Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мінадора Єфремівна Орджонікідзе-Торошелідзе (груз. ტოროშელიძე-ორჯონიკიძე მინადორა ეფრემისასული; нар. 14 березня 1879, Гореша — пом. 19 жовтня 1967, Тбілісі) — грузинський політик, меншовичка, одна з п'яти жінок — членів Установчих зборів Грузії (1919—1921), крім Орджонікідзе до них увійшли Христина Шарашидзе, Елеонора Тер-Парсєгова-Махвіладзе, Ганна Сологашвілі та Єлизавета Накашидзе-Болквадзе.
| Мінадора Орджонікідзе груз. მინადორა ორჯონიკიძე | |
 | |
| Народження: | 14 березня 1879 d, d, Кутаїська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: | 19 жовтня 1967 (88 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР |
| Країна: | Російська імперія, Грузинська Демократична Республіка і СРСР |
| Освіта: | Женевський університет |
| Партія: | Соціал-демократична партія Грузії (меншовиків) |
Біографія
Імеретинка. Народилася 14 березня 1879 року в дворянській родині азнаурі в селі Гореша. Двоюрідна сестра відомого більшовика Серго Орджонікідзе. Закінчила жіночу гімназію Святої Ніни в Кутаїсі. З гімназійних років почала працювати в марксистських гуртках. У 1901 році продовжила навчання на медичному факультеті Женевського університету. Активно брала участь в житті соціалістичних кіл міста і працювала в команді підтримки «Іскри».
У Женеві вийшла заміж за більшовика Малакія Торошелідзе. У 1905 році повернулася в Грузію і активно включилася в політику. В 1906 році після придушення революційного руху меншовистська фракція направила Мінадору на партійну роботу в Баку. У Баку дізналася про те, що чекає свою першу дитину, після чого повернулася до Женеви. У Женеві закінчила університет. У 1914 році у зв'язку з Першою світовою війною, що почалася, була евакуйована із Швейцарії до Грузії, спочатку в Самтредіа, потім переїхала до Тифлісу. 1918 року була однією із 5 жінок, які поставили свої підписи під Конституцією Грузинської демократичної республіки і Декларацією незалежності Грузії.
Працювала в Національній Раді Грузії. У 1919 році одна з п'яти жінок, обраних в Установчі збори Грузії. Була обрана за списком соціал-демократичної партії.
Мінадора працювала в політичному Червоному Хресті і «АРА» (Американської адміністрації допомоги). Одночасно очолювала нелегальну жіночу організацію, зайняту допомогою родинам арештованих соціал-демократів і федералістів. На початку 1924 року вислана до Москви. Відмовившись від роботи в меншовицькій партії, вона змогла повернутися до Тбілісі.
У 1934—1935 її чоловік, ректор Тбіліського університету Малакія Торошелідзе за дорученням Л. П. Берії писав з групою помічників і аспірантів книгу «До питання про історію більшовицьких організацій у Закавказзі». Книга була опублікована за підписом Берії, після чого більша частина авторського колективу була заарештована. Малакію Торошелідзе заарештували 10 вересня 1936 року і розстріляли, як «троцькіста», 9 липня 1937 року. Через чотири дні, 14 вересня 1936 року, була заарештована й Мінадора Орджонікідзе-Торошелідзе. 26 жовтня 1936 року заарештований її старший син Георгій. Мінадора заперечувала звинувачення і не визнала себе винною. Її засудили до 5 років заслання в Казахстані, де працювала лікарем у місті Чимкенті. Георгія, як батька Малакія, розстріляли. Молодшого сина Левона заарештували в 1937 році і теж розстріляли.
5 червня 1937 року Мінадора знову була заарештована УНКВС Казахської РСР по Південно-казахстанській області. 29 жовтня 1937 року трійкою УНКВС Казахської РСР за статтями 58-8, 58-10 Кримінального кодексу РРФСР засуджена до 8 років таборів. Термін її вироку закінчилася в 1945 році, але їй не дозволили повернутися в Грузію. Її тричі засуджували до додаткової висилки.
Повернулася в Тбілісі тільки в 1950 році. У 1956 році її реабілітували за Тифліською справою. За чимкентською справі Мінадора була реабілітована Алма-Атинська обласною прокуратурою (на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16.01.1989) лише 19 травня 1989 року.
Мінадора Орджонікідзе-Торошелідзе померла 19 жовтня 1967 року.
Родина
- Чоловік — Малакія Торошелідзе, розстріляний
- Син — Георгій (1906/1907—1937), заарештований слідом за батьком, розстріляний.
- Син Левон (?-1937), заарештований у 1937 році розстріляний.
- Дочка — Сусанна Торошелідзе.
Література
- დაკარგული ისტორია, მეხსიერება რეპრესირებული ქალების შესახებ, თბ., 2012
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
- Montefiore, Simon Sebag (англ.; рос.) Young Stalin (неопр.). — London: Phoenix, 2007. — .
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
- Сталинские списки из Грузии
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 5 квітня 2020.
- me/br/?b=212953&p=107 Себаг-Монтефиоре С. Дж. Молодой Сталин.[недоступне посилання]
Посилання
- საქართველოს დემოკრატიული რესპუბლიკა (1918—1921)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Minadora Yefremivna Ordzhonikidze Toroshelidze gruz ტოროშელიძე ორჯონიკიძე მინადორა ეფრემისასული nar 14 bereznya 1879 Goresha pom 19 zhovtnya 1967 Tbilisi gruzinskij politik menshovichka odna z p yati zhinok chleniv Ustanovchih zboriv Gruziyi 1919 1921 krim Ordzhonikidze do nih uvijshli Hristina Sharashidze Eleonora Ter Parsyegova Mahviladze Ganna Sologashvili ta Yelizaveta Nakashidze Bolkvadze Minadora Ordzhonikidze gruz მინადორა ორჯონიკიძე Narodzhennya 14 bereznya 1879 1879 03 14 d d Kutayiska guberniya Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiyaSmert 19 zhovtnya 1967 1967 10 19 88 rokiv Tbilisi Gruzinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya Gruzinska Demokratichna Respublika i SRSROsvita Zhenevskij universitetPartiya Social demokratichna partiya Gruziyi menshovikiv BiografiyaImeretinka Narodilasya 14 bereznya 1879 roku v dvoryanskij rodini aznauri v seli Goresha Dvoyuridna sestra vidomogo bilshovika Sergo Ordzhonikidze Zakinchila zhinochu gimnaziyu Svyatoyi Nini v Kutayisi Z gimnazijnih rokiv pochala pracyuvati v marksistskih gurtkah U 1901 roci prodovzhila navchannya na medichnomu fakulteti Zhenevskogo universitetu Aktivno brala uchast v zhitti socialistichnih kil mista i pracyuvala v komandi pidtrimki Iskri U Zhenevi vijshla zamizh za bilshovika Malakiya Toroshelidze U 1905 roci povernulasya v Gruziyu i aktivno vklyuchilasya v politiku V 1906 roci pislya pridushennya revolyucijnogo ruhu menshovistska frakciya napravila Minadoru na partijnu robotu v Baku U Baku diznalasya pro te sho chekaye svoyu pershu ditinu pislya chogo povernulasya do Zhenevi U Zhenevi zakinchila universitet U 1914 roci u zv yazku z Pershoyu svitovoyu vijnoyu sho pochalasya bula evakujovana iz Shvejcariyi do Gruziyi spochatku v Samtredia potim pereyihala do Tiflisu 1918 roku bula odniyeyu iz 5 zhinok yaki postavili svoyi pidpisi pid Konstituciyeyu Gruzinskoyi demokratichnoyi respubliki i Deklaraciyeyu nezalezhnosti Gruziyi Pracyuvala v Nacionalnij Radi Gruziyi U 1919 roci odna z p yati zhinok obranih v Ustanovchi zbori Gruziyi Bula obrana za spiskom social demokratichnoyi partiyi Minadora pracyuvala v politichnomu Chervonomu Hresti i ARA Amerikanskoyi administraciyi dopomogi Odnochasno ocholyuvala nelegalnu zhinochu organizaciyu zajnyatu dopomogoyu rodinam areshtovanih social demokrativ i federalistiv Na pochatku 1924 roku vislana do Moskvi Vidmovivshis vid roboti v menshovickij partiyi vona zmogla povernutisya do Tbilisi U 1934 1935 yiyi cholovik rektor Tbiliskogo universitetu Malakiya Toroshelidze za doruchennyam L P Beriyi pisav z grupoyu pomichnikiv i aspirantiv knigu Do pitannya pro istoriyu bilshovickih organizacij u Zakavkazzi Kniga bula opublikovana za pidpisom Beriyi pislya chogo bilsha chastina avtorskogo kolektivu bula zaareshtovana Malakiyu Toroshelidze zaareshtuvali 10 veresnya 1936 roku i rozstrilyali yak trockista 9 lipnya 1937 roku Cherez chotiri dni 14 veresnya 1936 roku bula zaareshtovana j Minadora Ordzhonikidze Toroshelidze 26 zhovtnya 1936 roku zaareshtovanij yiyi starshij sin Georgij Minadora zaperechuvala zvinuvachennya i ne viznala sebe vinnoyu Yiyi zasudili do 5 rokiv zaslannya v Kazahstani de pracyuvala likarem u misti Chimkenti Georgiya yak batka Malakiya rozstrilyali Molodshogo sina Levona zaareshtuvali v 1937 roci i tezh rozstrilyali 5 chervnya 1937 roku Minadora znovu bula zaareshtovana UNKVS Kazahskoyi RSR po Pivdenno kazahstanskij oblasti 29 zhovtnya 1937 roku trijkoyu UNKVS Kazahskoyi RSR za stattyami 58 8 58 10 Kriminalnogo kodeksu RRFSR zasudzhena do 8 rokiv taboriv Termin yiyi viroku zakinchilasya v 1945 roci ale yij ne dozvolili povernutisya v Gruziyu Yiyi trichi zasudzhuvali do dodatkovoyi visilki Povernulasya v Tbilisi tilki v 1950 roci U 1956 roci yiyi reabilituvali za Tifliskoyu spravoyu Za chimkentskoyu spravi Minadora bula reabilitovana Alma Atinska oblasnoyu prokuraturoyu na pidstavi Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 01 1989 lishe 19 travnya 1989 roku Minadora Ordzhonikidze Toroshelidze pomerla 19 zhovtnya 1967 roku RodinaCholovik Malakiya Toroshelidze rozstrilyanij Sin Georgij 1906 1907 1937 zaareshtovanij slidom za batkom rozstrilyanij Sin Levon 1937 zaareshtovanij u 1937 roci rozstrilyanij Dochka Susanna Toroshelidze Literaturaდაკარგული ისტორია მეხსიერება რეპრესირებული ქალების შესახებ თბ 2012Primitki Arhiv originalu za 18 lipnya 2019 Procitovano 18 lipnya 2019 Montefiore Simon Sebag angl ros Young Stalin neopr London Phoenix 2007 ISBN 978 0 297 85068 7 Arhiv originalu za 3 serpnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 10 travnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2020 Stalinskie spiski iz Gruzii Arhiv originalu za 2 grudnya 2021 Procitovano 5 kvitnya 2020 me br b 212953 amp p 107 Sebag Montefiore S Dzh Molodoj Stalin nedostupne posilannya Posilannyaსაქართველოს დემოკრატიული რესპუბლიკა 1918 1921