Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Актю бінська область область у складі Казахстану Утворена 10 березня 1932 року Актюбінська область каз Ақтөбе облысы Гер

Актюбінська область

Актюбінська область

Актю́бінська область — область у складі Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року.

Актюбінська область

(каз. Ақтөбе облысы)

image
Герб
image
Адм. центр Актобе
Країна image Казахстан
Регіон Західний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Західноказахстанська область, Атирауська область, Мангістауська область, Костанайська область, Кизилординська область, Оренбурзька область, Каракалпакстан ?
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне 906220 осіб (2021)
 - густота 5,36 осіб/км²
Етнікон казахи — 81,0 %,
росіяни — 12,5 %,
українці — 2,9 %,
татари — 1,2,
німці — 0,7 %
Площа
 - повна 300 629 км²
Часовий пояс
Дата заснування 10 березня 1932 року
Аким Сапарбаєв Бердибек Машбекович
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-15
image
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Актюбінська область

Адміністративний поділ

№ Район, міська адміністрація Площа,
км² 		Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009) 		Населення,
осіб (2021) 		Центр К-ть
АО 		К-ть
НП
1 Айтекебійський район 36388,68 39549 34628 25723 20884 Темірбека Жургенова 15 27
2 Алгинський район 7506,72 39596 37004 38578 42773 Алга 13 30
3 Байганінський район 63660,34 27331 24652 22073 22622 Карауилкелди 9 24
4 Іргізький район 39604,43 16640 15610 14416 13914 Іргіз 7 18
5 Каргалинський район 4998,46 24152 19172 16781 15285 Бадамша 8 15
6 Мартуцький район 6605,32 35006 31084 29843 29335 Мартук 13 32
7 Мугалжарський район 25466,55 71214 63812 62115 64991 Кандиагаш 15 37
8 Темірський район 11665,02 37758 35946 34425 35547 Шубаркудук 10 24
9 Уїльський район 10352,74 21635 20865 18619 16058 Уїл 7 22
10 Хобдинський район 14029,80 36947 27636 19591 16006 Кобда 16 31
11 Хромтауський район 12948,19 50844 43814 39748 45828 Хромтау 15 28
12 Шалкарський район 59407,02 54788 46697 44187 42484 Шалкар 13 31
13 Актобинська м.а. 2337,58 279920 281638 391669 540493 Актобе - 1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009) 		Населення,
осіб (2021)
1 Актобе 253 532 253 088 345 687 540 493
2 Кандиагаш 26 691 25 553 29 169 34 898
3 Хромтау 24 438 21 740 24 089 29 579
4 Шалкар 28 899 26 329 26 574 27 833
5 Алга 17 910 15 372 19 705 22 446
6 Шубаркудук 12 217 10 722 11 199 14 125
7 Емба 16 035 12 345 11 212 12 783
8 Карауилкелди 7 512 8 212 7 862 10 887
9 Мартук 8 824 8 117 9 795 10 679

Населення

Населення — 906220 осіб (2021; 757768 у 2009, 682558 у 1999, 735380 у 1989).

Населення Актюбінської області — поліетнічне.

Зміна чисельності населення
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 668 378 ▲671 812 ▲678 607 ▲686 698 ▲695 454 ▲703 660
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення ▲756 782 ▲763 589 ▲777 471 ▲786 349 ▲796 130 ▲808 878

Національний склад населення станом на 2016 рік:

Географія

Актюбінська область розташована між Прикаспійською низовиною на заході, плато Устюрт — на півдні, Туранською низовиною — на південному сході і південними відрогами Уралу — на півночі. Велика частина області — рівнина (висота 100—200 м), розчленована долинами річок; у середній частині тягнуться гори Мугоджари (вища точка гора , 657 м). Західна частина Актюбінської області зайнята , перехідним на південному заході в Прикаспійську низовину; на південному сході — масиви горбистих пісків — Приаральські Каракуми і Борсуки Великі та Малі. На північному сході в Актюбінській області заходить Тургайське плато, порізане ярами.

Клімат — різко континентальний, посушливий з спекотним і сухим літом і холодною зимою. Влітку часті суховії і запорошені бурі, взимку — завірюхи. Середня температура липня на північному заході 22,5 °C, на південному сході 25 °C, січня відповідно −16 °C і −15,5 °C. Кількість опадів на північному заході близько 300, в центрі і на півдні — 125—200 мм на рік. Вегетаційний період від 175 днів на північному заході до 190 днів на південному сході.

Усі річки Актюбінської області належать до басейнів Каспійського моря і невеликих озер. Найбільші річки — Емба, притоки Уралу — Ор, Ілек, а також Іргиз, Уїл, Тургай та Сагиз. Багато річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на плеса. Багато озер (більше 150), головним чином дрібних солоних; деякі з них, пересихаючи, утворюють солончаки (наприклад, , що заповнюється водою тільки навесні). Маловодні річки і солоні озера майже не придатні для господарських цілей. У зв'язку з цим широко використовуються прісні підземні води.

Північно-західна частина області зайнята ковилово-різнотравним і полиново-злаковим степом на чорноземних і червоно-коричневих ґрунтах з плямами солонців; по долинах річок — лугова рослинність, гаї з тополі, осики, берези, чагарники. Середня і північно-східна частини зайняті злаковий-полиновим сухим степом на світло-каштанових і сіроземних ґрунтах. На півдні розташовані полинно-солянкові напівпустелі і пустелі (Барсуки) на бурих солонцюватих ґрунтах з масивами пісків і солончаків.

Багато гризунів (строкатка степова, ховрахи, тушканчики), хижих (вовк, корсак); збереглися антилопи сайга і джейран.

Економіка

Великі запаси корисних копалин, представлені крупними родовищами хромітів, мідь, нікель-кобальтових руд, титану, золота, а також фосфоритів, нафти і природного газу. На їх базі виникли багато галузей промисловості: гірничодобувна, хімічна, виробництво феросплавів тощо. Велика частина гірничодобувних підприємств зосереджена в районі Мугалжар (хромітові і нікелеві копальні поблизу міста Хромтау і селища Батамшинський) і в центральній і південній частинах області (видобування нафти і газу). Більшість підприємств оброблювальної промисловості знаходяться в м. Актобе (заводи: феросплавів, хромових з'єднань, рентгеноапаратури, машинобудування, механічний, авторемонтний і підприємства легкої і харчової промисловості) і поблизу нього (хімічний комбінат в місті Алга).

Примітки

  1. Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
  2. [1] [ 2020-09-29 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
  3. Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  4. . Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 4 лютого 2013.
  5. Численность населения Атырауской области по отдельным этносам на начало 2016 года (казах.)(рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Актюбінська область
  • Офіційний сайт акимату Актюбінської області [ 24 серпня 2013 у Wayback Machine.] (казах.), (англ.), (рос.)
  • Погода у Актюбінській області. Казахстан
  • Казахстан. Актюбінська область [ 4 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)


image Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aktyu binska oblast oblast u skladi Kazahstanu Utvorena 10 bereznya 1932 roku Aktyubinska oblast kaz Aktobe oblysy GerbAdm centr AktobeKrayina KazahstanRegion Zahidnij KazahstanMezhuye z susidni adminodiniciZahidnokazahstanska oblast Atirauska oblast Mangistauska oblast Kostanajska oblast Kizilordinska oblast Orenburzka oblast Karakalpakstan Oficijna mova kazahskaNaselennya povne 906220 osib 2021 gustota 5 36 osib km Etnikon kazahi 81 0 rosiyani 12 5 ukrayinci 2 9 tatari 1 2 nimci 0 7 Plosha povna 300 629 km Chasovij poyas UTC 5Data zasnuvannya 10 bereznya 1932 rokuAkim Saparbayev Berdibek MashbekovichVebsajt oficijnij sajtKod ISO 3166 2 KZ 15Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aktyubinska oblastAdministrativnij podil Rajon miska administraciya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 Centr K t AO K t NP1 Ajtekebijskij rajon 36388 68 39549 34628 25723 20884 Temirbeka Zhurgenova 15 272 Alginskij rajon 7506 72 39596 37004 38578 42773 Alga 13 303 Bajganinskij rajon 63660 34 27331 24652 22073 22622 Karauilkeldi 9 244 Irgizkij rajon 39604 43 16640 15610 14416 13914 Irgiz 7 185 Kargalinskij rajon 4998 46 24152 19172 16781 15285 Badamsha 8 156 Martuckij rajon 6605 32 35006 31084 29843 29335 Martuk 13 327 Mugalzharskij rajon 25466 55 71214 63812 62115 64991 Kandiagash 15 378 Temirskij rajon 11665 02 37758 35946 34425 35547 Shubarkuduk 10 249 Uyilskij rajon 10352 74 21635 20865 18619 16058 Uyil 7 2210 Hobdinskij rajon 14029 80 36947 27636 19591 16006 Kobda 16 3111 Hromtauskij rajon 12948 19 50844 43814 39748 45828 Hromtau 15 2812 Shalkarskij rajon 59407 02 54788 46697 44187 42484 Shalkar 13 3113 Aktobinska m a 2337 58 279920 281638 391669 540493 Aktobe 1Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 10000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 1 Aktobe 253 532 253 088 345 687 540 4932 Kandiagash 26 691 25 553 29 169 34 8983 Hromtau 24 438 21 740 24 089 29 5794 Shalkar 28 899 26 329 26 574 27 8335 Alga 17 910 15 372 19 705 22 4466 Shubarkuduk 12 217 10 722 11 199 14 1257 Emba 16 035 12 345 11 212 12 7838 Karauilkeldi 7 512 8 212 7 862 10 8879 Martuk 8 824 8 117 9 795 10 679NaselennyaNaselennya 906220 osib 2021 757768 u 2009 682558 u 1999 735380 u 1989 Naselennya Aktyubinskoyi oblasti polietnichne Zmina chiselnosti naselennya Roki 2003 2004 2005 2006 2007 2008Naselennya 668 378 671 812 678 607 686 698 695 454 703 660Roki 2009 2010 2011 2012 2013 2014Naselennya 756 782 763 589 777 471 786 349 796 130 808 878 Nacionalnij sklad naselennya stanom na 2016 rik kazahi 681871 osoba 81 68 rosiyani 100934 osobi 12 09 ukrayinci 22906 osib tatari 9394 osobi nimci 5703 osobi korejci 1466 osib moldovani 1427 osib chechenci 1304 osobi uzbeki 1301 osoba bilorusi 1218 osib azerbajdzhanci 1188 osib bashkiri 787 osib bolgari 704 osobi virmeni 520 osib chuvashi 253 osobi marijci 251 osoba mordva 195 osib inshi 3386 osibGeografiyaAktyubinska oblast roztashovana mizh Prikaspijskoyu nizovinoyu na zahodi plato Ustyurt na pivdni Turanskoyu nizovinoyu na pivdennomu shodi i pivdennimi vidrogami Uralu na pivnochi Velika chastina oblasti rivnina visota 100 200 m rozchlenovana dolinami richok u serednij chastini tyagnutsya gori Mugodzhari visha tochka gora 657 m Zahidna chastina Aktyubinskoyi oblasti zajnyata perehidnim na pivdennomu zahodi v Prikaspijsku nizovinu na pivdennomu shodi masivi gorbistih piskiv Priaralski Karakumi i Borsuki Veliki ta Mali Na pivnichnomu shodi v Aktyubinskij oblasti zahodit Turgajske plato porizane yarami Klimat rizko kontinentalnij posushlivij z spekotnim i suhim litom i holodnoyu zimoyu Vlitku chasti suhoviyi i zaporosheni buri vzimku zaviryuhi Serednya temperatura lipnya na pivnichnomu zahodi 22 5 C na pivdennomu shodi 25 C sichnya vidpovidno 16 C i 15 5 C Kilkist opadiv na pivnichnomu zahodi blizko 300 v centri i na pivdni 125 200 mm na rik Vegetacijnij period vid 175 dniv na pivnichnomu zahodi do 190 dniv na pivdennomu shodi Usi richki Aktyubinskoyi oblasti nalezhat do basejniv Kaspijskogo morya i nevelikih ozer Najbilshi richki Emba pritoki Uralu Or Ilek a takozh Irgiz Uyil Turgaj ta Sagiz Bagato richok malovodni vlitku peresihayut abo rozpadayutsya na plesa Bagato ozer bilshe 150 golovnim chinom dribnih solonih deyaki z nih peresihayuchi utvoryuyut solonchaki napriklad sho zapovnyuyetsya vodoyu tilki navesni Malovodni richki i soloni ozera majzhe ne pridatni dlya gospodarskih cilej U zv yazku z cim shiroko vikoristovuyutsya prisni pidzemni vodi Pivnichno zahidna chastina oblasti zajnyata kovilovo riznotravnim i polinovo zlakovim stepom na chornozemnih i chervono korichnevih gruntah z plyamami solonciv po dolinah richok lugova roslinnist gayi z topoli osiki berezi chagarniki Serednya i pivnichno shidna chastini zajnyati zlakovij polinovim suhim stepom na svitlo kashtanovih i sirozemnih gruntah Na pivdni roztashovani polinno solyankovi napivpusteli i pusteli Barsuki na burih soloncyuvatih gruntah z masivami piskiv i solonchakiv Bagato grizuniv strokatka stepova hovrahi tushkanchiki hizhih vovk korsak zbereglisya antilopi sajga i dzhejran EkonomikaVeliki zapasi korisnih kopalin predstavleni krupnimi rodovishami hromitiv mid nikel kobaltovih rud titanu zolota a takozh fosforitiv nafti i prirodnogo gazu Na yih bazi vinikli bagato galuzej promislovosti girnichodobuvna himichna virobnictvo ferosplaviv tosho Velika chastina girnichodobuvnih pidpriyemstv zoseredzhena v rajoni Mugalzhar hromitovi i nikelevi kopalni poblizu mista Hromtau i selisha Batamshinskij i v centralnij i pivdennij chastinah oblasti vidobuvannya nafti i gazu Bilshist pidpriyemstv obroblyuvalnoyi promislovosti znahodyatsya v m Aktobe zavodi ferosplaviv hromovih z yednan rentgenoaparaturi mashinobuduvannya mehanichnij avtoremontnij i pidpriyemstva legkoyi i harchovoyi promislovosti i poblizu nogo himichnij kombinat v misti Alga PrimitkiChiselnist naselennya Respubliki Kazahstan zgidno z danimi Perepisu naselennya 2021 roku kazah ros 1 2020 09 29 u Wayback Machine kazah ros Perepis za 2009 rik PDF Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2013 Procitovano 25 chervnya 2013 Arhiv originalu za 30 sichnya 2014 Procitovano 4 lyutogo 2013 Chislennost naseleniya Atyrauskoj oblasti po otdelnym etnosam na nachalo 2016 goda kazah ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aktyubinska oblastOficijnij sajt akimatu Aktyubinskoyi oblasti 24 serpnya 2013 u Wayback Machine kazah angl ros Pogoda u Aktyubinskij oblasti Kazahstan Kazahstan Aktyubinska oblast 4 grudnya 2012 u Wayback Machine ros Zahidnokazahstanska oblast Orenburzka oblast Rosiya Kostanajska oblastAtirauska oblast Pn Ulitauska oblastZh Aktyubinska oblast ShPdMangistauska oblast Karakalpakstan Uzbekistan Kizilordinska oblast Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ