Сен-Дені (Франція), площу в Москві.
Ідейна спадщина
Важливість теорії
Хоча Кабрал вважав себе радше практиком, ніж теоретиком, він постійно займався розробкою питань тактики та стратегії, цілей та засобів антиколоніальної боротьби. Свої думки висловлював у статтях і промовах. Важливе місце в антиколоніальній боротьбі, на думку Кабрала, посідала культура, тому питанням культури він приділяв велику увагу. Культура колонізованого і пригнобленого народу має протиставлятися культурі колонізатора.
Визвольні рухи «третього світу»
Кабрал вважав, що в добу монополістичного капіталізму та імперіалістичного панування головними дієвими особами світової історії стають визвольні рухи «третього світу». Справжні суспільні перетворення приходять тільки із завоюванням тубільцями контролю над продукційними силами, тоді як формальна політична незалежність призводить до продовження колоніалізму, тільки у зміненому вигляді — у вигляді неоколоніалізму. Політична незалежність, це — не мета визвольної боротьби, але один з моментів процесу боротьби. Якщо історія, це — розвиток продукційних сил, говорив Кабрал, колонізований може повернути собі історію, тільки заволодівши засобами виробництва. Потенціал для революції — у формуванні антиімперіалістичного союзу різних соціальних груп, включаючи селянство та дрібну буржуазію. Цей союз є своєрідною «класом-нацією» — монолітною масою, згуртованою навколо єдиного пристрасного бажання самостійності та повернення до історії. Після здобуття незалежності цей союз може розпастися, і з цього моноліту виокремиться національна буржуазія, «середній клас» тощо. Чи станеться се чи ні, залежатиме від поведінки нижчих верств дрібної буржуазії та інтелігенції.
Революційні кадри
Робітничий клас, зокрема промисловий пролетаріат, через свою нечисленність не могла відігравати вирішальної ролі у національно-визвольній боротьбі в колоніях. Завдання передового загону, що виступав на чолі переважно сільських мас, виконував союз національної дрібної буржуазії та інтелігенції. Цей союз оформлювався у вигляді революційної партії.
На першому етапі боротьби кадри для революційної партії треба шукати серед верств з міжкласовим місцеположенням, непевних у своєму місці в суспільстві. Це можуть бути колишні селяни, а нині міські наймані працівники з числа тубільців, які день-у-день бачать різницю між своїм рівнем життя і рівнем життя колоністів у місті. Оскільки ці трудові мігранти бачать експлуатацію на власні очі, вони швидше за селян усвідомлюють її реальність і роблять відповідні політичні висновки (хоча об'єктивно їх можуть визискувати не так жорстоко, як селян). У більшості малорозвинених країн капіталістичної периферії класом, що, з одного боку, є достатньо освіченим (в тому числі обізнаною на базовому рівні з революційною теорією), а, з другого — має досвід гноблення в умовах колоніалізму,
«Класове самогубство»
Кабрал був переконаний, що ключем до успішної соціальної революції на периферії капіталістичного світу є роль, що її має зіграти дрібнобуржуазне керівництво національного руху після завоювання незалежності. Того самого моменту, коли приходить національне визволення і революційна дрібна буржуазія здобуває владу, народ повертається до історії, і назовні знову вириваються внутрішні соціальні протиріччя, затушовані під час збройної боротьби проти колоніалізму. Щойно ці протиріччя проявляться, революційна дрібна буржуазія опиняється перед вибором: або стати національною буржуазією (чи радше псевдобуржуазією, адже в неоколоніальних умовах буржуазія малорозвинених країн є лише імітацією буржуазії капіталістичного центру), або продовжити революцію і здійснити своє історичне покликання — здійснити соціальну революцію. Кабрал наполягав на тому, що аби здійснити своє історичне покликання, дрібна буржуазія має вчинила самогубство — «класове самогубство».
Класове самогубство означає замість слідувати своїм безпосереднім матеріальних інтересам, дослухатися до своєї революційної свідомості. За відсутності справжнього робітничого класу дрібна буржуазія має в інтересах суспільства пожертвувати своїм станом і привілеями, ототожнити себе з трудящими масами, вчинити «самогубство» та відродитися як робітничий клас. Ймовірність самогубства залежатиме від глибини проникнення революційних ідей у середовище дрібної буржуазії, а також від місця, що його займатиме революційна фракція цього класу після незалежності. Неспроможність вчинити класове самогубство означатиме відтворення експлуатаційних відносин у новій конфігурації: пару колонізатор—колонізований заступить пара національна буржуазія—пролетаріат. Через класове самогубство буржуазії боротьба за національне визволення переростає у боротьбу за визволення соціальне.
Про Амілкара Кабрала
Можна сказати, що не з багатьма керівниками у мене складались такі щирі дружні стосунки, які були між Амілкаром і мною. Мислитель неабиякого інтелектуального дару, творець і надзвичайно людяна особистість.
Збірки творів
- «Португальська» Гвінея. Сила зброї (Guinée «portugaise»: le pouvoir des armes, Paris: François Maspero, 1970).(фр.)
- Революція в Гвінеї. Вибране (Revolution in Guinea: Selected Texts by Amilcar Cabral, New York: Monthly Review, 1970).(англ.)
- Повернення до джерел. Вибрані промови Амілкара Кабрала (Return to the Source: Selected Speeches of Amilcar Cabral, New York: Monthly Review, 1973).(англ.)
- Революція в Гвінеї. Вибрані статті та промови (Революция в Гвинее. Избранные статьи и речи. — Москва: Наука, 1973).(рос.)
- Єдність і боротьба. Том 1. Теоретична зброя (Unité et lutte, I. L'arme de la théorie, Paris: François Maspero, 1975).(фр.)
- Опір і деколонізація (Resistance and Decolonization, London and New York: Rowman & Littlefield International, 2016).(англ.)
Див. також
Література
Книжки
- Олег Игнатьев. Амилкар Кабрал — сын Африки. — Москва: Политиздат, 1975. — 159 с.(рос.)
- В. Г. Солодовниов (отв. ред.]. Борьба за освобождение португальских колоний в Африке (1961—1973). — Москва: «Наука», 1975. — 303 °C.(рос.)
- Роман Тиса. Визволення людини. Нариси з історії суспільної думки XX ст. — Київ: «Вперед», 2023.
- Mario de Andrade, Amilcar Cabral: essai de biographie politique, Paris: François Maspero, 1980, 169 p.(фр.)
- Gérard Chaliand, Armed Struggle in Africa: With the Guerrillas in «Portugese» Guinea, New York and London: Monthly Review Press, 1969.(англ.)
- Mario de Andrade, Amilcar Cabral: essai de biographie politique, Paris: Maspero, 1980.(фр.)
- Carlos Lopes (ed.), Africa's Contemporary Challenges: The Legacy of Amilcar Cabral, Ablington: Routledge, 2010.(англ.)
- Jack McCulloch, In the Twilight of the Revolution: The Political Theory of Amilcar Cabral, London: Zed Books, 1983.(англ.)
- Reiland Rabaka, Concepts of Cabralism: Amilcar Cabral and Africana Critical Theory, Lexington Books, 2014.(англ.)
- António Tomás, O fazedor de utopias: uma biografia de Amílcar Cabral, Lisbonne: Tinta-da-China, 2008.(порт.)
Статті
- Р. Тиса. Кабрал Амілкар Лопес // Історія політичної думки: навч. енцикл. словник-довідник для студентів вищих навч. закл / за наук. ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий Світ-2000, 2014. — С. 268.
- Амилкар Кабрал // Р. А. Ульяновский. Политические портреты борцов за национальную независимость. — Москва: Политиздат, 1983. — C. 289—306.(рос.)
- А. М. Хазанов. «Поколение Кабрала»: путь в революцию // «Новая и новейшая история» (Москва). — 2012. — № 3. — С. 159—184.(рос.)
- Robert Blackey, «Fanon and Cabral: A Contrast in Theories of Revolution for Africa», in The Journal of Modern African Studies, Vol. 12, No. 2 (June, 1974), pp. 191—209.(англ.)
- Patrick Chabal, «The Social and Political Thought of Amilcar Cabral: A Reassessment», in The Journal of Modern African Studies, Vol. 19, No. 1 (March 1981), pp. 31-56.(англ.)
- Eduardo de Sousa Ferreira, «Amilcar Cabral: Theory of Revolution and Background to His Assassination», in Ufahamu: A Journal of African Studies, No. 3, 1973, pp. 49-68.(англ.)
- Daniel Fogel, «The Revolution in Guinea-Bissau and the Heritage of Amilcar Cabral», in Daniel Fogel, Africa in Struggle: National Liberation and Proletarian Revolution, Ism Press, 1986, pp. 262—279.(англ.)
- Jack McCulloch, «Amilcar Cabral: A Theory of Imperialism», in The Journal of Modern African Studies, Vol. 19, No. 2, 1981, pp. 503—511.(англ.)
Посилання
Твори Кабрала
- Коротка аналіза соціяльної структури «портуґальської» Ґвінеї (1964) [ 6 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Зброя теорії (1966) [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Національне визволення і культура (1970) [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Ідентичність і гідність в контексті національно-визвольної боротьби (1972) [ 8 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Солідарність у боротьбі. Бесіда з чорношкірими американцями у невимушеній обстановці (1972) [ 3 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Архів А. Кабрала на Marxists.org [ 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Про нього
- Кевін Окот. Краще отрута (2023)
- Роман Тиса. Амілкар Кабрал і «клясове самогубство» (2014) [ 9 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Кабрал Амилкар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amilkar Lopes Kabral port Amilcar Lopes Cabral 12 veresnya 1924 Bafata Portugalska Gvineya 20 sichnya 1973 Konakri Gvineya politichnij diyach i revolyucioner Gvineyi Bisau j Kabo Verde odin iz zasnovnikiv i generalnij sekretar partiyi PAIGK teoretik antiimperialistichnoyi ta nacionalno vizvolnoyi borotbi Amilkar Lopes Kabral port Amilcar Lopes Cabralport Amilcar CabralGeneralnij sekretar19 veresnya 1956 20 sichnya 1973Poperednik Nastupnik Aristidesh Mariya PerejraNarodivsya 12 veresnya 1924 1924 09 12 Bafata Portugalska GvineyaPomer 20 sichnya 1973 1973 01 20 48 rokiv Ceviye Maritime Togo 1 abo Konakri GvineyaPohovanij dVidomij yak politik inzhener agronom inzhener pismennik agronom politolog poetKrayina Portugaliya i Q25423356 Nacionalnist gvineyecAlma mater d i Institut Afriki RANPolitichna partiya Afrikanska partiya nezalezhnosti Gvineyi ta Kabo VerdeU shlyubi z Mariya Elyena Vilyena Rodriges 1951 1966 Ana Mariya Kabral 1966 1973 Diti donki Iva Ana LuyizaRidnya batko Yuvenal Kabral mati Iva Pinel EvoraReligiya ateyizmNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSin Yuvenala Lopesa Kabrala j Ivi Pineyi Evori nazvanij batkom na chest karfagenskogo polkovodcya Gamilkara Barki smertelnogo voroga Rimu Narodivsya u Portugalskij Gvineyi teperishnya nazva Gvineya Bisau ale viris i zakinchiv shkolu na ostrovah Kabo Verde Pislya zvershennya navchannya u Lisabonskomu silskogospodarskomu instituti dva roki pracyuvav u Portugaliyi 1952 roku povernuvsya do Gvineyi de pracyuvav agronomom Robota na eksperimentalnij fermi Pessube peredbachala chasti vidryadzhennya u rizni kutki krayini yaki dozvolili Kabralu blizhche oznajomitis zi suspilnoyu dijsnistyu v umovah portugalskogo kolonialnogo panuvannya She u Portugaliyi Kabral vstupiv u kontakt zi studentami revolyucionerami ne tilki z Gvineyi Bisau ale j z inshih portugalskih kolonij v Africi Angoli Kongo Mozambiku V studentskih gurtkah vidbuvalosya jogo znajomstvo z revolyucijnimi ideyami 1959 roku Amilkar Kabral jogo brat Luyis Kabral Aristid Perejra Fernando Fortes de Almejda ta Yulij Yelisej Terpin zasnuvali Afrikansku partiyu nezalezhnosti Gvineyi ta Kabo Verde PAIGK Chotiri roki po tomu bijci PAIGK vchinili napad na vijskovi kazarmi v m Tite sho na pivdni Gvineyi Bisau rozpochavshi takim chinom zbrojnu borotbu partizansku vijnu proti portugalskih kolonizatoriv Na pershomu etapi vijni bazi partizaniv buli roztashovani u susidnij Gvineyi na toj chas vzhe nezalezhnij vid Franciyi Zbrojna borotba rozgortuvalasya povilno ale uspishno na pochatku 1970 roku pid kontrolem PAIGK opinilasya bilsha chastina Gvineyi Faktichno portugalci utrimuvali lishe dva najbilshih mista koloniyi Bisau ta Bafata j yihni okolici V cej chas Kabral vistupav ne tilki yak talanovitij organizator ale j propagandist i predstavnik gvinejskogo narodu za kordonom vistupav z dopovidyami pro nacionalno vizvolnu borotbu v Africi na mizhnarodnih konferenciyah i v OON 1970 roku jogo razom z Agostino Neto prezidentom MPLA i Marselino dos Santosom vice prezidentom FRELIMO prijmav Papa Rimskij Pavlo VI Pislya nizki nevdalih zamahiv Kabral kinec kincem buv ubitij 20 sichnya 1973 u shtab kvartiri PAIGK nepodalik mista Konakri Jogo vbivcyami stali chleni jogo zh vlasnoyi partiyi Takim chinom spravdilos proroctvo yake vin zrobiv za kilka rokiv do togo Yaksho htos z nas postrazhdaye to vinuvatimi v comu budemo lishe mi sami Nihto krim nas ne mozhe zrujnuvati PAIGK Kabrala vvazhayut revolyucijnim teoretikom ne mensh znachushim nizh Franc Fanon chi Che Gevara i jogo vpliv vidchuvayetsya daleko za mezhami afrikanskogo kontinentu Jogo im yam nazvano mizhnarodnij aeroport na ostrovi Sal Kabo Verde universitet u Bisau centr kulturi v misti Boa Vista Braziliya vulicyu u Sen Deni Franciya ploshu v Moskvi Idejna spadshinaVazhlivist teoriyi Hocha Kabral vvazhav sebe radshe praktikom nizh teoretikom vin postijno zajmavsya rozrobkoyu pitan taktiki ta strategiyi cilej ta zasobiv antikolonialnoyi borotbi Svoyi dumki vislovlyuvav u stattyah i promovah Vazhlive misce v antikolonialnij borotbi na dumku Kabrala posidala kultura tomu pitannyam kulturi vin pridilyav veliku uvagu Kultura kolonizovanogo i prignoblenogo narodu maye protistavlyatisya kulturi kolonizatora Vizvolni ruhi tretogo svitu Kabral vvazhav sho v dobu monopolistichnogo kapitalizmu ta imperialistichnogo panuvannya golovnimi diyevimi osobami svitovoyi istoriyi stayut vizvolni ruhi tretogo svitu Spravzhni suspilni peretvorennya prihodyat tilki iz zavoyuvannyam tubilcyami kontrolyu nad produkcijnimi silami todi yak formalna politichna nezalezhnist prizvodit do prodovzhennya kolonializmu tilki u zminenomu viglyadi u viglyadi neokolonializmu Politichna nezalezhnist ce ne meta vizvolnoyi borotbi ale odin z momentiv procesu borotbi Yaksho istoriya ce rozvitok produkcijnih sil govoriv Kabral kolonizovanij mozhe povernuti sobi istoriyu tilki zavolodivshi zasobami virobnictva Potencial dlya revolyuciyi u formuvanni antiimperialistichnogo soyuzu riznih socialnih grup vklyuchayuchi selyanstvo ta dribnu burzhuaziyu Cej soyuz ye svoyeridnoyu klasom naciyeyu monolitnoyu masoyu zgurtovanoyu navkolo yedinogo pristrasnogo bazhannya samostijnosti ta povernennya do istoriyi Pislya zdobuttya nezalezhnosti cej soyuz mozhe rozpastisya i z cogo monolitu viokremitsya nacionalna burzhuaziya serednij klas tosho Chi stanetsya se chi ni zalezhatime vid povedinki nizhchih verstv dribnoyi burzhuaziyi ta inteligenciyi Revolyucijni kadri Robitnichij klas zokrema promislovij proletariat cherez svoyu nechislennist ne mogla vidigravati virishalnoyi roli u nacionalno vizvolnij borotbi v koloniyah Zavdannya peredovogo zagonu sho vistupav na choli perevazhno silskih mas vikonuvav soyuz nacionalnoyi dribnoyi burzhuaziyi ta inteligenciyi Cej soyuz oformlyuvavsya u viglyadi revolyucijnoyi partiyi Na pershomu etapi borotbi kadri dlya revolyucijnoyi partiyi treba shukati sered verstv z mizhklasovim miscepolozhennyam nepevnih u svoyemu misci v suspilstvi Ce mozhut buti kolishni selyani a nini miski najmani pracivniki z chisla tubilciv yaki den u den bachat riznicyu mizh svoyim rivnem zhittya i rivnem zhittya kolonistiv u misti Oskilki ci trudovi migranti bachat ekspluataciyu na vlasni ochi voni shvidshe za selyan usvidomlyuyut yiyi realnist i roblyat vidpovidni politichni visnovki hocha ob yektivno yih mozhut viziskuvati ne tak zhorstoko yak selyan U bilshosti malorozvinenih krayin kapitalistichnoyi periferiyi klasom sho z odnogo boku ye dostatno osvichenim v tomu chisli obiznanoyu na bazovomu rivni z revolyucijnoyu teoriyeyu a z drugogo maye dosvid gnoblennya v umovah kolonializmu Klasove samogubstvo Kabral buv perekonanij sho klyuchem do uspishnoyi socialnoyi revolyuciyi na periferiyi kapitalistichnogo svitu ye rol sho yiyi maye zigrati dribnoburzhuazne kerivnictvo nacionalnogo ruhu pislya zavoyuvannya nezalezhnosti Togo samogo momentu koli prihodit nacionalne vizvolennya i revolyucijna dribna burzhuaziya zdobuvaye vladu narod povertayetsya do istoriyi i nazovni znovu virivayutsya vnutrishni socialni protirichchya zatushovani pid chas zbrojnoyi borotbi proti kolonializmu Shojno ci protirichchya proyavlyatsya revolyucijna dribna burzhuaziya opinyayetsya pered viborom abo stati nacionalnoyu burzhuaziyeyu chi radshe psevdoburzhuaziyeyu adzhe v neokolonialnih umovah burzhuaziya malorozvinenih krayin ye lishe imitaciyeyu burzhuaziyi kapitalistichnogo centru abo prodovzhiti revolyuciyu i zdijsniti svoye istorichne poklikannya zdijsniti socialnu revolyuciyu Kabral napolyagav na tomu sho abi zdijsniti svoye istorichne poklikannya dribna burzhuaziya maye vchinila samogubstvo klasove samogubstvo Klasove samogubstvo oznachaye zamist sliduvati svoyim bezposerednim materialnih interesam dosluhatisya do svoyeyi revolyucijnoyi svidomosti Za vidsutnosti spravzhnogo robitnichogo klasu dribna burzhuaziya maye v interesah suspilstva pozhertvuvati svoyim stanom i privileyami ototozhniti sebe z trudyashimi masami vchiniti samogubstvo ta vidroditisya yak robitnichij klas Jmovirnist samogubstva zalezhatime vid glibini proniknennya revolyucijnih idej u seredovishe dribnoyi burzhuaziyi a takozh vid miscya sho jogo zajmatime revolyucijna frakciya cogo klasu pislya nezalezhnosti Nespromozhnist vchiniti klasove samogubstvo oznachatime vidtvorennya ekspluatacijnih vidnosin u novij konfiguraciyi paru kolonizator kolonizovanij zastupit para nacionalna burzhuaziya proletariat Cherez klasove samogubstvo burzhuaziyi borotba za nacionalne vizvolennya pererostaye u borotbu za vizvolennya socialne Pro Amilkara KabralaFidel Kastro Mozhna skazati sho ne z bagatma kerivnikami u mene skladalis taki shiri druzhni stosunki yaki buli mizh Amilkarom i mnoyu Mislitel neabiyakogo intelektualnogo daru tvorec i nadzvichajno lyudyana osobistist Zbirki tvoriv Portugalska Gvineya Sila zbroyi Guinee portugaise le pouvoir des armes Paris Francois Maspero 1970 fr Revolyuciya v Gvineyi Vibrane Revolution in Guinea Selected Texts by Amilcar Cabral New York Monthly Review 1970 angl Povernennya do dzherel Vibrani promovi Amilkara Kabrala Return to the Source Selected Speeches of Amilcar Cabral New York Monthly Review 1973 angl Revolyuciya v Gvineyi Vibrani statti ta promovi Revolyuciya v Gvinee Izbrannye stati i rechi Moskva Nauka 1973 ros Yednist i borotba Tom 1 Teoretichna zbroya Unite et lutte I L arme de la theorie Paris Francois Maspero 1975 fr Opir i dekolonizaciya Resistance and Decolonization London and New York Rowman amp Littlefield International 2016 angl Div takozhAfrikanska partiya nezalezhnosti Gvineyi ta Kabo Verde Gvineya BisauLiteraturaKnizhki Oleg Ignatev Amilkar Kabral syn Afriki Moskva Politizdat 1975 159 s ros V G Solodovniov otv red Borba za osvobozhdenie portugalskih kolonij v Afrike 1961 1973 Moskva Nauka 1975 303 C ros Roman Tisa Vizvolennya lyudini Narisi z istoriyi suspilnoyi dumki XX st Kiyiv Vpered 2023 Mario de Andrade Amilcar Cabral essai de biographie politique Paris Francois Maspero 1980 169 p fr Gerard Chaliand Armed Struggle in Africa With the Guerrillas in Portugese Guinea New York and London Monthly Review Press 1969 angl Mario de Andrade Amilcar Cabral essai de biographie politique Paris Maspero 1980 fr Carlos Lopes ed Africa s Contemporary Challenges The Legacy of Amilcar Cabral Ablington Routledge 2010 angl Jack McCulloch In the Twilight of the Revolution The Political Theory of Amilcar Cabral London Zed Books 1983 angl Reiland Rabaka Concepts of Cabralism Amilcar Cabral and Africana Critical Theory Lexington Books 2014 angl Antonio Tomas O fazedor de utopias uma biografia de Amilcar Cabral Lisbonne Tinta da China 2008 port Statti R Tisa Kabral Amilkar Lopes Istoriya politichnoyi dumki navch encikl slovnik dovidnik dlya studentiv vishih navch zakl za nauk red N M Homi Lviv Novij Svit 2000 2014 S 268 Amilkar Kabral R A Ulyanovskij Politicheskie portrety borcov za nacionalnuyu nezavisimost Moskva Politizdat 1983 C 289 306 ros A M Hazanov Pokolenie Kabrala put v revolyuciyu Novaya i novejshaya istoriya Moskva 2012 3 S 159 184 ros Robert Blackey Fanon and Cabral A Contrast in Theories of Revolution for Africa in The Journal of Modern African Studies Vol 12 No 2 June 1974 pp 191 209 angl Patrick Chabal The Social and Political Thought of Amilcar Cabral A Reassessment in The Journal of Modern African Studies Vol 19 No 1 March 1981 pp 31 56 angl Eduardo de Sousa Ferreira Amilcar Cabral Theory of Revolution and Background to His Assassination in Ufahamu A Journal of African Studies No 3 1973 pp 49 68 angl Daniel Fogel The Revolution in Guinea Bissau and the Heritage of Amilcar Cabral in Daniel Fogel Africa in Struggle National Liberation and Proletarian Revolution Ism Press 1986 pp 262 279 angl Jack McCulloch Amilcar Cabral A Theory of Imperialism in The Journal of Modern African Studies Vol 19 No 2 1981 pp 503 511 angl PosilannyaTvori Kabrala Korotka analiza sociyalnoyi strukturi portugalskoyi Gvineyi 1964 6 listopada 2013 u Wayback Machine Zbroya teoriyi 1966 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Nacionalne vizvolennya i kultura 1970 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Identichnist i gidnist v konteksti nacionalno vizvolnoyi borotbi 1972 8 grudnya 2013 u Wayback Machine Solidarnist u borotbi Besida z chornoshkirimi amerikancyami u nevimushenij obstanovci 1972 3 lipnya 2019 u Wayback Machine Arhiv A Kabrala na Marxists org 13 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl Pro nogo Kevin Okot Krashe otruta 2023 Roman Tisa Amilkar Kabral i klyasove samogubstvo 2014 9 kvitnya 2014 u Wayback Machine Kabral Amilkar Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135