Ширак (вірм. Շիրակ) — історико-географічний регіон на території історичної Вірменії, в області Айрарат, в північно-східній частині Вірменського нагір'я. Гавар провінції Айрарат Великої Вірменії. В даний час східна частина гавара входить до складу Вірменії (Ширакська область), західна — Туреччини (Карс). Політичний і культурний центр середньовічного Вірменського царства (885—1045). У Ширакі руїни стародавньої вірменської столиці Ані (нині в Туреччина).
Історична географія
Гавар Ширак розташовувався на середній частині басейну річки Ахурян. На заході межувався з гаваром Вананд, на півдні — з Аршаруніком, на сході — з Арагацотном, на півночі — з гаваром Ашоцк і Ташир провінції Гугарк.
Історія
Галерея
Згідно античним вірменським переказом, згадуваного Мовсесом Хоренаці, гавар отримав свою назву від імені Шара — одного з нащадків Хайка — легендарного прабатька вірменського народу.
У II—I століттях до н. е. гавар Ширак входив до складу Великої Вірменії династії Арташесідів, в I—V століттях н. е. — династії Аршакудів. На початку IV століття Тиридат Великий передає область родинному вірменським Аршакідам роду Камсаракан. З цього періоду гавар переживає культурний і економічний підйом. У V-середині VII століть Ширак входить до складу Марзпанської Вірменії. У 783 році, під натиском арабських завойовників, Камсаракани передають області Ширак і Аршарунік Багратідам. З кінця VIII століття Ширак і Аршарунік стають їхніми центральними володіннями.
Особливе політичне, культурне та економічне значення Ширак набуває в IX—XI століттях — в епоху існування Вірменського царства. Ширак був ядром держави, а саме воно називалося також Анійським або Ширакським. У 961 році Ані — місто, розташоване в центрі Ширака, — стає столицею Вірменії. Важливе культурне та економічне значення набувають Агарак, Аргініл, Багаран, Дпреванк, Єреруйк, Аріч, Хцконк, Мармашен, Мрен, Шіракаван, Текор і т. д. Після падіння Вірменського царства Ширак переживає культурний і економічний занепад. У 1072 році територія входила в межі Анійського емірату Шеддадіди. Наступний підйом пов'язаний зі звільненням області Закарянами 1199 року, коли в Шираці правила вірменська династія Вачутян. Історична область в 1236 році Ані була захоплена монголами, які володіють нею до XIV століття.
У XV—XVII ст. Ширак багаторазово піддавався руйнівним походам туркоманських кочових племен, Сефевідів і османів.
Новий і Новітній час
В середині XVI століття Шурагель був розділений (по річці Ахурян) між Сефевідамі і Османською імперією. В адміністративному відношенні східний Шурагель входив до складу вілаета (пізніше — беглярбегства) Чухур-Саад, з сер. XVIII ст. — до складу Ериванського ханства; західний — до складу карського пашалика Османської імперії.
У 1805 році східний Шурагель (Шурагельський султанат), яким на той період правив Будах-султан, був зайнятий російськими військами і за Гюлистанським мирним договором 1813 року відійшов до Російської імперії. Після приєднання Ширака до Російської імперії тут була утворена Памбак-Шорагяльська дистанція.
В ході російсько-перської війни 1826–1828 рр. вірменське населення області надавало активну допомогу російським військам.
У 1828 році в ході російсько-турецької війни російські війська захопили західну частину історичної області Ширак — правобережжя Ахуряни, проте вже восени 1829 року за умовами Адріанопольського догору залишили її. У 1829- 1830 рр. тисячі вірмен переселилися з правобережжя Ахуряни, з Карса і Ерзурума на російську територію.
У 1837 році на місці стародавнього селища Кумайрі й укріплення Гумри було засновано місто Олександропіль, названий так на честь імператриці Олександри Федорівни. У 1849 році в складі Еріванської губернії був утворений Олександропольський повіт. Восени 1853 року вірмено-російські сили під командуванням генерала В. Й. Бебутова знову зайняли правобережжя Ахуряни, проте після невдалого результату Кримської війни покинули його в 1856 році. Остаточно ця територія була зайнята російськими військами в 1877–1878 рр. під час чергової російсько-турецької війни.
За короткий час Олександрополь стає значним містом Східної Вірменії, залізничним вузлом (з 1899 року), економічним і культурним центром (в 1914 році більше 50 тис. жителів). У 1920 році Ширак був окупований Туреччиною. Згідно Карської угоди, кордон між Радянською Вірменією і Туреччиною пройшов по річці Ахурян.
В даний час східна частина регіону входить до складу Вірменії (Ширакська область), західна — Туреччині (Карс).
Історичні пам'ятники
Ананія Ширакаці (VII століття) — середньовічний вірменський географ, картограф, історик і астроном
- Єреруйкська базиліка — IV століття
- Лмбатаванк — VI століття
- Мастара — VII століття
- Церква св. Аствацацін (Богородиці й Пріснодіви) в Пемзашені — VII століття
- Церква св. Геворга в Гарнаовіті — VII ст.
- Монастир Мармашен — X століття
- Монастир Арічаванк — XIII століття
(На території сучасної Туреччини)
- Мренський собор — VII століття
- Церква Сурб Аменапркіч — IX століття
- Церква Абугамренц — X століття
- Анійський собор — XI століття
- Церква Сурб Пркіч (Спасителя) — XI століття
- Монастир Хцконк — IX—XIII ст.
Галерея
-
- Єреруйкська базиліка, IV століття
- Лмбатаванк, VI століття
- Монастир Хцконк, IX-XIII ст.
- Мастара, VII століття
-
- Мренський собор, VII століття
Відомі уродженці
Середньовіччя
Ананія Ширакаці (VII століття) — середньовічний вірменський географ, картограф, історик і астроном.
Див. також
Примітки
- Armenian History Attributed to Sebeos / Translation and notes by R. W. Thomson, historical commentary by James Howard-Johnson, with assistance from Tim Greenwood. — Liverpool University Press, 1999. — P. 12.
- Мовсес Хоренаци. История Армении [ 31 грудня 2010 у Wayback Machine.], кн. I, гл. 12: «…Его сын Арамаис строит себе жилище на холме у берега реки и называет по своему имени Армавиром, а реку — по имени своего внука Ераста — Ерасхом. Сына же своего Шара, многодетного и прожорливого, отсылает со всем его людом и скарбом в ближнюю долину за северными склонами горы Арагац, плодородную и тучную, изобилующую проточными водами. Говорят, что по его имени и область получила название Ширак.»
- «Армянская География VII века по Р. Х (приписывавшаяся Мовсесу Хоренаци)». Пер. с др.-арм. и коммент. К. П. Патканова. — СПб., 1877.
- Ширак (гавар) — стаття з Ираника. C. Toumanoff:«…later they purchased from the Kamsarakans (q.v.) those of Aršarunikʿ and Širak with the cities of Bagavan and Ani (which became, successively, Bagratid capitals)…»
- И. П. Петрушевский. Глава XXXIII. 2 // Всемирная история. Энциклопедия. — М., 1957.:"В Армении сложилось большое Ширакское царство (к 886 г.) во главе с династией Багратидов, или Багратуни, четыре небольших армянских царства и несколько мусульманских эмиратов."
- Ширак (гавар) — стаття з Ираника. :«Originally centered at Bagaran, the capital was moved to Kars and then to Ani in 961».
- Richard G. Hovannisian. The Armenian People From Ancient to Modern Times: The Dynastic Periods: From Antiquity to the Fourteenth Century. — Palgrave Macmillan, 2004. — С. 252.
- Ширак (гавар) — стаття з Ираника. C. Toumanoff:"In the following century, other Amatunis, though still reigning in Artaz, appear also among the vassals of the Arcrunis of Vaspurakan. In the 13th and 14th centuries, this house, under the name of Vačʿutean, once more came to prominence in the Georgian sphere of influence; under the suzerainty of the Kamsarakan Pahlawunis, the Mxargrdzelis, it reigned again in Aragacotn, as well as in the neighboring lands of Širak (once a Kamsarakan and then a Bagratid princedom) and Nig, with its great fortress of Amberd. "
- . Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 28 травня 2020.
- Н. А. Смирнова. Глава IV. 3 // Всемирная история. Энциклопедия. — М., 1959.
- В. А. Потто. За Кавказом. XV. Генерал Несветаев // Кавказская война (в 5-ти томах). — 1899.:"Приехав в Грузию к своему полку, стоявшему по окончании персидской кампании в Караклисе, тотчас обратил внимание главнокомандующего на смутное положение дел в соседней Шурагельской области, предлагая отторгнуть её от и присоединить к России. Успех предприятия он принимал на личную ответственность и брался выполнить его с теми незначительными средствами, которые находились у него под руками. И обстоятельства, действительно, складывались в то время весьма благоприятно для выполнения его проекта. Случилось так, что Будах-султан, правитель Шурагеля, был вызван в Эривань и там задержан по приказанию хана, потребовавшего за него огромный денежный выкуп, а жители, со своей стороны, желали избежать этой уплаты и, по сведениям Несветаева, намерены были обратиться к князю Цицианову с просьбой о помощи. Воспользовавшись этим, Несветаев быстро вступил в Шурагель и занял главное селение Артик, где сын Будах-султана, а за ним старшины и народ беспрекословно присягнули на подданство русским государям. Донося об этом князю Цицианову, Несветаев вместе с тем готовился встретить трехтысячный отряд эриванского войска, уже подходившего к границам Шурагеля для выполнения ханского приказа опустошить владения несчастного султана. Несветаев, с батальоном Саратовского полка, встретил их в пограничном селении Талыни и разбил наголову…
Блистательная экспедиция доставила Несветаеву орден св. Георгия 4-й степени. Но Цицианов не был доволен этой наградой и писал к государю, что «так как приобретение богатой Шурагельской провинции всецело принадлежит одному Несветаеву, который, имея под ружьем всего четыреста солдат, настоял на возможности занять столицу этой области — Артик, то будет справедливым наградить его и орденом св. Владимира 2-й степени». «Сие одно, — писал он государю, — может поощрить этого поседевшего в вашей службе офицера к будущим еще большим подвигам, как генерала, уже известного всем нашим соседям. С тех пор, как в прошлом году штыки его открыли путь в Грузию, кавказские племена зовут его не иначе, как горским генералом» - Как гласит ст. III Гюлистанского мирного договора [Архівовано 15 серпня 2010 у Wayback Machine.]: «Его Шахское Величество, в доказательство искренней приязни Своей к Его Величеству Императору Всероссийскому, сим торжественно признает, как за Себя, так и за Высоких Преемников Персидского Престола, принадлежащими в собственность Российской Империи Ханствы: Карабагское и Ганжинское, обращенное, ныне в провинцию под названием Елисаветпольской; так же Ханствы: Шекинское, Ширванское, Дербентское, Кубинское, Бакинское и Талышенское с теми землями сего Ханства, кои ныне состоят во власти Российской Империи. При том весь Дагестан, Грузию с Шурагельскою провинциею, Имеретию, Гурию, Мингрелию и Абхазию, равным образом все владения и земли, находящиеся между постановленную ныне границею и Кавказскою линиею, с прикосновенными к сей последней и к Каспийскому морю землями и народами».
- Шахатунян А. Административный передел Закавказского края. — Тифлис, 1918. — С. 84—85.
- Т. С. Короткова. Глава XII. 1 // Всемирная история. Энциклопедия. — М., 1959.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 28 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 серпня 2009. Процитовано 28 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 28 травня 2020.
- А. Ю. Казарян, П. Б. Михайлов. Ани // Православная энциклопедия. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]], 2000. — Т. 2 (16 червня). — С. 433—434. з джерела 7 листопада 2021. Процитовано 28 травня 2020.
Посилання
- Краєзнавчий музей Ширака [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shirak virm Շիրակ istoriko geografichnij region na teritoriyi istorichnoyi Virmeniyi v oblasti Ajrarat v pivnichno shidnij chastini Virmenskogo nagir ya Gavar provinciyi Ajrarat Velikoyi Virmeniyi V danij chas shidna chastina gavara vhodit do skladu Virmeniyi Shirakska oblast zahidna Turechchini Kars Politichnij i kulturnij centr serednovichnogo Virmenskogo carstva 885 1045 U Shiraki ruyini starodavnoyi virmenskoyi stolici Ani nini v Turechchina Istorichna geografiyaGavar Shirak roztashovuvavsya na serednij chastini basejnu richki Ahuryan Na zahodi mezhuvavsya z gavarom Vanand na pivdni z Arsharunikom na shodi z Aragacotnom na pivnochi z gavarom Ashock i Tashir provinciyi Gugark IstoriyaGalereya Monastir Arichavank 1201 rik Zgidno antichnim virmenskim perekazom zgaduvanogo Movsesom Horenaci gavar otrimav svoyu nazvu vid imeni Shara odnogo z nashadkiv Hajka legendarnogo prabatka virmenskogo narodu U II I stolittyah do n e gavar Shirak vhodiv do skladu Velikoyi Virmeniyi dinastiyi Artashesidiv v I V stolittyah n e dinastiyi Arshakudiv Na pochatku IV stolittya Tiridat Velikij peredaye oblast rodinnomu virmenskim Arshakidam rodu Kamsarakan Z cogo periodu gavar perezhivaye kulturnij i ekonomichnij pidjom U V seredini VII stolit Shirak vhodit do skladu Marzpanskoyi Virmeniyi U 783 roci pid natiskom arabskih zavojovnikiv Kamsarakani peredayut oblasti Shirak i Arsharunik Bagratidam Z kincya VIII stolittya Shirak i Arsharunik stayut yihnimi centralnimi volodinnyami Osoblive politichne kulturne ta ekonomichne znachennya Shirak nabuvaye v IX XI stolittyah v epohu isnuvannya Virmenskogo carstva Shirak buv yadrom derzhavi a same vono nazivalosya takozh Anijskim abo Shirakskim U 961 roci Ani misto roztashovane v centri Shiraka staye stoliceyu Virmeniyi Vazhlive kulturne ta ekonomichne znachennya nabuvayut Agarak Arginil Bagaran Dprevank Yererujk Arich Hckonk Marmashen Mren Shirakavan Tekor i t d Pislya padinnya Virmenskogo carstva Shirak perezhivaye kulturnij i ekonomichnij zanepad U 1072 roci teritoriya vhodila v mezhi Anijskogo emiratu Sheddadidi Nastupnij pidjom pov yazanij zi zvilnennyam oblasti Zakaryanami 1199 roku koli v Shiraci pravila virmenska dinastiya Vachutyan Istorichna oblast v 1236 roci Ani bula zahoplena mongolami yaki volodiyut neyu do XIV stolittya U XV XVII st Shirak bagatorazovo piddavavsya rujnivnim pohodam turkomanskih kochovih plemen Sefevidiv i osmaniv Novij i Novitnij chas V seredini XVI stolittya Shuragel buv rozdilenij po richci Ahuryan mizh Sefevidami i Osmanskoyu imperiyeyu V administrativnomu vidnoshenni shidnij Shuragel vhodiv do skladu vilaeta piznishe beglyarbegstva Chuhur Saad z ser XVIII st do skladu Erivanskogo hanstva zahidnij do skladu karskogo pashalika Osmanskoyi imperiyi Shirak Shuragel na karti 1902 U 1805 roci shidnij Shuragel Shuragelskij sultanat yakim na toj period praviv Budah sultan buv zajnyatij rosijskimi vijskami i za Gyulistanskim mirnim dogovorom 1813 roku vidijshov do Rosijskoyi imperiyi Pislya priyednannya Shiraka do Rosijskoyi imperiyi tut bula utvorena Pambak Shoragyalska distanciya V hodi rosijsko perskoyi vijni 1826 1828 rr virmenske naselennya oblasti nadavalo aktivnu dopomogu rosijskim vijskam U 1828 roci v hodi rosijsko tureckoyi vijni rosijski vijska zahopili zahidnu chastinu istorichnoyi oblasti Shirak pravoberezhzhya Ahuryani prote vzhe voseni 1829 roku za umovami Adrianopolskogo dogoru zalishili yiyi U 1829 1830 rr tisyachi virmen pereselilisya z pravoberezhzhya Ahuryani z Karsa i Erzuruma na rosijsku teritoriyu U 1837 roci na misci starodavnogo selisha Kumajri j ukriplennya Gumri bulo zasnovano misto Oleksandropil nazvanij tak na chest imperatrici Oleksandri Fedorivni U 1849 roci v skladi Erivanskoyi guberniyi buv utvorenij Oleksandropolskij povit Voseni 1853 roku virmeno rosijski sili pid komanduvannyam generala V J Bebutova znovu zajnyali pravoberezhzhya Ahuryani prote pislya nevdalogo rezultatu Krimskoyi vijni pokinuli jogo v 1856 roci Ostatochno cya teritoriya bula zajnyata rosijskimi vijskami v 1877 1878 rr pid chas chergovoyi rosijsko tureckoyi vijni Za korotkij chas Oleksandropol staye znachnim mistom Shidnoyi Virmeniyi zaliznichnim vuzlom z 1899 roku ekonomichnim i kulturnim centrom v 1914 roci bilshe 50 tis zhiteliv U 1920 roci Shirak buv okupovanij Turechchinoyu Zgidno Karskoyi ugodi kordon mizh Radyanskoyu Virmeniyeyu i Turechchinoyu projshov po richci Ahuryan V danij chas shidna chastina regionu vhodit do skladu Virmeniyi Shirakska oblast zahidna Turechchini Kars Istorichni pam yatnikiAnaniya Shirakaci VII stolittya serednovichnij virmenskij geograf kartograf istorik i astronom Yererujkska bazilika IV stolittya Lmbatavank VI stolittya Mastara VII stolittya Cerkva sv Astvacacin Bogorodici j Prisnodivi v Pemzasheni VII stolittya Cerkva sv Gevorga v Garnaoviti VII st Monastir Marmashen X stolittya Monastir Arichavank XIII stolittya Na teritoriyi suchasnoyi Turechchini Mrenskij sobor VII stolittya Cerkva Surb Amenaprkich IX stolittya Cerkva Abugamrenc X stolittya Anijskij sobor XI stolittya Cerkva Surb Prkich Spasitelya XI stolittya Monastir Hckonk IX XIII st Galereya Monastir Marmashen 988 1029 roki Yererujkska bazilika IV stolittya Lmbatavank VI stolittya Monastir Hckonk IX XIII st Mastara VII stolittya Anijskij sobor 989 1001 roki Mrenskij sobor VII stolittyaVidomi urodzhenciSerednovichchya Ananiya Shirakaci VII stolittya serednovichnij virmenskij geograf kartograf istorik i astronom Div takozhIstoriya Virmeniyi Shirakska oblastPrimitkiArmenian History Attributed to Sebeos Translation and notes by R W Thomson historical commentary by James Howard Johnson with assistance from Tim Greenwood Liverpool University Press 1999 P 12 Movses Horenaci Istoriya Armenii 31 grudnya 2010 u Wayback Machine kn I gl 12 Ego syn Aramais stroit sebe zhilishe na holme u berega reki i nazyvaet po svoemu imeni Armavirom a reku po imeni svoego vnuka Erasta Erashom Syna zhe svoego Shara mnogodetnogo i prozhorlivogo otsylaet so vsem ego lyudom i skarbom v blizhnyuyu dolinu za severnymi sklonami gory Aragac plodorodnuyu i tuchnuyu izobiluyushuyu protochnymi vodami Govoryat chto po ego imeni i oblast poluchila nazvanie Shirak Armyanskaya Geografiya VII veka po R H pripisyvavshayasya Movsesu Horenaci Per s dr arm i komment K P Patkanova SPb 1877 Shirak gavar stattya z Iranika C Toumanoff later they purchased from the Kamsarakans q v those of Arsarunikʿ and Sirak with the cities of Bagavan and Ani which became successively Bagratid capitals I P Petrushevskij Glava XXXIII 2 Vsemirnaya istoriya Enciklopediya M 1957 V Armenii slozhilos bolshoe Shirakskoe carstvo k 886 g vo glave s dinastiej Bagratidov ili Bagratuni chetyre nebolshih armyanskih carstva i neskolko musulmanskih emiratov Shirak gavar stattya z Iranika Originally centered at Bagaran the capital was moved to Kars and then to Ani in 961 Richard G Hovannisian The Armenian People From Ancient to Modern Times The Dynastic Periods From Antiquity to the Fourteenth Century Palgrave Macmillan 2004 S 252 Shirak gavar stattya z Iranika C Toumanoff In the following century other Amatunis though still reigning in Artaz appear also among the vassals of the Arcrunis of Vaspurakan In the 13th and 14th centuries this house under the name of Vacʿutean once more came to prominence in the Georgian sphere of influence under the suzerainty of the Kamsarakan Pahlawunis the Mxargrdzelis it reigned again in Aragacotn as well as in the neighboring lands of Sirak once a Kamsarakan and then a Bagratid princedom and Nig with its great fortress of Amberd Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 28 travnya 2020 N A Smirnova Glava IV 3 Vsemirnaya istoriya Enciklopediya M 1959 V A Potto Za Kavkazom XV General Nesvetaev Kavkazskaya vojna v 5 ti tomah 1899 Priehav v Gruziyu k svoemu polku stoyavshemu po okonchanii persidskoj kampanii v Karaklise totchas obratil vnimanie glavnokomanduyushego na smutnoe polozhenie del v sosednej Shuragelskoj oblasti predlagaya ottorgnut eyo ot i prisoedinit k Rossii Uspeh predpriyatiya on prinimal na lichnuyu otvetstvennost i bralsya vypolnit ego s temi neznachitelnymi sredstvami kotorye nahodilis u nego pod rukami I obstoyatelstva dejstvitelno skladyvalis v to vremya vesma blagopriyatno dlya vypolneniya ego proekta Sluchilos tak chto Budah sultan pravitel Shuragelya byl vyzvan v Erivan i tam zaderzhan po prikazaniyu hana potrebovavshego za nego ogromnyj denezhnyj vykup a zhiteli so svoej storony zhelali izbezhat etoj uplaty i po svedeniyam Nesvetaeva namereny byli obratitsya k knyazyu Cicianovu s prosboj o pomoshi Vospolzovavshis etim Nesvetaev bystro vstupil v Shuragel i zanyal glavnoe selenie Artik gde syn Budah sultana a za nim starshiny i narod besprekoslovno prisyagnuli na poddanstvo russkim gosudaryam Donosya ob etom knyazyu Cicianovu Nesvetaev vmeste s tem gotovilsya vstretit trehtysyachnyj otryad erivanskogo vojska uzhe podhodivshego k granicam Shuragelya dlya vypolneniya hanskogo prikaza opustoshit vladeniya neschastnogo sultana Nesvetaev s batalonom Saratovskogo polka vstretil ih v pogranichnom selenii Talyni i razbil nagolovu Blistatelnaya ekspediciya dostavila Nesvetaevu orden sv Georgiya 4 j stepeni No Cicianov ne byl dovolen etoj nagradoj i pisal k gosudaryu chto tak kak priobretenie bogatoj Shuragelskoj provincii vsecelo prinadlezhit odnomu Nesvetaevu kotoryj imeya pod ruzhem vsego chetyresta soldat nastoyal na vozmozhnosti zanyat stolicu etoj oblasti Artik to budet spravedlivym nagradit ego i ordenom sv Vladimira 2 j stepeni Sie odno pisal on gosudaryu mozhet pooshrit etogo posedevshego v vashej sluzhbe oficera k budushim eshe bolshim podvigam kak generala uzhe izvestnogo vsem nashim sosedyam S teh por kak v proshlom godu shtyki ego otkryli put v Gruziyu kavkazskie plemena zovut ego ne inache kak gorskim generalom Kak glasit st III Gyulistanskogo mirnogo dogovora Arhivovano 15 serpnya 2010 u Wayback Machine Ego Shahskoe Velichestvo v dokazatelstvo iskrennej priyazni Svoej k Ego Velichestvu Imperatoru Vserossijskomu sim torzhestvenno priznaet kak za Sebya tak i za Vysokih Preemnikov Persidskogo Prestola prinadlezhashimi v sobstvennost Rossijskoj Imperii Hanstvy Karabagskoe i Ganzhinskoe obrashennoe nyne v provinciyu pod nazvaniem Elisavetpolskoj tak zhe Hanstvy Shekinskoe Shirvanskoe Derbentskoe Kubinskoe Bakinskoe i Talyshenskoe s temi zemlyami sego Hanstva koi nyne sostoyat vo vlasti Rossijskoj Imperii Pri tom ves Dagestan Gruziyu s Shuragelskoyu provincieyu Imeretiyu Guriyu Mingreliyu i Abhaziyu ravnym obrazom vse vladeniya i zemli nahodyashiesya mezhdu postanovlennuyu nyne graniceyu i Kavkazskoyu linieyu s prikosnovennymi k sej poslednej i k Kaspijskomu moryu zemlyami i narodami Shahatunyan A Administrativnyj peredel Zakavkazskogo kraya Tiflis 1918 S 84 85 T S Korotkova Glava XII 1 Vsemirnaya istoriya Enciklopediya M 1959 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 28 travnya 2020 Arhiv originalu za 1 serpnya 2009 Procitovano 28 travnya 2020 Arhiv originalu za 26 travnya 2011 Procitovano 28 travnya 2020 A Yu Kazaryan P B Mihajlov Ani Pravoslavnaya enciklopediya 1 stanciya metro 1 2000 T 2 16 chervnya S 433 434 z dzherela 7 listopada 2021 Procitovano 28 travnya 2020 PosilannyaKrayeznavchij muzej Shiraka 14 bereznya 2016 u Wayback Machine