Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церква Різдва Пресвятої Богородиці пам ятка мурованої культової архітектури першої половини XIX ст що існувала у Слоуті

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Слоут)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Слоут)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — пам'ятка мурованої культової архітектури першої половини XIX ст., що існувала у Слоуті (нині — Глухівського району на Сумщині). Зруйнована в середині 1930-х років. Нову церкву збудовано в 1996 році. Храмове свято — це одне з дванадесятих свят: Різдво Пресвятої Богородиці або Мала Пречиста на честь Богородиці Діви Марії, матері Ісуса Христа (8 вересня за старим стилем або 21 вересня за новим).

Церква Різдва Пресвятої Богородиці
image
Зображення збудованої в 1996 році церкви
Зображення збудованої в 1996 році церкви
51°45′24″ пн. ш. 33°47′36″ сх. д. / 51.75667° пн. ш. 33.79333° сх. д. / 51.75667; 33.79333Координати: 51°45′24″ пн. ш. 33°47′36″ сх. д. / 51.75667° пн. ш. 33.79333° сх. д. / 51.75667; 33.79333
Країнаimage Україна
Містос. Слоут Глухівський район
Сумська областьс. Слоут, сучасна вулиця Шкільна (в центрі села)
Тип будівлімурована церква
Перша згадка1842 рік
Початок будівництва1842
Побудовано1847
Станзруйнована (перша церква) в середині 1930-х років
збудована (друга церква) в 1996 році
image
image
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Україна)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Історія

Будівництво мурованої церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Слоуті (з храмовим святом 8 вересня — 21 вересня з новим стилем) почалося у 1842 році. Її зводили на місці колишнього храму. Зазвичай, кам'яні церкви будували там, де раніше існувала дерев'яна. В Слоуті Глухівського повіту Чернігівської губернії будівництво кам'яної церкви велось п'ять років і завершилось у 1847 році.

З 1859—1860 навчального року в Слоуті почала працювати церковноприходська школа при церкві. Її організатором та першим учителем, який викладав не тільки Закон Божий, а й читання, письмо і початки арифметики, був священник Різдво-Богородицької церкви Іоанн Щуцький. У 1865 році за ініціативи владики Філарета при Різдво-Богородицькій церкві Слоута було створено піклування, яке дбало не лише про матеріальне становище храму, його ремонт та оснащення, а й про морально-релігійну освіту та виховання дорослих парафіян і їхніх дітей. Першим керівником парафіяльного піклування став церковний староста Василь Іллєнко. Станом на 1866 рік у Слоутській церковнопарафіяльній школі, яка розміщувалася в церковній сторожці, навчалось 14 хлопчиків та 3 дівчинки у віці від 9 до 13 років із, відповідно, 1345 та 81 у повіті.

У 1872 році на три роки було обрано парафіяльне піклування при Різдво-Богородицькій церкві. Головою став слоутський поміщик, відставний артилерії капітан Михайло Олександрович фон дер Бриген (син декабриста Олександра фон дер Бригена), членами піклування — надвірний радник Василь Іванович Говорун, колезький секретар, поміщик Олексій Захарович Губський, селянин-власник Микола Євстафійович Москаленко, козаки Василь Матвійович Іллєнко, Іван Павлович Веретенник, Яків Павлович Стеценко і Дмитро Савич Алексєєнко.

Слоутська церква спочатку відповідала п'ятому класу приходських храмів. У богословському журналі «Черниговские Епархиальные Известия» за 1871 рік (№ 12) наведено кошторис на утримання священнослужителів приходських храмів Чернігівської єпархії. Зокрема, церква Різдва Пресвятої Богородиці у Слоуті отримувала 202 рублі на рік. Ці кошти передбачались, головним чином, на утримання духовенства, а також на поточний ремонт храму, відрядження та проїзні.

Крім цього, парафіяни, а особливо поміщики та заможні люди, постійно жалували свої кошти на утримання церкви. У другій половині 1870-х років в один зі своїх об'їздів приходами єпархії єпископ Чернігівський та Ніжинський Серапіон (Симеон Маєвський; 1827—1891) зупинявся в Слоуті, куди на обід запросили священників сусідніх сіл. У цей час настоятелем Різдво-Богородицької церкви працював Самуїл Імшенецький сам — благочинний 3-го округу з двома десятками парафій. Дияконом на вакансії псаломщика був зазначеним Микола Іванович Іванов, а псаломщиком — Яків Іванович Рибальченко. У 1893—1896 роках та в час, коли не було священників у братстві в 1900 та 1902 роках, отець Самуїл часто вів службу в Хрестовоздвиженській церкві на хуторі Воздвиженському (нинішнього Ямпільського району). Збудована вона була коштом дворянина Миколи Миколайовича Неплюєва (1851—1908). Це була домова церква сільськогосподарської православної громади — Хрестовоздвиженського трудового братства, заснованого М.Неплюєвим у 1889 році.

20 квітня 1875 року блискавка, вдаривши в хрест високої дзвіниці Слоутської Різдво-Богородицької церкви, заподіяла храму значні пошкодження. О 12 годині дня через пів години після того, як парафіяни та духовенство (до 1000 людей) вийшли з храму, налетіла грозова хмара, яка швидко пройшла через село із заходу на схід. Під час дощу з градом лише одна блискавка вдарила у хрест дзвіниці. Удар пройшов через шпиль стінами завдяки залізним вставкам та прутам, що тримали споруду, і навіть дістався вівтаря церкви. Сам хрест було обпалено та відірвано залізо, яким його було оббито. На шпилі вирвало більше 100 листів білої жерсті. Також повипадала цегла на одному зі стовпів дзвіниці. У двадцяти місцях, де у стінах церкви було замуровано залізо, повипадала штукатурка. Пошкодження сталися і в середині церкви. Було обпалено позолоту середнього ярусу іконостасу південної і північної сторони та частково нижчого ярусу. Від величезного розряду також лопнули 40 стекол у вікнах. За підрахунками священника, на ремонтні роботи потрібно було зібрати до 1000 рублів сріблом. У церковному приході таких коштів не було, а з парафіян зібрати потрібну суму за короткий час було неможливо. Благочинний 3-го округу Глухівського повіту Самуїл Імшенецький рапорт № 114 написав майже через тиждень — 26 квітня 1875 року до єпископа Чернігівського і Ніжинського Серапіона про пошкодження храму грозою. Тому ремонт храму тривав протягом кількох років.

Священник Самуїл Григорович Імшенецький 13 серпня 1904 року помер, а 28 вересня 1904 року з с. Білоусівка Новгород-Сіверського повіту до Різдво-Богородицької церкви Слоута було переведено священника Макарія Красіна. Йому призначено річну платню 156 рублів 80 копійок. Служіння о. Макарія тривало в Слоуті протягом майже двох десятиліть.

image
Північний фасад Будинку культури у Слоуті, збудованого на місці церкви XIX століття (світлина 2005 року)
image
Центральний вхід до Будинку культури (світлина 2012 року)

Церкву було розібрано в 1932 році. Також зрівняли з землею і цвинтар що знаходився на південь від церкви. З церкви було забрано багато старовинних та цінних ікон. Зокрема, ікона Богородиці родини фон дер Бригенів під срібною шатою була передана до Спаської церкви Глухова. Вона довгий час стояла на престолі, як найбільш коштовна. Коли в 1961 році була закрита і ця церква ікона Богородиці родини Бригенів була передана до глухівської Трьох-Анастасіївської церкви, де створено музей атеїзму. Подальша її доля, на жаль, не відома.

В 1937 році, на місці де була, ще недавно, мурована Різдва Пресвятої Богородиці церква, почалось будівництво двоповерхового Будинку культури на 450 місць, що існує й зараз. Його будівля, дещо перебудована, практично повторює розміри та архітектуру церкви. Адже також вісь проходить, як і в церковному будівництві, зі сходу на захід.

В 1949 році в Слоуті було відкрито молитовний будинок. Жителі села зібрали 25 тисяч карбованців і купили хату, яку було винесено з центру села. Тому будинок звели біля кладовища по вулиці Первомайській.

image
Північний та західний фасади церкви, збудованої в 1990-х роках

20 вересня 1996 року в селі Слоут урочисто освячено новий храм Різдва Пресвятої Богородиці. Цю культову споруду було побудовано впродовж чотирьох років на кошти слоутчан і благодійників. Проєкт цієї церкви підготував головний архітектор Глухівського району Іван Корнієнко. У чині освячення храму брав участь єпископ Глухівський і Конотопський Анатолій. Будівництво велось за благословення старця Глинської пустині Схиархімандрита Іоанна Маслова. Благодійник — академік Російської Академії наук Микола Васильович Маслов, що мешкав на той час у Москві, подарував витонченого різьблення по дереву ікону Миколи Чудотворця Мир Лікійських та комплект книжок.

Опис та розташування

Центральний вхід церкви увінчували високі сходи. В самій церкві були численні ікони та великі фрески: «Зустріч Ісуса Христа зі своїми учнями» та «В'їзд Ісуса Христа в Єрусалим у Вербну неділю». Єдине відоме зображення церкви Слоута — на відтиску печатки на «Свидетельстве о явке к выполнению воинской повинности», якою було завірено одруження 20 травня 1884 року слоутського козака Винниченка Григорія Федоровича. У Різдво-Богородицькій церкві знаходилась родинна ікона Богородиці під срібною шатою родини фон дер Бригенів.

Після зруйнування церкви вона довгий час знаходилась у Спаській церкві Глухова, а потім у 1961 році передана до Трьох-Анастасіївської церкви. Дослідник Віктор Заїка вважає, що образ Богородиці знаходиться в північному приділі храму, як родовий образ сім'ї фон дер Бригенів.

Мурована церква в селі Слоут розташовувалась на високому місці в центрі села по нинішній вулиці Шкільній. Зараз на її фундаменті знаходиться сільський Будинок культури, побудований в 1938—1940 роках.

Примітки

  1. Календарь Черниговской епархии на 1891 год. Отдел первый. — С. 74
  2. Красноухов, Е. Алфавитный список церквей Черниговской епархии // Труды Черниговской губернской комиссии. — Выпуск 7. — Чернигов, 1908. — Приложение. — С. 8
  3. Задко, Володимир Слоут: історичний екскурс // Соборний майдан. — 2004. — № 3 (травень — червень). — С. 4
  4. Земский сборник. Черниговская губерния. — 1899. — № 12-й. — Декабрь. — Год 31-й. — Чернигов, 1899. — С. 12
  5. Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. — 1865. — 1 декабря. — № 23. — С.310; 1866. — 15 августа. — № 16. — С. 290
  6. Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. — 1867. — 1 июля. — № 13. — С. 441—442
  7. Отчет Глуховской уездной земской управы с 1 января 1872 по 1 июля 1873 г. / Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1873. — С. 189
  8. Інвентарні правила 29 грудня 1848 р. // Історія України: Джерельний літопис. — Київ, 2008. — С. 262—265
  9. Черниговские епархиальные известия. Часть неофициальная. — 1907. — 15 октября. — № 20. — С. 716
  10. Календарь Черниговской епархии на 1891 год. — Чернигов, 1890. — Отдел первый. — С. 264
  11. Авдасьов В. М. З історії Хрестовоздвиженської церкви в селі Воздвиженське // Сіверщина в історії України. Зб. Наук. праць: Матеріали сьомої НПК. — Суми, 2008. — С. 157—158
  12. Черниговские епархиальные известия. — 1875. — 15 августа. — № 16. — С. 299—302
  13. Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. — 1904. — 1 сентября. — № 17. — С. 553
  14. Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. — 1904. — 1 октября. — № 19. — С. 752
  15. Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. — 1904. — 15 октября. — № 20. — С. 806
  16. Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. — 1905. — 1 января. — № 1. — С. 2
  17. Пуцко В. Г. Анастасіївська церква у Глухові // Історико — культурні надбання Сіверщини у контексті історії України (Матеріали V НПК). — Глухів, 2006. — С. 136
  18. Храм Святых Трех Анастасий в Глухове. — Киев, 2005. — С. 76
  19. Щастя викували у борні // Народна трибуна (газета). — 1966. — № 113 (5869). — 17 вересня. — С. 2
  20. Сотник О. М. Сумщина християнська / Нариси із історії релігійного життя. — Суми: обласна друкарня, видавництво «Козацький вал», 2000. — С. 29
  21. Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина: історико-краєзнавче видання. — Київ, 2001. — С. 8, 89
  22. Пуцко, В. Г. Анастасіївська церква у Глухові // Історико — культурні надбання Сіверщини у контексті історії України (Матеріали V науково-практичної конференції). — Глухів, 2006. — С. 136
  23. Заїка, В. В. Святині Глухівщини // Сіверщина в історії України. Зб. Наук. праць: Матеріали сьомої науково-практичної конференції. — Суми, 2008. — С. 133

Джерела та література

Джерела

  • Описание атласа XVIII ст., подаренного черниговской гимназии кн. Н. П. Голицыным // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год девятый. Том XXIX. — Киев, 1890. — 584 с.
  • Архиепископ Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Книга седьмая. Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский и Нежинский уезды / Д. Г. Гумилевский. — Чернигов: Губернская типография, 1873. — 279 с.
  • Документи Чернігівської духовної консисторії про церкви і церковних служителів Глухівського повіту початку ХХ ст., // ДАЧО. — Ф. 679, справи № 387 та № 388.

Література

  • Бєлашов, В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — 420 с.
  • Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — Київ, 2001. — 220 с.
  • Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю: вид. друге, перероб. і доп. — Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. — 256 с.


Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici pam yatka murovanoyi kultovoyi arhitekturi pershoyi polovini XIX st sho isnuvala u Slouti nini Gluhivskogo rajonu na Sumshini Zrujnovana v seredini 1930 h rokiv Novu cerkvu zbudovano v 1996 roci Hramove svyato ce odne z dvanadesyatih svyat Rizdvo Presvyatoyi Bogorodici abo Mala Prechista na chest Bogorodici Divi Mariyi materi Isusa Hrista 8 veresnya za starim stilem abo 21 veresnya za novim pochatok budivnictva 2 zavershennya budivnictva 2 Cerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciZobrazhennya zbudovanoyi v 1996 roci cerkvi Zobrazhennya zbudovanoyi v 1996 roci cerkvi51 45 24 pn sh 33 47 36 sh d 51 75667 pn sh 33 79333 sh d 51 75667 33 79333 Koordinati 51 45 24 pn sh 33 47 36 sh d 51 75667 pn sh 33 79333 sh d 51 75667 33 79333Krayina UkrayinaMistos Slout Gluhivskij rajonSumska oblasts Slout suchasna vulicya Shkilna v centri sela Tip budivlimurovana cerkvaPersha zgadka1842 rikPochatok budivnictva1842Pobudovano1847Stanzrujnovana persha cerkva v seredini 1930 h rokiv zbudovana druga cerkva v 1996 rociCerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Ukrayina U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici IstoriyaBudivnictvo murovanoyi cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u Slouti z hramovim svyatom 8 veresnya 21 veresnya z novim stilem pochalosya u 1842 roci Yiyi zvodili na misci kolishnogo hramu Zazvichaj kam yani cerkvi buduvali tam de ranishe isnuvala derev yana V Slouti Gluhivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi budivnictvo kam yanoyi cerkvi velos p yat rokiv i zavershilos u 1847 roci Z 1859 1860 navchalnogo roku v Slouti pochala pracyuvati cerkovnoprihodska shkola pri cerkvi Yiyi organizatorom ta pershim uchitelem yakij vikladav ne tilki Zakon Bozhij a j chitannya pismo i pochatki arifmetiki buv svyashennik Rizdvo Bogorodickoyi cerkvi Ioann Shuckij U 1865 roci za iniciativi vladiki Filareta pri Rizdvo Bogorodickij cerkvi Slouta bulo stvoreno pikluvannya yake dbalo ne lishe pro materialne stanovishe hramu jogo remont ta osnashennya a j pro moralno religijnu osvitu ta vihovannya doroslih parafiyan i yihnih ditej Pershim kerivnikom parafiyalnogo pikluvannya stav cerkovnij starosta Vasil Illyenko Stanom na 1866 rik u Sloutskij cerkovnoparafiyalnij shkoli yaka rozmishuvalasya v cerkovnij storozhci navchalos 14 hlopchikiv ta 3 divchinki u vici vid 9 do 13 rokiv iz vidpovidno 1345 ta 81 u poviti U 1872 roci na tri roki bulo obrano parafiyalne pikluvannya pri Rizdvo Bogorodickij cerkvi Golovoyu stav sloutskij pomishik vidstavnij artileriyi kapitan Mihajlo Oleksandrovich fon der Brigen sin dekabrista Oleksandra fon der Brigena chlenami pikluvannya nadvirnij radnik Vasil Ivanovich Govorun kolezkij sekretar pomishik Oleksij Zaharovich Gubskij selyanin vlasnik Mikola Yevstafijovich Moskalenko kozaki Vasil Matvijovich Illyenko Ivan Pavlovich Veretennik Yakiv Pavlovich Stecenko i Dmitro Savich Aleksyeyenko Sloutska cerkva spochatku vidpovidala p yatomu klasu prihodskih hramiv U bogoslovskomu zhurnali Chernigovskie Eparhialnye Izvestiya za 1871 rik 12 navedeno koshtoris na utrimannya svyashennosluzhiteliv prihodskih hramiv Chernigivskoyi yeparhiyi Zokrema cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u Slouti otrimuvala 202 rubli na rik Ci koshti peredbachalis golovnim chinom na utrimannya duhovenstva a takozh na potochnij remont hramu vidryadzhennya ta proyizni Krim cogo parafiyani a osoblivo pomishiki ta zamozhni lyudi postijno zhaluvali svoyi koshti na utrimannya cerkvi U drugij polovini 1870 h rokiv v odin zi svoyih ob yizdiv prihodami yeparhiyi yepiskop Chernigivskij ta Nizhinskij Serapion Simeon Mayevskij 1827 1891 zupinyavsya v Slouti kudi na obid zaprosili svyashennikiv susidnih sil U cej chas nastoyatelem Rizdvo Bogorodickoyi cerkvi pracyuvav Samuyil Imsheneckij sam blagochinnij 3 go okrugu z dvoma desyatkami parafij Diyakonom na vakansiyi psalomshika buv zaznachenim Mikola Ivanovich Ivanov a psalomshikom Yakiv Ivanovich Ribalchenko U 1893 1896 rokah ta v chas koli ne bulo svyashennikiv u bratstvi v 1900 ta 1902 rokah otec Samuyil chasto viv sluzhbu v Hrestovozdvizhenskij cerkvi na hutori Vozdvizhenskomu ninishnogo Yampilskogo rajonu Zbudovana vona bula koshtom dvoryanina Mikoli Mikolajovicha Neplyuyeva 1851 1908 Ce bula domova cerkva silskogospodarskoyi pravoslavnoyi gromadi Hrestovozdvizhenskogo trudovogo bratstva zasnovanogo M Neplyuyevim u 1889 roci 20 kvitnya 1875 roku bliskavka vdarivshi v hrest visokoyi dzvinici Sloutskoyi Rizdvo Bogorodickoyi cerkvi zapodiyala hramu znachni poshkodzhennya O 12 godini dnya cherez piv godini pislya togo yak parafiyani ta duhovenstvo do 1000 lyudej vijshli z hramu naletila grozova hmara yaka shvidko projshla cherez selo iz zahodu na shid Pid chas doshu z gradom lishe odna bliskavka vdarila u hrest dzvinici Udar projshov cherez shpil stinami zavdyaki zaliznim vstavkam ta prutam sho trimali sporudu i navit distavsya vivtarya cerkvi Sam hrest bulo obpaleno ta vidirvano zalizo yakim jogo bulo obbito Na shpili virvalo bilshe 100 listiv biloyi zhersti Takozh povipadala cegla na odnomu zi stovpiv dzvinici U dvadcyati miscyah de u stinah cerkvi bulo zamurovano zalizo povipadala shtukaturka Poshkodzhennya stalisya i v seredini cerkvi Bulo obpaleno pozolotu serednogo yarusu ikonostasu pivdennoyi i pivnichnoyi storoni ta chastkovo nizhchogo yarusu Vid velicheznogo rozryadu takozh lopnuli 40 stekol u viknah Za pidrahunkami svyashennika na remontni roboti potribno bulo zibrati do 1000 rubliv sriblom U cerkovnomu prihodi takih koshtiv ne bulo a z parafiyan zibrati potribnu sumu za korotkij chas bulo nemozhlivo Blagochinnij 3 go okrugu Gluhivskogo povitu Samuyil Imsheneckij raport 114 napisav majzhe cherez tizhden 26 kvitnya 1875 roku do yepiskopa Chernigivskogo i Nizhinskogo Serapiona pro poshkodzhennya hramu grozoyu Tomu remont hramu trivav protyagom kilkoh rokiv Svyashennik Samuyil Grigorovich Imsheneckij 13 serpnya 1904 roku pomer a 28 veresnya 1904 roku z s Bilousivka Novgorod Siverskogo povitu do Rizdvo Bogorodickoyi cerkvi Slouta bulo perevedeno svyashennika Makariya Krasina Jomu priznacheno richnu platnyu 156 rubliv 80 kopijok Sluzhinnya o Makariya trivalo v Slouti protyagom majzhe dvoh desyatilit Pivnichnij fasad Budinku kulturi u Slouti zbudovanogo na misci cerkvi XIX stolittya svitlina 2005 roku Centralnij vhid do Budinku kulturi svitlina 2012 roku Cerkvu bulo rozibrano v 1932 roci Takozh zrivnyali z zemleyu i cvintar sho znahodivsya na pivden vid cerkvi Z cerkvi bulo zabrano bagato starovinnih ta cinnih ikon Zokrema ikona Bogorodici rodini fon der Brigeniv pid sribnoyu shatoyu bula peredana do Spaskoyi cerkvi Gluhova Vona dovgij chas stoyala na prestoli yak najbilsh koshtovna Koli v 1961 roci bula zakrita i cya cerkva ikona Bogorodici rodini Brigeniv bula peredana do gluhivskoyi Troh Anastasiyivskoyi cerkvi de stvoreno muzej ateyizmu Podalsha yiyi dolya na zhal ne vidoma V 1937 roci na misci de bula she nedavno murovana Rizdva Presvyatoyi Bogorodici cerkva pochalos budivnictvo dvopoverhovogo Budinku kulturi na 450 misc sho isnuye j zaraz Jogo budivlya desho perebudovana praktichno povtoryuye rozmiri ta arhitekturu cerkvi Adzhe takozh vis prohodit yak i v cerkovnomu budivnictvi zi shodu na zahid V 1949 roci v Slouti bulo vidkrito molitovnij budinok Zhiteli sela zibrali 25 tisyach karbovanciv i kupili hatu yaku bulo vineseno z centru sela Tomu budinok zveli bilya kladovisha po vulici Pervomajskij Pivnichnij ta zahidnij fasadi cerkvi zbudovanoyi v 1990 h rokah 20 veresnya 1996 roku v seli Slout urochisto osvyacheno novij hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cyu kultovu sporudu bulo pobudovano vprodovzh chotiroh rokiv na koshti sloutchan i blagodijnikiv Proyekt ciyeyi cerkvi pidgotuvav golovnij arhitektor Gluhivskogo rajonu Ivan Korniyenko U chini osvyachennya hramu brav uchast yepiskop Gluhivskij i Konotopskij Anatolij Budivnictvo velos za blagoslovennya starcya Glinskoyi pustini Shiarhimandrita Ioanna Maslova Blagodijnik akademik Rosijskoyi Akademiyi nauk Mikola Vasilovich Maslov sho meshkav na toj chas u Moskvi podaruvav vitonchenogo rizblennya po derevu ikonu Mikoli Chudotvorcya Mir Likijskih ta komplekt knizhok Opis ta roztashuvannyaCentralnij vhid cerkvi uvinchuvali visoki shodi V samij cerkvi buli chislenni ikoni ta veliki freski Zustrich Isusa Hrista zi svoyimi uchnyami ta V yizd Isusa Hrista v Yerusalim u Verbnu nedilyu Yedine vidome zobrazhennya cerkvi Slouta na vidtisku pechatki na Svidetelstve o yavke k vypolneniyu voinskoj povinnosti yakoyu bulo zavireno odruzhennya 20 travnya 1884 roku sloutskogo kozaka Vinnichenka Grigoriya Fedorovicha U Rizdvo Bogorodickij cerkvi znahodilas rodinna ikona Bogorodici pid sribnoyu shatoyu rodini fon der Brigeniv Pislya zrujnuvannya cerkvi vona dovgij chas znahodilas u Spaskij cerkvi Gluhova a potim u 1961 roci peredana do Troh Anastasiyivskoyi cerkvi Doslidnik Viktor Zayika vvazhaye sho obraz Bogorodici znahoditsya v pivnichnomu pridili hramu yak rodovij obraz sim yi fon der Brigeniv Murovana cerkva v seli Slout roztashovuvalas na visokomu misci v centri sela po ninishnij vulici Shkilnij Zaraz na yiyi fundamenti znahoditsya silskij Budinok kulturi pobudovanij v 1938 1940 rokah PrimitkiKalendar Chernigovskoj eparhii na 1891 god Otdel pervyj S 74 Krasnouhov E Alfavitnyj spisok cerkvej Chernigovskoj eparhii Trudy Chernigovskoj gubernskoj komissii Vypusk 7 Chernigov 1908 Prilozhenie S 8 Zadko Volodimir Slout istorichnij ekskurs Sobornij majdan 2004 3 traven cherven S 4 Zemskij sbornik Chernigovskaya guberniya 1899 12 j Dekabr God 31 j Chernigov 1899 S 12 Chernigovskie eparhialnye izvestiya Chast oficialnaya 1865 1 dekabrya 23 S 310 1866 15 avgusta 16 S 290 Chernigovskie eparhialnye izvestiya Chast oficialnaya 1867 1 iyulya 13 S 441 442 Otchet Gluhovskoj uezdnoj zemskoj upravy s 1 yanvarya 1872 po 1 iyulya 1873 g Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1873 S 189 Inventarni pravila 29 grudnya 1848 r Istoriya Ukrayini Dzherelnij litopis Kiyiv 2008 S 262 265 Chernigovskie eparhialnye izvestiya Chast neoficialnaya 1907 15 oktyabrya 20 S 716 Kalendar Chernigovskoj eparhii na 1891 god Chernigov 1890 Otdel pervyj S 264 Avdasov V M Z istoriyi Hrestovozdvizhenskoyi cerkvi v seli Vozdvizhenske Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb Nauk prac Materiali somoyi NPK Sumi 2008 S 157 158 Chernigovskie eparhialnye izvestiya 1875 15 avgusta 16 S 299 302 Chernigovskie eparhialnye izvestiya Chast oficialnaya 1904 1 sentyabrya 17 S 553 Chernigovskie eparhialnye izvestiya Chast oficialnaya 1904 1 oktyabrya 19 S 752 Chernigovskie eparhialnye izvestiya Chast oficialnaya 1904 15 oktyabrya 20 S 806 Chernigovskie eparhialnye izvestiya Chast oficialnaya 1905 1 yanvarya 1 S 2 Pucko V G Anastasiyivska cerkva u Gluhovi Istoriko kulturni nadbannya Sivershini u konteksti istoriyi Ukrayini Materiali V NPK Gluhiv 2006 S 136 Hram Svyatyh Treh Anastasij v Gluhove Kiev 2005 S 76 Shastya vikuvali u borni Narodna tribuna gazeta 1966 113 5869 17 veresnya S 2 Sotnik O M Sumshina hristiyanska Narisi iz istoriyi religijnogo zhittya Sumi oblasna drukarnya vidavnictvo Kozackij val 2000 S 29 Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina istoriko krayeznavche vidannya Kiyiv 2001 S 8 89 Pucko V G Anastasiyivska cerkva u Gluhovi Istoriko kulturni nadbannya Sivershini u konteksti istoriyi Ukrayini Materiali V naukovo praktichnoyi konferenciyi Gluhiv 2006 S 136 Zayika V V Svyatini Gluhivshini Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb Nauk prac Materiali somoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Sumi 2008 S 133Dzherela ta literaturaDzherela Opisanie atlasa XVIII st podarennogo chernigovskoj gimnazii kn N P Golicynym Kievskaya starina Ezhemesyachnyj istoricheskij zhurnal God devyatyj Tom XXIX Kiev 1890 584 s Arhiepiskop Filaret Gumilevskij Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kniga sedmaya Starodubskij Mglinskij Novozybkovskij Gluhovskij i Nezhinskij uezdy D G Gumilevskij Chernigov Gubernskaya tipografiya 1873 279 s Dokumenti Chernigivskoyi duhovnoyi konsistoriyi pro cerkvi i cerkovnih sluzhiteliv Gluhivskogo povitu pochatku HH st DAChO F 679 spravi 387 ta 388 Literatura Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 420 s Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu Kiyiv 2001 220 s Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu vid druge pererob i dop Gluhiv RVV GDPU 2006 256 s Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ