Наньчжао (кит. 南詔|南诏 Nánzhāo) — королівство народу бай, основна територія якого розташовувалася в сучасній провінції Юньнань в Китаї. Розквіт Наньчжао припадав на VIII — IX століття.
Наньчжао | |
Дата створення / заснування | 738 |
---|---|
Офіційна мова | d |
Столиця | Далі |
Форма правління | монархія |
Час/дата припинення існування | 902 |
Наньчжао у Вікісховищі |
Наньчжао було багатонаціональною буферною державою між Китаєм і Південно-Східною Азією. Експансія і розпад Наньчжао привели до розселення лао і таї на території сучасного Лаоса і Таїланда.
Заснування та етнографія
Початок Наньчжао відносять до 650 року. Племена бай селилися навколо озера Ерхай, утворюючи князівства, відомі як чжао. В 737 році за підтримки танського Китаю король об'єднав «шість чжао» і назвав нове царство Наньчжао. Воно знаходилося в стані формального васалітету по відношенню до танського Китаю. Столицею в 738 році стало місто в центрі родючої долини. Через 17 років син Пілоге, , проголосив себе імператором, тобто проголосив незалежність від Китаю.
Розквіт і експансія
В 750 рік Наньчжао підняло повстання проти танського Китаю. В 751 рік китайці послали армію, яка зазнала поразки під , в тому ж році, коли сталася Таласька битва, і китайці зазнали нищівної поразки від арабів в Центральній Азії. Свідоцтвами цієї битви стали Генеральска Печера і Могила Десяти Тисяч Солдат в районі Сянгуаня. В 754 році була послана інша китайська армія, яка теж зазнала поразки. Натхненні успіхом, полководці Наньчжао зайняли весь Юньнань, вторглися в Бірму, північний Лаос і Таїланд, і просунулися в Сичуань. В 829 році було взято Ченду.
832 року війська Наньчжао захопили столицю Халінджі держави П'ю (в Бірмі), зрівняли її з землею, а виживших мешканців погнали в полон. У 835 році війська Наньчжао напали на держава і захопили багато полонених. Однак монським державам вдалося об'єднати свої сили в боротьбі з Наньчжао і зупинити її наступ.
Занепад
873 року Наньчжао було витіснено з провінції Сичуань. Надалі міць королівства Наньчжао поступово згасала.
Зміни династій
902 року династія Наньчжао була повалена. За короткий час змінилося ще три династії, і в 937 році було засновано царство Далі.
Загибель
В 1254 році Далі захоплюють монголи на чолі з ханом Хубілаєм. Тайські племена емігрують на територію сучасних Таїланду, Лаосу і штату Ассам в Індії.
Релігія
Наньчжао асоціюється з буддизмом, що доводиться написами на каменях з того часу. Деякі дослідники припускають, що місцевий буддизм ачар'я був родинний тантричному буддизму , прийнятому в Пагані (сучасна М'янма).
Див. також
Література
- И. Н. Машкина. Китай и Вьетнам III–XIII вв. «Наука» ГРВЛ 1978
Посилання
- ПЕРШІ ДЕРЖАВИ НА ТЕРИТОРІЇ М'янма (IV–XII ст.) (Історія Сходу ІВАН)
- Chan, Maung (March 2005) Theravada Buddhism and Shan / Thai / Dai / Laos Regions.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nanchzhao kit 南詔 南诏 Nanzhao korolivstvo narodu baj osnovna teritoriya yakogo roztashovuvalasya v suchasnij provinciyi Yunnan v Kitayi Rozkvit Nanchzhao pripadav na VIII IX stolittya Nanchzhao Data stvorennya zasnuvannya738 Oficijna movad StolicyaDali Forma pravlinnyamonarhiya Chas data pripinennya isnuvannya902 Nanchzhao u Vikishovishi Nanchzhao bulo bagatonacionalnoyu bufernoyu derzhavoyu mizh Kitayem i Pivdenno Shidnoyu Aziyeyu Ekspansiya i rozpad Nanchzhao priveli do rozselennya lao i tayi na teritoriyi suchasnogo Laosa i Tayilanda Zasnuvannya ta etnografiyaPochatok Nanchzhao vidnosyat do 650 roku Plemena baj selilisya navkolo ozera Erhaj utvoryuyuchi knyazivstva vidomi yak chzhao V 737 roci za pidtrimki tanskogo Kitayu korol ob yednav shist chzhao i nazvav nove carstvo Nanchzhao Vono znahodilosya v stani formalnogo vasalitetu po vidnoshennyu do tanskogo Kitayu Stoliceyu v 738 roci stalo misto v centri rodyuchoyi dolini Cherez 17 rokiv sin Piloge progolosiv sebe imperatorom tobto progolosiv nezalezhnist vid Kitayu Rozkvit i ekspansiyaTri pagodi pam yatnik arhitekturi Nanchzhao buv sporudzhenij poblizu stolici ciyeyi derzhavi V 750 rik Nanchzhao pidnyalo povstannya proti tanskogo Kitayu V 751 rik kitajci poslali armiyu yaka zaznala porazki pid v tomu zh roci koli stalasya Talaska bitva i kitajci zaznali nishivnoyi porazki vid arabiv v Centralnij Aziyi Svidoctvami ciyeyi bitvi stali Generalska Pechera i Mogila Desyati Tisyach Soldat v rajoni Syanguanya V 754 roci bula poslana insha kitajska armiya yaka tezh zaznala porazki Nathnenni uspihom polkovodci Nanchzhao zajnyali ves Yunnan vtorglisya v Birmu pivnichnij Laos i Tayiland i prosunulisya v Sichuan V 829 roci bulo vzyato Chendu 832 roku vijska Nanchzhao zahopili stolicyu Halindzhi derzhavi P yu v Birmi zrivnyali yiyi z zemleyu a vizhivshih meshkanciv pognali v polon U 835 roci vijska Nanchzhao napali na derzhava i zahopili bagato polonenih Odnak monskim derzhavam vdalosya ob yednati svoyi sili v borotbi z Nanchzhao i zupiniti yiyi nastup Zanepad873 roku Nanchzhao bulo vitisneno z provinciyi Sichuan Nadali mic korolivstva Nanchzhao postupovo zgasala Zmini dinastij902 roku dinastiya Nanchzhao bula povalena Za korotkij chas zminilosya she tri dinastiyi i v 937 roci bulo zasnovano carstvo Dali ZagibelV 1254 roci Dali zahoplyuyut mongoli na choli z hanom Hubilayem Tajski plemena emigruyut na teritoriyu suchasnih Tayilandu Laosu i shtatu Assam v Indiyi ReligiyaNanchzhao asociyuyetsya z buddizmom sho dovoditsya napisami na kamenyah z togo chasu Deyaki doslidniki pripuskayut sho miscevij buddizm achar ya buv rodinnij tantrichnomu buddizmu prijnyatomu v Pagani suchasna M yanma Div takozhYunnan Istoriya M yanmi Istoriya V yetnamu Istoriya Laosu Istoriya Tayilandu Istoriya buddizmuLiteraturaI N Mashkina Kitaj i Vetnam III XIII vv Nauka GRVL 1978PosilannyaPERShI DERZhAVI NA TERITORIYi M yanma IV XII st Istoriya Shodu IVAN Chan Maung March 2005 Theravada Buddhism and Shan Thai Dai Laos Regions