Королівство Далмація — васальне королівство, адміністративна одиниця (королівство) монархії Габсбургів з 1815 до 1918 року. Столиця — Задар.
Kraljevina Dalmacija Королівство Далмація | |||||
Коронна земля Австрійської імперії і пізніше Австро-Угорщини | |||||
| |||||
| |||||
Королівство Далмація (сірий колір) | |||||
Столиця | Задар | ||||
Мови | хорватська, італійська | ||||
Форма правління | монархія | ||||
Історія | |||||
- Віденський конгрес | 22 червня 1815 | ||||
- входження в Державу словенців, хорватів, сербів | 29 жовтня 1918 | ||||
Площа | |||||
- 1910 | 12 831 км2 | ||||
Населення | |||||
- 1910 | 645 666 осіб | ||||
Густота | 50,3 осіб/км² | ||||
|
Історія
Королівство Далмація було утворене з районів, які Габсбурзька монархія відвоювала у Французької імперії 1815 року. Вона як і раніше мала окремий адміністративний поділ у складі Габсбурзької монархії до 1918, коли велика частина її території (виключаючи Задар і Ластово) стала частиною держави словенців, хорватів і сербів і Королівства сербів, хорватів і словенців (що згодом отримала назву Югославія).
Демографія
Згідно з австрійським переписом 1880 у Королівстві проживали такі етнічні групи:
- 371.565 хорватів
- 78.714 сербів
- 27.305 італійців
Великі міста (1900)
Див. також
Джерела
- Njemački protektorati [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Mapa
Це незавершена стаття з географії Хорватії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivstvo Dalmaciya vasalne korolivstvo administrativna odinicya korolivstvo monarhiyi Gabsburgiv z 1815 do 1918 roku Stolicya Zadar Kraljevina Dalmacija Korolivstvo Dalmaciya Koronna zemlya Avstrijskoyi imperiyi i piznishe Avstro Ugorshini 1815 1918 Prapor Gerb Dalmaciya istorichni kordoni na kartiKorolivstvo Dalmaciya sirij kolir Stolicya Zadar Movi horvatska italijska Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Videnskij kongres 22 chervnya 1815 vhodzhennya v Derzhavu slovenciv horvativ serbiv 29 zhovtnya 1918 Plosha 1910 12 831 km2 Naselennya 1910 645 666 osib Gustota 50 3 osib km Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo DalmaciyaIstoriyaDokladnishe Korolivstvo Dalmaciya bulo utvorene z rajoniv yaki Gabsburzka monarhiya vidvoyuvala u Francuzkoyi imperiyi 1815 roku Vona yak i ranishe mala okremij administrativnij podil u skladi Gabsburzkoyi monarhiyi do 1918 koli velika chastina yiyi teritoriyi viklyuchayuchi Zadar i Lastovo stala chastinoyu derzhavi slovenciv horvativ i serbiv i Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv sho zgodom otrimala nazvu Yugoslaviya DemografiyaZgidno z avstrijskim perepisom 1880 u Korolivstvi prozhivali taki etnichni grupi 371 565 horvativ 78 714 serbiv 27 305 italijciv Veliki mista 1900 Zadar 32 506 meshkanciv Split 27198 Shibenik 24751 Dubrovnik 13174 Div takozhKotorska zatoka Kotorska buhta DzherelaNjemacki protektorati 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Mapa Ce nezavershena stattya z geografiyi Horvatiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi