Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іва н Па влович Пулю й Ivan Puluj Johann Puluj 2 лютого 1845 містечко Гримайлів нині смт Чортківський район 31 січня 191

Іван Пулюй

Іван Пулюй

Іва́н Па́влович Пулю́й (Ivan Puluj, Johann Puluj, 2 лютого 1845, містечко Гримайлів, нині смт, Чортківський район — 31 січня 1918, Прага) — український та австро-угорський фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Встановив фундаментальні властивості й природу катодних і Х-променів. Професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, державний радник з електротехніки Богемського королівства і Маркграфства Моравія. Один з перших дійсних членів Наукового товариства імені Шевченка (з 1899 р.), почесний член Віденського електротехнічного товариства.

Іван Павлович Пулюй
image
Іван Пулюй, 1870 р.
Народився 2 лютого 1845(1845-02-02)
Гримайлів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер 31 січня 1918(1918-01-31) (72 роки)
Прага, Богемське королівство, Австро-Угорська імперія
Поховання d
Громадянство image Австро-Угорщина
Діяльність фізик, мовознавець, перекладач, винахідник, викладач університету, перекладач Біблії, письменник, електротехнік, меценат
Галузь фізика, електротехніка
Відомий завдяки Катодні та Х-промені, медична діагностика, винаходи, побудова електростанцій
Alma mater Греко-католицька духовна семінарія у Відні, Віденський університет
Науковий керівник Август Кундт[1] і Віктор фон Ланг[1]
Знання мов німецька, українська[3] і чеська[3]
Заклад Німецька вища технічна школа у Празі
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Нагороди
image
Орден Залізної Корони 3 ступеня

Життєпис

Народився 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлів (нині селище, Чортківський район, Тернопільська область, а тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія) в греко-католицькій родині заможного й освіченого господаря Павла Пулюя та його дружини Ксенії (з дому Бурштинських). У 1861—1865 рр. Павло Пулюй був бургомістром Гримайлова.

Освіта та праця

Початкову школу закінчив у Гримайлові й вступив до Тернопільської класичної гімназії, де разом із братами Олександром та Володимиром Барвінськими став співзасновником та активним діячем таємного товариства української молоді «Громада». Такі Товариства на той час набули значного поширення в Галичині, перейнявши естафету від «Громад», які постали в багатьох містах Наддніпрянської України. Тернопільський клас-«Громада» збирався тричі на тиждень після обіду на тематичні засідання: в середу (історія), суботу (література) й неділю (декламація і читання слова Божого). Великий вплив на гімназійну молодь мала поезія Тараса Шевченка.

Після закінчення гімназії 1865 р. Пулюй був уже сформованою особистістю, патріотом, який твердо знав мету свого життя й розумів, що має робити для її досягнення. Промовистий факт: будучи ще студентом першого року навчання, він переклав українською мовою підручник з геометрії для українських гімназій, хоч на той час таких ще не було. Цього ж 1865 р. Іван Пулюй вступив до Греко-католицької духовної семінарії у Відні, де поєднував навчання з перекладами духовної літератури українською мовою, і з цього приводу 1869 р. вперше зустрівся з Пантелеймоном Кулішем у Відні. Разом з П. Кулішем та І. Нечуй-Левицьким здійснив переклад Святого Письма українською мовою (І. Пулюй переклав Псалтир). У 1868 р. разом з іншими українськими студентами-громадівцями заснував у Відні легальне студентське товариство «Січ», діяльність якого згодом високо оцінив Іван Франко.

В останній рік навчання в духовній семінарії Пулюй відвідував лекції з математики, фізики та астрономії у Віденському університеті і ще тоді склав на відмінно екзамени з основних університетських математичних курсів. Ці науки настільки його захопили, що він вирішив не висвячуватися на священика, а стати студентом філософського факультету цього університету. Навчання тривало упродовж 1869—1872 рр., а у 1872—1874 рр. Пулюй уже працює науковцем у фізичній лабораторії професора фон Лянґа. У 1874 р. видрукував перші дві статті, присвячені дослідженню залежності внутрішнього тертя повітря від температури, в журналі «Доповіді Віденської академії наук».

У 1874—1875 рр. викладав фізику, механіку та математику у Військово-морській академії в місті Фіуме. Там сконструював прилад для вимірювання механічного еквівалента теплоти, який став широко відомим у науковому світі й у 1878 р. був відзначений срібною медаллю на Всесвітній виставці в Парижі. У 1875—1876 рр. Пулюй як стипендіат австрійського Міністерства освіти навчався і працював у Страсбурзькому університеті, в фізичному інституті професора Августа Кундта.

image
Іван Пулюй

У 1876 р. Іван Пулюй захистив дисертацію «Залежність внутрішнього тертя газів від температури» і здобув ступінь доктора фізики Страсбурзького університету.

Повертається до Відня і в 1876—1883 рр. працює асистентом і приват-доцентом у Віденському університеті. У 1880—1882 рр. у «Доповідях Віденської академії наук» вийшли у світ чотири важливі статті Пулюя, присвячені катодним променям, які мали значний резонанс у середовищі фізиків. Його монографію, присвячену дослідженням цих променів, у 1889 р. Лондонське товариство фізиків видало в англомовному перекладі як окремий том серії «Physical Memoirs», у якій друкувались результати найважливіших фізичних досліджень, виконаних поза межами Великої Британії. Саме дослідження катодних променів, у яких провідну роль відіграв Пулюй, проклали шлях до двох важливих відкриттів у класичній фізиці — Х-променів (1896) і електрона (1897). Висвітленню вагомого внеску Пулюя у фізику кінця ХIX століття присвячено сторінки фундаментальної монографії, у якій його ім'я вписано у розділі «Hall of Fame» поряд з іменами інших видатних класиків фізичної науки.

На початок 1880-их рр. припадає активна роботи Пулюя в новій галузі — електротехніці. У 1881 р. на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі сконструйовані Пулюєм електричні апарати відзначено дипломами.

Після електротехнічної виставки у Відні 1883 р. винаходи Пулюя також викликали велике зацікавлення, наслідком чого стало його запрошення відомим підприємцем Верндлем, власником знаної у Європі фірми, переїхати до міста Штайра (Австрія). Тож у 1883—1884 рр. Пулюй працював у Штайрі як консультант та директор фабрики освітлювальних ламп власної конструкції, при цьому забезпечив великий успіх електротехнічної виставки, яка відбулася в цьому місті влітку 1884 р. Не забарилося визнання його заслуг і на урядовому рівні — на запрошення міністерства освіти Австро-Угорщини Пулюй з осені цього ж року отримав посаду професора експериментальної і технічної фізики Німецької вищої технічної школи в Празі. Тут він почав читати крім фізики лекції з окремого курсу електротехніки, розробив системний план з організації відповідних досліджень у Празькій політехніці. На 1888—1889 навчальний рік Пулюя обрано ректором політехніки, а 1890 р. — деканом машинобудівного факультету.

Особливим для Пулюя був початок 1896 р., коли він провів фундаментальні дослідження природи та властивостей щойно відкритих Х-променів, результати яких опублікував у двох статтях у «Доповідях Віденської академії наук», поданих до друку відповідно 13 лютого 1896 і 5 березня. 1896 р. Термін «Х-промені» запровадив Рентген у своїй першій статті, опублікованій у січні 1896 р. Пулюй же назвав їх «рентгенівськими». На сьогодні у різних мовах використовуються обидва терміни, зокрема, в англійській переважно перший («Х-rays»), в німецькій — другий. Уже через півтора місяця від першого повідомлення Рентґена і до появи його другої статті, рукопис якої датований 09.03. 1896 р., Пулюй отримує результати пріоритетного значення: визначив місце їх утворення і просторовий розподіл; відкрив їх здатність іонізувати атоми і молекули; пояснив їх природу; отримав знімки найвищої якості з використанням трубки власної конструкції з 1881 р., що відкрило шлях широкому застосуванню нових променів у медицині. (Початково цю трубку Пулюй використовував для освітлення). Його Х-променеві знімки були неперевершеними за технікою виконання, 2 лютого 1896 р. Пулюй отримав перше зображення повного людського (дитячого) організму дуже високої якості, яке згодом опублікував відомий англійський журнал «The Photogram». Саме з трубкою Пулюя 3 лютого 1896 р. провели перший на американському континенті успішний експеримент з виготовлення Х-променевого знімка у медичних цілях.

image
Професор Іван Пулюй

Історії становлення нової галузі фізики — Х-променології і ролі в ній І. Пулюя присвячено великий розділ монографії «Іван Пулюй. Життя і творчість». Звернуто увагу на висновки біографів Рентгена щодо дивних моментів у його поведінці після відзначення його першою Нобелівською премією з фізики (1901 р.). Зокрема, перед смертю (1923 р.) він заповів спалити свій особистий архів, у тому числі лабораторні записи і листування. Тож не відомо, якою газорозрядною трубкою користувався, коли, за його словами, випадково 8 листопада 1895 р. виявив наявність невідомого випромінювання. При цьому у своєму повідомленні про відкриття не вказав конкретно з трубкою чиєї конструкції тоді працював, зазначив лише, що є трубки Гітторфа, Крукса, Ленарда — про Пулюя не згадав. Хоч на той час трубки конструкції Пулюя були достатньо поширеними, їх виготовляли промислово у Ляйпціґу. При цьому Рентґен і Пулюй були знайомі особисто з часу перебування їх обох у Страсбурзі в лабораторії професора Кундта. У цьому контексті не є несподіваним твердження, що шлях Рентгена до відкриття Х-променів залишається загадковим (Гельмут Лінднер). На додачу, у своїх публікаціях Рентген жодного разу не згадав Пулюя.

Важливою характеристикою наукового стилю І. Пулюя як фізика є гармонійне поєднання дуже високого, віртуозного, рівня експериментальних досліджень і глибини їх теоретичного осмислення, що було рідкісним на той час. Тому саме він перший пояснив природу як катодних, так і Х-променів.

У 90-х рр. ХІХ ст. Пулюй відіграв вирішальну роль як керівник проектування і будівництва багатьох електростанцій на змінному струмі в Чехії. Якість проектів та їх реалізації були дуже високими, із дотриманням екологічних вимог навіть сучасного рівня (тому, зокрема, мешканці Праги досі використовують електроенергію, яку дає їм «Пулюєва» електростанція).

У 1902 р. він заснував та очолив катедру електротехніки. З нагоди 100-літнього ювілею Німецької політехніки в Празі Пулюя відзначили орденом Залізної корони ІІІ ступеня за його наукову та викладацьку працю (1906). Він отримав також хрест ордена Франца-Йосифа і високий титул Радника двору (1910). У 1913 р. І. Пулюя обирають почесним членом Віденського електротехнічного товариства. У 1916 році Пулюй отримав пропозицію посади міністра освіти Австрійської монархії, однак відмовився за станом здоров'я. Цього ж року вийшов на пенсію.

Помер у Празі, нині Чехія (тоді Богемське королівство, Австро-Угорщина), де й похований на Мальвазінках.

Дослідження в галузях фізики

Пулюй працював у нових і актуальних на той час напрямках фізики: дослідна перевірка передбачень молекулярно-кінетичної теорії Максвелла, дослідження природи і властивостей катодних та Х-променів.

Родина

1884 року Пулюй одружився з Катериною-Йосифою-Марією Стозіцькою (1863—1945) — студенткою Віденського університету. Шлюб узяли в греко-католицькій Церкві святої великомучениці Варвари у Відні. У сім'ї виросло шестеро дітей, три доньки і три сини: Наталка (1886 р. н.) стала піаністкою і дружиною відомого українського композитора Василя Барвінського; Ольга (1891 р. н.) і Марія (1894 р. н.) стали вчительками; Олександр (1901-1984) і Юрій (Ґеорґ, 1906 р. н.) здобули інженерний фах, а Павло (1904 р. н.) став лікарем.

Оскільки в Празі не було українських шкіл, то Пулюй на літні місяці наймав для своїх дітей учителів української мови, давав відповідні оголошення до львівської газети «Діло». Павло і Юрій після смерті батька вчились у Львові в українській гімназії. Найстарший син Олександр пішов сімнадцятирічним добровольцем у лави Січового стрілецтва і до 1920 р. брав участь у бойових діях Української галицької армії, під час 2-ї світової брав участь у розбудові мережі ОУН в Україні, а після війни працював у кіноіндустрії Австрії.

Кредо

«Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю».
(Іван Пулюй)

Праці

image
Прилад Пулюя для визначення механічного еквівалента теплоти.
image
Рука доньки дослідника Наталі (1896).

Автор близько 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами.

Публікації про катодні та Х-промені

  • Strahlende Elektrodenmaterie // Wiener Berichte I. — 1880. — 81. — S.864—923; II. — 1881. — 83. — S.402—420; III. 1881. — 83. — S.693—708; IV. — 1882. — 85. — S.871—881.
  • Strahlende Elektrodenmaterie und der sogenannte Aggregatzustand' — Wien; Verlag Carl Gerold Sohn, 1883.
  • Radiant Elektrode Matter and the so Called Fourth State.— London: Physical Memoirs, 1889. — Vol. l, Pt.2. — P.233—331.
  • Über die Entstehung der Röntgen'schen Strahlen und ihre photographische Wirkung // Wiener Berichte. — 1896. — Bd. 105. — S. 228—238.
  • Nachtrag zur Abhandlung: Uber die Entstehung der Röntgen'schen Strahlen und ihre photographische Wirkung // Wiener Berichte. — 1896. — Bd. 105. — S. 243—245.
  • Іван Пулюй. Збірник праць / за ред. В. Шендеровського. — Київ, 1996. — 712 с.

Передостанні дві публікації — одні з перших, чи навіть перші, де Х-випромінювання названо «рентгенівським».

image
Пам'ятна дошка на стіні будинку № 9 по вулиці Шкодагассе, Відень, Австрія
image
Поштова марка України, присвячена до 150 річчя від дня народження Івана Пулюя, 1995 (Michel 135)
image
Аверс монети, номіналом 5 гривень, випущеної Національним банком України до 165-ї річниці від дня народження Івана Пулюя

Вшанування пам'яті

Див. також

Зауваги

Твердження, що початково прізвище Павла Пулюя, батька Івана, було Пульгуй і лише в 1881 р. (за іншою версією 1861 р.) він звернувся до уряду про його зміну, не має документального підтвердження. Натомість архівістам відомо, що при написанні німецькою мовою слов'янських прізвищ нерідко використовувалась різна транслітерація.

Іван Пулюй знав близько 10 мов, включно з класичними.

Примітки

  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Тернопільська гімназія, що дала світу геніїв
  5. Пиндус Б., Щербак Л. Пулюй Іван Павлович… — С. 156.
  6. щоправда, В. Окаринський вказує, що як учень 6 класу, у січні 1863 р. заснував не гімназійну «Громаду», а товариство у Тернополі → Окаринський В. Землі нинішньої Тернопільщини в Новий час (кінець XVIII ст.—1914 р.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 78. — .
  7. Білокінь С. І. Біблії переклади українською мовою // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 257. — .
  8. L'Annunziata M. F. Radioactivity: Introduction and History, From the Quantum to Quarks. — Elsevier, 2016. — P. 83—88. — 932 р.
  9. Spiegel P. The first clinical X-ray made in America — 100 years // American Journal of Röntgenology. — 1995. — Vol. 164. — P. 241—243
  10. Гайда Р., Пляцко Р. Іван Пулюй. Життя і творчість. — Львів, 2019. — С. 60—96.
  11. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1911. — Wien 1911. — S. 86.
  12. https://komb-a-ingwar.blogspot.com/2009/06/blog-post_27.html
  13. https://www.geni.com/people/Oleksander-Puluj/6000000014327639726
  14. Постанова Президії НАН України «Про затвердження оновленого Положення про премії НАН України імені видатних учених України» № 206 від 11.07.2007.
  15. . Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014.
  16. . Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 20 липня 2019.
  17. [1]. Розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації № 196 від 20.05.2016
  18. WGSBN Bulletin Volume 1, #1 Ed. WG Small Bodies Nomenclature, 14 May 2021 (англ.)
  19. Головач Ю., Пляцко Р., Сварник Г. Петер Пулюй і архів Івана Пулюя // Фізичний збірник НТШ. Т. 10. — 2020. — С. 83.

Джерела

  • Брега Г. С., Васильєва Н. Ф. Пулюй Іван Павлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 60. — .
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
  • Гайда Р. Іван Пулюй та становлення науки про Х-промені / Нац. акад. наук України, Ін-т фізики конденс. систем. — Львів, 1997. — 62 с.
  • Гайда Р., Пляцко Р. Іван Пулюй. 1845—1918 : життєписно-бібліографічний нарис / відп. ред. О. Купчинський. — Львів, 1998. — 284 с. — (Визначні діячі НТШ; Вип. 7). Друге видання, уточнене і доповнене: : Іван Пулюй. Життя і творчість. — Львів, 2019. — 220 с. — (Українознавча наукова бібліотека НТШ. Число 50).
  • Головач Ю., Пляцко Р., Сварник Г. Петер Пулюй і архів Івана Пулюя // Фізичний збірник НТШ. Т. 10. — 2020. — С. 77–98.
  • Збожна О. Учнівські та студентські «Громади» — школа української національної еліти. — Терноіль, 2007. — 232 с.
  • Іван Пулюй. Листи (упорядник Ольга Збожна). — Тернопіль, 2007. — 544 с.
  • Нагорняк С., Медюх М. Фізико-технічні ідеї Івана Пулюя. — Тернопіль, 1999. — 212 с.
  • Пиндус Б., Щербак Л. Пулюй Іван Павлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 156–157. — .
  • Підвальна У., Пляцко Р., Лончина В. Іван Пулюй та відкриття Х-променів // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки. — 2021, Т. 64, № 1. — C. 180—190.
  • Пляцко Р. Іван Пулюй: Визнання (до 175-річчя від народження) // Вісник Наукового товариства ім. Шевченка. — 2020, № 64. — С. 42-49.
  • Світоч української науки: до 170-річчя від дня народження І. Пулюя (1845—1918) // Дати і події, 2015, перше півріччя: календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 43–48.
  • Студинський К. Листування і зв'язки П. Куліша з Іваном Пулюєм // Збірник Філологічної секції НТШ.– Львів, 1930.– Т. 22.– Ч. 2.– С. 3–86.
  • Цегельський Р. Др. Іван Пулюй як науковий дослідник (В десятиліття його смерти) // Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ. — Львів, 1928. — Т. 27. — С. 1–25.
  • Gajda R., Plazko R. Johann Puluj. Rӓtsell des universalen Talents. — Lwiw, 2001. — 264 s.
  • L'Annunziata M. F. Radioactivity: Introduction and History, From the Quantum to Quarks. — Elsevier, 2016. — P. 83–88.

Посилання

  • Пулюй Іван Павлович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.134—135.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пулюй Іван Павлович
  • Пулюй Іван // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1535-1536. — 1000 екз.
  • R. P. Gaida, Ivan Puluj and the development of the science of X-rays, preprint
  • Вебсайт про професора Івана Пулюя
  • «Пам'ять, що покривається пилом» Роман Якель
  • «У тіні сяйва власного відкриття» Валерій Лазарюк
  • Електронний фонд Івана Пулюя
  • Онисько Г. Я. Електронний фонд Івана Пулюя в інституційному репозитарії ELARTU [Електронний ресурс] / Г. Я. Онисько, С. О. Дубик // Науково-практичний семінар «Українські репозитарії відритого доступу: проблеми, досвід, перспективи», ТНТУ, 18 листопада 2010 р.
  • Іван Пулюй: життя в ім'я науки та України: бібліограф. покажч. Текст / укл. Л. Оленич, Г. Онисько. — Т. : Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2010. — 84 с. — (Родом з України; вип. 6)
  • Лист Національного банку України N 11-311/270-977 від 22.01.2010.
  • Огляд документів, наданих НТБ ТНТУ імені Івана Пулюя архівом Віденського Університету (Австрія)
  • Вірші-присвяти Іванові Пулюю.
  • Іван Пулюй — життя в ім'я науки та України (до 169-ліття від дня народження)
  • Меморіальна дошка Івану Пулюю в Києві
  • Іван Пулюй — Пантелеймон Куліш. Подвижники нації. / За заг. ред проф. В. Шендеровського. — К.: Рада. — 1997.

Коментарі

  1. Пиндус Б., Щербак Л. в статті Пулюй Іван Павлович (Т. 3, С. 156.) стверджували, що у 1869 р. закінчив богословський факультет Віденського університету

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Iva n Pa vlovich Pulyu j Ivan Puluj Johann Puluj 2 lyutogo 1845 mistechko Grimajliv nini smt Chortkivskij rajon 31 sichnya 1918 Praga ukrayinskij ta avstro ugorskij fizik ta elektrotehnik vinahidnik organizator nauki publicist perekladach Bibliyi ukrayinskoyu movoyu gromadskij diyach Vstanoviv fundamentalni vlastivosti j prirodu katodnih i H promeniv Profesor i rektor Nimeckoyi vishoyi tehnichnoyi shkoli v Prazi derzhavnij radnik z elektrotehniki Bogemskogo korolivstva i Markgrafstva Moraviya Odin z pershih dijsnih chleniv Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka z 1899 r pochesnij chlen Videnskogo elektrotehnichnogo tovaristva Ivan Pavlovich PulyujIvan Pulyuj 1870 r Narodivsya 2 lyutogo 1845 1845 02 02 Grimajliv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer 31 sichnya 1918 1918 01 31 72 roki Praga Bogemske korolivstvo Avstro Ugorska imperiyaPohovannya dGromadyanstvo Avstro UgorshinaDiyalnist fizik movoznavec perekladach vinahidnik vikladach universitetu perekladach Bibliyi pismennik elektrotehnik mecenatGaluz fizika elektrotehnikaVidomij zavdyaki Katodni ta H promeni medichna diagnostika vinahodi pobudova elektrostancijAlma mater Greko katolicka duhovna seminariya u Vidni Videnskij universitetNaukovij kerivnik Avgust Kundt 1 i Viktor fon Lang 1 Znannya mov nimecka ukrayinska 3 i cheska 3 Zaklad Nimecka visha tehnichna shkola u PraziChlenstvo Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaNagorodi Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenyaRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 2 lyutogo 1845 roku v mistechku Grimajliv nini selishe Chortkivskij rajon Ternopilska oblast a todi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya v greko katolickij rodini zamozhnogo j osvichenogo gospodarya Pavla Pulyuya ta jogo druzhini Kseniyi z domu Burshtinskih U 1861 1865 rr Pavlo Pulyuj buv burgomistrom Grimajlova Osvita ta pracya Pochatkovu shkolu zakinchiv u Grimajlovi j vstupiv do Ternopilskoyi klasichnoyi gimnaziyi de razom iz bratami Oleksandrom ta Volodimirom Barvinskimi stav spivzasnovnikom ta aktivnim diyachem tayemnogo tovaristva ukrayinskoyi molodi Gromada Taki Tovaristva na toj chas nabuli znachnogo poshirennya v Galichini perejnyavshi estafetu vid Gromad yaki postali v bagatoh mistah Naddnipryanskoyi Ukrayini Ternopilskij klas Gromada zbiravsya trichi na tizhden pislya obidu na tematichni zasidannya v seredu istoriya subotu literatura j nedilyu deklamaciya i chitannya slova Bozhogo Velikij vpliv na gimnazijnu molod mala poeziya Tarasa Shevchenka Pislya zakinchennya gimnaziyi 1865 r Pulyuj buv uzhe sformovanoyu osobististyu patriotom yakij tverdo znav metu svogo zhittya j rozumiv sho maye robiti dlya yiyi dosyagnennya Promovistij fakt buduchi she studentom pershogo roku navchannya vin pereklav ukrayinskoyu movoyu pidruchnik z geometriyi dlya ukrayinskih gimnazij hoch na toj chas takih she ne bulo Cogo zh 1865 r Ivan Pulyuj vstupiv do Greko katolickoyi duhovnoyi seminariyi u Vidni de poyednuvav navchannya z perekladami duhovnoyi literaturi ukrayinskoyu movoyu i z cogo privodu 1869 r vpershe zustrivsya z Pantelejmonom Kulishem u Vidni Razom z P Kulishem ta I Nechuj Levickim zdijsniv pereklad Svyatogo Pisma ukrayinskoyu movoyu I Pulyuj pereklav Psaltir U 1868 r razom z inshimi ukrayinskimi studentami gromadivcyami zasnuvav u Vidni legalne studentske tovaristvo Sich diyalnist yakogo zgodom visoko ociniv Ivan Franko V ostannij rik navchannya v duhovnij seminariyi Pulyuj vidviduvav lekciyi z matematiki fiziki ta astronomiyi u Videnskomu universiteti i she todi sklav na vidminno ekzameni z osnovnih universitetskih matematichnih kursiv Ci nauki nastilki jogo zahopili sho vin virishiv ne visvyachuvatisya na svyashenika a stati studentom filosofskogo fakultetu cogo universitetu Navchannya trivalo uprodovzh 1869 1872 rr a u 1872 1874 rr Pulyuj uzhe pracyuye naukovcem u fizichnij laboratoriyi profesora fon Lyanga U 1874 r vidrukuvav pershi dvi statti prisvyacheni doslidzhennyu zalezhnosti vnutrishnogo tertya povitrya vid temperaturi v zhurnali Dopovidi Videnskoyi akademiyi nauk U 1874 1875 rr vikladav fiziku mehaniku ta matematiku u Vijskovo morskij akademiyi v misti Fiume Tam skonstruyuvav prilad dlya vimiryuvannya mehanichnogo ekvivalenta teploti yakij stav shiroko vidomim u naukovomu sviti j u 1878 r buv vidznachenij sribnoyu medallyu na Vsesvitnij vistavci v Parizhi U 1875 1876 rr Pulyuj yak stipendiat avstrijskogo Ministerstva osviti navchavsya i pracyuvav u Strasburzkomu universiteti v fizichnomu instituti profesora Avgusta Kundta Ivan Pulyuj U 1876 r Ivan Pulyuj zahistiv disertaciyu Zalezhnist vnutrishnogo tertya gaziv vid temperaturi i zdobuv stupin doktora fiziki Strasburzkogo universitetu Povertayetsya do Vidnya i v 1876 1883 rr pracyuye asistentom i privat docentom u Videnskomu universiteti U 1880 1882 rr u Dopovidyah Videnskoyi akademiyi nauk vijshli u svit chotiri vazhlivi statti Pulyuya prisvyacheni katodnim promenyam yaki mali znachnij rezonans u seredovishi fizikiv Jogo monografiyu prisvyachenu doslidzhennyam cih promeniv u 1889 r Londonske tovaristvo fizikiv vidalo v anglomovnomu perekladi yak okremij tom seriyi Physical Memoirs u yakij drukuvalis rezultati najvazhlivishih fizichnih doslidzhen vikonanih poza mezhami Velikoyi Britaniyi Same doslidzhennya katodnih promeniv u yakih providnu rol vidigrav Pulyuj proklali shlyah do dvoh vazhlivih vidkrittiv u klasichnij fizici H promeniv 1896 i elektrona 1897 Visvitlennyu vagomogo vnesku Pulyuya u fiziku kincya HIX stolittya prisvyacheno storinki fundamentalnoyi monografiyi u yakij jogo im ya vpisano u rozdili Hall of Fame poryad z imenami inshih vidatnih klasikiv fizichnoyi nauki Na pochatok 1880 ih rr pripadaye aktivna roboti Pulyuya v novij galuzi elektrotehnici U 1881 r na Vsesvitnij elektrotehnichnij vistavci v Parizhi skonstrujovani Pulyuyem elektrichni aparati vidznacheno diplomami Pislya elektrotehnichnoyi vistavki u Vidni 1883 r vinahodi Pulyuya takozh viklikali velike zacikavlennya naslidkom chogo stalo jogo zaproshennya vidomim pidpriyemcem Verndlem vlasnikom znanoyi u Yevropi firmi pereyihati do mista Shtajra Avstriya Tozh u 1883 1884 rr Pulyuj pracyuvav u Shtajri yak konsultant ta direktor fabriki osvitlyuvalnih lamp vlasnoyi konstrukciyi pri comu zabezpechiv velikij uspih elektrotehnichnoyi vistavki yaka vidbulasya v comu misti vlitku 1884 r Ne zabarilosya viznannya jogo zaslug i na uryadovomu rivni na zaproshennya ministerstva osviti Avstro Ugorshini Pulyuj z oseni cogo zh roku otrimav posadu profesora eksperimentalnoyi i tehnichnoyi fiziki Nimeckoyi vishoyi tehnichnoyi shkoli v Prazi Tut vin pochav chitati krim fiziki lekciyi z okremogo kursu elektrotehniki rozrobiv sistemnij plan z organizaciyi vidpovidnih doslidzhen u Prazkij politehnici Na 1888 1889 navchalnij rik Pulyuya obrano rektorom politehniki a 1890 r dekanom mashinobudivnogo fakultetu Osoblivim dlya Pulyuya buv pochatok 1896 r koli vin proviv fundamentalni doslidzhennya prirodi ta vlastivostej shojno vidkritih H promeniv rezultati yakih opublikuvav u dvoh stattyah u Dopovidyah Videnskoyi akademiyi nauk podanih do druku vidpovidno 13 lyutogo 1896 i 5 bereznya 1896 r Termin H promeni zaprovadiv Rentgen u svoyij pershij statti opublikovanij u sichni 1896 r Pulyuj zhe nazvav yih rentgenivskimi Na sogodni u riznih movah vikoristovuyutsya obidva termini zokrema v anglijskij perevazhno pershij H rays v nimeckij drugij Uzhe cherez pivtora misyacya vid pershogo povidomlennya Rentgena i do poyavi jogo drugoyi statti rukopis yakoyi datovanij 09 03 1896 r Pulyuj otrimuye rezultati prioritetnogo znachennya viznachiv misce yih utvorennya i prostorovij rozpodil vidkriv yih zdatnist ionizuvati atomi i molekuli poyasniv yih prirodu otrimav znimki najvishoyi yakosti z vikoristannyam trubki vlasnoyi konstrukciyi z 1881 r sho vidkrilo shlyah shirokomu zastosuvannyu novih promeniv u medicini Pochatkovo cyu trubku Pulyuj vikoristovuvav dlya osvitlennya Jogo H promenevi znimki buli neperevershenimi za tehnikoyu vikonannya 2 lyutogo 1896 r Pulyuj otrimav pershe zobrazhennya povnogo lyudskogo dityachogo organizmu duzhe visokoyi yakosti yake zgodom opublikuvav vidomij anglijskij zhurnal The Photogram Same z trubkoyu Pulyuya 3 lyutogo 1896 r proveli pershij na amerikanskomu kontinenti uspishnij eksperiment z vigotovlennya H promenevogo znimka u medichnih cilyah Profesor Ivan Pulyuj Istoriyi stanovlennya novoyi galuzi fiziki H promenologiyi i roli v nij I Pulyuya prisvyacheno velikij rozdil monografiyi Ivan Pulyuj Zhittya i tvorchist Zvernuto uvagu na visnovki biografiv Rentgena shodo divnih momentiv u jogo povedinci pislya vidznachennya jogo pershoyu Nobelivskoyu premiyeyu z fiziki 1901 r Zokrema pered smertyu 1923 r vin zapoviv spaliti svij osobistij arhiv u tomu chisli laboratorni zapisi i listuvannya Tozh ne vidomo yakoyu gazorozryadnoyu trubkoyu koristuvavsya koli za jogo slovami vipadkovo 8 listopada 1895 r viyaviv nayavnist nevidomogo viprominyuvannya Pri comu u svoyemu povidomlenni pro vidkrittya ne vkazav konkretno z trubkoyu chiyeyi konstrukciyi todi pracyuvav zaznachiv lishe sho ye trubki Gittorfa Kruksa Lenarda pro Pulyuya ne zgadav Hoch na toj chas trubki konstrukciyi Pulyuya buli dostatno poshirenimi yih vigotovlyali promislovo u Lyajpcigu Pri comu Rentgen i Pulyuj buli znajomi osobisto z chasu perebuvannya yih oboh u Strasburzi v laboratoriyi profesora Kundta U comu konteksti ne ye nespodivanim tverdzhennya sho shlyah Rentgena do vidkrittya H promeniv zalishayetsya zagadkovim Gelmut Lindner Na dodachu u svoyih publikaciyah Rentgen zhodnogo razu ne zgadav Pulyuya Vazhlivoyu harakteristikoyu naukovogo stilyu I Pulyuya yak fizika ye garmonijne poyednannya duzhe visokogo virtuoznogo rivnya eksperimentalnih doslidzhen i glibini yih teoretichnogo osmislennya sho bulo ridkisnim na toj chas Tomu same vin pershij poyasniv prirodu yak katodnih tak i H promeniv U 90 h rr HIH st Pulyuj vidigrav virishalnu rol yak kerivnik proektuvannya i budivnictva bagatoh elektrostancij na zminnomu strumi v Chehiyi Yakist proektiv ta yih realizaciyi buli duzhe visokimi iz dotrimannyam ekologichnih vimog navit suchasnogo rivnya tomu zokrema meshkanci Pragi dosi vikoristovuyut elektroenergiyu yaku daye yim Pulyuyeva elektrostanciya U 1902 r vin zasnuvav ta ocholiv katedru elektrotehniki Z nagodi 100 litnogo yuvileyu Nimeckoyi politehniki v Prazi Pulyuya vidznachili ordenom Zaliznoyi koroni III stupenya za jogo naukovu ta vikladacku pracyu 1906 Vin otrimav takozh hrest ordena Franca Josifa i visokij titul Radnika dvoru 1910 U 1913 r I Pulyuya obirayut pochesnim chlenom Videnskogo elektrotehnichnogo tovaristva U 1916 roci Pulyuj otrimav propoziciyu posadi ministra osviti Avstrijskoyi monarhiyi odnak vidmovivsya za stanom zdorov ya Cogo zh roku vijshov na pensiyu Pomer u Prazi nini Chehiya todi Bogemske korolivstvo Avstro Ugorshina de j pohovanij na Malvazinkah Doslidzhennya v galuzyah fiziki Pulyuj pracyuvav u novih i aktualnih na toj chas napryamkah fiziki doslidna perevirka peredbachen molekulyarno kinetichnoyi teoriyi Maksvella doslidzhennya prirodi i vlastivostej katodnih ta H promeniv Rodina1884 roku Pulyuj odruzhivsya z Katerinoyu Josifoyu Mariyeyu Stozickoyu 1863 1945 studentkoyu Videnskogo universitetu Shlyub uzyali v greko katolickij Cerkvi svyatoyi velikomuchenici Varvari u Vidni U sim yi viroslo shestero ditej tri donki i tri sini Natalka 1886 r n stala pianistkoyu i druzhinoyu vidomogo ukrayinskogo kompozitora Vasilya Barvinskogo Olga 1891 r n i Mariya 1894 r n stali vchitelkami Oleksandr 1901 1984 i Yurij Georg 1906 r n zdobuli inzhenernij fah a Pavlo 1904 r n stav likarem Oskilki v Prazi ne bulo ukrayinskih shkil to Pulyuj na litni misyaci najmav dlya svoyih ditej uchiteliv ukrayinskoyi movi davav vidpovidni ogoloshennya do lvivskoyi gazeti Dilo Pavlo i Yurij pislya smerti batka vchilis u Lvovi v ukrayinskij gimnaziyi Najstarshij sin Oleksandr pishov simnadcyatirichnim dobrovolcem u lavi Sichovogo strilectva i do 1920 r brav uchast u bojovih diyah Ukrayinskoyi galickoyi armiyi pid chas 2 yi svitovoyi brav uchast u rozbudovi merezhi OUN v Ukrayini a pislya vijni pracyuvav u kinoindustriyi Avstriyi Kredo Nema bilshogo gonoru dlya inteligentnogo cholovika yak beregti svoyu i nacionalnu chest ta bez nagorodi virno pracyuvati dlya dobra svogo narodu shob zabezpechiti jomu krashu dolyu Ivan Pulyuj PraciPrilad Pulyuya dlya viznachennya mehanichnogo ekvivalenta teploti Ruka donki doslidnika Natali 1896 Avtor blizko 50 naukovih prac ukrayinskoyu nimeckoyu anglijskoyu movami Publikaciyi pro katodni ta H promeni Strahlende Elektrodenmaterie Wiener Berichte I 1880 81 S 864 923 II 1881 83 S 402 420 III 1881 83 S 693 708 IV 1882 85 S 871 881 Strahlende Elektrodenmaterie und der sogenannte Aggregatzustand Wien Verlag Carl Gerold Sohn 1883 Radiant Elektrode Matter and the so Called Fourth State London Physical Memoirs 1889 Vol l Pt 2 P 233 331 Uber die Entstehung der Rontgen schen Strahlen und ihre photographische Wirkung Wiener Berichte 1896 Bd 105 S 228 238 Nachtrag zur Abhandlung Uber die Entstehung der Rontgen schen Strahlen und ihre photographische Wirkung Wiener Berichte 1896 Bd 105 S 243 245 Ivan Pulyuj Zbirnik prac za red V Shenderovskogo Kiyiv 1996 712 s Peredostanni dvi publikaciyi odni z pershih chi navit pershi de H viprominyuvannya nazvano rentgenivskim Pam yatna doshka na stini budinku 9 po vulici Shkodagasse Viden Avstriya Poshtova marka Ukrayini prisvyachena do 150 richchya vid dnya narodzhennya Ivana Pulyuya 1995 Michel 135 Avers moneti nominalom 5 griven vipushenoyi Nacionalnim bankom Ukrayini do 165 yi richnici vid dnya narodzhennya Ivana PulyuyaVshanuvannya pam yatiTernopilskij nacionalnij tehnichnij universitet nosit im ya Ivana Pulyuya ta shoroku 2 lyutogo do dnya narodzhennya Ivana Pulyuya provodit Pulyuyivski naukovi chitannya Muzej Ivana Pulyuya vidkrivsya v Ternopilskomu nacionalnomu tehnichnomu universiteti imeni Ivana Pulyuya z nagodi 165 richchya slavetnogo zemlyaka v lyutomu 2010 r Im yam vidatnogo vchenogo nazvano serednyu shkolu vulicyu i ploshu Grimajlova U 1995 r vstanovleno pam yatnik na chest slavetnogo zemlyaka u selishi Grimajliv U Grimajlivskij serednij shkoli diye muzej imeni Pulyuya Sered eksponativ ye kserokopiyi bagatoh prac vchenogo simejni fotografiyi Zibrano bagato materialu pro pedagogichnu naukovu doslidnicku diyalnist I Pulyuya Raz u 2 roki prisudzhuyetsya Premiya NAN Ukrayini imeni Ivana Pulyuya za vidatni roboti u galuzi prikladnoyi fiziki Nacionalnij bank Ukrayini prodovzhuyuchi seriyu Vidatni osobistosti Ukrayini vviv u obig 25 sichnya 2010 r pam yatnu monetu nominalom 5 griven prisvyachenu Ivanovi Pavlovichu Pulyuyu 4 listopada 2014 r u Ternopoli vidkrili memorialnu doshku chlenam Ternopilskogo tayemnogo molodizhnogo tovaristva Gromada zasnovnikom yakogo buv I Pulyuj Yiyi vstanovili z nagodi 150 richchya z chasu zasnuvannya organizaciyi rozmistili na stini budinku po vulici Listopadovij de kolis zbiralisya gromadivci Nepributkova blagodijna organizaciya Kirilo Mefodiyivska fundaciya zasnuvala Vseukrayinsku stipendijnk programu imeni Ivana Pulyuya Vulici ta provulki Ivana Pulyuya ye u bagatoh naselenih punktah Ukrayini zokrema u Dnipri ta u Kiyevi vulicya Pulyuya v Tureckomu mistechku u Lvovi Vinnici Ternopoli Ivano Frankivsku Drogobichi Brovarah Mizhnarodnij astronomichnij soyuz IAU nazvav malu planetu 2004 TY13 im yam Ivana Pulyuya 226858 Ivanpuluj U travni 2022 r v misti Gorodok Hmelnickoyi oblasti vulicyu Lomonosova perejmenuvali na vulicyu Ivana Pulyuya Div takozhPremiya NAN Ukrayini imeni I PulyuyaZauvagiTverdzhennya sho pochatkovo prizvishe Pavla Pulyuya batka Ivana bulo Pulguj i lishe v 1881 r za inshoyu versiyeyu 1861 r vin zvernuvsya do uryadu pro jogo zminu ne maye dokumentalnogo pidtverdzhennya Natomist arhivistam vidomo sho pri napisanni nimeckoyu movoyu slov yanskih prizvish neridko vikoristovuvalas rizna transliteraciya Ivan Pulyuj znav blizko 10 mov vklyuchno z klasichnimi PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Ternopilska gimnaziya sho dala svitu geniyiv Pindus B Sherbak L Pulyuj Ivan Pavlovich S 156 shopravda V Okarinskij vkazuye sho yak uchen 6 klasu u sichni 1863 r zasnuvav ne gimnazijnu Gromadu a tovaristvo u Ternopoli Okarinskij V Zemli ninishnoyi Ternopilshini v Novij chas kinec XVIII st 1914 r Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 78 ISBN 978 966 457 228 3 Bilokin S I Bibliyi perekladi ukrayinskoyu movoyu Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 257 ISBN 966 00 0734 5 L Annunziata M F Radioactivity Introduction and History From the Quantum to Quarks Elsevier 2016 P 83 88 932 r Spiegel P The first clinical X ray made in America 100 years American Journal of Rontgenology 1995 Vol 164 P 241 243 Gajda R Plyacko R Ivan Pulyuj Zhittya i tvorchist Lviv 2019 S 60 96 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie fur das Jahr 1911 Wien 1911 S 86 https komb a ingwar blogspot com 2009 06 blog post 27 html https www geni com people Oleksander Puluj 6000000014327639726 Postanova Prezidiyi NAN Ukrayini Pro zatverdzhennya onovlenogo Polozhennya pro premiyi NAN Ukrayini imeni vidatnih uchenih Ukrayini 206 vid 11 07 2007 Arhiv originalu za 5 listopada 2014 Procitovano 5 listopada 2014 Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 20 lipnya 2019 1 Rozporyadzhennya golovi Kiyivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 196 vid 20 05 2016 WGSBN Bulletin Volume 1 1 Ed WG Small Bodies Nomenclature 14 May 2021 angl Golovach Yu Plyacko R Svarnik G Peter Pulyuj i arhiv Ivana Pulyuya Fizichnij zbirnik NTSh T 10 2020 S 83 DzherelaBrega G S Vasilyeva N F Pulyuj Ivan Pavlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 60 ISBN 978 966 00 1290 5 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Gajda R Ivan Pulyuj ta stanovlennya nauki pro H promeni Nac akad nauk Ukrayini In t fiziki kondens sistem Lviv 1997 62 s Gajda R Plyacko R Ivan Pulyuj 1845 1918 zhittyepisno bibliografichnij naris vidp red O Kupchinskij Lviv 1998 284 s Viznachni diyachi NTSh Vip 7 Druge vidannya utochnene i dopovnene Ivan Pulyuj Zhittya i tvorchist Lviv 2019 220 s Ukrayinoznavcha naukova biblioteka NTSh Chislo 50 Golovach Yu Plyacko R Svarnik G Peter Pulyuj i arhiv Ivana Pulyuya Fizichnij zbirnik NTSh T 10 2020 S 77 98 Zbozhna O Uchnivski ta studentski Gromadi shkola ukrayinskoyi nacionalnoyi eliti Ternoil 2007 232 s Ivan Pulyuj Listi uporyadnik Olga Zbozhna Ternopil 2007 544 s Nagornyak S Medyuh M Fiziko tehnichni ideyi Ivana Pulyuya Ternopil 1999 212 s Pindus B Sherbak L Pulyuj Ivan Pavlovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 156 157 ISBN 978 966 528 279 2 Pidvalna U Plyacko R Lonchina V Ivan Pulyuj ta vidkrittya H promeniv Praci Naukovogo tovaristva im Shevchenka Medichni nauki 2021 T 64 1 C 180 190 Plyacko R Ivan Pulyuj Viznannya do 175 richchya vid narodzhennya Visnik Naukovogo tovaristva im Shevchenka 2020 64 S 42 49 Svitoch ukrayinskoyi nauki do 170 richchya vid dnya narodzhennya I Pulyuya 1845 1918 Dati i podiyi 2015 pershe pivrichchya kalendar znamen dat 1 5 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2014 S 43 48 Studinskij K Listuvannya i zv yazki P Kulisha z Ivanom Pulyuyem Zbirnik Filologichnoyi sekciyi NTSh Lviv 1930 T 22 Ch 2 S 3 86 Cegelskij R Dr Ivan Pulyuj yak naukovij doslidnik V desyatilittya jogo smerti Zbirnik Matematichno prirodopisno likarskoyi sekciyi NTSh Lviv 1928 T 27 S 1 25 Gajda R Plazko R Johann Puluj Rӓtsell des universalen Talents Lwiw 2001 264 s L Annunziata M F Radioactivity Introduction and History From the Quantum to Quarks Elsevier 2016 P 83 88 PosilannyaPulyuj Ivan Pavlovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 134 135 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pulyuj Ivan Pavlovich Pulyuj Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1535 1536 1000 ekz R P Gaida Ivan Puluj and the development of the science of X rays preprint Vebsajt pro profesora Ivana Pulyuya Pam yat sho pokrivayetsya pilom Roman Yakel U tini syajva vlasnogo vidkrittya Valerij Lazaryuk Elektronnij fond Ivana Pulyuya Onisko G Ya Elektronnij fond Ivana Pulyuya v institucijnomu repozitariyi ELARTU Elektronnij resurs G Ya Onisko S O Dubik Naukovo praktichnij seminar Ukrayinski repozitariyi vidritogo dostupu problemi dosvid perspektivi TNTU 18 listopada 2010 r Ivan Pulyuj zhittya v im ya nauki ta Ukrayini bibliograf pokazhch Tekst ukl L Olenich G Onisko T Ternopilskij nacionalnij tehnichnij universitet imeni Ivana Pulyuya 2010 84 s Rodom z Ukrayini vip 6 List Nacionalnogo banku Ukrayini N 11 311 270 977 vid 22 01 2010 Oglyad dokumentiv nadanih NTB TNTU imeni Ivana Pulyuya arhivom Videnskogo Universitetu Avstriya Virshi prisvyati Ivanovi Pulyuyu Ivan Pulyuj zhittya v im ya nauki ta Ukrayini do 169 littya vid dnya narodzhennya Memorialna doshka Ivanu Pulyuyu v Kiyevi Ivan Pulyuj Pantelejmon Kulish Podvizhniki naciyi Za zag red prof V Shenderovskogo K Rada 1997 KomentariPindus B Sherbak L v statti Pulyuj Ivan Pavlovich T 3 S 156 stverdzhuvali sho u 1869 r zakinchiv bogoslovskij fakultet Videnskogo universitetu

Дата публікації:
Топ